Account
Archive artifacts

Archive artifacts

Фото, особисті документи та речі, які зберігаються в архівних справах ЧК-КҐБ. Зворотний зв'язок - @Birchak підтримати проєкт: https://www.patreon.com/archive_artifacts Приват - 4149 4990 9669 6180 Моно - 4441 1110 4898 9358

Username
@archive_kgb
Category
Edutainment
Country
UkraineUkraine
Created
, 5 years
Subscribers12,330−103 last week
Avg views per post, 7d1,321−27.7% vs prev 7d
ERR10.71%last 7 days

Subscribers, 30 days

Nov 5 – Nov 15−129 (−1%)

Show as table
DateSubscribers
Nov 5, 202612,459
Nov 6, 202612,460
Nov 7, 202612,440
Nov 8, 202612,433
Nov 9, 202612,427
Nov 10, 202612,411
Nov 11, 202612,407
Nov 12, 202612,395
Nov 13, 202612,394
Nov 14, 202612,362
Nov 15, 202612,330

Average views per post by day

By publication day

Show as table
DateAvg views per post
Nov 3, 20261,381
Nov 4, 20262,086
Nov 5, 20261,345
Nov 6, 20261,378
Nov 9, 20262,320
Nov 10, 20261,291
Nov 11, 20261,484
Nov 12, 20261,863
Nov 13, 20261,264
Nov 15, 20261,061
Nov 16, 2026571

Most viewed this month

  1. 01

    Угорщина відкрила архіви комуністичної держбезпеки: оприлюднено дані про близько 60 тисяч осіб Сьогодні, 4 листопада, уряд Петера Мадяра відкрив публічний доступ до частини архівів угорських органів державної безпеки за 1945–1989 роки. Відтепер у спеціальній онлайн-базі можна шукати імена приблизно 60 тисяч осіб, пов'язаних із мережею інформаторів комуністичного режиму. Опубліковано реєстраційні картки агентів, журнали вербування та інші облікові матеріали. Це виконання однієї з передвиборчих обіцянок Мадяра. Фактично через 36 років після падіння комуністичного режиму Угорщина нарешті відкриває значну частину документів, які десятиліттями залишалися недоступними широкому загалу. Втім, є важливий нюанс: поява імені в реєстрі ще не доводить, що людина справді співпрацювала зі спецслужбами або писала доноси. Архівні записи потребують ретельного вивчення та зіставлення з іншими документами. Наступний етап оприлюднення, зокрема детальніші матеріали, запланований на лютий 2027 року. Угорська база відкритих агентурних документів — пошук за іменами. 📜Канал "Архівні Артефакти"

    Photo
    Views7.17K
    Forwards66
    Reactions109
    Comments1
  2. 02
    Views4.84K
    Forwards84
    Reactions61
    Comments5
  3. 03

    No text

    Photoalbum
    Views3.56K
    Forwards56
    Reactions—
    Comments—
  4. 04

    No text

    Photoalbum
    Views3.45K
    Forwards62
    Reactions—
    Comments—
  5. 05

    No text

    Photoalbum
    Views3.42K
    Forwards56
    Reactions—
    Comments—

Latest posts

#9028Photoalbum

Вчора виповнилося 125 років від дня народження Євгена Павловича Побігущого-Рена – військового, політичного і громадсько-культурного діяча, одного із організаторів і командирів Дружин українських націоналістів, полковника 1-ї Української дивізії Української національної армії, члена Організації українських націоналістів, лицаря-командора ордену Святого Сильвестра. У ЦДАГОУ зберігається фонд особового походження Євгена Побігущого-Рена, в якому репрезентований широкий видовий спектр документів: дипломи, залікові книжки, свідоцтва навчальних закладів, посвідки щодо його викладацької діяльності, свідоцтва, грамоти українських та австрійських комбатантських організацій про відзначення його нагородами, листування, фотографії, документи членів його родини тощо. Вони були передані на державне зберігання до архіву доктором політичних наук, професором Іваном Монолатієм та стали складовою Національного архівного фонду України. 📜Канал "Архівні Артефакти"

