Брудні Ігри

Зверніть увагу на разючу відмінність дій силового блоку СБУ під час гарячої фази конфлікту в будинку на Петропавлівській Борщагівці та під час обшуку НАБУ в будинку генерала СБУ Сергія Дуки. Стає вже очевидним, що кейс з будинком на Петропавлівській Борщагівці – це на 100% провалена робота департаменту контррозвідки СБУ, в задачі якого якраз і входить виявлення та упередження появи історій, які несуть загрозу державній безпеці. Для виконання задач з протидії цьому в кожному підрозділі Сил оборони є так звані «контрики», представники СБУ, які 24/7 займаються аналізом подій та процесів. На сьогодні вже відомо, що відносно будинку, де розміщувався особовий склад НГУ, заздалегідь планувалася провокація, яка фактично була вдало реалізована. Те, що ми побачили впродовж дня, було і провокацією проти військових, і дискредитацією ЗСУ з підривом обороноздатності, коротше, повний букет. При цьому події планувалися організаторами впродовж кількох днів з проведенням попередньої розвідки місцевості та навіть плануванням медійної активності та збором підконтрольних протестувальників. Але про все це ми дізналися вже наступного дня. А тоді, в день «пекельного борошна», коли люди не розуміли, яким телеграм-каналам вірити та як реагувати на вкиди про катівню з покаліченими людьми та істеричну «лікарку-перевертня», лише пряме втручання на місці в ці події великої кількості високопосадовців різних органів та структур, а також безпосередньо військових, зупинило масштабування хаосу. Серед тих, хто кинув усе та помчався на місце розбиратися, що там відбувається, були представники Нацполіції та КОРДу, бо це очевидно для вуличних акцій такого масштабу, працівники ДБР, адже тема стосувалася військових, Командувач Нацгвардії Півненко, який проявив максимальну залученість у спростуванні фейків, навіть представники підрозділів ДСНС та керівництво МВС були на місці подій. Я вже не кажу про особисту участь Голови ОП Кирила Буданова, який наслухався від провокаторів образ, але таки зміг вирулити конфлікт у найгарячішій точці. Чи входить це в компетенції та задачі Буданова? Точно ні. Проте він туди поїхав, зробивши максимум з можливого. Але чи були на місці подій представники контррозвідки СБУ, в чиї задачі входить саме подолання таких загроз державній безпеці? Суміжні органи, які були на місці подій, переконують, що не були. Чи приїхав спецназ контррозвідки СБУ або Альфа, щоб у зародку розігнати натовп зібраних провокаторів або врятувати заблокованих Нацгвардійців? Ні, чомусь не приїхали. Спецназ поліції в одиночку стояв стіною та, зчепивши зуби, терпів закидування яйцями від провокаторів у ситуації, яку провалили саме контріки СБУ та розрулювати яку вони не поспішали. Так, наступного дня Служба включилася в роботу, відпрацювала пошук провокаторів та виявила близько 100 людей, які були залучені в проєкт по дискредитації військових та підриві обороноздатності країни. Але це було вже потім. Як кажуть: «Дорога ложка до обіду». У день активної фази провокації, які дивом не переросли в запланований хаос, їх, чомусь, не було. Проте сьогодні, коли НАБУ почало слідчі дії в продовженні операції «Карфаген» та завітало з обшуком до генерал-лейтенанта Сергія Дуки, спецназ СБУ миттєво, ледь не в повному складі, прибув на місце подій. Тут була і Альфа, і спецназ власне контррозвідки СБУ та представники інших підрозділів, здатних на активні силові дії. І хоча їх дуже не вистачало на Петропавлівській Борщагівці, трактування та визначення справжніх загроз державній безпеці з їхнього боку очевидне. Вони там, де справжня небезпека. І це схоже НАБУ.

