Повторна блокада, ціни та втрати Пишу зараз статтю про повторну блокаду чорноморських портів, вона вийде тільки в грудні, тому хочу вже зараз поділитися одним важливим графіком і висновком. У 2022 році, коли росія заблокувала порти, ціни на аграрну продукцію, в тому числі на пшеницю, в Україні різко впали, хоча в світі вони злетіли. Причина падіння всередині - подорожчання логістики. Вивозити продукцію стало складніше й дорожче, і українські сільгоспвиробники почали отримувати за нього менше. Зараз те саме, проте в гірших умовах і з однією важливою відмінністю. Внутрішня ціна на пшеницю (пшениця тут просто як приклад) знову наблизилася до мінімумів 2022 року, але її собівартість вище. Пунктирна лінія - орієнтована собівартість пшениці. Тобто фінансово зараз значно гірше становище у сільгоспвиробників, ніж в 2022-му і удар цього разу може бути сильнішим.
Открыть в TelegramПосты канала Нів'євський|Економічна політика без прикрас
Зупинка «Кернелу» і глобальна продовольча безпека На додаток до попереднього допису, ще одне дискусійне питання. Чи може зупинка «Кернелу» серйозно вдарити по світовій продовольчій безпеці? Я особисто в цьому сумніваюся. Ось чому. Україна справді забезпечує близько 30% світового експорту соняшникової олії. Цифра велика і гордість України. Але подивіться на графік: якщо взяти всю світову торгівлю рослинними оліями, то українська соняшникова олія становить близько 4,5%, або 4 млн тонн із майже 90 млн тонн у сезоні 2025/26. І ці 4,5% припадають на всіх українських експортерів, а не лише на «Кернел». Чому тут важливо дивитися на всі олії? Бо рослинні олії взаємозамінні (принаймні частково). І знайти в світі десь 4% рослинних олій трейдерам буде не важко. Це просто, щоб не було ілюзій, що нам хтось буде дуже поспішати допомагати виходячи з потреб забезпечення глобальної продбезпеки.
Открыть в TelegramДинамика просмотровСкрыть динамику
Рост просмотров
Часов после публикации
Показать таблицей
| Часов после публикации | Просмотры |
|---|---|
| 0 ч | 0 |
| 38 ч | 553 |
| 67 ч | 681 |
- Всего сейчас681
Зупинка «Кернелу»: катастрофа чи ні? Вчора вірусною стала новина про те, що «Кернел» повідомив про тимчасову зупинку всіх своїх ОЕЗів через російські атаки. Насамперед це питання безпеки людей. Прикро, звичайно, чути, що далі росія руйнує економічну спроможність України... Це її стратегія... цілеспрямована...Але давайте глянемо на це без емоцій, а цифрами. 1. Наскільки великий цей удар для сектору? У фінансовому році до кінця червня 2026-го «Кернел» переробив 3,2 млн тонн олійних, з них 2,7 млн тонн соняшнику. За оцінкою самої компанії, це близько 29% української переробки соняшнику. Масштаб великий і коли такий великий покупець припиняє закупівлі, сільгоспвиробники можуть відчути це ще до того, як зупинка позначиться на експорті олії. 2. Скільки експортної виручки під ризиком? За даними компанії, з тонни соняшнику «Кернел» у середньому отримує 450 кг олії та 380 кг шроту. За середніми експортними цінами минулого сезону олія та шрот разом давали б близько $663 експортної виручки в перерахунку на тонну насіння. Саме товарне насіння експортували в середньому по $597 за тонну. Тобто різниця в експортній виручці становить близько $66 на тонну. Це орієнтир і порядок цифр за минулий сезон. За теперішніх цін картина дуже схожа. Тепер уявімо несприятливий сценарій: «Кернел» цілий рік не переробляє соняшник, інші українські заводи цей обсяг не підхоплюють, а всі "минулорічні" 2,7 млн тонн ідуть на експорт як насіння. Що дуже реалістично, адже покупець на український товар точно буде. За цінами минулого сезону олія та шрот із цього обсягу дали б $1,79 млрд експортної виручки, а насіння принесло б $1,61 млрд. Різниця становить близько $177 млн, або 0,76% агропродовольчого експорту і 0,44% усього товарного експорту України за сезон 2025/26. Тобто деякий мінус для експортної виручки є, і це тиснутиме на курс, але він точно не катастрофічний. Це лише сценарій, щоб оцінити швидко порядок впливу, це не прогноз. 