Посты канала НБУ | Знати. Розуміти

​​☝️НБУ готовий і надалі підтримувати стійкість валютного ринку – коментар Національного банку щодо ситуації на валютному ринку. У перші дні листопада попит на валюту був підвищеним на тлі суттєвого нарощування бюджетних видатків, зокрема на сектор оборони та безпеки. Крім того, збільшився попит на іноземну валюту з боку фізичних осіб, що традиційно відбувається на початку місяця, у тому числі на тлі оновлення щомісячних лімітів на купівлю валюти. Водночас пропозицію іноземної валюти обмежували великі обсяги відшкодування ПДВ наприкінці жовтня, а також російські обстріли, що призвели до меншого сезонного зростання експорту та, як наслідок, нижчих продажів валюти з боку аграрного й металургійного секторів. Пропозицію валюти частково підтримували ситуативні продажі окремих компаній, однак вони не були системними. У періоди зменшення таких продажів гривня слабшала до долара США. Ситуація на валютному ринку залишається під контролем. Динаміка офіційного курсу гривні визначається змінами в балансі між попитом та пропозицією іноземної валюти на ринку, як і передбачено режимом керованої гнучкості курсу. ✅️ Національний банк уважно стежить за ситуацією та готовий за потреби докладати додаткових зусиль для забезпечення стійкості валютного ринку. ➡️ НБУ відреагував на розширення різниці між офіційним курсом гривні та курсом продажу іноземної валюти з боку фінансових установ, що посприяло її звуженню. По-перше, НБУ провів активні консультації з ринком щодо причин такої динаміки. По-друге, вирішив превентивно провести 3 листопада операції з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення їхніх кас. Відповідні операції підтвердили те, що проблем із наявністю готівкової іноземної валюти у фінансовій системі немає. Оголошена в межах відповідних операцій пропозиція долара США (100 млн дол. США) значно перевищила фактичний попит з боку банків (14 млн дол. США), пропозиція євро (100 млн євро) – взагалі не мала попиту. НБУ задовольнив заявки банків у повному обсязі, отже економічних причин для збільшення різниці між офіційним курсом та курсом продажу іноземної валюти фінансовими установами немає. Попри відсутність системних проблем із фізичною наявністю готівкової іноземної валюти в банків, НБУ планує здійснити повторно такі операції 4 листопада. Це превентивне рішення підтримає за потреби готівкову валютну ліквідність фінансової системи на належному рівні для задоволення потреб українців. Збереження стійкості валютного ринку залишається незмінним завданням НБУ. Обсяг міжнародних резервів є достатнім для його виконання – станом на 1 жовтня 2026 року він становив 47,1 млрд дол. США та збільшився на кінець жовтня. Для порівняння, на початку повномасштабного вторгнення міжнародні резерви становили менше 30 млрд дол. США.

​​📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо ОВДП Із початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах майже 401 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 2 428 млрд грн. ✅ Упродовж січня – жовтня 2026 року Міністерство фінансів: ▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 345 653,9 млн грн, 452,0 млн дол. США та 696,7 млн євро; ▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 313 058,2 млн грн, 650,0 млн дол. США та 557,8 млн євро. Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у жовтні, становила 16,75% річних у гривні. ОВДП, номіновані в доларах США та євро, в жовтні не розміщувалися. ☝️Портфель військових облігацій станом на 01 листопада у власності: ▪️юридичних осіб (без банків) становив 71,7 млрд грн в еквіваленті порівняно із 87,0 млрд грн в еквіваленті рік тому; ▪️фізичних осіб – 111,7 млрд грн в еквіваленті порівняно з 76,1 млрд грн в еквіваленті станом на 01 листопада 2025 року. ➡️ Детальніше – за посиланням.

​​📣 Інформуємо про стан спецрахунку, відкритого НБУ на потреби оборони, станом на 1 листопада. Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить понад 1,1 млрд грн. За минулий місяць на нього надійшло понад 2,9 млрд грн. Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло майже 173,3 млрд грн в еквіваленті. З цієї суми на потреби оборони загалом перераховано майже 173 млрд грн, у жовтні 2026 року – майже 13,8 млрд грн. ➡️ Підтримати сили оборони. 📌 Детальніше – за посиланням.

​​📈 Обсяги касових оборотів банків за дев’ять місяців 2026 року збільшилися. Так, обсяг надходжень готівки до кас банків за січень – вересень цього року становив 2 413,3 млрд грн. Це на 9,8% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Видача готівки з кас банків за цей період збільшувалася дещо меншими темпами. Вона зросла на 8,4% та становила 2 463,4 млрд грн. ☝️Збільшення обсягів надходжень готівки до кас банків зумовлювалося як унаслідок підвищення / індексації заробітних плат та пенсій (у I кварталі 2026 року) та фінансування державою соціальних виплат у повному обсязі, так і за рахунок витрат населення для підготовки до осінньо-зимового періоду. Водночас на збільшення обсягів видачі готівкової гривні з кас банків вплинули ризики, пов’язані зі сповільненням економічної активності на тлі погіршення безпекової ситуації, а саме: посилення інтенсивності повітряних ударів, продовження руйнування об’єктів цивільної, критичної, логістичної інфраструктури та житлового сектору, що створює передумови для посилення попиту громадян на готівку та їхньої схильності зберігати частину коштів у готівковій формі. 📊 Традиційно за дев’ять місяців 2026 року найбільші обсяги готівки з кас банки видавали для (% від загального обсягу видатків): ▪️операцій клієнтів із використанням платіжних карток – 85,6%; ▪️придбання іноземної валюти в клієнтів – 4,8%; ▪️підкріплення операторів поштового зв’язку – 3,2%. 💡Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків, як і раніше, були (% від загального обсягу надходжень): ▪️торговельна виручка – 31,7%; ▪️операції клієнтів із використанням платіжних карток – 28,9%; ▪️надходження від продажу іноземної валюти – 14,9%; ▪️виручка від усіх видів послуг – 11,9%. Докладніше дізнатися про динаміку касових оборотів банків за останні 10 років можна за посиланням.

