Кабинет
Нів'євський|Економічна політика без прикрас

Нів'євський|Економічна політика без прикрас

Блог Олега Нів'євського про економічну політику та реформи — хто виграє, хто платить, і що показують дані

Юзернейм
@oleg_nivievskyi
Категория
Экономика
Страна
УкраинаУкраина
Создан
, 6 лет
Подписчики2 424+5 за 1 день
Просмотров на пост, 7 дн.1 376−14,6% к пред. 7 дн.
ERR56,75 %за 7 дней

Подписчики, 30 дней

15 нояб. – 16 нояб.+5 (+0,2%)

Показать таблицей
ДатаПодписчики
15 нояб. 2026 г.2 419
16 нояб. 2026 г.2 424

Средние просмотры поста по дням

По дню публикации

Показать таблицей
ДатаПросмотров на пост
2 нояб. 2026 г.836
3 нояб. 2026 г.804
5 нояб. 2026 г.2 802
8 нояб. 2026 г.781
9 нояб. 2026 г.676
10 нояб. 2026 г.602
11 нояб. 2026 г.606
12 нояб. 2026 г.681
13 нояб. 2026 г.3 624
15 нояб. 2026 г.2 834

Самые просматриваемые за месяц

  1. 01

    Зупинка «Кернелу»: катастрофа чи ні? Вчора вірусною стала новина про те, що «Кернел» повідомив про тимчасову зупинку всіх своїх ОЕЗів через російські атаки. Насамперед це питання безпеки людей. Прикро, звичайно, чути, що далі росія руйнує економічну спроможність України... Це її стратегія... цілеспрямована...Але давайте глянемо на це без емоцій, а цифрами. 1. Наскільки великий цей удар для сектору? У фінансовому році до кінця червня 2026-го «Кернел» переробив 3,2 млн тонн олійних, з них 2,7 млн тонн соняшнику. За оцінкою самої компанії, це близько 29% української переробки соняшнику. Масштаб великий і коли такий великий покупець припиняє закупівлі, сільгоспвиробники можуть відчути це ще до того, як зупинка позначиться на експорті олії. 2. Скільки експортної виручки під ризиком? За даними компанії, з тонни соняшнику «Кернел» у середньому отримує 450 кг олії та 380 кг шроту. За середніми експортними цінами минулого сезону олія та шрот разом давали б близько $663 експортної виручки в перерахунку на тонну насіння. Саме товарне насіння експортували в середньому по $597 за тонну. Тобто різниця в експортній виручці становить близько $66 на тонну. Це орієнтир і порядок цифр за минулий сезон. За теперішніх цін картина дуже схожа. Тепер уявімо несприятливий сценарій: «Кернел» цілий рік не переробляє соняшник, інші українські заводи цей обсяг не підхоплюють, а всі "минулорічні" 2,7 млн тонн ідуть на експорт як насіння. Що дуже реалістично, адже покупець на український товар точно буде. За цінами минулого сезону олія та шрот із цього обсягу дали б $1,79 млрд експортної виручки, а насіння принесло б $1,61 млрд. Різниця становить близько $177 млн, або 0,76% агропродовольчого експорту і 0,44% усього товарного експорту України за сезон 2025/26. Тобто деякий мінус для експортної виручки є, і це тиснутиме на курс, але він точно не катастрофічний. Це лише сценарій, щоб оцінити швидко порядок впливу, це не прогноз. 3. А що з ВВП? І тут цікава, навіть дещо парадоксальна може бути ситуація Оці $66 на тонну показують, скільки додаткової експортної виручки дає переробка. Далі питання просте: скільки коштує сама переробка з урахуванням різниці у витратах на логістику? Якщо додаткові витрати менші за $66 на тонну, переробка дає чистий економічний виграш, і Україна втрачає його, коли експортує насіння. Якщо ж витрати перевищують $66, то, як не парадоксально, країна може отримати менше експортної виручки, але економічно виграти: заощаджені ресурси коштують більше, ніж втрачена виручка. Ось тут є певні калькуляції від самого міністерства (по собівартості переробки) і з них слідує, що такий парадоксальний сценарій може мати місце бути... 4. Що з цього випливає для політики? Як на мене, такі випадки - гарний антиаргумент прихильникам форсованого стимулювання переробки, які кажуть, що це нам дуже допоможе в теперішній час, коли росія блокує експорт. Переробка важлива, але робити з неї головну відповідь на блокування портів ризиковано, бо переробка дуже гарна ціль для ворога і це навпаки тільки збільшує ризики в цей непростий час. І наостанок дуже сподіваюся, що ця зупинка не стане приводом для нових лобістських ініціатив із вибірковими преференціями.

