Кто упоминает In Factum

Рон Десантіс, губернатор Флориди від Республіканської партії з 2019 року, визнає що його партія знатно про*ала проміжні вибори. І не факт, що республіканці до 2028 року оговтаються в Палаті, а в Сенаті так взагалі до 32 року їм нічого не світить. ☝️ У січні 2027 року залишає посаду, бо за законом штату губернатор може обіймати її не більше двох термінів поспіль. Десантіс — один із головних облич «культурних воєн» у США. Він боровся з «вокізмом», обмежив обговорення гендерних тем у школах, судився з Disney, займав жорстку позицію щодо міграції, а під час пандемії COVID відмовився від локдаунів. В 2022 року знову переміг на виборах губернатора з великим відривом і перетворив Флориду з «хиткого» штату на надійно республіканський. Після тріумфу багато республіканців [пам'ятаю і у нас так само] бачили в Десантісі «Трампа без хаосу», і він був одним з кандидатів на лідера Республіканської партії. В 2023 року кинув виклик Трампу на президентських праймеріз, але програв. Після поразки підтримав Трампа. Після повернення Трампа до Білого дому Десантіс на ролі губернатора підтримав політику Трампа, зокрема Флорида активно допомагала на своєму рівні з депортаціями мігрантів. А в квітні цього року Axios повідомив, що Десантіс шукає місце в Білому домі чи уряді після завершення губернаторського терміну. Зокрема йшлося про посаду міністра оборони або місце у Верховному суді. Трамп і сам казав, що Десантіс «благає» про посаду генпрокурора, хоча той заперечував. Напередодні проміжних виборів Десантіс похолодав щодо Трампа і критично попереджав, що війна з Іраном і високі ціни на пальне сильно шкодять республіканцям. ❗️ В 2023 році, на початку президентської кампанії, Десантіс назвав війну Росії проти України «територіальною суперечкою» і заявив, що вона не є життєво важливим інтересом США. Ці слова викликали хвилю критики навіть серед республіканців. Згодом він виправдовувався і назвав Путіна «воєнним злочинцем». Але загалом Десантіс тяжіє до скептичного щодо України крила Республіканської партії.

Патрік Руффіні — республіканський соціолог і аналітик — порівнює екзитполи трьох виборів в США: президентських 2020 і 2024 років та цьогорічних виборів до Палати представників. Можна прогледіти як змінилися симпатії груп виборців, які 2024 року перейшли до Трампа. Нас у графіку найбільше цікавить остання колонка «у порівнянні з 2020»: де група опинилася в підсумку. Наприклад, «R+9» означає, що група досі на 9 пунктів республіканськіша, ніж у 2020 році. «D+22» — що вона стала на 22 пункти демократичнішою, ніж була навіть при Байдені. Бачу такі висновки. ▪️ У кожній групі, яка 2024 року пішла до Трампа, цього року стався зворотний рух до демократів. Навіть серед республіканців — D+2. ▪️ Виборці 18–29 років 2024-го змістилися вправо [до республіканців] на 13 пунктів, а тепер — уліво [до демократів] на 35. У підсумку вони на 22 пункти демократичніші, ніж у 2020 році. Схожа картина у віковій групі 30–44 (D+17 порівняно з 2020-м). ▪️ Передмістя — D+14 порівняно з 2020-м, азійські американці — D+13, темношкірі чоловіки — D+11, виборці з вищою освітою після бакалаврату — D+8. Ці групи не просто повернулися, а стали ще демократичнішими, ніж були при Байдені. ▪️ Латиноамериканські чоловіки 2024 року дали рекордний зсув вправо на 33 пункти. Тепер вони повернулися до демократів на 24 пункти, але досі на 9 пунктів республіканськіші, ніж у 2020-му. Те саме стосується латиноамериканців загалом (R+7), католиків (R+9), виборців із доходом 50–99 тис. доларів (R+9), небілих виборців без вищої освіти (R+8), а також консерваторів і людей без диплома коледжу. ▪️ Помірковані виборці та люди з дипломом молодшого спеціаліста перебувають рівно там, де були 2020 року

Демократ Абдул Ель-Саєд, який переміг республіканця Майка Роджерса на виборах до Сенату США від штату Мічиган. Ель-Саєд стане першим сенатором-мусульманином в історії США. ... Дональде, слухай, я знаю, що тобі важко дається моє ім'я. Тож після того, як у січні Джей Ді приведе мене до присяги, можеш просто звертатися до мене "сенаторе"

Глава МЗС Польщі Сікорський тролить Ілона Маска нагадуванням, коли той на MAGA-ейфорії перших місяців після другого пришестя Трампа дозволяв собі гонорове ставлення стосовно топ-політиків з інших країн. Нагадаю передісторію. Після скандалу в Овальному кабінеті 28 лютого і паузи у військовій допомозі та обміні розвідданими з Україною Маск написав, що його Starlink — «хребет української армії» і що в разі його вимкнення «весь фронт обвалиться». Тоді Сікорський нагадав, що значну частину терміналів Starlink для України оплачує Польща — приблизно на 50 млн доларів на рік. І що Польща забезпечує близько половини з 42 тис. терміналів в Україні. Він також написав, що якщо SpaceX виявиться ненадійним постачальником, «ми будемо змушені шукати інших постачальників». Маск відповів: «Помовч, маленька людино»