​​✅️ Оцінка стійкості банків завершена. 🎯 Ключовий висновок: банки, які формують переважну більшість активів сектору, мають достатній запас капіталу, щоб продовжувати кредитувати та залишатися платоспроможними навіть в умовах глибокої та тривалої кризи. ▪️Результат оцінки якості активів підтвердив коректність оцінки банками розміру кредитного ризику (пруденційних резервів). ▪️За результатами стрес-тестування з 26 банків лише для 11 установ із часткою активів сектору в 10% було встановлено підвищений необхідний рівень нормативів достатності капіталу. Зокрема, у трьох банків із 6% активів системи потреба в капіталі виникла лише за несприятливим сценарієм. ▪️За результатами оцінки стійкості банки мають досягнути затверджених необхідних рівнів капіталу до початку 2027 року та утримувати їх до результатів наступної оцінки стійкості. 📑 Повний звіт – за посиланням. 📍Детальну інформацію про результати оцінки стійкості в розрізі банків оприлюднимо наприкінці грудня.

💡Завдання макроекономічного прогнозу – не вгадати майбутнє, а допомогти побачити цілісну картину: як різні шоки взаємодіють між собою, наскільки тривалими будуть їхні наслідки і якою має бути відповідь економічної політики, вважає заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський. У колонці для інтернет-видання Liga.net він на прикладі жовтневого макропрогнозу НБУ пояснює, чому в умовах високої невизначеності особливо важливо мати аналітичну основу для оцінки різних сценаріїв та їхніх наслідків. Прогноз має змінюватися разом з обставинами. ☝️Важливіше не те, наскільки точно справдилися його попередні цифри, а чи допоміг він своєчасно виявити ризики та правильно відреагувати на них. Для центральних банків це має фундаментальне значення. Адже довіра до здатності центрального банку контролювати інфляцію сама по собі підвищує результативність його рішень. Макроекономічний прогноз – не кришталева куля, а інструмент, який допомагає за окремими цифрами та щоденними новинами побачити цілісну картину економіки. ➡️ Повний текст колонки за посиланням.

​​📊 Бізнес стримано оцінив результати своєї діяльності. Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА). У жовтні 2026 року ІОДА становив 47.1 порівняно з 48.2 у вересні (у жовтні 2025 року – 50.3). 🟢 Економічну активність підприємств стримували: ▪️посилення атак на енергетичну, виробничу, складську та логістичну інфраструктуру; ▪️поновлення відключень електроенергії; ▪️здорожчання пального; ▪️обмеження експорту продукції через блокування портів; ▪️дефіцит кваліфікованих кадрів. 🚩 Стимулюючими чинниками залишалися: ▪️сталий споживчий попит; ▪️високий урожай; ▪️достатня пропозиція товарів; ▪️налагодження нових логістичних маршрутів. Детальніше про очікування бізнесу. 👇👇👇 Підприємства усіх секторів стримано оцінили результати своєї поточної діяльності та подальші плани. Найбільше – підприємства будівництва з огляду на подальше призупинення державного фінансування на відновлення доріг та інфраструктури, брак кваліфікованих кадрів і сезонний фактор. Респонденти більшості опитаних секторів й надалі очікували на збереження високих темпів здорожчання закупівельних цін / цін на сировину та матеріали, а також на продукцію власного виробництва. Лише підприємства сфери послуг очікували на сповільнення темпів здорожчання як закупівельних цін, так і цін / тарифів на власні послуги. Ситуація на ринку праці є нестійкою. На відміну від попереднього місяця, керівники підприємств усіх секторів були налаштовані на зменшення чисельності персоналу, найсуттєвіше – у будівництві. 📎 Детальніше – за посиланням.