    Превью ссылкиизменён
    Просмотры6,57 тыс.
    Пересылки80
    Реакции24
    Комментарии13
  2. 02

    По звіту Єврокомісії про "готовність України до вступу до ЄС", велика картина Цього року Україна показала найбільший приріст готовності до вступу в ЄС за 2023–2026 роки. Середня оцінка зросла з 2,36 до 2,50 бала з 5. Торік було багато гучних заяв про великий прогрес, але цьогорічний приріст ще більший: +0,14 бала проти +0,08 торік. Це добра новина, хоча темп усе ще скромний. Якщо суто механічно продовжити темп 2025–2026 років, до умовних 5 балів дійдемо приблизно у 2045 році. Це, звісно, арифметична ілюстрація, а не прогноз вступу У сферах, за якими особливо стежу, картина стримана: транспорт, безпечність харчових продуктів і конкурентна політика залишилися на торішніх рівнях. Сільське господарство та розвиток села, розділ 11, просунулося на пів бала: з 1,5 до 2. Отже, прискорення є і це добре. Але роботи попереду ще багато, і фокус має бути на практичному виконанні правил та спроможності інституцій.

    Фотоальбомизменён
    Просмотры4,84 тыс.
    Пересылки38
    Реакции16
    Комментарии0
  3. 03

    Без текста

    Фотоальбом
    Просмотры4,82 тыс.
    Пересылки37
    Реакции—
    Комментарии—
  4. 04

    Повторна блокада, ціни та втрати Пишу зараз статтю про повторну блокаду чорноморських портів, вона вийде тільки в грудні, тому хочу вже зараз поділитися одним важливим графіком і висновком. У 2022 році, коли росія заблокувала порти, ціни на аграрну продукцію, в тому числі на пшеницю, в Україні різко впали, хоча в світі вони злетіли. Причина падіння всередині - подорожчання логістики. Вивозити продукцію стало складніше й дорожче, і українські сільгоспвиробники почали отримувати за нього менше. Зараз те саме, проте в гірших умовах і з однією важливою відмінністю. Внутрішня ціна на пшеницю (пшениця тут просто як приклад) знову наблизилася до мінімумів 2022 року, але її собівартість вище. Пунктирна лінія - орієнтована собівартість пшениці. Тобто фінансово зараз значно гірше становище у сільгоспвиробників, ніж в 2022-му і удар цього разу може бути сильнішим.

    Фотоизменён
    Просмотры2,83 тыс.
    Пересылки12
    Реакции14
    Комментарии7
  5. 05
    Просмотры887
    Пересылки2
    Реакции7
    Комментарии0

Новые посты

#1841Фотоизменён

Повторна блокада, ціни та втрати Пишу зараз статтю про повторну блокаду чорноморських портів, вона вийде тільки в грудні, тому хочу вже зараз поділитися одним важливим графіком і висновком. У 2022 році, коли росія заблокувала порти, ціни на аграрну продукцію, в тому числі на пшеницю, в Україні різко впали, хоча в світі вони злетіли. Причина падіння всередині - подорожчання логістики. Вивозити продукцію стало складніше й дорожче, і українські сільгоспвиробники почали отримувати за нього менше. Зараз те саме, проте в гірших умовах і з однією важливою відмінністю. Внутрішня ціна на пшеницю (пшениця тут просто як приклад) знову наблизилася до мінімумів 2022 року, але її собівартість вище. Пунктирна лінія - орієнтована собівартість пшениці. Тобто фінансово зараз значно гірше становище у сільгоспвиробників, ніж в 2022-му і удар цього разу може бути сильнішим.

