Брудні Ігри

Брудні Ігри

Verified

Авторський канал журналіста Євгена Плінського Мій YouTube https://youtube.com/@plinskiy Якщо хочете зв'язатися зі мною, то https://t.me/PlinskiyMediaBot чи [email protected] Слава Україні! Пизда русні!

Username
@plinskiymedia
Category
Politics
Country
UkraineUkraine
Created
, 8 years
Subscribers37,181−116 in 4 days
Avg views per post, 7d8,896−16.1% vs prev 7d
ERR23.93%last 7 days

Subscribers, 30 days

Oct 31 – Nov 4−116 (−0.3%)

Show as table
DateSubscribers
Oct 31, 202637,297
Nov 1, 202637,248
Nov 2, 202637,218
Nov 3, 202637,225
Nov 4, 202637,181

Average views per post by day

By publication day

Show as table
DateAvg views per post
Oct 19, 202616,463
Oct 20, 20267,524
Oct 21, 202620,014
Oct 22, 202615,791
Oct 25, 20267,286
Oct 26, 20267,754
Oct 27, 20266,869
Oct 29, 20266,280
Oct 30, 202613,893
Nov 3, 20264,771

Most viewed this month

  1. 01
    Views24.3K
    Forwards21
    Reactions70
    Comments2
  2. 02

    Врятувати нерядову Юхту. Дивні дива відбуваються в Держмитслужбі. Місяць тому я оприлюднив інформацію, що керівниця управління митної вартості департаменту тарифів Світлана Юхта подалася «в біги». Під виглядом відпустки вона виїхала в Лондон, звідки відправила керівництву заяву на звільнення з 1 жовтня. Завдяки запиту Петра Стеценка 16 вересня ДМСУ повністю підтвердила цю інформацію, зазначивши, що Юхта таки у відпустці і що вона таки дійсно подала заяву на звільнення. Але станом на минулий тиждень Світлана Юхта не просто повернулася в Україну, але й відкликала свою заяву на звільнення та продовжує виконувати надважливу роботу, а саме визначення вартості товарів імпортерів, використовуючи легендарні «таблички Юхти», про які серед імпортерів давно ходять легенди. Схоже, що Світлана Віталіївна виявилася настільки важливим старим кадром в оновленій митниці, що без її компетенцій та «табличок» Оресту Мандзію ніяк не розібратися. Власне, тому він і знайшов аргументи повернути її на роботу. Але тут постає важливе питання. Якщо компетенції Юхти настільки високі, а тарифне регулювання за її методикою настільки бездоганне, що будемо робити з інформацією ТСК Парламенту по CARGO-індустрії, які монополізували та затягли в схеми 90% ринку легкої промисловості? Железняк опублікував просто вбивчі дані по розмитненню одних і тих самих тканин, які залежно від митниці оцінюються «департаментом Юхти» з різницею в десятки разів. Так, кілограм трикотажного полотна за одним кодом оцінюється: Запорізька митниця - 2.8 $/кг. Київська - 1.5 $/кг. Львівська - 1.1 $/кг. Чернівецька - 0.1 $/кг. Сумська - 0.006 $/кг. При цьому основні розмитнення йдуть на найдешевших митницях. Чернівецька та Сумська оформили за січень-серпень 2026 року більше 7 000 тонн. Майже 400 повних фур. Пояснити такий тарифний розрив та відсутність корегування вартості «за ринком» мала б саме Світлана Юхта, яка фактично монопольно та в ручному режимі контролює вартість імпортованих товарів, визначаючи імпортерам, «прохідна» їх ціна чи «не прохідна». Будь-який імпортер навіть середнього рівня підтвердить, що після подачі документів митниця повертається зі словами: «Юхта сказала, треба підняти до…» Але чомусь у питаннях діяльності CARGO-компаній таблички корегування Юхти не працюють. Тканина може оформитися в Чернівцях по 0.1 $/кг, не викликавши ані спрацювання АСАУР, ані збудження департаменту тарифів Юхти. Правда, цікаво? Схоже, що надмірна принциповість Світлани щодо тарифів для білих імпортерів компенсується такою ж надмірною, але вже лояльністю до системних контрабандистів та їхніх CARGO-компаній. Було б дуже добре, якби з усіх цих питань на наступне засідання ТСК викликали саме керівницю управління митної вартості Світлану Юхту, адже втягувати в це Руслана Даменцова, який віддувався за всю митницю по темі CARGO, було несправедливо.   А Світлана - буде саме то. Заодно можна спитати, чому всі автоімпортери вживаних авто збирають з кожного авто на «департамент Юхти» по 200–300 $. Може, Світлана Віталіївна підкаже, хто в її управлінні цим балується?

