НБУ | Знати. Розуміти

​​☝️НБУ готовий і надалі підтримувати стійкість валютного ринку – коментар Національного банку щодо ситуації на валютному ринку. У перші дні листопада попит на валюту був підвищеним на тлі суттєвого нарощування бюджетних видатків, зокрема на сектор оборони та безпеки. Крім того, збільшився попит на іноземну валюту з боку фізичних осіб, що традиційно відбувається на початку місяця, у тому числі на тлі оновлення щомісячних лімітів на купівлю валюти. Водночас пропозицію іноземної валюти обмежували великі обсяги відшкодування ПДВ наприкінці жовтня, а також російські обстріли, що призвели до меншого сезонного зростання експорту та, як наслідок, нижчих продажів валюти з боку аграрного й металургійного секторів. Пропозицію валюти частково підтримували ситуативні продажі окремих компаній, однак вони не були системними. У періоди зменшення таких продажів гривня слабшала до долара США. Ситуація на валютному ринку залишається під контролем. Динаміка офіційного курсу гривні визначається змінами в балансі між попитом та пропозицією іноземної валюти на ринку, як і передбачено режимом керованої гнучкості курсу. ✅️ Національний банк уважно стежить за ситуацією та готовий за потреби докладати додаткових зусиль для забезпечення стійкості валютного ринку. ➡️ НБУ відреагував на розширення різниці між офіційним курсом гривні та курсом продажу іноземної валюти з боку фінансових установ, що посприяло її звуженню. По-перше, НБУ провів активні консультації з ринком щодо причин такої динаміки. По-друге, вирішив превентивно провести 3 листопада операції з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення їхніх кас. Відповідні операції підтвердили те, що проблем із наявністю готівкової іноземної валюти у фінансовій системі немає. Оголошена в межах відповідних операцій пропозиція долара США (100 млн дол. США) значно перевищила фактичний попит з боку банків (14 млн дол. США), пропозиція євро (100 млн євро) – взагалі не мала попиту. НБУ задовольнив заявки банків у повному обсязі, отже економічних причин для збільшення різниці між офіційним курсом та курсом продажу іноземної валюти фінансовими установами немає. Попри відсутність системних проблем із фізичною наявністю готівкової іноземної валюти в банків, НБУ планує здійснити повторно такі операції 4 листопада. Це превентивне рішення підтримає за потреби готівкову валютну ліквідність фінансової системи на належному рівні для задоволення потреб українців. Збереження стійкості валютного ринку залишається незмінним завданням НБУ. Обсяг міжнародних резервів є достатнім для його виконання – станом на 1 жовтня 2026 року він становив 47,1 млрд дол. США та збільшився на кінець жовтня. Для порівняння, на початку повномасштабного вторгнення міжнародні резерви становили менше 30 млрд дол. США.

​​📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо ОВДП Із початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах майже 401 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 2 428 млрд грн. ✅ Упродовж січня – жовтня 2026 року Міністерство фінансів: ▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 345 653,9 млн грн, 452,0 млн дол. США та 696,7 млн євро; ▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 313 058,2 млн грн, 650,0 млн дол. США та 557,8 млн євро. Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у жовтні, становила 16,75% річних у гривні. ОВДП, номіновані в доларах США та євро, в жовтні не розміщувалися. ☝️Портфель військових облігацій станом на 01 листопада у власності: ▪️юридичних осіб (без банків) становив 71,7 млрд грн в еквіваленті порівняно із 87,0 млрд грн в еквіваленті рік тому; ▪️фізичних осіб – 111,7 млрд грн в еквіваленті порівняно з 76,1 млрд грн в еквіваленті станом на 01 листопада 2025 року. ➡️ Детальніше – за посиланням.

​​📣 Інформуємо про стан спецрахунку, відкритого НБУ на потреби оборони, станом на 1 листопада. Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить понад 1,1 млрд грн. За минулий місяць на нього надійшло понад 2,9 млрд грн. Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло майже 173,3 млрд грн в еквіваленті. З цієї суми на потреби оборони загалом перераховано майже 173 млрд грн, у жовтні 2026 року – майже 13,8 млрд грн. ➡️ Підтримати сили оборони. 📌 Детальніше – за посиланням.