Открыть в Telegram
Просмотры2 834+91%к среднему
Пересылки12
Реакции14
Комментарии7
#1840Фотоизменён

Зупинка «Кернелу» і глобальна продовольча безпека На додаток до попереднього допису, ще одне дискусійне питання. Чи може зупинка «Кернелу» серйозно вдарити по світовій продовольчій безпеці? Я особисто в цьому сумніваюся. Ось чому. Україна справді забезпечує близько 30% світового експорту соняшникової олії. Цифра велика і гордість України. Але подивіться на графік: якщо взяти всю світову торгівлю рослинними оліями, то українська соняшникова олія становить близько 4,5%, або 4 млн тонн із майже 90 млн тонн у сезоні 2025/26. І ці 4,5% припадають на всіх українських експортерів, а не лише на «Кернел». Чому тут важливо дивитися на всі олії? Бо рослинні олії взаємозамінні (принаймні частково). І знайти в світі десь 4% рослинних олій трейдерам буде не важко. Це просто, щоб не було ілюзій, що нам хтось буде дуже поспішати допомагати виходячи з потреб забезпечення глобальної продбезпеки.

Открыть в Telegram
Просмотры681−54%к среднему
Пересылки9
Реакции21
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
38 ч553
67 ч681
  1. Всего сейчас681
#1839Превью ссылкиизменён

Зупинка «Кернелу»: катастрофа чи ні? Вчора вірусною стала новина про те, що «Кернел» повідомив про тимчасову зупинку всіх своїх ОЕЗів через російські атаки. Насамперед це питання безпеки людей. Прикро, звичайно, чути, що далі росія руйнує економічну спроможність України... Це її стратегія... цілеспрямована...Але давайте глянемо на це без емоцій, а цифрами. 1. Наскільки великий цей удар для сектору? У фінансовому році до кінця червня 2026-го «Кернел» переробив 3,2 млн тонн олійних, з них 2,7 млн тонн соняшнику. За оцінкою самої компанії, це близько 29% української переробки соняшнику. Масштаб великий і коли такий великий покупець припиняє закупівлі, сільгоспвиробники можуть відчути це ще до того, як зупинка позначиться на експорті олії. 2. Скільки експортної виручки під ризиком? За даними компанії, з тонни соняшнику «Кернел» у середньому отримує 450 кг олії та 380 кг шроту. За середніми експортними цінами минулого сезону олія та шрот разом давали б близько $663 експортної виручки в перерахунку на тонну насіння. Саме товарне насіння експортували в середньому по $597 за тонну. Тобто різниця в експортній виручці становить близько $66 на тонну. Це орієнтир і порядок цифр за минулий сезон. За теперішніх цін картина дуже схожа. Тепер уявімо несприятливий сценарій: «Кернел» цілий рік не переробляє соняшник, інші українські заводи цей обсяг не підхоплюють, а всі "минулорічні" 2,7 млн тонн ідуть на експорт як насіння. Що дуже реалістично, адже покупець на український товар точно буде. За цінами минулого сезону олія та шрот із цього обсягу дали б $1,79 млрд експортної виручки, а насіння принесло б $1,61 млрд. Різниця становить близько $177 млн, або 0,76% агропродовольчого експорту і 0,44% усього товарного експорту України за сезон 2025/26. Тобто деякий мінус для експортної виручки є, і це тиснутиме на курс, але він точно не катастрофічний. Це лише сценарій, щоб оцінити швидко порядок впливу, це не прогноз. 3. А що з ВВП? І тут цікава, навіть дещо парадоксальна може бути ситуація Оці $66 на тонну показують, скільки додаткової експортної виручки дає переробка. Далі питання просте: скільки коштує сама переробка з урахуванням різниці у витратах на логістику? Якщо додаткові витрати менші за $66 на тонну, переробка дає чистий економічний виграш, і Україна втрачає його, коли експортує насіння. Якщо ж витрати перевищують $66, то, як не парадоксально, країна може отримати менше експортної виручки, але економічно виграти: заощаджені ресурси коштують більше, ніж втрачена виручка. Ось тут є певні калькуляції від самого міністерства (по собівартості переробки) і з них слідує, що такий парадоксальний сценарій може мати місце бути... 4. Що з цього випливає для політики? Як на мене, такі випадки - гарний антиаргумент прихильникам форсованого стимулювання переробки, які кажуть, що це нам дуже допоможе в теперішній час, коли росія блокує експорт. Переробка важлива, але робити з неї головну відповідь на блокування портів ризиковано, бо переробка дуже гарна ціль для ворога і це навпаки тільки збільшує ризики в цей непростий час. І наостанок дуже сподіваюся, що ця зупинка не стане приводом для нових лобістських ініціатив із вибірковими преференціями.

