Посты канала Брудні Ігри

Провал детінізації економіки фіксується вже на рівні конкретних недоборів у бюджет. Данило Гетманцев опублікував сумну статистику податкових зборів за жовтень, де лише по ПДВ та акцизу недонадходження склали 18,8 мільярда гривень. ПДВ: –11,7 млрд грн. Менше від індикативу на 32,0%. Акцизний податок недобрав 7,1 млрд грн. Падіння на 40,0% від запланованого. Основне зменшення дала тютюнова галузь - 3,8 млрд грн (32,4%). Тобто від теорії про те, що нам треба виводити кошти із сірої зони економіки, щоб збирати в бюджет більше, ми прийшли до падіння зборів того, що потрапляло в бюджет до початку боротьби з нелегальними схемами. Вже і Премʼєр Корецький проводить щотижневі наради з правоохоронцями щодо детінізації, вже і Голову ДПС змінили на зрозумілого Мінфіну, а не Генпрокурору Юрія Конюшенка, вже і задач Нацполу та БЕБ нарізали, а податків з підакцизки та ПДВ стає все менше. Точок збуту контрафактних сигарет стає все більше, пропозиція безакцизного розчинника для виробництва контрафактного палива лише зростає, а «жижа» від UVAPE для електронок скоро вже буде стояти в кожній школі, проте боротьба з тінню на урядових сторінках соцмереж іде невпинна. А можна тоді попросити Сергія Корецького спитати на наступній нараді в.о. Голови ДПС Конюшенка, чому, попри заміну всіх своїх заступників із команди Кравченка та Кропиви, він ніяк не змінить керівницю Департаменту акцизу Христину Боженко? Ця незмінна очільниця головного департаменту ДПС не просто провалює бюджетні збори по акцизу, а ще й фігурує в багатьох «акцизних кримінальних справах». Але її загадково продовжують тримати.

Все як я і прогнозував. Три кримінальні справи: СБУ, Нацпол та ДБР. Виявлено вже 100 осіб з числа активних підбурювачів заворушень, які будуть скоро заарештовані. Всі органи проводять спільні заходи про що медіа було повідомлено на брифінгу. Дуже правильний розвиток подій.

Через майже добу після початку сумнозвісних подій у будинку на Петропавлівській Борщагівці ні в кого немає повної, а головне, об’єктивної картини подій. Всі ми чітко побачили, як невідомість породжує домисли, підґрунтя для маніпуляцій, дискредитації військових та як наче з-під землі з’являються провокатори, намагаючись розхитати ситуацію до силового протистояння, після якого вже буде неважливо, з чого все розпочалося. Вечірнє гасіння інформаційної пожежі та локалізація скандалу, до якої включились командири «Азову», НГУ та особисто Кирило Буданов, не зняли головних запитань до ситуації в цілому. А їх кілька. 1. Що насправді відбувалося в цьому будинку, хто в ньому перебував, на яких підставах та що з того, що розганяють у соцмережах - правда, а що ні. 2. Хто розпочав масові заворушення, напади на поліцію та хто став, медичною термінологією, «нульовим пацієнтом», з якого почалась увага місцевих жителів до цієї будівлі? 3. Яку мету ставили організатори провокацій, хто виступав їхнім організатором та яким чином історія набувала медійного розголосу з чіткими акцентами на дискредитацію військових? І на кожне це питання має бути не просто знайдена абстрактна відповідь, а має бути дана процесуальна оцінка відповідних правоохоронних органів. Тому мені здається, що кримінальних справ має бути три, по кожному конкретному блоку. ДБР вже заявило про початок розслідування за ч. 5 ст. 426-1. Це буде стосуватися першого пункту переліку ключових питань. Тему масових заворушень окремою кримінальною справою мають оперативно дослідити слідчі Національної поліції. Хто був присутній, яку роль хто відігравав, як координувалися напади на поліцію та Нацгвардію. Третій блок має розслідувати СБУ, так як всі ми чітко побачили швидку зовнішню координацію провокацій з паралельним розповсюдженням дискредитаційних меседжів щодо армії. Незалежне, швидке та публічне розслідування цих трьох справ має супроводжуватися спільними брифінгами представників СБУ, ДБР та Національної поліції, під час яких головні медіа країни зможуть поставити всі питання щодо обставин навколо будинку на Петропавлівській Борщагівці. Притягнення винних до відповідальності, незалежно від того, кого саме це торкнеться, має бути також максимально публічним та швидким. У цій історії не лише суспільство має отримати відповіді на питання, але й ті, хто захоче наступного разу погратися в такі «ігри», мають чітко зрозуміти, чим це для них завершиться.

