Посты канала UIF | Український інститут майбутнього

⚖️ Трьох голосів у комісії з десяти достатньо, щоб операцію бізнесу визнали податковим зловживанням. Уряд схвалив законопроєкт № 16150 щодо імплементації європейської директиви ATAD. Але запропоновані зміни виходять далеко за межі оподаткування міжнародних компаній. За новими правилами податкова зможе не визнавати витрати компаній та податкові пільги. ІТ-послуги чи консалтинг між пов'язаними компаніями, у яких не побачать ділової мети, можуть визнати виплатою дивідендів. А з 2028 року новий податок на переміщення активів за кордон може стосуватися навіть найменших підприємств. Для ФОП наслідки можуть бути ще відчутнішими: у разі визнання операції податковим зловживанням — донарахування 18% податку від обсягу переданих коштів або майна та примусове переведення на загальну систему оподаткування. 👉 Як ці зміни вплинуть на компанії, ФОП і звичайних громадян? І чи не створять нові правила додаткових ризиків для бізнесу? 🔗 Повний аналіз законопроєкту — на сайті UIF 👇

⚡️ Україна втратила дешеву базову генерацію, інфраструктура зазнала масштабних руйнувань, а споживання впало на 30–35%. Проте ціна електроенергії для бізнесу продовжує зростати. Борги балансуючого ринку сягнули 46,5 млрд грн, Як Україні вийти з енергетичної кризи? Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм UIF, представив дослідження «Перспективи ринку електроенергії в умовах воєнних викликів» і запропонував п'ять рішень для виходу з кризи. 🎥 Експертна дискусія про майбутнє енергоринку вже на YouTube-каналі UIF! До обговорення долучилися Ольга Буславець, Володимир Кудрицький та Олександр Харченко. Модератор — Анатолій Амелін. Які ризики вони бачать для української енергосистеми та що вважають необхідним змінити вже зараз? 🔗 Посилання на повний запис 👇🏻

​​⏰ Уже завтра, 21 жовтня об 11:00! ⚡️ Онлайн-презентація дослідження «Перспективи ринку електроенергії в умовах воєнних викликів. Як подолати деструктивні тренди» та експертна дискусія від Українського інституту майбутнього. Чому зростають тарифи? Як вийти з боргової кризи та залучити інвестиції? Які рішення потрібні ринку вже зараз? 🎙 Андріан Прокіп, Ольга Буславець, Володимир Кудрицький та Олександр Харченко шукатимуть відповіді. Долучайтеся до обговорення! Реєструйтеся за кнопкою нижче та ставте свої запитання експертам 👇

🇺🇸 33 з 56 кроків адміністрації США з січня 2025 року послаблювали Україну. 13 — посилювали. Анатолій Амелін проаналізував рішення і заяви Вашингтона за 21 місяць. Доказів, що адміністрація Трампа діє як союзник Москви, він не знайшов. Для України США перестали бути передбачуваною опорою. Тепер це чинник, який треба враховувати в кожному рішенні. 🛡 Протиракетна оборона — на критичному рівні. Близько 95% ракет Patriot Україна отримує через PURL: це американська зброя, яку оплачують союзники. За оцінкою CSIS, після війни з Іраном у США лишилося 759–827 таких ракет. До війни було 2 330. Україна має працювати і з Білим домом, і з Конгресом, говорити мовою американських інтересів. Водночас треба зменшувати залежність там, де це можливо: зв'язок, протиракетна оборона, розвідка. Наступні шість місяців визначать, чи стане американська політика щодо України знову опорою. У звіті — дев'ять кроків для Києва. Перший — до кінця жовтня. 📍 Повний звіт «США як змінна безпеки України» читайте на сайті UIF 👇

⚡️ Чинна модель ринку електроенергії вичерпала запас міцності. Кожне падіння споживання з мережі веде до нового підвищення тарифів, ПСО вимиває кошти з державної генерації, а рекордні 46,5 млрд грн боргів відлякують інвесторів. 📆 21 жовтня об 11:00 Український інститут майбутнього онлайн презентує дослідження «Перспективи ринку електроенергії в умовах воєнних викликів. Як подолати деструктивні тренди». 👉 Презентує Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм UIF У дискусії: — Ольга Буславець, в.о. міністра енергетики та захисту довкілля у 2020 році — Володимир Кудрицький, голова правління «Укренерго» у 2020–2024 роках — Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики Модератор: Анатолій Амелін Обговоримо, які зміни в ціновій і платіжній політиці виведуть ринок із кризи. Реєструйтеся за кнопкою під постом і ставте запитання експертам 👇

