✙ Churcher ✙

Це відео — спеціально для митрополита Луки! Нехай твої очі нарешті розплющаться і побачать цей невимовний жах! Подивись на те, хто розриває на шматки та вбиває мирних, безневинних жителів Комишувахи! У цих нелюдів є чіткі імена, конкретні посади та звання. І така ж провина лежить на кожному, хто хоч словом, хоч мовчанням благословляє, виправдовує та підтримує цей кривавий геноцид на нашій землі! Владико Луко, скільки ще ти будеш сліпим — і духовно, і тілесно?! Струси з себе цю байдужість, знайди у своїй душі бодай краплину людської совісті! Май мужність нарешті сказати правду на весь голос: хто є справжнім винуватцем цього пекла і хто щодня, щохвилини нещадно бомбить та стирає з лиця землі Україну! Скоро і твій гардероб можуть так розбомбити,може тоді піднесеш свій голос в захист ганчірʼя в яке ти вдягаєшся.

Новини від підписників: Анонімно, будь-ласка Два стільці, амвон і нуль відповідальності: чому архієрейська «скорбота» виглядає фальшиво Страшне горе у Комишувасі просто пригнічує. Але читаєш чергові пафосні плачі митрополита Луки про зруйнований Свято-Елисаветинський монастир і розумієш усю глибину управлінського банкрутства. Жодного слова правди, жодного реального кроку на опереження - суцільна демагогія. Давайте без зайвих лозунгів подивимося на те, що відбувається насправді: Мовчання як позиція боягуза. Найкрасномовніший показник цього листа - повна відсутність конкретики. Обстріл є, руйнівні наслідки є, горе є. А от хто саме здійснив обстріл - нуль. Бо сказати правду страшно, а гнівити реальність не хочеться. Простіше сховатися за розмитими фразами про «трагедію, що спіткала», роблячи вигляд, що руйнування падають з неба самі по собі. Сидіння на двох стільцях. Керівництво єпархією роки поспіль будувалося на вмінні усидіти на всіх стільцях одночасно: і статус зберегти, і перед паствою похизуватися «молитовним подвигом», і зайвий раз не взяти на себе відповідальність за безпеку живих людей. А коли стається біда - в хід ідуть заготовлені цитати з Псалтиря, які мають прикрити повну профнепридатність керівництва. Люди на лінії вогню заради амбіцій. Чому матушок не евакуювали раніше? Тому що для поганого керівника черниці у прифронтовій зоні - це зручний антураж для картинки «страждаючої обителі». Вони потрібні на місці, щоб гарно виглядати в звітах, але коли починається реальна загроза, пастирі чомусь забувають про свій прямий обов'язок - зберегти життя пастви. Легко роздавати «благословення на богослужіння», сидячи не на лінії фронту. Набагато важче - вчасно ухвалити рішення, вивезти людей і взяти відповідальність. Але поки амвон використовується лише для красивих лозунгів, а не для порятунку людських душ, ці «архіпастирські сльози» не коштують і ламаного гроша. І от дивлячись на все це, хочеться запитати прямо: може, владика, час уже поміняти стратегію чи краще піти на спокій, віддавши іншим всю відповідальність, аніж далі розкидуваитись людськими долями? Чи найстрашніше - це перевірки ДЕСС? Питання риторичне...

​​🇺🇦 Герої не вмирають, доки живе пам’ять про них На стародавньому Янівському цвинтарі у Львові, де кожен камінь дихає історією, ґрунтовно впорядкували могилу невідомого стрільця Української Галицької Армії. Це поховання, яке якимось дивом пережило лихоліття міжвоєнного періоду та радянські часи, коли нищили все українське під корінь, нарешті отримало належну шану. Історик Андрій Бойда, краєзнавець Ігор Мончук, фонд «Pro Memoria» та ЛКП «Муніципальна обрядова служба» спільними зусиллями відновили святиню: встановили новий міцний хрест та інформаційну табличку з автентичним історичним написом, як це було колись: "Незнаному стрільцеві У.Г.А." Реставрація цього каменю – це воскресіння пам'яті і наш священний обов'язок перед тими, хто поклав душу за нашу землю. Кров цих юнаків, пролита за волю Галичини, стала тим духовним підґрунтям, на якому сьогодні стоїть незалежна Україна. Ми мусимо ґаздувати на своїй землі так, щоб кожен невідомий герой знав: його жертва не була марною. Нехай Господь дарує вічний спокій їхнім душам у Небесному Воїнстві, а їхній незламний дух надихає нас на щоденну молитву і невтомну працю задля нашої спільної Перемоги. Що варто знати про лицарів УГА: ♦️ Армія духу і волі: УГА була унікальним явищем в історії. У її лавах пліч-о-пліч воювали селяни, студенти, інтелігенція та священики. Військові капелани відігравали ключову роль: перед кожним боєм вояки молилися, а віра в Бога і Правду була їхньою головною зброєю, коли гостро бракувало набоїв чи обмундирування. ♦️ Чортківська офензива 1919 року: Незважаючи на жахливу епідемію тифу, яка винищила до половини особового складу, та шалений спротив ворога, вояки УГА здійснили легендарний військовий прорив. Це був справжній духовний подвиг, який показав світові, що таке справжня українська завзятість і безмежна любов до рідного краю. ♦️ Трагедія "невідомих": Багато хто з вояків УГА помер не від ворожих куль, а від хвороб у польських таборах інтернування, так і не дочекавшись рідної хати. Тому кожна знайдена і впорядкована могила – це повернення гідності тому, кого намагалися стерти з історії. Шануймо тих, хто проклав нам дорогу в майбутнє. Пам'ятаймо: нація, яка не шанує своїх героїв, приречена на забуття. Тому. Ми пам'ятаємо. Ми будуємо. Ми перемагаємо. Вічна пам'ять героям! CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

