Ціна держави

Економіка України знову скорочується: ВВП у третьому кварталі впав на 0,7%. Українська економіка повернулася до спаду. За оперативною оцінкою Держстату, у III кварталі 2026 року реальний ВВП України скоротився: 📉 На 0,7% — порівняно з III кварталом 2025 року. 📉 На 0,5% — порівняно з попереднім кварталом, з урахуванням сезонного фактора. Це означає, що українська економіка виробила менше товарів і послуг, ніж рік тому, а також продемонструвала скорочення порівняно з попередніми трьома місяцями. Як змінювався ВВП України у 2026 році? 🔻 I квартал: −0,6% у річному вимірі. 🔺 II квартал: +0,4%. 🔻 III квартал: −0,7%. Таким чином, після короткочасного відновлення навесні економіка знову почала скорочуватися. Чому падає ВВП? Національний банк ще наприкінці жовтня попереджав про погіршення економічної ситуації. Основною причиною стали наслідки російських атак на українську промисловість, енергетику та логістику. 1. Блокада морських портів та удари по логістиці. Російські атаки ускладнили роботу морських портів і транспортування української продукції на зовнішні ринки. Це призвело до скорочення експортних можливостей підприємств та збільшення витрат на перевезення. 2. Руйнування промислових підприємств. За оцінкою НБУ, найбільше постраждали металургійні та гірничорудні підприємства. Російські удари по виробничих потужностях, енергетиці та транспортній інфраструктурі обмежують виробництво навіть там, де зберігається попит на продукцію. 3. Погіршення ситуації в інших галузях. Негативна динаміка поширилася на інші галузі промисловості, торгівлю та сільське господарство. Війна не лише безпосередньо руйнує підприємства, а й порушує виробничі ланцюги та збільшує витрати бізнесу. 4. Зростання виробничих витрат. Подорожчання енергоносіїв і пального, проблеми з електропостачанням та логістикою збільшують собівартість української продукції. Це знижує конкурентоспроможність підприємств і стримує економічну активність. НБУ різко погіршив прогноз економічного зростання. Ще влітку Національний банк очікував, що український ВВП у 2026 році зросте на 1,8%. Однак наприкінці жовтня прогноз переглянули до −0,4%. Тобто замість економічного зростання НБУ тепер очікує скорочення економіки за підсумками року. За розрахунками регулятора, інтенсифікація російських обстрілів погіршила прогноз зростання ВВП на 1,9 відсоткового пункта. Прогнози на наступні роки також суттєво погіршилися: 📊 2026 рік: −0,4%. 📊 2027 рік: +0,4%. 📊 2028 рік: +2,2%. Для порівняння, раніше НБУ прогнозував зростання економіки у 2027 році на 2,8%. Що може допомогти відновленню економіки? НБУ розраховує на покращення морської та транспортної логістики, відновлення критичної інфраструктури, інвестиції в оборонно-промисловий комплекс і локалізацію виробництва озброєнь. Однак прогноз на 2027 рік передбачає, що ситуація з логістикою почне покращуватися вже в середині року. р. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸🦆 Трамп після проміжних виборів стає «кульгавою качкою». І саме це може зробити його зовнішню політику небезпечнішою. У новій статті для Foreign Affairs Деніел Дрезнер та Елізабет Сондерс аналізують, чого чекати від Дональда Трампа після втрати республіканцями контролю над Конгресом. Президенти другого терміну, які більше не залежать від виборців, часто переключаються на зовнішню політику. Усередині країни їхній простір для великих законодавчих ініціатив звужується, зате президентські повноваження дозволяють значно вільніше діяти за кордоном. Автори нагадують: Білл Клінтон наприкінці каденції намагався досягти ізраїльсько-палестинського миру, Барак Обама після поразки на проміжних виборах 2014 року уклав ядерну угоду з Іраном і нормалізував відносини з Кубою, а Джордж Буш-молодший пішов на різке збільшення військ в Іраку. Але ситуація Трампа особлива. Це вже його другий період «кульгавої качки», а попереду понад два роки без необхідності переобиратися. Демократи контролюватимуть Палату представників і Сенат, що може означати нові розслідування бізнесу родини Трампа й загрозу імпічменту. Автори вважають, що загнаний у кут президент може стати ще більш непередбачуваним на міжнародній арені. Найбільші ризики вони бачать у двох напрямах — Іран і Куба. 