3. А що з ВВП? І тут цікава, навіть дещо парадоксальна може бути ситуація Оці $66 на тонну показують, скільки додаткової експортної виручки дає переробка. Далі питання просте: скільки коштує сама переробка з урахуванням різниці у витратах на логістику? Якщо додаткові витрати менші за $66 на тонну, переробка дає чистий економічний виграш, і Україна втрачає його, коли експортує насіння. Якщо ж витрати перевищують $66, то, як не парадоксально, країна може отримати менше експортної виручки, але економічно виграти: заощаджені ресурси коштують більше, ніж втрачена виручка. Ось тут є певні калькуляції від самого міністерства (по собівартості переробки) і з них слідує, що такий парадоксальний сценарій може мати місце бути... 4. Що з цього випливає для політики? Як на мене, такі випадки - гарний антиаргумент прихильникам форсованого стимулювання переробки, які кажуть, що це нам дуже допоможе в теперішній час, коли росія блокує експорт. Переробка важлива, але робити з неї головну відповідь на блокування портів ризиковано, бо переробка дуже гарна ціль для ворога і це навпаки тільки збільшує ризики в цей непростий час. І наостанок дуже сподіваюся, що ця зупинка не стане приводом для нових лобістських ініціатив із вибірковими преференціями.
Открыть в TelegramДинамика просмотровСкрыть динамику
Рост просмотров
Часов после публикации
Показать таблицей
| Часов после публикации | Просмотры |
|---|---|
| 0 ч | 0 |
| 40 ч | 5 865 |
| 68 ч | 6 567 |
- Всего сейчас6 567
Здивувала позиція АМКУ щодо пріоритетності олії На засіданні Комітету з питань транспорту та інфраструктури (так, я його слухав - було досить цікаво) у представника Антимонопольного комітету (АМКУ) запитали про позицію відомства в частині порушення законодавства про конкуренцію. На що була озвучена наступна позиція: «Нами вивчена ця постанова на предмет дотримання законодавства про захист економічної конкуренції. І ми бачимо, що закладена в неї пріоритизація розповсюджується на всіх учасниках охоплюваних нею товарних ринків: як ринку реалізації олії, так і ринку роздрібної реалізації палива. Тому будь-якого негативного впливу на учасників конкретно цих визначених ринків вона немає. Тобто, якщо в цієї постанові, ну, наприклад, там було закладено, що дається пріоритизація там ОККО і WOG, а від цього, да, будуть страждати там UPG і КЛО, то тоді б, да, це було наше питання, ми б зразу б висловили з цього приводу занепокоєння. А так, ну, ми не бачимо впливу на конкуренцію на конкретно взятих ринках». Ну, тобто, для АМКУ норм, коли для одних дають пріоритет, а іншим - ні. Проте для мене аргументація АМКУ не переконлива з огляду на декілька питань: Чи справді конкуренція обмежується лише ринком олії? Коли дефіцитну пропускну здатність залізниці та кордону віддають без черги під один товар, чи не стають експортери олії, зерна, руди та металу прямими конкурентами саме на ринку транспортних послуг? Тобто, я розумію, якби йшлося саме про ринок олії, але тут в нас інший ринок, як на мене, який потрібно аналізувати. Чи не суперечить це тоді ст. 15 Закону «Про захист економічної конкуренції»? Зокрема частина 2 статті 15 закону визнає такі окремі дії як антиконкуренті з боку органів влади і тд: «дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами» та «надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції»
Открыть в TelegramДинамика просмотровСкрыть динамику
Рост просмотров
Часов после публикации
Показать таблицей
| Часов после публикации | Просмотры |
|---|---|
| 0 ч | 0 |
| 60 ч | 652 |
| 74 ч | 681 |
- Всего сейчас681
Ми з Сергієм в двох статтях на Forbes Ukraine (тут і тут) про це говорили і попереджали. Одна з причини, чому ця кепська пропозиція (пріоритет в перевезенні для олії) не буде працювати - Він відкриває двері лобізму. Коли пріоритетні всі, не пріоритетний ніхто. Рішення ухвалюватимуть конкретні люди в Укрзалізниці, портах і міністерствах, а розподіл дефіциту нижче ринкової ціни здавна є джерелом ренти та корупції.
