Дмитро Разумков_Офіційно

Замість доплат військовим і пенсій, гроші підуть на піар і відосики    Неадекватні пріоритети влади у повній мірі відображені у Державному бюджеті на 2027 рік. В умовах війни і колосальних фінансових труднощів, збільшується фінансування державного апарату, дармоїдів з наглядових рад, нікому не потрібних популістських проєктів.   При цьому не знаходиться коштів на додаткові виплати захисникам, вчителям, медикам — людям, на яких тримається Україна. Не передбачене й співмірне з цінами підняття пенсій. Мінімальна — 2878 грн, виживайте як хочете.   Відхилено пропозиції підвищити зарплати медикам і вчителям, а також ввести надбавку за роботу в укриттях. Грошей на додаткове обладнання для укриттів теж не знайшлось.   Відхилено норму, яка передбачала виконання закону щодо мінімальної зарплати вчителя в рамках трьох мінімалок.   Підняття зарплати військовим ніби й передбачили, але без конкретних цифр. Тобто, якщо Уряд індексує зарплати відповідно до інфляції або докине захисникам по 1 гривні, формально вимога буде виконана.   Ми пропонували збільшити прожитковий мінімум до 8000 тисяч — його закладено на рівні 3559 грн. Пенсії пропонували підняти бодай до 6000. Передбачено +283 гривні або 9 гривень на день.   Окремо наголошую: пропонуючи збільшити видатки, «Розумна політика» завжди вказує, де взяти потрібні суми. Наприклад, питання пенсій вимірюється двома десятками мільярдів гривень. Перенаправте гроші з «Єдиного марафону» і наглядових рад — цього вистачить.   Одна лише «Тисячовесна» обійдеться в 5,5 млрд грн. Чверть необхідної на пенсії суми спрямують на відосики. І це свинство.

Повага до вчителів лише на словах. У бюджеті – жодної відповіді на їхні реальні потреби! У владі часто говорять про важливість праці педагогів, роль освіти й майбутнє наших дітей. Але коли доходить до формування державного бюджету, про ці слова чомусь забувають. Зараз нам розповідають про нібито рекордне фінансування освіти. Але збільшення загальної цифри в бюджеті ще не означає, що вчитель відчує зміни у власному гаманці. Замість реального підвищення оплати праці вчителі «заслужили» від влади лише відсотки індексації! В яких реаліях сьогодні працюють наші вчителі? Уроки доводиться проводити в підвалах, які часто важко назвати повноцінними укриттями. Там складно зосередитися, повноцінно навчатися і навіть просто тривалий час перебувати. Але попри ці нестерпні умови педагоги роблять усе можливе, щоб діти не втрачали можливості здобувати знання. Я пропонував міністру освіти разом відвідати звичайну українську школу й подивитися, у яких умовах учителі намагаються навчати дітей. Жодної зацікавленості з боку міністра я не побачив. Своїми правками до бюджету-2027 ми з командою «Розумної Політики» пропонували конкретні рішення: передбачити окремі доплати педагогам за роботу в укриттях, збільшити зарплати вчителям і зобов’язати Кабінет Міністрів виконати норму закону, відповідно до якої посадовий оклад педагогічного працівника має становити не менше трьох мінімальних зарплат. Усі ці пропозиції були відхилені. Але проблема значно ширша за розмір зарплати. Ідеться про те, яку освіту отримають наші діти, чи матимуть вони знання й навички, щоб бути успішними та конкурентоспроможними, чи захочуть пов’язати своє майбутнє з Україною. На жаль, батьки дедалі частіше шукають для дітей можливості навчатися за кордоном. Витримка вчителів також не безмежна. Вони залишають професію або виїжджають з країни, бо не бачать тут належних умов і перспектив. Ми втрачаємо не просто фахівців, а людей, які формують знання і світогляд наступного покоління! Я хочу, щоб наші діти жили не в країні занепаду, а в Україні, де є мир, економічні можливості, професійний розвиток і впевненість у завтрашньому дні. Але таке майбутнє неможливе без якісної освіти. А якісна освіта неможлива без учителя. Якщо освітяни справді є одним із пріоритетів держави, чому це не відображається в їхніх зарплатах і умовах праці? Не можна одночасно говорити про майбутнє України й залишати без належної підтримки тих, без кого це майбутнє неможливе!