📈 Інфляція у вересні різко зросла до 10% річних, облікова ставка НБУ — до 16%. Що стоїть за подорожчанням? Причиною стали удари по бізнес-об'єктах та ускладнення логістики. Бізнес почав перекладати додаткові витрати і збитки в ціни. Тим часом з початку року Україна отримала близько $39,3 млрд міжнародного фінансування. Єврокомісія заявила, що фінансового розриву на 2026 рік немає. Водночас за Ukraine Facility надійшло лише 5,5 млрд євро з приблизно 16,3 млрд, які Україна могла б отримати цього року за умови виконання маяків. Затримки надходжень створюють ризики для фінансування невійськових видатків. Міжнародні резерви скоротилися до $47,1 млрд. Чи вистачить грошей на всі потреби бюджету? Скільки може коштувати війна у 2026 році та яким може бути курс гривні в жовтні? 📊 Детальніше — у Макроекономічному дайджесті України за жовтень 2026 року від Українського інституту майбутнього на сайті UIF 👇🏻

⚡️ 60 цілей і близько 1000 засобів ураження. Саме стільки, згідно з оприлюдненими даними про російський план, передбачено для ударів по інфраструктурі, від якої залежать світло, тепло й вода у великих містах України. Про цей план повідомило видання The New York Times. У переліку — об'єкти енергетики та комунальної інфраструктури. Головними мішенями названо Київ, Харків та Одесу. І це лише частина викликів напередодні зими. Реактивні «Шахеди» українська ППО знищує приблизно у 57% випадків, тоді як звичайні дрони — у 85–90%. Через постійне навантаження близько половини F-16, за словами Президента України, перебувають у Європі на ремонті та обслуговуванні. Водночас Росія модернізує свої безпілотники: за даними ГУР, нова версія «Герань-4» отримала систему корекції маршруту за зображенням місцевості та спеціалізовану бойову частину для ураження мостів і опор ЛЕП. 🔎 Як змінюється характер повітряної загрози та чи встигають технології української ППО за новими викликами? 👉 Детальніше — в аналітичному огляді на сайті UIF за посиланням 👇🏻

⚡️ Про ситуацію в енергосистемі та в Києві — простими словами У Києві графіки відключень, а в енергосистемі країни водночас надлишок електроенергії. Чому так? Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього, пояснює, що відбувається з енергосистемою. Київ споживає значно більше електроенергії, ніж виробляє в межах міста, і покриває нестачу з Об'єднаної енергосистеми України. Ворог руйнує підстанції та лінії, через які вона надходить до столиці. Тому в Києві обмежують споживання, а в ОЕСУ виникає надлишок, який доводиться балансувати скороченням виробництва або експортом. 🔍 Чи вистоїмо? Труднощі триватимуть, але це не кінець світла. Читайте на сайті 👇

⚡️ Чому зростає собівартість атомної генерації Близько половини електроенергії в Україні виробляють АЕС. Україна видобуває уран, але повністю залежить від імпорту готового ядерного палива. Від російського палива відмовилися на користь продукції Westinghouse. Чому зростає собівартість атомної генерації: – На початку повномасштабної війни «Енергоатом» мав резерв палива орієнтовно на півтора року. Коли його вичерпали, компанія перейшла до контрактів за суттєво вищими цінами. – Паливо купують в іноземній валюті, а за перші чотири роки війни гривня знецінилася щодо долара більш ніж на 50%. – На початку 2024 року спотові ціни на уран перевищили $106 за фунт – найвищий рівень з 2007 року. – У 2020–2024 роках вартість палива в собівартості 1 кВт·год «Енергоатому» зросла в півтора раза, а витрати на оплату праці – на 58%. Інші чинники подорожчання – у дослідженні UIF 👇