Открыть в TelegramПереслано из Блог економіста
Пам'ятаєте, 23 жовтня я писала, що уряд дав олії та пальному пріоритет на залізниці, у портах і на Сулинському каналі, але вагонів з олією в черзі на західні переходи було лише 613? 9 листопада цей пріоритет розбирали на засіданні Комітету з питань транспорту та інфраструктури. І це був справжній рознос. Почали з металургів. Президент Укрметалургпрому Олександр Каленков сказав, що критеріїв, за якими обрали саме олію, ніхто не бачив. Якщо вже пріоритети роздають, то металургійна продукція теж має їх отримати. Європейські клієнти з безперервним циклом виробництва не чекатимуть. Якщо сталь не прийде вчасно, вони перейдуть до інших постачальників, і назад їх уже не повернеш. Далі депутати по черзі допитували Мінагро, Мінрозвитку, Укрзалізницю, АМПУ і навіть АМКУ: хто ініціював, на підставі яких розрахунків, хто персонально відповідає. Головуючий Микола Тищенко зачитав статті Закону про комітети та Кримінального кодексу про відповідальність за неправдиву інформацію, вимагав називати прізвища, говорив про «ознаки монополії» і «саботаж» та пообіцяв «дотягнутися до олігархів». Члена правління УЗ Володимира Іващенка викликали з особистим звітом на наступне засідання. Що з'ясувалося по суті. Пріоритет ініціювало Мінагро на прохання Укроліяпрому та УКАБ. Консультувалися лише з аграрними асоціаціями і рахували теж лише в межах аграрного сектору: тонна олії дає близько 1300 доларів валютної виручки, тонна зерна близько 220 доларів. Як це вплине на метал, руду чи хімію, не розраховували. Аргумент міністерства такий: агроекспорт і так тримається на рівні 2,5 млн т на місяць, тож олія лише заміщує насіння і шрот, а інші галузі не витісняє. Найцікавіше, що пріоритет майже не спрацював. За даними УЗ, у жовтні залізницею перевезли на експорт 130 тис. т олії, і лише 5% з них маршрутними поїздами, на які й поширюється пріоритет. Це два поїзди по 50 вагонів за місяць. Жодної офіційної заявки на пріоритетне перевезення УЗ не отримала. Зібрати 52 вагони олії на одній станції виявилося непросто. А на кордоні пріоритету немає взагалі: вагони передають тоді, коли їх погодить іноземний перевізник за місячним і добовим планом. Зараз до кордонів прямують 17,4 тис. вагонів, а передають близько 1700 на добу. Тобто олія не їде не тому, що їй заважають інші вантажі, а з інших причин. До того ж наливні вантажі вже платять на залізниці один із найвищих тарифів. Отже, в Укрзалізниці і без постанови був стимул везти олію першою. Помітний ефект пріоритет дав на Дунаї, і зовсім не той, на який розраховували. З 24 жовтня по 5 листопада через Сулинський канал зайшло 19 суден, з них 4 були порожніми танкерами під олію. Вони використали румунську квоту, хоча могли б зайти судна з вантажем. Через гирло Бистре, якому квота не потрібна, не зайшло жодного судна під олію. При цьому за місяць завезли 90 тис. т пального та вивезли 64 тис. т олії. Тобто танкерів, які привозять пальне, теоретично вистачає, щоб вивезти олію (хоча частина покупців вимагає танки, у яких раніше не возили нафтопродукти). А баржі з технічною сіллю для зимових доріг тим часом стоять на рейді. Головне, що пріоритетів стає дедалі більше. Мінекономіки ініціювало додати до переліку металургійну продукцію. Хіміки теж хочуть. Члени аграрного комітету пропонували розширити перелік на інші агрокультури. Депутати просять окремий пріоритет для солі. Укрзалізниця на засіданні анонсувала зміни до пріоритетів, які напрацювала з ЄБА та металургами. Але пріоритет для всіх означає звичайну чергу, тільки з ручним керуванням. І діє ця постанова до кінця воєнного стану. #залізниця #море
Открыть в TelegramУЗ, тарифи та вантажна база Сьогодні на запрошення ЦТС долучився до онлайн-дискусії по залізничних перевезеннях. Знову чітко проявилося протистояння між УЗ і вантажовласниками: УЗ каже, що витрати зростають і тарифи треба підвищувати, а бізнес каже, що це їм боляче і УЗ не буде чого возити. Окремо говорили про пасажирські перевезення. Цікаво, що на графіку ЦТС розрив між доходами й витратами на пасажирські перевезення помітно звузився: це через бюджетну компенсацію? або/і скільки тут грають роль зміни в самій компанії і які саме. Щодо вантажної бази. Порти заблоковані, інфраструктура та промисловість під ударами, і макропрогноз - падіння в 2026му, тобто нема звідки рости базі. Від себе як дослідника: це було між рядків багатьох спікерів..., крім дискусій нам бракує даних і досліджень, на які могли б спертися обидві сторони. Наприклад, на базове та елементарне питання як різні вантажі реагують на зміну тарифу - нема серйозного дослідження, цього реально бракує для діалогу...