Схоже, наша розвідка злила американському журналісту Alex Raufoglu інформацію, що до американських берегів одночасно рухається вже цілий караван із восьми танкерів з російським паливом. Разом вони везуть близько 300 тис. тонн дизпалива. Усі вони завантажилися в російських балтійських портах Приморськ і Висоцьк у Ленінградській області. Половина суден ходить під прапорами Сьєрра-Леоне, а ще одне — під панамським. Чотири судна з цього каравану перебувають під санкціями ЄС, Британії та України. ☝️ Американські санкції щодо цих перевезень Трамп зняв, але європейські й британські залишаються. Тож США де-факто приймуть вантаж із суден, які союзники офіційно вважають порушниками. Це повністю підриває спільну санкційну політику Заходу. Кілька танкерів зараз проходять Данські протоки, Балтику і Північне море. Питання, чи перевірятимуть європейські країни судна під санкціями, які пливуть повз їхні береги? ℹ️ 300 тис. тонн — це приблизно 2,2 млн барелів. Це менше, ніж США споживають дистилятного пального за один день (близько 4 млн барелів на добу). Тобто для американського ринку обсяг мізерний, і на ціни це ніяк не вплине. А от символічне значення велике, адже США після вторгення РФ в Україну уперше відкривають ринок для нафтопродукції від країни-агресора. ❗️ Ключова дата — 7 листопада, коли має прибути танкер Agioi Fanendes. Через тиск конгресменів, губернаторки Нью-Джерсі і листів до портових операторів незрозуміло, чи зможе танкер розвантажитися в Нью-Йорку чи Нью-Джерсі. Раніше він уже змінив пункт призначення на невизначений. Тож перший танкер стане тестом – чи пустять російський дизель в американські порти, відповідно на ринок США.

Special Kherson Cat намалював мапу хвилі українських ударів з 30 жовтня, яка охопила чотири російські нафтопереробні заводи. Їхня сукупна номінальна потужність становить 47,9 млн тонн нафти на рік: ▪️ Новокуйбишевський НПЗ — 30 жовтня ▪️ «Башнефть-Новойл» в Уфі — 31 жовтня ▪️ Кстово — 1 листопада ▪️ Ярославль — 3 листопада ☝️ Кстовський і Ярославський заводи — одні з найбільших НПЗ у європейській частині Росії. Вони забезпечують пальним центральні регіони і армію, а також постачають на експорт дизель і мазут.

Ну це ж ми всі

Графік Клемана Молена порівнює, по яких цілях у жовтні 2026 року били дві дронові структури: наше угруповання Сил безпілотних систем (СБС) і російський центр «Рубікон». Розмір кола пропорційний загальній кількості уражених цілей. ▪️ СБС: 64 771 уражена ціль. Ще 36 уражень об'єктів «стратегічної інфраструктури» засекречені. ▪️ «Рубікон»: 6551 уражена ціль, тобто майже в 10 разів менше. ℹ️ Тут важливе застереження: СБС — це ціле угруповання роду військ, а «Рубікон» — один центр. Тож різницю в масштабі не можна читати як «українські дрони в 10 разів ефективніші». Порівнювати коректно насамперед структуру цілей, тобто пріоритети. І тут найцікавіше. ▪️ Майже 80% уражень “Рубікона” — це дрони: літакові, мультикоптери, «шахедоподіні» та НРК. По піхоті вони майже не працють — лише 80 уражень за місяць. ▪️ СБС працюють широким фронтом. Удари розподілені значно рівномірніше. Найбільша частка — позиції та укриття (34%) і особовий склад (26%). Дрони противника — лише п'ята частина цілей. ▪️ Логістика і зв'язок — схожі частки. Обидві сторони приділяють їм приблизно однакову увагу: 6–8% уражень.  ▪️ Броня, артилерія і ППО становлять малу частку в обох структурах. ☝️ Графік добре ілюструє дві різні філософії. Росія зосередила свою найкращу дронову структуру на тому, щоб вибивати українські дрони — головний інструмент української оборони. Україна ж використовує СБС як універсальну ударну силу проти всього, що наступає: піхоти, позицій і логістики.

Заявлено як наш тіп з ГУР — підрозділ PMC Company Group — десь у Сирії В листопаді 2023 року тіпи з цього підрозділу вели контактні бої в Кремінському лісі Архівне: грудень 2024 рік, коли відбулося падіння режиму Асада

Заявлено як наш тіп з ГУР — підрозділ PMC Company Group — десь у Сирії В листопаді 2023 року тіпи з цього підрозділу вели контактні бої в Кремінському лісі Архівне: грудень 2024 рік, коли відбулося падіння режиму Асада