    Photoalbumedited
    Views23.8K
    Forwards105
    Reactions91
    Comments4
  3. 03

    No text

    Photoalbum
    Views23K
    Forwards104
    Reactions—
    Comments—
  4. 04

    No text

    Videoalbum
    Views18.3K
    Forwards54
    Reactions—
    Comments—
  5. 05

    Раз на рік на митниці має відбуватися «Смільниця». Мабуть, мої підписники помітили контрабандний серіал, який розгортається останній тиждень на непримітному посту «Устилуг» Волинської митниці. Мій колега Тарас Середич ретельно описує цей серіал, який як дві краплі води схожий на історію, яку я висвітлював рівно рік тому на посту «Смільниця» Львівської митниці. Концептуально нічого нового. Десятки бусів кожні дві робочі зміни з чотирьох вишикуються з боку Польщі у кілометрові черги та пролітають «Устилуг» без митного оформлення, декларуючи до 30% від реального обсягу товару. 70% їдуть повз очі, ваги та сумлінність митників визначених змін. Цікаво, що звернули увагу Тараса на цю історію звичайні перевізники, які втомилися стояти в багатогодинних чергах лише тому, що на дві зміни «Устилугу» вже працює митний безвіз. Правда, вибірково та за небезкоштовно, але ж працює. І хоча історія лише набирає обертів, адже на Волині вже висадився столичний десант перевіряючих з Департаменту контрабанди та КММ (обидві структури традиційно є ключовими в прийнятті рішення про пропуск контрабанди), а виконавці схеми (керівники змін) відсторонені, можемо сміливо вангувати, що, як і минулорічний кейс «Смільниця», «Устилуг» завершиться лише тимчасовою зупинкою з подальшим відновленням роботи. Але головною відмінністю від минулорічної історії є те, що кейс «Устилуг» вже лягає в професійне портфоліо оновленої команди Голови митниці Ореста Мандзія. Я не вірю, що він особисто давав добро на цю «роботу» (так пише в своїх дописах Тарас), занадто примітивно це було б та непрофесійно. А от у те, що його підлеглі на місцях та в ключових департаментах «контрабанди», КММ та тарифів почали грати свою гру та перестали боятися змін, вірю залюбки. Занадто довго команда Ореста обіцяла запуск переатестації, так і не реалізувала обіцяну ротацію митників та не змогла навіть з’ясувати, чи в усіх пунктах пропуску працюють ваги, відсутність або поломка яких є ключовою в схемі з вагою товарів на кордоні. Схоже, що контрабандисти вже відчули «слабкість» реформаторів. А там, де слабкість - там і їде. Тим більше в умовах, коли тиск повних складів, бусів та фур з того боку кордону останні місяці лише зростав. Будемо справедливі: від початку роботи команди Мандзія нічого не їхало. І от тепер, подолавши страх, через кордон почало не просто просочуватися. Деякі пункти пропуску типу «Устилуг» поїхали на повну. Проте найцікавішим бантиком у цій історії є близькість Мандзія до Волині. У січні 2026 року саме команда детективів НАБУ під керівництвом Ореста Мандзія накрила місячну касу Волинської митниці у 850 тисяч доларів, яка формувалася для передачі «в Київ». Разом з касою, і про це Мандзій розказував на співбесіді, детективи вилучили «розчіску» митників. Це документ, в якому деталізовано, хто та з чого саме збирає цю касу та як вона розподіляється по вертикалі ДМСУ та серед силовиків. Тобто у діючого Голови митниці є чітке розуміння всієї внутрішньої кухні волинських контрабандистів. Як все працює, як збирається на кордоні, як розподіляється та ким погоджується. І не знаю, чи варто про це говорити, але головні дійові особи по збору каси на Волині в січні 2026-го та куратори бусів на «Устилузі» в жовтні 2026-го - ті самі люди. Глобально нічого не змінилося. Тож чому, знаючи, хто, як та за скільки працює на Волині, команда Мандзія допустила такий відвертий «ляпас»? Запишемо в загадки. Але найсумніше, що на історію з «Устилугом» зараз налетять всі противники змін та реформ на митниці. «Дореформувалися?» - будуть кричати вони на кожному кроці. Але що казати у відповідь?

