Account
Котов

Котов

Just when I thought I was out, they pull me back in!

Username
@kotov_t
Category
Humor and entertainment
Country
UkraineUkraine
Created
, 4 years
Subscribers3,501−11 in 1 day
Avg views per post, 7d1,644−29.4% vs prev 7d
ERR46.97%last 7 days

Subscribers, 30 days

Nov 15 – Nov 16−11 (−0.3%)

Show as table
DateSubscribers
Nov 15, 20263,512
Nov 16, 20263,501

Average views per post by day

By publication day

Show as table
DateAvg views per post
Oct 18, 20262,885
Oct 20, 20263,660
Oct 23, 20261,379
Oct 30, 20262,757
Oct 31, 20264,949
Nov 1, 20262,332
Nov 4, 20262,155
Nov 5, 20262,858
Nov 9, 20262,415
Nov 11, 20261,379
Nov 14, 20261,139

Most viewed this month

  1. 01

    — А ви чули, пане Палівцю, що трапилося у Варшаві? — запитав Бретшнейдер, уважно дивлячись на шинкаря. — У Варшаві, пане, постійно щось трапляється. Мені один знайомий розповідав, що там колись за неправильне паркування оштрафували навіть депутата. Хоча, може, то було у Кракові. — Я говорю про Конституційний трибунал! Там відсторонили голову суду, поліція оточила будівлю, президент розвернув літак із Сенегалу! — Ну, якщо президент розвернув літак, значить, діло серйозне, — погодився Палівець. — Я, наприклад, ніколи не був у Сенегалі. Але кажуть, там чудова погода. — То ви вважаєте, що це державний переворот? — Я вважаю, пане, що державний переворот — дуже неприємна річ. Особливо коли він трапляється перед вихідними. — Але ж хтось порушив Конституцію! — Безумовно, пане. Конституцію порушувати не можна. Вона для того й існує, щоб її дотримуватись. — Так хто ж її порушив? Туск чи Навроцький? Палівець замислився. — А хто з них зараз відповідає за прикордонну службу? — До чого тут прикордонна служба?! — Бачите, пане, я людина маленька. У мене наступного тижня форум з відбудови України у Варшаві. Там будуть поважні люди, кава, круасани, дискусія про верховенство права і презентація плану на три трильйони євро. І було б дуже прикро, якби моє розуміння польського конституціоналізму завадило мені взяти в цьому участь. — То у вас немає власної думки?! — Як це немає, пане?! У мене дуже принципова думка. Я категорично підтримую незалежність судової влади, верховенство права, європейські цінності та демократичні інституції. — І кого ж ви підтримуєте в цьому конфлікті? — Того, хто їх захищає. — А хто їх захищає?! — От бачите, пане, це вже питання до компетентних органів. Я ж не можу втручатись у роботу незалежного польського правосуддя. Бретшнейдер сердито закрив записник. — Ви, Палівцю, просто боягуз і пристосуванець! — Ні, пане. Я представник громадянського суспільства. І чудово розумію, що європейські цінності починаються з поваги до європейського прикордонника.