Открыть в Telegram
Просмотры6 567+341%к среднему
Пересылки80
Реакции24
Комментарии13
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
40 ч5 865
68 ч6 567
  1. Всего сейчас6 567
#1838Превью ссылкиизменён

Здивувала позиція АМКУ щодо пріоритетності олії На засіданні Комітету з питань транспорту та інфраструктури (так, я його слухав - було досить цікаво) у представника Антимонопольного комітету (АМКУ) запитали про позицію відомства в частині порушення законодавства про конкуренцію. На що була озвучена наступна позиція: «Нами вивчена ця постанова на предмет дотримання законодавства про захист економічної конкуренції. І ми бачимо, що закладена в неї пріоритизація розповсюджується на всіх учасниках охоплюваних нею товарних ринків: як ринку реалізації олії, так і ринку роздрібної реалізації палива. Тому будь-якого негативного впливу на учасників конкретно цих визначених ринків вона немає. Тобто, якщо в цієї постанові, ну, наприклад, там було закладено, що дається пріоритизація там ОККО і WOG, а від цього, да, будуть страждати там UPG і КЛО, то тоді б, да, це було наше питання, ми б зразу б висловили з цього приводу занепокоєння. А так, ну, ми не бачимо впливу на конкуренцію на конкретно взятих ринках». Ну, тобто, для АМКУ норм, коли для одних дають пріоритет, а іншим - ні. Проте для мене аргументація АМКУ не переконлива з огляду на декілька питань: Чи справді конкуренція обмежується лише ринком олії? Коли дефіцитну пропускну здатність залізниці та кордону віддають без черги під один товар, чи не стають експортери олії, зерна, руди та металу прямими конкурентами саме на ринку транспортних послуг? Тобто, я розумію, якби йшлося саме про ринок олії, але тут в нас інший ринок, як на мене, який потрібно аналізувати. Чи не суперечить це тоді ст. 15 Закону «Про захист економічної конкуренції»? Зокрема частина 2 статті 15 закону визнає такі окремі дії як антиконкуренті з боку органів влади і тд: «дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами» та «надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції»

Открыть в Telegram
Просмотры681−54%к среднему
Пересылки4
Реакции10
Комментарии8
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
60 ч652
74 ч681
  1. Всего сейчас681
#1837Превью ссылкиизменён
Просмотры645−57%к среднему
Пересылки4
Реакции9
Комментарии4
#1836Текст