Хороша стаття Енн Епплбом на The Atlantic про те, як команда Трампа втручається в політику європейських держав ... У березні на вечері в Афінах тодішня посолка США в Греції Кімберлі Ґілфойл зробила заяву, в якій згадала проблеми правлячої коаліції Румунії і в присутності грецьких політиків приписала собі заслугу в її неминучому розпаді. 💬 Ми можемо зробити це з будь-якою країною, з якою захочемо, — сказала вона. — Можемо зробити це і тут Згодом Ґілфойл зганьбилася, коли The Journal отримав скриншоти її повідомлень республіканському донору, якого вона просила покласти 100 тисяч доларів на її рахунок, і посолка пішла у відставку. Колись американці просували в Європі демократію як політичну систему і визнавали легітимними всіх обраних політиків — і лівоцентристів, і правоцентристів. Нинішня адміністрація і близька до неї бізнес-еліта проводять іншу політику. В одних випадках вони просувають інтереси партій, які ідеологічно близькі до MAGA, навіть відкрито проросійських. Інші європейські політики здобули благословення Вашингтона, бо можуть просувати комерційні інтереси, які підтримує хтось із наближених до адміністрації. ☝️ Щонайменше у трьох випадках американці намагалися переконати обраних європейських лідерів кинути нинішніх партнерів по коаліції і обрати нових, більше до смаку Білому дому. Найочевидніший випадок — Польща, коли міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, лідер аграрної Польської народної партії, навесні був у Вашингтоні на церемонії вручення Медалі Пошани американському військовому, який врятував життя польському солдатові в Афганістані. Одразу після вручення Трамп відвів Косіняка-Камиша вбік і сказав, що у Вашингтоні до нього ставилися б краще, якби він вийшов з урядової коаліції і домовився з польськими націоналістичними та ультраправими партіями. Косіняк-Камиш поради не послухав, але справа в іншому — нічого подібного в Польщі не було відтоді, як радянські лідери вирішували, які польські комуністи мають правити. Вернімося до Румунії. Ґілфойл як тодішня посолка США у Греції добре зналася на внутрішній румунській політиці, хоча і працювала в Афінах. Наприкінці березня вона виступила на конференції в Бухаресті і говорила про «вертикальний газовий коридор» — систему газопроводів, що з'єднує Грецію, Румунію, Україну та інші країни Південно-Східної Європи. Під час виступу Ґілфойл агітувала не лише за будівництво інфраструктури, а й за купівлю американського зрідженого газу. Тодішній прем'єр Румунії Іліє Боложан підтримував проєкт газопроводу, але не хотів прив'язувати Румунію до контракту на закупівлю газу, бо ціна була неконкурентною, а сама Румунія готується експортувати власний газ. Під час тієї ж поїздки Ґілфойл бачили на вечері в бухарестському ресторані з одним із партнерів Боложана по коаліції, лідером Соціал-демократичної партії Румунії Сорином Ґріндяну, та кількома іншими румунськими політиками. Один із присутніх — колишній міністр енергетики — був зацікавлений у купівлі американського СПГ. А вже в наступні кілька місяців соціал-демократи Ґріндяну вийшли з коаліції, і разом з ультраправою партією підтримали вотум недовіри центристському уряду Боложана, і той змушений був піти у відставку. ❗️ Примітно, що падіння румунського уряду організували лівоцентристська та ультраправа сили. Діючи разом, вони зруйнували так званий «санітарний кордон» — давнє рішення не допускати до великої політики партії, які симпатизують фашизму. Деякі німецькі політики вважають, що адміністрація Трампа так само хоче, щоб ХДС зруйнував цей кордон і утворив коаліцію з ультраправою «Альтернативою для Німеччини» (АдН). Для багатьох християнських демократів союз з АдН — немислимий розрив із власними цінностями. Цього року група німецьких депутатів від різних партій приїхала до Вашингтона і домовилася про зустрічі в Пентагоні та Держдепі. За словами члена ХДС, їм сказали, що увійти на відповідні зустрічі можуть лише представники АдН і ХДС. Членів Соціал-демократичної партії, яка входить до урядової коаліції, не пустили. Тоді представники ХДС відмовилися йти взагалі і сприйняли жест як сигнал: єдиний партнер, якого Білий дім визнає, — це АдН. У фіналі статті Епплбом формулює парадокс американської політики щодо Європи: вимагати від Європи переозброюватися і брати на себе відповідальність за власну оборону, але водночас підтримуати політиків, які виступають проти оборонних витрат і допомоги Україні, симпатизують Росії чи навіть ставлять під сумнів кордони. Вайдель з АдН хочуть вигнати американські війська, Сіміон мріяв повернути румунські території, що належать Україні, а польські ультраправі повторюють антиукраїнські наративи. Завершує Епплбом риторичним питанням: невже Америка хоче, щоб Європа збудувала великі армії, а потім віддала їх націоналістам, які зруйнують європейські інституції? Таку політику, нагадує вона, вже пробували у XX столітті, і вона закінчилася катастрофою.

Трамп про потенційну перемогу демократів на проміжних виборах в Конгрес ... Якщо так станеться, то, гадаю, я стану «Містером Вето». Я не дам їм розгулятися. А потім рано чи пізно ми, мабуть, почнемо домовлятися. Так завжди й буває. Тобто це було б не вперше. Буває, що в президента немає більшості ні в Палаті представників, ні в Сенаті. Вони щось проштовхують, а ти накладаєш вето. І зрештою, коли місяць-два все, що вони ухвалюють, ветується, — це ж марна трата часу, — вони приходять до тебе, і ви укладаєте угоду. Думаю, так, мабуть, і було б. Але сподіваюся, нам не доведеться про це турбуватися.