Традиційно зі Славою Вардою обговорили головні політичні та економічні теми цього тижня. 🔹 Бюджет-2027. Чому під час голосування провалили правки, які передбачали додаткові кошти на оборону, вчителів та соціальну сферу, але водночас залишили мільярди на телемарафон, піар-програми та утримання чиновників? 🔹 Пенсії та державні борги. Чому влада відмовляється наблизити мінімальну пенсію до реального прожиткового мінімуму та яку боргову яму залишає майбутнім поколінням? 🔹 Нові правила бронювання. До чого можуть призвести зміни для підприємств і чому в умовах війни вони створюють додаткові ризики для бізнесу, енергетики та критичної інфраструктури? 🔹 Укриття для бізнесу. Чому держава перекладає на підприємців обов’язок самостійно будувати захисні споруди і чи реально виконати такі вимоги під час війни? 🔹 Відповідальність ТЦК. Парламент підтримав мою правку про штраф у 170 тисяч гривень для представників ТЦК за незаконне взяття людей на військовий облік! Дивіться повне інтерв’ю за посиланням: https://youtu.be/RUb0bhDFcnY?si=ULYsDV0Co8HQzeBF

«Грошей немає, але ви тримайтеся». Саме так виглядає бюджет для українців! Таке враження, що крилата фраза одного діяча з країни-агресора скоро стане звичною відповіддю влади для пенсіонерів, військових, учителів, вихователів, медиків, студентів і переселенців. Максимум, що можуть їм запропонувати – індексація, яка не покриває реального зростання цін. Але економити зовсім не поспішають, коли йдеться про утримання державного апарату та піар-програми влади. Ми з командою «Розумної Політики» запропонували конкретні скорочення видатків на державні інституції до рівня минулого року. Це дозволило б вивільнити кошти для справді нагальних потреб. Фінансування Офісу президента ми пропонуємо скоротити на 195 млн грн, Верховної Ради – на 200 млн грн, Кабміну – на 60 млн грн, Офісу генпрокурора – 2,5 млрд грн, МВС – на 209 млн грн. Це понад 3 млрд грн, які можна було б спрямувати на людей, які дійсно цього потребують! Але ці пропозиції не підтримали. Є просте запитання: а що такого стали робити ці державні інституції, що їм раптом знадобилося більше грошей у наступному році? Чому вони заслуговують на підвищення, а вчителі, медики, пенсіонери, переселенці, постраждалий бізнес – ні?! Окремий приклад – програма відеоконтенту «Тисячовесна». На неї передбачено 5,5 млрд грн – на понад третину більше, ніж було минулого року! А що вона робить життєво важливого для країни? Може лікує людей чи захищає державу?! Цей бюджет вкотре демонструє, що влада живе в своїй бульбашці і не розуміє, що відбувається в країні. Виклики, які сьогодні стоять перед державою, армією, людьми мають бути пріоритетом держави. Але влада поставила в пріоритет себе саму!

Понад $8 тисяч боргу на кожного українця і мільярди — на «політичні заяви»: куди ведуть країну?! Виявляється, обіцянки про 3 тисячі ракет і супер-зброю від Fire Point були лише «політичними заявами». Тоді українці мають право запитати: а кошти, виділені на це, теж були політичною заявою? В чиїх кишенях осіли мільярди, якщо ракетна програма, на яку йшло бюджетне фінансування, виявилася порожнім звуком?! Це не чиїсь приватні гроші. Це кошти платників податків, які мали працювати на оборону країни! Водночас влада продовжує заганяти українців у боргову яму. Станом на сьогодні, на кожного громадянина припадає понад 8 000 доларів держборгу, який вже перевищив 100% ВВП! Якби не війна, це був би дефолт.   Тільки МВФ Україна заборгувала 14,5 млрд доларів – це в шість разів більше, ніж усі європейські країни разом узяті! Яку країну ми хочемо залишити своїм дітям? Державу у війні, а не у мирі, державу в занепаді і в боргах?   А напередодні 239 народних депутатів проголосували за збільшеннях цих боргів, підтримавши в першому читанні проєкт бюджету, який знову тримається лише на сподіваннях на міжнародну допомогу і кредити! Документ, який і далі знищує економіку і майбутнє держави!

