Account
УП. Кляті питання

УП. Кляті питання

Офіційний канал інтернет-видання "Українська правда" Співпраця та зворотній зв'язок: @fedir_vasilievich Реклама: https://telegra.ph/Reklama-na-UP-Klyat%D1%96-pitannya-11-24 Чат каналу: https://t.me/ukr_pravda_chat Поставити питання: @UkrPravdaQuestionsBot

Username
@ukr_pravda
Category
News and media
Country
UkraineUkraine
Created
, 9 years
Subscribers25,252−11 in 1 day
Avg views per post, 7d2,100−90.2% vs prev 7d
ERR8.32%last 7 days

Subscribers, 30 days

Nov 15 – Nov 16−11 (0%)

Show as table
DateSubscribers
Nov 15, 202625,263
Nov 16, 202625,252

Average views per post by day

By publication day

Show as table
DateAvg views per post
Oct 17, 20263,922
Oct 20, 20263,887
Oct 21, 20263,955
Oct 22, 20264,459
Oct 26, 20264,021
Oct 27, 20263,885
Oct 29, 20264,059
Nov 3, 20263,226
Nov 4, 202627,508
Nov 10, 20262,301
Nov 11, 20262,099
Nov 12, 20261,900

Most viewed this month

  1. 01

    Що відбувалось у Петропавлівській Борщагівці та що відомо про постраждалих? Відповіді "Азову" Щоб отримати відповіді на ключові запитання щодо сутичок у Петропавлівській Борщагівці, УП поспілкувалась із Павлом Курченком – командиром військової частини 3121 1-го корпусу НГУ "Азов", у підпорядкуванні якої перебуває згаданий пункт тимчасової дислокації. Отже: 1. Хто жив у будинку і чому? Курченко розповів, що в будинку перебували 26 мобілізованих військовослужбовців, і лише двоє з них – ті, кого повернули після СЗЧ. Також у будівлі проживала частина особового складу підрозділу. 2. Що відомо про 4-х постраждалих і як вони отримали травми? Перший – Андрій Кулешов. За словами командира, Кулешов у будинку перебував "на карантині для адаптації після скоєння СЗЧ". Другий – Іван Ярешко. Це саме той мобілізований, який був під наркотичним впливом і кидався на людей у будинку. 3. Третій – Олександр Павлюченко. За словами командира Курченка, під час проходження БЗВП він травмував спину, коли спускався в укриття під час повітряної тривоги. У лікарні військовослужбовець часто порушував правила поведінки, тож його примусово виписали та доставили на даний пункт тимчасової дислокації. Четвертий – Олександр Пермінов. На одному з військових об'єктів мобілізований закликав інших до втечі, згодом сам вчинив СЗЧ, після чого військові його затримали. 4. Хто став причиною заворушень? Заворушення, за словами Курченка, розпочались через одного з 4-х постраждалих – Андрія Кулешова. Родичі чоловіка намагались зробити все, щоб витягнути його зі служби. Напередодні сутичок мати Кулешова пробувала "домовитись", щоб її сина відпустили. За словами Курченка, вона запропонувала одному з його військовослужбовців на місці хабар – той відмовився і просто передав Кулешову речі. 5. Кому вигідний скандал? Розслідування триває, тож в "Азові" не поспішають робити висновки. Водночас Курченко припускає, що до цього процесу могла бути залучена Росія. Після перших прямих ефірів, які знімали біля будинку, "Азов" почав відстежувати різноманітні матеріали в анонімних телеграм-каналах. За їхніми висновками, вся ця хвиля контенту виглядала дуже системно і наперед сплановано.