Открыть в TelegramМоніторинг продовольства | 2-8 листопада До Києва додаємо Рівне. В обстежених магазинах Рівного були всі продукти, вартість набору вцілому на рівні Києва, але по асортименту в Києві краще. У Києві за тиждень асортимент залишився на тому самому рівні, наявність трохи знизилася, а продуктовий набір дещо подешевшав.
Открыть в TelegramСуспільні гроші для суспільних благ Public money for public goods Цей допис про моє бачення якою має бути аграрна підтримка в Україні. Нещодавно ОЕСР опублікувала новий звіт «Моніторинг та оцінка аграрної політики 2026». Команда KSE Агроцентру вже другий рік поспіль долучилася до підготовки розділу про Україну. На першому графіку - структурний вигляд аграрної підтримки в Україні. Я завжди цю структуру критикую, вона неефективна і не відповідає викликам. А як би виглядала підтримка, якби ми обирали програми за їхньою ефективністю? Емпіричні дослідження вказують на такий доволі простий принцип: суспільні кошти на суспільні блага, які дають користь та доступні всьому сектору, а не окремим виробникам. Це, наприклад, наукові дослідження, інфрастуктура, санітарні й фітосанітарні заходи та безпечність харчових продуктів. Тому на другому графіку - свого роду еталон, як би мало все виглядати: нема втручань в ціни, нема субсидій та дотацій, а весь "аграрний бюджет" витрачається на суспільні блага
Открыть в TelegramПродовольство в Києві | 27 жовтня - 1 листопада Продовжуємо щотижневий моніторинг забезпечення продовольством, трішки забарився із цим випуском. Загалом із забезпеченням ситуація добра. У всіх чотирьох магазинах були в наявності всі продукти, які ми відстежуємо. За нашими даними, продуктовий набір подешевшав порівняно з попереднім тижнем, але вибір трохи звузився. Поки що налагоджуємо збір даних та протоколи роботи. На окремі зміни цін може впливати те, що цього разу до заміру потрапив інший товар, тому до окремих змін цін варто ставитись обережно, поки що.
Открыть в TelegramПо звіту Єврокомісії про "готовність України до вступу до ЄС", велика картина Цього року Україна показала найбільший приріст готовності до вступу в ЄС за 2023–2026 роки. Середня оцінка зросла з 2,36 до 2,50 бала з 5. Торік було багато гучних заяв про великий прогрес, але цьогорічний приріст ще більший: +0,14 бала проти +0,08 торік. Це добра новина, хоча темп усе ще скромний. Якщо суто механічно продовжити темп 2025–2026 років, до умовних 5 балів дійдемо приблизно у 2045 році. Це, звісно, арифметична ілюстрація, а не прогноз вступу У сферах, за якими особливо стежу, картина стримана: транспорт, безпечність харчових продуктів і конкурентна політика залишилися на торішніх рівнях. Сільське господарство та розвиток села, розділ 11, просунулося на пів бала: з 1,5 до 2. Отже, прискорення є і це добре. Але роботи попереду ще багато, і фокус має бути на практичному виконанні правил та спроможності інституцій.
