Account
Офіцер м/с ЗСУ🇺🇦

Офіцер м/с ЗСУ🇺🇦

Особистий блог.😎 Старший лейтенант м/с Сил Оборони України Асистент кафедри ОНмедУ Для звʼязку @anest_zsu Чат для обговорення: 👇 "Ординаторська -Chat" https://t.me/ordinatorskachat

Username
@officermedua
Category
Medicine
Country
UkraineUkraine
Created
, 1 year
Subscribers1,331+3 last week
Avg views per post, 7d568−2.1% vs prev 7d
ERR42.67%last 7 days

Subscribers, 30 days

Nov 9 – Nov 16+3 (+0.2%)

Show as table
DateSubscribers
Nov 9, 20261,328
Nov 10, 20261,329
Nov 11, 20261,329
Nov 12, 20261,326
Nov 13, 20261,324
Nov 14, 20261,328
Nov 15, 20261,330
Nov 16, 20261,331

Average views per post by day

By publication day

Show as table
DateAvg views per post
Oct 18, 20261,098
Oct 20, 20261,157
Oct 22, 20261,144
Oct 23, 20261,176
Oct 26, 20261,150
Oct 27, 20261,100
Nov 5, 2026580
Nov 11, 2026600
Nov 13, 2026568
Nov 14, 2026536

Most viewed this month

  1. 01

    До роздумів: 🤔 Бувають періоди, коли просто не знаєш, про що написати… І справа не у відсутності тем чи думок. Навпаки, їх достатньо. Але іноді настають моменти, коли починаєш трохи інакше дивитися на звичні речі, переосмислювати свої плани, пріоритети та погляди на життя. Напевно, у кожного бувають такі кризові періоди, коли не все складається так, як хотілося б. Коли доводиться приймати непрості рішення, щось змінювати, від чогось відмовлятися, а іноді просто визнавати, що не все залежить від тебе. При цьому життя триває. Ти працюєш, займаєшся звичними справами, виконуєш свої обов’язки. Але іноді зовсім немає бажання щось писати, обговорювати чи ділитися власними думками. Останнім часом ловлю себе саме на цьому. Є багато тем, про які хотілося б поговорити, багато професійних питань, спостережень і досвіду, якими варто поділитися. Але поки що складно зібрати все це докупи. Мабуть, це теж нормальна частина життя. Не завжди потрібно бути активним, продуктивним і мати відповіді на всі запитання. Іноді достатньо просто продовжувати робити свою справу… Посилання: Telegram | Наш чат

    Textedited
    Views1.26K
    Forwards0
    Reactions29
    Comments0
  2. 02
    Views1.17K
    Forwards10
    Reactions15
    Comments0
  3. 03