Адміністрація Трампа тисне на Литву, щоб та відкрила один із центральних портів на Балтійському морі для експорту білоруського калію, попри санкції ЄС. Так США хочуть зменшити залежність від Канади і допомогти знизити витрати американських фермерів, пише POLITICO За словами чотирьох європейських посадовців, спецпосланець США з питань Білорусі Джон Коул останніми тижнями прощупував литовських дипломатів щодо послаблення блокади білоруських товарів. На початку наступного року Литва стане головою Ради ЄС і теоретично може накласти вето на наступне продовження санкцій у лютому, і тоді вони спливуть. Проте Литва — одна з найпослідовніших прихильниць України в ЄС. Минулого місяця президент Трамп заявив, що «працює над масштабною угодою» з Мінськом про купівлю калію «за значно нижчою ціною», ніж та, яку фермери зараз платять канадським компаніям. Але угода можлива лише за умови, що добрива можна буде відвантажувати через великий литовський порт Клайпеда на Балтійському морі. ℹ️ Сьогодні США імпортують майже весь калій, який використовують, і близько 80% цього імпорту дає Канада. 💬 Вони [США] тиснуть ввічливо, але ми дуже чітко відповідаємо: "Та нізащо в світі", — сказав східноєвропейський посадовець. — Якщо американці не вміють вчитися в історії, ми маємо стояти на своєму

Ой а шо случілось?👀

Романов, схоже, на пляшечку хоче присісти :)

В принципі, Романов на пляшці буде дуже органічно і нарядно виглядати, за одні тільки «Альошкі» (тьхублядь) його треба посадити і не знімати Но каков бунтарь!😁

Без текста

Оператори батальйону "SIGNUM" [у складі 🛡 59-ї штурмової бригади] епічно в'єбали повністю заряджену російську РСЗВ БМ-21 «Град» у момент, коли та готувалася до залпу.

Учора на аеродромі Ахтубінськ в результаті нештатної ситуації при запуску двигунів зайнявся (і згорів повністю 😎) російський багатоцільовий винищувач п'ятого покоління Су-57. ℹ️ Це вже четвертий Су-57 за 2026 рік — два було уражено навесні на ае Шагол і ще один збито "дружнім" вогнем 23 липня в Московській області. Зважаючи на виробництво максимум чотирьох на рік, то норма вже виконана. — абсолютно надійне джерело

«Українська правда» дає репортаж про припинення вогню на Херсонщині навколо окупованих Олешок. З одного боку, це гуманітарна історія про людей у заблокованому місті [це читайте в оригіналі]. З іншого — інсайдерська розповідь про те, як це перемир'я домовлялися організувати [а тут пропишу] ▪️ Почалося все з того, коли у вересні Всеукраїнська рада церков звернулася до Папи Римського Лева XIV і світових релігійних організацій з тим, що до Олешок з травня не надходить продовольство. 16 жовтня Папа телефонував Путіну, а за три дні — Зеленському. Але переломним моментом стало 23 жовтня, коли Білий дім несподівано заявив, що домовленості допомогла досягти Меланія Трамп. ▪️ З українського боку операцію офіційно координував офіс омбудсмена Дмитра Лубінця, а неофіційно комунікацію з Білим домом і росіянами вів Давид Арахамія. За словами джерела УП, саме Арахамія вмовив Меланію Трамп виступити з публічною заявою, бо на той момент росіяни почали відступати від переговорів. Тому публічне оголошення від першої леді США мало відрізати їм шлях відступу. ☝️ У підсумку перемир'я почалося на два дні раніше, ніж планувалося, і охопило ширшу територію, ніж самі Олешки. ▪️ Співрозмовники з оточення Зеленського пояснюють, що Олешки — це тест на те, чи здатні військові вертикалі обох країн виконувати політичне рішення про припинення вогню. І відверто визнають, що проблеми бувають не лише з росіянами, а й з українськими військовими. ☝️ В статті наводиться парадоксальна теза, що російська армія з її жорсткою вертикаллю в цьому сенсі керованіша, ніж децентралізоване українське військо. Тому одна з цілей перемир'я — «привчити» обидва генштаби, що рішення про зупинку вогню має виконуватися. А в разі успіху повторити досвід на іншій ділянці фронту, щоб у момент великої угоди її можна було одразу реалізувати.

