Кабинет
Офіцер м/с ЗСУ🇺🇦

Офіцер м/с ЗСУ🇺🇦

Особистий блог.😎 Старший лейтенант м/с Сил Оборони України Асистент кафедри ОНмедУ Для звʼязку @anest_zsu Чат для обговорення: 👇 "Ординаторська -Chat" https://t.me/ordinatorskachat

Юзернейм
@officermedua
Категория
Медицина
Страна
УкраинаУкраина
Создан
, 1 год
Подписчики1 331+3 за неделю
Просмотров на пост, 7 дн.568−2,1% к пред. 7 дн.
ERR42,67 %за 7 дней

Подписчики, 30 дней

9 нояб. – 16 нояб.+3 (+0,2%)

Показать таблицей
ДатаПодписчики
9 нояб. 2026 г.1 328
10 нояб. 2026 г.1 329
11 нояб. 2026 г.1 329
12 нояб. 2026 г.1 326
13 нояб. 2026 г.1 324
14 нояб. 2026 г.1 328
15 нояб. 2026 г.1 330
16 нояб. 2026 г.1 331

Средние просмотры поста по дням

По дню публикации

Показать таблицей
ДатаПросмотров на пост
18 окт. 2026 г.1 098
20 окт. 2026 г.1 157
22 окт. 2026 г.1 144
23 окт. 2026 г.1 176
26 окт. 2026 г.1 150
27 окт. 2026 г.1 100
5 нояб. 2026 г.580
11 нояб. 2026 г.600
13 нояб. 2026 г.568
14 нояб. 2026 г.536

Самые просматриваемые за месяц

  1. 01

    До роздумів: 🤔 Бувають періоди, коли просто не знаєш, про що написати… І справа не у відсутності тем чи думок. Навпаки, їх достатньо. Але іноді настають моменти, коли починаєш трохи інакше дивитися на звичні речі, переосмислювати свої плани, пріоритети та погляди на життя. Напевно, у кожного бувають такі кризові періоди, коли не все складається так, як хотілося б. Коли доводиться приймати непрості рішення, щось змінювати, від чогось відмовлятися, а іноді просто визнавати, що не все залежить від тебе. При цьому життя триває. Ти працюєш, займаєшся звичними справами, виконуєш свої обов’язки. Але іноді зовсім немає бажання щось писати, обговорювати чи ділитися власними думками. Останнім часом ловлю себе саме на цьому. Є багато тем, про які хотілося б поговорити, багато професійних питань, спостережень і досвіду, якими варто поділитися. Але поки що складно зібрати все це докупи. Мабуть, це теж нормальна частина життя. Не завжди потрібно бути активним, продуктивним і мати відповіді на всі запитання. Іноді достатньо просто продовжувати робити свою справу… Посилання: Telegram | Наш чат

    Текстизменён
    Просмотры1,26 тыс.
    Пересылки0
    Реакции29
    Комментарии0
  2. 02
    Просмотры1,17 тыс.
    Пересылки10
    Реакции15
    Комментарии0
  3. 03