​​#ГолосНБУ 💡 Про зміну облікової ставки, подальшу економічну ситуацію в країні, кредитування критично важливих підприємств, міжнародну фінансову підтримку та на багато інших тем говорили експерти НБУ цього тижня. Детально читайте в дайджесті. 👇👇👇 🚩 Чому Національний банк підняв облікову ставку до 16,5% та якою монетарна політика буде надалі, розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час виступу на пресбрифінгу з оголошення монетарних рішень. 🚩 Чи справді міжнародна підтримка України слабшає на тлі нових геополітичних викликів? Чи вдасться Україні залучити знерухомлені російські активи для покриття дефіциту зовнішнього фінансування? Як штучний інтелект змінює глобальну фінансову систему та чому НБУ закликає готуватися до екзистенційних шоків? На ці та інші питання Андрій Пишний відповів в інтерв’ю для «Інтерфакс-Україна» за підсумками Щорічних зборів МВФ та Світового банку в Бангкоку. 🚩 Як банківська система підтримує економіку під час війни, що вже зробив НБУ для розширення доступу бізнесу до фінансування та які рішення потрібні для подальшого розвитку? Про це розповів Андрій Пишний під час виступу на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ). 🚩 Що відбувається з валютним ринком? Як НБУ забезпечує підтримку критично важливих підприємств? Який подальший прогноз для економіки? На ці та інші питання журналістів відповіли Андрій Пишний і його заступники Володимир Лепушинський та Юрій Гелетій під час пресбрифінгу з оголошення монетарних рішень. 🚩 Про монетарне рішення НБУ, оновлений макроекономічний прогноз, заходи з підтримки бізнесу, а також адаптацію протоколів безперервності діяльності говорили члени Правління НБУ під час зустрічі з керівниками 30 найбільших банків. 🚩 Про заходи для розширення кредитування бізнесу, ключові виклики для економіки та чинники, які фінансовим директорам варто враховувати під час планування, розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час Ukrainian CFO Forum. 🚩 Про те, як українські банки впроваджують стандарти сталого розвитку, інтегруючи екологічні та соціальні цілі до своїх стратегій, розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час воркшопу «Довкіллєві НУО та банки: діалог щодо екологічних і соціальних ризиків фінансування». 🚩 Про стрес-тестування банків, як ключовий інструмент для оцінки ризиків та завчасної підготовки до їх можливої реалізації, розповіли представники НБУ під час міжнародного онлайн-семінару Національного банку на тему "Стрес-тестування банків в умовах невизначеності" за участю фахівців центральних банків та органів нагляду. Детальніше про підсумки семінару та матеріали спікерів – тут. 🚩 Про запуск спеціального майнового права в іпотеці розповіла головний економіст Департаменту фінансової стабільності Олена Фоменко у колонці для «Інтерфакс-Україна».

🟢 Запуск спеціального майнового права в іпотеці став справжнім революційним кроком для українського первинного ринку нерухомості, перетворивши купівлю недобудованого житла на юридично захищену інвестицію, вважає головний економіст Департаменту фінансової стабільності НБУ Олена Фоменко. Однак через бюрократичні обмеження для старих об'єктів та дефіцит нових проєктів цей інструмент поки охоплює лише 2% від усіх продажів нерухомості в Україні. ☝️У колонці «Спеціальне майнове право в іпотеку: фундамент для нового будівництва чи пісок крізь пальці?» для інформаційного агентства «Інтерфакс Україна» вона пояснює, чим є спеціальне майнове право, та як масштабувати іпотеку в Україні за новими правилами. Так, для реального прориву не вистачає: ▪️вимог до належного юридичного оформлення повного переліку документів за об’єктом на етапі будівництва; ▪️рахунків ескроу, оскільки будівельній галузі критично необхідні цільові рахунки, щоб девелопери отримували гроші покупців лише після виконання конкретних етапів робіт; ▪️Фонду гарантування будівництва як фінального інфраструктурного елементу, який страхуватиме ризики та забезпечить 100% добудову об'єктів у разі проблем із девелопером. 💬 «Запровадження спеціального майнового права заклало правильний юридичний фундамент, але ринку потрібні реальні фінансові гарантії добудови. Лише тоді первинна нерухомість стане безпечною як для інвесторів, так і для банків», – зазначила авторка. 📎 Повний текст – за посиланням.

​​📰 Головна фінансова новина тижня – НБУ підвищив облікову ставку до 16,5%, щоб підтримати привабливість заощаджень у гривні, стійкість валютного ринку та стримати інфляцію. ☝️Це рішення оголосили на пресбрифінгу з монетарної політики, що відбувся 29 жовтня. Також Голова НБУ Андрій Пишний та його заступники Володимир Лепушинський і Юрій Гелетій відповіли на запитання журналістів. Головне з сесії питань та відповідей. 👇👇👇 🟢 Ситуація на валютному ринку. Курс реагує на ринкові зміни. У жовтні попит на валюту був значним на тлі нарощування видатків бюджету, зокрема на оборону. Водночас через руйнування логістики скоротилася пропозиція валюти від аграріїв і металургів. Пропозицію валюти на ринку частково підтримували ситуативні продажі окремих компаній, але вони не були системними. Як наслідок, чистий попит на валюту (різниця між попитом та пропозицією) розширився наприкінці жовтня до 230 млн дол. США/день зі 172 млн дол. США/день протягом перших двох декад місяця. Це призвело до послаблення гривні до долара. Водночас до євро гривня ситуативно зміцнювалася на тлі посилення долара відносно євро на світових ринках. Підтримання стійкості валютного ринку є незмінним завданням НБУ, це важливо для виконання головної мети – забезпечення цінової стабільності. Для цього НБУ має достатньо інструментів та ресурсів. На початок жовтня рівень міжнародних резервів перевищував 47,1 млрд дол. США. 🟢 Реакція ставок за депозитами на підвищення облікової ставки. Підвищення облікової ставки в липні та вересні з 15% до 16% поступово відображається на ставках за депозитами в гривні. Банкам потрібен час, щоб їх переглянути. Першими відреагували невеликі банки – у деяких із них ставки вже перевищують 17%. Упродовж вересня – жовтня свої ставки за депозитами переглянула й низка великих фінустанов. Середня ставка за гривневими депозитами в жовтні зросла до 14%. Жовтневе підвищення облікової ставки підтримає цю тенденцію. 🟢 Динаміка кредитування. Попри підвищення облікової ставки, темпи кредитування як бізнесу, так і населення у вересні перевищували 30% у річному вимірі. Фокус НБУ на подальшій підтримці кредитування пріоритетних сфер для обороноздатності й економічної стійкості зберігається. З цією метою наприкінці жовтня НБУ ухвалив четвертий пакет регуляторних пом’якшень. 📍Дивіться запис брифінгу за посиланням.