Открыть в TelegramПереслано из Блог економіста
Продовжую розбирати звіт Єврокомісії про транспорт. Повітряний транспорт – небо закрите, але правила авіаційної безпеки частково узгоджені. Відбулося перше засідання Спільного комітету за Угодою про спільний авіаційний простір, тож торішня проблема зі списком транспозиції нарешті може зрушити. Незалежного координатора слотів і наглядового органу з аеропортових зборів досі немає (як і минулого року). Роботу щодо сталого авіапального і створення робочої групи з сертифікації EASA українських авіаційних виробів ще не почали. Минулорічний абзац про корупцію на залізниці став загальнішим. Тепер ЄК просить прискорити приведення транспортних держпідприємств до стандартів корпоративного управління ОЕСР, забезпечити операційну незалежність наглядових рад і фінансову прозорість. Приклад той самий, що й торік: публікація даних про дорожні проєкти за Державною антикорупційною програмою. Підсумую: минулого року прогрес був лише в автомобільному транспорті, цього року ще й у залізничному та морському. Але залізничний закон запрацює лише через три роки, а вихід із чорного списку прапор привабливішим для мореплавства не зробив. Ну, і про Трансʼєвропейську мережу (TEN-T). Оцінка така сама, як і в транспорті: some level of preparation і some progress. Прогрес – переважно завдяки дорожнім і залізничним проєктам, які фінансує CEF (Connecting Europe Facility). Минулого року Україна готувала комплексний план впровадження колії стандартної ширини і вже побудувала 22 км колії Чоп–Ужгород. Цього року електрифікація Чоп–Ужгород на фінальній стадії. А з конкурсу CEF 2024 Україна отримала 73,5 млн євро на 80 км колії Мостиська–Скнилів (Львів) – перше масштабне просування колії 1435 мм вглиб західної України. Кілька проєктів CEF на сполученнях з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією вже реалізовані. А з концесією порту Чорноморськ ЄК записала нам старт державно-приватного партнерства в TEN-T. ЄК називає пріоритетом колію стандартної ширини на напрямку Польща–Львів («essential for resilience, economy and security»). І просить закрити фінансовий розрив, щоб не затримувати роботи, тобто знайти національне співфінансування. Думаю, всі розуміють, що 73,5 млн євро на 80 км нової колії – це далеко не вся сума. Проблема з Єдиною базою проєктів (Single Projects Pipeline) кочує зі звіту в звіт. Але цього року ЄК назвала причину: досі немає акту з вичерпним переліком ділянок доріг, залізниць, портів і аеропортів, що входять до мережі. Без нього неможливо застосувати технічні стандарти ERTMS, інфраструктуру для альтернативних видів палива, інтелектуальні транспортні системи. Тобто мережу ми будуємо, а юридично не визначили, що до неї входить. Ще потрібні плани сталої міської мобільності для міст понад 50 тис. жителів, сильніший проєктний менеджмент, «єдине вікно» для дозволів і критерії TEN-T в оцінці публічних інвестицій. І з позначкою «urgent» – краще управління дорожніми активами та відновлення Дорожнього фонду. Минулого року такого не було. "Україні слід синхронізувати планування та впровадження транспортної інфраструктури з сусідніми країнами відповідно до нового Регламенту TEN-T, надати пріоритет модернізації інфраструктури на пунктах пропуску та під'їзних шляхах і пришвидшити реалізацію ключових дорожніх і залізничних проєктів." #вступ_до_ЄС #залізниця #авіа
Открыть в TelegramПереслано из Блог економіста
Прогрес України в рамках Пакету розширення ЄС (транспорт) Це вже традиційний довгий пост. Вийшов черговий звіт Єврокомісії про готовність України до вступу (назвемо його так), який охоплює період 1.09.2025–1.09.2026. А оце мій минулорічний пост про прогрес України. Порівняємо. У 2022 році в сфері транспорту оцінка була 2 з 5, у 2023 – 2, 2024 – 2, 2025 – 2, 2026 – знову 2 (some level of preparation). Прогрес, як і минулого року, some progress. Цього разу ЄК пояснює це законом про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту, вторинним законодавством в автотранспорті та виключенням українського прапора з чорного списку Паризького меморандуму. Давайте подивимось детальніше. Національну транспортну стратегію до 2030 року та Стратегію розвитку прикордонної інфраструктури тепер впроваджують. З нового – декарбонізація автомобільного, повітряного і морського транспорту (альтернативні види палива, плани сталої міської мобільності) і заклик активніше