Без текста

Раз на рік на митниці має відбуватися «Смільниця». Мабуть, мої підписники помітили контрабандний серіал, який розгортається останній тиждень на непримітному посту «Устилуг» Волинської митниці. Мій колега Тарас Середич ретельно описує цей серіал, який як дві краплі води схожий на історію, яку я висвітлював рівно рік тому на посту «Смільниця» Львівської митниці. Концептуально нічого нового. Десятки бусів кожні дві робочі зміни з чотирьох вишикуються з боку Польщі у кілометрові черги та пролітають «Устилуг» без митного оформлення, декларуючи до 30% від реального обсягу товару. 70% їдуть повз очі, ваги та сумлінність митників визначених змін. Цікаво, що звернули увагу Тараса на цю історію звичайні перевізники, які втомилися стояти в багатогодинних чергах лише тому, що на дві зміни «Устилугу» вже працює митний безвіз. Правда, вибірково та за небезкоштовно, але ж працює. І хоча історія лише набирає обертів, адже на Волині вже висадився столичний десант перевіряючих з Департаменту контрабанди та КММ (обидві структури традиційно є ключовими в прийнятті рішення про пропуск контрабанди), а виконавці схеми (керівники змін) відсторонені, можемо сміливо вангувати, що, як і минулорічний кейс «Смільниця», «Устилуг» завершиться лише тимчасовою зупинкою з подальшим відновленням роботи. Але головною відмінністю від минулорічної історії є те, що кейс «Устилуг» вже лягає в професійне портфоліо оновленої команди Голови митниці Ореста Мандзія. Я не вірю, що він особисто давав добро на цю «роботу» (так пише в своїх дописах Тарас), занадто примітивно це було б та непрофесійно. А от у те, що його підлеглі на місцях та в ключових департаментах «контрабанди», КММ та тарифів почали грати свою гру та перестали боятися змін, вірю залюбки. Занадто довго команда Ореста обіцяла запуск переатестації, так і не реалізувала обіцяну ротацію митників та не змогла навіть з’ясувати, чи в усіх пунктах пропуску працюють ваги, відсутність або поломка яких є ключовою в схемі з вагою товарів на кордоні. Схоже, що контрабандисти вже відчули «слабкість» реформаторів. А там, де слабкість - там і їде. Тим більше в умовах, коли тиск повних складів, бусів та фур з того боку кордону останні місяці лише зростав. Будемо справедливі: від початку роботи команди Мандзія нічого не їхало. І от тепер, подолавши страх, через кордон почало не просто просочуватися. Деякі пункти пропуску типу «Устилуг» поїхали на повну. Проте найцікавішим бантиком у цій історії є близькість Мандзія до Волині. У січні 2026 року саме команда детективів НАБУ під керівництвом Ореста Мандзія накрила місячну касу Волинської митниці у 850 тисяч доларів, яка формувалася для передачі «в Київ». Разом з касою, і про це Мандзій розказував на співбесіді, детективи вилучили «розчіску» митників. Це документ, в якому деталізовано, хто та з чого саме збирає цю касу та як вона розподіляється по вертикалі ДМСУ та серед силовиків. Тобто у діючого Голови митниці є чітке розуміння всієї внутрішньої кухні волинських контрабандистів. Як все працює, як збирається на кордоні, як розподіляється та ким погоджується. І не знаю, чи варто про це говорити, але головні дійові особи по збору каси на Волині в січні 2026-го та куратори бусів на «Устилузі» в жовтні 2026-го - ті самі люди. Глобально нічого не змінилося. Тож чому, знаючи, хто, як та за скільки працює на Волині, команда Мандзія допустила такий відвертий «ляпас»? Запишемо в загадки. Але найсумніше, що на історію з «Устилугом» зараз налетять всі противники змін та реформ на митниці. «Дореформувалися?» - будуть кричати вони на кожному кроці. Але що казати у відповідь?