​​📈 Обсяги касових оборотів банків за дев’ять місяців 2026 року збільшилися. Так, обсяг надходжень готівки до кас банків за січень – вересень цього року становив 2 413,3 млрд грн. Це на 9,8% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Видача готівки з кас банків за цей період збільшувалася дещо меншими темпами. Вона зросла на 8,4% та становила 2 463,4 млрд грн. ☝️Збільшення обсягів надходжень готівки до кас банків зумовлювалося як унаслідок підвищення / індексації заробітних плат та пенсій (у I кварталі 2026 року) та фінансування державою соціальних виплат у повному обсязі, так і за рахунок витрат населення для підготовки до осінньо-зимового періоду. Водночас на збільшення обсягів видачі готівкової гривні з кас банків вплинули ризики, пов’язані зі сповільненням економічної активності на тлі погіршення безпекової ситуації, а саме: посилення інтенсивності повітряних ударів, продовження руйнування об’єктів цивільної, критичної, логістичної інфраструктури та житлового сектору, що створює передумови для посилення попиту громадян на готівку та їхньої схильності зберігати частину коштів у готівковій формі. 📊 Традиційно за дев’ять місяців 2026 року найбільші обсяги готівки з кас банки видавали для (% від загального обсягу видатків): ▪️операцій клієнтів із використанням платіжних карток – 85,6%; ▪️придбання іноземної валюти в клієнтів – 4,8%; ▪️підкріплення операторів поштового зв’язку – 3,2%. 💡Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків, як і раніше, були (% від загального обсягу надходжень): ▪️торговельна виручка – 31,7%; ▪️операції клієнтів із використанням платіжних карток – 28,9%; ▪️надходження від продажу іноземної валюти – 14,9%; ▪️виручка від усіх видів послуг – 11,9%. Докладніше дізнатися про динаміку касових оборотів банків за останні 10 років можна за посиланням.

​​✅️ Оцінка стійкості банків завершена. 🎯 Ключовий висновок: банки, які формують переважну більшість активів сектору, мають достатній запас капіталу, щоб продовжувати кредитувати та залишатися платоспроможними навіть в умовах глибокої та тривалої кризи. ▪️Результат оцінки якості активів підтвердив коректність оцінки банками розміру кредитного ризику (пруденційних резервів). ▪️За результатами стрес-тестування з 26 банків лише для 11 установ із часткою активів сектору в 10% було встановлено підвищений необхідний рівень нормативів достатності капіталу. Зокрема, у трьох банків із 6% активів системи потреба в капіталі виникла лише за несприятливим сценарієм. ▪️За результатами оцінки стійкості банки мають досягнути затверджених необхідних рівнів капіталу до початку 2027 року та утримувати їх до результатів наступної оцінки стійкості. 📑 Повний звіт – за посиланням. 📍Детальну інформацію про результати оцінки стійкості в розрізі банків оприлюднимо наприкінці грудня.

💡Завдання макроекономічного прогнозу – не вгадати майбутнє, а допомогти побачити цілісну картину: як різні шоки взаємодіють між собою, наскільки тривалими будуть їхні наслідки і якою має бути відповідь економічної політики, вважає заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський. У колонці для інтернет-видання Liga.net він на прикладі жовтневого макропрогнозу НБУ пояснює, чому в умовах високої невизначеності особливо важливо мати аналітичну основу для оцінки різних сценаріїв та їхніх наслідків. Прогноз має змінюватися разом з обставинами. ☝️Важливіше не те, наскільки точно справдилися його попередні цифри, а чи допоміг він своєчасно виявити ризики та правильно відреагувати на них. Для центральних банків це має фундаментальне значення. Адже довіра до здатності центрального банку контролювати інфляцію сама по собі підвищує результативність його рішень. Макроекономічний прогноз – не кришталева куля, а інструмент, який допомагає за окремими цифрами та щоденними новинами побачити цілісну картину економіки. ➡️ Повний текст колонки за посиланням.