​​💡Отримання прибутку не є метою діяльності НБУ. Це додатковий результат роботи центрального банку, метою якої є цінова та фінансова стабільність країни як передумова стійкого економічного зростання. Про це розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу з монетарної політики, що відбувся вчора. Ключове про прибуток НБУ до бюджету. 👇👇👇 1️⃣ Фінансовий результат центрального банку залежить від багатьох показників: процентних ставок, валютних курсів, обсягів ліквідності в банківській системі, операцій уряду, центробанку та інших економічних факторів. Він може сильно змінюватися з року в рік, а тому не є стабільним або гарантованим джерелом доходів бюджету. 2️⃣ Порівнювати прибуток до бюджету за підсумками 2025 року та очікуваний прибуток до бюджету за підсумками 2026 року, щоб показати, скільки потенційно недоотримав бюджет, – це маніпуляція показником без пояснення його економічної природи. НБУ легко може заробити прибуток, якщо відмовиться від ключової мети. Однак штучне зниження процентних ставок заради скорочення витрат НБУ може обернутися вищою інфляцією, тиском на гривню та знеціненням доходів і заощаджень громадян. У такому разі уявна й короткострокова бюджетна "вигода" може коштувати суспільству значно дорожче. 3️⃣ Фактичний прибуток до бюджету НБУ може суттєво відрізнятися від прогнозу. Причина та сама – він залежить від багатьох чинників. 💬 «Попередній прогноз НБУ передбачав перерахування до бюджету 2027 року 49 млрд грн. Натомість станом на 01 жовтня 2026 року розрахункова сума частини прибутку до розподілу, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, становить 70 млрд грн. Водночас ще раз підкреслю, що за підсумками року фактичний обсяг може бути як меншим, так і більшим, оскільки залежатиме від фактичних операцій уряду, НБУ та макроекономічних показників до кінця 2026 року», – наголосив Андрій Пишний. 4️⃣ НБУ не має брати на себе зобов’язання щодо перерахування прибутку до бюджету, оскільки це обмежить його спроможність реагувати на економічні загрози. Такі зобов’язання напряму заборонені законодавством, що зумовлено не догматичною нормою, а чіткою економічною логікою. Стійка гривня, безперебійні платежі, стабільна банківська система та довіра міжнародних партнерів є тими результатами, які мають визначати оцінку роботи НБУ. І саме їх НБУ не має права ставити під загрозу заради короткострокового політичного ефекту.

​​❗️Чергове – вже четверте – запровадження підвищеного податку на прибуток банків за ставкою 50% у 2027 році, у випадку його остаточного схвалення Верховною Радою, обмежить рентабельність банківського сектору, підважить його здатність генерувати капітал та стримуватиме розвиток кредитування. ☝️На цьому наголосив Голова НБУ Андрій Пишний, відповідаючи на запитання журналістів під час пресбрифінгу Національного банку з монетарної політики. На відміну від 2023 року, коли підвищений податок запровадили вперше як винятковий крок з огляду на тогочасні особливі монетарні умови, кредитування повертає собі роль ключового бізнесу для банків. Так, наразі НБУ фіксує найтриваліший період високих темпів зростання кредитування за останні 15 років, а рівень кредитних ставок за новими кредитами бізнесу є нижчим, ніж доковідний. Для підтримки цієї динаміки важливо, щоб прибуток банків залишався в їхньому розпорядженні як ключове джерело капіталізації. ➡️ Водночас цьогоріч через підвищений податок чистий прибуток банківського сектору вже скоротився на третину в річному вимірі, а чиста рентабельність капіталу за вісім місяців 2026 року знизилася до 22% (зокрема в недержавних банках – до 16%). Поточна прибутковість банківської системи є співмірною з показниками банків сусідніх країн ЄС, що працюють у мирних умовах, та нижчою за показники українських банків до повномасштабного вторгнення. Рентабельність капіталу для низки фінустанов уже є нижчою за його вартість, що ставить під сумнів ефективність банківського бізнесу в Україні та залучення інвесторів до сектору, зокрема успішну приватизацію державних банків. ➡️ У разі чергового вилучення прибутку, навіть за збереження поточної рентабельності, банки зможуть нарощувати кредитування темпами не швидше ніж на 15–20% на рік. Тож для підтримання стійкості в умовах війни та подальшого розширення операцій вони мають нарощувати капітал. 💬 «НБУ та банки добре усвідомлюють рівень своєї відповідальності, — підкреслив Андрій Пишний. —І якщо ми говоримо про потребу розвитку кредитування, то повинні розуміти: запорукою його стійкого та стрімкого розвитку є міцний капітал, а ключовим джерелом формування цього капіталу в умовах тривалої війни є прибуток банків. Якщо ми хочемо й далі підтримувати кредитну експансію та динаміку євроінтеграційних процесів, потрібна предметна експертна дискусія».