Вже до початку грудня Україна зіткнеться з масштабним дефіцитом легальних сигарет. Причини очікуваного дефіциту - продовження цілеспрямованих ударів ворога по логістичних складах та тютюнових виробництвах. Товару банально немає, а можливості замінити внутрішнє виробництво імпортом наражаються на ті самі удари по складах. Навіть ті партії, які компанії ввозять зі своїх фабрик у ЄС, випалюються ворогом. Згідно з оцінками джерел на ринку, у компанії Imperial Brands, київська фабрика якої була знищена 10 вересня, вже закінчилися всі складські запаси. JTI, виробництво якої в Кременчуці знищено росіянами 22 вересня, має запасів лише на листопад, а імпорт із фабрик у Європі запланований лише під кінець грудня. Philip Morris втратила основні склади в Києві від дронових ударів ще в липні, тому зараз намагається тримати мінімальні обсяги імпортованої продукції і працює на межі дефіциту. Основна фабрика в Харкові закрита ще у 2022 році. British American Tobacco, фабрика якої у Прилуках згоріла ще 7 вересня, також «доїдає» складські запаси та не поспішає імпортувати великі обсяги товару, адже навіть розсіювання складських запасів по логістичних центрах не допомагає. Щотижня горять все нові й нові склади, тому фабрикам вигідніше знаходитися в умовах дефіциту, ніж профіциту, який будь-якої миті може перетворитися на попіл. Ще у вересні я писав, що росіяни свідомо обрали тютюнові виробництва як одну з пріоритетних цілей для ракетно-дронових ударів, адже удар по цій індустрії - це удар по бюджету країни. Нагадаю, що у 2025 році вся тютюнова галузь сплатила до бюджету України близько 177 млрд грн податків, що забезпечило 7% усіх податкових надходжень країни, які в повному обсязі пішли на забезпечення фронту. Статистика за сім місяців 2026 показує сплату в казну 76.4 мільярди гривень. Це дуже, дуже великі гроші для бюджету та фронту для зриву відрахувань яких ворог і взяв під приціл тютюнову індустрію. Додає проблематики, а фактично допомагає ворогу, і зростаючий тіньовий ринок, який навіть перед обличчям ракетно-дронових ударів має перевагу. Розгалужена мережа нелегальних виробництв та капілярна система розповсюдження безакцизного товару захищають краще, ніж ППО. Неможливо знищити те, що тече крізь пальці та бюджет. Але в цьому і криється головна небезпека, коли легальну індустрію почне остаточно витісняти сірий ринок. У якийсь момент, на тлі ударів росії та неспроможності влади зупинити сірий ринок, центральні офіси великої четвірки просто ухвалять рішення згорнути діяльність та вийти з ринку. І вийдуть вони разом зі щорічними податковими платежами у 177 мільярдів гривень, адже ті, хто залишаться, грають у зовсім іншу гру. Саме розуміючи ці ризики, Прем’єр Корецький і окреслив тютюнову індустрію як пріоритетний напрямок детінізації провівши з галуззю та правоохоронцями окрему зустріч. Справа тут вже не в тому, що бюджет втрачає там 30 мільярдів гривень які краде тінь. Справа в тому, що ми можемо втратити 7% усіх бюджетних платежів країни, які дає легальна тютюнова галузь якщо вони ухвалять рішення йти з країни. Але чи розуміють це ті, кому Прем’єр доручив вирішення цієї проблематики в особі БЕБ та Нацполу? У тютюновій індустрії в них історично своя, протилежна математика. Але спостерігаємо, адже Корецький дав силовикам тиждень на підготовку плану боротьби. І він вже давно пройшов.