Newsmax: «Українці не капітулюють» Американський консервативний телеканал Newsmax, відомий близькістю до Трампа і його виборців, опублікував текст Джона Россомандо, який пояснює американській, переважно праворадикальній аудиторії, чому тиск Вашингтона на Київ не спрацьовує. І навряд чи спрацює. Головна теза — українці одностайно відмовляються капітулювати перед РФ, і в цьому питанні між Зеленським і його опонентами немає жодної різниці. Навіть ті, хто критикує президента за корупцію чи внутрішню політику, підтримують його тверду позицію щодо Москви і щодо американського тиску з вимогою територіальних поступок. Тож навіть якби Трамп домігся заміни Зеленського, наступний український лідер діяв би так само, бо жоден політик не підпише угоду про капітуляцію, яку суспільство не прийме. Співрозмовник статті — Олександр Мережко, голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики. Він пропонує американсьій аудиторії зрозумілу аналогію — Україна веде власну «Війну за незалежність», як колись американські колонії проти Британії. Россомандо розвиває цю думку і нагадує, що американцям знадобилося вісім років і допомога Франції, Нідерландів та Іспанії, щоб домогтися визнання незалежності, і тільки війна 1812 року — «Друга війна за незалежність» — остаточно закріпила суверенітет США. ☝️ Тобто для консервативного читача, вихованого на патріотичній історії, боротьба України подається не як чужа війна, а як щось знайоме і близьке. Окремий блок присвячено парадоксальному ефекту від нападок Трампа. За словами Мережка, вони викликали «згуртування навколо прапора», тому рівень довіри до Зеленського за кілька днів підскочив з 43% до 57%. Мережко пояснює це індивідуалізмом української культури, коли тиск ззовні лише змушує українців упиратися. Відповідно бажання Трампа замінити Зеленського навпаки підвищує шанси на його переобрання. ☝️ Цінність статті у тому, де її опубліковано. Newsmax — фактично один із головних рупорів трампістського табору. І саме тут виходить текст, який відкидає риторику Трампа і пояснює, чому капітуляція України неможлива.

Посадовці Трампа неофіційно заохочують американські компанії прийняти російський дизель, який зараз перетинає Атлантику, розповіли The Washington Sun галузеві об'єднання, обізнані з розмовами. Водночас компанії переживають, що це може обернутися для них серйозними юридичними і репутаційними ризиками. Щонайменше три судна з російським пальним вирушили до США і мають прибути наступного тижня – вже після проміжних виборів – але досі незрозуміло, куди саме піде пальне. Американські компанії не хочуть брати на себе ризики, пов'язані з купівлею російського дизелю. Почасти тому, що демократи в Конгресі вважають указ Трампа порушенням санкційного законодавства. Їх [покупців] дуже наполегливо заохочують і Москва, і Вашингтон узяти ці вантажі, зокрема з великими знижками. Але вони натрапляють на стіну опору через репутаційні та юридичні ризики, — каже аналітик. Інший аналітик розповів, що власники вантажів тижнями «пропонували» їх покупцям, але так і не знайшли зацікавлених серед американських компаній. Кілька джерел підтвердили, що на момент завантаження танкерів у дизелю не було підтвердженого покупця. Кілька представників галузі розповіли, що рішення Трампа скасувати санкції залишило без відповіді багато питань, зокрема як будь-хто, хто матиме справу з цим пальним, може гарантувати дотримання всіх санкційних законів. ❗️ Примітна історія з танкером Agioi Fanendes під мальтійським прапором, який везе 40 тисяч тонн дизелю. Спочатку пунктом призначення значився порт Нью-Йорка і Нью-Джерсі, з очікуваним прибуттям 7 листопада. Відтоді в даних відстеження суден пункт призначення змінився на «for orders» («за вказівкою»). Це означає, що наступний порт заходу не визначено. Днями раніше демократи в Палаті представників і Сенаті надіслали листи портам, банкам і енергетичним компаніям, де попередили, що операції з російським дизелем можуть загрожувати компаніям кримінальною відповідальністю. 💬 Усі намагаються якнайдалі від цього втекти. Ніхто не хоче з цим зв'язуватися, бо всі бояться того, що буде на наступній сесії Конгресу, — сказав один трейдер з Волл-стріт. — Ніхто не хоче вплутатися в судову тяганину чи серію розслідувань, а це схоже на класичний такий випадок 💬 Імпорт дозволено виконавчим указом, але санкції — у компетенції Конгресу. Тож кожен контрагент питає: що буде, якщо після розвантаження політична ситуація зміниться? — сказав Джеймс Ноель-Бесвік, аналітик Sparta Commodities. Хоча наразі танкери прямують до американських портів, кілька галузевих аналітиків і представників галузі очікують, що зрештою вони змінять кінцевий пункт призначення.