    📚 До роздумів: про книжки, які залишаються з нами на все життя. Не скажу, що читаю постійно чи дуже багато. У мене це буває хвилями: інколи місяцями майже нічого, а потім знаходиться книжка, яка затягує настільки, що буквально змінює твоє сприйняття світу. Перша така книжка в моєму житті: "Таємничий острів" Жуля Верна. Мені було років десять, і вона просто відкрила для мене світ пригодницької литератури. Друга книжка, яка дуже сильно вплинула на моє світосприйняття, :"Архіпелаг ГУЛАГ"Олександра Солженіцина. Одразу скажу, що я зовсім не є прихильником самого автора. Але ця книжка змусила мене по-іншому подивитися на історію ХХ століття, радянську систему, масштаби репресій і те, наскільки легко держава може зламати людське життя. Нещодавно прочитав Україна під грифом “Секретно”Володимира В’ятровича. І тут схожа історія. Не можу сказати, що поділяю всі погляди автора, але книжка відкрила для мене чимало маловідомих сторінок української історії. Читається дуже цікаво, місцями навіть важко відірватися. Взагалі я переконаний, що не обов’язково погоджуватися з автором, щоб його книжка була для тебе корисною. Іноді найважливіше -не готові відповіді, а запитання, які залишаються після прочитання. Окремо хочу згадати "Есенціалізм " Ґреґа Маккеона. На мою думку, це одна з найкращих книжок, які мені доводилося читати. Вона про те, як серед величезної кількості справ, обов’язків, можливостей і постійного поспіху навчитися відрізняти справді важливе від другорядного. Іноді ми намагаємося встигнути все, бути корисними всім, вирішити всі проблеми. А в результаті втрачаємо сили й час на те, що насправді не має такого великого значення. Ця книжка змусила мене багато про що задуматися. І, звичайно, стоїцизм. Особливо "Наодинці з собою"Марка Аврелія. Мабуть, саме стоїчна філософія стала для мене однією з найважливіших у нинішньому житті. Особливо під час війни. Коли навколо стільки невизначеності, стільки подій, на які ти ніяк не можеш вплинути, дуже важливо навчитися розрізняти те, що залежить від тебе, і те, що перебуває поза твоїм контролем. Ти не можеш контролювати все, що відбувається навколо. Не можеш змінити кожну ситуацію, передбачити всі події чи вплинути на рішення інших людей. Але можеш намагатися контролювати власні вчинки, рішення та ставлення до обставин. Іноді мені здається, що без такого філософського підходу в умовах війни можна просто втратити внутрішню рівновагу. Звичайно, це не означає, що ти перестаєш переживати, боятися чи сумніватися. Стоїцизм не робить людину байдужою. Але він допомагає не дозволяти обставинам повністю керувати твоїм внутрішнім станом. І це для мене дуже важливо. Насправді таких книжок значно більше. Є художня література, історичні праці, філософія, психологія. Є книжки, які просто цікаво читати, а є ті, після яких ти вже трохи інакше дивишся на життя. Бо серед служби, роботи, війни й усього цього постійного шуму іноді дуже важливо хоча б на кілька годин опинитися в іншому світі. А іноді книжки допомагають не втекти від реальності, а краще її зрозуміти. І тепер мені цікаво почути вас. Яка книжка справді змінила ваше життя або погляд на світ? Пишіть у коментарях. Із задоволенням поповню свій список... Посилання: Telegram | Наш чат

    Textedited
    Views1.16K
    Forwards9
    Reactions21
    Comments4
  4. 04
    Views1.15K
    Forwards8
    Reactions55
    Comments0
  5. 05
    Views1.14K
    Forwards14
    Reactions13
    Comments0

Latest posts

#353Photo
Views568−40%vs avg
Forwards9
Reactions4
Comments0
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
9 h354
33 h562
36 h568
  1. Total to date568
#351Text

🇺🇦 11 листопада. День визволення Херсона. 11 листопада 2022 року українські військові звільнили Херсон від російської окупації. Думаю, багато хто пам’ятає ті кадри: люди на вулицях, українські прапори, сльози, обійми… Радість, яку складно передати словами. Після понад восьми місяців окупації місто знову стало вільним. Але іноді замислюєшся над тим, скільки всього довелося пережити цим людям за ті вісім місяців. Страх. Приниження. Обшуки. Викрадення людей. Катування. Зникнення рідних. Постійна невідомість. Коли ти живеш у власному будинку, у власному місті, але вже не почуваєшся його господарем. Коли боїшся сказати зайве слово. Коли не знаєш, чи повернешся додому, якщо просто вийдеш на вулицю. І коли кожен наступний день стає маленькою перемогою. А потім настало 11 листопада. Здавалося, найстрашніше залишилося позаду. Але для Херсона війна не закінчилася. Місто звільнили від окупації, але не звільнили від війни. Іноді мені здається, що це одна з найтрагічніших особливостей Херсона. Від російських військ місто відділяє Дніпро. Тут немає звичних для багатьох ділянок фронту масштабних наземних штурмів міських кварталів. Але... Артилерійські обстріли, авіаційні удари, ракети, безпілотники…мішенями стають звичайні люди. Автомобілі, громадський транспорт, люди, які йдуть на роботу, до магазину чи просто намагаються жити. І все це вкотре нагадує, наскільки крихким може бути людське життя. Але попри все Херсон продовжує жити.. І, мабуть, саме це вражає найбільше. Бо Херсон -це насамперед люди. І поки ці люди живуть, працюють, допомагають одне одному та зберігають своє місто -Херсон живе. 🇺🇦 З річницею визволення!) Посилання: Telegram | Наш чат

