Кабинет
Що з економікою?

Що з економікою?

Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС). Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою. Сайт - ces.org.ua, зв'язок - [email protected] (рекламу не розміщуємо). Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/

Юзернейм
@thinktankces
Категория
Экономика
Страна
УкраинаУкраина
Создан
, 6 лет
Подписчики14 959+177 за неделю
Просмотров на пост, 7 дн.1 761−10,5% к пред. 7 дн.
ERR11,77 %за 7 дней

Подписчики, 30 дней

8 нояб. – 16 нояб.+241 (+1,6%)

Показать таблицей
ДатаПодписчики
8 нояб. 2026 г.14 718
9 нояб. 2026 г.14 782
10 нояб. 2026 г.14 814
11 нояб. 2026 г.14 862
12 нояб. 2026 г.14 897
13 нояб. 2026 г.14 933
14 нояб. 2026 г.14 953
15 нояб. 2026 г.14 951
16 нояб. 2026 г.14 959

Средние просмотры поста по дням

По дню публикации

Показать таблицей
ДатаПросмотров на пост
23 окт. 2026 г.3 263
26 окт. 2026 г.2 878
27 окт. 2026 г.3 149
28 окт. 2026 г.2 653
29 окт. 2026 г.12 340
2 нояб. 2026 г.2 275
3 нояб. 2026 г.2 144
4 нояб. 2026 г.1 861
5 нояб. 2026 г.1 894
6 нояб. 2026 г.1 865
7 нояб. 2026 г.1 862
9 нояб. 2026 г.1 913
10 нояб. 2026 г.1 900
11 нояб. 2026 г.1 878
12 нояб. 2026 г.1 816
13 нояб. 2026 г.1 535

Самые просматриваемые за месяц

  1. 01

    Українська економіка може увійти у цикл рецесії. НБУ очікує не зростання, а падіння ВВП за результатами 2026 року Сьогодні НБУ підвищив облікову ставку до 16,5% і підвищив прогноз інфляції на 2026 рік із 10% до 12,5%.  Також регулятор суттєво погіршив прогноз ВВП на 2026 рік: замість зростання на 1,8% тепер очікує падіння на 0,4%. Основні причини — посилення російських атак на українські підприємства та блокування морського експорту. На думку експертів ЦЕС, прогноз НБУ все ще залишається занадто оптимістичним, зокрема на 2027 рік (+0,4% зростання ВВП). Нацбанк закладає у свій прогноз відновлення роботи портів із середини 2027 року. Однак навіть якщо блокада триватиме лише перше півріччя, її наслідки для економіки можуть бути значно серйознішими. Зокрема, обмеження експорту навесні завдадуть удару по аграрному сектору та посівній кампанії, а отже, можуть негативно вплинути на ВВП усього 2027 року. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

    Фото
    Просмотры30,9 тыс.
    Пересылки270
    Реакции61
    Комментарии1
  2. 02

