UIF | Український інститут майбутнього

⚖️ Трьох голосів у комісії з десяти достатньо, щоб операцію бізнесу визнали податковим зловживанням. Уряд схвалив законопроєкт № 16150 щодо імплементації європейської директиви ATAD. Але запропоновані зміни виходять далеко за межі оподаткування міжнародних компаній. За новими правилами податкова зможе не визнавати витрати компаній та податкові пільги. ІТ-послуги чи консалтинг між пов'язаними компаніями, у яких не побачать ділової мети, можуть визнати виплатою дивідендів. А з 2028 року новий податок на переміщення активів за кордон може стосуватися навіть найменших підприємств. Для ФОП наслідки можуть бути ще відчутнішими: у разі визнання операції податковим зловживанням — донарахування 18% податку від обсягу переданих коштів або майна та примусове переведення на загальну систему оподаткування. 👉 Як ці зміни вплинуть на компанії, ФОП і звичайних громадян? І чи не створять нові правила додаткових ризиків для бізнесу? 🔗 Повний аналіз законопроєкту — на сайті UIF 👇

⚡️ Україна втратила дешеву базову генерацію, інфраструктура зазнала масштабних руйнувань, а споживання впало на 30–35%. Проте ціна електроенергії для бізнесу продовжує зростати. Борги балансуючого ринку сягнули 46,5 млрд грн, Як Україні вийти з енергетичної кризи? Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм UIF, представив дослідження «Перспективи ринку електроенергії в умовах воєнних викликів» і запропонував п'ять рішень для виходу з кризи. 🎥 Експертна дискусія про майбутнє енергоринку вже на YouTube-каналі UIF! До обговорення долучилися Ольга Буславець, Володимир Кудрицький та Олександр Харченко. Модератор — Анатолій Амелін. Які ризики вони бачать для української енергосистеми та що вважають необхідним змінити вже зараз? 🔗 Посилання на повний запис 👇🏻

​​⏰ Уже завтра, 21 жовтня об 11:00! ⚡️ Онлайн-презентація дослідження «Перспективи ринку електроенергії в умовах воєнних викликів. Як подолати деструктивні тренди» та експертна дискусія від Українського інституту майбутнього. Чому зростають тарифи? Як вийти з боргової кризи та залучити інвестиції? Які рішення потрібні ринку вже зараз? 🎙 Андріан Прокіп, Ольга Буславець, Володимир Кудрицький та Олександр Харченко шукатимуть відповіді. Долучайтеся до обговорення! Реєструйтеся за кнопкою нижче та ставте свої запитання експертам 👇

🇺🇸 33 з 56 кроків адміністрації США з січня 2025 року послаблювали Україну. 13 — посилювали. Анатолій Амелін проаналізував рішення і заяви Вашингтона за 21 місяць. Доказів, що адміністрація Трампа діє як союзник Москви, він не знайшов. Для України США перестали бути передбачуваною опорою. Тепер це чинник, який треба враховувати в кожному рішенні. 🛡 Протиракетна оборона — на критичному рівні. Близько 95% ракет Patriot Україна отримує через PURL: це американська зброя, яку оплачують союзники. За оцінкою CSIS, після війни з Іраном у США лишилося 759–827 таких ракет. До війни було 2 330. Україна має працювати і з Білим домом, і з Конгресом, говорити мовою американських інтересів. Водночас треба зменшувати залежність там, де це можливо: зв'язок, протиракетна оборона, розвідка. Наступні шість місяців визначать, чи стане американська політика щодо України знову опорою. У звіті — дев'ять кроків для Києва. Перший — до кінця жовтня. 📍 Повний звіт «США як змінна безпеки України» читайте на сайті UIF 👇

⚡️ Чинна модель ринку електроенергії вичерпала запас міцності. Кожне падіння споживання з мережі веде до нового підвищення тарифів, ПСО вимиває кошти з державної генерації, а рекордні 46,5 млрд грн боргів відлякують інвесторів. 📆 21 жовтня об 11:00 Український інститут майбутнього онлайн презентує дослідження «Перспективи ринку електроенергії в умовах воєнних викликів. Як подолати деструктивні тренди». 👉 Презентує Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм UIF У дискусії: — Ольга Буславець, в.о. міністра енергетики та захисту довкілля у 2020 році — Володимир Кудрицький, голова правління «Укренерго» у 2020–2024 роках — Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики Модератор: Анатолій Амелін Обговоримо, які зміни в ціновій і платіжній політиці виведуть ринок із кризи. Реєструйтеся за кнопкою під постом і ставте запитання експертам 👇

