Кабинет

Посты канала Що з економікою?

сначала новые

#3582Фото

🛤 Коли в Україні з'являться платні дороги? До кінця 2027 року Україна має ухвалити закон, який дозволить запроваджувати платні автомобільні дороги. Це частина зобов'язань перед ЄС, про які розповів Сергій Деркач, перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України, у нашому подкасті «Що з економікою?». Вимоги ЄС стосуються насамперед комерційного транспорту — вантажівок та автобусів. Запроваджувати обов'язкову плату для власників легкових автомобілів Євросоюз не вимагає. Водночас Україна може самостійно визначати, на які категорії транспорту поширюватиметься оплата. Передусім це можливість залучати додаткові кошти на будівництво, ремонт та утримання доріг. «На сьогодні перевізники все одно, автомобілісти платять через частину акцизного збору на паливо, але, знову ж таки, цей механізм не досить працює, через те, що в нас фактично немає спеціального дорожнього фонду в державному бюджеті», — пояснює Сергій Деркач. За його словами, важливо, щоб кошти, які водії сплачуватимуть за користування дорогами, спрямовувалися саме на їхній розвиток. Ухвалення закону до кінця 2027 року ще не означає, що плату за проїзд запровадять одразу. «Ми домовилися з Європейською комісією про те, що нам не потрібно буде встановлювати якусь конкретну платну дорогу наступного року. Нам вистачить виключно прийняття закону», — зазначає Деркач. А як будуватимуть нові дороги, якщо в бюджеті немає грошей? Один із варіантів — публічно-приватне партнерство. За такою моделлю приватна компанія фінансує будівництво або розширення дороги, а держава поступово повертає вкладені кошти. Наприклад, компанія може побудувати дорогу за два роки, а потім ще 13 років відповідати за її утримання. Протягом цього часу держава поступово виплачуватиме кошти за виконані роботи. «Це такий хороший інструмент, який дозволить Україні збудувати нові якісні дороги і відремонтувати існуючі. Тому що грошей просто в державному бюджеті не буде ще, я думаю, декілька років», — пояснює Деркач. Водночас це не обов'язково означає, що такі дороги будуть платними для водіїв. Детальніше про майбутнє платних доріг, реформу таксі та роботу української логістики під час війни говорили із Сергієм Деркачем у подкасті «Що з економікою?». 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 324−57%к среднему
Пересылки4
Реакции23
Комментарии1
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
10 ч1 108
36 ч1 324
  1. Всего сейчас1 324
#3581Видео
Просмотры1 552−50%к среднему
Пересылки16
Реакции26
Комментарии6
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
11 ч1 389
37 ч1 552
  1. Всего сейчас1 552
#3580Превью ссылки

Переслано из Центр протидії корупції_

Нардепи Зеленського хочуть повернути прокуратуру часів Януковича і Пшонки: комітет підтримав відновлення загального нагляду Правоохоронний комітет Верховної Ради підтримав урядовий законопроєкт №16026 про представництво прокуратурою інтересів держави в суді. Це законопроєкт дозволить прокурорам без кримінальної справи вимагати документи від бізнесу, громадських організацій і медіа. Приводом може стати навіть будь-який допис у соцмережах. Тобто депутати хочуть повернути прокуратурі загальний нагляд, тобто право втручатися майже в будь-яку діяльність. Від цього інструменту Україна відмовилася у 2016 році, і він досі асоціюється з прокуратурою часів Януковича та Пшонки. Ось як це працюватиме. 🔹Журналісти опублікували розслідування про статки чергового депутата, прокурора або СБУшника. За тиждень прокурор вимагає в медіа документи, договори та матеріали листування. Привід – «інформація з публічних джерел». 🔹Другий приклад. Наприклад, у вас є бізнес, і ви підписали договір. Будь-який. Прокурор вирішує, що він загрожує «фундаментальним національним інтересам». «Привід знайдеться: скарга конкурента або пост в анонімному Телеграм-каналі. Цього досить. Прокурор надсилає вимогу: надати документи і пояснення. У вас 5 днів. Не виконали – відповідальність. Оскаржити це неможливо, бо справи ще немає», – пояснює голова правління ЦПК Віталій Шабунін.  Ось така чергова відповідь депутатів на жахіття у прокуратурі, яке показала операція НАБУ і САП «Карфаген». Наш юридичний аналіз про те, що саме змінює законопроєкт - читайте тут: https://antac.org.ua/news/nardepi-zelenskogo-hochut-povernuti-prokuraturu-chasiv-yanukovicha-i-pshonki-komitet-radi-pidtrimav-vidnovlennya-zagalnogo-naglyadu/

Открыть в Telegram
Просмотры1 728−44%к среднему
Пересылки28
Реакции90
Комментарии3
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
3 ч1 007
16 ч1 564
28 ч1 614
70 ч1 728
  1. Через 24 часа1 614
  2. Всего сейчас1 728
#3579Фотоизменён

Значна частина депутатів боїться дати НАБУ (та іншим) доступ до реєстру рахунків, який створюють для SEPA Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №14327-д, потрібний для приєднання України до SEPA. Але ухвалила його в урізаному вигляді. Спочатку прямий доступ до майбутнього реєстру передбачали для дев’яти органів. Залишили три — АРМА, НАЗК і БЕБ. Без доступу залишили НАБУ, Нацполіцію, ДБР, СБУ, прокуратуру та Держфінмоніторинг. При цьому представники Єврокомісії під час консультацій наполягали на прямому доступі щонайменше для антикорупційного органу та органу, який розслідує економічні й організовані злочини. У підсумку доступ віддали НАЗК, яке не проводить досудових розслідувань, а НАБУ залишили за дверима. Реєстр не показуватиме балансів чи руху грошей. Він лише допоможе швидко встановити, у якому банку людина або компанія має рахунок, електронний гаманець чи сейф. «Перелік урізали, щоб зібрати голоси. Але ті ж НАБУ чи Нацполіція потребують цих даних для цілком конкретної роботи. НАБУ шукає активи у справах про топкорупцію та незаконне збагачення. Нацполіція розслідує фішинг, телефонні шахрайства й мережі дропів, через які гроші швидко проходять кілька банків. Держфінмоніторинг зіставляє повідомлення про підозрілі операції та шукає зв’язки між рахунками. СБУ потрібні такі дані у справах про фінансування тероризму. Реєстр дозволяє одразу побачити, де відкриті рахунки, але не показує балансів чи руху грошей. Скандали навколо окремих органів — це аргумент за жорсткий контроль: доступ лише в межах конкретного провадження, фіксацію і перевірку кожного запиту та покарання за зловживання. Не давати органам доступу, необхідного для виконання їхніх функцій, — це не захист даних, а політична заангажованість і страх окремих осіб», — зазначив економіст ЦЕС Богдан Слуцький. До другого читання прямий доступ потрібно повернути органам, які розслідують корупційні та фінансові злочини.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 880−39%к среднему
Пересылки18
Реакции60
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
8 ч1 172
20 ч1 609
32 ч1 813
72 ч1 880
  1. Через 6 часов1 172
  2. Через 24 часа1 609
  3. Всего сейчас1 880
#3578Фото