Безпека і мир починаються з економіки. Без неї не буде ні міцної армії, ні сильної країни Сьогодні всі говорять про мир. Але якщо подивитися на проєкт бюджету на наступний рік, виникає запитання: а де в ньому закладено основу цього миру? Ми намагаємося далі будувати державу-дикобраза, але навіть не пояснюємо, за які кошти забезпечувати  її оборону. Тому навіть бюджетом воєнного стану цей документ назвати не можна. Президент говорить про армію чисельністю 800 тисяч військових незалежно від того – буде війна чи завершиться. Але хто фінансуватиме таку армію, щоб вона була укомплектована, забезепечена, а військовослужбовці отримували гідні виплати? Після війни партнери навряд чи будуть в повному обсязі фінансувати Збройні Сили України!   Сильна армія — це не просто велика кількість людей у строю. Це, перш за все, спроможність держави забезпечити їх усім необхідним. А така спроможність починається з економіки. Ми маємо думати не лише про те, скільки людей мобілізувати сьогодні, а й про те, хто завтра вироблятиме зброю, відновлюватиме енергетику, працюватиме на підприємствах і наповнюватиме бюджет. Успішні держави будували свою силу не лише на війську. Вони розвивали промисловість, енергетику, технології, створювали робочі місця та залучали інвестиції. Саме економіка дає ресурси для оборони й робить державу важливим партнером для інших країн. Україна має йти цим шляхом. Не залишатися сировинним придатком, а створювати власну економічну модель – із сучасним виробництвом, переробкою, енергетикою та інвестиціями з різних країн. У нас уже є сильна основа для цього. Український оборонно-промисловий комплекс здобув унікальний бойовий досвід і розвинув технології, які можуть стати одним із драйверів економіки. Власне виробництво озброєння — це не лише зброя для фронту, а й інженерні розробки, робочі місця, нові підприємства та економічна незалежність. Так само енергетика й промисловість. Ці галузі також мають бути складовими безпеки країни. Не можна навмисно послаблювати ці сектори і водночас очікувати від них ресурсів для відбудови й оборони. Мир, до якого ми так прагнемо, — це не просто припинення бойових дій. Це країна, у якій є робота, працюють підприємства, повертаються люди, приходять інвестиції, а держава спроможна самостійно фінансувати власну безпеку. І забезпечити це має сильна економіка.  

Армія не може триматися лише на героїзмі. Де підтримка військових у бюджеті-2027? Усі люблять говорити про підтримку наших захисників. Але важливо не просто говорити – потрібно ухвалювати рішення. Що ж передбачено в проєкті бюджету-2027, аби реально допомогти армії? Ми з командою «Розумної Політики» подали низку правок, які мали б посилити Збройні Сили України: додаткове фінансування, кошти на житло для військовослужбовців, підтримку ветеранів і грошову мотивацію для тих, хто готовий долучитися до війська. Але ці пропозиції не отримали підтримки. Коли забирали 40 млрд грн із закупівлі озброєння на піар-проєкти Офісу президента, голоси знайшлися. А нашу пропозицію додатково профінансувати ЗСУ на 50 млрд грн членам профільного комітету вистачило совісті відхилити! Окреме питання — мотивація до служби. Можна скільки завгодно говорити про посилення мобілізації та скасування бронювання. Але без належного фінансового забезпечення, зрозумілих термінів служби й реальних гарантій для військових ефективної системи не буде. Мобілізація від влади вже давно перетворилася на бусифікацію. Тому наша команда запропонувала реальний механізм підвищення мотивації до служби – виплату 1 млн гривень під час підписання першого контракту. Цю правку також не підтримали. Але мотивація – це не лише нові виплати. Це ще й довіра до держави та виконання тих обіцянок, які військовим уже дали. Президент і колишній міністр оборони публічно говорили про виплати у 470 тисяч гривень військовим, які перебувають на передовій. То де ці виплати? Чи передбачені в бюджеті кошти та механізми, які гарантують, що військові справді їх отримають? Я звернувся до Міністерства оборони, щоб з’ясувати, чи отримував хтось такі кошти. У відповідь мені повідомили, що відомство не має такої інформації. Це взагалі як? Держава обіцяє військовим сотні тисяч гривень, а профільне міністерство навіть не може сказати, чи виконано цю обіцянку. І після цього влада дивується, чому люди дедалі менше вірять новим обіцянкам і чому їх усе складніше мотивувати до служби. Відхилили і наші пропозиції щодо додаткового забезпечення ветеранів і будівництва житла для військовослужбовців. Тобто йдеться не про одну окрему правку, а про цілий комплекс потреб, від яких залежать умови служби, мотивація та життя людей після повернення з фронту. Таке враження, що цей бюджет формувався так, аби армії дісталося менше! Водночас фінансування ЗСУ знову залежить від міжнародної допомоги. Але що буде, якщо завтра її виявиться недостатньо? Чим тоді воюватимемо? Пересадимо захисників на коней і видамо шаблі?! Наші захисники дуже сильні, але вони не залізні. Вони втомлюються, вигорають, отримують поранення. Їм потрібні сучасне озброєння, фінансове забезпечення, мотивація та впевненість, що держава виконує свої зобов’язання!