    🚢 Роль експорту в економіці України скоротилася вдвічі за десятиліття Частка експорту товарів і послуг у ВВП України впала з близько 50% на початку 2010-х до 25% у 2025 році.  Гліб Вишлінський, директор ЦЕС, представив нашу презентацію на експортному форумі від Економічної правди: Війна двічі обвалювала експорт. Після окупації Криму та частини Донбасу він скоротився майже вдвічі з 2012 по 2016 рік. На початку повномасштабного вторгнення експорт практично зупинився. Морські постачання відновилися спершу завдяки зерновому коридору, а з 2023 року завдяки Силам оборони України. 🇪🇺 ЄС замінив Росію як головного партнера. З 2022 року на Євросоюз припадає 55–60% товарного експорту, а постачання до Росії повністю припинилися з 2023 року. Найбільший окремий ринок у 2026 році — Польща (11%). Далі йдуть Туреччина (9%), Італія та Іспанія (близько 6% кожна). Агро витіснило металургію. До 2013 року металургія давала близько третини товарного експорту, а після втрати маріупольських підприємств її частка впала до 11%. Натомість агропродукція зараз становить близько 60% експорту. Блокада портів ударила по експорту влітку 2026 року. У серпні експорт зернових та олійних скоротився вдвічі, а металів у вартісному вимірі — на 48% р/р. Дунайські порти та західні кордони частково компенсують втрати, але така логістика дорожча, а пропускні можливості обмежені. 💻 Експорт послуг стійкіший за товарний. ІТ-послуги становлять 42% експорту послуг, а найбільший ринок для них — США (37%). Транспортні послуги (15%) втратили дохід від транзиту російського газу, проте їх підтримує зростання вантажних перевезень до ЄС. Водночас блокада портів у серпні скоротила експорт послуг морського транспорту більш ніж удвічі. Енергетика — нове джерело експорту. Попри атаки на енергосистему, за дев'ять місяців 2026 року Україна експортувала до ЄС 1,35 ТВт·год електроенергії. Це більше, ніж за 2023 і 2024 роки разом. У серпні, наприклад, Румунія екстрено купувала українську електроенергію, щоб покрити власний дефіцит. З жовтня уряд також дозволив експорт надлишку газу, який пояснюється не лише воєнними руйнуваннями, а й зростанням видобутку. Перспективи зростання — продукція агропереробки, енергоресурси та машинобудування, зокрема зброя, експорт якої дозволили. 👉 Детальніше —  в презентації ЦЕС. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

    Фотоизменён
    Просмотры3,26 тыс.
    Пересылки22
    Реакции33
    Комментарии2
  3. 03

    ❗️ Україна ризикує втратити понад €400 млн від ЄС через затримку ухвалення Антикорупційної стратегії Спільно з іншими громадськими організаціями закликаємо Верховну Раду розглянути та ухвалити Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки (законопроєкт № 15230-д). Майже весь текст документа вже узгоджений. Невирішеними залишаються положення, що становлять менш як 1% Стратегії. Проте саме вони стосуються обмеження політичного впливу на правоохоронну систему. Зокрема, йдеться про: ▪️ право керівника САП самостійно відкривати провадження щодо народних депутатів без дозволу Генпрокурора; ▪️ конкурсний добір керівників Генпрокуратури, ДБР та Нацполіції за участю незалежних експертів у відповідних процедурах; ▪️ перегляд «правок Лозового», строків давності та розширення підслідності НАБУ; ▪️ реформу адвокатури. Чому це важливо для економіки? Ухвалення та виконання антикорупційної стратегії та програми мають зменшити корупційні ризики в ключових сферах — від судів, правоохоронних органів та оборони до закупівель, оподаткування, митниці, охорони здоров’я й освіти. До розроблення Стратегії долучився і ЦЕС, підготувавши її податкову частину. До того ж, ухвалення цих документів дає Україні понад €400 млн, або більш як 20 млрд грн, від ЄС. «Щоб зрозуміти масштаб цієї суми: її вистачило б на тиждень грошового забезпечення для військовослужбовців. Або ж вона могла б запобігти масовому призупиненню платежів із місцевих бюджетів, яке ми спостерігали протягом останніх тижнів. Тоді всі працівники комунальних підприємств отримали б заробітну плату вчасно», 一 пояснює економіст ЦЕС Богдан Слуцький. Україна вже пропустила два строки виконання зобов'язання.  Закликаємо народних депутатів невідкладно розглянути законопроєкт, та ухвалити його з положеннями про забезпечення незалежності правоохоронних та антикорупційних органів. Повний текст звернення. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

    Текст
    Просмотры3,15 тыс.
    Пересылки18
    Реакции27
    Комментарии4
  4. 04