Ярослав Железняк пише, що сьогодні відбулася остання робоча група по законопроєкту 10225-Д, який має остаточно легалізувати в Україні віртуальні активи (криптовалюти) та їх використання. Наступного тижня заплановане засідання фінансового комітету по цій темі, після чого законопроєкт винесуть в зал. Нагадаю, що Україна - одна зі світових лідерів крипторинку, легалізація якого не входить в плани основних тіньових гравців. Тому боротьба в комітеті та залі буде цікава. Про розкладку цього ринку в Україні можете прочитати в моїй статті для ZN.UA.

Сьогодні в Парламенті бюджетний день. Традиційне свято популістів та борців за фінансування всіх-всіх-всіх знайшло відображення в рекордній кількості правок за останні два десятиліття бюджетного процесу. Їх подано 5236 штук, для врахування яких потрібно ще майже два повних бюджети - 13,5 трильйона гривень. Але серед потоку виступів нардепів я хочу звернути вашу увагу на короткий, але дуже глибокий за своєю суттю виступ голови Рахункової палати Ольги Піщанської, яка доповіла з трибуни про результати аналізу Рахунковою палатою поданого Мінфіном кошторису країни на 2027 рік. Цей виступ фактично дає розуміння реальності бюджету та виділяє його основні проблеми. Серед ключових зауважень - залежність від міжнародної допомоги, сумнівні джерела доходів, ризики недофінансування оборони та порушення бюджетного законодавства. На міжнародну допомогу планували спиратися в обсязі 4,3 трлн грн - це більше половини всіх фінансових ресурсів бюджету. Водночас кредиторів для понад 1,5 трлн грн зовнішніх запозичень ще не було визначено. Ризик був цілком конкретним: за дев’ять місяців 2026 року план зовнішніх запозичень до загального фонду виконали лише на 37,7%. Тож звідки черпати ресурс у майбутньому - нікому незрозуміло. Другим питанням стоїть тема податкових змін, кошти від яких уже рахують у бюджеті 2027 року, хоча самі закони та норми ще не прийняли. Понад 105 млрд грн доходів залежали від змін в оподаткуванні, частина яких на той момент не була ухвалена або не набула чинності. Окремо Рахункова палата звернула увагу на ризик ненадходження майже 65 млрд грн митних платежів, передбачених для резерву сектору безпеки й оборони. При цьому конкретних заходів для забезпечення цих надходжень у проекті бюджету не навели. В умовах стискання економіки та падіння купівельної спроможності оподаткування імпорту дає дедалі менше платежів. Проте Мінфін цього воліє не помічати. Третій ризик - це розширення війни та інфляція у 2027 році. На оборону та безпеку планували спрямувати майже 4,9 трлн грн - близько двох третин бюджету. Однак у разі посилення бойових дій або перевищення прогнозних показників інфляції та валютних курсів виникав ризик недостатності цих коштів навіть з урахуванням передбаченого резерву. Четверте. Невизначеність із грошима для місцевих бюджетів. У проекті не було визначено розподілу між місцевими бюджетами 275,2 млрд грн субвенцій - майже 80% усіх трансфертів. Це ускладнювало планування видатків на місцях і, за висновком Рахункової палати, суперечило вимогам Бюджетного кодексу. Крім того, проект передбачав призупинення дії окремих норм чинного законодавства, що суперечило вимогам Регламенту Верховної Ради. Висновок Рахункової палати однозначний: проект бюджету потребує доопрацювання. Коли значна частина фінансування залежить від ще не визначених кредиторів, доходи - від неухвалених податкових змін, а оборонні видатки - від прогнозів, які можуть не справдитися, це створює ризики для виконання бюджету. Ну і міністр фінансів Сергій Марченко з трибуни фактично капітулював у питанні залежності від коштів партнерів. "Головне завдання зараз - щоб бюджет профінансували міжнародні партнери. Своїх платників податків через постійні обстріли обмаль, тож розраховуємо на партнерів, «які нам дійсно хочуть допомогти і в 2027 році». Сподіваємося, що підтримка буде. Без коштів партнерів ми можемо закладати в бюджет будь-які цифри, але якщо їх не буде, то не буде й усього запланованого.