    Link preview
    Views76K
    Forwards732
    Reactions69
    Comments7
  2. 02

    Чому Росія не взяла Київ? Фактчек заяв Дональда Трампа 20 жовтня під час виступу в Білому домі американський президент лише за кілька хвилин спромігся видати одразу три дивні твердження про початок повномасштабної війни України з Росією. У цьому матеріалі пояснюємо, чому "дурний російський генерал", "шалені дощі" та "швидкісні танки на бетонних шосе" в розповідях американського президента мають мало спільного з реальністю: 1. "У ніч перед початком війни в Україні, там пройшли найсильніші дощі за останні 10 років. Земля була повністю просочена водою". Погода 23–24 лютого 2022 року на більшості території України була переважно сухою. Хіба що на заході та півночі України спостерігався невеликий атмосферний фронт. Якщо ж говорити про Київську та Чернігівську області, то 23–24 лютого спостерігалась мряка з мінімальною кількістю опадів. 2. "У Росії була тисяча танків, які їхали бетонним шосе. Вони були б в Україні через 4 години, якби йшли на максимальній швидкості, яка, якщо бути точним, становить 48 миль на годину. Ніщо б їх не зупинило". За свідченнями бійців 80-ої бригади, колона російської техніки потрапила в "грязеву ванну" не сама, а через дії ЗСУ, які підірвали міст через річку Тетерів поблизу Іванкова. 3. Армія РФ втратила багато часу на побудову понтонів, а коли колона повернулася на асфальт, то її дорогою на Київ почали систематично "розбирати" артилерією, переносними протитанковими ракетними комплексами і "коктейлями Молотова". Тож переїзд на "бетонне шосе" ніяк не посприяв вирішенню завдання, а навіть навпаки. 4. Ну і маленька деталь – танки типу Т-62, Т-72, Т-80 і Т-90, які використовувалися при нападі росіян, мають максимальну швидкість 65–70 км/год. Наче не сильно відрізняється від заяв Трампа, але якщо вже президент США вирішив так точно говорити про 48 миль/год, то це 77 км/год. 5. "І цей дуже дурний російський генерал – поняття не маю, хто він такий, сумніваюся, що він усе ще з нами, сумніваюся, що він усе ще живий – вирішив повернути праворуч, на сільгоспугіддя, а потім повернути ліворуч і піти на Київ". За наступ на Київ відповідали двоє російських топкомандирів – Олександр Лапін і Олександр Чайко. 6. Попри інформацію Трампа, обидва генерали лишилися на керівних посадах в армії РФ. Лапін після відступу з Сумщини і Чернігівщини відзначився на посаді начальника Головного штабу, першого заступника головнокомандувача Сухопутними військами РФ і був призначений командиром угруповання "Північ". Він також відповідав за Курську область, коли туди успішно зайшли ЗСУ. 2025 року списався з армії й тепер стане віцепрем'єром Татарстану. 7. Олександр Чайко, так само як і Лапін, усе ще живий. Щобільше, його "дурість" позитивно оцінюють у Кремлі, оскільки тепер він очолює Повітряно-космічні сили РФ.

    Link preview
    Views4.46K
    Forwards29
    Reactions62
    Comments4
  3. 03

    Як локальне перемир'я в Олешках стало тестом для великої угоди? Перемирʼя в Олешках стане важливим військово-політичним експериментом – першою спробою перевірити, чи здатні Україна та Росія не лише домовитися про припинення вогню, але й забезпечити виконання політичних рішень безпосередньо на ділянці фронту. Як готувалися і чого чекати від перемир'я в Олешках? Розповідаємо: 1. Як розповідає співрозмовник УП, долучений до організації перемир'я, на практиці реалізація навіть такої обмеженої за масштабом домовленості виявилася надзвичайно складним завданням. 2. Причому проблеми виникають не лише з російського боку, але й усередині української військової системи. За словами співрозмовників, сам по собі політичний наказ про припинення вогню ще не означає його автоматичного виконання на фронті. Військове командування має навчитися не лише віддавати відповідні розпорядження, але й забезпечувати їхню реалізацію всіма підрозділами на визначеній ділянці. 3. Якщо експеримент з Олешками виявиться успішним, його організатори розраховують повторити подібну операцію через певний час на іншій ділянці фронту. "Якраз для того, щоб військові навчилися це робити: зупинятися, гарантувати безпеку проходу і тому подібні речі. Щоб потім, якщо буде якась велика домовленість, ми могли її одразу реалізувати", – пояснює співрозмовник УП. 4. У самих Олешках людей найбільше непокоїть маршрут виїзду. Як свідчать сторінки угоди, оприлюднені Fox News, виїзд в Україну передбачений саме через Росію. Українська делегація разом із людьми вирушить з Олешок до Анапи в супроводі російського угруповання військ "Дніпро". Звідти 31 жовтня літаком Міноборони Росії їх доправлять до Гомеля в Білорусі. Цим рейсом мають летіти й Дмитро Лубінець та представники його офісу. 6. Волонтерка, з якою спілкувалась УП, розповіла, що наразі у списки на виїзд записались кілька сотень людей. Нагадаємо, що в Олешках досі залишаються приблизно 1,5 тисячі осіб. 7. Списки охочих збирають волонтери, хоча раніше людям казали записуватись у місцевій лікарні, яку контролюють росіяни. У лікарні окупанти вдаються до залякування людей та нагнітання. Охочих евакуюватись окупанти запевняють: всіх вивозитимуть до Росії, де доведеться проходити фільтраційні табори та інші перевірки. У розмові з УП волонтери запевнили, що фільтрація – це чергові ворожі фейки. 8. Олешківці не вірять у те, що евакуація може відбутись успішно. Люди у страху моделюють різні ситуації, зокрема і ймовірність удару по колоні. Недовіру посилюють і заяви окупантів. Росія пообіцяла сама доставити гуманітарну допомогу в Олешки, і ця новина спровокувала нову хвилю страху серед місцевих. Раніше були випадки, коли окупанти під виглядом "гуманітарки" завозили боєприпаси.