Open in Telegram
Views600−37%vs avg
Forwards2
Reactions51
Comments1
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
12 h360
36 h445
72 h600
  1. Total to date600
#350Photo

Спінальна анестезія при бойовій травмі на ROLE 2. Наскільки це виправдано? На фото фрагмент медичної документації однієї з лікарень прифронтового міста, яка, зокрема, надає допомогу пацієнтам із бойовою травмою. Пацієнт із мінно-вибуховим пораненням нижньої кінцівки. Ургентне оперативне втручання в нічний час, ампутація стопи на рівні суглоба Шопара із застосуванням турнікета. Метод анестезії: спінальна. Відверто кажучи, мені не зовсім зрозумілий вибір саме цієї методики анестезії в таких обставинах. Існує чимало досліджень застосування регіонарної, зокрема спінальної, анестезії у військовій медицині. Цікавим є досвід французьких військових анестезіологів. Однак значна частина опублікованих даних стосується гемодинамічно стабільних пацієнтів, планових втручань або лікування на пізніших етапах медичної допомоги. Безумовно, спінальна анестезія сама по собі не є помилкою чи абсолютно протипоказаною методикою на ROLE 2. Проте її застосування при гострій бойовій травмі потребує особливої уваги. Настанова Joint Trauma System CPG №40 Anesthesia for Trauma Patients наголошує на необхідності мінімізації гемодинамічної нестабільності, оцінки коагуляційного статусу, продовження ресусцитації під час операції та індивідуального вибору анестетиків. У пацієнтів із мінно-вибуховою травмою необхідно враховувати потенційну крововтрату, гіповолемію, ризик травмаіндукованої коагулопатії та розвитку геморагічного шоку. Особливо коли йдеться про ургентне оперативне втручання. Саме тому в умовах ROLE 2 часто доцільно віддавати перевагу загальній внутрішньовенній анестезії в поєднанні з периферичними нервовими блокадами, залежно від клінічної ситуації. Чи означає це, що спінальна анестезія не має права на існування при бойовій травмі? Звісно, ні. Але, на мою думку, на ROLE 2 її застосування має бути вкрай вибірковим, з ретельним виключенням протипоказань та оцінкою всіх потенційних ризиків. Це радше поодинокі, клінічно обґрунтовані випадки, а не рутинна практика. Досвід окремих колег свідчить, що застосування спінальної анестезії при гострій бойовій травмі іноді супроводжувалося серйозними гемодинамічними ускладненнями та несприятливими наслідками. Ургентна ампутація після мінно-вибухового поранення із застосуванням турнікета змушує замислитися, наскільки виправданим був вибір саме спінальної анестезії...🤔 Посилання: Telegram | Наш чат

Open in Telegram
Views580−39%vs avg
Forwards2
Reactions10
Comments3
#349Text
Views1,100+16%vs avg
Forwards2
Reactions61
Comments5
#348Photo
Views1,150+21%vs avg
Forwards8
Reactions55
Comments0
#347Textedited

До роздумів: 🤔 Бувають періоди, коли просто не знаєш, про що написати… І справа не у відсутності тем чи думок. Навпаки, їх достатньо. Але іноді настають моменти, коли починаєш трохи інакше дивитися на звичні речі, переосмислювати свої плани, пріоритети та погляди на життя. Напевно, у кожного бувають такі кризові періоди, коли не все складається так, як хотілося б. Коли доводиться приймати непрості рішення, щось змінювати, від чогось відмовлятися, а іноді просто визнавати, що не все залежить від тебе. При цьому життя триває. Ти працюєш, займаєшся звичними справами, виконуєш свої обов’язки. Але іноді зовсім немає бажання щось писати, обговорювати чи ділитися власними думками. Останнім часом ловлю себе саме на цьому. Є багато тем, про які хотілося б поговорити, багато професійних питань, спостережень і досвіду, якими варто поділитися. Але поки що складно зібрати все це докупи. Мабуть, це теж нормальна частина життя. Не завжди потрібно бути активним, продуктивним і мати відповіді на всі запитання. Іноді достатньо просто продовжувати робити свою справу… Посилання: Telegram | Наш чат