​​📲 Запрошуємо перевірити свої знання з фінансової грамотності! 📆 Із 30 жовтня до 06 листопада проведемо Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності. Ця щорічна ініціатива відбудеться вже втретє та традиційно приурочена до Всесвітнього дня заощаджень. 💬 “Щороку все більше українців долучаються до тестування, і це переконливий маркер зрілості та відповідальності нашого суспільства. Ми бачимо, як фінансова культура стає свідомим вибором. Українці розуміють, що знання у сфері фінансів впливають на добробут та фінансову безпеку. Тестування передбачає не екзамен, а дає практичний інструмент саморозвитку, де можна без ризиків випробувати свої знання, щоб у реальному житті почуватися більш впевнено та захищено”, – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний. ❓Як пройти тест? Тестування можна пройти на онлайн-платформі «Гаразд»! Воно складається з 20 практичних фінансових кейсів щодо планування бюджету, заощаджень, користування фінансовими послугами та захисту від платіжного шахрайства. На його проходження знадобиться орієнтовно 20 хвилин. Після завершення учасники зможуть ознайомитися зі своїми результатами та отримати добірку освітніх матеріалів для поглиблення фінансових знань. ☝️Крім того, можна взяти участь у розіграшах подарунків від НБУ та партнерів. Для цього потрібно поділитися результатами тестування в соціальних мережах або взяти участь у TikTok-челенджі, опублікувавши креативне відео. 📌 Детальніше – за посиланням.

​​⚙️ НБУ продовжує впроваджувати заходи, спрямовані на кредитну підтримку економіки в умовах посилення інтенсивності збройних атак росії та погіршення безпекової ситуації. 🏭 Ухвалено четвертий пакет змін. Він сприятиме розширенню кредитної підтримки підприємств, що здійснюють виконання робіт та надають послуги із захисту, будівництва й відновлення об’єктів критичної інфраструктури, а також забезпечують безперебійне теплопостачання, енергопостачання, водопостачання та водовідведення. ➡️ Зміни передбачають врахування банками застави у вигляді майнових прав на виручку за господарськими договорами, укладеними з органами державної влади, місцевого самоврядування, а також створеними ними організаціями, що повністю утримуються за рахунок державного / місцевого бюджету. Зокрема, підвищено коефіцієнти ліквідності застави майнових прав на виручку за такими господарськими договорами для цілей їх врахування під час розрахунку банками розміру кредитного ризику. 📍Детально про новий пакет підтримки – за посиланням.

​​❓️Що відбуватиметься в економіці? 📊 НБУ опублікував ключові параметри оновленого макропрогнозу на 2026–2028 роки. 1️⃣ Прогноз інфляції на 2026 рік підвищено до 12,5%. За оцінками НБУ, лише наслідки обстрілів додадуть до річної інфляції близько 0,7 в. п. Надалі цінову динаміку також підживлюватиме відображення ефектів від подорожчання пального та розширення бюджетних стимулів. У 2027 році інфляція сповільниться до 7,3% р/р, повернення до цілі 5%, як і раніше, прогнозується у 2028 році. 2️⃣ Російські атаки призвели до різкого скорочення ділової активності, втрати економічного потенціалу обмежуватимуть відновлення. НБУ переглянув прогноз динаміки реального ВВП у 2026 році в бік зниження до -0,4%. Найбільший вплив мали наслідки інтенсифікації обстрілів: від’ємний внесок до ВВП – 1,9 в. п. У 2027–2028 роках відновлення економіки буде повільним. Воно потребуватиме низки умов, зокрема реалізації технічного припущення НБУ про поліпшення логістики всередині 2027 року. Прогноз: зростання ВВП у 2027 році на 0,4%, у 2028 році – на 2,2%. 3️⃣ Обсяги міжнародної фінансової допомоги в ІІІ кварталі були нижчими, ніж очікувалося, передусім через затримки в реалізації реформ Україною. Водночас у жовтні парламент ухвалив низку законів для розблокування фінансування від ЄС та МВФ. Очікується подальше надолуження темпів виконання зобов’язань за програмами підтримки, що знижуватиме невизначеність щодо джерел фінансування бюджету. Прогнозовані надходження міжнародного фінансування дадуть змогу підтримувати міжнародні резерви на рівні понад 62 млрд дол. США у 2026‒2027 роках. 4️⃣ Війна триває. Активізація цілеспрямованих атак росії на виробничі та інфраструктурні об’єкти суттєво посилила ризики для економічного розвитку. Зберігається ризик порушення ритмічності та/або зміни обсягів міжнародного фінансування, а також ризик, пов’язаний із війною на Близькому Сході, насамперед через зростання цін на нафту. Водночас залишається потенціал і для сприятливішого розвитку подій, пов'язаний із посиленням військової і фінансової підтримки міжнародних партнерів та досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України. 📍Детальніше – за посиланням.

​​⚡️Облікова ставка підвищується на 0,5 в.п. до 16,5%. ☝️ Таке рішення ухвалене з огляду на суттєве посилення цінового тиску та погіршення інфляційних очікувань. 🎯 Його мета – підтримати привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та цінової динаміки. Детальніше ⤵️ ▪️Ціновий тиск суттєво посилився через наслідки російських атак на бізнес і логістику та здорожчання пального. Інфляція надалі зростала й помітно перевищила попередній прогноз НБУ: загальна інфляція у вересні – 10,0% р/р, а базова – 8,8% р/р. Ці тенденції зберігалися й у жовтні. У таких умовах інфляційні очікування населення залишалися волатильними й підвищеними, а в банків та аналітиків вони відчутно погіршилися. ▪️Інфляційні ризики, пов’язані, зокрема, зі зростанням виробничих витрат та зниженням пропозиції товарів та послуг, посилилися. Крім того, зберігаються ризики порушення ритмічності та/або зміни обсягів міжнародного фінансування, а також ризики, пов’язані з війною на Близькому Сході, насамперед з вищими цінами на нафту. ▪️Посилення монетарної політики для зниження інфляції узгоджується з прагненням НБУ підтримувати економіку. Цінова стабільність є необхідною передумовою для відновлення стійкого економічного зростання та сталого розвитку кредитування. Помірне підвищення облікової ставки є виваженим рішенням, яке дає змогу зберегти баланс між контролем за інфляцією та підтримкою економіки. ▪️Темпи зростання кредитування залишаються стійкими. У вересні 2026 року зростання чистих гривневих кредитів корпоративного сектору перевищило 32% у річному вимірі, а чистих кредитів населення – 38%. ➡️ Прогноз НБУ передбачає утримання облікової ставки на поточному рівні до II кварталу 2027 року. Водночас Національний банк готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків, зважаючи як на стійкість цінового тиску, так і на ймовірні ефекти від послаблення економічної активності. 📍Детальніше – у релізі.

