Екологічна Платформа

Екологічна Платформа

Неможливо врятувати довкілля без перебудови суспільства! Підписуйтесь та читайте: https://heylink.me/ecoplat1/ Зворотній зв'язок: t.me/ecoplatform?direct

Username
@ecoplatform
Category
Politics
Country
UkraineUkraine
Created
, 7 years
Subscribers2,071
Avg views per post, 7d895last 7 days
ERR43.19%last 7 days

Average views per post by day

By publication day

Show as table
DateAvg views per post
Oct 13, 20263,425
Oct 16, 2026544
Oct 19, 2026535
Oct 21, 2026603
Nov 1, 2026895

Most viewed this month

  1. 01

    Як змінився світ за цей час, як змінились ми. В нашому минулому вуличний активізм: марші, пікети, акції саботажу, годування безхатьків, допомога притулкам, захист лісів та скверів, шипування дерев та доріг від лісорубів. Вулична агітація у графіті та трафаретах, стікерах і плакатах, лекції, кінопокази. Потім повномасштабна війна. Великі історичні події глибоко врізаються в український анархізм, лишаються глибокою раною. Ми і через 30 років пам’ятатимемо тих, кого втратили. Так скрізь час, наші принципи, обрані для екоплатформи у 2015 році лишаються актуальними. Ми не відступаємо від ідей, навпроти, поглиблюємось в них. Колись ми, вже зовсім інші, повернемось до протесту, як до основної справи життя. Ми вдячні всім друзям та подругам що взяли до рук зброю і пам’ятатимем до смерті всіх хто загинув. Екологічній Платформі – 11 років

    Photo
    Views3.43K
    Forwards28
    Reactions99
    Comments2
  2. 02
    Views1.48K
    Forwards38
    Reactions62
    Comments1
  3. 03

    Репресії проти анархіста-інтернаціоналіста Олексія Макарова у Швеції Наш товариш Олексій Макаров зіткнувся з репресіями з боку шведської держави через участь в анархістській та інтернаціоналістській боротьбі проти російського імперіалізму. Ми вважаємо його ситуацію вкрай тривожною і просимо про підтримку, щоб привернути до неї увагу громадськості. Олексій проживає у Швеції з 2011 року як біженець, який втік від політичних репресій у росії. У червні 2022 року він вирушив до України, щоб долучитися до збройної боротьби проти російського імперіалістичного вторгнення. Він служив разом із Дмитром «Лєшим» Петровим у 95-й повітряно-десантній бригаді на посаді десантника та кулеметника. Після того, як Петров загинув у бою поблизу Бахмута, Олексій продовжив боротьбу в лавах опору у батальйоні «Сибір» — підрозділі, створеному для громадян росії. Під час служби Олексій двічі отримав важкі поранення. Друге поранення зачепило голову та руку, і він так і не зміг повністю відновити рухливість пальців правої руки. Зараз він живе з фізичною інвалідністю. Паралельно з військовою діяльністю він також займався активізмом разом зі своїм другом і товаришем Владиславом «Піратом» Юрченком, який прибув до України в лютому 2024 року і загинув у бою на Кінбурнській косі 9 серпня того ж року. Влітку 2024 року, ще перебуваючи на лікуванні від отриманих поранень, Олексій повернувся до Швеції для відновлення. У грудні 2024 року термін дії його посвідки біженця закінчився, і він подав заяву на отримання нової. Крім того, у квітні 2023 року він подав заявку на отримання шведського громадянства, але в серпні 2025 року його заявку було відхилено, оскільки на думку Шведської служби безпеки (Säpo), він становив загрозу національній безпеці Швеції. У червні 2026 року Олексія викликали до шведської міграційної служби, де його поінформували про засекречену інформацію від Säpo, що він нібито брав участь у діяльності за кордоном, що становила загрозу національній безпеці. Єдиною країною за межами Швеції, в якій він провів значний проміжок часу, була Україна. Врешті, на початку вересня 2026 року, після майже дворічного очікування, він отримав відмову у продовженні терміну дії своїх біженських документів. Ми вважаємо ці рішення формою політичних репресій, спрямованих проти людини, яка брала участь у опорі російському імперіалізму та продовжує дотримуватися анархістських поглядів. Обмежуючи його свободу пересування, шведська влада фактично ізолювала його в межах Швеції, не даючи йому можливості подорожувати для зустрічей з товаришами, брати участь у міжнародній політичній діяльності та продовжувати свою роботу в підтримці українського спротиву. Існують також серйозні підстави побоюватися, що ці репресії можуть ще більше посилитися, що потенційно може призвести до позбавлення його статусу біженця, винесення постанови про депортацію або інших форм адміністративного затримання. Хоча депортація до росії, можливо, й не відбудеться, Олексій все одно може залишитися без дійсних проїзних документів або зіткнутися з тривалим утриманням під вартою та невизначеністю. Ми вважаємо, що цей випадок слід розглядати в ширшому політичному контексті. Зростання впливу правих рухів у Європі та в усьому світі створює небезпечні умови для анархістів, антиавторитаристів, біженців та мігрантів. Уряди все частіше використовують секретність та адміністративні обмеження для стримування політичної діяльності та свободи пересування, часто не надаючи постраждалим особам реального доступу до доказів, які використовуються проти них. Ситуація з Олексієм порушує фундаментальні питання щодо ставлення до біженців, права людей чинити опір імперіалізму та брати участь у міжнародних політичних рухах. Олексій готовий давати інтерв’ю та брати участь у громадських кампаніях. Тому ми закликаємо ЗМІ, групи солідарності та правозахисні організації поширювати інформацію про справу Олексія, а також усіх, хто переймається правами мігрантів, вимагати від уряду Швеції переглянути це рішення. Солідарність з Олексієм Макаровим! Колективи солідарності

