Account
Armchair General UA ✙

Armchair General UA ✙

Власність Миколи Бєлєскова

Username
@armchairgeneralua
Category
News and media
Country
UkraineUkraine
Created
, 4 years
Subscribers43,159−32 in 1 day
Avg views per post, 7d5,719−35.6% vs prev 7d
ERR13.25%last 7 days

Subscribers, 30 days

Nov 15 – Nov 16−32 (−0.1%)

Show as table
DateSubscribers
Nov 15, 202643,191
Nov 16, 202643,159

Average views per post by day

By publication day

Show as table
DateAvg views per post
Nov 2, 20268,300
Nov 3, 20267,853
Nov 4, 202614,733
Nov 5, 20267,462
Nov 6, 202612,201
Nov 10, 20268,573
Nov 11, 20267,687
Nov 13, 20265,838
Nov 14, 20264,748
Nov 15, 20263,691

Most viewed this month

  1. 01

    No text

    Photo
    Views14.7K
    Forwards26
    Reactions311
    Comments0
  2. 02

    No text

    Photo
    Views13.2K
    Forwards9
    Reactions58
    Comments0
  3. 03

    Варта часу і уваги книга про експертні дискусії в 1990-ті-2010-ті в РФ щодо зміни характеру війни на основі вивчення досвіду США/НАТО і власного досвіду відповідного періоду. Відповідні дискусії впливали на воєнне будівництво і планування в РФ - особливо в період 2009-21 коли йшло переозброєння і реформування. Загалом ці дискусії це гарний приклад того, що вони можуть робити більше шкоди ніж користі. Адже багато часу пішло на вивчення невоєнних інструментів впливу (перш за все інформаційних) та їх ролі в загальній стратегії. Лейтмотивом дискусії в РФ було те що роль невоєнних факторів зростає на противагу чисто кінетичним до тої межі що ними можна досягати політичних цілей. Те ж саме можна сказати і про дискусії про роль приватних військових компаній - зростання їх ролі перебільшили. Так само досвід США із короткими кампаніями на анігіляцію через безконтактні бойові дії абсолютизувався хоча самі ЗС РФ виявилися неспроможними до подібних дій після 24.02.22. Цікаво окремо читати про вивчення власного досвіду бойових дій РФ - двох війн проти Чечні, війни 2008 проти Грузії, обмежених бойових дій проти України в 2014-15 і в Сирії в 2015-17. Тут цікаво те що найбільший висновок до якого прийшли росіяни це необхідність якісного інформаційного забезпечення відповідних дій. І тут ворог здійснив прогрес більший ніж щодо якості системи управління військами. Це все не означає що прогнозувати зміну характеру війни позбавлено сенсу. Радше приклад ворога гарно показує на скільки то вимогливий процес.

    Text
    Views11.2K
    Forwards12
    Reactions106
    Comments1
  4. 04
    Views8.71K
    Forwards5
    Reactions25
    Comments0
  5. 05
    Views8.61K
    Forwards23
    Reactions140
    Comments7

Latest posts

#3594Link preview
Views3,691−53%vs avg
Forwards2
Reactions101
Comments0
#3593Photoalbum
Views4,765−39%vs avg
Forwards2
Reactions—
Comments—
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
18 h3,903
32 h4,765
  1. After 24 hours3,903
  2. Total to date4,765
#3592Photoalbum
Views4,758−39%vs avg
Forwards2
Reactions—
Comments—
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
18 h3,900
32 h4,758
  1. After 24 hours3,900
  2. Total to date4,758
#3591Photoalbum
Views4,721−40%vs avg
Forwards2
Reactions164
Comments0
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
18 h3,965
32 h4,721
  1. After 24 hours3,965
  2. Total to date4,721
#3590Link preview