​​⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики. Під час заходу буде оголошене рішення щодо облікової ставки, а також презентовано оновлений макроекономічний прогноз НБУ. Пресбрифінг транслюватиметься у прямому ефірі. ➡️ Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.

​​🏘️ Іпотека в серпні Банки України в серпні видали 722 іпотечні кредити на загальну суму 1,5 млрд грн. Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування. ✅ Коротко про результати опитування: ▪️393 кредити на суму 839 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 156 кредитів на 310 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно; ▪️329 кредитів на суму 702 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості; ▪️середньозважена ефективна ставка становила 7,7% річних на первинному ринку та 10,0% – на вторинному; ▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 11%. 🇺🇦 У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у серпні видано: ▪️у Київській області (264 договори на загальну суму 589 млн грн, або 38% від загального обсягу); ▪️у місті Києві (84 договори на 204 млн грн); ▪️у Львівській області (61 договір на 141 млн грн); ▪️в Івано-Франківській області (35 договорів на 67 млн грн); ▪️у Рівненській області (25 договорів на 56 млн грн). Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 11 банків. ☝️Нагадуємо, що Рада з фінансової стабільності в травні 2026 року схвалила оновлену Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.

📰 П’ять тез з інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного для «Інтерфакс-Україна» про перебіг Щорічних зборів МВФ та Світового банку в Бангкоку. 1️⃣ Міжнародна підтримка України не слабшає. Навпаки, посилення російського тиску спонукає партнерів до більшої згуртованості. Це підтверджують і результати Щорічних зборів МВФ та Світового банку, і позиція керівників центральних банків, зокрема відкритий демарш російській делегації. 2️⃣ Знерухомлені російські активи мають стати джерелом фінансування потреб України. Питання їх використання знову перебуває на міжнародному порядку денному. Водночас Україна повинна виконувати взяті на себе зобов’язання та продовжувати структурні реформи, щоб забезпечити доступ до погодженого фінансування. 3️⃣ Штучний інтелект одночасно відкриває нові можливості для економічного зростання та створює системні ризики. Йдеться про кіберзагрози, нові вразливості фінансової системи та потенційні екзистенційні шоки, наслідки яких можуть бути масштабними й раптовими. 4️⃣ Стійкість фінансової системи залежить від готовності до найскладніших сценаріїв. російські атаки на датацентри показали, що банки мають постійно вдосконалювати протоколи безперервної роботи. НБУ посилює тестування операційної стійкості та порушує питання стратегічної автономності, зокрема створення суверенної хмари. 5️⃣ Українська банківська система залишається стійкою та підтримує економічне зростання. Кредитування третій рік поспіль зростає швидкими темпами, частка непрацюючих кредитів знизилася до мінімуму за 17 років – 11,5%. Водночас НБУ продовжує працювати над ціновою стабільністю, а для залучення приватного капіталу необхідно розблокувати реформу інфраструктури ринків капіталу.

​​​​#ГолосНБУ 💡 Підсумовуємо тиждень актуальними виступами та інтерв’ю наших спікерів. 🚩 «Не звикати до війни». Колонка Голови НБУ Андрія Пишного за підсумками участі в Щорічних зборах МВФ та Світового банку в Бангкоку. У ній він називає п’ять висновків із презентації та обговорення Регіонального економічного огляду МВФ для країн Центрально-Східної та Південно-Східної Європи. 🚩 Як українським інституціям та бізнесу вдається не лише долати виклики повномасштабної війни, а й створювати комерційно життєздатні проєкти – перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук виголосив ключову промову на конференції «Бізнес в Україні та з Україною» у Франкфурті-на-Майні. 🚩 Що визначає швидкість валютної лібералізації та яка її фінальна мета? Читайте інтерв’ю заступника Голови НБУ Володимира Лепушинського на "Форбс Україна". 🚩 Як українська фінансова система витримує воєнні шоки, чому міжнародна підтримка залишається критично важливою та як посилення санкцій може вплинути на здатність росії продовжувати війну. Читайте в інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного для Postimees. 🚩 Базові передумови для фінансової стійкості України – сильна оборона та міцна підтримка міжнародних партнерів. Про це заявив заступник Голови НБУ Дмитро Олійник під час міжнародної конференції з фінансів «Навігація крізь невизначеність», організованої Комісією фінансового нагляду Польщі. 🚩 Про те, як український фінансовий сектор працює над посиленням цифрової стійкості, говорили учасники воркшопу від ЄБРР та НБУ для представників українських банків. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан акцентував увагу, зокрема, на кібербезпеці та ролі штучного інтелекту в майбутньому банківської системи. 🚩 Як зробити офіційні дані основою для рішень держави та бізнесу? Одне з питань «Тижня європейської статистики в Україні». Баченням НБУ поділився Тарас Токарчук, директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу.