    Link preview
    Views4.06K
    Forwards19
    Reactions36
    Comments1
  4. 04

    Росія вербує ще більше іноземців. Що про це треба знати? Рік тому, помітивши суттєве збільшення кількості іноземних найманців в російській армії, ми почали досліджувати цю тему. Найбільше нас зацікавило те, як РФ працює з країнами Африки і конвертує свій вплив у рекрутів. Вчора ми випустили епізод, який показує, що зусилля Росії тільки посилились. За даними проєкту “Хочу жить” кожен 10-й полонений – це іноземець. Загалом йдеться про майже 45 тисяч іноземців, що служать у російській армії. Для того щоб розібратись як це відбувається, ми поїхали в табір для військовополонених та поспілкувались з громадянами Єгипту, Іраку та Гани про те, як вони потрапили в російську армію. Ми також поговорили з представником Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петром Яценком та вивчили ряд досліджень щодо того, як влаштований російський рекрутинг. Ми дуже вклались в це відео, вважаємо цю тему дуже важливою, тому, будемо вам вдячні за ваші перегляди, оцінки та коментарі. Якщо буде змога поділитись цим відео з друзями та знайомими також будемо вдячні. https://youtu.be/LO_bRlPC7zw?si=uV8Lx3zlvPI0bH2G

    Link preview
    Views4.03K
    Forwards9
    Reactions29
    Comments0
  5. 05

    Як Київ намагається зламати російську формулу переговорів? Як і чому Путін послухав Віткоффа, чого чекати від нових переговорів і чому Україна та США намагаються провести першу сесію перемовин бодай на тиждень раніше, ніж оголошені Путіним 10-ті числа листопада? Розповідаємо: 1. Новий раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією планується провести в Абу-Дабі. Перші озвучені росіянами дати були уже згадані 10-ті числа листопада, тобто тиждень після американських проміжних виборів до Конгресу. Однак, за даними УП, Київ разом із Вашингтоном зараз намагаються переконати росіян погодитися на зустріч хоч на тиждень раніше. 2. Станом на вечір 25 жовтня остаточного підтвердження переносу дати від Москви ще не було. Але сам факт, що росіяни повертаються до переговорного процесу, українська сторона вважає мінімально необхідним успіхом останніх контактів, які відбулися між американськими представниками й Путіним. 2. У Києві не розраховують, що перша ж зустріч принесе прорив. “Є відчуття, що у складах груп будуть оновлення. Тому на першій зустріч нові делегації притруться. На другій почнеться предметна робота. Ну і десь на третю можуть бути вже якісь реальні рішення”, – пояснює УП один із членів команди Зеленського, який уже брав участь у таких переговорах. 3. У росіян у голові залишається формула “земля в обмін на мир”. Тому наразі українські переговорники намагаються шукати, як розширити цю рамку розмови. Частина команди, як-от Буданов, шукають варіант рішення на землі, який би міг задовольнити обидві сторони. 4. Арахамія взагалі пропонує дивитись не на Донбас, а моделювати ситуацію, яка буде “після Донбасу”. По суті, українська сторона пропонує не обговорювати спочатку, кому дістанеться те чи інше село, а поставити питання: яким буде мир після завершення війни? 5. За словами джерела УП, залученого до переговорних процесів, Путін ставиться до Віткоффа помітно краще, навіть ніж до Кушнера: «У нас тут усіх від цього розриває, але він десь там «гуманістом» Путіна назве, десь розкаже про те, що буде розповідати онукам про ці зустрічі. Якась своя харизма у Стіва є, і Путін часом погоджується під її впливом зрушити з якихось своїх мертвих точок». 6. Є й інша обставина, яка робить роль Віткоффа важливою для України. За словами джерел УП, саме він допоміг повернути взаємини Києва з адміністрацією Трампа до відносно робочого стану після загострення останніх днів.

    Link previewedited
    Views4.02K
    Forwards12
    Reactions32
    Comments1

Latest posts

#4462Link preview

​Скільки ракет має Росія в 2026 році: які запаси, виробництво та нові модифікації? ГУР МО у відповідь на наш запит зазначило, що станом на жовтень 2026 року Кремль накопичив до 700 балістичних ракет і кілька тисяч крилатих ракет інших типів. Як змінилися запаси РФ за перші два місяці осені? Розповідаємо: 1. За оцінкою розвідки, Росії вдається на місяць виготовляти 110 балістичних ракет. Утримуючи ці темпи, ворог паралельно намагається модернізувати "Іскандер-М". Мета росіян – збільшити дальність польоту цих ракет до 550–700 км. 2. Модернізували також протикорабельні ракети "Онікс", щоб підвищити ефективність ударів по наземних цілях. Дальність польоту цих ракет тепер більша, а бойова частина – потужніша. 3. Російські заводи фактично перевищують ліміти виробництва крилатих ракет X-101, які є основними для масованих обстрілів України. Втім, в X-101 регулярно фіксують технічні дефекти, через що частину нових партій доводилося повертати на заводи для ремонту. 4. В Росії є значні запаси крилатих ракет морського базування "Калібр", але українська ППО досить ефективно з ними справляється. Тож РФ вирішила більшість "Калібрів" наразі спрямовувати в стратегічний резерв та для оснащення флотів. 5. Порівняно з серпнем 2026 року у Росії стало дещо менше "Іскандерів" у запасі. Також виробництво ракет РМ-48У для комплексу С-400 скоротилося з 50 до приблизно 40 одиниць на місяць. 6. Важливо, що росіяни досі не змогли розв'язати проблему з неточністю "Кинджалів". Їх випуск призупинили у квітні, а станом на жовтень не відбулося жодних змін.