Open in Telegram
Views1,264+33%vs avg
Forwards0
Reactions29
Comments0
#346Text
Views1,088+15%vs avg
Forwards6
Reactions7
Comments0
#345Text
Views1,144+21%vs avg
Forwards14
Reactions13
Comments0
#344Textedited

📚 До роздумів: про книжки, які залишаються з нами на все життя. Не скажу, що читаю постійно чи дуже багато. У мене це буває хвилями: інколи місяцями майже нічого, а потім знаходиться книжка, яка затягує настільки, що буквально змінює твоє сприйняття світу. Перша така книжка в моєму житті: "Таємничий острів" Жуля Верна. Мені було років десять, і вона просто відкрила для мене світ пригодницької литератури. Друга книжка, яка дуже сильно вплинула на моє світосприйняття, :"Архіпелаг ГУЛАГ"Олександра Солженіцина. Одразу скажу, що я зовсім не є прихильником самого автора. Але ця книжка змусила мене по-іншому подивитися на історію ХХ століття, радянську систему, масштаби репресій і те, наскільки легко держава може зламати людське життя. Нещодавно прочитав Україна під грифом “Секретно”Володимира В’ятровича. І тут схожа історія. Не можу сказати, що поділяю всі погляди автора, але книжка відкрила для мене чимало маловідомих сторінок української історії. Читається дуже цікаво, місцями навіть важко відірватися. Взагалі я переконаний, що не обов’язково погоджуватися з автором, щоб його книжка була для тебе корисною. Іноді найважливіше -не готові відповіді, а запитання, які залишаються після прочитання. Окремо хочу згадати "Есенціалізм " Ґреґа Маккеона. На мою думку, це одна з найкращих книжок, які мені доводилося читати. Вона про те, як серед величезної кількості справ, обов’язків, можливостей і постійного поспіху навчитися відрізняти справді важливе від другорядного. Іноді ми намагаємося встигнути все, бути корисними всім, вирішити всі проблеми. А в результаті втрачаємо сили й час на те, що насправді не має такого великого значення. Ця книжка змусила мене багато про що задуматися. І, звичайно, стоїцизм. Особливо "Наодинці з собою"Марка Аврелія. Мабуть, саме стоїчна філософія стала для мене однією з найважливіших у нинішньому житті. Особливо під час війни. Коли навколо стільки невизначеності, стільки подій, на які ти ніяк не можеш вплинути, дуже важливо навчитися розрізняти те, що залежить від тебе, і те, що перебуває поза твоїм контролем. Ти не можеш контролювати все, що відбувається навколо. Не можеш змінити кожну ситуацію, передбачити всі події чи вплинути на рішення інших людей. Але можеш намагатися контролювати власні вчинки, рішення та ставлення до обставин. Іноді мені здається, що без такого філософського підходу в умовах війни можна просто втратити внутрішню рівновагу. Звичайно, це не означає, що ти перестаєш переживати, боятися чи сумніватися. Стоїцизм не робить людину байдужою. Але він допомагає не дозволяти обставинам повністю керувати твоїм внутрішнім станом. І це для мене дуже важливо. Насправді таких книжок значно більше. Є художня література, історичні праці, філософія, психологія. Є книжки, які просто цікаво читати, а є ті, після яких ти вже трохи інакше дивишся на життя. Бо серед служби, роботи, війни й усього цього постійного шуму іноді дуже важливо хоча б на кілька годин опинитися в іншому світі. А іноді книжки допомагають не втекти від реальності, а краще її зрозуміти. І тепер мені цікаво почути вас. Яка книжка справді змінила ваше життя або погляд на світ? Пишіть у коментарях. Із задоволенням поповню свій список... Посилання: Telegram | Наш чат

Open in Telegram
Views1,157+22%vs avg
Forwards9
Reactions21
Comments4

All posts

Connections