🔴 Іран. За даними, наведеними у статті, адміністрація Трампа та Ізраїль уже підготували плани нових ударів після проміжних виборів. Трамп може спробувати ескалацією зламати патову ситуацію й змусити Тегеран капітулювати. Але автори вважають, що результат може бути протилежним: Іран посилить атаки на торговельне судноплавство, американських союзників у Перській затоці та військову інфраструктуру США. Нова велика хвиля війни може знову підштовхнути вгору ціни на енергоносії та створити ризик глобальної економічної кризи. Водночас навіть радикальніший крок — наприклад, висадка американських військ на острові Харк — може виявитися занадто непопулярним навіть серед прихильників Трампа. 🔴 Куба. Інший сценарій — спроба домогтися зміни режиму в Гавані. У 2026 році США, за текстом статті, фактично запровадили повне ембарго, а економічна та енергетична ситуація на острові різко погіршилася. Повалення кубинського режиму є особистим пріоритетом держсекретаря та радника з нацбезпеки Марко Рубіо і добре вписується в курс на посилення американського домінування у Західній півкулі. Для Трампа така операція може виглядати привабливою ще й тому, що не потребуватиме такого масштабу ресурсів, як війна з Іраном. Є й третій ризик — велика угода з Росією та Китаєм. Трамп може спробувати організувати формат із Володимиром Путіним і Сі Цзіньпіном та використати Україну або Тайвань як розмінну монету заради образу «миротворця». Але автори сумніваються, що такий сценарій принесе реальний результат: Путін не демонструє готовності до компромісу, а Пекін не сприймає Тайвань як предмет переговорів із Вашингтоном. Трамп, на думку авторів, уже використав більшість очевидних дипломатичних ходів: переговори з КНДР, вихід з ядерної угоди з Іраном, нову торговельну угоду в Північній Америці, Авраамові угоди, спробу отримати Гренландію. Тому спокуса перейти від дипломатичного шоу до ще більш ризикованих дій може лише зростати. Є й менш традиційний сценарій: використання зовнішньої політики для фінансової вигоди родини. Автори згадують літак від еміра Катару, $2 млрд інвестицій від фонду, пов’язаного із саудівським кронпринцом, та прибутки від криптовалютних проєктів. За оцінкою The New Yorker, родина Трампа отримала $4 млрд від подібної діяльності. І найбезпечніший сценарій може виявитися найпростішим — нічого не робити. Трамп може присвятити останні два роки переоблаштуванню Вашингтона, помилуванням, переслідуванню політичних противників і створенню власної політичної спадщини всередині країни. Для союзників США це означає 2 роки підвищеної невизначеності, коли особисті мотиви президента можуть дедалі сильніше впливати на рішення у сфері війни й миру. На тлі альтернатив саме зовнішньополітична бездіяльність може стати найкращим сценарієм для світу. 📩Підписуйся на "Ціну держави"

Операція «Карфаген»: НАБУ і САП викрили мережу прикриття шахрайських колцентрів та інших незаконних бізнесів НАБУ і САП повідомили про викриття злочинної організації, яка, за даними слідства, систематично підкуповувала високопосадовців правоохоронних органів. В обмін на неправомірну вигоду ті мали забезпечувати безперешкодну роботу шахрайських колцентрів та інших незаконних бізнесів. Імовірним організатором називають раніше неодноразово засудженого чоловіка. За версією слідства, він залучив до схеми чинних високопосадовців СБУ, Офісу генерального прокурора й Національної поліції, а також представників кримінального середовища. Загалом до організації входили щонайменше 12 осіб. Як повідомляє НАБУ, під прикриттям правоохоронців діяли колцентри, які ошукували українців та іноземців. Слідство також пов’язує учасників організації з продажем наркотиків, незаконним виробництвом контрафактних цигарок і підробленої іноземної валюти. За даними правоохоронців, діяльність мережі не обмежувалася фінансовими махінаціями: в її інтересах організовували сплановані напади, викрадення людей і завдання тілесних ушкоджень. Більше про операцію «Карфаген» — у відео НАБУ. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