Open in Telegram
Views1,900−76%vs avg
Forwards20
Reactions23
Comments1
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
65 h1,837
78 h1,900
  1. Total to date1,900
#4461Link preview

Друга криза великої війни. Економіка ввійшла в стагфляцію, але це не найбільша проблема Економіка скорочується, а темпи інфляції зростають. Чому страшна для економістів стагфляція – не найбільший виклик для відбудови? Розповідаємо: 1. Жовтневий макропрогноз НБУ очікує, що за підсумками 2026 року українська економіка впаде на 0,4%. При цьому інфляція виросте до 12,5%. Уповільнення економіки Нацбанк пов'язує передусім з наслідками російських атак, а не із циклічними змінами. Там очікують, що у 2027 році ситуацію вдасться стабілізувати: ВВП дещо зросте, а інфляція знизиться. 2. Водночас у Dragon Capital очікують, що наступного року падіння ВВП прискориться до 1%. Подальшого падіння економіки очікують і у KSE Institute – на 0,3% у 2026 році та на 0,6% – у 2027-му. 3. Десятки мільярдів доларів, які вливають в економіку партнери, і надалі будуть запорукою виживання економіки. Ба більше, роль міжнародного фінансування з року в рік зростає. Стагнація лише посилює цю тенденцію, адже в умовах падіння економіки скорочуються і податкові надходження, які Україна вимушена компенсувати запозиченнями. 4. Завершення війни не гарантує відновлення економіки. Після початку великої війни з України виїхало близько 6,5 млн людей, а смертність перевищила народжуваність на 1,2 млн осіб. Змінилася не лише чисельність населення, а і його структура: кількість осіб працездатного віку скоротилася, натомість частка людей у віці понад 65 років перевищила 20%. 5. За оцінками KSE Institute, на початку 2026 року на неокупованій частині території України проживало 29,37 млн людей. За оптимістичними прогнозами організації (у разі завершення війни у 2027 році, повернення частини біженців та зростання народжуваності), до 2041 року чисельність українців скоротиться до 26,7 млн, за песимістичними (тривала війна і подальша міграція) – до 22,3 млн. При цьому кількість працездатних осіб падатиме за будь-якого сценарію. 6. Підвищити продуктивність праці можна завдяки інвестиціям, які надходитимуть під час інтеграції країни з ЄС. Іноземні інвестиції – це не лише гроші, а й знання і технології, необхідні для розбудови виробництва з високою доданою вартістю.

Open in Telegram
Views2,112−73%vs avg
Forwards28
Reactions39
Comments0
#4459Link preview

Єрмак Дональда Трампа. Як Стівен Міллер очолив офіс президента США та що він думає про Україну? Заміна поміркованої республіканки Сьюзі Вайлз на її заступника Стівена Міллера на посаді керівника апарату Білого дому – це погана новина для Києва. Чому? Пояснюємо: 1. Стівен Міллер відзначився радикалізмом і у зовнішній політиці. Він є прихильником жорсткої лінії проти Ірану, тому не варто чекати, що він намагатиметься переконати Трампа завершити війну на Близькому Сході. 2. Він також підтримує тарифні війни Трампа, оголошені проти всього світу. А під час кризи довкола Гренландії на початку цього року Міллер публічно заявляв, що арктичний острів має належати Штатам. Тоді ж він не виключав залучення армії для захоплення данського острова. 3. Стів Міллер висловлювався і щодо України – і ці заяви не є приємними. Він є послідовним прихильником курсу адміністрації з якнайшвидшого припинення війни, в якому дотримання українських інтересів не грає центральну роль. 4. У 2023 році у соцмережах він розкритикував виділення адміністрацією Байдена значних коштів на підтримку України, заявивши: "Як і більшість американців, я виступаю проти фінансування війни в Україні та рішуче підтримую мирне врегулювання". Того ж року Міллер назвав російське повномасштабне вторгнення в Україну "проксі-війною США проти Росії", яка нібито стосується питання розширення НАТО. 5. Він заперечував, що мотиви Москви спрямовані проти України та українського народу. "Це не війна з метою геноциду, спрямована на знищення релігії, племені чи народу. Навпаки, ця найтрагічніша війна є побічним продуктом ширшої боротьби між Росією та Заходом, яка вимагає дипломатії, розрядки напруги та державницької майстерності", – писав Міллер. 6. Після запеклої суперечки Трампа з Зеленським у Білому домі 28 лютого 2025 року Міллер похвалив американського президента за те, що той "поставив на місце Зеленського", назвавши це "одним із найвизначніших моментів в історії американської дипломатії". 7. А коментуючи українсько-американську угоду про корисні копалини, він називав її "погашенням боргу" України перед США за "сотні мільярдів доларів, які пішли на фінансування війни".