Українська економіка увійшла у стагфляцію. Що це означає? Про це пише Економічна правда у своєму матеріалі, переказуємо головне:  ▪️ В Україні почалася стагфляція (від слів «стагнація» та «інфляція») — ситуація, коли економіка падає, а ціни продовжують зростати. У третьому кварталі 2026 року, за оцінкою Держстату, ВВП скоротився на 0,7% р/р. За прогнозом НБУ, за підсумками року економіка впаде ще більше на 0,4%, а інфляція прискориться до 12,5%. ▪️ Стагфляція небезпечна тим, що традиційні методи боротьби з економічною кризою можуть не працювати. Зазвичай центральні банки знижують облікову ставку, щоб стимулювати споживання та кредитування. Однак за високої інфляції це може призвести до ще більшого зростання цін. ▪️ Прогнози на 2027 рік різняться. НБУ очікує поступового відновлення економіки та сповільнення інфляції. Натомість Dragon Capital прогнозує падіння ВВП на 1%, а KSE Institute — на 0,6%. Серед ризиків — подальші російські атаки, охолодження ринку праці та повільніший ріст реальних зарплат. ▪️ Економічний спад посилює залежність України від міжнародної допомоги. За січень–жовтень 2026 року податкові надходження до бюджету виявилися на 73,7 млрд грн меншими за план. У 2027 році, за попередніми оцінками уряду, бюджету не вистачатиме понад $32 млрд, а непокрита потреба Сил оборони становитиме ще близько $45 млрд. ▪️ Навіть завершення війни не гарантує економічного відновлення. Одним із головних викликів буде демографія. Про це більше ми писали тут. ▪️ Щоб компенсувати скорочення працездатного населення, Україні потрібно значно швидше підвищувати продуктивність праці. За оцінкою KSE Institute, вона має зростати на 6% щороку — утричі швидше, ніж у 2011–2021 роках. Простіше кажучи, оскільки число українців буде скорочуватися, то тим, хто залишиться в країні, доведеться працювати більше або створювати більше доданої вартості, аби забезпечувати відновлення економіки. ▪️ Ключову роль у відновленні економіки відіграватимуть інвестиції. Зокрема, інтеграція з ЄС може сприяти надходженню іноземного капіталу, нових знань і технологій, необхідних для розвитку виробництва з високою доданою вартістю. ▪️ Водночас інвесторів стримують проблеми з верховенством права, затримки з реформами та корупційні «Карфагени». Тому перспективи післявоєнного відновлення залежатимуть не лише від припинення російських атак, а й від здатності України створити умови для залучення міжнародного капіталу. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 869−39%к среднему
Пересылки52
Реакции47
Комментарии3
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
12 ч1 483
36 ч1 814
76 ч1 869
  1. Всего сейчас1 869
#3577Фото

Запрошуємо подаватись на конкурс до Рахункової палати До 17 листопада включно триває прийом документів на 6 вакантних посад членів Рахункової палати.  Цьогоріч відбір відбувається за новою процедурою — за участі Дорадчої групи експертів, до складу якої Рада обрала зокрема виконавчого директора ЦЕС Гліба Вишлінського. Чому це важливо? Майже три роки Рахункова палата працює в неповному складі — понад половина посад залишається вакантною. Рахункова палата — головний орган зовнішнього державного фінансового контролю в Україні. Вона перевіряє, як держава витрачає гроші платників податків і чи отримує суспільство результат від цих витрат. Відбір нових членів Рахункової палати є також частиною міжнародних зобов’язань України. Формування Дорадчої групи експертів було однією з умов отримання €3,7 млрд макрофінансової допомоги ЄС, а призначення нових членів — структурним маяком програми МВФ із дедлайном у грудні 2026 року. Як відбуватиметься конкурс? До Дорадчої групи увійшли шестеро експертів: троє українських, серед яких Гліб Вишлінський, та троє міжнародних — представники Латвії, Франції та Великої Британії. Міжнародні експерти матимуть переважне право голосу під час попереднього відбору. Група проводитиме оцінювання кандидатів, тестування та співбесіди, після чого рекомендуватиме Верховній Раді щонайменше двох кандидатів на кожну вакантну посаду. Остаточне рішення ухвалюватиме парламент. Новий механізм відбору створює більше можливостей для незалежних, політично незаангажованих кандидатів. Хто може податися? Основні вимоги до кандидатів: • громадянство України, вік від 30 до 65 років; • ступінь магістра; • щонайменше 7 років стажу роботи, з яких 5 — у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права; • вільне володіння українською та знання англійської або французької на рівні не нижче B2; • бездоганна ділова репутація. Дедлайн подання документів — 17 листопада включно. Усі умови конкурсу, перелік документів та зразки форм — за посиланням на сайті Бюджетного комітету Верховної Ради. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 698−45%к среднему
Пересылки7
Реакции18
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
1 ч480
13 ч1 358
25 ч1 524
37 ч1 641
77 ч1 698
  1. Через 1 час480
  2. Через 24 часа1 524
  3. Всего сейчас1 698
#3576Фото