Без текста

Без текста

UVAPE кидає виклик Прем'єру Корецькому. Якщо ви не знаєте, як виглядає системний бізнес із правильними покровителями в прокуратурі, то кейс UVAPE - це саме воно. Як тільки Прем’єр-міністр Сергій Корецький зібрав усіх силовиків та нарізав задачі з боротьби з тіньовою економікою, акцентувавши увагу на тютюновій індустрії та вейпах, головний гравець на цьому ринку UVAPE дає йому публічного ляпаса. Мережа анонсує повернення на ринок заборонених смакових наборів для самозамісу Elf Bar та пропонує споживачам обрати власний смак «жижі» з 25 доступних. 🍑 Apple Peach: яблуко з персиком 🍇 Grape: соковитий виноград 🫐 Blueberry: солодка чорниця 🍒 Cherry Cola: вишнева кола ❄️ Strawberry Ice: полуниця з льодом 🌿 Spearmint: класична м’ята Якщо ви не в курсі, то під словом «жижа» мається на увазі готова суміш ароматизатора із сольовим нікотином, про що UVAPE прямо пише в описі товарів: «Elf Liq 30 мл - сольова лінійка від Ельф Бар». Тобто вже не треба купувати окремо набори для самозамісу у вигляді ароматизатора, гліцерину та ампули сольового нікотину. UVAPE повертає на ринок готові ароматизовані нікотинові рідини, які жорстко заборонені з 2023 року. Але UVAPE всі ці заборони не стосуються. Навіть минулорічні активності БЕБ, коли в серпні 2025 року бюро провело в офісах і на складах UVAPE понад 40 обшуків, вилучило 7 виробничих ліній та сотні тисяч одиниць готової продукції для самозамісу, не дали системного результату. Сотні точок UVAPE по всій Україні сьогодні продовжують працювати, переступаючи через закони та правоохоронців. Цікавий варіант протидії збуту «одноразок» пропонує експертка з питань оподаткування Growford Institute Тетяна Кощук. У ситуації, коли основний збут вейпів іде через сітки контрольованих ФОПів, а у UVAPE їх більше сотні, притягувати до відповідальності треба саме їх. На сьогодні штрафи за продаж одноразок та самозамісів у розмірі 26 тис. грн для роздрібних точок не діють. Ця цифра легко відбивається за кілька днів торгівлі. Кощук пропонує збільшити штраф за нелегальний збут сигарет та електронок до 250 тисяч гривень. Також слід активніше залучати податківців до перевірок цих ФОПів та точок продажу вейпів. Статистика ДПС свідчить, що у 2026 році штрафи за нелегальний продаж рідин для електронних сигарет отримали 300 точок продажу за статистичної кількості потенційних порушників у 4000. Високі штрафи та персональна відповідальність фіктивних ФОПів має відштовхнути бажання молодих людей працювати в цій індустрії. Думаю, що народні депутати тут можуть добре посприяти Прем’єр-міністру Корецькому, збільшивши штрафи за збут заборонених рідин та викликавши ДПС і БЕБ на комітет з питань протидії нелегальним ринкам вейпів. Я вже писав, що нам потрібна комплексна робота з детінізації, інакше всі ці публічні та гучні заяви швидко перетворяться на черговий «пшик».

Без текста

Без текста

Пишуть, що після вчорашнього анонсу Корецького, на кордоні, з боку Польщі, зʼявилися вільні смуги. Бусиків немає. Треба уточнити чи це просто не робоча зміна, чи дійсно пішла команда на паузу.