    Photo
    Views603
    Forwards8
    Reactions44
    Comments0
  4. 04

    No text

    Photoalbum
    Views545
    Forwards4
    Reactions—
    Comments—
  5. 05

    🇺🇦 Наші товариш_ки висадили саджанець дуба в пам’ять про Іванку «Гайку» Куценко. Гайка була морською піхотинкою, феміністкою, анархісткою та подругою багатьох з нас. 1 жовтня вона загинула під час російського артилерійського обстрілу. Їй було 33 роки. Висаджування дерев — це один зі способів, яким наші товариш_ки вшановують тих, кого ми втратили. Ми не раз поверталися до цієї практики. Це спосіб створювати місця пам’яті не лише в офіційних просторах, а й на природі або там, де колись жили наші полеглі товариші. Спільне висаджування дерев допомагає нам прожити втрату, підтримати одне одного та зберегти пам’ять про тих, кого більше немає поруч. Дуб на честь Гайки висадили в Києві. Ми не розкриваємо точне місце, щоб уберегти дерево від вандалізму. Пам’ятаймо Гайку 🌱 ________________ 🇬🇧 Our comrades planted an oak sapling in memory of Ivanka “Hayka” Kutsenko. Hayka was a marine, a feminist, an anarchist, and a friend to many of us. She was killed during a russian artillery attack on 1 October. She was 33 years old. Planting trees is one way our comrades honour those we’ve lost. It’s a practice we’ve returned to more than once. It’s a way to create places of remembrance not only in official spaces, but also in nature, or in places where our fallen comrades once lived their everyday lives. Planting a tree together is a way to grieve, to be there for one another, and to keep the memory of the lost alive. The oak in Hayka’s memory was planted in Kyiv. We’re keeping the exact location private to protect the tree from vandalism. Hayka lives on in our memory 🌱

    Photoalbum
    Views542
    Forwards4
    Reactions57
    Comments0

Latest posts

#2741Text

Forwarded from ПЛЕМ’Я 🔥🐒

Сьогодні — День Веганства! 🥳 Якщо ти веганка чи веган — вітаємо, дякуємо, цілуємо, обіймаємо, ти — чудо! Навіть у найскладніші часи можна і треба притримуватись ідеологічних принципів, і веганство — важлива частина наших спільних принципів 🫂 😔 Якщо ж ти не веган (і не веганка) — що ж, частково це наша провина, недопрацьовуємо по цій темі. Але подумай гарненько, бо веганство — це добре для довкілля, це правильно щодо експлуатованих цивілізацією тварин, і це найпростіший спосіб активізму! 🗞 Завжди можна почитати нашу статтю про веганство в історії — там різноманітні погляди на права та свободи тварин від античності до сьогодення, а ще наші чудові ілюстрації! 🦊 Також сьогодні Екологічна Платформа опублікувала неймовірної краси пост: ілюстровану казку загиблої веганки, активістки та анархістки Іванки «Гайки». Глянь, виглядає просто вау 🤩 🎉 Із Днем Веганства всіх! І нинішніх веганів, і майбутніх 😉 ПЛЕМ’Я  🔥🐒

Open in Telegram
Views314−70%vs avg
Forwards10
Reactions36
Comments1
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
56 h306
68 h314
  1. Total to date314
#2740Photo
Views1,475+39%vs avg
Forwards38
Reactions62
Comments1
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
61 h1,434
73 h1,475
  1. Total to date1,475
#2739Photo