«Синє цунамі» у США: Європа сподівається на зміни, але курс Трампа щодо України залишається непередбачуваним - Politico Перемога демократів на проміжних виборах принесла Європі рідкісний момент полегшення. Партія повернула контроль над Палатою представників і Сенатом, здобула кілька губернаторських посад та перемогла в республіканських оплотах — Техасі, Південній Кароліні й Канзасі. Частину перегонів на ранок середи ще не завершили підраховувати. Після двох років тарифних погроз і словесних атак Дональда Трампа європейські політики сподіваються на спокійніші відносини з Вашингтоном. Віцепрезидентка Європарламенту Софі Вільмес назвала результат суттєвою зміною балансу сил у Конгресі. Однак для України головне питання залишається актуальним: чи перетвориться поразка республіканців на зміну американської зовнішньої політики? Як пише Себастьян Старчевич у Politico, нова більшість у Конгресі не означає автоматично більш поступливої адміністрації. Трамп зберігає значні повноваження у питаннях європейської безпеки, торгівлі та російської війни проти України. Опозиційний Конгрес може ускладнити реалізацію внутрішнього порядку денного президента й посилити контроль за його адміністрацією. Проте сам результат виборів ще не дає підстав очікувати зміни позиції Вашингтона щодо війни. Міністр економіки Франції Ролан Лескюр наголосив: Трамп буде ослаблений усередині країни, але й надалі керуватиме міжнародною політикою. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус назвав перемогу демократів історичною та пообіцяв налагоджувати з ними тісні контакти. Водночас він застеріг від завищених очікувань: як діятиме президент після виборів, поки невідомо. Посол США при НАТО Метью Вітакер заявив ще пряміше — американська зовнішня політика не змінилася. Для європейських ультраправих результат став незручним нагадуванням про ризики близькості до Трампа. Лідер французького «Національного об’єднання» Жордан Барделла пояснив поразку насамперед економічними наслідками війни з Іраном. Водночас криза вартості життя турбує і самих європейців, посилюючи невдоволення урядами. Реакції варіювалися від надії до відвертого глузування. Євродепутатка Кетлін Ван Бремпт поширила допис Білого дому, який прогнозував перемогу Трампа, із зауваженням: перемогла Америка, а він програв. Біржі Парижа, Лондона та Франкфурта відкрилися невеликим зростанням. Сам Трамп у ніч виборів знову атакував Європу, заявивши, що вона «помирає». Політичний баланс у Вашингтоні змінився; президентська риторика — ні. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Оборона з далекою досяжністю: НАТО готує відповідь на напад РФ ударами вглиб її території Війни в Україні та на Близькому Сході змушують НАТО переглядати підходи до оборони. Військові планувальники виходять із того, що зупинити російське вторгнення лише на кордоні недостатньо: потрібно позбавити противника можливості продовжувати наступ. У червні Альянс уперше провів симпозіум із питань далекобійних ударів. Зустріч під керівництвом верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича включала обговорення та військову гру. Гринкевич описує послідовність дій так: спершу зупинити першу хвилю нападу, потім зірвати наступні. Якщо агресія триватиме — бити по системі, яка забезпечує війну: військових базах, складах, командних об’єктах і виробничих потужностях у російському тилу. Застосування ядерної зброї ця стратегія не передбачає. Як пише The Wall Street Journal, ключовим інструментом мають стати високоточні далекобійні ракети й безпілотники — як дорогі технологічні системи, так і дешевші засоби