    Менше 2% бюджету-2027 піде на публічні інвестиції  За оцінкою RDNA5, щорічні потреби України у відновленні та відбудові становитимуть близько $59 млрд. Натомість капітальні видатки зведеного бюджету на невоєнні потреби у 2027 році заплановані на рівні лише $7 млрд. Це означає, що величезна частина потреб залишається без фінансування. Як держава планує фінансувати відновлення у 2027 році? Скільки грошей уже передбачено в бюджеті, а скільки залишається «замороженими»? Уже завтра, 30 жовтня о 15:00, запрошуємо на онлайн-подію, де наша економістка Олександра Мироненко представить аналіз державних видатків на проєкти відновлення.  Запрошені спікери: ▪️ Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця ІЕД; ▪️ Оксана Гришкевич, PhD, старша проєктна менеджерка з питань управління публічними інвестиціями, RST Міністерства розвитку громад та територій України; ▪️ Алла Кінщак, начальник управління публічних інвестицій Міністерства економіки України; ▪️ Ярослав Ташута, завідувач сектору з питань управління публічними інвестиціями Міністерства фінансів України ▪️ Олена Шуляк, Голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. 👉 Зареєструватися можна за посиланням.  Захід відбудеться в межах проєкту «Контроль публічних інвестицій», що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, ІЕД та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE Ukraine. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

    Фотоизменён
    Просмотры3,14 тыс.
    Пересылки7
    Реакции11
    Комментарии0
  5. 05
    Просмотры3,03 тыс.
    Пересылки5
    Реакции15
    Комментарии2

Новые посты

#3582Фото

🛤 Коли в Україні з'являться платні дороги? До кінця 2027 року Україна має ухвалити закон, який дозволить запроваджувати платні автомобільні дороги. Це частина зобов'язань перед ЄС, про які розповів Сергій Деркач, перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України, у нашому подкасті «Що з економікою?». Вимоги ЄС стосуються насамперед комерційного транспорту — вантажівок та автобусів. Запроваджувати обов'язкову плату для власників легкових автомобілів Євросоюз не вимагає. Водночас Україна може самостійно визначати, на які категорії транспорту поширюватиметься оплата. Передусім це можливість залучати додаткові кошти на будівництво, ремонт та утримання доріг. «На сьогодні перевізники все одно, автомобілісти платять через частину акцизного збору на паливо, але, знову ж таки, цей механізм не досить працює, через те, що в нас фактично немає спеціального дорожнього фонду в державному бюджеті», — пояснює Сергій Деркач. За його словами, важливо, щоб кошти, які водії сплачуватимуть за користування дорогами, спрямовувалися саме на їхній розвиток. Ухвалення закону до кінця 2027 року ще не означає, що плату за проїзд запровадять одразу. «Ми домовилися з Європейською комісією про те, що нам не потрібно буде встановлювати якусь конкретну платну дорогу наступного року. Нам вистачить виключно прийняття закону», — зазначає Деркач. А як будуватимуть нові дороги, якщо в бюджеті немає грошей? Один із варіантів — публічно-приватне партнерство. За такою моделлю приватна компанія фінансує будівництво або розширення дороги, а держава поступово повертає вкладені кошти. Наприклад, компанія може побудувати дорогу за два роки, а потім ще 13 років відповідати за її утримання. Протягом цього часу держава поступово виплачуватиме кошти за виконані роботи. «Це такий хороший інструмент, який дозволить Україні збудувати нові якісні дороги і відремонтувати існуючі. Тому що грошей просто в державному бюджеті не буде ще, я думаю, декілька років», — пояснює Деркач. Водночас це не обов'язково означає, що такі дороги будуть платними для водіїв. Детальніше про майбутнє платних доріг, реформу таксі та роботу української логістики під час війни говорили із Сергієм Деркачем у подкасті «Що з економікою?». 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 324−57%к среднему
Пересылки4
Реакции23
Комментарии1
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
10 ч1 108
36 ч1 324
  1. Всего сейчас1 324
#3581Видео
Просмотры1 552−50%к среднему
Пересылки16
Реакции26
Комментарии6
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
11 ч1 389
37 ч1 552
  1. Всего сейчас1 552
#3580Превью ссылки