Посадовці Трампа неофіційно заохочують американські компанії прийняти російський дизель, який зараз перетинає Атлантику, розповіли The Washington Sun галузеві об'єднання, обізнані з розмовами. Водночас компанії переживають, що це може обернутися для них серйозними юридичними і репутаційними ризиками. Щонайменше три судна з російським пальним вирушили до США і мають прибути наступного тижня – вже після проміжних виборів – але досі незрозуміло, куди саме піде пальне. Американські компанії не хочуть брати на себе ризики, пов'язані з купівлею російського дизелю. Почасти тому, що демократи в Конгресі вважають указ Трампа порушенням санкційного законодавства. Їх [покупців] дуже наполегливо заохочують і Москва, і Вашингтон узяти ці вантажі, зокрема з великими знижками. Але вони натрапляють на стіну опору через репутаційні та юридичні ризики, — каже аналітик. Інший аналітик розповів, що власники вантажів тижнями «пропонували» їх покупцям, але так і не знайшли зацікавлених серед американських компаній. Кілька джерел підтвердили, що на момент завантаження танкерів у дизелю не було підтвердженого покупця. Кілька представників галузі розповіли, що рішення Трампа скасувати санкції залишило без відповіді багато питань, зокрема як будь-хто, хто матиме справу з цим пальним, може гарантувати дотримання всіх санкційних законів. ❗️ Примітна історія з танкером Agioi Fanendes під мальтійським прапором, який везе 40 тисяч тонн дизелю. Спочатку пунктом призначення значився порт Нью-Йорка і Нью-Джерсі, з очікуваним прибуттям 7 листопада. Відтоді в даних відстеження суден пункт призначення змінився на «for orders» («за вказівкою»). Це означає, що наступний порт заходу не визначено. Днями раніше демократи в Палаті представників і Сенаті надіслали листи портам, банкам і енергетичним компаніям, де попередили, що операції з російським дизелем можуть загрожувати компаніям кримінальною відповідальністю. 💬 Усі намагаються якнайдалі від цього втекти. Ніхто не хоче з цим зв'язуватися, бо всі бояться того, що буде на наступній сесії Конгресу, — сказав один трейдер з Волл-стріт. — Ніхто не хоче вплутатися в судову тяганину чи серію розслідувань, а це схоже на класичний такий випадок 💬 Імпорт дозволено виконавчим указом, але санкції — у компетенції Конгресу. Тож кожен контрагент питає: що буде, якщо після розвантаження політична ситуація зміниться? — сказав Джеймс Ноель-Бесвік, аналітик Sparta Commodities. Хоча наразі танкери прямують до американських портів, кілька галузевих аналітиків і представників галузі очікують, що зрештою вони змінять кінцевий пункт призначення.

11 жовтня, за два дні до обмежень Starlink, командирам по всій Україні надіслали конфіденційну записку із закликом готуватися до катастрофи. Автори записки вже тоді передбачили, що США можуть забрати доступ до супутникової мережі Starlink. Користувачам радили «тримати всі альтернативні Starlink засоби зв'язку напоготові, щоб негайно ними скористатися, і розробити запасні плани». За два дні попередження почали справджуватися – дрони не могли злетіти, військові операції зупинилися. За словами двох людей, в одному випадку через це Україна втратила морські дрони в Чорному морі. Відтоді Україна та її союзники гарячково шукають заміну Starlink. Але нічого порівнянного немає. Європейським спробам відтворити Starlink до його масштабу ще роки. До того ж більшість цих проєктів все одно залежить від компанії Маска. Так головний європейський конкурент Starlink — франко-британська мережа OneWeb — запускає свої супутники за допомогою SpaceX. ℹ️ Минулого місяця OneWeb оголосила, що витратить мільярд євро на закупівлю ще 229 супутників до 2034 року. Тоді їх загалом буде близько тисячі. Але це лише дрібка від мережі Starlink, яка вже налічує понад 11 тисяч супутників. Нижче розповідь The Atlantic про те, як Маск обернувся проти України, ґрунтується на інтерв'ю з понад десятком американських і українських посадовців, військових офіцерів, виробників дронів та експертів зі Starlink. ... Коли почалася війна, Маск охоче допомагав Україні. У перші дні Росія ударами і кіберзброєю виводила з ладу цифрову інфраструктуру України. Тоді Маск подарував тисячі терміналів Starlink лікарням, електростанціям, міністерствам і різним гуманітарним ініціативам. Невдовзі українські військові почали використовувати сервіс, щоб керувати дронами і залишатися на зв'язку в зоні бойових дій. Не всім у SpaceX це сподобалося, дехто навіть звільнився на знак протесту. Маск теж мав сумніви і коли у вересні 2022 року українці попросили його ввімкнути Starlink над Чорним морем для атаки на російські кораблі біля Криму, той відмовив. Наприкінці 2022 року Маск оголосив про запуск Starshield – для військових. У випадку України значну частину цього сервісу оплатив уряд США. Колін Каль, тодішній заступник міністра оборони США, домовлявся про цю схему зі SpaceX. Тоді він казав The New Yorker, що вона «не дасть Маску вимкнути рубильник». Але здебільшого українські військові на Starshield так і не перейшли. Вони й далі користувалися цивільним Starlink, де тариф коштує від 30 доларів на місяць, тоді як Starshield — до 25 тисяч. Текст угоди користувача Starlink забороняє використовувати його у військових цілях. Але SpaceX не застосовувала цього правила в Україні. Вона підтримувала видимість, що Starlink використовують лише в мирних цілях, а військові покладаються на Starshield, оплачені американськими платниками податків. Реальність була іншою. Уряд США не розкриває, скільки терміналів Starshield передав Україні. Але українські посадовці розповіли, що це менше одного відсотка всіх терміналів у зоні бойових дій. Решта — це звичайні Starlink, куплені на роздрібному ринку, зокрема й ті, які закупили для України уряди Польщі та Німеччини. 💬 Офіційно вони мали бути для гуманітарних потреб, — сказала людина, яка вела переговори зі SpaceX від імені України. — Але всі знали, що вони йдуть військовим Ця домовленість «між нами кажучи» поставила Україну в небезпечне становище. Щоб керувати флотом дронів і залишатися на зв'язку в зоні бойових дій, її збройні сили не мали іншого вибору, як порушувати правила користування Starlink. Адже Starshield значно дорожчий і доступний лише невеликими партіями через офіційні канали. ❗️ Цієї весни американські військові зіткнулися зі схожою дилемою на Близькому Сході. За даними Reuters, американські сили використовували Starshield для керування дронами під час ударів по Ірану. Коли SpaceX про це дізналася, вона підняла ціну на Starshield у регіоні з 5 тисяч до 25 тисяч доларів за термінал на місяць. Пентагон погодився платити. В Україні Маск може намагатися зробити щось подібне. Застосувавши заборону на військове використання Starlink, він міг би змусити українських військових та їхніх іноземних союзників платити значно більше за Starshield. Пояснення Маска щодо збоїв цього місяця свідчать, що такий підхід його влаштував би.