Open in Telegram
Views2,086−74%vs avg
Forwards8
Reactions38
Comments1
#4458Link preview

Джордж Кент: Вибори показали, що американці обурені політикою Трампа Ми поговорили з Джорджем Кентом, колишнім американським дипломатом з понад тридцятирічним стажем роботи. В інтерв'ю УП він розповідає про причини "блакитного цунамі", про рух MAGA та американсько-українські відносини. Дуже радимо дивитися повну версію нашої розмови, а ось – тезово: Про те, як політика Трампа вплинула на провал партії на виборах: Президент Трамп дуже непопулярний. Переважає думка, що Трамп особисто, члени його партії та його оточення використовують посади для власного збагачення. Другий чинник – інфляція та вартість життя. Високі ціни для американців – це результат двох речей: мита Трампа та непотрібна війна в Ірані. І тому люди, які очікували покращення економіки після приходу Трампа, були глибоко розчаровані. Про рейтинги самого Трампа: Перед проміжними виборами його рейтинг схвалення був найнижчим для чинного президента з часів Гаррі Трумена в 1946 році. Залежно від опитувань, це 35–37%, а з 30% вибори не виграють. Про те, як результати виборів до Конгресу впливатимуть на зовнішню політику США: Зовнішню політику веде виконавча гілка влади – адміністрація, тобто президент і його команда. Роль Конгресу зводиться до двох напрямів. По-перше, ухвалення бюджету (зокрема, для Держдепартаменту та закордонних програм), по-друге – наглядові функції. Сумна реальність полягає в тому, що зовнішня політика США лишатиметься курсом Трампа до січня 2029 року. Про ставлення американців до України: Американці в масі своїй залишаються проукраїнськими та щиро прагнуть вашої перемоги. Недавнє опитування показало, що навіть серед республіканців MAGA лише 5% чи 6% виступають за добрі відносини з Росією. Більшість підтримує добрі відносини з Україною. Складність для України полягає в тому, що ключові рішення ухвалюють не окремі громадяни, а державні інституції. Про те, навіщо Трамп підтримує дружні відносини з РФ: У випадку з Трампом завжди варто керуватися принципом «шукай, кому це вигідно». У публічному полі постійно виринають можливі проєкти: активи «Лукойлу», «Північний потік-2», освоєння російської Арктики чи залучення російських інвестицій у газові родовища Аляски. Головними бенефіціарами цих угод майже напевно стануть члени родини або близькі соратники Трампа. На жаль, саме ці приватні інтереси й формують вектор американської дипломатії на переговорах із РФ та Україною. Про тристоронні переговори: Мета Росії – повна ліквідація української держави. Тому кожен український посадовець зобов’язаний стояти на захисті суверенітету України. З огляду на це мій прогноз такий: розмов буде багато, але жодної реальної мирної угоди підписано не буде.

Open in Telegram
Views2,301−71%vs avg
Forwards7
Reactions34
Comments0
#4457Link preview

Що відбувалось у Петропавлівській Борщагівці та що відомо про постраждалих? Відповіді "Азову" Щоб отримати відповіді на ключові запитання щодо сутичок у Петропавлівській Борщагівці, УП поспілкувалась із Павлом Курченком – командиром військової частини 3121 1-го корпусу НГУ "Азов", у підпорядкуванні якої перебуває згаданий пункт тимчасової дислокації. Отже: 1. Хто жив у будинку і чому? Курченко розповів, що в будинку перебували 26 мобілізованих військовослужбовців, і лише двоє з них – ті, кого повернули після СЗЧ. Також у будівлі проживала частина особового складу підрозділу. 2. Що відомо про 4-х постраждалих і як вони отримали травми? Перший – Андрій Кулешов. За словами командира, Кулешов у будинку перебував "на карантині для адаптації після скоєння СЗЧ". Другий – Іван Ярешко. Це саме той мобілізований, який був під наркотичним впливом і кидався на людей у будинку. 3. Третій – Олександр Павлюченко. За словами командира Курченка, під час проходження БЗВП він травмував спину, коли спускався в укриття під час повітряної тривоги. У лікарні військовослужбовець часто порушував правила поведінки, тож його примусово виписали та доставили на даний пункт тимчасової дислокації. Четвертий – Олександр Пермінов. На одному з військових об'єктів мобілізований закликав інших до втечі, згодом сам вчинив СЗЧ, після чого військові його затримали. 4. Хто став причиною заворушень? Заворушення, за словами Курченка, розпочались через одного з 4-х постраждалих – Андрія Кулешова. Родичі чоловіка намагались зробити все, щоб витягнути його зі служби. Напередодні сутичок мати Кулешова пробувала "домовитись", щоб її сина відпустили. За словами Курченка, вона запропонувала одному з його військовослужбовців на місці хабар – той відмовився і просто передав Кулешову речі. 5. Кому вигідний скандал? Розслідування триває, тож в "Азові" не поспішають робити висновки. Водночас Курченко припускає, що до цього процесу могла бути залучена Росія. Після перших прямих ефірів, які знімали біля будинку, "Азов" почав відстежувати різноманітні матеріали в анонімних телеграм-каналах. За їхніми висновками, вся ця хвиля контенту виглядала дуже системно і наперед сплановано.