Переслано из Центр протидії корупції_

Нардепи Зеленського хочуть повернути прокуратуру часів Януковича і Пшонки: комітет підтримав відновлення загального нагляду Правоохоронний комітет Верховної Ради підтримав урядовий законопроєкт №16026 про представництво прокуратурою інтересів держави в суді. Це законопроєкт дозволить прокурорам без кримінальної справи вимагати документи від бізнесу, громадських організацій і медіа. Приводом може стати навіть будь-який допис у соцмережах. Тобто депутати хочуть повернути прокуратурі загальний нагляд, тобто право втручатися майже в будь-яку діяльність. Від цього інструменту Україна відмовилася у 2016 році, і він досі асоціюється з прокуратурою часів Януковича та Пшонки. Ось як це працюватиме. 🔹Журналісти опублікували розслідування про статки чергового депутата, прокурора або СБУшника. За тиждень прокурор вимагає в медіа документи, договори та матеріали листування. Привід – «інформація з публічних джерел». 🔹Другий приклад. Наприклад, у вас є бізнес, і ви підписали договір. Будь-який. Прокурор вирішує, що він загрожує «фундаментальним національним інтересам». «Привід знайдеться: скарга конкурента або пост в анонімному Телеграм-каналі. Цього досить. Прокурор надсилає вимогу: надати документи і пояснення. У вас 5 днів. Не виконали – відповідальність. Оскаржити це неможливо, бо справи ще немає», – пояснює голова правління ЦПК Віталій Шабунін.  Ось така чергова відповідь депутатів на жахіття у прокуратурі, яке показала операція НАБУ і САП «Карфаген». Наш юридичний аналіз про те, що саме змінює законопроєкт - читайте тут: https://antac.org.ua/news/nardepi-zelenskogo-hochut-povernuti-prokuraturu-chasiv-yanukovicha-i-pshonki-komitet-radi-pidtrimav-vidnovlennya-zagalnogo-naglyadu/

Открыть в Telegram
Просмотры1 728−44%к среднему
Пересылки28
Реакции90
Комментарии3
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
3 ч1 007
16 ч1 564
28 ч1 614
70 ч1 728
  1. Через 24 часа1 614
  2. Всего сейчас1 728
#3579Фотоизменён

Значна частина депутатів боїться дати НАБУ (та іншим) доступ до реєстру рахунків, який створюють для SEPA Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №14327-д, потрібний для приєднання України до SEPA. Але ухвалила його в урізаному вигляді. Спочатку прямий доступ до майбутнього реєстру передбачали для дев’яти органів. Залишили три — АРМА, НАЗК і БЕБ. Без доступу залишили НАБУ, Нацполіцію, ДБР, СБУ, прокуратуру та Держфінмоніторинг. При цьому представники Єврокомісії під час консультацій наполягали на прямому доступі щонайменше для антикорупційного органу та органу, який розслідує економічні й організовані злочини. У підсумку доступ віддали НАЗК, яке не проводить досудових розслідувань, а НАБУ залишили за дверима. Реєстр не показуватиме балансів чи руху грошей. Він лише допоможе швидко встановити, у якому банку людина або компанія має рахунок, електронний гаманець чи сейф. «Перелік урізали, щоб зібрати голоси. Але ті ж НАБУ чи Нацполіція потребують цих даних для цілком конкретної роботи. НАБУ шукає активи у справах про топкорупцію та незаконне збагачення. Нацполіція розслідує фішинг, телефонні шахрайства й мережі дропів, через які гроші швидко проходять кілька банків. Держфінмоніторинг зіставляє повідомлення про підозрілі операції та шукає зв’язки між рахунками. СБУ потрібні такі дані у справах про фінансування тероризму. Реєстр дозволяє одразу побачити, де відкриті рахунки, але не показує балансів чи руху грошей. Скандали навколо окремих органів — це аргумент за жорсткий контроль: доступ лише в межах конкретного провадження, фіксацію і перевірку кожного запиту та покарання за зловживання. Не давати органам доступу, необхідного для виконання їхніх функцій, — це не захист даних, а політична заангажованість і страх окремих осіб», — зазначив економіст ЦЕС Богдан Слуцький. До другого читання прямий доступ потрібно повернути органам, які розслідують корупційні та фінансові злочини.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 880−39%к среднему
Пересылки18
Реакции60
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
8 ч1 172
20 ч1 609
32 ч1 813
72 ч1 880
  1. Через 6 часов1 172
  2. Через 24 часа1 609
  3. Всего сейчас1 880
#3578Фото