Forwarded from Колективи Солідарності • Solidarity Collectives

Репресії проти анархіста-інтернаціоналіста Олексія Макарова у Швеції Наш товариш Олексій Макаров зіткнувся з репресіями з боку шведської держави через участь в анархістській та інтернаціоналістській боротьбі проти російського імперіалізму. Ми вважаємо його ситуацію вкрай тривожною і просимо про підтримку, щоб привернути до неї увагу громадськості. Олексій проживає у Швеції з 2011 року як біженець, який втік від політичних репресій у росії. У червні 2022 року він вирушив до України, щоб долучитися до збройної боротьби проти російського імперіалістичного вторгнення. Він служив разом із Дмитром «Лєшим» Петровим у 95-й повітряно-десантній бригаді на посаді десантника та кулеметника. Після того, як Петров загинув у бою поблизу Бахмута, Олексій продовжив боротьбу в лавах опору у батальйоні «Сибір» — підрозділі, створеному для громадян росії. Під час служби Олексій двічі отримав важкі поранення. Друге поранення зачепило голову та руку, і він так і не зміг повністю відновити рухливість пальців правої руки. Зараз він живе з фізичною інвалідністю. Паралельно з військовою діяльністю він також займався активізмом разом зі своїм другом і товаришем Владиславом «Піратом» Юрченком, який прибув до України в лютому 2024 року і загинув у бою на Кінбурнській косі 9 серпня того ж року. Влітку 2024 року, ще перебуваючи на лікуванні від отриманих поранень, Олексій повернувся до Швеції для відновлення. У грудні 2024 року термін дії його посвідки біженця закінчився, і він подав заяву на отримання нової. Крім того, у квітні 2023 року він подав заявку на отримання шведського громадянства, але в серпні 2025 року його заявку було відхилено, оскільки на думку Шведської служби безпеки (Säpo), він становив загрозу національній безпеці Швеції. У червні 2026 року Олексія викликали до шведської міграційної служби, де його поінформували про засекречену інформацію від Säpo, що він нібито брав участь у діяльності за кордоном, що становила загрозу національній безпеці. Єдиною країною за межами Швеції, в якій він провів значний проміжок часу, була Україна. Врешті, на початку вересня 2026 року, після майже дворічного очікування, він отримав відмову у продовженні терміну дії своїх біженських документів. Ми вважаємо ці рішення формою політичних репресій, спрямованих проти людини, яка брала участь у опорі російському імперіалізму та продовжує дотримуватися анархістських поглядів. Обмежуючи його свободу пересування, шведська влада фактично ізолювала його в межах Швеції, не даючи йому можливості подорожувати для зустрічей з товаришами, брати участь у міжнародній політичній діяльності та продовжувати свою роботу в підтримці українського спротиву. Існують також серйозні підстави побоюватися, що ці репресії можуть ще більше посилитися, що потенційно може призвести до позбавлення його статусу біженця, винесення постанови про депортацію або інших форм адміністративного затримання. Хоча депортація до росії, можливо, й не відбудеться, Олексій все одно може залишитися без дійсних проїзних документів або зіткнутися з тривалим утриманням під вартою та невизначеністю. Ми вважаємо, що цей випадок слід розглядати в ширшому політичному контексті. Зростання впливу правих рухів у Європі та в усьому світі створює небезпечні умови для анархістів, антиавторитаристів, біженців та мігрантів. Уряди все частіше використовують секретність та адміністративні обмеження для стримування політичної діяльності та свободи пересування, часто не надаючи постраждалим особам реального доступу до доказів, які використовуються проти них. Ситуація з Олексієм порушує фундаментальні питання щодо ставлення до біженців, права людей чинити опір імперіалізму та брати участь у міжнародних політичних рухах. Олексій готовий давати інтерв’ю та брати участь у громадських кампаніях. Тому ми закликаємо ЗМІ, групи солідарності та правозахисні організації поширювати інформацію про справу Олексія, а також усіх, хто переймається правами мігрантів, вимагати від уряду Швеції переглянути це рішення. Солідарність з Олексієм Макаровим! Колективи солідарності