Open in Telegram
Views75,969+862%vs avg
Forwards732
Reactions69
Comments7
#4456Link preview

Погано для Трампа, добре для Києва: як вибори змінюють Конгрес і що це означає для України? Американські вибори, за якими стежив увесь світ, виправдали попередні прогнози – Республіканська партія Дональда Трампа зазнала нищівної поразки. Як результати виборів в США вплинуть на Україну? Розповідаємо: 1. Швидше за все, демократи здобули 54 місця з необхідного для більшості 51. Республіканську партію представлятимуть 44 сенатори. Ще два місця залишаються невизначеними – у Міссісіпі та Алясці, де представники двох партій мають мінімальний розрив у голосах. Втім, вони вже не стануть вирішальними. 2. На виборах до Сенату демократи спромоглися "перефарбувати" у синій найбільш республіканські штати – Канзас, Техас, Огайо, Північну та Південну Кароліни. Найнеочікуванішою стала їхня перемога у Канзасі – штаті, який з 1932 року не мав сенатора-демократа. 3. Після складання присяги оновленим Конгресом 3 січня 2027 року на обидві палати очікує зміна керівництва. У Сенаті буде новий лідер більшості – цю посаду обійме Чак Шумер, який за попереднього складу Сенату очолив кампанію з розблокування законопроєкту про допомогу Україні. 4. Крім нього до Сенату було обрано чи переобрано ще низку явних прихильників Києва. У штаті Огайо сенаторське крісло до 2025 року обіймав чинний віцепрезидент Джей Ді Венс – тепер там переміг демократ Шеррод Браун. Він входив до Групи підтримки України у Сенаті і закликав до посилення допомоги Києву. 5. Ще один друг України – демократ Кріс Кунс від штату Делавер. Як очікується, він очолить один з найвпливовіших комітетів Сенату – з міжнародних відносин. Це, зокрема, дозволить йому зіграти ключову роль у просуванні законопроєктів у сфері зовнішньої політики, а отже, і щодо України. Демократи вже заявляли, що візьмуться розслідувати законність "дизельної угоди" з Росією. 6. На Палату представників так само чекають великі зміни. Насамперед втрачає посаду спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон, який запам’ятався блокуванням військової допомоги Україні. Швидше за все, після 3 січня палату очолить демократ Хакім Джеффріс, послідовний прихильник України та критик послаблення санкцій проти Росії. 7. Ключовий для України комітет – у закордонних справах. Його, ймовірно, очолить переобраний демократ Грегорі Мікс, відомий своїми численними ініціативами на користь України. Саме він представив двопартійний законопроєкт, спрямований на блокування так званої "дизельної угоди" США і Росії.

Open in Telegram
Views3,386−57%vs avg
Forwards26
Reactions53
Comments0
#4455Link preview