Українська економіка увійшла у стагфляцію. Що це означає? Про це пише Економічна правда у своєму матеріалі, переказуємо головне:  ▪️ В Україні почалася стагфляція (від слів «стагнація» та «інфляція») — ситуація, коли економіка падає, а ціни продовжують зростати. У третьому кварталі 2026 року, за оцінкою Держстату, ВВП скоротився на 0,7% р/р. За прогнозом НБУ, за підсумками року економіка впаде ще більше на 0,4%, а інфляція прискориться до 12,5%. ▪️ Стагфляція небезпечна тим, що традиційні методи боротьби з економічною кризою можуть не працювати. Зазвичай центральні банки знижують облікову ставку, щоб стимулювати споживання та кредитування. Однак за високої інфляції це може призвести до ще більшого зростання цін. ▪️ Прогнози на 2027 рік різняться. НБУ очікує поступового відновлення економіки та сповільнення інфляції. Натомість Dragon Capital прогнозує падіння ВВП на 1%, а KSE Institute — на 0,6%. Серед ризиків — подальші російські атаки, охолодження ринку праці та повільніший ріст реальних зарплат. ▪️ Економічний спад посилює залежність України від міжнародної допомоги. За січень–жовтень 2026 року податкові надходження до бюджету виявилися на 73,7 млрд грн меншими за план. У 2027 році, за попередніми оцінками уряду, бюджету не вистачатиме понад $32 млрд, а непокрита потреба Сил оборони становитиме ще близько $45 млрд. ▪️ Навіть завершення війни не гарантує економічного відновлення. Одним із головних викликів буде демографія. Про це більше ми писали тут. ▪️ Щоб компенсувати скорочення працездатного населення, Україні потрібно значно швидше підвищувати продуктивність праці. За оцінкою KSE Institute, вона має зростати на 6% щороку — утричі швидше, ніж у 2011–2021 роках. Простіше кажучи, оскільки число українців буде скорочуватися, то тим, хто залишиться в країні, доведеться працювати більше або створювати більше доданої вартості, аби забезпечувати відновлення економіки. ▪️ Ключову роль у відновленні економіки відіграватимуть інвестиції. Зокрема, інтеграція з ЄС може сприяти надходженню іноземного капіталу, нових знань і технологій, необхідних для розвитку виробництва з високою доданою вартістю. ▪️ Водночас інвесторів стримують проблеми з верховенством права, затримки з реформами та корупційні «Карфагени». Тому перспективи післявоєнного відновлення залежатимуть не лише від припинення російських атак, а й від здатності України створити умови для залучення міжнародного капіталу. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 869−39%к среднему
Пересылки52
Реакции47
Комментарии3
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
12 ч1 483
36 ч1 814
76 ч1 869
  1. Всего сейчас1 869
#3577Фото