БЕБ офійно підтвердило гучну історію з морозивом перевертнем, яку ми на каналі «СУДОМ ПО СХЕМАХ» розібрали ще в вересні. Тому обовʼязково підпишіться на цей канал. Ми аналізуємо судові реєстри та шукаємо цікаві кейси саме для вас.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький оголошує війну тіньовій економіці. Звісно, можна було б з цього поіронізувати, що, мовляв, кожен прем’єр запускає свою «Контрабанда СТОП, чорні сотні на митниці», але цього разу нам не до жартів, бо країна у війні та потребує коштів. Фінансова ємність галузей, які перелічив Корецький (тютюн, контрабанда та гральний бізнес), може легко дати в бюджет 150–200 мільярдів гривень. Причому дуже швидко. Але лише в разі синхронної боротьби всіх інституцій. Тоді ефект від рішень має бути миттєвим. Точки нелегального збуту сигарет та вейпів можуть бути закриті силами Нацполу вже за два дні. Вони це вміють. CARGO-потік може бути зупинений уже цієї ночі, коли СБУ, ДБР та БЕБ реалізують ті напрацювання щодо контрабанди, які в них є. Податкова може вже завтра зранку почати блокувати ланцюжки схемного ПДВ з контрабанди та скруток, направивши одразу мільярди в казну. Мінфін може повернути собі роль не стороннього спостерігача безладу на митниці та в податковій, а реально стати контролером ефективної діяльності. Народні депутати можуть перестати боятися конфлікту з покровителями схем та почати реалізовувати парламентський контроль. І на все це має піти п’ять днів. Максимум сім. Ринок відчує це миттєво, а ми про це напишемо та розкажемо. Сергій Федорович - удачі!

Сподіваюсь, що НАБУ зацікавиться не лише контролем з боку Пишного Сенс банку та схемам грального бізнесу, але й розбереться з історією збагачення комерційних банків через депозитні сертифікати НБУ. Нагадаю про історію, як по цій схемі з бюджету вимиваєть 300 мільярдів. https://t.me/plinskiymedia/7696

«Треба відновити департамент моніторингу адміністрування податкових і митних платежів в структурі Міністерство фінансів України, і дати йому повноваження аналізувати роботу АСУР на митниці та СМКОР в податковій. Тоді все стане на свої місця. І Бюро економічної безпеки України дати онлайн доступ до цих двох систем…» ©️Мирослав Лаба,-аналітик, фахівець із питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, експерт аналітичного центру Спілки українських підприємців (СУП) та асоційований експерт аналітичного центру CASE Україна

📌на фото - Сергій Кушнір, начальник управління контролю адміністрування митних платежів Львівської митниці , який, як написав мій колега Євген Плінський, може «балуватись» тим, що збирає з автоімпортерів по 200 вічнозелених з одного авто «на департамент Юхти» 🤔 📌якщо вірити декларації Кушніра, то він орендує квартиру у Львові по вул. Здоровʼя (старенький будинок біля вокзалу), але обізнані джерела підказують, що насправді Кушнір мешкає у елітному ЖК «Avalon 37», де оренда квартир коливається в межах від 700$ і до 1800$ 🫰 📌незважаючи на те, що квартира недалеко від центру, а в декларації Кушніра немає жодного авто, мої джерела підказують, що митник на роботу пішки не ходить, а їздить на автомобілі Audi Q5, а його дружина - на Mazda CX5, яка записана на її батька 🤯 📌сподіваюсь, що Орест Мандзій візьме цю інформацію до уваги, а особливо зважаючи на амбіції Кушніра - зайняти місце Євгена Сафонова і стати першим заступником начальника Львівської митниці 👀

Думаю, що до головної заяви Трампа залишилося 2-3 дні.

Значить, як було діло. Дівчина ексзаступника Генпрокурора Вербицького, ФОП Христина Ільницька, яка займається прокатом яхт, була на екскурсії в лікарні. Ну це як туристичних агентів возять по готелях Єгипту, так ФОПів з прокату яхт водять по українських лікарнях. Заглядаючи від скуки по палатах, Ільницька вирішила, що одному з пацієнтів терміново потрібен телевізор. Благо, є благодійник у вигляді її хлопця Дмитра Вербицького, який проходить під слідством НАБУ за потенційну корупцію. Обдумавши формат допомоги, вони придбали за 400$ телевізор та зняли цілий сюжет про його вручення. Але щоб картинка вийшла ефектною та яскравою, Вербицький та Ільницька додали трохи фарб. Телевізор привезли на авто вартістю більше 100 тисяч євро, до його розвантаження долучили головного лікаря Володимира Жовніра, а передавала телевізор пацієнту Ільницька в годиннику за 14 тисяч євро та сумкою за 6 тисяч євро. Але головним бантиком сюжету стало закручування Ільницькою ніжок у телевізор власними нігтями. Максимальна залученість. І все це стало елементом цілого піарсюжету пари благодійників Ільницької та Вербицького, з якого зараз регоче вся мережа. Але Вербицький каже, що це все вороги, яких він наздоганяв на посаді в Генпрокуратурі. Проте що всі статки на посаді зароблені за тією самою схемою наздоганяння та кришування, Вербицький промовчав. Дякую колегам зі «Сніданку», що звернули увагу на цю крінжатіну.