​​⚡️ Вересень для української енергетики: перший масований удар РФ по енергосистемі після минулого опалювального сезону, суттєве зростання експорту електроенергії та висока конкуренція за нову зелену генерацію. Після відносно стабільного місяця 30 вересня Росія завдала першого масованого удару по українській енергосистемі після завершення попереднього опалювального сезону. Водночас Україна наростила чистий експорт електроенергії до 397,6 тис. МВт·год — майже вдвічі проти серпня. Але за цим зростанням стоїть і рекордно низький попит, зокрема через скорочення виробництва металургії. На аукціоні для сонячної генерації попит перевищив доступну квоту майже у 3,9 раза, а конкуренція суттєво знизила ставки інвесторів. На вітровому аукціоні за квоту 700 МВт надійшли пропозиції загальною потужністю понад 1,2 ГВт. У НАЕК «Енергоатом» також змінилося керівництво: наглядова рада обрала генерального директора Юрія Ткачука та директора з ядерної безпеки Павла Павлишина за новою моделлю корпоративного управління. 🔍 Як ці зміни впливають на український енергоринок і з якими тенденціями сектор входить у холодний сезон? 🔗 Читайте у вересневому Energy Digest на сайті UIF 👇🏻

​​З початку повномасштабної війни на тимчасово окупованих територіях залишилося 15,5 ГВт генерації. Ще 11,5 ГВт знищено або суттєво пошкоджено внаслідок російських обстрілів. Під окупацію потрапили: – Запорізька АЕС – 6 000 МВт – Вуглегірська ТЕС – 3 600 МВт – Запорізька ТЕС – 2 850 МВт – Луганська ТЕС – 1 450 МВт – Каховська ГЕС – 335 МВт (6 червня 2023 року окупанти її зруйнували) – понад три чверті встановленої потужності вітрових електростанцій України На вільних сегментах ринку ціну формує найдорожча генерація, яку залучають для покриття попиту. На заміну втраченим потужностям прийшли дорожчі варіанти, зокрема газова генерація та імпорт. Тому ціна зростає. Як ці втрати змінили ринок – у дослідженні УІМ 👇

​​⚖️ Презумпція недоторканності та невинуватості бізнесу Бізнес хоче розвиватися і заробляти легально. Питання в тому, чи дає йому держава таку можливість. Якісна регуляторна система має гарантувати бізнесу: — захищеність активів; — право працювати з мінімальним втручанням держави; — зрозумілий розгляд спорів на засадах презумпції невинуватості. Найпомітніші порушення цих принципів пов'язані з блокуванням податкових накладних і практикою фінмоніторингу. За даними Рахункової палати, з 2021 року до І півріччя 2024 року зупинено реєстрацію 7,7 млн податкових накладних. У 75% судових спорів суди зрештою стали на бік бізнесу. 🔍UIF виокремив п'ять каналів, через які держава порушує ці принципи. Для кожного з них: — зібрано прецеденти; — запропоновано зміни до законодавства, які мають зменшити тиск на бізнес і збільшити довіру інвесторів. Через які п'ять каналів держава тисне на бізнес і що потрібно змінити в законодавстві? 👉 Читайте в аналітичному матеріалі UIF «Презумпція недоторканності та невинуватості бізнесу»

Кожен українець винен $7 000? 🇺🇦

​​⚡️ В Україні найдорожча електроенергія в регіоні? У дослідженні UIF це твердження названо маніпулятивним. За даними Євростату, кінцева ціна електроенергії для комерційних споживачів (20–500 МВт·год) з першого півріччя 2021-го до другого півріччя 2025 року зросла: 🇲🇩 Молдова: +150,4% 🇭🇺 Угорщина: +122,6% 🇵🇱 Польща: +96,5% 🇷🇴 Румунія: +89,9% 🇸🇰 Словаччина: +55,4% 🇪🇺 ЄС: +37,6% В Україні відносні темпи зростання ціни вищі, ніж у Європі. Але тут важливий контекст: протягом тривалого часу кінцеву ціну штучно утримували на заниженому рівні адміністративними методами. Після послаблення частини обмежень ринок почав надолужувати відкладену цінову динаміку. Позначився й ефект низької бази порівняння. Водночас у деяких діапазонах ціна електроенергії в Україні залишається нижчою, ніж у сусідніх європейських країнах. Основні напрямки імпорту — Угорщина та Словаччина: у 2025 році на них припало 42,35% і 19,1% усього імпорту електроенергії відповідно. Зі зростанням імпорту ринкова кон’юнктура цих країн сильніше впливає на цінову ситуацію в Україні. 🔎 Чому просте порівняння цін може давати хибне уявлення про український ринок і що насправді стоїть за подорожчанням електроенергії? Читайте у дослідженні «Перспективи ринку електроенергії в умовах воєнних викликів» 👇