У 2040 році в Україні може залишитись лише 25 млн людей за оцінкою ООН The Economist пише, посилаючись на наше дослідження про біженців, що частка українців за кордоном, які планують повернутися додому, скоротилася з 74% наприкінці 2022 року до 43%. З початку повномасштабної війни населення України на підконтрольній території скоротилося приблизно з 37 млн до 27–28 млн людей, ще 3–5 млн українців живуть в окупації. Народжуваність впала з 1,2 дитини на жінку у 2020 році до 0,8–0,9 сьогодні. Нагадаємо, що за результатами п'ятої хвилі нашого дослідження, станом на початок 2026 року за кордоном перебували 5,6 млн українських біженців. Серед них 31% — діти, а дві третини — люди працездатного віку. При цьому 36% біженців не планують або скоріше не планують повертатися. Навіть серед тих, хто хоче повернутися, майже 80% готові зробити це лише після остаточного завершення війни. Україні потрібні люди не лише для покращення демографічної ситуації, а й для відбудови економіки. За оцінкою ЄБРР, Україні вже бракує близько 2,5 млн працівників. Як зазначив у коментарі The Economist виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський, навіть залучення до ринку праці більшої кількості жінок, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб не зможе повністю задовольнити потреби відбудови. «Я на сто відсотків упевнений, що Україні знадобляться іноземні працівники», — наголосив він. За прогнозом ООН, населення України може скорочуватися на 0,7–0,9% щороку протягом наступних десятиліть. До 2040 року в країні може залишитися близько 25 млн людей, якщо окуповані території не повернуться під контроль України. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 910−38%к среднему
Пересылки32
Реакции49
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
10 ч1 322
34 ч1 762
59 ч1 900
71 ч1 910
  1. Всего сейчас1 910
#3575Фото

🚕 Чи перейде Україна на ліцензоване таксі? Про це говорили у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Сергієм Деркачем, першим заступником міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України. За оцінкою Міністерства, лише близько 5% водіїв, які надають послуги таксі, мають ліцензії. Ще близько 200 тисяч водіїв працюють через онлайн-платформи без належного оформлення. Через таку тіньову роботу бюджет недоотримує близько 10 млрд грн. Платформи, які фактично надають послуги таксі, офіційно не визнають себе перевізниками, а нібито надають інформаційні послуги, показуючи, де є водій, і де є людина, яку треба підвезти. Друга проблема, яка від цього виникає, це те, що пасажир не знає, з ким він їде. «Коли ви сідаєте в автомобіль, ви не знаєте, з ким ви їдете, тому що водій може бути професійним водієм, може бути непрофесійним водієм. Ви не знаєте, в якому технічному стані знаходиться транспортний засіб, ви не знаєте, чи ви взагалі застраховані», 一 пояснює Деркач. Що пропонують в реформі?  Водії, які хочуть надавати послуги таксі, мають зареєструватися через спеціальний портал, де система перевірить посвідчення водія, технічний стан автомобіля, страхування та відсутність судимостей за тяжкі злочини проти людини. Водіям не потрібно буде обов'язково реєструвати ФОП або працевлаштовуватися в таксопарку. Пасажири зможуть отримувати інформацію про водія, автомобіль та страхування, зокрема через QR-код у салоні. На запитання, чи не призведе це до скорочення кількості водіїв і подорожчання таксі, Сергій Деркач каже, що вони спільно з Київською школою економіки проводили опитування серед платформ, і не очікують великого відтоку водіїв. «Більшість водіїв, які працюють на платформі, це фактично професійні водії. Це не водії, які їздять просто на роботу із роботи і когось підвозять. Дійсно, є і такі. І тут вже питання буде до того чи іншого водія, наскільки він захоче реєструватися в цій системі. Хороша історія, яка відлякувала раніше водіїв, перше, для того, щоб отримати ліцензію, тобі треба стати суб’єктом господарювання. Тобто або ФОПом, або працювати на якусь конкретну компанію, працевлаштованим прямо.  Цього вже не потрібно, ти можеш просто бути фізичною особою, а податки за тебе буде сплачувати платформа відповідно до закону про оподаткування. А реєстрація в системі умовного таксиста буде дуже швидка. Ми хочемо зробити цей сервіс дуже простим для того, щоб не відлякати водіїв надавати послуги. Більше того, навпаки, нам здається, що це зможе збільшити інтерес, тому що це вже буде здорова, прозора історія з офіційними правилами», 一 запевняє Деркач.  Законопроєкт про реформу таксі передали на розгляд Кабінету Міністрів. Що думаєте про цю реформу? 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 846−40%к среднему
Пересылки11
Реакции48
Комментарии1
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
2 ч840
15 ч1 480
27 ч1 575
63 ч1 832
75 ч1 846
  1. Через 24 часа1 575
  2. Всего сейчас1 846
#3574Фото

💶 Рада підтримала законопроєкт про SEPA в першому читанні Законопроєкт №14327-д — один із кроків до приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Що це дасть? Після приєднання перекази в євро між Україною та країнами SEPA стануть швидшими й дешевшими. Це стосується і переказів рідним, і розрахунків бізнесу з європейськими партнерами. У Молдові за перші дев’ять місяців роботи SEPA люди й бізнес заощадили на комісіях близько €11,6 млн. В Україні, за різними оцінками, економія лише на комісіях може сягнути €70–200 млн на рік. Що далі? Попереду друге читання й підпис президента. Далі Україна має отримати схвалення Європейської платіжної ради, після чого українські банки зможуть підключатися до SEPA. 👉 Більше про те, чому Україні потрібна SEPA, — у статті Богдана Слуцького та Яни Охріменко для Європейської правди. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 869−39%к среднему
Пересылки14
Реакции62
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
9 ч1 215
33 ч1 694
69 ч1 869
  1. Всего сейчас1 869
#3573Фотоизменён
Просмотры1 931−37%к среднему
Пересылки20
Реакции28
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
10 ч1 394
34 ч1 759
70 ч1 931
  1. Всего сейчас1 931
#3572Фотоальбом
Просмотры1 966−36%к среднему
Пересылки29
Реакции—
Комментарии—
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
11 ч1 295
36 ч1 764
72 ч1 966
  1. Всего сейчас1 966
#3571Фотоальбом