    📚 До роздумів: про книжки, які залишаються з нами на все життя. Не скажу, що читаю постійно чи дуже багато. У мене це буває хвилями: інколи місяцями майже нічого, а потім знаходиться книжка, яка затягує настільки, що буквально змінює твоє сприйняття світу. Перша така книжка в моєму житті: "Таємничий острів" Жуля Верна. Мені було років десять, і вона просто відкрила для мене світ пригодницької литератури. Друга книжка, яка дуже сильно вплинула на моє світосприйняття, :"Архіпелаг ГУЛАГ"Олександра Солженіцина. Одразу скажу, що я зовсім не є прихильником самого автора. Але ця книжка змусила мене по-іншому подивитися на історію ХХ століття, радянську систему, масштаби репресій і те, наскільки легко держава може зламати людське життя. Нещодавно прочитав Україна під грифом “Секретно”Володимира В’ятровича. І тут схожа історія. Не можу сказати, що поділяю всі погляди автора, але книжка відкрила для мене чимало маловідомих сторінок української історії. Читається дуже цікаво, місцями навіть важко відірватися. Взагалі я переконаний, що не обов’язково погоджуватися з автором, щоб його книжка була для тебе корисною. Іноді найважливіше -не готові відповіді, а запитання, які залишаються після прочитання. Окремо хочу згадати "Есенціалізм " Ґреґа Маккеона. На мою думку, це одна з найкращих книжок, які мені доводилося читати. Вона про те, як серед величезної кількості справ, обов’язків, можливостей і постійного поспіху навчитися відрізняти справді важливе від другорядного. Іноді ми намагаємося встигнути все, бути корисними всім, вирішити всі проблеми. А в результаті втрачаємо сили й час на те, що насправді не має такого великого значення. Ця книжка змусила мене багато про що задуматися. І, звичайно, стоїцизм. Особливо "Наодинці з собою"Марка Аврелія. Мабуть, саме стоїчна філософія стала для мене однією з найважливіших у нинішньому житті. Особливо під час війни. Коли навколо стільки невизначеності, стільки подій, на які ти ніяк не можеш вплинути, дуже важливо навчитися розрізняти те, що залежить від тебе, і те, що перебуває поза твоїм контролем. Ти не можеш контролювати все, що відбувається навколо. Не можеш змінити кожну ситуацію, передбачити всі події чи вплинути на рішення інших людей. Але можеш намагатися контролювати власні вчинки, рішення та ставлення до обставин. Іноді мені здається, що без такого філософського підходу в умовах війни можна просто втратити внутрішню рівновагу. Звичайно, це не означає, що ти перестаєш переживати, боятися чи сумніватися. Стоїцизм не робить людину байдужою. Але він допомагає не дозволяти обставинам повністю керувати твоїм внутрішнім станом. І це для мене дуже важливо. Насправді таких книжок значно більше. Є художня література, історичні праці, філософія, психологія. Є книжки, які просто цікаво читати, а є ті, після яких ти вже трохи інакше дивишся на життя. Бо серед служби, роботи, війни й усього цього постійного шуму іноді дуже важливо хоча б на кілька годин опинитися в іншому світі. А іноді книжки допомагають не втекти від реальності, а краще її зрозуміти. І тепер мені цікаво почути вас. Яка книжка справді змінила ваше життя або погляд на світ? Пишіть у коментарях. Із задоволенням поповню свій список... Посилання: Telegram | Наш чат

    Текстизменён
    Просмотры1,16 тыс.
    Пересылки9
    Реакции21
    Комментарии4
  4. 04
    Просмотры1,15 тыс.
    Пересылки8
    Реакции55
    Комментарии0
  5. 05
    Просмотры1,14 тыс.
    Пересылки14
    Реакции13
    Комментарии0

Новые посты

#354Видео
Просмотры536−43%к среднему
Пересылки21
Реакции44
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч66
12 ч479
15 ч494
27 ч536
  1. Через 24 часа536
  2. Всего сейчас536
#353Фото
Просмотры568−40%к среднему
Пересылки9
Реакции4
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
9 ч354
33 ч562
36 ч568
  1. Всего сейчас568
#351Текст

🇺🇦 11 листопада. День визволення Херсона. 11 листопада 2022 року українські військові звільнили Херсон від російської окупації. Думаю, багато хто пам’ятає ті кадри: люди на вулицях, українські прапори, сльози, обійми… Радість, яку складно передати словами. Після понад восьми місяців окупації місто знову стало вільним. Але іноді замислюєшся над тим, скільки всього довелося пережити цим людям за ті вісім місяців. Страх. Приниження. Обшуки. Викрадення людей. Катування. Зникнення рідних. Постійна невідомість. Коли ти живеш у власному будинку, у власному місті, але вже не почуваєшся його господарем. Коли боїшся сказати зайве слово. Коли не знаєш, чи повернешся додому, якщо просто вийдеш на вулицю. І коли кожен наступний день стає маленькою перемогою. А потім настало 11 листопада. Здавалося, найстрашніше залишилося позаду. Але для Херсона війна не закінчилася. Місто звільнили від окупації, але не звільнили від війни. Іноді мені здається, що це одна з найтрагічніших особливостей Херсона. Від російських військ місто відділяє Дніпро. Тут немає звичних для багатьох ділянок фронту масштабних наземних штурмів міських кварталів. Але... Артилерійські обстріли, авіаційні удари, ракети, безпілотники…мішенями стають звичайні люди. Автомобілі, громадський транспорт, люди, які йдуть на роботу, до магазину чи просто намагаються жити. І все це вкотре нагадує, наскільки крихким може бути людське життя. Але попри все Херсон продовжує жити.. І, мабуть, саме це вражає найбільше. Бо Херсон -це насамперед люди. І поки ці люди живуть, працюють, допомагають одне одному та зберігають своє місто -Херсон живе. 🇺🇦 З річницею визволення!) Посилання: Telegram | Наш чат