У нас дуже люблять згадувати досвід Ізраїлю й цитувати Голду Меїр. Але втілювати ці принципи в життя – значно складніше. Між красивими словами та реальними рішеннями часто лежить прірва.   Саме Голді Меїр приписують слова про те, що аби побудувати країну, в яку будуть повертатися її сини і доньки, країну, з якої будуть виїжджати тільки в сезон відпусток, в якій не буде відчуття страху за майбутнє, — то треба зробити всього лиш два кроки. Перший — прирівняти корупцію до зради батьківщини, а корупціонерів — до зрадників. А другий — зробити три професії найбільш високооплачуваними і шанованими. Це військові, лікарі та вчителі.   Хіба не про це говорили українцям у 2019 році? Хіба не це обіцяли представники нинішньої влади? І це те, що, на жаль, досі не зроблено, бо у влади чомусь змінилися пріоритети.   Прирівняти корупцію до державної зради президент обіцяв три роки тому. Наша команда «Розумної Політики» підтримала такий підхід і відразу тоді зареєструвала законопроєкт, який передбачає прирівняння відповідальності за корупцію до відповідальності за державну зраду – від 15 років ув’язнення до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Що маємо сьогодні? Законопроєкт досі не розглянутий профільним комітетом. А від президента відповідна законодавча ініціатива взагалі не надходила.   Учителі, лікарі та військові мали бути серед тих, кого держава цінує найбільше. Але де це видно в бюджеті?   На рівні Закону встановлено, що зарплати вчителів не можуть бути меншими, ніж три мінімальні. Скільки ще педагоги будуть чути, що на це «немає грошей»?!   Для медиків – теж «грошей немає». Індексація зарплат не перекриває реального зростання цін!   Військовим нарешті підняли мінімальне забезпечення з 20 до 30 тисяч гривень. До речі, ми це пропонували щоразу під час бюджетного процесу. Але водночас обіцяних «470 тис грн на нулі», за моєю інформацією, поки що не отримав жоден захисник.   При цьому кошти знаходяться на утримання державного апарату, піар-проєкти та інші потреби системи влади. Тому суспільство має повне право запитувати: чому на це гроші є, а на гідні зарплати вчителів, медиків і військових їх постійно бракує?   У цьому й полягає головна проблема нинішнього бюджету. Він не відображає справедливих пріоритетів держави. Він показує, чиї інтереси влада ставить на перше місце!

‼️ТЦК будуть штрафувати на 170 тис грн за незаконний військовий облік! Мою правку підтримав Парламент‼️ Щойно 249 народних депутатів підтримали мою поправку, яка передбачає штраф у 170 тисяч гривень для представників територіальних центрів комплектування, якщо вони незаконно поставили на військовий облік людину, яка цьому не підлягає. Це десятикратний розмір того штрафу, який накладають на звичайних громадян за нібито порушення мобілізаційного законодавства. Я думаю, що всі добре пам’ятають, як ТЦК незаконно ставили на військовий облік жінок і потім штрафували їх на 17 тис грн. І такі випадки непоодинокі. Враховуючи те, що сьогодні тіньовий ринок ТЦК оцінюється в 3 млрд євро на рік, я думаю що це маленький, але важливий крок у відновленні справедливості в процесах мобілізації. Дякую колегам по Парламенту, які підтримали мою поправку! Вона дублює законопроєкт № 15115, який вже декілька місяців заблокований у профільному комітеті Іонушаса. І він лише частиною того комплексу питань, які стосуються покарання ТЦК за свавілля і бусифікацію! Тому ми маємо ухвалити й інші законопроєкти - № 15114 і 15116, які будуть наводити лад у цій системі і захищати права українців, які сьогодні грубо порушуться!

Бюджет про владу, а не про державу. Такий кошторис не можна підтримувати‼️ Проєкт державного бюджету на 2027 рік не має бути проголосований. Насамперед тому, що комітет відхилив усі правки, які мали б допомогти людям, підтримати економіку та посилити обороноздатність країни. Неможливо було відстояти ці правки і в сесійній залі, тому що під час їх розгляду працювали максимум два десятки народних депутатів. Медики, вчителі, пенсіонери знову залишилися поза увагою авторів бюджету. Лікарі, які рятують життя, у тому числі, безпосередньо на фронті. Вчителі, які продовжують давати дітям знання у нестерпних умовах укриттів під час постійних тривог. Але їхня доля владі нецікава. Вони вважають, що тих зарплат, що вони отримують, достатньо для нормального життя! У цьому бюджеті немає елементарної поваги до людей похилого віку. Яким словом, крім як знущання, можна назвати підвищення мінімальної пенсії на 283 гривні?! Не отримав підтримки й бізнес, без якого неможливо забезпечувати економіку та фінансувати оборону. Наші пропозиції щодо зменшення податкового навантаження і компенсації збитків від російських обстрілів були відхилені. Яким чином підприємці мають самостійно долати наслідки атак, забезпечувати роботу підприємств і сплачувати податки, водночас не отримуючи належної підтримки від держави? І це в умовах, коли від стійкості бізнесу залежить не лише добробут громадян, а й спроможність країни фінансувати власні потреби та підтримувати Збройні Сили України! Не були проголосовані й ті правки, які дозволили б знизити вартість пального. Сьогодні, «завдяки» Гетманцеву і його комітету, до 47% він цін на паливо на АЗС – це податки.   Такий бюджет не можна підтримувати в його нинішньому вигляді. Він не дає належної відповіді на ключові виклики, перед якими стоїть Україна!