Перші 48 годин після тиші. Що відбувається в Херсоні та як підсилилися росіяни? Якими були перші дві доби після перемир'я для мешканців Херсонщини та українських військових на цьому напрямку, чого очікувати далі і як поводяться росіяни? Читайте в матеріалі УП, а ось – дуже коротко: 1. Херсонців тривожать повідомлення про те, що російські військові повернулися на позиції, з яких їх раніше вдалося витіснити українським бійцям. Факти, які підтверджують побоювання місцевих, справді зафіксували військові, а журналісти Sky News оприлюднили кадри, як росіяни під прикриттям "тиші" затягнули техніку та піхоту в Олешки. 2. Військовий Воронецький наголошує, що евакуацію людей з небезпечних регіонів підтримували усі військові, хоча розуміли: кожна пауза відкидає Сили оборони приблизно на 2 місяці назад, адже росіяни використовують час тиші для підсилення позицій. 3. Окупанти, за словами військового, могли за ці дні підтягнути боєкомплекти, гармати, Гради, а також FPV-безпілотники, дрони-розвідники та запчастини до них. Разом із тим є нюанс: навіть якщо ворог скористався паузою і встиг завезти комплектуючі до гармат, сумнівно, що йому вистачило часу на те, щоб усе відремонтувати. 4. За словами військового, в Олешки в час гуманітарної місії заїхала велика кількість росіян, але повернулись назад у Росію лише орієнтовно дві третини. Ті росіяни, що залишились, розповзлися по Олешках. Вони шукають підвальні приміщення, щоб була можливість розгорнути свої безпілотні системи, а також оселяються в хатах олешківців, які евакуювались. 5. Українські військові бачили, як спершу росіяни роздавали олешківцям "гуманітарну допомогу" і продукти, а потім з такими самими коробками ходили і військові збройних сил РФ. Тож виникає питання, чи справді в цих ящиках була лише їжа, чи окупанти таким способом отримали зброю, наприклад, гранати або комплектуючі до FPV-дронів. 6. За словами військового, в Олешки під час гуманітарної місії заїжджали російські автобуси, карети швидкої допомоги та вантажівки, які супроводжували з кулеметами та автоматами. Водночас назад у Росію повертались лише автобуси, "швидкі" і невелика кількість іншого транспорту. 7. У "Борисфені" очікують, що Росія за допомогою безпілотників та піхоти спробує перебратись на острівну зону Дніпра – із заходом на правий берег, де перебувають українські військові. "Ми чекаємо і ми готові", – запевнив Воронецький.

Open in Telegram
Views3,170−60%vs avg
Forwards14
Reactions20
Comments1
#4454Link preview

Що сталось у Петропавлівській Борщагівці і як ворожі канали роздували історію? Чому ця історія схожа на спланований сценарій, ким насправді є жінка, яка представилась лікаркою, і що кажуть у Нацгвардії? Пояснюємо: 1. Командувач НГУ Олександр Півненко пояснив, що приміщення орендують як тимчасовий пункт дислокації, де мобілізованим оформлюють документи перед направленням на навчання. Людей таким чином розосереджують, щоб не концентрувати особовий склад в одній військовій частині, яка може стати ціллю для удару. 2. За словами Півненка, у будівлі в Петропавлівській Борщагівці перебувало 18 військовослужбовців. Також там були військові, яких затримали після СЗЧ. «Четверо з військовослужбовців, які були затримані після вчинення СЗЧ, мали травми, через що були відправлені в госпіталь для проведення обстеження», – заявив командувач НГУ. 3. Згодом пресофіцер НГУ Руслан Музичук спростував інформацію про перелом хребта одного з чоловіків. Він запевнив: усі четверо постраждалих дійшли до «швидкої» самостійно. Їх обстежать та з’ясують, за яких обставин вони отримали травми. 4. Близько 21:20 з натовпу пролунали постріли. Ті, хто вимагав «звільнити» військових, згодом самі ж їм і шкодили. Десятки молодиків з натовпу намагалися перевернути автобус із мобілізованими, яких мали доправити до лікарні. Люди кидали каміння у вікна, запускали димові шашки та петарди. 5. Близько 22:30 Буданов та ще близько десяти людей з натовпу зайшли до будівлі й оглянули приміщення. Там знайшли 14-річного хлопця, який виглядав слабким та потребував допомоги. Згодом у мережі поширили відео, на якому цей підліток брав активну участь у сутичках напередодні. Він стояв на паркані і, ймовірно, впав з нього на територію будинку. 6. Керівник ОП Кирило Буданов 3 листопада заявив, що жінку, яка прикидалась лікаркою під час сутичок у Петропавлівській Борщагівці, затримали. За його словами, за щонайменше три доби до подій Валентина Молода проводила розвідку будинку в Борщагівці. Також як доказ знайшли її листування з адміністраторами «певних Telegram-каналів». 7. Пізніше Буданов заявив, що події в Петропавлівській Борщагівці «відбулися не без впливу». За його словами, ініціаторів встановлять і покарають, а висновки зроблять і всередині силових структур. Розслідування вже розпочала Генпрокуратура.

Open in Telegram
Views3,226−59%vs avg
Forwards37
Reactions65
Comments7
#4453Link preview