брати участь у роботі Договору про Транспортне співтовариство як спостерігач. В автомобільному транспорті знову потрібні some steps, і знову потрібне узгодження з соціальними та ринковими правилами ЄС. Закон про доступ до професії автоперевізника та вторинне законодавство щодо електронного реєстру перевізників доопрацьовуються. Режим праці та відпочинку водіїв поступово узгоджують, смарт-тахографи G2V2 стали обов'язковими для нових зареєстрованих авто. Далі треба рухатися з платою за дороги, безпекою руху, техоглядом, вагою і габаритами, небезпечними вантажами та інтелектуальними транспортними системами. ЄК хоче обов'язковий періодичний техогляд для всіх транспортних засобів категорій M і N, тобто і для приватних легковиків, яким його скасували ще у 2011 році. Цікаво, хто наважиться на таке рішення. В залізничному транспорті нарешті є зрушення: прийняли закон про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту. Але набирає він чинності через три роки після опублікування. Тепер потрібен закон про ринок залізничних перевезень: функціональне відокремлення управління інфраструктурою від перевезень, недискримінаційний доступ, незалежний управитель інфраструктури та незалежний регулятор. Окрім того, потрібні незалежний орган з безпеки і орган з розслідування аварій. В морському транспорті головна новина – український прапор виключили з чорного списку Паризького меморандуму про портовий контроль. Але структурні слабкості адміністрації держави прапора залишаються, тому український реєстр і далі малопривабливий. Систему моніторингу руху суден (VTMIS) досі створюють. Решту бар'єрів на ринку морських перевезень треба прибрати згідно з ПВЗВТ. А ще ЄК чекає закон про торговельне мореплавство та судноплавство на внутрішніх водних шляхах і нові правила надання портових послуг. У внутрішньому водному транспорті, як і минулого, і позаминулого року, розробляють та впроваджують регуляції для поліпшення безпеки навігації та функціонування ринку. Прийняли зміни до правил річкового сервісу. Визнання сертифікатів екіпажів і підключення до Європейської бази даних екіпажів досі триває. Про Дунайську стратегію цього разу не згадали. Україна ще не узгодила своє законодавство з Директивою про комбінований транспорт (як і минулого, і позаминулого року). Щодо пасажирського транспорту, PSO, яке торік було «щось нове», тепер стало конкретним. Працює пілотна схема державних закупівель далеких внутрішніх пасажирських перевезень залізницею, на 2026 рік із бюджету виділили близько 370 млн євро. На її основі ЄК хоче повноцінну рамку для PSO-контрактів. Права пасажирів узгоджені частково: треба прописати допомогу при скасуванні чи затримці рейсів, передоплати та доступність для людей з інвалідністю й маломобільних пасажирів. Продовження – в наступному пості. #вступ_до_ЄС #залізниця #авто #пасажири #безпека #море
Открыть в TelegramЦіни знизилися. А що з продовольчою безпекою? Класно, що Мінагрополітики опублікувало моніторинг цін. Не знаю, чи наш Моніторинг забезпечення населення продовольством підштовхнув міністерство до цієї публікації😁 Тим не менш, сподіваюсь, тепер такі публікації стануть щотижневими і більш детальними. Проте середні ціни дають лише частину інформації для оцінки продовольчої безпеки. Важливо також знати, що, власне, є у нашому моніторингу: • Фізична наявність. Чи є продукти в конкретному населеному пункті? Особливо у прифронтових громадах, де постачання може перериватися. • Асортимент (і якість). Чи можна придбати набір безпечних продуктів для повноцінного харчування, а не лише кілька базових позицій? • Доступність відносно доходів. Якщо продукти подешевшали, але родина втратила заробіток, доступнішими вони могли й не стати. Яку частину доходу коштує продуктовий кошик? Ось ці компоненти мають бути в регулярному звіті про продовольчу безпеку
Открыть в TelegramПереслано из KSE Agrocenter