Торік писав пост пам’яті Корі Навроцькому – колишньому морпіху США, який загинув 27 жовтня 2024 року під час рейду Інтернаціонального легіону ГУР на територію Брянської області. Сьогодні, у річницю, Ukraine - Combat Footage Archive публікує відео з того рейду з детальним хронометражем і поясненням усього, що відбувається на відео. … У цей день – 27 жовтня 2024 року – бійці підрозділів Rogue Team та Omega Team Інтернаціонального легіону ГУР отримали завдання виявити і знищити диверсійно-розвідувальні групи ФСБ і ССО Росії, які влаштовували транскордонні засідки на Чернігівщині та Сумщині. Під час місії групи спробували просочитися на ворожу територію, але натрапили на укріплену російську позицію біля села Брахлов у Брянській області. За словами бійця Rogue Team з позивним «Сноу», вони очікували побачити звичайну окопну позицію. Натомість виявили потужно укріплений підземний бункер з траншеями і вісьмома вогневими точками. Rogue Team розділилася на дві основні групи — «Альфа» і «Браво». Rogue Alpha разом з Omega Team штурмували укріплення з лісосмуги на захід від Rogue Bravo. Rogue Bravo своєю чергою поділилася на дві групи: одна пішла на штурм укріплення, а друга залишилася позаду, щоб прикривати вогнем. Дії Rogue Bravo зняв на відео один з її бійців з позивним «Уно». На 05:05 бійці пішли на штурм з двох напрямків: закидали російські позиції гранатами і намагалися взяти укріплення. Але їх зустрів щільний вогонь росіян. Так почалися найважчі моменти операції. ▪️ Rogue Alpha, що атакувала укріплення з лісосмуги, потрапила під вогонь російського кулемета і втратила двох бійців (за кадром). Командира групи Бредлі Карла Дженнісона з позивним «Супер Дейв» поранило в груди, і він загинув на місці. За повідомленнями, Саймона Петріка Раякісто з позивним «Раута» поранило у відкритому полі. Через щільний вогонь росіян його не змогли евакуювати, тож він підірвав себе, щоб не потрапити в полон. ▪️ 16:45 Приблизно в цей час бійці Rogue Bravo знову спробували увірватися до бункера, але безуспішно. ▪️ 17:38 Канадський доброволець Мандіп Сінгх з позивним «Поет» вийшов на відкриту місцевість і дістав поранення від вогню зі стрілецької зброї. Його побратим, американський доброволець Корі Джон Навроцький, спробував дістатися до «Поета» і витягти його в безпечне місце під прикриттям вогню оператора. Але російський вогонь убив обох. ▪️ 20:24 Один із бійців, який намагався їм допомогти, дістав поранення в голову, можливо, в ділянку шиї. На позиції залишилося лише двоє бійців. Вони вирішили відійти на тилову позицію, де стояла друга група Rogue Bravo, і запросили вогневе прикриття, але відповіді не отримали. ▪️ 22:14 Бійці почали відходити під вогнем росіян. Можливо, через проблеми зі зв'язком побратими почали прикривати їх вогнем лише в останню мить. ▪️ 23:20 Бійці надали пораненому першу допомогу і кілька наступних хвилин намагалися зв'язатися з Omega та Rogue Alpha, щоб попросити вогневого прикриття для відходу. ▪️ 32:17 Через проблеми зі зв'язком бійці так і не змогли зв'язатися з побратимами. Але вони помітили в лісосмузі бійців Omega Team і вирішили перетнути відкрите поле просто перед російськими позиціями. ▪️ 33:07 Автор відео перетинає відкрите поле під російським вогнем і заходить у лісосмугу. ▪️ 35:07 Бійці почали відходити лісом, а російські сили їх переслідували. Крім складної місцевості, на шляху трапився колючий дріт. Один з бійців зачепився за нього, і групі довелося зупинитися на кілька хвилин. ▪️ 42:11 Зрештою бійці з'єдналися з іншими групами ▪️ 1:10:30 Після об'єднання з іншими групами і короткого відпочинку військові почали відходити на українську територію. Тоді Rogue Team втратила в тій операції чотирьох бійців: - Бредлі Карл Дженнісон, «Супер Дейв» - Саймон Петрік Раякісто, «Раута» - Мандіп Сінгх, «Поет» - Корі Джон Навроцький, «Корі» На жаль, тоді їхні тіла не вдалося забрати. Честь. Відвага. Жертва. Слава!