«Моряк», який згодом став капеланом ПЦУ з лав 128-ї важкої механізованої 🔫🐦бригади «Дике Поле», 2026-й. #релігіяЗХ #ЗСУЗХ #особистостіЗХ Гідно! Слава нації! 🔫🇺🇦

Ватикан - УГКЦ, ми знову бачимо протиріччя ♦️Папа: не існує ніякої святої війни, лише мир святий У відеопосланні до учасників міжрелігійної зустрічі в Ассізі Папа Лев XIV закликав релігійних та світових лідерів відмовитися від війни як засобу політики та від легітимізації її з релігійних міркувань, а плекати натомість дух діалогу. Згадуючи 40-річчя історичної молитви, скликаної святим Іваном Павлом II, він наголосив, що молитва та щирий діалог залишаються головною силою для будування братерства. Повсюду ми повинні будувати мир, а не готуватися до нових воєн! Война ніколи не може вестися в ім'я Бога! Для нас, вірян, "воювати в ім'я релігії в дійсності означає воювати проти самої релігії". Не буває жодної справедливої війни: свят один лише мир! Брати і сестри, це наш Бог: Ісус, Цар Миру, який відкидає війну, і якого ніхто не може використовувати для виправдання війни. І додав застереження для лідерів, які ведуть війни: Він не слухає молитов тих, хто веде війну, але відкидає їх, кажучи: Навіть якщо ви принесете багато молитов, Я не слухатиму: ваші руки повні крові. Джерела: https://abcnews.com/International/wireStory/pope-thing-holy-war-message-religious-leaders-137610698 https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-10/papa-na-zustich-v-assisi-vijna-ne-mozhe-buty-svyatoju.html ♦️Блаженнійший Святослав Шевчук: Особистою відповідальністю та святим обов’язком громадян України сьогодні вважаємо захист рідної землі, нашої пам’яті та надії, нашого Богом дарованого права на існування. Захист Батьківщини – це наше природне право і наш громадянський обов’язок. Українці мають священний обов'язок зупиняти несправедливого нападника пропорційними засобами. Сьогодні весь український народ став воїнством Архистратига Михаїла. Ми бачимо, як сили зла повстали проти України, але ми також знаємо, що Архангел Михаїл та все небесне воїнство борються разом з нашими воїнами проти цієї темряви. Борються за правду, за Божий закон на землі З нами борються наші святі — рівноапостольний князь Володимир, свята княгиня Ольга, святі Борис і Гліб. Вони закладали підвалини нашої християнської держави, і сьогодні вони стоять перед Божим престолом, благаючи про справедливий мир для своєї землі. Наша боротьба свята ще й тому, що ми захищаємо ту християнську спадщину, яку отримали від наших предків. Джерела: https://synod.ugcc.ua/data/zvernennya-blazhennishogo-svyatoslava-do-syniv-i-dochok-ukraynskogo-narodu-v-ukrayni-ta-na-poselennyah-sushchyh-ta-usih-lyudey-dobroy-voli-8168/ https://synod.ugcc.ua/data/blazhennishyy-svyatoslav-ukrayna-peremozhe-bo-zlo-zavzhdy-zaznae-porazky-8885/ https://synod.ugcc.ua/data/glava-ugkts-arhystratyg-myhayl-z-usim-nebesnym-voynstvom-boretsya-za-ukraynu-8303/ Тільки в нас є враження, що Ватикан не до кінця розуміє контекст того, що відбувається в Україні і фактично не чує УГКЦ? Врешті решт ми боремося і ведемо війну, захищаючи себе. Чому ми не можемо звертатися до Святих? Невже за версією Папи це неправильно і якимось чином легітимує війну, що не робить її справедливою? А яка ж в нас тоді вона? Війна за збереження держави, ідентичності, нації - вона абсолютно і свята і справедлива. Тут не має бути навіть сумнівів. А ви як вважаєте? Якщо згодні з нами - ставте ❤️ CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

«Злочин, скоєний в ім’я релігії, є блюзнірством», - Патріарх Варфоломій в Ассізі «Ми не повинні звикати до розділення як до чогось природного і жоден злочин не може бути скоєним в ім’я релігії», – наголосив Константинопольський Патріарх, виступаючи під час форуму, що відбувся в рамках зустрічі, яку Спільнота святого Егідія організувала в Ассізі в сорокову річницю молитви за мир. «Православна Церква не полишить надію на єдність». Таке послання надії, а також відповідальності, прозвучало у вівторок, 27 жовтня 2026 року, від Вселенського Константинопольського Патріарха Варфоломія І, який виступив в Ассізі на міжнародній зустрічі за мир. Через сорок років після історичного дня молитви, скликаного Іваном Павлом II 27 жовтня 1986 року, місто святого Франциска знову стало місцем зустрічі Сходу та Заходу, різних християнських конфесій, об’єднаних, однак, прагненням миру та єдності. Це прагнення, на думку Варфоломія I, який цими днями відзначив 35-річчя сходження на патріарший престол, означає насамперед не миритися з поділами: «Це вимагає від нас не звикати до розділення як до чогось природного», – сказав він у своєму виступі. І далі докладати зусиль, щоб Церкви одного дня змогли знову згуртуватися у повній єдності. Бо, як нагадав Патріарх, згадуючи спільну молитву в Нікеї з Левом XIV, «те, що нас єднає, є давнішим за те, що нас розділяє».

No text

No text

No text

No text