ураження. США модернізують свій ракетний арсенал і розробляють нові системи. Європейські союзники намагаються надолужити відставання та збільшити невеликі запаси Storm Shadow, SCALP і Taurus. За підрахунками дослідника Фабіана Гоффманна, у Європі оголосили щонайменше 48 проєктів недорогих крилатих ракет за участю 20 виробників. Однак частина розробок не дійде до виробництва, а реалізація інших потребуватиме років. Важливий орієнтир для НАТО — український досвід. Україна атакує віддалені військові й економічні об’єкти РФ, зокрема виробництва ракетного пального та акумуляторів для дронів, НПЗ і дата-центри. На тлі дефіциту західних ракет-перехоплювачів такі удари набувають більшого значення. Представниця України при НАТО Альона Гетьманчук порівнює ППО зі знеболювальним: воно полегшує симптоми, але необхідно впливати й на джерело загрози. Водночас між військовими планами та політичною готовністю залишається розрив. Частина експертів сумнівається, чи погодяться європейські уряди на удари вглиб Росії у відповідь на її вторгнення. Ще одна умова — достатні запаси озброєння. У тривалій війні постійно з’являються нові цілі, заводи можна розосередити, а мобільні пускові установки складно відстежувати. Тому переконливе стримування потребує не лише заяв про рішучість, а й реальної здатності завдати відповіді. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Китай підтвердив обговорення першого тристороннього саміту Сі, Путіна й Трампа Пекін веде переговори зі США та Росією про можливу першу спільну зустріч Сі Цзіньпіна, Володимира Путіна й Дональда Трампа. Вона може відбутися під час саміту АТЕС у Шеньчжені 18–19 листопада. Про це заявила речниця МЗС КНР Мао Нін. Як пише Bloomberg, зустріч керівників трьох ядерних держав стала б безпрецедентною подією в сучасній дипломатії. Видання проводить історичну паралель із Ялтинською конференцією 1945 року, коли Йосип Сталін, Франклін Рузвельт і Вінстон Черчилль обговорювали післявоєнний устрій Європи. Для Кремля такий саміт міг би стати кроком до виходу з міжнародної ізоляції, спричиненої війною проти України. Сі Цзіньпін натомість отримав би нагоду виступити посередником між Путіним і Трампом. За даними The Wall Street Journal, Путін запропонував тристоронню зустріч під час телефонної розмови з Трампом 9 жовтня. Американський президент погодився розглянути таку можливість, однак запропонував зосередитися на скороченні ядерних озброєнь, а не на війні в Україні. Саме порядок денний залишається одним із головних каменів спотикання. Напередодні Financial Times повідомила, що Вашингтон і Москва домагаються згоди Пекіна на саміт. Проте Китай раніше відмовлявся від переговорів щодо контролю над ядерними озброєннями. А обговорення врегулювання війни без європейських країн Сі, за інформацією FT, вважає неможливим, оскільки бойові дії відбуваються в Європі. Отже, Пекін підтвердив обговорення зустрічі, але домовленості про її проведення та теми переговорів поки немає. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🪙В Україні готуються легалізувати криптовалюти: які податки доведеться платити та що зміниться для власників криптоактивів? Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому законопроєкт №10225-д, який має встановити правила роботи ринку криптовалют в Україні, пише Голова Комітету Данило Гетманцев. Законопроєкт передбачає легалізацію операцій із віртуальними активами, визначення правил роботи криптобірж, захист інвесторів та запровадження спеціального механізму оподаткування. Україна ще у 2022 році ухвалила закон «Про віртуальні активи», але він досі не запрацював через відсутність необхідних змін до Податкового кодексу. Що саме пропонується змінити? 