    Text
    Views7.59K
    Forwards53
    Reactions183
    Comments9
  2. 02

    [2/2] При цьому навколо нього десятки людей, які нібито мають власні цілі, переконання, політичні інтереси й боротьбу за контроль над територією. Проте значна частина цих інтересів існує переважно в діалогах. А мені пропонують повірити в масштабне протистояння інституцій, які часто виглядають як кілька чоловіків у бронежилетах, що розподіляють між собою право сидіти в іржавому ангарі та їсти ковбасу. БАГАТО КОВБАСИ. 4. Механіки виживання, симуляція виживання для людей, які бояться справжнього виживання. Їжа, сон, медицина, радіація, зношування зброї. Все це повинно створювати систему взаємозалежних ризиків та рішень. Але голод перетворюється на періодичну необхідність з’їсти чергову ковбасу. Сон не створює повноцінної фізіологічної потреби. Медикаменти часто існують у такій кількості, що питання не в тому, де їх знайти, а куди їх подіти. Ти можеш накопичити аптечок більше, ніж районна поліклініка, але твій автомат продовжує деградувати з наполегливістю державного підприємства. Тобто, сурвівал створюється штучно, щоб тобі було незручно. Калаш клинить щоб ти страждав, бо якщо б він рілі так клинив, то всі б в руки брали щось інше, анлес Калаш був дешевший за все ту ж пачку Прилук. 5. Світ великий, красивий, атмосферний. Але цього замало, щоб він був живим. Тут треба віддати належне художникам. Локації, погода, світло, архітектура занепаду. Все це зроблено переконливо. Але імерсивність, це не кількість дідів з гітарами навколо багаття. Живий світ, це коли персонажі мають власні цілі, економіка пояснює їхню поведінку, події мають причини й наслідки, а середовище реагує на тебе не лише тому, що ти зайшов у потрібний радіус. Навіть після суттєвого розвитку A Life головне запитання для мене не зникає: навіщо всі ці люди взагалі тут щось роблять? За що вони борються? Що виробляють? Чим торгують? Як забезпечують свої угруповання? Який сенс утримувати територію? Які економічні та політичні інтереси стоять за конфліктами? Іноді виникає враження, що всі мешканці Зони просто колективно погодилися грати у «Сталкера», тому що двадцять років тому це було модно. 6. Ностальгія тут працює краще за всі інші ігрові механіки. І ось це, мабуть, найцікавіше. S.T.A.L.K.E.R. 2 продає не тільки постапокаліпсис, небезпеку чи дослідження. Він продає можливість повернутися в той час, коли ти був молодим, попереду було життя, а комп’ютерні ігри здавалися вікном у безмежний світ. Коли блукання покинутими радянськими будівлями було пригодою, а не нагадуванням про стан житлового фонду. І я цілком розумію цю емоцію. Але ностальгія не є індульгенцією від поганого геймдизайну. Тому моя головна претензія до S.T.A.L.K.E.R. 2 навіть не в тому, що це погана гра. А в тому, що вона претендує на створення складного, небезпечного, жорстокого світу, але надто часто підміняє його декоративною імітацією. А найсмішніше, що гра, побудована на романтиці Зони, сама демонструє найсумнішу властивість пострадянського простору: тут усе може бути абсолютно безглуздо влаштовано, але завжди знайдуться люди, які назвуть це особливою атмосферою.

    Text
    Views4.07K
    Forwards20
    Reactions108
    Comments51
  3. 03
    Views3.66K
    Forwards11
    Reactions81
    Comments5
  4. 04