​​📊 Бізнес стримано оцінив результати своєї діяльності. Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА). У жовтні 2026 року ІОДА становив 47.1 порівняно з 48.2 у вересні (у жовтні 2025 року – 50.3). 🟢 Економічну активність підприємств стримували: ▪️посилення атак на енергетичну, виробничу, складську та логістичну інфраструктуру; ▪️поновлення відключень електроенергії; ▪️здорожчання пального; ▪️обмеження експорту продукції через блокування портів; ▪️дефіцит кваліфікованих кадрів. 🚩 Стимулюючими чинниками залишалися: ▪️сталий споживчий попит; ▪️високий урожай; ▪️достатня пропозиція товарів; ▪️налагодження нових логістичних маршрутів. Детальніше про очікування бізнесу. 👇👇👇 Підприємства усіх секторів стримано оцінили результати своєї поточної діяльності та подальші плани. Найбільше – підприємства будівництва з огляду на подальше призупинення державного фінансування на відновлення доріг та інфраструктури, брак кваліфікованих кадрів і сезонний фактор. Респонденти більшості опитаних секторів й надалі очікували на збереження високих темпів здорожчання закупівельних цін / цін на сировину та матеріали, а також на продукцію власного виробництва. Лише підприємства сфери послуг очікували на сповільнення темпів здорожчання як закупівельних цін, так і цін / тарифів на власні послуги. Ситуація на ринку праці є нестійкою. На відміну від попереднього місяця, керівники підприємств усіх секторів були налаштовані на зменшення чисельності персоналу, найсуттєвіше – у будівництві. 📎 Детальніше – за посиланням.

​​#ГолосНБУ 💡 Про зміну облікової ставки, подальшу економічну ситуацію в країні, кредитування критично важливих підприємств, міжнародну фінансову підтримку та на багато інших тем говорили експерти НБУ цього тижня. Детально читайте в дайджесті. 👇👇👇 🚩 Чому Національний банк підняв облікову ставку до 16,5% та якою монетарна політика буде надалі, розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час виступу на пресбрифінгу з оголошення монетарних рішень. 🚩 Чи справді міжнародна підтримка України слабшає на тлі нових геополітичних викликів? Чи вдасться Україні залучити знерухомлені російські активи для покриття дефіциту зовнішнього фінансування? Як штучний інтелект змінює глобальну фінансову систему та чому НБУ закликає готуватися до екзистенційних шоків? На ці та інші питання Андрій Пишний відповів в інтерв’ю для «Інтерфакс-Україна» за підсумками Щорічних зборів МВФ та Світового банку в Бангкоку. 🚩 Як банківська система підтримує економіку під час війни, що вже зробив НБУ для розширення доступу бізнесу до фінансування та які рішення потрібні для подальшого розвитку? Про це розповів Андрій Пишний під час виступу на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ). 🚩 Що відбувається з валютним ринком? Як НБУ забезпечує підтримку критично важливих підприємств? Який подальший прогноз для економіки? На ці та інші питання журналістів відповіли Андрій Пишний і його заступники Володимир Лепушинський та Юрій Гелетій під час пресбрифінгу з оголошення монетарних рішень. 🚩 Про монетарне рішення НБУ, оновлений макроекономічний прогноз, заходи з підтримки бізнесу, а також адаптацію протоколів безперервності діяльності говорили члени Правління НБУ під час зустрічі з керівниками 30 найбільших банків. 🚩 Про заходи для розширення кредитування бізнесу, ключові виклики для економіки та чинники, які фінансовим директорам варто враховувати під час планування, розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час Ukrainian CFO Forum. 🚩 Про те, як українські банки впроваджують стандарти сталого розвитку, інтегруючи екологічні та соціальні цілі до своїх стратегій, розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час воркшопу «Довкіллєві НУО та банки: діалог щодо екологічних і соціальних ризиків фінансування». 🚩 Про стрес-тестування банків, як ключовий інструмент для оцінки ризиків та завчасної підготовки до їх можливої реалізації, розповіли представники НБУ під час міжнародного онлайн-семінару Національного банку на тему "Стрес-тестування банків в умовах невизначеності" за участю фахівців центральних банків та органів нагляду. Детальніше про підсумки семінару та матеріали спікерів – тут. 🚩 Про запуск спеціального майнового права в іпотеці розповіла головний економіст Департаменту фінансової стабільності Олена Фоменко у колонці для «Інтерфакс-Україна».