Без текста

Долучайтеся перегляду👇

​​Два роки на прорив: що українцям потрібно змінити вже сьогодні? Чому ми досі мислимо минулим, коли майбутнє вимагає зовсім інших рішень? Як перейти до перспективного мислення, бачити можливості на роки вперед і не просто прогнозувати зміни, а впливати на них? У новому інтерв’ю Анатолій Амелін говорить з Андрієм Длігачем — футурологом, підприємцем і стратегом — про майбутнє України, стратегічне управління ним та про те, що українцям варто робити вже сьогодні. У випуску: — футурологи, фантасти й візіонери: хто насправді бачить майбутнє — корупція, патерналізм і «бульбашки»: що не так з українським суспільством — чого боїться український бізнес і чому це доведеться змінити — «Українтеграція Європи»: яку роль Україна може відіграти в майбутньому ЄС — у чому головна перевага українців і що потрібно встигнути в найближчі 10 років — чому українці виїжджають і якою може бути Україна у 2035 році 🕖 Дивіться сьогодні о 19:00 на YouTube-каналі UIF👇🏻

⚡️ Споживання електроенергії впало на 30–35%, а тарифи на передачу й розподіл зростають. Український ринок ризикує увійти в деструктивний інерційний сценарій. 📊 Український інститут майбутнього представляє дослідження «Перспективи ринку електроенергії в умовах воєнних викликів. Як подолати деструктивні тренди». Війна позбавила енергосистему частини дешевої базової генерації. Втрачені потужності заміщують дорожча маневрова генерація та імпорт, що підштовхує ціни вгору. Так запускається «спіраль тарифного навантаження»: бізнес реагує на подорожчання енергоефективністю, власною генерацією або скороченням виробництва, споживання з мережі падає — і регулятор змушений знову підвищувати тарифи. Паралельно загострюються інші проблеми: недиференційоване ПСО для населення вимиває ліквідність із державної генерації, а борги балансуючого ринку блокують інвестиції у системи накопичення енергії та високоманеврові потужності. 🔎 Чинна модель ринку вичерпала запас міцності. Як розірвати «тарифну спіраль» і що це змінить для кожного споживача? Дослідження пропонує п'ять кроків. Детальніше — у повному дослідженні Андріана Прокіпа на сайті UIF 👇

Економіка зупиняється? 🇺🇦

​​🌍 Поки Європа питає, чи нападе Росія, Росія вже воює. Кібератака — не війна. Російський дрон у повітряному просторі ЄС — не війна. Пошкодження кабелю — не війна. Втручання у вибори — теж нібито не війна. Але разом вони вже формують стратегічне протистояння. Москва діє у «сірій зоні»: тестує межі допустимого — яка дія викличе санкції, а яка лише дипломатичну заяву. І дедалі частіше готова ризикувати: Німеччина офіційно поклала на Росію відповідальність за спробу атаки вибуховим безпілотником на аеропорт Лейпциг/Галле, спрямованої на український літак. Розвідки не бачать неминучого нападу на НАТО найближчим часом — але фіксують зростання російських військових спроможностей і вже триваючу гібридну агресію. Тому питання вже не в тому, чи почнеться конвенційна російська агресія проти Європи, а в тому, наскільки далеко Москва зможе просунутися без належного стримування. 👉 Де Європа найбільш уразлива, як Росія використовує «сіру зону» та яку роль у спільній протидії може відіграти Україна — читайте в авторській колонці Сергія Галушко, директора оборонних програм UIF👇🏻

Долучайтеся перегляду👇

​​Енергетика України під час війни: інвестиції, захист і майбутнє галузі Хто замовляє енергетичні проєкти, де знаходять фінансування та хто бере на себе воєнні ризики? У новому випуску Amelin Talks Анатолій Амелін говорить із Сергієм Чапліком — експертом у сфері проєктування та будівництва енергетичних об'єктів із понад 25-річним міжнародним досвідом. У випуску: — як пройти найближчу зиму: атомна генерація, імпорт електроенергії з ЄС та ризики для теплопостачання — як влаштований європейський бізнес і чому корупція є наслідком, а не причиною — що Україна може запозичити у Норвегії, Фінляндії та Швеції — чому європейські стартапи переїжджають до Силіконової долини і як Україні стати інноваційним хабом — ОПК, малі модульні реактори і технології як перевага України у війні 🕖 Дивіться сьогодні о 19:00 на YouTube-каналі UIF👇🏻

