Джаред Кушнер дипломатично послав росію з її вимогами у відомому напрямку. За підсумками перемовин, поствізитів та зустрічей він написав розлогий пост в якому дав відповіді на деякі найбільш гучні заяви, які пролунали після перемовин в Абу-Дабі.
Перш за все мова йде про реанімацію ідеї 2021 року від рф, стосовно НАТО. Там багато пунктів і, до речі, мова йде про два документи: 1 та 2
Там було багато пунктів, які стосувалися саме України. Наприклад:
«Соединенные Штаты Америки принимают обязательства исключить дальнейшее расширение Организации Североатлантического договора в восточном направлении, отказаться от приема в альянс государств, ранее входивших в Союз Советских Социалистических Республик»
Або:
«Участники, являющиеся государствами-членами Организации Североатлантического договора, отказываются от ведения любой военной деятельности на территории Украины, а также других государств Восточной Европы, Закавказья и Центральной Азии»
І ось тепер рф вирішила, що саме час знову цього вимагати. Можливо, я ще напишу про це, бо це доволі цікавий і багатовекторний кейс. Поки що пунктирно позначу думку стосовно цього:
- Росіянам не було чого запропонувати нового після того як США пішли їм на поступки і вимагали натомість поновлення перемовин;
- Це маневр, який вкладається у мodus operandi росіян – висувати максималістські вимоги, а потім торгуватися і робиться це напередодні зустрічі Сі, Трампа та путіна в Шеньчжені. Росіяни підвищують ставки і грають (вимагають) по максимуму, сподіваючись, що «проканает».
- Повернутися до старих ідей рф змусила кризова ситуація на фронті. Кацапи не досягають поставлених цілей і тому свій програш треба включити в більший контекст, аби він не був настільки помітним, а для загалу заявляти, що це просто елемент більш ширшої картинки. Це як шахіст який бачить, що партія програна, пропонує «поговорити про правила гри в цілому» і про те, чи справедливий їхній турнір. Позицію на дошці він не змінює, зате відвертає увагу від неї.
Так ось всю цю стратегію США бачать і не збираються (поки що?) підтримувати. Кушнер пише:
Пресa повідомляла про деякі максималістські позиції, запропоновані обома сторонами, разом із сильною політичною риторикою. У наших приватних обговореннях обидві сторони розуміють, що для завершення цієї війни знадобляться практичні компроміси. Серйозна та конструктивна робота триває серед тих із нас, хто відданий пошуку рішень.
Як я розумію, мова йде і про «тези 1997» і про наш можливий вступ до НАТО в обмін на Донбас («Американці поставили питання: «А якщо Україна буде в НАТО, Україна вийде з Донбасу?» Це було вперше»). До речі стосовно цього.... Взагалі не розумію чому деякі медіа почали трактувати цю тезу як "США вперше запропонували Україні членство в НАТО в обмін на вихід із Донбасу". Ніхто нічого не пропонував. Було питання, а не пропозиція.
Так ось, ні те, ні те, судячи зі слів Кушнера не розглядається всерйоз. Цікава політична вправа, але не більше. Гучні заяви, але без наслідків. Між тим він чітко дав зрозуміти, що пріоритетом є для США і тут у нас співпадінь більше, ніж у США та рф:
- Сталий мир потребує надійних гарантій безпеки для України.
- НАТО залишиться ключовим стовпом європейської безпеки. Його посилять сильнішими механізмами: військовими, комунікаційними, для розв'язання конфліктів і для взаємного зменшення напруги.
- Спори мають вирішуватися практичними способами ще до того, як перетворяться на кризи. Тому тривають зусилля з безпосереднього залучення європейських партнерів до цих обговорень.
- Трамп підтримуватиме лише ті домовленості, що зміцнять безпеку України та Європи й зроблять майбутні конфлікти менш імовірними.
Дивно. Ніколи не думав, що слова Кушнера мене заспокоять. Але, думаю, це все ж на деякий час. Наступний тиждень має принести масу гучних та суперечливих заяв.