Посты канала Тетяна Царук

ПРЕПОДОБНА АНАСТАСІЯ КИЄВО-ПОКРОВСЬКА Народилася 21 травня 1838 року в Петербурзі в родині принца Петра Ольденбурзького; належала до імператорського дому Романовых. У 1856 році вийшла заміж за великого князя Миколая Миколайовича. Вирізнялася побожністю, нехтувала світською розкішшю та опікувалася лікарнями й притулками. Через зраду чоловіка та сімейні конфлікти у 1881 році була змушена залишити Петербург. Довгий час жила за кордоном, зокрема біля Афону, де мала змогу спілкуватися з старцями, але потім повернулась до улюбленого Києва. Тут же ж тяжко захворіла (була прикута до ліжка паралічем ніг). Зцілилася після молитви та панахиди на могилі блаженного Феофила Київського. У 1889 році на придбаній землі заснувала Києво-Покровський жіночий монастир.Створила масштабний медичний комплекс (лікарню для бідних з безкоштовною аптекою та хірургією), де особисто асистувала хірургам і доглядала хворих. У 1889 році, за іншими даними — дещо пізніше, прийняла таємний постриг (а згодом схиму) з ім'ям Анастасія, продовжуючи до кінця днів нести тягар засновниці та будівничої обителі, залишаючись простою і лагідною у спілкуванні з сестрами. Померла у Світлий четвер — 26 квітня 1900 року. Похована на території заснованої нею обителі. У 2009 році УПЦ прославила її як преподобну Анастасію Києво-Покровську.

2 листопада 2009 року обрели чесні мощі Святої Анастасії Києво-Покровської, давайте сьогодні згадаємо яким було її життя. Фото від «Центр інформації УПЦ» ⬇️

Чому молитви святих творили дива, а ми часто думаємо, що Бог нас не чує? 🤔 Ми часто дивуємося, як молитви Мойсея чи Іллі змінювали хід історії, і запитуємо себе: «Що з нами не так?». Відповідь криється у нашій практиці та ставленні. Святі отці залишили нам чіткі дороговкази.

Без текста

Про гоніння, війну та автокефалію, 2026. Коли УПЦ перестануть звати ворогом. Прот. Віктор Земляний Деякі нарізки інтервʼю публікувала в Телеграм, але повне відео публікую тільки зараз. Приємного перегляду. 00:00 Чи думали що війна триватиме так довго? 5:58 Все дуже погано? Церква в період війни оживає. 8:57 Про священника і парафію в яких забрали храм. Що робитиме, коли всі покаються. 12:06 Повномасштабне російське вторгнення та «духовна незалежність» - як бути вірянам УПЦ? Про переслідування за віру журналістів, військових, викладачів, священників. Статистика і реальність. 23:15 Про автокефалію. Про Блаженнішого митрополита Онуфрія і рішення. На скільки питання автокефалії на часі? 30:08 Про патріотизм. Коли УПЦ перестане бути ворогом – Україна отримає процвітання. 35:35 Громадяни мають право голосу, але тільки не віряни УПЦ. Про «бронювання» священників, вигнання монахинь з монастиря. «Ви привели війну». Не ми, а Господь поставить цю ситуацію на своє мімісце. 45:07 Висновки

Сьогодні 28 жовтня ми згадуємо памʼять ще одного святого киянина - Священномученика Лукіана Печерського — пресвітера Києво-Печерської обителі, який жив і ніс свій чернечий подвиг у XIII столітті. Докладних і розлогих відомостей про його земне життя до нашого часу, на жаль, майже не збереглося. Основна інформація про життя та смерть святого походить із напису на одній старовинній іконі, де зазначено: «Лукіан, священомученик, потерпів від Батия біля 1243 року». Це свідчить про те, що він був убитий монголо-татарами і прийняв мученицьку смерть під час навали хана Батия на українські землі. Нині нетлінні мощі священномученика Лукіана спочивають у Дальніх (Феодосієвих) печерах Києво-Печерської Лаври. На фото: облога та взяття Києва ханом Батиєм

✅Які властивості Божі? ✅Чому ми називаємо Бога Духом, Вічним, Незмінним, Всемогутнім, Усюдисущим, Всезнаючим, Всеблагим, Всеправедним, Всевдоволеним і Всеблаженним? ✅Чому ми називаємо Його Творцем і Сотворителем? ✅Вседержителем, Владикою, Царем і Промислителем?

