Слава Інтирнету, дітки мої, і всім поснекам многая літа!
Ото вернувся я, смиренніший Мелетій, комірник Вселеньскої Церквоченечки, із морей теплех, де сонце мене пекло, а чайки срамні над головою орали, яко архидиякони на празнечній літургії!
А тутейво, браття, таке сі творе, шо я аж табакерку свою упустив у борщ!
Йоть його в тризьбу! Де мій сьомнацятий вєк?!
А тут іще наш преподобний поснек Хома Петрович Сало, прозваний Клаустрофеддоном, занедужав на живіт. Бо вчора із'їв дванадцять бараболь, три оселедці та півбанки хріну, а нині волає, шо то дьойявол у череві його поселивсе!
Я кажу: Хомо, не дьойявол то, а ненажерство твойє, скотено смеренна!
Осипій Шкварка, камердінер мій, радить викликати скорійшу помоч, а я вже псалтер розгорнув та кропило приготував. Най буде і медицина, і благословенійє!
Дітки, молітесь за Сала, бо як він перестане постети, хто ж тоді наші крумплі доїдатиме?!
А я пойду молитви шамкати, бо інтирнети ваші доведуть мене до нервічеського розстройства!
Із Богом, піписюльки мої! Не грішете, не обжирайтеся і лайки святителю ставте!