💰 Що відбувається з курсом долара? Наприкінці жовтня долар в обмінниках вперше коштував понад 47 грн, а офіційний курс НБУ 4 листопада сягнув історичного максимуму — 45,66 грн. Тиск на курс був насамперед на готівковому ринку, і після інтервенцій НБУ, ситуація стабілізувалась.  Станом на сьогодні, 9 листопада, офіційний курс 一 45,3 грн/$. Розповідаємо детальніше: Чому долар подорожчав? Після надходження міжнародної допомоги уряд почав відновлювати раніше призупинені платежі. Як пояснює старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович у статті Економічної правди, 30 жовтня чисті надходження грошей з бюджету в банківську систему становили 64 млрд грн — частина цих коштів потрапила на валютний ринок, збільшивши попит на долари. Крім того, через блокування морських шляхів, російські обстріли та зупинку підприємств Україна отримує менше валюти. У липні–вересні експортна виручка становила $8,4 млрд проти $9,5 млрд за аналогічний період 2025 року. Особливо постраждали агросектор та металургія. Також у грудні може традиційно повторитись ситуація, коли долар дорожчає, через рекордні витрати уряду в останні дні року. Наприклад, так минулого року долар зріс на гривню із 42,4 до 43,4 грн. Як на це реагує Нацбанк? НБУ продовжує дотримуватися режиму керованої гнучкості курсу, дозволяє гривні реагувати на зміни попиту та пропозиції валюти, але втручається, щоб згладжувати різкі коливання. У жовтні чисті валютні інтервенції НБУ становили майже $6 млрд — рекордний місячний обсяг. Лише за останній тиждень жовтня регулятор продав $1,82 млрд. Чи вистачить Україні резервів для підтримки гривні? Попри рекордні валютні інтервенції, у жовтні міжнародні резерви України зросли на 4% — до $49,1 млрд. Це стало можливим завдяки міжнародному фінансуванню. За місяць на валютні рахунки уряду надійшло майже $3,7 млрд, зокрема $3,3 млрд від ЄС та $405 млн через рахунки Світового банку. Крім того, Україна отримала $4,6 млрд від ЄС у межах оборонного траншу Ukraine Support Loan. Уряд конвертував ці кошти у гривню через НБУ, що також збільшило міжнародні резерви. Зараз резервів вистачає для фінансування 4,2 місяця майбутнього імпорту — це більше за мінімально рекомендований рівень у три місяці. То чи буде долар по 50 грн? У нашому макропрогнозі, який ми збирали наприкінці літа, аналітики в середньому очікували 46 грн/$ на кінець 2026 року та 49 грн/$ на кінець 2027 року. Немає підстав очікувати різкого обвалу гривні найближчим часом. «Якщо Україна своєчасно виконуватиме зобов'язання перед міжнародними партнерами, найближчі мінімум півроку, крім сезонних коливань в грудні-січні, курсу нічого серйозно не загрожує», — пояснює директор ЦЕС Гліб Вишлінський. Графіки: Трекер економіки під час війни. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 859−40%к среднему
Пересылки29
Реакции25
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
11 ч1 275
36 ч1 687
72 ч1 859
  1. Всего сейчас1 859
#3570Видеоизменён
Просмотры1 862−40%к среднему
Пересылки9
Реакции35
Комментарии1
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
28 ч1 447
76 ч1 862
  1. Через 24 часа1 447
  2. Всего сейчас1 862
#3569Фото

Як Київ зі своїм бюджетом має стільки проблем? У Києва один з найбільших місцевих бюджетів країни. Місто отримує значні податкові надходження, тут головні офіси великих компаній і працює багато високооплачуваних фахівців. Тоді чому міська влада скаржиться на нестачу грошей, а містяни на нестачу укриттів, погане транспортне сполучення та корупцію?   👉 Про це у новому подкасті «Кияни» розповів виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. ▪️ Чи справді Києву не вистачає грошей? «У Києві бюджет є достатньо великим. Ми протягом усіх років, і особливо повномасштабної війни, спостерігали абсолютно дивні пріоритети у використанні цих грошей. Як мені здається, міська влада почувалася безконтрольною і розбещеною. Перед тим як у Києва все позабирали (йдеться, зокрема, про військовий ПДФО та частину надходжень від податку на прибуток банків) — те, що насправді місто не заробило, — у Києва були гігантські залишки на рахунках. Це були десятки мільярдів гривень, які просто не витрачалися. І тому в грудні йшли ці феєричні розпили грошей на все, на що тільки можна було: знамените перекладання бруківки по вулиці Богдана Хмельницького. (...) Якщо ти весь час жив як дружина олігарха, а потім олігарх тебе кинув, то у тебе виникають проблеми, бо ти звик їздити всюди на лімузині. І потім грошей починає не вистачати». ▪️ Чому місто будує розв'язки, а не укриття? Однією з найбільших проблем Гліб називає бюджетні пріоритети столиці, особливо під час повномасштабної війни. «Ми дивимося на претензії до міської влади зараз, під час посилення російських обстрілів Києва. І головна претензія — ви будуєте розв'язки, а не будуєте укриття. Коректна претензія? Коректна. У мене постає питання: якщо ви хочете отримувати відкати, у чому проблема? Ви можете отримувати відкати від будівництва укриттів, і ніхто не буде мати до вас претензій. Окей, у вас буде укриттів не 100, умовно, а 85, тому що на 15 ви вкрали. Але міська влада настільки лінива, що реалізує схеми там, де їй зручно. Напевно, у них із цими підрядниками вже налагоджені стосунки, от вони й будують розв'язки. А з будівництвом укриттів якось ще не налагоджені ділові відносини». ▪️ Як корупція впливає на якість управління Києвом? «Корупція з'їдає якісне управління, тому що час іде на схеми, а не на управління містом. Якщо людина займається половину часу схематозом, у неї залишається лише половина робочого часу на не схематоз. Плюс це все, як модно стало казати останніми роками, затоксичує. Тому що якщо ти сам корупціонер, ти будуєш, по суті, таку мафіозну структуру. Не всі хочуть іти працювати в мафію. Людям це може бути некомфортно. Просто мама з татом навчили, що не треба красти, а тут усі навколо крадуть і очікують, що я буду так само. Відповідно, люди з відповідними цінностями просто в цій системі не приживаються». ▪️ На що Київ мав би витрачати гроші насамперед? Пріоритетом сьогодні мають бути захист критичної інфраструктури, ліквідація наслідків російських атак і підвищення стійкості міста. «Ненормальна ситуація, коли, як я читаю, людям влітку прилетів шматок ракети в їхній будинок на Лук'янівці, і вони ходять вичерпувати з квартири воду, тому що місто нічого не робить. Тобто навіть елементарно не може якісно накрити цей дах, щоб туди не затікала вода. Перше — це наслідки війни і запобігання принциповим ризикам для критичної інфраструктури. Після війни — це інвентаризація того, в якому стані ця інфраструктура знаходиться, і як розставити пріоритети». Повну розмову з Глібом Вишлінським дивіться в подкасті «Кияни». 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 865−40%к среднему
Пересылки15
Реакции40
Комментарии1
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
45 ч1 797
69 ч1 865
  1. Всего сейчас1 865
#3568Фотоизменён