    Videoalbumedited
    Views17.9K
    Forwards54
    Reactions82
    Comments15

Latest posts

#7822Photo

Провал детінізації економіки фіксується вже на рівні конкретних недоборів у бюджет. Данило Гетманцев опублікував сумну статистику податкових зборів за жовтень, де лише по ПДВ та акцизу недонадходження склали 18,8 мільярда гривень. ПДВ: –11,7 млрд грн. Менше від індикативу на 32,0%. Акцизний податок недобрав 7,1 млрд грн. Падіння на 40,0% від запланованого. Основне зменшення дала тютюнова галузь - 3,8 млрд грн (32,4%). Тобто від теорії про те, що нам треба виводити кошти із сірої зони економіки, щоб збирати в бюджет більше, ми прийшли до падіння зборів того, що потрапляло в бюджет до початку боротьби з нелегальними схемами. Вже і Премʼєр Корецький проводить щотижневі наради з правоохоронцями щодо детінізації, вже і Голову ДПС змінили на зрозумілого Мінфіну, а не Генпрокурору Юрія Конюшенка, вже і задач Нацполу та БЕБ нарізали, а податків з підакцизки та ПДВ стає все менше. Точок збуту контрафактних сигарет стає все більше, пропозиція безакцизного розчинника для виробництва контрафактного палива лише зростає, а «жижа» від UVAPE для електронок скоро вже буде стояти в кожній школі, проте боротьба з тінню на урядових сторінках соцмереж іде невпинна. А можна тоді попросити Сергія Корецького спитати на наступній нараді в.о. Голови ДПС Конюшенка, чому, попри заміну всіх своїх заступників із команди Кравченка та Кропиви, він ніяк не змінить керівницю Департаменту акцизу Христину Боженко? Ця незмінна очільниця головного департаменту ДПС не просто провалює бюджетні збори по акцизу, а ще й фігурує в багатьох «акцизних кримінальних справах». Але її загадково продовжують тримати.

Open in Telegram
Views3,961−66%vs avg
Forwards24
Reactions67
Comments10
#7821Photoedited
Views5,466−53%vs avg
Forwards32
Reactions183
Comments24
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
3 h3,487
15 h5,466
  1. Total to date5,466
#7820Text

Через майже добу після початку сумнозвісних подій у будинку на Петропавлівській Борщагівці ні в кого немає повної, а головне, об’єктивної картини подій. Всі ми чітко побачили, як невідомість породжує домисли, підґрунтя для маніпуляцій, дискредитації військових та як наче з-під землі з’являються провокатори, намагаючись розхитати ситуацію до силового протистояння, після якого вже буде неважливо, з чого все розпочалося. Вечірнє гасіння інформаційної пожежі та локалізація скандалу, до якої включились командири «Азову», НГУ та особисто Кирило Буданов, не зняли головних запитань до ситуації в цілому. А їх кілька. 1. Що насправді відбувалося в цьому будинку, хто в ньому перебував, на яких підставах та що з того, що розганяють у соцмережах - правда, а що ні. 2. Хто розпочав масові заворушення, напади на поліцію та хто став, медичною термінологією, «нульовим пацієнтом», з якого почалась увага місцевих жителів до цієї будівлі? 3. Яку мету ставили організатори провокацій, хто виступав їхнім організатором та яким чином історія набувала медійного розголосу з чіткими акцентами на дискредитацію військових? І на кожне це питання має бути не просто знайдена абстрактна відповідь, а має бути дана процесуальна оцінка відповідних правоохоронних органів. Тому мені здається, що кримінальних справ має бути три, по кожному конкретному блоку. ДБР вже заявило про початок розслідування за ч. 5 ст. 426-1. Це буде стосуватися першого пункту переліку ключових питань. Тему масових заворушень окремою кримінальною справою мають оперативно дослідити слідчі Національної поліції. Хто був присутній, яку роль хто відігравав, як координувалися напади на поліцію та Нацгвардію. Третій блок має розслідувати СБУ, так як всі ми чітко побачили швидку зовнішню координацію провокацій з паралельним розповсюдженням дискредитаційних меседжів щодо армії. Незалежне, швидке та публічне розслідування цих трьох справ має супроводжуватися спільними брифінгами представників СБУ, ДБР та Національної поліції, під час яких головні медіа країни зможуть поставити всі питання щодо обставин навколо будинку на Петропавлівській Борщагівці. Притягнення винних до відповідальності, незалежно від того, кого саме це торкнеться, має бути також максимально публічним та швидким. У цій історії не лише суспільство має отримати відповіді на питання, але й ті, хто захоче наступного разу погратися в такі «ігри», мають чітко зрозуміти, чим це для них завершиться.