    [1/2] Якби мене попросили навести приклад жалюгідного, унилого, антиімерсивного лайна, яке продає ностальгію старіючим дідам, що під час гри згадують молодість, наявність тестостерону і свою колишню наївну віру в те, що попереду в житті є хоч якесь майбутнє, то я б назвав S.T.A.L.K.E.R. 2. У цю гру просто неможливо грати й повірити в її світ. Unless ви торгуєте безакцизними цигарками під метро, за все життя прочитали лише буквар і власний щоденник за 8 клас, а останні двадцять років після першого «Сталкера» щиро сподіваєтеся, що попереду на вас чекає щось більше за принизливу пенсію, простатит і борги за комуналку. І проблема навіть не в багах. Баги можна виправити. Значно складніше виправити відсутність внутрішньої логіки світу, яку автори намагаються компенсувати похмурим освітленням, іржавими вагонами та романтикою пострадянської безвиході. 1. Економічна модель світу, то є абсурдне, примітивне лайно. У нас нібито існує небезпечна територія з високими ризиками, обмеженим постачанням, озброєними угрупованнями, дефіцитом ресурсів і надзвичайно цінними артефактами. За законами економіки тут повинні існувати чорний ринок, премії за ризик, логістичні ланцюги, конкуренція за ресурси, спеціалізація, економічні інтереси угруповань та зрозуміла мотивація людей ризикувати життям. Натомість існує магазин, у якому ремонт автомата коштує як бюджет ДНР, а винагорода за смертельно небезпечне завдання інколи виглядає як компенсація за доставку шаурми. Ти можеш перебити десятки озброєних людей, винести купу зброї, знайти артефакти і все одно відчувати себе кур’єром Glovo, якому забули виплатити бонус за дощ. АЛЕ. Кур`єру не треба 20 км топати пішки з перегрузом щоб купити пачку сірників. А тобі треба. бро... Ціни на зброю та комплектуху рандомні і зрозуміти чому вони такі в ізольованому місці зрозуміти неможливо. І згодом з патчами, ти НАРЕШТІ можеш продати полутані кишки мутанта. В еквіваленті за 10 набоїв, а баранив ти того мутанта за 30. Така от мать і матика. 2. Реалізм і лут, окремий різновид інтелектуальної образи. Перед тобою стоїть озброєний до зубів боєць. Єкзоскілет, автоматів 2 штуки, спорядження. Він веде бій, стріляє, кидає гранати. І так годину підряд. На око там півтора косаря набоїв, аптечки та айфон. Ти його вбиваєш, обшукуєш, а там енергетик, батончик і 3 патрони до пістолета Макарова. Так от топове ЧВК. А півтори години він стріляв праною та молитвами. У світі, де люди щодня ризикують життям, чомусь майже ніхто не носить НА СВІЙ КРАЙНІЙ ВИХІД нічого економічно осмисленого. Ні запасних деталей, ні цінних особистих речей, ні нормальних запасів спорядження, ні товарів для обміну. Дуже віриться, як чувак з пачкою цигарок Прилуки, снікерсом та 2 патронами до дробовика пішов полювати на мутовану свеню, кишки якої коштують 1 патрон та пів пачки Прилук. І це стосується не лише трупів. Ти досліджуєш небезпечну покинуту будівлю, долаєш аномалії, ризикуєш життям, відкриваєш схованку і знаходиш свіжу ковбасу. П’ятдесят відтінків ковбаси. Гра про дослідження невідомого, в якій винагородою за дослідження невідомого найчастіше є щось із асортименту привокзального гастроному. 3. Мотивація персонажів написана людьми, які, здається, ніколи не спостерігали за живими людьми. Головний герой потрапляє до Зони через знищену однушку в провінційному хрущі. Братан, якби за однушку в провінції ти був готовий постріляти стільки народу, то є купа інших місць де можна було заробити на нову хату. Без мутантів. Але з чорним бумером. Після цього він поступово перетворюється на універсального виконавця доручень усіх можливих угруповань, вчених, барменів, громадян, селян, військових і місцевих божевільних. Його регулярно намагаються вбити, обманути або використати, але він із дивовижною готовністю продовжує виконувати чужі завдання. Нормальна людина після кількох таких пригод поставила б три запитання: хто за це платить, яка моя вигода і чому я досі тут? Але ні. Скіф упевнено рухається від одного чужого стратегічного інтересу до іншого, наче студентка, яка шукає себе обираючи між 3 кийовськими стріпухами.

    Photoedited
    Views3.24K
    Forwards25
    Reactions100
    Comments14
  5. 05
    Views2.86K
    Forwards11
    Reactions94
    Comments2

Latest posts

#676Text
Views1,139−58%vs avg
Forwards9
Reactions125
Comments4
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
14 h1,040
29 h1,139
  1. After 24 hours1,139
  2. Total to date1,139
#671Photo
Views2,264−16%vs avg
Forwards14
Reactions47
Comments1
#670Photo

Є різні ступені інтелектуальної деградації, але десь у самому низу, біля дна, існує розділ «дорожня аналітика». І, як завжди для цієї категорії людей, корінь слова там, на жаль, не «аналіз». Ось нам пояснюють, що чотири поліцейські «Фантоми» за місяць роботи покращили безпеку дорожнього руху в Києві та області. Бо у вересні 2026 року травмованих у ДТП в Києві стало на 12,3% менше, ніж у вересні 2025-го. Коли «Економічна правда» досліджувала трафік за даними Waze, то в березні 2026 року по Києву фіксували падіння пікової активності на 24% від базового рівня за досліджуваний період. Це не річне порівняння, але чудово демонструє, наскільки суттєво може змінюватися кількість автомобілів на дорогах. Більш свіжі дані дістати важко stat.waze закритий. Але давайте подивимось щось інше. З вересня 25 до вересня 26 топляк здорожчав на 67%, тобто дизель піднявся з 58 до 98. А станом на листопад ще на 10%, до 108.(+86% до вересня 2025). В період коли є дані ЕкПравди зростання складало 22% від березня до вересня в межах 26 року. Також в Києві розйобано тисячі робочих місць, а також блекаути, похолодання та постійні обстріли. Цікаво, зважаючи на ці фактори, чи могло людей на дорогах стати менше? Питання, звичайно, риторичне. Чи вплинуло на попит на пальне та запчастини(+20% середній чек ремонту, +22% вартість нормогодини, дослідження Spilno Agency),одночасне падіння доходів та зростання витрат? Мабуть ні. То "фантом" І ось тут починається найпрекрасніше. Якщо кількість травмованих скоротилася на 12%, а інтенсивність автомобільного руху скоротилася на ті самі 12%, то ризик травмування на одну поїздку міг взагалі не змінитися. І сто відсотків, ця ж зграя дятлів намалує якийсь звіт "безпечні дороги" де замість аналітики київського кокаїну(хоча в їх випадку мефедрону), напише про потужні сили 4 Фантомів. В загальному ж трагедія в тому, що такі жалюгідні гамадріли то єдина форма життя, яка малює свою псевдоаналітику для адвокації промусорських реформ дорожнього руху. Треба мабуть розділ окремий зробити #датадровендесіжнс, де збирати творчість дорожніх аналітиків.