Без текста

Сенатор Річард Блюменталь надіслав попередження судноплавним компаніям, які везуть російський дизель до американських портів. Каже їм — «розвертайтеся, поки ще не пізно». Зокрема Блюменталь показав лист, який він надіслав грецькій компанії EASTMED, танкер якої під мальтійським прапором 22 жовтня вийшов з російського порту з 40 тисячами тонн дизелю і, за заявленим маршрутом, має прибути до порту Нью-Йорка і Нью-Джерсі 7 листопада. У листі до керуючого директора EASTMED Атанасіоса Мартіноса Блюменталь вимагає відкликати танкер і більше не перевозити російський дизель. Аргумент такий: Закон 2022 року, підписаний ще Байденом, забороняє імпорт російських енергоносіїв, і ліцензія № 135, яку видав Мінфін після дизельної угоди Трампа з Путіним, цього закону не скасовує. 💬 Президент, можливо, і видав ліцензію, але зробити операцію законною може лише Конгрес, — пише сенатор. Згідно листа грецька компанія має назвати всіх учасників схеми: продавця, покупця, фрахтувальника, страховика, оператора терміналу. Також вона має повідомити, чи отримувала вказівки від Мінфіну чи інших федеральних відомств. 💬 Ліцензія Трампа не звільнить вас від юридичної та моральної відповідальності. Ви співучасники, які допомагають обходити санкції. Заради прибутку, — пише Блюменталь у X. ☝️ Раніше схожі листи отримали банки, зокрема Goldman Sachs, а також дистриб'ютори пального і порти. Тепер черга судновласників. Імовірно задум такий, що для грецьких перевізників, які залежать від американського ринку і західного страхування, ризик потрапити під позови і розслідування Конгресу [особливо, якщо демократи візьмуть більшість] може виявитися дорожчим за прибуток від одного сумнівного рейсу.

Як на мене, непримітна, але важлива новина якось повз нас пролетіла. 🇨🇦 Канада створює оборонний банк, де Україна серед країн-засновників. Разом із вісьмома партнерами — Албанією, Бельгією, Грецією, Латвією, Люксембургом, Румунією, Туреччиною та Україною — Канада запускає новий міжнародний фінансовий інститут: Банк оборони, безпеки та стійкості (Defence, Security and Resilience Bank, DSRB). Про це заявив міністр фінансів Канади Франсуа-Філіпп Шампань. Установчий договір підпишуть 30 листопада в Люксембурзі. Штаб-квартира банку буде в Канаді, а європейський офіс — у Люксембурзі. Повноцінно запрацювати банк має у 2027 році. Членство відкрите й для інших учасників, які захочуть приєднатися. Навіщо цей банк потрібен. Країни нарощують оборонні витрати, але урядам і особливо оборонним компаніям часто бракує доступного довгострокового фінансування. Новий банк має це виправити. Він залучатиме державні та приватні гроші й видаватиме кредити: ▪️ на закупівлі озброєння; ▪️ на розширення оборонного виробництва; ▪️ на створення ланцюгів постачання. Головна фішка — розраховувати на найвищий кредитний рейтинг AAA, який банк має отримати завдяки підтримці країн-учасниць. Це дасть змогу позичати дешевше і довше, ніж змогла б окрема країна чи компанія самостійно. Фінансування буде доступне на рівних умовах, тож скористатися ним зможуть і менші, економічно слабші держави, а також малий і середній оборонний бізнес. ❗️ Відповідно для української оборонної промисловості банк може стати ще одним довгостроковим джерелом фінансування для виробництва як власної продукції, так і для спільних виробництв з партнерами.

Без текста

Сенатор Річард Блюменталь надіслав попередження судноплавним компаніям, які везуть російський дизель до американських портів. Каже їм — «розвертайтеся, поки ще не пізно». Зокрема Блюменталь показав лист, який він надіслав грецькій компанії EASTMED, танкер якої під мальтійським прапором 22 жовтня вийшов з російського порту з 40 тисячами тонн дизелю і, за заявленим маршрутом, має прибути до порту Нью-Йорка і Нью-Джерсі 7 листопада. У листі до керуючого директора EASTMED Атанасіоса Мартіноса Блюменталь вимагає відкликати танкер і більше не перевозити російський дизель. Аргумент такий: Закон 2022 року, підписаний ще Байденом, забороняє імпорт російських енергоносіїв, і ліцензія № 135, яку видав Мінфін після дизельної угоди Трампа з Путіним, цього закону не скасовує. 💬 Президент, можливо, і видав ліцензію, але зробити операцію законною може лише Конгрес, — пише сенатор. Згідно листа грецька компанія має назвати всіх учасників схеми: продавця, покупця, фрахтувальника, страховика, оператора терміналу. Також вона має повідомити, чи отримувала вказівки від Мінфіну чи інших федеральних відомств. 💬 Ліцензія Трампа не звільнить вас від юридичної та моральної відповідальності. Ви співучасники, які допомагають обходити санкції. Заради прибутку, — пише Блюменталь у X. ☝️ Раніше схожі листи отримали банки, зокрема Goldman Sachs, а також дистриб'ютори пального і порти. Тепер черга судновласників. Імовірно задум такий, що для грецьких перевізників, які залежать від американського ринку і західного страхування, ризик потрапити під позови і розслідування Конгресу [особливо, якщо демократи візьмуть більшість] може виявитися дорожчим за прибуток від одного сумнівного рейсу.