Переслано из Блог економіста

Пам'ятаєте, 23 жовтня я писала, що уряд дав олії та пальному пріоритет на залізниці, у портах і на Сулинському каналі, але вагонів з олією в черзі на західні переходи було лише 613? 9 листопада цей пріоритет розбирали на засіданні Комітету з питань транспорту та інфраструктури. І це був справжній рознос. Почали з металургів. Президент Укрметалургпрому Олександр Каленков сказав, що критеріїв, за якими обрали саме олію, ніхто не бачив. Якщо вже пріоритети роздають, то металургійна продукція теж має їх отримати. Європейські клієнти з безперервним циклом виробництва не чекатимуть. Якщо сталь не прийде вчасно, вони перейдуть до інших постачальників, і назад їх уже не повернеш. Далі депутати по черзі допитували Мінагро, Мінрозвитку, Укрзалізницю, АМПУ і навіть АМКУ: хто ініціював, на підставі яких розрахунків, хто персонально відповідає. Головуючий Микола Тищенко зачитав статті Закону про комітети та Кримінального кодексу про відповідальність за неправдиву інформацію, вимагав називати прізвища, говорив про «ознаки монополії» і «саботаж» та пообіцяв «дотягнутися до олігархів». Члена правління УЗ Володимира Іващенка викликали з особистим звітом на наступне засідання. Що з'ясувалося по суті. Пріоритет ініціювало Мінагро на прохання Укроліяпрому та УКАБ. Консультувалися лише з аграрними асоціаціями і рахували теж лише в межах аграрного сектору: тонна олії дає близько 1300 доларів валютної виручки, тонна зерна близько 220 доларів. Як це вплине на метал, руду чи хімію, не розраховували. Аргумент міністерства такий: агроекспорт і так тримається на рівні 2,5 млн т на місяць, тож олія лише заміщує насіння і шрот, а інші галузі не витісняє. Найцікавіше, що пріоритет майже не спрацював. За даними УЗ, у жовтні залізницею перевезли на експорт 130 тис. т олії, і лише 5% з них маршрутними поїздами, на які й поширюється пріоритет. Це два поїзди по 50 вагонів за місяць. Жодної офіційної заявки на пріоритетне перевезення УЗ не отримала. Зібрати 52 вагони олії на одній станції виявилося непросто. А на кордоні пріоритету немає взагалі: вагони передають тоді, коли їх погодить іноземний перевізник за місячним і добовим планом. Зараз до кордонів прямують 17,4 тис. вагонів, а передають близько 1700 на добу. Тобто олія не їде не тому, що їй заважають інші вантажі, а з інших причин. До того ж наливні вантажі вже платять на залізниці один із найвищих тарифів. Отже, в Укрзалізниці і без постанови був стимул везти олію першою. Помітний ефект пріоритет дав на Дунаї, і зовсім не той, на який розраховували. З 24 жовтня по 5 листопада через Сулинський канал зайшло 19 суден, з них 4 були порожніми танкерами під олію. Вони використали румунську квоту, хоча могли б зайти судна з вантажем. Через гирло Бистре, якому квота не потрібна, не зайшло жодного судна під олію. При цьому за місяць завезли 90 тис. т пального та вивезли 64 тис. т олії. Тобто танкерів, які привозять пальне, теоретично вистачає, щоб вивезти олію (хоча частина покупців вимагає танки, у яких раніше не возили нафтопродукти). А баржі з технічною сіллю для зимових доріг тим часом стоять на рейді. Головне, що пріоритетів стає дедалі більше. Мінекономіки ініціювало додати до переліку металургійну продукцію. Хіміки теж хочуть. Члени аграрного комітету пропонували розширити перелік на інші агрокультури. Депутати просять окремий пріоритет для солі. Укрзалізниця на засіданні анонсувала зміни до пріоритетів, які напрацювала з ЄБА та металургами. Але пріоритет для всіх означає звичайну чергу, тільки з ручним керуванням. І діє ця постанова до кінця воєнного стану. #залізниця #море

Открыть в Telegram
Просмотры567−62%к среднему
Пересылки6
Реакции11
Комментарии3
#1835Фотоизменён

УЗ, тарифи та вантажна база Сьогодні на запрошення ЦТС долучився до онлайн-дискусії по залізничних перевезеннях. Знову чітко проявилося протистояння між УЗ і вантажовласниками: УЗ каже, що витрати зростають і тарифи треба підвищувати, а бізнес каже, що це їм боляче і УЗ не буде чого возити. Окремо говорили про пасажирські перевезення. Цікаво, що на графіку ЦТС розрив між доходами й витратами на пасажирські перевезення помітно звузився: це через бюджетну компенсацію? або/і скільки тут грають роль зміни в самій компанії і які саме. Щодо вантажної бази. Порти заблоковані, інфраструктура та промисловість під ударами, і макропрогноз - падіння в 2026му, тобто нема звідки рости базі. Від себе як дослідника: це було між рядків багатьох спікерів..., крім дискусій нам бракує даних і досліджень, на які могли б спертися обидві сторони. Наприклад, на базове та елементарне питання як різні вантажі реагують на зміну тарифу - нема серйозного дослідження, цього реально бракує для діалогу...

Открыть в Telegram
Просмотры634−57%к среднему
Пересылки4
Реакции18
Комментарии6
#1833Фотоальбом
Просмотры598−60%к среднему
Пересылки1
Реакции10
Комментарии0

Все посты

Связи