Открыть в Telegram
Просмотры600−37%к среднему
Пересылки2
Реакции51
Комментарии1
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
12 ч360
36 ч445
72 ч600
  1. Всего сейчас600
#350Фото

Спінальна анестезія при бойовій травмі на ROLE 2. Наскільки це виправдано? На фото фрагмент медичної документації однієї з лікарень прифронтового міста, яка, зокрема, надає допомогу пацієнтам із бойовою травмою. Пацієнт із мінно-вибуховим пораненням нижньої кінцівки. Ургентне оперативне втручання в нічний час, ампутація стопи на рівні суглоба Шопара із застосуванням турнікета. Метод анестезії: спінальна. Відверто кажучи, мені не зовсім зрозумілий вибір саме цієї методики анестезії в таких обставинах. Існує чимало досліджень застосування регіонарної, зокрема спінальної, анестезії у військовій медицині. Цікавим є досвід французьких військових анестезіологів. Однак значна частина опублікованих даних стосується гемодинамічно стабільних пацієнтів, планових втручань або лікування на пізніших етапах медичної допомоги. Безумовно, спінальна анестезія сама по собі не є помилкою чи абсолютно протипоказаною методикою на ROLE 2. Проте її застосування при гострій бойовій травмі потребує особливої уваги. Настанова Joint Trauma System CPG №40 Anesthesia for Trauma Patients наголошує на необхідності мінімізації гемодинамічної нестабільності, оцінки коагуляційного статусу, продовження ресусцитації під час операції та індивідуального вибору анестетиків. У пацієнтів із мінно-вибуховою травмою необхідно враховувати потенційну крововтрату, гіповолемію, ризик травмаіндукованої коагулопатії та розвитку геморагічного шоку. Особливо коли йдеться про ургентне оперативне втручання. Саме тому в умовах ROLE 2 часто доцільно віддавати перевагу загальній внутрішньовенній анестезії в поєднанні з периферичними нервовими блокадами, залежно від клінічної ситуації. Чи означає це, що спінальна анестезія не має права на існування при бойовій травмі? Звісно, ні. Але, на мою думку, на ROLE 2 її застосування має бути вкрай вибірковим, з ретельним виключенням протипоказань та оцінкою всіх потенційних ризиків. Це радше поодинокі, клінічно обґрунтовані випадки, а не рутинна практика. Досвід окремих колег свідчить, що застосування спінальної анестезії при гострій бойовій травмі іноді супроводжувалося серйозними гемодинамічними ускладненнями та несприятливими наслідками. Ургентна ампутація після мінно-вибухового поранення із застосуванням турнікета змушує замислитися, наскільки виправданим був вибір саме спінальної анестезії...🤔 Посилання: Telegram | Наш чат

Открыть в Telegram
Просмотры580−39%к среднему
Пересылки2
Реакции10
Комментарии3
#349Текст
Просмотры1 100+16%к среднему
Пересылки2
Реакции61
Комментарии5
#348Фото
Просмотры1 150+21%к среднему
Пересылки8
Реакции55
Комментарии0
#347Текстизменён

До роздумів: 🤔 Бувають періоди, коли просто не знаєш, про що написати… І справа не у відсутності тем чи думок. Навпаки, їх достатньо. Але іноді настають моменти, коли починаєш трохи інакше дивитися на звичні речі, переосмислювати свої плани, пріоритети та погляди на життя. Напевно, у кожного бувають такі кризові періоди, коли не все складається так, як хотілося б. Коли доводиться приймати непрості рішення, щось змінювати, від чогось відмовлятися, а іноді просто визнавати, що не все залежить від тебе. При цьому життя триває. Ти працюєш, займаєшся звичними справами, виконуєш свої обов’язки. Але іноді зовсім немає бажання щось писати, обговорювати чи ділитися власними думками. Останнім часом ловлю себе саме на цьому. Є багато тем, про які хотілося б поговорити, багато професійних питань, спостережень і досвіду, якими варто поділитися. Але поки що складно зібрати все це докупи. Мабуть, це теж нормальна частина життя. Не завжди потрібно бути активним, продуктивним і мати відповіді на всі запитання. Іноді достатньо просто продовжувати робити свою справу… Посилання: Telegram | Наш чат