🌐 Війна росії проти України змінює економічні перспективи всієї Європи. Енергетичні шоки, геополітична нестабільність, уповільнення зростання – виклики, які країни не можуть долати самотужки. ☝️Про це говорили під час REO Dinner – засідання міністрів фінансів і голів центральних банків країн Центрально-Східної та Південно-Східної Європи, що відбулося в межах Щорічних зборів МВФ та Світового банку. На ньому МВФ традиційно представив регіональний економічний огляд. 🟢 Голова НБУ Андрій Пишний як учасник REO Dinner виділив п’ять ключових висновків із презентації та дискусії. 1️⃣ Європа успішно долає енергетичний шок, але економічне зростання вразливе. Потрібні нові джерела продуктивності та довгострокового зростання. Ними можуть бути євроінтеграція, розвиток єдиного ринку, приватний капітал, інновації та цифровізація. 2️⃣ До повномасштабної війни росії проти України не можна звикати. У МВФ визнають: війна і далі істотно обмежує зростання Європи та є одним із найсуттєвіших чинників, що стримують економічний потенціал. Це важливий сигнал, який підсилює аргументацію на користь підтримки України як спільного інтересу європейських країн. 3️⃣ Євроінтеграція створює можливості. За оцінками МВФ, рівень доходу в країнах Західних Балкан та Молдови може бути приблизно на 30% вищим протягом десятиліття після приєднання до ЄС. Але, щоб цей потенціал реалізувався, потрібні реформи. 4️⃣ Енергетичний шок виходить на сцену двічі. Оцінюючи наслідки енергетичних шоків, центробанкам недостатньо дивитися лише на їхній прямий вплив на інфляцію, потрібно враховувати й ризики вторинних ефектів. 5️⃣ Стійкість – це спільні зусилля. Стійкість Європи не може бути лише сумою національної політики. Потрібні спільні рішення в енергетиці, інфраструктурі, інтеграції ринків та економічній безпеці. 📍Докладніше – у колонці Андрія Пишного для "Форбс Україна".

​​📊 Банки залучають більше коштів клієнтів, насамперед населення. Водночас вартість фондування зростає переважно через подорожчання коштів бізнесу. ☝️Про це свідчать результати Опитування про банківське фондування за ІІІ квартал 2026 року. Банки очікують подальшого збільшення обсягів залучених коштів та підвищення ставок за депозитами бізнесу й населення. Також прогнозують зростання капіталу, головним джерелом якого залишається прибуток. Вперше після І кварталу 2025 року респонденти очікують на здорожчання капіталу 📍Детальніше – у релізі.

📰 Заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у інтерв’ю "Форбс Україна" розповів про пом’якшення валютних обмежень та інструменти для заощаджень. ▪️Рішення про пом’якшення обмежень залежать від балансу ризиків. Ключові чинники: інфляція та інфляційні очікування, рівень міжнародних резервів, ситуація на валютному ринку, привабливість заощаджень у гривні та стабільність міжнародної допомоги. ▪️Серпневий пакет валютної лібералізації запровадив універсальний ліміт 200 тис. грн на інвестиції в безготівкову валюту й банківські метали, а також іноземні цінні папери. На першому етапі ці операції доступні через банки. НБУ оцінить ефекти і з контролем ризиків розглядатиме наступні кроки. ▪️Попит на валюту після серпневих пом’якшень тимчасово пожвавився, але наразі впливу на валютний ринок НБУ не бачить. Збільшення інтервенцій із червня насамперед спричинено зростанням видатків бюджету, які фінансуються за рахунок міжнародної допомоги. ▪️Гривневі інструменти залишаються привабливими. За рік вкладення українців у строкові гривневі депозити зросли на 17%, у гривневі ОВДП – більш ніж на 70%. Те, що українці активно інвестують в ОВДП, створює "стартовий майданчик" для розвитку інших сегментів. 📍Більше – у інтерв’ю за посиланням

❗️НБУ офіційно спростовує чутки про нібито відставку Голови Національного банку Андрія Пишного.

​​❓Що відбувається з банківським кредитуванням? Наші фахівці провели традиційне опитування банків. Наводимо його ключові підсумки в ІІІ кварталі: 👇👇👇 ▪️попит на кредити бізнесу загалом зріс і банки очікують збільшення попиту на всі види кредитів бізнесу, найбільше – на позики великим підприємствам, короткострокові та гривневі кредити; ▪️попит населення на кредити дещо підвищився. Очікується продовження такої тенденції, однак вперше з кінця 2024 року зафіксовано зниження попиту на іпотеку; ▪️кредитні стандарти для корпоративного сектору стали жорсткішими, і банки далі планують їх посилювати, водночас для іпотеки і на споживчі кредити – триває тенденція пом’якшення; ▪️рівень схвалення заявок на кредити населенню зріс (передусім для іпотеки), а для бізнесу знизився вперше з середини 2024 року; ▪️банки повідомили про посилення всіх видів ризиків та очікують їх подальшого зростання, передусім кредитного та валютного. ➡️ Деталі – за посиланням.

НБУ підтверджує інформацію про проведення слідчих дій НАБУ в приміщенні Національного банку. Додаткові пояснення будуть надані по завершенню процесуальних дій. Національний банк продовжує працювати в штатному режимі.