🟢 Запуск спеціального майнового права в іпотеці став справжнім революційним кроком для українського первинного ринку нерухомості, перетворивши купівлю недобудованого житла на юридично захищену інвестицію, вважає головний економіст Департаменту фінансової стабільності НБУ Олена Фоменко. Однак через бюрократичні обмеження для старих об'єктів та дефіцит нових проєктів цей інструмент поки охоплює лише 2% від усіх продажів нерухомості в Україні. ☝️У колонці «Спеціальне майнове право в іпотеку: фундамент для нового будівництва чи пісок крізь пальці?» для інформаційного агентства «Інтерфакс Україна» вона пояснює, чим є спеціальне майнове право, та як масштабувати іпотеку в Україні за новими правилами. Так, для реального прориву не вистачає: ▪️вимог до належного юридичного оформлення повного переліку документів за об’єктом на етапі будівництва; ▪️рахунків ескроу, оскільки будівельній галузі критично необхідні цільові рахунки, щоб девелопери отримували гроші покупців лише після виконання конкретних етапів робіт; ▪️Фонду гарантування будівництва як фінального інфраструктурного елементу, який страхуватиме ризики та забезпечить 100% добудову об'єктів у разі проблем із девелопером. 💬 «Запровадження спеціального майнового права заклало правильний юридичний фундамент, але ринку потрібні реальні фінансові гарантії добудови. Лише тоді первинна нерухомість стане безпечною як для інвесторів, так і для банків», – зазначила авторка. 📎 Повний текст – за посиланням.

​​📰 Головна фінансова новина тижня – НБУ підвищив облікову ставку до 16,5%, щоб підтримати привабливість заощаджень у гривні, стійкість валютного ринку та стримати інфляцію. ☝️Це рішення оголосили на пресбрифінгу з монетарної політики, що відбувся 29 жовтня. Також Голова НБУ Андрій Пишний та його заступники Володимир Лепушинський і Юрій Гелетій відповіли на запитання журналістів. Головне з сесії питань та відповідей. 👇👇👇 🟢 Ситуація на валютному ринку. Курс реагує на ринкові зміни. У жовтні попит на валюту був значним на тлі нарощування видатків бюджету, зокрема на оборону. Водночас через руйнування логістики скоротилася пропозиція валюти від аграріїв і металургів. Пропозицію валюти на ринку частково підтримували ситуативні продажі окремих компаній, але вони не були системними. Як наслідок, чистий попит на валюту (різниця між попитом та пропозицією) розширився наприкінці жовтня до 230 млн дол. США/день зі 172 млн дол. США/день протягом перших двох декад місяця. Це призвело до послаблення гривні до долара. Водночас до євро гривня ситуативно зміцнювалася на тлі посилення долара відносно євро на світових ринках. Підтримання стійкості валютного ринку є незмінним завданням НБУ, це важливо для виконання головної мети – забезпечення цінової стабільності. Для цього НБУ має достатньо інструментів та ресурсів. На початок жовтня рівень міжнародних резервів перевищував 47,1 млрд дол. США. 🟢 Реакція ставок за депозитами на підвищення облікової ставки. Підвищення облікової ставки в липні та вересні з 15% до 16% поступово відображається на ставках за депозитами в гривні. Банкам потрібен час, щоб їх переглянути. Першими відреагували невеликі банки – у деяких із них ставки вже перевищують 17%. Упродовж вересня – жовтня свої ставки за депозитами переглянула й низка великих фінустанов. Середня ставка за гривневими депозитами в жовтні зросла до 14%. Жовтневе підвищення облікової ставки підтримає цю тенденцію. 🟢 Динаміка кредитування. Попри підвищення облікової ставки, темпи кредитування як бізнесу, так і населення у вересні перевищували 30% у річному вимірі. Фокус НБУ на подальшій підтримці кредитування пріоритетних сфер для обороноздатності й економічної стійкості зберігається. З цією метою наприкінці жовтня НБУ ухвалив четвертий пакет регуляторних пом’якшень. 📍Дивіться запис брифінгу за посиланням.