Запрошуємо подаватись на конкурс до Рахункової палати До 17 листопада включно триває прийом документів на 6 вакантних посад членів Рахункової палати.  Цьогоріч відбір відбувається за новою процедурою — за участі Дорадчої групи експертів, до складу якої Рада обрала зокрема виконавчого директора ЦЕС Гліба Вишлінського. Чому це важливо? Майже три роки Рахункова палата працює в неповному складі — понад половина посад залишається вакантною. Рахункова палата — головний орган зовнішнього державного фінансового контролю в Україні. Вона перевіряє, як держава витрачає гроші платників податків і чи отримує суспільство результат від цих витрат. Відбір нових членів Рахункової палати є також частиною міжнародних зобов’язань України. Формування Дорадчої групи експертів було однією з умов отримання €3,7 млрд макрофінансової допомоги ЄС, а призначення нових членів — структурним маяком програми МВФ із дедлайном у грудні 2026 року. Як відбуватиметься конкурс? До Дорадчої групи увійшли шестеро експертів: троє українських, серед яких Гліб Вишлінський, та троє міжнародних — представники Латвії, Франції та Великої Британії. Міжнародні експерти матимуть переважне право голосу під час попереднього відбору. Група проводитиме оцінювання кандидатів, тестування та співбесіди, після чого рекомендуватиме Верховній Раді щонайменше двох кандидатів на кожну вакантну посаду. Остаточне рішення ухвалюватиме парламент. Новий механізм відбору створює більше можливостей для незалежних, політично незаангажованих кандидатів. Хто може податися? Основні вимоги до кандидатів: • громадянство України, вік від 30 до 65 років; • ступінь магістра; • щонайменше 7 років стажу роботи, з яких 5 — у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права; • вільне володіння українською та знання англійської або французької на рівні не нижче B2; • бездоганна ділова репутація. Дедлайн подання документів — 17 листопада включно. Усі умови конкурсу, перелік документів та зразки форм — за посиланням на сайті Бюджетного комітету Верховної Ради. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 698−45%к среднему
Пересылки7
Реакции18
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
1 ч480
13 ч1 358
25 ч1 524
37 ч1 641
77 ч1 698
  1. Через 1 час480
  2. Через 24 часа1 524
  3. Всего сейчас1 698
#3576Фото

У 2040 році в Україні може залишитись лише 25 млн людей за оцінкою ООН The Economist пише, посилаючись на наше дослідження про біженців, що частка українців за кордоном, які планують повернутися додому, скоротилася з 74% наприкінці 2022 року до 43%. З початку повномасштабної війни населення України на підконтрольній території скоротилося приблизно з 37 млн до 27–28 млн людей, ще 3–5 млн українців живуть в окупації. Народжуваність впала з 1,2 дитини на жінку у 2020 році до 0,8–0,9 сьогодні. Нагадаємо, що за результатами п'ятої хвилі нашого дослідження, станом на початок 2026 року за кордоном перебували 5,6 млн українських біженців. Серед них 31% — діти, а дві третини — люди працездатного віку. При цьому 36% біженців не планують або скоріше не планують повертатися. Навіть серед тих, хто хоче повернутися, майже 80% готові зробити це лише після остаточного завершення війни. Україні потрібні люди не лише для покращення демографічної ситуації, а й для відбудови економіки. За оцінкою ЄБРР, Україні вже бракує близько 2,5 млн працівників. Як зазначив у коментарі The Economist виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський, навіть залучення до ринку праці більшої кількості жінок, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб не зможе повністю задовольнити потреби відбудови. «Я на сто відсотків упевнений, що Україні знадобляться іноземні працівники», — наголосив він. За прогнозом ООН, населення України може скорочуватися на 0,7–0,9% щороку протягом наступних десятиліть. До 2040 року в країні може залишитися близько 25 млн людей, якщо окуповані території не повернуться під контроль України. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 910−38%к среднему
Пересылки32
Реакции49
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
10 ч1 322
34 ч1 762
59 ч1 900
71 ч1 910
  1. Всего сейчас1 910
#3575Фото