А це, мабуть, найцікавіший епізод засідання фінансового комітету по криптовалютному закону. Єдиним органом, який виступає проти запропонованого формату легалізації, виявився НБУ. Але Регулятор не те щоб проти закону, він скоріше проти того, що його позиція в регулюванні цього ринку не визначена як ключова. Простими словами, НБУ вимагає монополії на рішення по цій темі, попри те, що ключовим органом у регулюванні справедливо визначено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Точкою публічного конфлікту під час обговорення стала норма врахування позиції НБУ по входу на ринок тих чи інших віртуальних активів. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан прямо сказав, що: «Ми так не домовлялися». НБУ вимагає, щоб їхня позиція по тих чи інших активах, які Нацбанк вважає ризикованими, обов’язково враховувалася НКЦПФР. Проте закон передбачає, що Комісія по цінних паперах одноосібно вирішує це питання, приймаючи позицію НБУ лише до уваги, так як саме НКЦПФР визначена регулятором ринку. НБУ це не влаштовує, так як вони хочуть, щоб саме їхня позиція по праву заходу на ринок України різних криптовалют була визначальною, проте забирати на себе повністю регулювання ринку вони не хочуть. Данило Гетманцев поставив пряме питання: «Ви це хочете, щоби що? Щоб обілетити?» І це, в принципі, найкраще описує мету, яку ставить собі Нацбанк у темі крипти. НБУ хоче на ринок впливати, а не відповідати за нього. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є незалежним органом, так само як і НБУ, але в цій темі команда Пишного дуже хоче отримати «боковий» контроль над ринком віртуальних активів. Але обговорення завершилося тим, що НБУ повернули з їхніми бажаннями на землю.

Фінансовий комітет починає розгляд законопроекту по віртуальних активах (криптовалюти). Кому цікаво - долучайтеся. https://www.youtube.com/live/XH52KAHlQq4?si=ZVdxPjjd_G0Buote

Провал детінізації економіки фіксується вже на рівні конкретних недоборів у бюджет. Данило Гетманцев опублікував сумну статистику податкових зборів за жовтень, де лише по ПДВ та акцизу недонадходження склали 18,8 мільярда гривень. ПДВ: –11,7 млрд грн. Менше від індикативу на 32,0%. Акцизний податок недобрав 7,1 млрд грн. Падіння на 40,0% від запланованого. Основне зменшення дала тютюнова галузь - 3,8 млрд грн (32,4%). Тобто від теорії про те, що нам треба виводити кошти із сірої зони економіки, щоб збирати в бюджет більше, ми прийшли до падіння зборів того, що потрапляло в бюджет до початку боротьби з нелегальними схемами. Вже і Премʼєр Корецький проводить щотижневі наради з правоохоронцями щодо детінізації, вже і Голову ДПС змінили на зрозумілого Мінфіну, а не Генпрокурору Юрія Конюшенка, вже і задач Нацполу та БЕБ нарізали, а податків з підакцизки та ПДВ стає все менше. Точок збуту контрафактних сигарет стає все більше, пропозиція безакцизного розчинника для виробництва контрафактного палива лише зростає, а «жижа» від UVAPE для електронок скоро вже буде стояти в кожній школі, проте боротьба з тінню на урядових сторінках соцмереж іде невпинна. А можна тоді попросити Сергія Корецького спитати на наступній нараді в.о. Голови ДПС Конюшенка, чому, попри заміну всіх своїх заступників із команди Кравченка та Кропиви, він ніяк не змінить керівницю Департаменту акцизу Христину Боженко? Ця незмінна очільниця головного департаменту ДПС не просто провалює бюджетні збори по акцизу, а ще й фігурує в багатьох «акцизних кримінальних справах». Але її загадково продовжують тримати.

Все як я і прогнозував. Три кримінальні справи: СБУ, Нацпол та ДБР. Виявлено вже 100 осіб з числа активних підбурювачів заворушень, які будуть скоро заарештовані. Всі органи проводять спільні заходи про що медіа було повідомлено на брифінгу. Дуже правильний розвиток подій.

Через майже добу після початку сумнозвісних подій у будинку на Петропавлівській Борщагівці ні в кого немає повної, а головне, об’єктивної картини подій. Всі ми чітко побачили, як невідомість породжує домисли, підґрунтя для маніпуляцій, дискредитації військових та як наче з-під землі з’являються провокатори, намагаючись розхитати ситуацію до силового протистояння, після якого вже буде неважливо, з чого все розпочалося. Вечірнє гасіння інформаційної пожежі та локалізація скандалу, до якої включились командири «Азову», НГУ та особисто Кирило Буданов, не зняли головних запитань до ситуації в цілому. А їх кілька. 1. Що насправді відбувалося в цьому будинку, хто в ньому перебував, на яких підставах та що з того, що розганяють у соцмережах - правда, а що ні. 2. Хто розпочав масові заворушення, напади на поліцію та хто став, медичною термінологією, «нульовим пацієнтом», з якого почалась увага місцевих жителів до цієї будівлі? 3. Яку мету ставили організатори провокацій, хто виступав їхнім організатором та яким чином історія набувала медійного розголосу з чіткими акцентами на дискредитацію військових? І на кожне це питання має бути не просто знайдена абстрактна відповідь, а має бути дана процесуальна оцінка відповідних правоохоронних органів. Тому мені здається, що кримінальних справ має бути три, по кожному конкретному блоку. ДБР вже заявило про початок розслідування за ч. 5 ст. 426-1. Це буде стосуватися першого пункту переліку ключових питань. Тему масових заворушень окремою кримінальною справою мають оперативно дослідити слідчі Національної поліції. Хто був присутній, яку роль хто відігравав, як координувалися напади на поліцію та Нацгвардію. Третій блок має розслідувати СБУ, так як всі ми чітко побачили швидку зовнішню координацію провокацій з паралельним розповсюдженням дискредитаційних меседжів щодо армії. Незалежне, швидке та публічне розслідування цих трьох справ має супроводжуватися спільними брифінгами представників СБУ, ДБР та Національної поліції, під час яких головні медіа країни зможуть поставити всі питання щодо обставин навколо будинку на Петропавлівській Борщагівці. Притягнення винних до відповідальності, незалежно від того, кого саме це торкнеться, має бути також максимально публічним та швидким. У цій історії не лише суспільство має отримати відповіді на питання, але й ті, хто захоче наступного разу погратися в такі «ігри», мають чітко зрозуміти, чим це для них завершиться.