Open in Telegram
Views603−43%vs avg
Forwards8
Reactions44
Comments0
#2738Photo

Forwarded from Колективи Солідарності • Solidarity Collectives

ВЕЛИКИЙ ЗИМОВИЙ ЗБІР ДЛЯ АНТИАВТОРИТАРНИХ БІЙЦІВ ТА БІЙЧИНЬ Попереду ще одна важка зима. За багатьма прогнозами, вона буде найважчою, навіть порівняно з минулорічною. Через масовані обстріли вже почалися блекаути, перебої з водопостачанням, зв’язком і теплопостачанням. Тому сьогодні, як ніколи, важливо підтримувати один одного.  Та скільки б років не тривала війна, варто пам’ятати, що можливість жити, займатися активізмом і боротися за власне майбутнє ми маємо завдяки тим, хто сьогодні чинить збройний спротив російському імперіалізму. Для наших товаришів і товаришок на фронті відсутність електрики, тепла чи надійного зв’язку безпосередньо впливає на їхню безпеку, а також на здатність ефективно виконувати завдання. У жовтні загинула наша товаришка Гайка. Востаннє ми зв’язувалися з нею, щоб зібрати інформацію про її потреби для цього збору, і вона ділилася тим, як важко їй повірити, що доведеться залишатися на позиціях аж до самої весни.  Боляче усвідомлювати, що кожен день російської агресії може стати останнім для когось із наших друзів. Ми не можемо захистити їх від усіх небезпек війни, але можемо робити все можливе, щоб підтримувати їх і забезпечувати критично необхідним обладнанням. Ми не знаємо, що принесе ця зима, але знаємо, що цей збір допоможе нашим товаришам і товаришкам зустріти весну. Ця кампанія об’єднує українські та міжнародні низові антиавторитарні ініціативи. Наша мета — забезпечити антиавторитарних бійців і бійчинь та їхні підрозділи необхідним обладнанням для роботи в зимових умовах. Основні потреби: - Автономне живлення: зарядні станції, генератори та павербанки. - Обігрів: дизельні, газові та електричні обігрівачі. - Зимовий одяг і спорядження: термобілизна, утеплені куртки та штани, спальні мішки й інші необхідні речі. Наша ціль — 1 500 000 гривень. Ця сума дозволить закрити основні критичні потреби наших військових та допомогти їм підготуватися до роботи в зимових умовах. Підтримати кампанію можна не лише донатом, а й організувавши власну ініціативу зі збору коштів. Відкривайте дружні банки, організовуйте концерти, бенефіти, лекції, кінопокази та інші солідарні події. Ми готові підготувати індивідуальні дизайни для ваших банок. Якщо ви хочете організувати подію або долучитися до кампанії іншим способом — зв’яжіться з нами! Цей збір підтримують українські антиавторитарні групи та ініціативи, з якими ми співпрацюємо: - Комітети спротиву - Екоплатформа - Пряма дія - Freefilmers - Street Aid Daily - Білкіс - Анархо-меми Посилання для донатів: PayPal: [email protected] Банка: https://send.monobank.ua/jar/6jwQbR5Fuf Картка: 4874 1000 3500 8906

Open in Telegram
Views535−50%vs avg
Forwards5
Reactions41
Comments0
#2736Photoalbum

Forwarded from Колективи Солідарності • Solidarity Collectives

🇺🇦 Наші товариш_ки висадили саджанець дуба в пам’ять про Іванку «Гайку» Куценко. Гайка була морською піхотинкою, феміністкою, анархісткою та подругою багатьох з нас. 1 жовтня вона загинула під час російського артилерійського обстрілу. Їй було 33 роки. Висаджування дерев — це один зі способів, яким наші товариш_ки вшановують тих, кого ми втратили. Ми не раз поверталися до цієї практики. Це спосіб створювати місця пам’яті не лише в офіційних просторах, а й на природі або там, де колись жили наші полеглі товариші. Спільне висаджування дерев допомагає нам прожити втрату, підтримати одне одного та зберегти пам’ять про тих, кого більше немає поруч. Дуб на честь Гайки висадили в Києві. Ми не розкриваємо точне місце, щоб уберегти дерево від вандалізму. Пам’ятаймо Гайку 🌱 ________________ 🇬🇧 Our comrades planted an oak sapling in memory of Ivanka “Hayka” Kutsenko. Hayka was a marine, a feminist, an anarchist, and a friend to many of us. She was killed during a russian artillery attack on 1 October. She was 33 years old. Planting trees is one way our comrades honour those we’ve lost. It’s a practice we’ve returned to more than once. It’s a way to create places of remembrance not only in official spaces, but also in nature, or in places where our fallen comrades once lived their everyday lives. Planting a tree together is a way to grieve, to be there for one another, and to keep the memory of the lost alive. The oak in Hayka’s memory was planted in Kyiv. We’re keeping the exact location private to protect the tree from vandalism. Hayka lives on in our memory 🌱

