МВС України

Назавжди в строю: прикордонник Дмитро Голдак загинув рік тому під час виконання бойового завдання на Донеччині Дмитро Голдак присвятив службі в Держприкордонслужбі понад десять років, розпочавши шлях у 2015 році кінологом.  Взимку 2022–2023 років воїн прийняв запеклі бої поблизу Кліщіївки, де стримував штурми найманців ПВК «Вагнер» та особисто ліквідував десять окупантів у контактних боях. Згодом Дмитро працював на ударних дронах і знищував окупантів та ворожу техніку. 24 вересня 2025 року поблизу села Довга Балка під час переходу до евакуаційного транспорту екіпаж потрапив під ворожий артилерійський обстріл, унаслідок якого Дмитро зазнав смертельних поранень.  Щодня вшановуємо всіх загиблих унаслідок цинічного російського вторгнення. Більше про Героя – у Книзі пам'яті органів системи МВС. Інформаційний ресурс об’єднує історії наших полеглих захисників. Якщо ви знали прикордонника та маєте інформацію, яку хочете додати, скористайтеся формою на сайті.

No text

No text

Міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський взяв участь у міжвідомчій нараді під головуванням Прем’єр-міністра України Сергія Корецького, присвяченій удосконаленню процесу ідентифікації тіл загиблих. Напередодні в Україну повернули тіла ще 252 загиблих. Попереду – ідентифікація, за кожним таким випадком стоїть родина, яка чекає на відповідь. Разом із представниками МВС, МОЗ та Міноборони сторони розглянули весь процес – від надходження тіл і проведення необхідних досліджень до встановлення особи та передачі інформації родині. Наразі судово-медичні дослідження проводять 21 регіональне бюро СМЕ, у системі працюють сім ДНК-лабораторій. Порівняно з 2023 роком кількість молекулярно-генетичних досліджень зросла вдвічі. 🤝За результатами наради будуть напрацьовані рішення, які допоможуть скоротити час ідентифікації та посилити координацію між службами. 🇺🇦Підписатися | Міністр | МВС | Гвардія наступу

«Краще загинути в бою, ніж стати на коліна»: пам’яті поліцейського-воїна Миколи Николайчука  Микола понад 7 років працював слідчим, а в червні 2024 року офіцер добровільно став до лав стрілецького батальйону особливого призначення, аби боронити країну на передовій. Він швидко опанував аеророзвідку й вистежував ворога з неба. Побратими поважали його за холодний розум під обстрілами та готовність завжди підставити плече, а життєвим принципом Миколи були слова: «Краще загинути в бою, ніж стати на коліна перед ворогом». 21 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині 28-річний капітан поліції зазнав смертельних поранень. Удома на нього чекали батьки, молодший брат, для якого Микола був головною опорою, кохана дружина та маленька донечка Вікторія.  «Він був найкращим татом. Я вдячна Богові за кожен день, який провела поруч із ним. Він – мій Герой, і наше кохання назавжди в моєму серці!», – згадує дружина.  Щодня вшановуємо всіх загиблих унаслідок цинічного російського вторгнення. Більше про Героя – у Книзі пам'яті органів системи МВС. Інформаційний ресурс об’єднує історії наших полеглих захисників. Якщо ви знали поліцейського та маєте інформацію, яку хочете додати, скористайтеся формою на сайті.