📈 Інфляція у вересні різко зросла до 10% річних, облікова ставка НБУ — до 16%. Що стоїть за подорожчанням? Причиною стали удари по бізнес-об'єктах та ускладнення логістики. Бізнес почав перекладати додаткові витрати і збитки в ціни. Тим часом з початку року Україна отримала близько $39,3 млрд міжнародного фінансування. Єврокомісія заявила, що фінансового розриву на 2026 рік немає. Водночас за Ukraine Facility надійшло лише 5,5 млрд євро з приблизно 16,3 млрд, які Україна могла б отримати цього року за умови виконання маяків. Затримки надходжень створюють ризики для фінансування невійськових видатків. Міжнародні резерви скоротилися до $47,1 млрд. Чи вистачить грошей на всі потреби бюджету? Скільки може коштувати війна у 2026 році та яким може бути курс гривні в жовтні? 📊 Детальніше — у Макроекономічному дайджесті України за жовтень 2026 року від Українського інституту майбутнього на сайті UIF 👇🏻

⚡️ 60 цілей і близько 1000 засобів ураження. Саме стільки, згідно з оприлюдненими даними про російський план, передбачено для ударів по інфраструктурі, від якої залежать світло, тепло й вода у великих містах України. Про цей план повідомило видання The New York Times. У переліку — об'єкти енергетики та комунальної інфраструктури. Головними мішенями названо Київ, Харків та Одесу. І це лише частина викликів напередодні зими. Реактивні «Шахеди» українська ППО знищує приблизно у 57% випадків, тоді як звичайні дрони — у 85–90%. Через постійне навантаження близько половини F-16, за словами Президента України, перебувають у Європі на ремонті та обслуговуванні. Водночас Росія модернізує свої безпілотники: за даними ГУР, нова версія «Герань-4» отримала систему корекції маршруту за зображенням місцевості та спеціалізовану бойову частину для ураження мостів і опор ЛЕП. 🔎 Як змінюється характер повітряної загрози та чи встигають технології української ППО за новими викликами? 👉 Детальніше — в аналітичному огляді на сайті UIF за посиланням 👇🏻

⚡️ Про ситуацію в енергосистемі та в Києві — простими словами У Києві графіки відключень, а в енергосистемі країни водночас надлишок електроенергії. Чому так? Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього, пояснює, що відбувається з енергосистемою. Київ споживає значно більше електроенергії, ніж виробляє в межах міста, і покриває нестачу з Об'єднаної енергосистеми України. Ворог руйнує підстанції та лінії, через які вона надходить до столиці. Тому в Києві обмежують споживання, а в ОЕСУ виникає надлишок, який доводиться балансувати скороченням виробництва або експортом. 🔍 Чи вистоїмо? Труднощі триватимуть, але це не кінець світла. Читайте на сайті 👇

⚡️ Чому зростає собівартість атомної генерації Близько половини електроенергії в Україні виробляють АЕС. Україна видобуває уран, але повністю залежить від імпорту готового ядерного палива. Від російського палива відмовилися на користь продукції Westinghouse. Чому зростає собівартість атомної генерації: – На початку повномасштабної війни «Енергоатом» мав резерв палива орієнтовно на півтора року. Коли його вичерпали, компанія перейшла до контрактів за суттєво вищими цінами. – Паливо купують в іноземній валюті, а за перші чотири роки війни гривня знецінилася щодо долара більш ніж на 50%. – На початку 2024 року спотові ціни на уран перевищили $106 за фунт – найвищий рівень з 2007 року. – У 2020–2024 роках вартість палива в собівартості 1 кВт·год «Енергоатому» зросла в півтора раза, а витрати на оплату праці – на 58%. Інші чинники подорожчання – у дослідженні UIF 👇

​​⚡️ Вересень для української енергетики: перший масований удар РФ по енергосистемі після минулого опалювального сезону, суттєве зростання експорту електроенергії та висока конкуренція за нову зелену генерацію. Після відносно стабільного місяця 30 вересня Росія завдала першого масованого удару по українській енергосистемі після завершення попереднього опалювального сезону. Водночас Україна наростила чистий експорт електроенергії до 397,6 тис. МВт·год — майже вдвічі проти серпня. Але за цим зростанням стоїть і рекордно низький попит, зокрема через скорочення виробництва металургії. На аукціоні для сонячної генерації попит перевищив доступну квоту майже у 3,9 раза, а конкуренція суттєво знизила ставки інвесторів. На вітровому аукціоні за квоту 700 МВт надійшли пропозиції загальною потужністю понад 1,2 ГВт. У НАЕК «Енергоатом» також змінилося керівництво: наглядова рада обрала генерального директора Юрія Ткачука та директора з ядерної безпеки Павла Павлишина за новою моделлю корпоративного управління. 🔍 Як ці зміни впливають на український енергоринок і з якими тенденціями сектор входить у холодний сезон? 🔗 Читайте у вересневому Energy Digest на сайті UIF 👇🏻