Без текста

Врятувати нерядову Юхту. Дивні дива відбуваються в Держмитслужбі. Місяць тому я оприлюднив інформацію, що керівниця управління митної вартості департаменту тарифів Світлана Юхта подалася «в біги». Під виглядом відпустки вона виїхала в Лондон, звідки відправила керівництву заяву на звільнення з 1 жовтня. Завдяки запиту Петра Стеценка 16 вересня ДМСУ повністю підтвердила цю інформацію, зазначивши, що Юхта таки у відпустці і що вона таки дійсно подала заяву на звільнення. Але станом на минулий тиждень Світлана Юхта не просто повернулася в Україну, але й відкликала свою заяву на звільнення та продовжує виконувати надважливу роботу, а саме визначення вартості товарів імпортерів, використовуючи легендарні «таблички Юхти», про які серед імпортерів давно ходять легенди. Схоже, що Світлана Віталіївна виявилася настільки важливим старим кадром в оновленій митниці, що без її компетенцій та «табличок» Оресту Мандзію ніяк не розібратися. Власне, тому він і знайшов аргументи повернути її на роботу. Але тут постає важливе питання. Якщо компетенції Юхти настільки високі, а тарифне регулювання за її методикою настільки бездоганне, що будемо робити з інформацією ТСК Парламенту по CARGO-індустрії, які монополізували та затягли в схеми 90% ринку легкої промисловості? Железняк опублікував просто вбивчі дані по розмитненню одних і тих самих тканин, які залежно від митниці оцінюються «департаментом Юхти» з різницею в десятки разів. Так, кілограм трикотажного полотна за одним кодом оцінюється: Запорізька митниця - 2.8 $/кг. Київська - 1.5 $/кг. Львівська - 1.1 $/кг. Чернівецька - 0.1 $/кг. Сумська - 0.006 $/кг. При цьому основні розмитнення йдуть на найдешевших митницях. Чернівецька та Сумська оформили за січень-серпень 2026 року більше 7 000 тонн. Майже 400 повних фур. Пояснити такий тарифний розрив та відсутність корегування вартості «за ринком» мала б саме Світлана Юхта, яка фактично монопольно та в ручному режимі контролює вартість імпортованих товарів, визначаючи імпортерам, «прохідна» їх ціна чи «не прохідна». Будь-який імпортер навіть середнього рівня підтвердить, що після подачі документів митниця повертається зі словами: «Юхта сказала, треба підняти до…» Але чомусь у питаннях діяльності CARGO-компаній таблички корегування Юхти не працюють. Тканина може оформитися в Чернівцях по 0.1 $/кг, не викликавши ані спрацювання АСАУР, ані збудження департаменту тарифів Юхти. Правда, цікаво? Схоже, що надмірна принциповість Світлани щодо тарифів для білих імпортерів компенсується такою ж надмірною, але вже лояльністю до системних контрабандистів та їхніх CARGO-компаній. Було б дуже добре, якби з усіх цих питань на наступне засідання ТСК викликали саме керівницю управління митної вартості Світлану Юхту, адже втягувати в це Руслана Даменцова, який віддувався за всю митницю по темі CARGO, було несправедливо.   А Світлана - буде саме то. Заодно можна спитати, чому всі автоімпортери вживаних авто збирають з кожного авто на «департамент Юхти» по 200–300 $. Може, Світлана Віталіївна підкаже, хто в її управлінні цим балується?