Open in Telegram
Views4,886−58%vs avg
Forwards17
Reactions115
Comments24
#7819Videoalbum
Views18,327+57%vs avg
Forwards54
Reactions—
Comments—
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
16 h12,554
65 h17,540
74 h18,327
  1. After 24 hours12,554
  2. Total to date18,327
#7818Videoalbumedited

Раз на рік на митниці має відбуватися «Смільниця». Мабуть, мої підписники помітили контрабандний серіал, який розгортається останній тиждень на непримітному посту «Устилуг» Волинської митниці. Мій колега Тарас Середич ретельно описує цей серіал, який як дві краплі води схожий на історію, яку я висвітлював рівно рік тому на посту «Смільниця» Львівської митниці. Концептуально нічого нового. Десятки бусів кожні дві робочі зміни з чотирьох вишикуються з боку Польщі у кілометрові черги та пролітають «Устилуг» без митного оформлення, декларуючи до 30% від реального обсягу товару. 70% їдуть повз очі, ваги та сумлінність митників визначених змін. Цікаво, що звернули увагу Тараса на цю історію звичайні перевізники, які втомилися стояти в багатогодинних чергах лише тому, що на дві зміни «Устилугу» вже працює митний безвіз. Правда, вибірково та за небезкоштовно, але ж працює. І хоча історія лише набирає обертів, адже на Волині вже висадився столичний десант перевіряючих з Департаменту контрабанди та КММ (обидві структури традиційно є ключовими в прийнятті рішення про пропуск контрабанди), а виконавці схеми (керівники змін) відсторонені, можемо сміливо вангувати, що, як і минулорічний кейс «Смільниця», «Устилуг» завершиться лише тимчасовою зупинкою з подальшим відновленням роботи. Але головною відмінністю від минулорічної історії є те, що кейс «Устилуг» вже лягає в професійне портфоліо оновленої команди Голови митниці Ореста Мандзія. Я не вірю, що він особисто давав добро на цю «роботу» (так пише в своїх дописах Тарас), занадто примітивно це було б та непрофесійно. А от у те, що його підлеглі на місцях та в ключових департаментах «контрабанди», КММ та тарифів почали грати свою гру та перестали боятися змін, вірю залюбки. Занадто довго команда Ореста обіцяла запуск переатестації, так і не реалізувала обіцяну ротацію митників та не змогла навіть з’ясувати, чи в усіх пунктах пропуску працюють ваги, відсутність або поломка яких є ключовою в схемі з вагою товарів на кордоні. Схоже, що контрабандисти вже відчули «слабкість» реформаторів. А там, де слабкість - там і їде. Тим більше в умовах, коли тиск повних складів, бусів та фур з того боку кордону останні місяці лише зростав. Будемо справедливі: від початку роботи команди Мандзія нічого не їхало. І от тепер, подолавши страх, через кордон почало не просто просочуватися. Деякі пункти пропуску типу «Устилуг» поїхали на повну. Проте найцікавішим бантиком у цій історії є близькість Мандзія до Волині. У січні 2026 року саме команда детективів НАБУ під керівництвом Ореста Мандзія накрила місячну касу Волинської митниці у 850 тисяч доларів, яка формувалася для передачі «в Київ». Разом з касою, і про це Мандзій розказував на співбесіді, детективи вилучили «розчіску» митників. Це документ, в якому деталізовано, хто та з чого саме збирає цю касу та як вона розподіляється по вертикалі ДМСУ та серед силовиків. Тобто у діючого Голови митниці є чітке розуміння всієї внутрішньої кухні волинських контрабандистів. Як все працює, як збирається на кордоні, як розподіляється та ким погоджується. І не знаю, чи варто про це говорити, але головні дійові особи по збору каси на Волині в січні 2026-го та куратори бусів на «Устилузі» в жовтні 2026-го - ті самі люди. Глобально нічого не змінилося. Тож чому, знаючи, хто, як та за скільки працює на Волині, команда Мандзія допустила такий відвертий «ляпас»? Запишемо в загадки. Але найсумніше, що на історію з «Устилугом» зараз налетять всі противники змін та реформ на митниці. «Дореформувалися?» - будуть кричати вони на кожному кроці. Але що казати у відповідь?