Открыть в Telegram
Просмотры1 264+33%к среднему
Пересылки0
Реакции29
Комментарии0
#346Текст
Просмотры1 088+15%к среднему
Пересылки6
Реакции7
Комментарии0
#345Текст
Просмотры1 144+21%к среднему
Пересылки14
Реакции13
Комментарии0
#344Текстизменён

📚 До роздумів: про книжки, які залишаються з нами на все життя. Не скажу, що читаю постійно чи дуже багато. У мене це буває хвилями: інколи місяцями майже нічого, а потім знаходиться книжка, яка затягує настільки, що буквально змінює твоє сприйняття світу. Перша така книжка в моєму житті: "Таємничий острів" Жуля Верна. Мені було років десять, і вона просто відкрила для мене світ пригодницької литератури. Друга книжка, яка дуже сильно вплинула на моє світосприйняття, :"Архіпелаг ГУЛАГ"Олександра Солженіцина. Одразу скажу, що я зовсім не є прихильником самого автора. Але ця книжка змусила мене по-іншому подивитися на історію ХХ століття, радянську систему, масштаби репресій і те, наскільки легко держава може зламати людське життя. Нещодавно прочитав Україна під грифом “Секретно”Володимира В’ятровича. І тут схожа історія. Не можу сказати, що поділяю всі погляди автора, але книжка відкрила для мене чимало маловідомих сторінок української історії. Читається дуже цікаво, місцями навіть важко відірватися. Взагалі я переконаний, що не обов’язково погоджуватися з автором, щоб його книжка була для тебе корисною. Іноді найважливіше -не готові відповіді, а запитання, які залишаються після прочитання. Окремо хочу згадати "Есенціалізм " Ґреґа Маккеона. На мою думку, це одна з найкращих книжок, які мені доводилося читати. Вона про те, як серед величезної кількості справ, обов’язків, можливостей і постійного поспіху навчитися відрізняти справді важливе від другорядного. Іноді ми намагаємося встигнути все, бути корисними всім, вирішити всі проблеми. А в результаті втрачаємо сили й час на те, що насправді не має такого великого значення. Ця книжка змусила мене багато про що задуматися. І, звичайно, стоїцизм. Особливо "Наодинці з собою"Марка Аврелія. Мабуть, саме стоїчна філософія стала для мене однією з найважливіших у нинішньому житті. Особливо під час війни. Коли навколо стільки невизначеності, стільки подій, на які ти ніяк не можеш вплинути, дуже важливо навчитися розрізняти те, що залежить від тебе, і те, що перебуває поза твоїм контролем. Ти не можеш контролювати все, що відбувається навколо. Не можеш змінити кожну ситуацію, передбачити всі події чи вплинути на рішення інших людей. Але можеш намагатися контролювати власні вчинки, рішення та ставлення до обставин. Іноді мені здається, що без такого філософського підходу в умовах війни можна просто втратити внутрішню рівновагу. Звичайно, це не означає, що ти перестаєш переживати, боятися чи сумніватися. Стоїцизм не робить людину байдужою. Але він допомагає не дозволяти обставинам повністю керувати твоїм внутрішнім станом. І це для мене дуже важливо. Насправді таких книжок значно більше. Є художня література, історичні праці, філософія, психологія. Є книжки, які просто цікаво читати, а є ті, після яких ти вже трохи інакше дивишся на життя. Бо серед служби, роботи, війни й усього цього постійного шуму іноді дуже важливо хоча б на кілька годин опинитися в іншому світі. А іноді книжки допомагають не втекти від реальності, а краще її зрозуміти. І тепер мені цікаво почути вас. Яка книжка справді змінила ваше життя або погляд на світ? Пишіть у коментарях. Із задоволенням поповню свій список... Посилання: Telegram | Наш чат

Открыть в Telegram
Просмотры1 157+22%к среднему
Пересылки9
Реакции21
Комментарии4

Все посты

Связи