🚕 Чи перейде Україна на ліцензоване таксі? Про це говорили у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Сергієм Деркачем, першим заступником міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України. За оцінкою Міністерства, лише близько 5% водіїв, які надають послуги таксі, мають ліцензії. Ще близько 200 тисяч водіїв працюють через онлайн-платформи без належного оформлення. Через таку тіньову роботу бюджет недоотримує близько 10 млрд грн. Платформи, які фактично надають послуги таксі, офіційно не визнають себе перевізниками, а нібито надають інформаційні послуги, показуючи, де є водій, і де є людина, яку треба підвезти. Друга проблема, яка від цього виникає, це те, що пасажир не знає, з ким він їде. «Коли ви сідаєте в автомобіль, ви не знаєте, з ким ви їдете, тому що водій може бути професійним водієм, може бути непрофесійним водієм. Ви не знаєте, в якому технічному стані знаходиться транспортний засіб, ви не знаєте, чи ви взагалі застраховані», 一 пояснює Деркач. Що пропонують в реформі?  Водії, які хочуть надавати послуги таксі, мають зареєструватися через спеціальний портал, де система перевірить посвідчення водія, технічний стан автомобіля, страхування та відсутність судимостей за тяжкі злочини проти людини. Водіям не потрібно буде обов'язково реєструвати ФОП або працевлаштовуватися в таксопарку. Пасажири зможуть отримувати інформацію про водія, автомобіль та страхування, зокрема через QR-код у салоні. На запитання, чи не призведе це до скорочення кількості водіїв і подорожчання таксі, Сергій Деркач каже, що вони спільно з Київською школою економіки проводили опитування серед платформ, і не очікують великого відтоку водіїв. «Більшість водіїв, які працюють на платформі, це фактично професійні водії. Це не водії, які їздять просто на роботу із роботи і когось підвозять. Дійсно, є і такі. І тут вже питання буде до того чи іншого водія, наскільки він захоче реєструватися в цій системі. Хороша історія, яка відлякувала раніше водіїв, перше, для того, щоб отримати ліцензію, тобі треба стати суб’єктом господарювання. Тобто або ФОПом, або працювати на якусь конкретну компанію, працевлаштованим прямо.  Цього вже не потрібно, ти можеш просто бути фізичною особою, а податки за тебе буде сплачувати платформа відповідно до закону про оподаткування. А реєстрація в системі умовного таксиста буде дуже швидка. Ми хочемо зробити цей сервіс дуже простим для того, щоб не відлякати водіїв надавати послуги. Більше того, навпаки, нам здається, що це зможе збільшити інтерес, тому що це вже буде здорова, прозора історія з офіційними правилами», 一 запевняє Деркач.  Законопроєкт про реформу таксі передали на розгляд Кабінету Міністрів. Що думаєте про цю реформу? 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 846−40%к среднему
Пересылки11
Реакции48
Комментарии1
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
2 ч840
15 ч1 480
27 ч1 575
63 ч1 832
75 ч1 846
  1. Через 24 часа1 575
  2. Всего сейчас1 846
#3574Фото

💶 Рада підтримала законопроєкт про SEPA в першому читанні Законопроєкт №14327-д — один із кроків до приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Що це дасть? Після приєднання перекази в євро між Україною та країнами SEPA стануть швидшими й дешевшими. Це стосується і переказів рідним, і розрахунків бізнесу з європейськими партнерами. У Молдові за перші дев’ять місяців роботи SEPA люди й бізнес заощадили на комісіях близько €11,6 млн. В Україні, за різними оцінками, економія лише на комісіях може сягнути €70–200 млн на рік. Що далі? Попереду друге читання й підпис президента. Далі Україна має отримати схвалення Європейської платіжної ради, після чого українські банки зможуть підключатися до SEPA. 👉 Більше про те, чому Україні потрібна SEPA, — у статті Богдана Слуцького та Яни Охріменко для Європейської правди. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 869−39%к среднему
Пересылки14
Реакции62
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
9 ч1 215
33 ч1 694
69 ч1 869
  1. Всего сейчас1 869
#3573Фотоизменён
Просмотры1 931−37%к среднему
Пересылки20
Реакции28
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
10 ч1 394
34 ч1 759
70 ч1 931
  1. Всего сейчас1 931

Все посты

Связи