Українська економіка працює в умовах повномасштабної війни вже п’ятий рік. Попри втрати, руйнування та нові виклики, банківська система продовжує розвиватися, кредитування зростає, а довіра українців до гривні залишається високою. 📰 Про те, як українська фінансова система витримує воєнні шоки, чому міжнародна підтримка залишається критично важливою та як посилення санкцій може вплинути на здатність росії продовжувати війну Голова НБУ Андрій Пишний розповів в інтерв’ю естонському виданню Postimees. Переповідаємо головне: ▪️Українська банківська система витримала безпрецедентні воєнні шоки. Від початку повномасштабного вторгнення її робота не зупинялася ні на день. Банки залишаються ліквідними, прибутковими та добре капіталізованими, а кредитування зростає третій рік поспіль більш ніж на 30%. ▪️Довіра до гривні зростає навіть під час війни. Заощадження населення у строкових гривневих депозитах у банках подвоїлися від початку повномасштабного вторгнення. А вкладення українців у гривневі ОВДП перевищили 100 млрд грн проти менш ніж 13 млрд грн на початку великої війни. ▪️Міжнародне фінансування – необхідна умова для макрофінансової стабільності України. За майже п’ять років повномасштабної війни Україна отримала понад 200 млрд дол. США від партнерів. Емісійне фінансування бюджету не є альтернативою цій підтримці: це крайній захід із високою інфляційною ціною. ▪️Підтримка України – це інвестиція в безпеку Європи. Україна робить визначний внесок у європейську безпеку, зокрема завдяки досвіду, здобутому під час війни. Значна частина фінансування також працює на європейські оборонні підприємства і підтримку робочих місць. ▪️Санкційний тиск на росію має посилюватися. Чинні обмеження вже завдають шкоди російській економіці, але росія продовжує знаходити способи їх обходити. Ефективніші, всеосяжні санкції можуть суттєво підвищити ціну війни для агресора. ▪️росія повинна заплатити за завдані Україні збитки. Україна послідовно виступає за використання не лише доходів від знерухомлених російських активів, а й тіла активів – для фінансування потреб країни та часткової компенсації завданої шкоди. 📍Переклад українською.

#NBUNBPconference26 💡 Голова НБУ Андрій Пишний та начальник відділу досліджень НБУ Олександр Фарина 8 жовтня розповіли студентам Київської школи економіки про висновки Х Щорічної дослідницької конференції. НБУ розглядає такі конференції як джерело експертизи. 💬 "Немає жодного підручника, який показав би, як краще керувати центральним банком в умовах повномасштабної війни. Він створюється зараз", – пояснив Андрій Пишний. Конференції також є частиною дипломатії: НБУ останніми роками активно ділиться своїм досвідом з центральними банками інших країн, а вони мають вагоме слово у формуванні архітектури міжнародної фінансової підтримки. ➡️ Читайте більше – у підсумках цієї розмови на сайті LB.ua у межах проєкту «30 років гривні»: ▪️як зараз дослідники вимірюють шоки та в чому відмінність екзистенційного шоку від звичайних криз; ▪️чому центральні банки приділяють так багато уваги довірі та незалежності; ▪️яке значення ШІ в аналізі й ухваленні рішень та як не дати йому перетворитися на ще один екзистенційний шок. 

​​💡Буйно мріяти, глобально мислити й працювати заради майбутнього України. Такою була життєва філософія Богдана Гаврилишина – видатного українського економіста, мислителя, громадського діяча та мецената, який здобув світове визнання. 🟢 Продовжуючи серію «Видатні особистості України», сьогодні ми вводимо в обіг пам’ятну монету до 100-річчя від дня народження Богдана Гаврилишина. Це людина, яка поєднала український досвід зі світовою економічною думкою. Народившись на Тернопільщині, він пройшов шлях від вимушеної еміграції до визнаного міжнародного експерта з управління та економічного розвитку, але завжди зберігав зв’язок із Батьківщиною. Жив і працював у Канаді та Швейцарії, очолював Міжнародний інститут менеджменту в Женеві, був одним із засновників Європейського форуму менеджменту в Давосі, що згодом став Всесвітнім економічним форумом. Після проголошення незалежності України активно долучився до розбудови Української держави, консультував українське керівництво з питань державного управління та економічних реформ, сприяв розвитку сучасної управлінської освіти й громадянського суспільства. Вшановуючи Богдана Гаврилишина, ми згадуємо людину, яка довела: українське коріння не обмежує горизонтів, а знання, сміливість думки та відповідальність здатні змінювати світ. Розповідаємо детальніше про цю пам’ятну монету. 👇👇👇 Монета «100 років від дня народження Богдана Гаврилишина» має номінал 2 гривні й виготовлена з нейзильберу. ➡️ На її реверсі зображено портрет Богдана Гаврилишина, напис із його іменем, а також його відомий вислів – БУЙНО МРІЙТЕ. ➡️ На аверсі – букет із калини, кленового листка та едельвейса – символів України, Канади та Швейцарії. Ця флористична метафора відображає життєвий шлях Богдана Гаврилишина, особистість якого сформували саме ці три країни, та символізує вагому присутність українських діячів у світовій науці і культурі. ▪️Художник – Юрко Гуцуляк. ▪️Скульптори: Володимир Атаманчук, Анатолій Демяненко. ▪️Тираж монети – до 50 000 штук у сувенірному пакованні. Придбати пам’ятну монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів. Інформацію про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.

Без текста