Open in Telegram
Views17,852+53%vs avg
Forwards54
Reactions82
Comments15
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
16 h12,315
65 h17,136
74 h17,852
  1. After 24 hours12,315
  2. Total to date17,852
#7817Photo

Вже до початку грудня Україна зіткнеться з масштабним дефіцитом легальних сигарет. Причини очікуваного дефіциту - продовження цілеспрямованих ударів ворога по логістичних складах та тютюнових виробництвах. Товару банально немає, а можливості замінити внутрішнє виробництво імпортом наражаються на ті самі удари по складах. Навіть ті партії, які компанії ввозять зі своїх фабрик у ЄС, випалюються ворогом. Згідно з оцінками джерел на ринку, у компанії Imperial Brands, київська фабрика якої була знищена 10 вересня, вже закінчилися всі складські запаси. JTI, виробництво якої в Кременчуці знищено росіянами 22 вересня, має запасів лише на листопад, а імпорт із фабрик у Європі запланований лише під кінець грудня. Philip Morris втратила основні склади в Києві від дронових ударів ще в липні, тому зараз намагається тримати мінімальні обсяги імпортованої продукції і працює на межі дефіциту. Основна фабрика в Харкові закрита ще у 2022 році. British American Tobacco, фабрика якої у Прилуках згоріла ще 7 вересня, також «доїдає» складські запаси та не поспішає імпортувати великі обсяги товару, адже навіть розсіювання складських запасів по логістичних центрах не допомагає. Щотижня горять все нові й нові склади, тому фабрикам вигідніше знаходитися в умовах дефіциту, ніж профіциту, який будь-якої миті може перетворитися на попіл. Ще у вересні я писав, що росіяни свідомо обрали тютюнові виробництва як одну з пріоритетних цілей для ракетно-дронових ударів, адже удар по цій індустрії - це удар по бюджету країни. Нагадаю, що у 2025 році вся тютюнова галузь сплатила до бюджету України близько 177 млрд грн податків, що забезпечило 7% усіх податкових надходжень країни, які в повному обсязі пішли на забезпечення фронту. Статистика за сім місяців 2026 показує сплату в казну 76.4 мільярди гривень. Це дуже, дуже великі гроші для бюджету та фронту для зриву відрахувань яких ворог і взяв під приціл тютюнову індустрію. Додає проблематики, а фактично допомагає ворогу, і зростаючий тіньовий ринок, який навіть перед обличчям ракетно-дронових ударів має перевагу. Розгалужена мережа нелегальних виробництв та капілярна система розповсюдження безакцизного товару захищають краще, ніж ППО. Неможливо знищити те, що тече крізь пальці та бюджет. Але в цьому і криється головна небезпека, коли легальну індустрію почне остаточно витісняти сірий ринок. У якийсь момент, на тлі ударів росії та неспроможності влади зупинити сірий ринок, центральні офіси великої четвірки просто ухвалять рішення згорнути діяльність та вийти з ринку. І вийдуть вони разом зі щорічними податковими платежами у 177 мільярдів гривень, адже ті, хто залишаться, грають у зовсім іншу гру. Саме розуміючи ці ризики, Прем’єр Корецький і окреслив тютюнову індустрію як пріоритетний напрямок детінізації провівши з галуззю та правоохоронцями окрему зустріч. Справа тут вже не в тому, що бюджет втрачає там 30 мільярдів гривень які краде тінь. Справа в тому, що ми можемо втратити 7% усіх бюджетних платежів країни, які дає легальна тютюнова галузь якщо вони ухвалять рішення йти з країни. Але чи розуміють це ті, кому Прем’єр доручив вирішення цієї проблематики в особі БЕБ та Нацполу? У тютюновій індустрії в них історично своя, протилежна математика. Але спостерігаємо, адже Корецький дав силовикам тиждень на підготовку плану боротьби. І він вже давно пройшов.