📊 Бюджет України 2027: рекордні видатки та $91,2 млрд потреби у зовнішньому фінансуванні 15 вересня уряд представив головний фінансовий документ на 2027 рік. Ми проаналізували Бюджет-2027 та його ключові макроекономічні показники. Це Бюджет війни на весь рік, і для частини його фінансування поки немає джерела. Що закладено: — 9,9 трлн грн видатків — 89,2% ВВП. Це рекорд: у 2025 році було 74,6% — $91,2 млрд зовнішнього фінансування. У 2025 році Україна отримала $52,4 млрд — з них $32,6 млрд поки не мають визначеного джерела. А підтверджених кредитів уряд має лише $4,1 млрд із $38,7 млрд — дефіцит бюджету — 15,1% ВВП Окреме питання — доходи. Мінфін закладає 40% ВВП податків і ЄСВ. У 2025 році було 35,7%. Реалістичною оцінкою податків і ЄСВ ми вважаємо 38–38,5% ВВП. За розрахунками UIF, ризик недоотримання доходів становить 150–200 млрд грн. До того ж бюджет частково спирається на податкові зміни, які ще не набули чинності: оподаткування цифрових платформ і міжнародних посилок, а також підвищення ПДВ до 21%. Скільки коштує безпека? З урахуванням матеріально-технічної допомоги міжнародних партнерів витрати становитимуть 5,9 трлн грн, або $125 млрд. Це $340 млн на один день війни. 🔍 Наскільки реалістично виконати такий бюджет, де UIF бачить основні ризики та які резерви для скорочення витрат ми знайшли — читайте у повному аналізі на сайті UIF👇🏻

​​Операція «Вівальді», перший сезон: 3 армійський корпус зриває плани наступу агресора та звільняє території. ЗС РФ не виконали плани літньої наступальної кампанії та вкотре перенесли терміни окупації Донбасу. Водночас тиск ворога не зменшується, на низці ділянок фронту обстановка залишається складною. У небі — інша трансформація. РФ нарощує застосування реактивних «Герань-4» та «Герань-5». Це вже не просто дрони — це новий клас відносно дешевої крилатої зброї, фактично «компроміс» між БпЛА та ракетою. На стратегічній та в оперативній глибині — належна відповідь: український deep strike у серпні сягнув понад 1500 км углиб РФ: НПЗ, паливні термінали, нафтобази, заводи ВПК. 🔍 Що ще стоїть за цими змінами і чому саме квітень 2027-го може стати критичною точкою для Росії — читайте на сайті UIF👇

​​⚡️Цієї зими знову буде важко? Чого очікувати в енергетиці? Підготовка до опалювального сезону виходить на фінальний етап. За роки війни ми звикли до попереджень, що наступна зима буде найскладнішою. Але найслабша ланка української енергетики цієї зими — не електрика. З одного боку — нові об'єкти розподіленої генерації та прогнози теплішої зими. З іншого — накопичені проблеми в комунальній сфері та загрози нових обстрілів. 👉Де тоді найбільші ризики, чому одні регіони пройдуть зиму легше за інші і до чого варто готуватися — читайте у новому матеріалі Андріана Прокіпа на сайті UIF

​​🛡 Якою має бути нова Стратегія національної безпеки України? Війна змінила не лише безпекове середовище — вона змінила самі умови, в яких Україна має планувати своє майбутнє. Недостатньо просто оновити Стратегію національної безпеки — треба перезавантажити саму логіку планування. Стара модель: визначити загрози, поставити завдання, реагувати. Але у реаліях 2026 року цього вже недостатньо: підтримка партнерів не гарантована, а політичні настрої змінюються швидше, ніж держава встигає адаптуватися. За чотири роки великої війни Україна накопичила не лише втрати й уразливості — вона накопичила силу. Бойовий досвід ЗСУ, власний ОПК, технологічні компетенції та здатність швидко масштабувати інновації — це капітал, який може визначити місце України у майбутній системі європейської безпеки. Тому змінюється і сама амбіція: не лише отримувати безпеку від інших, а стати її експортером. Не компенсувати слабкості лише допомогою партнерів, а нарощувати власні спроможності. Для цього потрібна Стратегія з горизонтом 30 років і більше, яка має спиратися на «Візію України» та забезпечувати наступність стратегічного курсу незалежно від політичних циклів. 👉 Що в чинній логіці СНБ уже не працює, від чого варто відмовитися і на яких принципах будувати нову систему стратегічного планування — читайте у новій статті на сайті UIF 👇🏻