Навіщо Україні реформа публічних інвестицій і що вона має змінити? Уявімо громаду, якій одночасно потрібно відремонтувати лікарню, побудувати укриття в школі та замінити аварійний водогін. Грошей на все не вистачає. Як вирішити, що фінансувати першим? Саме для цього Україна з 2023 року впроваджує реформу управління публічними інвестиціями. Щоб перейти від хаотичного фінансування окремих об'єктів до системного планування, коли кожен проєкт має чітку мету, обґрунтування та вимірюваний результат. Про це говоримо у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Мариною Денисюк, екс-заступницею міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту. «Найголовніше в управлінні публічними інвестиціями — це стратегія. Все починається зі стратегії розвитку громади, а далі це переходить у середньостроковий план пріоритетних інвестицій, який затверджується на три роки. Він може кожен рік змінюватися, тому що виникають інші потреби, але ключова умова — дофінансування того, що було розпочато», — пояснює Марина. Наприклад, якщо громаді бракує чистої води, це не означає, що потрібно відразу будувати новий водогін. Можливо, дешевше під'єднатися до системи сусідньої громади або пробурити свердловини. Реформа передбачає, що спочатку потрібно порівняти варіанти, їхню вартість і користь для мешканців, а вже потім обирати проєкт. «Модернізація водоканалу не є кінцевою метою. (...) У нас повинен бути об’єкт, предмет і мета. Хто об’єкт? У нас об’єкт — громада, предмет — водоканал, мета — зробити так, щоб водоканал задовольняв потреби громадян і надавав чисту воду, або відводив воду. Тому змінюється повністю підхід до вибору цього проєкту і технічного рішення», — розповідає Денисюк. За реформою управління публічними інвестиціями ми також слідкуємо в рамках проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансування Європейського Союзу, який ми робимо спільно з колегами з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і ГО «Технології прогресу». Щомісяця ми випускаємо аналітику з головними змінами та новинами по реформі, а також закупівлях для відбудови. З новим випуском за жовтень можна ознайомитись за посиланням.  Одна з проблем, з якою реформа стикнулась на практиці 一 держава не відразу розмежувала звичайні капітальні видатки та повноцінні інвестиційні проєкти. Наприклад, закупівля меблів для школи не обов'язково потребує складної процедури підготовки інвестиційного проєкту. Ще одна проблема — нестача фахівців,  коли громада з більшими потребами може поступитися у боротьбі за фінансування тим, хто краще готує проєкти. Про те, чому навіть хороші проєкти залишаються без фінансування та як громадам залучати більше грошей на відбудову 一 у подкасті. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 759−43%к среднему
Пересылки7
Реакции22
Комментарии0
#3567Фото

📉 Настрої українського бізнесу впали до найнижчого рівня за останні два роки У жовтні сезонно скоригований індекс очікувань ділової активності впав до 45,8 — найнижчого рівня з літа 2024 року, коли бізнес потерпав від тривалих відключень світла. Значення нижче 50 означає, що негативні очікування переважають позитивні. Що погіршує настрої бізнесу? ▪️ Посилення російських обстрілів енергетики, підприємств, складів та логістики. ▪️ Повернення відключень електроенергії та подорожчання пального. ▪️ Обмеження експорту через блокування портів. ▪️ Нестача кваліфікованих працівників. Зміни в очікуваннях бізнесу є важливим сигналом про поступове відновлення або погіршення ділової активності. Графік: Трекер економіки під час війни. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры2 028−34%к среднему
Пересылки23
Реакции45
Комментарии1
#3566Фото

Україна покращила оцінки в 11 сферах на шляху до ЄС. Чи достатньо цього, щоб завершити переговори до 2028 року? Сьогодні Європейська комісія опублікувала щорічний Звіт про розширення, у якому оцінила прогрес України в підготовці до членства в ЄС. Цьогоріч документ містить важливу новацію — орієнтовний графік переговорів із конкретними цілями на 2026–2027 роки. Що змінилося за рік? Україна покращила оцінки готовності в 11 розділах і сферах, серед яких судочинство, публічні закупівлі, цифрова трансформація, оподаткування, освіта та сільське господарство. У кожній із цих сфер оцінка зросла лише на 0,5 бала за умовною шкалою готовності. «Прогрес відзначають передусім у сферах, де впроваджено цифрові рішення або програми ЄС. Натомість повільніше просуваються реформи, які потребують складнішого законодавчого узгодження та системних змін, зокрема у сфері вільного руху працівників і політики конкуренції», — пояснює аналітикиня ЦЕС Олена Єрмак. Яких економічних реформ очікує ЄС? Рекомендації Єврокомісії залишаються переважно незмінними: зміцнювати державні фінанси, зменшувати роль держави в економіці, боротися з тіньовою зайнятістю та дефіцитом робочої сили.  Окрему увагу приділили виконанню умов міжнародної фінансової підтримки, зокрема Ukraine Support Loan, підвищенню прозорості бюджету та реформуванню фінансового сектору. Що далі? Єврокомісія вперше окреслила попередній графік переговорів з Україною.  ▪️ До кінця 2026 року — відкриття двох останніх переговорних кластерів. ▪️ Перша половина 2027 року — Україна має на меті виконати проміжні критерії у сфері верховенства права. ▪️ Протягом 2027 року — попереднє закриття семи пріоритетних переговорних розділів, зокрема щодо освіти, соціальної політики, промисловості, науки та зовнішніх відносин. Україна може отримати частину переваг членства ще до вступу в ЄС. У першому кварталі 2027 року планують розпочати діалог про поступову інтеграцію України до єдиного ринку ЄС. Серед пріоритетів — угода ACAA, яка спростить доступ української промислової продукції до ринку ЄС, приєднання до єдиної зони платежів у євро (SEPA) та інтеграція ринків електроенергії. «Поступова інтеграція може дати Україні відчутні економічні переваги ще до повного членства. Але важливо, щоб цей процес був двостороннім. Україна впроваджує європейські правила, що потребує інвестицій і додаткових витрат від держави та бізнесу. Логічно, що виконання цих вимог має супроводжуватися поступовим відкриттям внутрішнього ринку для України», — зазначає старша економістка ЦЕС Яна Охріменко. Чи реально завершити переговори до кінця 2028 року? Єврокомісія наголошує, що темп переговорів залежатиме від прогресу в першому кластері, особливо у сфері верховенства права. Ціль України завершити переговори до кінця 2028 року Комісія називає амбітною і зазначає, що для її досягнення потрібно пришвидшити реформи. Для порівняння, мету Молдови завершити переговори вже на початку 2028 року Єврокомісія називає не лише амбітною, а й досяжною, якщо країна збереже поточний темп реформ. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 865−40%к среднему
Пересылки7
Реакции39
Комментарии0
#3565Фотоизменён