✏️ KSE Агроцентр вдруге став головним співавтором розділу про Україну у звіті OECD Agricultural Policy Monitoring & Evaluation, який є головним дослідженням, що оцінює підтримку аграрного сектору в 56 країнах світу. Загальний обсяг підтримки аграрного сектору України становив близько 0.2% ВВП у 2023–2025 роках. Близько 40% всіх трансфертів сільгоспвиробникам складали заходи, що найбільше викривляють виробництво та торгівлю (підтримка ринкових цін, компенсація відсоткових ставок за кредитами, прямі субсидії). Найбільшу цінову підтримку (MPS) отримали цукор і свинина, а найменшу — жито, овес, соняшник і молоко. Водночас фінансування науки, інновацій та інфраструктури трималося на низькому рівні порівняно з іншими країнами (0.8% від обсягу аграрного виробництва). У 2025–2026 роках ключовими напрямами державної політики України стали інституційна трансформація, підтримка аграріїв в умовах війни та гармонізація законодавства з законодавством ЄС. Зміни в структурі профільних міністерств супроводжувалися обов'язковою реєстрацією отримувачів державної підтримки через Державний аграрний реєстр, а також початком інтеграції європейських систем моніторингу та адміністрування аграрних виплат. Уряд розширив програму пільгового кредитування «5-7-9%» та часткового гарантування кредитів, активізував розмінування сільськогосподарських земель, підтримку зрошення та будівництво овочесховищ. Водночас, починаючи з жовтня 2025 року, аграрний сектор зазнав певних обмежень в торгівлі з ЄС через повернення експортних ліцензій, квот та мит на певні товари. Основні рекомендації OECD фокусуються на інвестиціях у логістику та експортну інфраструктуру, посиленні контролю якості й простежуваності продукції відповідно до стандартів ЄС, диверсифікації торговельних партнерів, розвитку аграрних знань та інновацій, а також пріоритетності інвестицій у підвищення продуктивності та відновлення ґрунтів. ___________ ✏️ The KSE Agrocenter once again served as the primary co-author of the section on Ukraine in the OECD’s Agricultural Policy Monitoring and Evaluation report — a flagship study that assesses agricultural sector support across 56 countries. Total support for Ukraine’s agricultural sector amounted to approximately 0.2% of GDP during the 2023–2025 period. About 40% of all transfers to agricultural producers consisted of the most distorting measures for production and trade (such as market price support, interest rate subsidies on loans, and direct subsidies). Sugar and pork received the highest levels of Market Price Support (MPS), while rye, oats, sunflowers, and milk received the least. Meanwhile, funding for agricultural research, innovation, and infrastructure remained low compared to other countries (0.8% of the total value of agricultural production). In 2025–2026, key priorities for Ukraine’s state policy included institutional transformation, support for agricultural producers amidst the war, and the harmonization of national legislation with EU law. Structural changes within relevant ministries were accompanied by a requirement that state support recipients register through the State Agrarian Registry, and by the initiation of the integration of European systems for monitoring and administering agricultural payments. The government expanded the "5-7-9%" concessional lending program and the partial credit guarantee scheme, while also intensifying efforts to demine agricultural land, support irrigation, and construct vegetable storage facilities. At the same time, starting in October 2025, the agricultural sector faced certain trade restrictions with the EU due to the reinstatement of export licenses, quotas, and tariffs on specific goods. The OECD’s key recommendations focus on investments in logistics and export infrastructure; strengthening quality control and product traceability in line with EU standards; diversifying trade partners; developing agricultural knowledge and innovation; and prioritizing investments to increase productivity and restore soil health. 📄 Повний звіт / Full report
Открыть в TelegramРосія тягне свій експорт зернових до Балтики і навіть до Арктичного моря (Мурманськ). Бо можуть В тому числі через те, що експорт на росії став доволі консолідований в державних руках з часу повномасштабного вторгнення в 2022 році
Открыть в TelegramЕкономічний дайджест, понеділок 2 листопада 2026 року Ердоган та Зеленський мають якісь домовленості працювати над ефективністю чорноморського зернового коридору. Сподіваюсь, у Ердогана вийде дубль два і буде Зернова угода 2. Мапа - зі статті на Financial Times, на ній атаки дронами та ракетами з нашого та російського боку. На іншому графіку - щомісячна частота атак. Я поки що не бачу, чому зерновий коридор має бути вигідним путіну. Так, росії теж боляче, бо нема експорту зернових. Але для путіна ця біль асиметрична, ми набагато уразливіші
Открыть в Telegram