ЧИ Є ДОБРІ НОВИНИ? 🇺🇦

​​📊 $41,9 млрд торговельного дефіциту. Лише 0,4% зростання ВВП у другому кварталі. З такими дисбалансами українська економіка входить в осінь. За 7 місяців 2026 року дефіцит торгівлі зріс майже на $11 млрд рік до року — у липні імпорт перевищив експорт більш ніж утричі. Міжнародні резерви за серпень скоротилися з $51,2 до $48,7 млрд — НБУ продав на ринку $4,85 млрд чистими. На цьому тлі уряд представив програму дій на 2026–2027 роки. За оцінкою UIF, це радше план переходу держави у стан нескінченної війни з набором вимірних цілей. 👉 Чи втримає НБУ гривню в діапазоні 44,5–45 грн/$ і наскільки реалістичний урядовий план на роки «нескінченної війни» — читайте у Макроекономічному дайджесті на сайті UIF ⬇️

​​⚡️ Ціни на електроенергію різко зросли, до зими планують повернути 4 ГВт генерації, а банки вже спрямували понад 60 млрд грн на енергетичні проєкти. Серпень показав одразу кілька важливих зрушень в українській енергетиці. На ринку «на добу наперед» середньозважена ціна електроенергії за місяць зросла приблизно на третину, а на внутрішньодобовому ринку — на 42%. Водночас триває підготовка до зими: до 1 листопада уряд очікує збільшити доступну потужність енергосистеми до 19,6 ГВт, а до кінця року — до 21,4 ГВт. Для цього планують відремонтувати 4 ГВт генеруючих потужностей. Інвестиції в енергостійкість також зростають: банки вже профінансували енергетичні проєкти бізнесу та домогосподарств на 60,4 млрд грн. Для бізнесу йдеться про проєкти загальною потужністю 1,938 ГВт — сонячна, газова, гідро-, біо- та вітрова генерація. Окремо банки фінансують і накопичення енергії (813 МВт) — системи зберігання, інвертори, акумулятори. Ще один важливий процес — інтеграція з європейським енергоринком. Україна отримала першого оператора NEMO — необхідну передумову для запуску market coupling з ЄС. 🔸 Що стоїть за цими змінами, що відбувається з експортом електроенергії, запасами газу, новою генерацією та як енергосистема готується до наступного опалювального сезону — читайте у новому енергетичному дайджесті 👇🏻

🔬 «Якими мають бути регулювання та фінансова мотивація, щоб стимулювати R&D» У 1997 році Україна витрачала на дослідження та розробки 1,19% ВВП. У 2024 році — лише 0,37%. За цей час чисельність дослідників на мільйон населення скоротилася майже вчетверо, а кількість наукових організацій — більш ніж удвічі. Чому Україна десятиліттями втрачала свій науковий і технологічний потенціал та що може змінити цю траєкторію? У новому дослідженні UIF ми проаналізували стан українського сектору R&D, чинні механізми його підтримки та досвід восьми країн — США, Південної Кореї, Ізраїлю, Китаю, Польщі, Тайваню, Японії та Бразилії. Ключові проблеми — відсутність єдиної стратегічної рамки розвитку сфери R&D, системної політики та стимулів, збереження радянської системи фінансування науки, яка не пов’язана з ефективністю та результативністю діяльності. Одночасно існувала та в останні роки різко загострилася проблема втрати кадрів. Серед запропонованих рішень — податкові стимули для R&D, IP Box, зміна принципів фінансування науки, програма повернення українських учених та концентрація ресурсів на пріоритетних технологічних напрямах. За оцінками дослідження, запропоновані кроки здатні забезпечити досягнення рівня витрат на R&D до 2% ВВП до 2035 року, що створить $20–27 млрд додаткового ВВП за вісім років (у реальних цінах 2026 року), до 25–30 тисяч нових висококваліфікованих робочих місць у сфері R&D. 👉 Які регуляторні та фінансові рішення потрібні Україні для розвитку R&D — читайте у новому дослідженні на сайті UIF👇🏻