Open in Telegram
Views575−62%vs avg
Forwards3
Reactions28
Comments0
#9027Text

Forwarded from Книжки в окопі

Махабунда. Спомини про Тернопіль у міжчасі Давайте найперше розповім вам, чому для мене настільки дорога ця книжка. Бо дитинство, юність і вже там післяюність я прожив у Тернополі. У Тернополі досі живе моя мати. Я тут ходив у садочок, до школи й університету. Це все Тернопіль. І саме місто я, в принципі, непогано знаю. Маю на увазі з історичної точки зору. Тому я дуже тішуся цій серії. Вона має назву «Дитинство Тернополя». І це дуже альтруїстична, така волонтерська серія. Про неї я ще трошки більше розкажу. Це серія, яка включає спогади, книжки про окремі визначні місця Тернополя, а також колекції листівок і таке інше. Тепер давайте поговоримо про те, чому саме слово «махабунда». Це суто тернопільське слово. І навіть не всі тернополяни знають, що воно означає. У нього є два значення — у ширшому і вужчому контекстах. У ширшому — це розбишака, іноді навіть злочинця могли так назвати. Такий непосидючий тип, як дід Юсько, котрий і розповідає в цій книжці. Каже: «Дідько дідька не рухав». От махабунда — це такий собі дідько. У вужчому контексті це ознака, ну, певної субкультури, мабуть. Для вас буде зрозуміліше, якщо скажу так: те, що у Львові відоме як батяр, у Тернополі — махабунда. Ось. Книжка не про них. Книжка — це спогади тернополянина, корінного тернополянина діда Юська. На момент, коли ці спогади записували, йому було 92 роки. Ось він і розповідає про Тернопіль із 20-х років. При тому, що тут дуже класно, — це пряма мова. Про редактора Тараса Циклиняка ще скажу окремо. Власне, він же ж і був інтерв'юером. Він збирав ці спогади. Він дуже класно попрацював, залишив живу мову, додавши лише невеличкі коментарі — дуже доречні й правильні. Дід Юсько розповідає про своє життя. Життя за Польщі, життя за перших совєтів, життя за німців. Ну і, власне, вже життя за других совєтів. І він розповідає це просто. Це так, ніби ви спілкуєтеся зі своїм дідусем. Тільки дідусь відвертий, не боїться використовувати слово «блядь», відверто говорить про секс та інші речі. Але це настільки класно і настільки по-справжньому! Тобто тут немає чогось загорнутого в папірці чи гіперполіткоректного. Коли він розповідає, що вони малими кидалися камінням в євреїв, то він так і каже: кидалися камінням в євреїв. І шкоду їм робили, і різні пасквілі писали крейдою на стінах. Але водночас його батько, котрий був будівельником, досить добре жив із євреями, мав від них замовлення, мав із ними якісь бізнесові справи й таке інше. Добре тут показана і міжнаціональна ворожнеча, яка існувала за Польщі. Знову ж таки, без загортання в папірці, без нічого. Так, як було. Чоловік розповідає, як він жив. Як поляки ненавиділи українців та євреїв. Не всі звісно. Але... І в цьому дуже-дуже великий позитив цієї книжки та інших книжок серії. Ще одну історію вам розкажу — і показову, і смішну. Вигнали малого Юська зі школи, бо він прийшов у вишиванці. А поляки сильно задиралися до нього через ту вишиванку. І він узяв олівця та одному з них майже проштрикнув руку. За це його і вигнали зі школи. Тато дуже на нього сварився, бив і хотів ще бити. Тож Юсько тікав і десь спав по чужих стрихах. Навіть одного разу спав у хаті, де хлопець повісився. Казали, що в тій хаті дідько є. Але Юськові й спалося там дуже добре, навіть дуже тепло йому спалося, як він сам казав. Ну бо дідько дідька не рухає А ось вам погляд на дві окупації із простої людської перспективи. (від себе уточню, що перспективи дистрикту Галичина): "Моя мама пішла за німців, здала шість корців зерна, то принесла із двох телят шкіри, материю на вбрання і чотири пари теплої білизни. Дві татові і дві мені. А рускій шо дав??? Рускій прийшов, курва, і написав: «Дати двадцять центнерів!» Дядько дав 20. Думав, же всьо… Через дві неділі приходе — ще десять. Через три неділі приходе — ще п’ять. І так, кууурва, тягнув, що на насіння не лишив! Навіть курці не було шо дати…" На цьому мабуть зупинюся з історіями, бо ще маю щось написати. Тепер наостанок ще трошки розповім про упорядника Тараса Циклиняка. Він тернополянин, сам себе називає краєзнавцем. І, як на мене, він робить титанічну роботу. Справді титанічну! Бо я вже говорив, що це альтруїстичний і такий волонтерський проєкт. Ці книжки — ось усі 12 томів серії «Дитинство Тернополя» — видавалися накладами 200–300 примірників. Тобто насправді дуже малими. І мені от шкода, мені щемко, бо навіть я не маю всіх примірників. У час, коли вони видавалися, я працював у Києві, потім почалася повномасштабна війна, я воював. І я маю всього-навсього шість книжок серії. Радий би купити інші. До речі, якщо у вас є інші томи і ви зараз читаєте цей допис та вам не шкода з ними розстатися, я куплю їх у вас, як кажуть у Тернополі, за грубі гроші. І ось чому я почав про це говорити. Мені шкода, що цей проєкт існує в таких масштабах і що цих книжок насправді так мало. Вони є у вільному електронному доступі, будь ласка, їх можна завантажити. Але мені хотілося б, щоб їх було більше у паперовому вигляді. Бо у 2022 році змінилася Україна, змінилися українці. І також змінився Тернопіль. Я знаю, що до міста приїхало багато людей з інших куточків України, котрі через військові дії не могли жити у своїх рідних містах, містечках і селах. Вони перебралися до Тернополя. І це дуже цікаво, тому що ці книжки допомагають пізнати місто. Я би хотів, щоб їх читало більше людей. Плюс до того, як я вже казав, укотре згадаю цю людину — Тараса Циклиняка. Він краєзнавець. І навіть у розповіді діда Юська він чітко відзначає місця, про які йдеться. Дає невеличкі уточнення. Щедро доповнив цю книжку фотографіями — старими фотографіями міста Тернополя. І це, знаєте, такий своєрідний гайд по Тернополю. Бо, прочитавши цю книжку, ви точно знайдете для себе 15, 20, 25 точок, які хотіли б подивитися. Тернопіль, на жаль, дуже сильно був зруйнований після другого совєтського «визволення». Місто було сильно поруйноване. Дехто оцінює масштаби руйнувань у 75–80 відсотків. І всі архітектурні пам'ятки, які залишилися в Тернополі, для тернополян, котрі цікавляться історією, — знаєте, вони просто на вагу золота! Дуже шкода, коли вони нищаться, коли їх по-ідіотському перебудовують. Але це таке. Це вже мої болі й болі тих тернополян, котрі цінують історію. А книжка дуже класна. Книжка дуже класна, і я закликаю вас її прочитати — чи в паперовому, чи в електронному варіанті. А також закликаю людей доброї волі, хто зараз це читає: може б, такі книжки видавалися все-таки не накладами у 200 примірників? Бо це історія. Історія гарного, славного, цікавого і, зрештою, файного міста Тернополя

Open in Telegram
Views1,024−32%vs avg
Forwards14
Reactions67
Comments0

All posts

Connections