Без текста

Раз на рік на митниці має відбуватися «Смільниця». Мабуть, мої підписники помітили контрабандний серіал, який розгортається останній тиждень на непримітному посту «Устилуг» Волинської митниці. Мій колега Тарас Середич ретельно описує цей серіал, який як дві краплі води схожий на історію, яку я висвітлював рівно рік тому на посту «Смільниця» Львівської митниці. Концептуально нічого нового. Десятки бусів кожні дві робочі зміни з чотирьох вишикуються з боку Польщі у кілометрові черги та пролітають «Устилуг» без митного оформлення, декларуючи до 30% від реального обсягу товару. 70% їдуть повз очі, ваги та сумлінність митників визначених змін. Цікаво, що звернули увагу Тараса на цю історію звичайні перевізники, які втомилися стояти в багатогодинних чергах лише тому, що на дві зміни «Устилугу» вже працює митний безвіз. Правда, вибірково та за небезкоштовно, але ж працює. І хоча історія лише набирає обертів, адже на Волині вже висадився столичний десант перевіряючих з Департаменту контрабанди та КММ (обидві структури традиційно є ключовими в прийнятті рішення про пропуск контрабанди), а виконавці схеми (керівники змін) відсторонені, можемо сміливо вангувати, що, як і минулорічний кейс «Смільниця», «Устилуг» завершиться лише тимчасовою зупинкою з подальшим відновленням роботи. Але головною відмінністю від минулорічної історії є те, що кейс «Устилуг» вже лягає в професійне портфоліо оновленої команди Голови митниці Ореста Мандзія. Я не вірю, що він особисто давав добро на цю «роботу» (так пише в своїх дописах Тарас), занадто примітивно це було б та непрофесійно. А от у те, що його підлеглі на місцях та в ключових департаментах «контрабанди», КММ та тарифів почали грати свою гру та перестали боятися змін, вірю залюбки. Занадто довго команда Ореста обіцяла запуск переатестації, так і не реалізувала обіцяну ротацію митників та не змогла навіть з’ясувати, чи в усіх пунктах пропуску працюють ваги, відсутність або поломка яких є ключовою в схемі з вагою товарів на кордоні. Схоже, що контрабандисти вже відчули «слабкість» реформаторів. А там, де слабкість - там і їде. Тим більше в умовах, коли тиск повних складів, бусів та фур з того боку кордону останні місяці лише зростав. Будемо справедливі: від початку роботи команди Мандзія нічого не їхало. І от тепер, подолавши страх, через кордон почало не просто просочуватися. Деякі пункти пропуску типу «Устилуг» поїхали на повну. Проте найцікавішим бантиком у цій історії є близькість Мандзія до Волині. У січні 2026 року саме команда детективів НАБУ під керівництвом Ореста Мандзія накрила місячну касу Волинської митниці у 850 тисяч доларів, яка формувалася для передачі «в Київ». Разом з касою, і про це Мандзій розказував на співбесіді, детективи вилучили «розчіску» митників. Це документ, в якому деталізовано, хто та з чого саме збирає цю касу та як вона розподіляється по вертикалі ДМСУ та серед силовиків. Тобто у діючого Голови митниці є чітке розуміння всієї внутрішньої кухні волинських контрабандистів. Як все працює, як збирається на кордоні, як розподіляється та ким погоджується. І не знаю, чи варто про це говорити, але головні дійові особи по збору каси на Волині в січні 2026-го та куратори бусів на «Устилузі» в жовтні 2026-го - ті самі люди. Глобально нічого не змінилося. Тож чому, знаючи, хто, як та за скільки працює на Волині, команда Мандзія допустила такий відвертий «ляпас»? Запишемо в загадки. Але найсумніше, що на історію з «Устилугом» зараз налетять всі противники змін та реформ на митниці. «Дореформувалися?» - будуть кричати вони на кожному кроці. Але що казати у відповідь?

