Данило Гетманцев

Зустрівся з представниками Спілки молочних підприємств України — об’єднання, до якого входять відомі українські виробники: «Галичина», Danone, «Ічня», «Комо», «Молочний альянс», «Ласунка», «Молокія» та інші. Ситуація в галузі критична. Однією з ключових проблем залишається тіньовий ринок молока та молочної продукції. Фальсифікат, незаконний обіг товарів і контрабандне ввезення молочної продукції створюють нерівні умови для виробників, позбавляють бюджет надходжень і ставлять під загрозу якість продуктів, які споживають українці. За оцінками представників галузі, обсяг тіньового ринку сягає 30 млрд грн. Через неможливість конкурувати з тіньовим сектором скорочується внутрішнє виробництво, а українські домогосподарства, які досі утримують корів, ризикують втратити ринок збуту. Це безпосередньо впливає на продовольчу безпеку країни та розвиток сільських територій. Окреме питання — незаконне ввезення молочної продукції, зокрема сирів і вершкового масла з країн ЄС. Тут потрібна належна робота митних органів. Водночас діяльність тіньового роздрібного ринку потребує уваги ДПС та БЕБ. Зокрема, необхідно перевірити, як забезпечується дотримання законодавства на великих торговельних майданчиках, серед яких ринки «Столичний» і «Шувар». Звернувся до Прем’єр-міністра України як до головуючого Міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки щодо невідкладного розгляду проблеми тіньового ринку молока-сировини та молочної продукції. Білий бізнес має працювати за прозорими правилами, а споживач – отримувати якісний і безпечний продукт. Детінізація цього ринку – необхідна умова чесної конкуренції, наповнення бюджету та збереження українського виробництва.

Комітет підтримав у другому читанні та в цілому проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку розкриття банківської таємниці Національним банком України (реєстр. № 15555). Метою законопроєкту є приведення порядку розкриття інформації, що становить банківську таємницю, отриману Національним банком України від органу банківського нагляду іншої держави, у відповідність до вимог законодавства ЄС. Законопроєктом пропонується: • встановити заборону для доступу до інформації, що становить банківську таємницю, отриманої Національним банком від органів банківського нагляду інших держав – членів Європейського союзу, у цивільному та господарському судочинстві; • встановити, що Національний банк України має право розкривати інформацію, що становить банківську таємницю, отриману ним від органу банківського нагляду іншої держави, не тільки за згодою такого органу, але й виключно для цілей, наведених у такій згоді.

Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу проєкт закону № 15449 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження добровільного режиму пільгового оподаткування доходів домогосподарств. Цей законопроєкт пропонує докорінно змінити підходи до оподаткування доходів фізичних осіб, беручи до уваги не лише розмір індивідуального доходу, а й склад сім’ї та її фактичний рівень матеріального забезпечення. Метою проєкту Закону є: 1) надання права фізичним особам, які спільно проживають і ведуть спільне господарство, за власною ініціативою обрати спеціальний режим оподаткування доходів домогосподарств; 2) створення правових умов для легального здійснення економічної діяльності домогосподарствами без необхідності реєстрації фізичної особи-підприємця або юридичної особи; 3) детінізація доходів населення; 4) цифровізація податкового адміністрування та спрощення взаємодії платників податків із контролюючими органами. Запропонований законопроєктом механізм оподаткування передбачає визначення сукупного оподатковуваного доходу домогосподарства, зменшення такого доходу на гарантований неоподатковуваний мінімум для кожного члена домогосподарства та визначення розрахункової суми податку. У разі якщо із доходів окремих членів домогосподарства податок уже був утриманий у більшому розмірі, ніж розрахункова сума податку домогосподарства, виникає право на податкову знижку.

Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити в першому читанні законопроєкт № 16137 «Про інвестиційні фонди». Чинний закон про інститути спільного інвестування діє з 2012 року, відтак очевидно застарів та не відповідає ринковим реаліям повною мірою. Ринок існує, однак його потенціал для залучення капіталу в економіку використовується далеко не повністю. Саме тому нам потрібні не чергові зміни до застарілих правил, а нова система. Законопроєкт № 16137 пропонує європейську модель інвестиційних фондів: із чітким розмежуванням публічних та альтернативних фондів, зрозумілими правилами управління активами та реальними механізмами захисту інвесторів. Це також нові можливості для економіки. Фонди нерухомості, довгострокових інвестицій, венчурного капіталу та соціального підприємництва можуть стати інструментами залучення коштів у бізнес, інфраструктуру та відбудову України. Важливо й те, що законопроєкт наближає український ринок до європейських стандартів. Це означає зрозуміліші правила для іноземних інвесторів, нові можливості для українських компаній з управління активами та поступову інтеграцію у фінансовий простір ЄС. Розвиток інвестиційного ринку – це не лише про фінансові інструменти. Це про довіру, прозорість і можливість залучати кошти не лише з бюджету чи зовнішніх запозичень, а й від приватних інвесторів. Законопроєкт № 16137 – важливий крок до формування сучасного ринку капіталу, який працюватиме на розвиток української економіки.

Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкт № 10225-д щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Йдеться про формування прозорих та передбачуваних правил для одного з найбільш динамічних сегментів фінансового ринку. Законопроєкт визначає підходи до регулювання діяльності з віртуальними активами, розподіляє повноваження між регуляторами та встановлює вимоги до учасників ринку. Важлива складова — захист споживачів послуг на ринках віртуальних активів. Зрозумілі вимоги до компаній, прозорість їхньої діяльності та належне розмежування активів клієнтів і самих компаній мають сприяти довірі до ринку. Окремо пропонується врегулювати питання оподаткування операцій із віртуальними активами. Це важливо як для тих, хто вже працює з ними, так і для тих, хто лише розглядає такі інвестиції. Наше завдання – не стримувати розвиток нових технологій, а створити умови, за яких інновації працюватимуть прозоро, відповідально та в інтересах людей.

Отримую від вас багато різних реакцій, зокрема негативних, на кейс «Ябко» і контрабанду електроніки загалом. Ви обурюєтесь, чому з таким шаленим супротивом перезавантажене нами БЕБ не дає результату. А те, що результату нема, – очевидно зараз всім і (на жаль) у всіх напрямах. Від тютюну до контрабанди. Від горілки до рітейлу. Періодично ви натякаєте або говорите прямо про певні корупційні домовленості між організованою злочинною групою та працівниками БЕБ, що я не можу ані підтвердити, ані спростувати, адже звик керуватися виключно фактами, а не припущеннями. А аргумент, що БЕБ не припиняє вже півтора року найбільшу контрабандну схему в країні, бо мають з того зиск, бо інакше не може бути, – відверто вважаю слабким. Але коли читаєш таку «бороду» від компанії і розумієш, що з цим відром на голові ходить цілий реформований правоохоронний орган, стає насправді страшно… Очевидно, що це неспроможність, яка, як відомо, дорожча за злодійство. Хоча погоджуюсь з вами в тому, що для держави та армії різниця невелика. Загалом, безперечно, стан справ з детінізацією – суцільна біда.

No text

Навіть надоптимістичний Нацбанк, який, здається, перебуває у своєму світі, починає прозрівати щодо настроїв українського бізнесу. У жовтні, за даними самого НБУ, індекс очікувань ділової активності знизився до 47,1 пункту проти 48,2 у вересні та 50,3 рік тому. Показник нижче 50 означає, що негативні оцінки переважають. 🔹️️️️️️Найбільше погіршення – у будівництві: індекс упав із 48,8 до 38,5 пункту. Підприємства очікують скорочення обсягів робіт і нових замовлень. Серед причин – призупинення державного фінансування відновлення інфраструктури, дефіцит кадрів і сезонність. 🔸️️️️️️У промисловості індекс знизився з 51 до 48 пунктів. На роботу підприємств впливають пошкодження виробничих потужностей, нестача енергоресурсів і труднощі з експортом. 🔹️️️️️️У торгівлі є незначне покращення – з 45,9 до 46,8 пункту. У сфері послуг майже без змін – 47,4 пункту. Втім, в обох секторах негативні оцінки все ще переважають. Окремо зверну увагу на зайнятість. Підприємства всіх чотирьох секторів очікують скорочення чисельності працівників, найбільше – у будівництві. Війна, руйнування інфраструктури, перебої з електропостачанням і зростання витрат продовжують тиснути на бізнес. Тому завдання держави – забезпечити доступ до фінансування, розвивати страхування воєнних ризиків, підтримувати відновлення підприємств і прибирати зайві бюрократичні перепони. Маємо допомогти бізнесу зберегти виробництво та робочі місця.⁩

Десятки людей написали мені про холод у школах. У деяких навчальних закладах температура ледь перевищує +10 °C. Діти мерзнуть просто під час уроків. Розумію, наскільки складною зараз є ситуація з енергетикою та опаленням. Громади працюють у непростих умовах. Але це не означає, що діти мають навчатися в холодних класах, а пацієнти – перебувати в холодних палатах. Звертаюся до міських голів Києва, Броварів, Кам’янського та Кропивницького: перевірте ці випадки й невідкладно забезпечте належні умови в школах та лікарнях. Там, де швидко відновити опалення неможливо, мають бути знайдені інші безпечні рішення.

5 листопада Перша леді США пані Меланія Трамп збирає у Білому Домі представників України та росії. Щиро бажаю Давиду Арахамії, Дмитру Лубінцю та всій нашій українській команді успіхів у Вашингтоні в наближенні миру.