Раз на рік на митниці має відбуватися «Смільниця».
Мабуть, мої підписники помітили контрабандний серіал, який розгортається останній тиждень на непримітному посту «Устилуг» Волинської митниці.
Мій колега Тарас Середич ретельно описує цей серіал, який як дві краплі води схожий на історію, яку я висвітлював рівно рік тому на посту «Смільниця» Львівської митниці.
Концептуально нічого нового.
Десятки бусів кожні дві робочі зміни з чотирьох вишикуються з боку Польщі у кілометрові черги та пролітають «Устилуг» без митного оформлення, декларуючи до 30% від реального обсягу товару. 70% їдуть повз очі, ваги та сумлінність митників визначених змін.
Цікаво, що звернули увагу Тараса на цю історію звичайні перевізники, які втомилися стояти в багатогодинних чергах лише тому, що на дві зміни «Устилугу» вже працює митний безвіз.
Правда, вибірково та за небезкоштовно, але ж працює.
І хоча історія лише набирає обертів, адже на Волині вже висадився столичний десант перевіряючих з Департаменту контрабанди та КММ (обидві структури традиційно є ключовими в прийнятті рішення про пропуск контрабанди), а виконавці схеми (керівники змін) відсторонені, можемо сміливо вангувати, що, як і минулорічний кейс «Смільниця», «Устилуг» завершиться лише тимчасовою зупинкою з подальшим відновленням роботи.
Але головною відмінністю від минулорічної історії є те, що кейс «Устилуг» вже лягає в професійне портфоліо оновленої команди Голови митниці Ореста Мандзія.
Я не вірю, що він особисто давав добро на цю «роботу» (так пише в своїх дописах Тарас), занадто примітивно це було б та непрофесійно.
А от у те, що його підлеглі на місцях та в ключових департаментах «контрабанди», КММ та тарифів почали грати свою гру та перестали боятися змін, вірю залюбки.
Занадто довго команда Ореста обіцяла запуск переатестації, так і не реалізувала обіцяну ротацію митників та не змогла навіть з’ясувати, чи в усіх пунктах пропуску працюють ваги, відсутність або поломка яких є ключовою в схемі з вагою товарів на кордоні.
Схоже, що контрабандисти вже відчули «слабкість» реформаторів.
А там, де слабкість - там і їде.
Тим більше в умовах, коли тиск повних складів, бусів та фур з того боку кордону останні місяці лише зростав. Будемо справедливі: від початку роботи команди Мандзія нічого не їхало.
І от тепер, подолавши страх, через кордон почало не просто просочуватися. Деякі пункти пропуску типу «Устилуг» поїхали на повну.
Проте найцікавішим бантиком у цій історії є близькість Мандзія до Волині.
У січні 2026 року саме команда детективів НАБУ під керівництвом Ореста Мандзія накрила місячну касу Волинської митниці у 850 тисяч доларів, яка формувалася для передачі «в Київ». Разом з касою, і про це Мандзій розказував на співбесіді, детективи вилучили «розчіску» митників.
Це документ, в якому деталізовано, хто та з чого саме збирає цю касу та як вона розподіляється по вертикалі ДМСУ та серед силовиків.
Тобто у діючого Голови митниці є чітке розуміння всієї внутрішньої кухні волинських контрабандистів.
Як все працює, як збирається на кордоні, як розподіляється та ким погоджується.
І не знаю, чи варто про це говорити, але головні дійові особи по збору каси на Волині в січні 2026-го та куратори бусів на «Устилузі» в жовтні 2026-го - ті самі люди. Глобально нічого не змінилося.
Тож чому, знаючи, хто, як та за скільки працює на Волині, команда Мандзія допустила такий відвертий «ляпас»? Запишемо в загадки.
Але найсумніше, що на історію з «Устилугом» зараз налетять всі противники змін та реформ на митниці. «Дореформувалися?» - будуть кричати вони на кожному кроці.
Але що казати у відповідь?