Як локальне перемир'я в Олешках стало тестом для великої угоди? Перемирʼя в Олешках стане важливим військово-політичним експериментом – першою спробою перевірити, чи здатні Україна та Росія не лише домовитися про припинення вогню, але й забезпечити виконання політичних рішень безпосередньо на ділянці фронту. Як готувалися і чого чекати від перемир'я в Олешках? Розповідаємо: 1. Як розповідає співрозмовник УП, долучений до організації перемир'я, на практиці реалізація навіть такої обмеженої за масштабом домовленості виявилася надзвичайно складним завданням. 2. Причому проблеми виникають не лише з російського боку, але й усередині української військової системи. За словами співрозмовників, сам по собі політичний наказ про припинення вогню ще не означає його автоматичного виконання на фронті. Військове командування має навчитися не лише віддавати відповідні розпорядження, але й забезпечувати їхню реалізацію всіма підрозділами на визначеній ділянці. 3. Якщо експеримент з Олешками виявиться успішним, його організатори розраховують повторити подібну операцію через певний час на іншій ділянці фронту. "Якраз для того, щоб військові навчилися це робити: зупинятися, гарантувати безпеку проходу і тому подібні речі. Щоб потім, якщо буде якась велика домовленість, ми могли її одразу реалізувати", – пояснює співрозмовник УП. 4. У самих Олешках людей найбільше непокоїть маршрут виїзду. Як свідчать сторінки угоди, оприлюднені Fox News, виїзд в Україну передбачений саме через Росію. Українська делегація разом із людьми вирушить з Олешок до Анапи в супроводі російського угруповання військ "Дніпро". Звідти 31 жовтня літаком Міноборони Росії їх доправлять до Гомеля в Білорусі. Цим рейсом мають летіти й Дмитро Лубінець та представники його офісу. 6. Волонтерка, з якою спілкувалась УП, розповіла, що наразі у списки на виїзд записались кілька сотень людей. Нагадаємо, що в Олешках досі залишаються приблизно 1,5 тисячі осіб. 7. Списки охочих збирають волонтери, хоча раніше людям казали записуватись у місцевій лікарні, яку контролюють росіяни. У лікарні окупанти вдаються до залякування людей та нагнітання. Охочих евакуюватись окупанти запевняють: всіх вивозитимуть до Росії, де доведеться проходити фільтраційні табори та інші перевірки. У розмові з УП волонтери запевнили, що фільтрація – це чергові ворожі фейки. 8. Олешківці не вірять у те, що евакуація може відбутись успішно. Люди у страху моделюють різні ситуації, зокрема і ймовірність удару по колоні. Недовіру посилюють і заяви окупантів. Росія пообіцяла сама доставити гуманітарну допомогу в Олешки, і ця новина спровокувала нову хвилю страху серед місцевих. Раніше були випадки, коли окупанти під виглядом "гуманітарки" завозили боєприпаси.

Open in Telegram
Views4,059−49%vs avg
Forwards19
Reactions36
Comments1
#4452Link preview

Чому військові втрачають довіру до державних нагород? За словами заступника командира одного з батальйонів, деякі військовослужбовці відмовляються від нагород через те, що ці державні відзнаки були знецінені. Що не так з українською нагородною системою і чому військові втрачають до неї довіру? Пояснюємо: 1. Присвоїти звання Героя України просять Зеленського в шести із семи звернень на сайті електронних петицій. Найпоширеніше обґрунтування таке: боєць віддав за Батьківщину своє життя, тож країна має належно його вшанувати. Критики вбачають у цьому нерівність – визнання держави не має залежати від того, чи вдалося родині назбирати 25 тисяч підписів. 2. Серед військовослужбовців розповсюджена думка про те, що багато нагород отримують «друзі комбата» – люди, наближені до командира. Вектор особистого ставлення буває й протилежним. Командир може не подати на нагороду людину, яка опинилася в немилості – хай якими значними були її заслуги. 3. Відсутність чітких критеріїв. Приміром, боєць 5 місяців утримував позицію на нулі, але нагородою його не відзначили. Він дивиться на суміжника, який пробув у бліндажі менше часу, але свій орден отримав. Іншому військовому так само важко зрозуміти, чому високу нагороду комусь дали за вчинок, який він і його побратими повторювали багато разів. 4. Бюрократичні шлагбауми. Кілька військовослужбовців розповідають УП про негласне правило: не можна подавати людей за операції, від яких минуло понад 4–5 місяців. А таких операцій для державної нагороди зазвичай має бути кілька. Тож, приміром, на орден «За мужність» бійця подадуть, якщо протягом останніх 5 місяців він мав 4 результативні бойові виходи. 5. Рознарядки. Наприклад, до бригади надходить розпорядження: до Свята Покрови нагородити певну кількість військовослужбовців. Командир визначає, як розподілити ці відзнаки. Наприклад, 5 – на штаб, 5 – на батальйон і ще 5 – на бійців на позиціях. І нагороди, які мали б все-таки потрапляти до тих, хто безпосередньо бере участь у бойових діях, можуть до них доходити в меншій кількості через це квотування. 6. Непомітні спеціальності. Наприклад, військові, що підвозять боєкомплект. Або, приміром, споттери, що відповідають за роботу з боєприпасами – часто їх оминають під час розподілу орденів. Один із офіцерів розповідає про пілота БПЛА, який з нагоди свята отримав звання Героя України, а інші члени його екіпажу залишилися без нагород. Хоча вони воюють не поодинці, а злагодженою командою.

Open in Telegram
Views3,885−51%vs avg
Forwards17
Reactions44
Comments4

All posts

Connections