Провели в останню земну дорогу солдата Корінчука Андрія Григоровича, водія групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва 2-го автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини А5362. Андрій народився 5 жовтня 1980 року в селі Мельники-Мостище Камінь-Каширської громади. Невдовзі сім’я переїхала у село Суськ Ківерцівського району, де вчителювали його батьки у місцевій школі. Саме там Андрій пішов у перший клас. Після здобуття 9-річної освіти вступив у Луцьке педагогічне училище. Відвідуючи місцевий храм у рідному селі, Слово Боже Андрій знав з дитинства. Проте саме під час навчання у Луцьку, часто буваючи у Свято-Покровській церкві, усвідомив своє покликання — присвятити життя служінню Богу та людям. У 2004 році закінчив Волинську духовну семінарію. До прийняття призначення на парафію працював у школі с. Суськ, викладав основи християнської етики. У 2009 році одружився зі Світланою, яка також вчителювала у цій школі. Того ж року Андрій став дияконом у сільській церкві, де прослужив 3 роки. У 2012 році перейшов на службу дияконом в Ковель у Свято-Воскресенський собор. З того часу сім’я проживала в нашому місті. У 2017 році Андрій став священником та отримав парафію у церквах сіл Солотвин і Дарівка Ковельського району. 3 серпня 2026 року Андрія мобілізували. Після проходження базової підготовки продовжив службу у військовій частині на Рівненщині. Обіймав посаду водія матеріального забезпечення, але сумлінно брався за будь-яку справу, адже в тиловому підрозділі роботи завжди вистачало. Праця таких воїнів, які за станом здоров’я не можуть перебувати на передовій, нерідко залишається непримітною. Проте їхній щоденний внесок у спільну оборону країни — дуже важливий. Попри чималі проблеми зі здоров’ям, Андрій стійко виконував свої обов’язки, адже вважав за необхідне зробити власний внесок у захист України. 22 жовтня 2026 року його серце зупинилося під час проходження служби на Рівненщині. Висловлюю щирі співчуття мамі – Катерині Іванівні, дружині Світлані, сестрі Оксані та брату Івану з родинами, усім рідним, близьким, хто знав і поважав Андрія Корінчука. Поховали Захисника на Алеї Героїв міського кладовища. Світла пам’ять і вічна слава! Допис зі сторінки Ігоря Чайки Ковельського міського голови.

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

🕯️ Війна продовжує забирати життя наших Захисників не лише на лінії фронту. Вона виснажує і тих, хто щодня забезпечує логістику війська та матеріальну підтримку підрозділів, без яких неможлива оборона держави.

☦️🕯26 жовтня У Володимир-Волинській єпархії провели у вічність священнослужителя, який упокоївся, перебуваючи на службі в Збройних Силах України. Вічна пам’ять і Царство Небесне новопреставленому протоієрею Андрію!

Початок Його упокоєння зі сльозами оплакував увесь Київ 🕯 Після смерті святого його брат Ізяслав випросив собі на згадку речі покійного. Згодом, опинившись на смертному одрі, Ізяслав чудесно зцілився: йому привезли води з печерського колодязя та волосяницю брата Миколи. Відтоді ця волосяниця постійно захищала князя в битвах і зцілювала від недуг. Лише одного разу, через гріх, Ізяслав не наважився її одягнути і був убитий у бою, проте заповів поховати себе саме в цій чудодійній святині. Мощі преподобного Миколи Святоші спочивають в Ближніх печерах, де їх вказують карти з 1638 року.

Сьогодні згадуємо памʼять Преподобного Миколи Святоші, князя Чернігівського Благовірний князь Микола добровільно зрікся багатства та влади, щоб стати звичайним ченцем у Києво-Печерському монастирі. Незважаючи на знатне походження, він роками смиренно рубав дрова, працював на кухні та сторожував біля воріт, рішуче відхиляючи вмовляння своїх братів, Ізяслава та Володимира, покинути працю. Усе своє майно він роздав бідним. Одного разу монастирський лікар Петро намагався лікувати хворого князя, але Микола щоразу зцілювався молитвою ще до його приходу. Коли ж важко захворів сам Петро, князь дивовижним чином вилікував його, пообіцявши одужання за умови відмови від ліків. Згодом Микола передрік власну смерть через три місяці. Вражений і засмучений лікар благав дозволити йому померти замість улюбленого наставника. За згодою князя Петро прийняв постриг і з миром відійшов до Господа вже через три дні. Сам же Микола Святоша після смерті лікаря подвизався у монастирі ще тридцять років у досконалій святості. Далі

Втомилися від хаосу, негативу та нестабільності у світі? 🌪 Коли навколо руїна, хочеться порядку та миру. Але, аналізуючи світ, я зрозуміла: нам часто бракує внутрішнього умиротворення та організованості. Тому я вирішила повернутися до основ і перечитати Закон Божий, щоб нагадати про речі, які ми забули. У цьому відео говоримо про найважливіше: ✨ Хто створив цей світ і яка наша місія? ✨ Як зрозуміти таємницю Святої Трійці? Як казав Святий Августин: «Ти бачиш Пресвяту Трійцю, якщо бачиш любов». ✨ Чому Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий — це не три Боги, а один Триєдиний Господь, рівний і неподільний. Ісус Христос навчив нас не лише поклонятися Богу, а й любити Його, адже Бог є найдосконаліша Любов. Шукаймо Бога в кожному дні й відкриваймо Йому наші серця! ❤️ 👉 З вами Тетяна Царук. Підписуйтесь, ставте вподобання і залишайте коментар, щоб побачитись знову! https://t.me/tsaruk_upc

Коли УПЦ перестане бути ворогом, а мамона – володарем.