Вже до початку грудня Україна зіткнеться з масштабним дефіцитом легальних сигарет. Причини очікуваного дефіциту - продовження цілеспрямованих ударів ворога по логістичних складах та тютюнових виробництвах. Товару банально немає, а можливості замінити внутрішнє виробництво імпортом наражаються на ті самі удари по складах. Навіть ті партії, які компанії ввозять зі своїх фабрик у ЄС, випалюються ворогом. Згідно з оцінками джерел на ринку, у компанії Imperial Brands, київська фабрика якої була знищена 10 вересня, вже закінчилися всі складські запаси. JTI, виробництво якої в Кременчуці знищено росіянами 22 вересня, має запасів лише на листопад, а імпорт із фабрик у Європі запланований лише під кінець грудня. Philip Morris втратила основні склади в Києві від дронових ударів ще в липні, тому зараз намагається тримати мінімальні обсяги імпортованої продукції і працює на межі дефіциту. Основна фабрика в Харкові закрита ще у 2022 році. British American Tobacco, фабрика якої у Прилуках згоріла ще 7 вересня, також «доїдає» складські запаси та не поспішає імпортувати великі обсяги товару, адже навіть розсіювання складських запасів по логістичних центрах не допомагає. Щотижня горять все нові й нові склади, тому фабрикам вигідніше знаходитися в умовах дефіциту, ніж профіциту, який будь-якої миті може перетворитися на попіл. Ще у вересні я писав, що росіяни свідомо обрали тютюнові виробництва як одну з пріоритетних цілей для ракетно-дронових ударів, адже удар по цій індустрії - це удар по бюджету країни. Нагадаю, що у 2025 році вся тютюнова галузь сплатила до бюджету України близько 177 млрд грн податків, що забезпечило 7% усіх податкових надходжень країни, які в повному обсязі пішли на забезпечення фронту. Статистика за сім місяців 2026 показує сплату в казну 76.4 мільярди гривень. Це дуже, дуже великі гроші для бюджету та фронту для зриву відрахувань яких ворог і взяв під приціл тютюнову індустрію. Додає проблематики, а фактично допомагає ворогу, і зростаючий тіньовий ринок, який навіть перед обличчям ракетно-дронових ударів має перевагу. Розгалужена мережа нелегальних виробництв та капілярна система розповсюдження безакцизного товару захищають краще, ніж ППО. Неможливо знищити те, що тече крізь пальці та бюджет. Але в цьому і криється головна небезпека, коли легальну індустрію почне остаточно витісняти сірий ринок. У якийсь момент, на тлі ударів росії та неспроможності влади зупинити сірий ринок, центральні офіси великої четвірки просто ухвалять рішення згорнути діяльність та вийти з ринку. І вийдуть вони разом зі щорічними податковими платежами у 177 мільярдів гривень, адже ті, хто залишаться, грають у зовсім іншу гру. Саме розуміючи ці ризики, Прем’єр Корецький і окреслив тютюнову індустрію як пріоритетний напрямок детінізації провівши з галуззю та правоохоронцями окрему зустріч. Справа тут вже не в тому, що бюджет втрачає там 30 мільярдів гривень які краде тінь. Справа в тому, що ми можемо втратити 7% усіх бюджетних платежів країни, які дає легальна тютюнова галузь якщо вони ухвалять рішення йти з країни. Але чи розуміють це ті, кому Прем’єр доручив вирішення цієї проблематики в особі БЕБ та Нацполу? У тютюновій індустрії в них історично своя, протилежна математика. Але спостерігаємо, адже Корецький дав силовикам тиждень на підготовку плану боротьби. І він вже давно пройшов.

Ярослав Железняк пише, що сьогодні відбулася остання робоча група по законопроєкту 10225-Д, який має остаточно легалізувати в Україні віртуальні активи (криптовалюти) та їх використання. Наступного тижня заплановане засідання фінансового комітету по цій темі, після чого законопроєкт винесуть в зал. Нагадаю, що Україна - одна зі світових лідерів крипторинку, легалізація якого не входить в плани основних тіньових гравців. Тому боротьба в комітеті та залі буде цікава. Про розкладку цього ринку в Україні можете прочитати в моїй статті для ZN.UA.