Проблема Європи в тому, що Європа хоча розуміє всі ризики від світу великих угод між грандами за рахунок норм і панування принципу "сила робить тебе правим" вона не має потенціалу діяти повністю автономно і відстоювати своє бачення на повну. Найкращим відображенням цьому є те, що хоча дипломатія Віткоффа і Кушнера щодо війни Україна-РФ не викликає особливої ейфорії в європейців, але ніхто не наважується напряму в Європі назвати своїми іменами речі і йти на розрив із США, котрі за Дональда Трампа поводять себе щодо Європи відповідним чином. Із 2022 року Європа зробила багато щоб наростити свій оборонний потенціал, але цього все одно недостатньо. Не можна 30 років роззброюватися, а потім за 4-5 років подолати роки відсутності інвестицій в оборону і в такі кластери як ППО/ПРО, високоточне ракетне озброєння, космічна розвідка. https://www.ft.com/content/8d28a5be-af56-421f-a33d-779a0fcc7ad4

Open in Telegram
Views5,838−25%vs avg
Forwards12
Reactions182
Comments12
#3589Text

Чому московити поводять себе так нахабно і самовпевнено на переговорах? Як показують заяви того ж Мединського про необхідність Ялти 2.0. Тут питання далеко не лише в тому, що американці розповідями про нову архітектуру безпеки в Європі посилають відповідні сигнали. Більша причина криється в тому, що росіяни чітко бачать подальше ослаблення США і як наслідок неспроможність Вашингтону грати роль світового гегемона. Президент який прийшов до влади під гаслами Make America great again фактично лише каталізував процес втрати глобальних позицій. Війна за вибором проти Ірану, яка виснажила запаси конвенційного високоточного озброєння США і зробила неспроможною діяти в низці регіонів Євразії в разі потреби одночасно це лише один момент. Інший момент це меркантилізм США і бажання далі тримати свою позицію за рахунок викручування рук союзникам і партнерам та як наслідок ослаблення системи альянсів і союзів, які США будували із 1945 року. Ну і внутрішня політика США, де Дональд Трамп і Ко все зробили для подальшої поляризації і конфліктів. РФ чітко відчуває, що глобальний баланс у світі міняється, а Європа разом із Україною іще не може повною мірою перебрати на себе відповідальність за протидію РФ, будучи залежними від США. Тому Кремль так і намагається капіталізувати момент вразливості Заходу. З.І. В кінці серпня 2026 року ЗМІ США як раз публікували оцінку власної розвідки щодо того як в РФ оцінюють наслідки війни США проти Ірану. І в РФ прийшли до висновку про подальше ослаблення США.

Open in Telegram
Views7,687−2%vs avg
Forwards50
Reactions325
Comments9
#3586Text

Варта часу і уваги книга про експертні дискусії в 1990-ті-2010-ті в РФ щодо зміни характеру війни на основі вивчення досвіду США/НАТО і власного досвіду відповідного періоду. Відповідні дискусії впливали на воєнне будівництво і планування в РФ - особливо в період 2009-21 коли йшло переозброєння і реформування. Загалом ці дискусії це гарний приклад того, що вони можуть робити більше шкоди ніж користі. Адже багато часу пішло на вивчення невоєнних інструментів впливу (перш за все інформаційних) та їх ролі в загальній стратегії. Лейтмотивом дискусії в РФ було те що роль невоєнних факторів зростає на противагу чисто кінетичним до тої межі що ними можна досягати політичних цілей. Те ж саме можна сказати і про дискусії про роль приватних військових компаній - зростання їх ролі перебільшили. Так само досвід США із короткими кампаніями на анігіляцію через безконтактні бойові дії абсолютизувався хоча самі ЗС РФ виявилися неспроможними до подібних дій після 24.02.22. Цікаво окремо читати про вивчення власного досвіду бойових дій РФ - двох війн проти Чечні, війни 2008 проти Грузії, обмежених бойових дій проти України в 2014-15 і в Сирії в 2015-17. Тут цікаво те що найбільший висновок до якого прийшли росіяни це необхідність якісного інформаційного забезпечення відповідних дій. І тут ворог здійснив прогрес більший ніж щодо якості системи управління військами. Це все не означає що прогнозувати зміну характеру війни позбавлено сенсу. Радше приклад ворога гарно показує на скільки то вимогливий процес.

Open in Telegram
Views11,196+43%vs avg
Forwards12
Reactions106
Comments1
#3585Video
Views7,494−4%vs avg
Forwards21
Reactions195
Comments2

All posts

Connections