Як війна на Близькому Сході впливає на економіку України? Запрошуємо на подію, яку ми організовуємо спільно з Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Долучитися можна офлайн у Києві, або онлайн. Ескалація на Близькому Сході вже має економічні наслідки для України: дорожчають пальне та добрива, зростають ризики для логістики й бізнесу. Водночас підвищення світових цін на нафту збільшує доходи Росії, а отже, і її можливості фінансувати війну. 10 листопада зберемо представників влади, бізнесу та експертного середовища, щоб обговорити: ▪️ Як криза впливає на ціни на пальне, агросектор, логістику та роздрібну торгівлю? ▪️ Як змінюються прогнози для української економіки та які наслідки це матиме для населення й державних фінансів? ▪️ Що може зробити держава, аби пом'якшити негативні наслідки? Дискусія стане частиною ширшої роботи ПРООН і ЦЕС з оцінки соціально-економічних наслідків війни та зовнішніх глобальних шоків. Подію розпочне Валерій Чалий, колишній посол України в США та голова правління Українського кризового медіацентру, з виступом про геополітичний контекст ескалації на Близькому Сході. 📅 10 листопада, 10:00–14:00 (збір гостей з 9:30). 📍 Формат: офлайн у Києві та онлайн-трансляція із синхронним перекладом. 🔗 Реєстрація — за посиланням. Кількість місць для офлайн-участі обмежена. Адресу проведення повідомимо зареєстрованим учасникам у листі-підтвердженні. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры1 856−40%к среднему
Пересылки9
Реакции10
Комментарии0
#3564Фото
Просмотры2 166−30%к среднему
Пересылки9
Реакции24
Комментарии3
#3563Фото

Україна покриває лише 8% від потреби у відбудові житла. Решта секторів також не отримує навіть третини від потреби За оцінкою RDNA5, щорічні потреби України у відновленні та відбудові становлять близько 2,8 трлн грн. Натомість на 2027 рік капітальні видатки державного та місцевих бюджетів заплановані на рівні 538 млрд грн — це лише 19% від потреби. Але є важливий нюанс, що ці 538 млрд грн включають також оборонні капітальні видатки (наприклад, інвестиції в оборонку). Якщо враховувати лише цивільні, бюджет покриватиме орієнтовно 12% річної потреби у відбудові. На графіку на прикладі 2025 року, показуємо, наскільки капітальні видатки фактично нижчі за потреби відбудови. У яких сферах розрив найбільший? ▪️ Житло — 8% потреби. У 2025 році на цей напрям спрямували 38 млрд грн за річної потреби у 447 млрд грн. ▪️ Економічна інфраструктура — 11%. На дороги, енергетику та інші економічні видатки витратили 95 млрд грн, тоді як потреба становить 831 млрд грн. ▪️ Охорона здоров'я — 21%. Капітальні видатки становили 20 млрд грн за потреби у 98 млрд грн. ▪️ Освіта — 30%. Це найвищий показник серед основних напрямів, але навіть тут фінансування покриває менш ніж третину потреби. Водночас структура видатків змінилася порівняно з довоєнним 2021 роком: менше коштів спрямовується на дороги, натомість більше — на освіту (зокрема, будівництво укриттів, реформу НУШ), соціальний захист та компенсації за зруйноване житло. Бюджетних коштів недостатньо для відбудови навіть найбільш критичної інфраструктури. Щоб скоротити цей розрив, Україні необхідно залучати довгострокове фінансування від міжнародних партнерів та приватні інвестиції. Детальніше — у нашій презентації про бюджет відбудови на 2027 рік. Дослідження проведено в межах проєкту «Контроль публічних інвестицій», що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, ІЕД та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE Ukraine. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры2 121−31%к среднему
Пересылки13
Реакции27
Комментарии0
#3562Фото

Чому Україна експортує електроенергію водночас з відключеннями в окремих регіонах? У жовтні Україна майже щодня експортувала більше електроенергії, ніж імпортувала. Для порівняння, у жовтні двох попередніх років імпорт значно переважав над експортом. Однак експорт електроенергії не означає, що її достатньо по всій країні.  Насамперед надлишок виникає через скорочення внутрішнього споживання. Внаслідок російських атак частина великих промислових підприємств, зокрема металургійних, зупинила роботу. Відповідно, попит на електроенергію суттєво знизився. Водночас Росія продовжує атакувати електростанції та мережі передачі електроенергії.  Наприклад, наприкінці жовтня під ударами опинилися київські ТЕЦ. Пошкодження підстанцій і ліній електропередач ускладнюють постачання електроенергії до столиці з інших регіонів. Тому надлишок електроенергії в одній частині країни може співіснувати з її дефіцитом в іншій. Навіть якщо електроенергії загалом виробляється більше, ніж споживається, через пошкодження мереж її не завжди можливо доставити туди, де вона потрібна. У жовтні експорт електроенергії скоротився на 18% порівняно з вереснем — з 474 до 389 ГВт·год.  Основними напрямками українського експорту електроенергії у жовтні були: 🇭🇺 Угорщина (198 ГВт·год), 🇲🇩 Молдова (113 ГВт·год) та 🇷🇴 Румунія (73 ГВт·год). Ще майже 5 ГВт·год продали 🇵🇱Польщі. Найбільшими постачальниками електроенергії в Україну були 🇭🇺Угорщина, 🇷🇴Румунія та 🇵🇱Польща (52, 21 та 5 ГВт·год відповідно). Графік: наш Трекер економіки під час війни. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры2 298−25%к среднему
Пересылки29
Реакции39
Комментарии3
#3561Видео