Open in Telegram
Views1,613−40%vs avg
Forwards7
Reactions122
Comments57
#668Text

— А ви чули, пане Палівцю, що трапилося у Варшаві? — запитав Бретшнейдер, уважно дивлячись на шинкаря. — У Варшаві, пане, постійно щось трапляється. Мені один знайомий розповідав, що там колись за неправильне паркування оштрафували навіть депутата. Хоча, може, то було у Кракові. — Я говорю про Конституційний трибунал! Там відсторонили голову суду, поліція оточила будівлю, президент розвернув літак із Сенегалу! — Ну, якщо президент розвернув літак, значить, діло серйозне, — погодився Палівець. — Я, наприклад, ніколи не був у Сенегалі. Але кажуть, там чудова погода. — То ви вважаєте, що це державний переворот? — Я вважаю, пане, що державний переворот — дуже неприємна річ. Особливо коли він трапляється перед вихідними. — Але ж хтось порушив Конституцію! — Безумовно, пане. Конституцію порушувати не можна. Вона для того й існує, щоб її дотримуватись. — Так хто ж її порушив? Туск чи Навроцький? Палівець замислився. — А хто з них зараз відповідає за прикордонну службу? — До чого тут прикордонна служба?! — Бачите, пане, я людина маленька. У мене наступного тижня форум з відбудови України у Варшаві. Там будуть поважні люди, кава, круасани, дискусія про верховенство права і презентація плану на три трильйони євро. І було б дуже прикро, якби моє розуміння польського конституціоналізму завадило мені взяти в цьому участь. — То у вас немає власної думки?! — Як це немає, пане?! У мене дуже принципова думка. Я категорично підтримую незалежність судової влади, верховенство права, європейські цінності та демократичні інституції. — І кого ж ви підтримуєте в цьому конфлікті? — Того, хто їх захищає. — А хто їх захищає?! — От бачите, пане, це вже питання до компетентних органів. Я ж не можу втручатись у роботу незалежного польського правосуддя. Бретшнейдер сердито закрив записник. — Ви, Палівцю, просто боягуз і пристосуванець! — Ні, пане. Я представник громадянського суспільства. І чудово розумію, що європейські цінності починаються з поваги до європейського прикордонника.

Open in Telegram
Views7,586+181%vs avg
Forwards53
Reactions183
Comments9
#667Photo

Другу добу всі ці лідери відсутньої думки, гуру політичної мислі, обозрєватєлі, наблюдатєлі, журналісти, блогери та інші професійні носії морального авторитету демонструють феноменальну здатність тримати рот на замку щодо подій у Польщі. І це ж люди, які зазвичай мають експертну думку з будь-якого питання, а тут раптом така колективна тиша. І мертві з косами вдоль постів стоять. Бо свобода слова, принциповість і громадянська позиція це, канеш, дуже важливо. Але ж треба якось потім кордон перетнути, до Варшави долетіти, на черговий форум з відбудови України потрапити, кави посьорбати, когось демократії повчити, лупанути 100500 селфі з ким завгодно, аби тільки не з України. А потім написати пост: «Провели конструктивну та робочу зустріч з якимось тіпом. Деталі згодом. Працюємо на користь України». Ну і черговий план на трульярд грошів презентувати. Зрештою, європейські цінності починаються з поваги до європейського прикордонника.

Open in Telegram
Views2,311−14%vs avg
Forwards22
Reactions134
Comments0

All posts

Connections