Open in Telegram
Views542−49%vs avg
Forwards4
Reactions57
Comments0
#2735Photo

Як змінився світ за цей час, як змінились ми. В нашому минулому вуличний активізм: марші, пікети, акції саботажу, годування безхатьків, допомога притулкам, захист лісів та скверів, шипування дерев та доріг від лісорубів. Вулична агітація у графіті та трафаретах, стікерах і плакатах, лекції, кінопокази. Потім повномасштабна війна. Великі історичні події глибоко врізаються в український анархізм, лишаються глибокою раною. Ми і через 30 років пам’ятатимемо тих, кого втратили. Так скрізь час, наші принципи, обрані для екоплатформи у 2015 році лишаються актуальними. Ми не відступаємо від ідей, навпроти, поглиблюємось в них. Колись ми, вже зовсім інші, повернемось до протесту, як до основної справи життя. Ми вдячні всім друзям та подругам що взяли до рук зброю і пам’ятатимем до смерті всіх хто загинув. Екологічній Платформі – 11 років

Open in Telegram
Views3,425+222%vs avg
Forwards28
Reactions99
Comments2
#2734Photo

Forwarded from Колективи Солідарності • Solidarity Collectives

🇺🇦 Загинула Іванка «Гайка» Куценко Уночі 1 жовтня стало відомо, що під час артилерійського обстрілу загинула наша товаришка Гайка. Їй було 33 роки. Анархістка, феміністка, веганка, освітянка, морська піхотинка, наша добра товаришка й подруга. Вона була втіленням натхнення і спротиву: щирою, впертою, живою. «Я відчувала, що буду лупити далі цю скалу, і це дасть якийсь результат». Досвід Гайки залишився задокументованим у багатьох інтерв’ю, лекціях і розмовах. В червні, на дні народження «Колективів Солідарності» вона разом з іншими антиавторитаріями розповідала про свій досвід в армії: про сексизм, житлові проблеми, веганство, логістику та повсякденне життя на службі. Вона не боялася кидати виклик системі й власним прикладом підтримувала та мотивувала товаришок, які хотіли долучитися до лав Збройних сил. Її активістський шлях проходив крізь різноманітні антиавторитарні проєкти та ініціативи в Харкові, Одесі, Києві, Львові та поза містами. Вона виступала з лекціями, писала статті і казки, займалася самвидавом, фриганила, досліджувала сміттєзвалища та життя на них. Іванка багато мандрувала і жила активізмом. На початку повномасштабного вторгнення вона працювала в гуманітарних проєктах, допомагаючи жінкам і дітям із прифронтових територій, а згодом сама долучилася до збройного спротиву. Гайка проклала свій шлях морської піхотинки крізь упередження та сексистські перепони армійської системи, щоб зрештою бути нарівні зі своїми побратимами на важких бойових виходах. Гайко, нам тебе дуже бракуватиме. Наші щирі співчуття близьким, друзям, товаришам, побратимам і посестрам. Ми повідомимо про прощання, щойно матимемо більше інформації. Наразі дата поховання невідома. 🇬🇧 Ivanka “Hayka” Kutsenko has died On the night of October 1, we learned that our comrade Hayka had been killed during an artillery strike. She was 33 years old. An anarchist, feminist, vegan, educator, marine, our dear comrade and friend. She was an embodiment of inspiration and resistance: sincere, stubborn, full of life. “I felt that I would keep hammering away at this rock, and eventually it would bring results.” Hayka’s experience has been documented in many interviews, lectures, and conversations. In June, at the birthday event of Solidarity Collectives, she spoke together with other anti-authoritarians about her experience in the army: sexism, housing problems, veganism, logistics, and everyday life in military service. She was never afraid to challenge the system, and through her own example she supported and encouraged other comrades who wanted to join the Armed Forces. Her activist path ran through a wide range of anti-authoritarian projects and initiatives in Kharkiv, Odesa, Kyiv, Lviv, and beyond the cities. She gave lectures, wrote articles and fairy tales, was involved in self-publishing, practiced freeganism, and researched landfills and the lives of people around them. Ivanka travelled a lot and lived through activism. At the beginning of the full-scale invasion, she worked on humanitarian projects, helping women and children from frontline areas, and later joined the armed resistance herself. Hayka carved out her own path as a marine through prejudice and the sexist barriers of the military system, eventually serving alongside her comrades as an equal on difficult combat missions. Hayka, we will miss you deeply. Our sincere condolences to her loved ones, friends, comrades, and fellow soldiers. We will share information about the farewell as soon as we know more. The date of the funeral is not yet known.

Open in Telegram
Views827−22%vs avg
Forwards13
Reactions89
Comments0
#2733Photoalbum
Views3,914+268%vs avg
Forwards18
Reactions—
Comments—

All posts

Connections