Open in Telegram
Views5,501−53%vs avg
Forwards63
Reactions41
Comments2
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
19 h4,495
68 h5,501
  1. After 24 hours4,495
  2. Total to date5,501
#7816Link preview
Views6,280−46%vs avg
Forwards13
Reactions36
Comments3
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
42 h5,973
75 h6,280
  1. Total to date6,280
#7815Videoedited

Сьогодні в Парламенті бюджетний день. Традиційне свято популістів та борців за фінансування всіх-всіх-всіх знайшло відображення в рекордній кількості правок за останні два десятиліття бюджетного процесу. Їх подано 5236 штук, для врахування яких потрібно ще майже два повних бюджети - 13,5 трильйона гривень. Але серед потоку виступів нардепів я хочу звернути вашу увагу на короткий, але дуже глибокий за своєю суттю виступ голови Рахункової палати Ольги Піщанської, яка доповіла з трибуни про результати аналізу Рахунковою палатою поданого Мінфіном кошторису країни на 2027 рік. Цей виступ фактично дає розуміння реальності бюджету та виділяє його основні проблеми. Серед ключових зауважень - залежність від міжнародної допомоги, сумнівні джерела доходів, ризики недофінансування оборони та порушення бюджетного законодавства. На міжнародну допомогу планували спиратися в обсязі 4,3 трлн грн - це більше половини всіх фінансових ресурсів бюджету. Водночас кредиторів для понад 1,5 трлн грн зовнішніх запозичень ще не було визначено. Ризик був цілком конкретним: за дев’ять місяців 2026 року план зовнішніх запозичень до загального фонду виконали лише на 37,7%. Тож звідки черпати ресурс у майбутньому - нікому незрозуміло. Другим питанням стоїть тема податкових змін, кошти від яких уже рахують у бюджеті 2027 року, хоча самі закони та норми ще не прийняли. Понад 105 млрд грн доходів залежали від змін в оподаткуванні, частина яких на той момент не була ухвалена або не набула чинності. Окремо Рахункова палата звернула увагу на ризик ненадходження майже 65 млрд грн митних платежів, передбачених для резерву сектору безпеки й оборони. При цьому конкретних заходів для забезпечення цих надходжень у проекті бюджету не навели. В умовах стискання економіки та падіння купівельної спроможності оподаткування імпорту дає дедалі менше платежів. Проте Мінфін цього воліє не помічати. Третій ризик - це розширення війни та інфляція у 2027 році. На оборону та безпеку планували спрямувати майже 4,9 трлн грн - близько двох третин бюджету. Однак у разі посилення бойових дій або перевищення прогнозних показників інфляції та валютних курсів виникав ризик недостатності цих коштів навіть з урахуванням передбаченого резерву. Четверте. Невизначеність із грошима для місцевих бюджетів. У проекті не було визначено розподілу між місцевими бюджетами 275,2 млрд грн субвенцій - майже 80% усіх трансфертів. Це ускладнювало планування видатків на місцях і, за висновком Рахункової палати, суперечило вимогам Бюджетного кодексу. Крім того, проект передбачав призупинення дії окремих норм чинного законодавства, що суперечило вимогам Регламенту Верховної Ради. Висновок Рахункової палати однозначний: проект бюджету потребує доопрацювання. Коли значна частина фінансування залежить від ще не визначених кредиторів, доходи - від неухвалених податкових змін, а оборонні видатки - від прогнозів, які можуть не справдитися, це створює ризики для виконання бюджету. Ну і міністр фінансів Сергій Марченко з трибуни фактично капітулював у питанні залежності від коштів партнерів. "Головне завдання зараз - щоб бюджет профінансували міжнародні партнери. Своїх платників податків через постійні обстріли обмаль, тож розраховуємо на партнерів, «які нам дійсно хочуть допомогти і в 2027 році». Сподіваємося, що підтримка буде. Без коштів партнерів ми можемо закладати в бюджет будь-які цифри, але якщо їх не буде, то не буде й усього запланованого.

Open in Telegram
Views6,869−41%vs avg
Forwards17
Reactions45
Comments1

All posts

Connections