💰 1. Податок на прибуток від криптовалют — 23%. У редакції законопроєкту, ухваленій у першому читанні, для фізичних осіб передбачено: 18% — податок на доходи фізичних осіб. 5% — військовий збір. Важливо: податки сплачуватимуть не з усієї суми продажу криптовалюти, а з отриманого прибутку. Наприклад, якщо людина придбала криптовалюту за 100 тис. грн, а продала за 150 тис. грн, то оподатковуватиметься різниця — 50 тис. грн. За ставкою 23% податки становитимуть 11 500 грн. Підсумковий фінансовий результат розраховуватиметься за рік. Збитки від операцій можна буде враховувати в наступних періодах. 2. Пільгове оподаткування раніше придбаної криптовалюти. Для криптоактивів, придбаних до набрання законом чинності, передбачався спеціальний перехідний режим. Протягом першого року власники зможуть скористатися ставкою 5% ПДФО при продажу таких активів без необхідності підтверджувати історичні витрати на придбання. Це має дати можливість легально задекларувати раніше придбані криптоактиви. Остаточні умови перехідного періоду ще залежать від фінальної редакції закону. 3. Обмін однієї криптовалюти на іншу не оподатковуватиметься. Наприклад, обмін Bitcoin на Ethereum сам по собі не створюватиме податкового зобов'язання. Податок виникатиме при реалізації оподатковуваного доходу відповідно до правил законодавства. Також передбачено звільнення від оподаткування невеликих річних продажів криптоактивів — у межах однієї мінімальної зарплати. 🏦 4. Криптобіржі працюватимуть за встановленими правилами. Компанії, які надають послуги з віртуальними активами, повинні будуть проходити авторизацію, дотримуватися вимог фінансового моніторингу, звітності та захисту клієнтів. Окремо передбачено захист коштів інвесторів: криптокомпанії мають розмежовувати власні активи та активи клієнтів. Це повинно зменшити ризики зловживань і використання коштів клієнтів для потреб самих компаній. 5. З'являться правила для стейблкоїнів та інших токенів. Законопроєкт передбачає класифікацію віртуальних активів, спеціальні вимоги до їх випуску, резервного забезпечення та обігу. Регулювання наближатимуть до європейського стандарту MiCA. 6. Посилиться контроль за криптовалютними операціями. Постачальники послуг повинні будуть звітувати про операції клієнтів. Це дозволить податковим органам отримувати більше інформації про доходи від криптоактивів та сприятиме міжнародному обміну податковими даними. При цьому криптовалюти не стануть офіційним платіжним засобом в Україні. Чому це важливо? Наразі значна частина криптовалютних операцій перебуває в умовах правової невизначеності. Новий закон має створити правила як для великих криптокомпаній, так і для звичайних власників Bitcoin, Ethereum та інших цифрових активів. Водночас нове регулювання означатиме додаткові вимоги, витрати на їх виконання та більшу прозорість операцій для державних органів. Нагадаємо, Україна посіла 7-ме місце серед 117 країн у глобальному індексі поширення криптовалют Chainalysis за 2026 рік. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Від гаражів до заводів: як приватний капітал може перебудувати український ОПК Приватний сектор став одним із головних рушіїв українського ОПК. Невеликі команди навчилися швидко адаптувати техніку до потреб фронту, створивши нові для країни напрями: FPV- і ударні дрони, системи РЕБ, роботизовані комплекси та військову електроніку. У колонці для Mind економістка CASE Україна Світлана Довгаленко пояснює, як перетворити воєнний технологічний ривок на стійку промислову модель. У 2026 році виробничий потенціал галузі може сягнути $55 млрд. У 2025 році Міноборони допустило до експлуатації понад 1300 нових українських зразків озброєння і техніки, серед яких більш як 550 безпілотних комплексів. Державна «Українська оборонна промисловість» водночас збільшила випуск у півтора раза — до понад 180 млрд грн. Проблема не в державній власності, а в поєднанні державою ролей власника, регулятора, замовника та арбітра доступу до ринку. Держава має визначати стратегічні пріоритети, формувати довгостроковий попит і захищати критичні технології, а бізнес — інвестувати, конкурувати та масштабувати виробництво. Оборонні активи доцільно поділити на три групи. Комерційні виробництва компонентів