Тепло, вода чи електрика — що важливіше, коли грошей не вистачає? У новому випуску подкасту «Що з економікою?» разом з Мариною Денисюк, колишньою заступницею міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України розбиралися з реформою публічних інвестицій. ▪️ як держава «закопалася» в кількості проєктів по публічних інвестиціях; ▪️ коли закупівля меблів у школу стає публічним інвестиційним проєктом; ▪️ чому 97% громад не шукають гроші на розвиток за межами власного бюджету. За реформою управління публічними інвестиціями ми також слідкуємо в рамках проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансування Європейського Союзу, який ми робимо спільно з колегами з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і ГО «Технології прогресу». Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры2 252−27%к среднему
Пересылки6
Реакции17
Комментарии1
#3560Фото

Українська економіка може увійти у цикл рецесії. НБУ очікує не зростання, а падіння ВВП за результатами 2026 року Сьогодні НБУ підвищив облікову ставку до 16,5% і підвищив прогноз інфляції на 2026 рік із 10% до 12,5%.  Також регулятор суттєво погіршив прогноз ВВП на 2026 рік: замість зростання на 1,8% тепер очікує падіння на 0,4%. Основні причини — посилення російських атак на українські підприємства та блокування морського експорту. На думку експертів ЦЕС, прогноз НБУ все ще залишається занадто оптимістичним, зокрема на 2027 рік (+0,4% зростання ВВП). Нацбанк закладає у свій прогноз відновлення роботи портів із середини 2027 року. Однак навіть якщо блокада триватиме лише перше півріччя, її наслідки для економіки можуть бути значно серйознішими. Зокрема, обмеження експорту навесні завдадуть удару по аграрному сектору та посівній кампанії, а отже, можуть негативно вплинути на ВВП усього 2027 року. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры30 858×10к среднему
Пересылки270
Реакции61
Комментарии1
#3559Фото
Просмотры3 025−2%к среднему
Пересылки5
Реакции15
Комментарии2
#3558Фотоизменён

Менше 2% бюджету-2027 піде на публічні інвестиції  За оцінкою RDNA5, щорічні потреби України у відновленні та відбудові становитимуть близько $59 млрд. Натомість капітальні видатки зведеного бюджету на невоєнні потреби у 2027 році заплановані на рівні лише $7 млрд. Це означає, що величезна частина потреб залишається без фінансування. Як держава планує фінансувати відновлення у 2027 році? Скільки грошей уже передбачено в бюджеті, а скільки залишається «замороженими»? Уже завтра, 30 жовтня о 15:00, запрошуємо на онлайн-подію, де наша економістка Олександра Мироненко представить аналіз державних видатків на проєкти відновлення.  Запрошені спікери: ▪️ Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця ІЕД; ▪️ Оксана Гришкевич, PhD, старша проєктна менеджерка з питань управління публічними інвестиціями, RST Міністерства розвитку громад та територій України; ▪️ Алла Кінщак, начальник управління публічних інвестицій Міністерства економіки України; ▪️ Ярослав Ташута, завідувач сектору з питань управління публічними інвестиціями Міністерства фінансів України ▪️ Олена Шуляк, Голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. 👉 Зареєструватися можна за посиланням.  Захід відбудеться в межах проєкту «Контроль публічних інвестицій», що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, ІЕД та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE Ukraine. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры3 138+2%к среднему
Пересылки7
Реакции11
Комментарии0
#3557Фото

Страхування воєнних ризиків потрібне бізнесу. Але чи оптимальний шлях підвищувати ПДВ? Уряд пропонує підвищити ПДВ з 20% до 21%, щоб профінансувати програму компенсації збитків бізнесу від російських атак. За задумом, підприємства сплачуватимуть 2% від суми страхового покриття та зможуть отримати компенсацію до $10 млн у разі пошкодження або знищення майна. Томаш Фіала, засновник і CEO Dragon Capital, у нашому подкасті «Що з економікою?» підтримав ідею державного страхування воєнних ризиків, але пояснив, чому бізнес не поспішає погоджуватися на підвищення податків. Чому бізнес проти додаткового 1% ПДВ? Додатковий відсотковий пункт ПДВ може принести бюджету $1–1,2 млрд на рік. Міжнародні партнери потенційно готові додати ще близько $2 млрд на страхування воєнних ризиків. Водночас бізнес очікує, що перед підвищенням податків держава використає інші можливості для залучення коштів. «Так, це гарний продукт, але є корупційні скандали на суми набагато більші, ніж $1-2 млрд. Є тіньова економіка. Всі бізнеси відчувають цю долю тіньової економіки. Це може бути контрабанда, цигарки, паливо чи алкоголь, з якого не платять акциз. Є корупція в оборонній сфері на великі суми. За останні 2 роки ми бачили багато популізму, роздача грошей всім, яка не має абсолютно ніякого економічного сенсу. А з другої сторони, уряд приходить і каже, давайте піднімемо бізнесу податки, то тут і бізнес можна зрозуміти.  Але якщо подивитися ширше на проблему, у нас є війна, і наш головний опонент, на жаль, податки піднімає постійно», — пояснює Фіала. Але без додаткових коштів теж не обійтися. Фіала наголошує, що міжнародні партнери хочуть бачити фінансову участь самої України у створенні механізму страхування: «Вони нам готові допомагати далі, але вони хочуть бачити співучасть з нашої сторони, в тому числі і в цьому фонді для страхування військових ризиків». З точки зору бізнесу, якщо вже піднімати податки, то краще платити ці податки в окремий фонд і використовувати на щось корисне, а не ці гроші роздавати». Сам Dragon Capital уже користується інструментами страхування воєнних ризиків, однак вони залишаються дорогими й не дозволяють повністю покрити вартість активів. Компанія втратила майно на $70 млн на початку повномасштабного вторгнення, коли страхування ще не було доступним.  За один зі зруйнованих об'єктів у Києві Dragon Capital отримав 20 млн грн компенсації, оскільки застрахуватися на більшу суму не було можливості. 🎧 Слухайте подкаст “Що з економікою?” на всіх платформах. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры2 576−16%к среднему
Пересылки8
Реакции17
Комментарии2
#3556Фото
Просмотры2 480−20%к среднему
Пересылки22
Реакции22
Комментарии0
#3555Текст

Стеля зарплат для держслужбовців у 80 тис. грн – це руйнування державного управління під час війни Сьогодні Верховна Рада має розглянути поправку №1003 до висновків Комітету з питань бюджету. Автори: Данило Гетманцев, Галина Третьякова, Руслан Стефанчук та інші, всього 10 депутатів.  З допису нардепа Ярослава Железняка: • У 2027 році зарплата в органах влади, місцевому самоврядуванні та бюджетних установах не може перевищувати 80 тис. грн на місяць. • Обмеження поширюється на нардепів, суддів, суддів КСУ, членів ВРП і ВККС, прокурорів і працівників Нацбанку. • Не стосується тих, хто бере участь в обороні та відсічі агресії. Перелік посад визначає Кабмін. Це руйнування системи державного управління під час війни, пише у своєму дописі директор ЦЕС Гліб Вишлінський: “Цим рішенням ви свідомо виштовхаєте найбільш важливих для системи і найбільш досвідчених в приватний сектор, в той час, коли їхні знання найпотрібніші для країни під час війни. Яка не зменшує, а збільшує навантаження на держслужбовців. Ну крім хіба що нардепів, які можуть дозволити собі місяць подорожувати міжнародними заходами, не збираючись на пленарку”. Обсяг і структура оплати праці державних службовців має бути конкурентною і порівнюваною з рівнем оплати еквівалентної праці у приватному секторі. Інакше це може призводити до відтоку кваліфікованих працівників з державних органів управління до приватного сектору або створювати передумови для існування корупції.  Додаємо посилання на наше дослідження ще за 2017 рік про реформу оплати праці держслужбовців. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры2 903−6%к среднему
Пересылки20
Реакции65
Комментарии14
#3554Текст

❗️ Україна ризикує втратити понад €400 млн від ЄС через затримку ухвалення Антикорупційної стратегії Спільно з іншими громадськими організаціями закликаємо Верховну Раду розглянути та ухвалити Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки (законопроєкт № 15230-д). Майже весь текст документа вже узгоджений. Невирішеними залишаються положення, що становлять менш як 1% Стратегії. Проте саме вони стосуються обмеження політичного впливу на правоохоронну систему. Зокрема, йдеться про: ▪️ право керівника САП самостійно відкривати провадження щодо народних депутатів без дозволу Генпрокурора; ▪️ конкурсний добір керівників Генпрокуратури, ДБР та Нацполіції за участю незалежних експертів у відповідних процедурах; ▪️ перегляд «правок Лозового», строків давності та розширення підслідності НАБУ; ▪️ реформу адвокатури. Чому це важливо для економіки? Ухвалення та виконання антикорупційної стратегії та програми мають зменшити корупційні ризики в ключових сферах — від судів, правоохоронних органів та оборони до закупівель, оподаткування, митниці, охорони здоров’я й освіти. До розроблення Стратегії долучився і ЦЕС, підготувавши її податкову частину. До того ж, ухвалення цих документів дає Україні понад €400 млн, або більш як 20 млрд грн, від ЄС. «Щоб зрозуміти масштаб цієї суми: її вистачило б на тиждень грошового забезпечення для військовослужбовців. Або ж вона могла б запобігти масовому призупиненню платежів із місцевих бюджетів, яке ми спостерігали протягом останніх тижнів. Тоді всі працівники комунальних підприємств отримали б заробітну плату вчасно», 一 пояснює економіст ЦЕС Богдан Слуцький. Україна вже пропустила два строки виконання зобов'язання.  Закликаємо народних депутатів невідкладно розглянути законопроєкт, та ухвалити його з положеннями про забезпечення незалежності правоохоронних та антикорупційних органів. Повний текст звернення. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры3 149+2%к среднему
Пересылки18
Реакции27
Комментарии4
#3553Фотоизменён

Металургійне виробництво в Україні обвалилося на 80% рік-до-року у вересні У вересні російські атаки вразили 7 доменних печей: 5 на підприємствах «Метінвесту» та 2 на «АрселорМіттал Кривий Ріг». Таким чином підприємства, на які припадало близько 90% виробництва сталі в Україні, зупинилися і не планують відновлення під час війни.  В України залишається потенціал експортувати руду, проте блокування портів фактично унеможливлює її постачання традиційними маршрутами через море.  Переорієнтація на альтернативні шляхи надто дорога. Ще до ударів металурги зіткнулися з європейським механізмом вуглецевого коригування імпорту (CBAM), а з 1 липня 2026 року Європейський Союз запровадив жорсткі обмеження і скоротив безмитні квоти на імпорт металопродукції з України. Крім того, взимку підприємства потерпали від перебоїв з електропостачанням.  «Для них це дуже важлива складова виробничого циклу, тобто без електрики вони не працюють», 一 у коментарі для Deutsche Welle пояснила наша старша економістка Наталія Колесніченко.  Разом із суміжними галузями металургія торік давала понад 5% ВВП.  Інвестиційна компанія Dragon Capital у жовтневому прогнозі оцінила втрати від зупинки виробництва сталі та скорочення видобутку руди в 1,5% ВВП і вже очікує падіння економіки України і цього, і наступного року.  Якщо наступного року комбінати не працюватимуть увесь рік і це нічим не компенсують, падіння може виявитися глибшим. Графік: огляд економіки від ЦЕС. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Открыть в Telegram
Просмотры2 996−3%к среднему
Пересылки50
Реакции57
Комментарии3