і продукції подвійного призначення можна приватизувати через конкурентні аукціони з інвестиційними зобов’язаннями. Унікальні потужності з виробництва вибухових речовин, ракетного палива, захищеного зв’язку та інших незамінних технологій мають залишатися під контролем держави. Для стратегічних підприємств, які потребують модернізації, варто залучати міноритарних інвесторів, створювати спільні підприємства та укладати ліцензійні угоди. Першим кроком має стати аудит активів і формування трьох переліків: що залишається державі, що можна приватизувати та де потрібен стратегічний інвестор. Далі варто провести пілотну приватизацію 3–5 підприємств або окремих виробничих комплексів. Для залучення капіталу виробникам потрібні багаторічні контракти й фінансування. У 2025 році Міноборони уклало довгострокові угоди з 12 виробниками майже на 130 млрд грн, а шість банків надали оборонному підприємству консорціумний кредит на 21,5 млрд грн. Такі інструменти слід поширювати на приватні компанії з підтвердженими замовленнями. Контрольований експорт може завантажити надлишкові потужності, принести валютну виручку та профінансувати нові розробки. Мета реформи — не масовий продаж заводів, а система, у якій держава контролює критичні спроможності, бізнес масштабує виробництво, а стратегічні партнери забезпечують капітал, технології та вихід на міжнародні ринки. Читати статтю повністю Як Україні заробити $55 млрд на оборонці у нашому відео: 🪖Український ОПК: $55 млрд потенціалу і держава - проблема галузі 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Без текста

🇺🇸🐘 Республіканці втратили на виборах двох впливових друзів України в Конгресі США А ось негативна сторона програшу окремих республіканських кандидатів на виборах. Проміжні вибори до Палати представників США завершилися значними втратами для Республіканської партії. Проте для України важливе не лише те, скільки місць перейшло до демократів, а й те, які саме республіканці втратили свої мандати. Серед них - Браян Фіцпатрік із Пенсильванії та Майк Тернер з Огайо. Обидва належали до поміркованого крила Республіканської партії, підтримували активну зовнішню політику США та послідовно виступали за допомогу Україні. За результатами виборів 3 листопада Фіцпатрік поступився демократу Бобу Гарві, а Тернер - демократці Крістіні Нікербокер. Чому їхня поразка важлива для України? Фіцпатрік і Тернер були не просто конгресменами, які голосували за військову допомогу Україні. Вони належали до впливових республіканських прихильників підтримки Києва, неодноразово відвідували Україну та допомагали просувати відповідні рішення в Конгресі. Особливо активним був Браян Фіцпатрік - співголова парламентської групи підтримки України (Congressional Ukraine Caucus). У червні 2026 року він став одним з ініціаторів просування законопроєкту Ukraine Support Act, який передбачав додаткову підтримку України та санкції проти Росії. Законопроєкт пройшов Палату представників попри спротив більшості республіканців. Фіцпатрік також демонстрував готовність голосувати проти рішень Дональда Трампа. Зокрема, він не підтримав масштабний бюджетно-податковий закон One Big Beautiful Bill. У чому головна проблема для України? На перший погляд, нічого критичного не сталося. Республіканців, які підтримували Україну, замінили демократи, котрі також можуть голосувати за військову допомогу Києву. Але є важлива відмінність. Одна справа - голосувати за підтримку України. І зовсім інша - переконувати власну партію підтримати її. Фіцпатрік і Тернер могли працювати саме з республіканцями, серед яких ставлення до подальшої допомоги Україні залишається суперечливим. Вони могли шукати компроміси, залучати колег до двопартійних коаліцій та допомагати просувати рішення, які не мали однозначної підтримки керівництва партії. Нові конгресмени-демократи не матимуть такого самого впливу всередині Республіканської партії. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою