На початку жовтня 2026 року народний депутат Гончаренко запропонував власну концепцію завершення війни.
Він закликає створити багато паралельних переговорних треків. Спочатку - море, енергетика, цивільна інфраструктура та поступове обмеження географії бойових дій. Під кожну домовленість він пропонує окремого міжнародного гаранта, який матиме власний економічний чи політичний інтерес у її виконанні.
Гончаренко також пропонує обговорювати нейтральний статус України, не припиняючи при цьому співпраці з НАТО і переозброєння ЗСУ. Він припускає можливість поетапного зняття окремих санкцій із російських енергоресурсів в обмін на припинення далекобійних ударів, безпеку Чорного моря та інші конкретні поступки.
Після оприлюднення його позиції сайт Миротворець додав Гончаренка до своєї бази; ЗМІ повідомляли, що в картці депутата йому закидали дії на користь росії та деморалізацію українського суспільства.
З огляду на це я вирішив проаналізувати пропозиції Гончаренка та зіставити їх із тим, що вже раніше було предметом мирних переговорів і фактично лежало на переговорному столі.
Питань мови, церкви та історичної пам’яті у цьому тексті я свідомо не торкаюся, оскільки вони виходять за межі суто переговорної механіки завершення війни й потребують окремої дискусії.
1. Нейтральний статус України.
Саме нейтралітет Україна офіційно винесла на переговорний стіл у Стамбулі 29 березня 2022 року.
2. Укладення багатьох маленьких угод: море, енергетика, інфраструктура, полонені тощо.
У 2022 році окремо була укладена Чорноморська зернова угода.
У березні 2025 року США окремо вели переговори з Україною та росією окремо про Чорне море, про припинення ударів по енергетиці, про полонених, цивільних і депортованих дітей.
3. Безпека в Чорному морі.
У березні 2025 року це вже було предметом офіційних домовленостей.
За підсумками переговорів у Ер-Ріяді США та Україна погодили намір забезпечити безпечне судноплавство, відмовитися від застосування сили в Чорному морі та не використовувати торговельні судна у військових цілях.
4. Припинення ударів по енергетиці та поступове розширення переліку об'єктів, які сторони не атакують.
У березні 2025 року США працювали з обома сторонами над механізмом заборони ударів по енергетичних об'єктах. У спільному американсько-українському документі це прямо було зафіксовано.
Більше того, китайсько-бразильська мирна ініціатива 2024 року окремо закликала не атакувати цивільні об'єкти та критичну енергетичну інфраструктуру.
5. Крок за кроком.
У документі, який Україна підготувала до переговорів із росією у Стамбулі 2 червня 2025 року, уже передбачалося поетапне послаблення санкцій проти росії за умови виконання мирної угоди та їх автоматичне відновлення - snapback - у разі порушення домовленостей.
6. Припинення або обмеження бойових дій, територіальні питання вирішувати потім.
В Стамбулі в червні 2025 року Україна пропонувала спочатку безумовне 30-денне припинення вогню на землі, у повітрі та на морі. Після цього - обмін полоненими, повернення дітей, зустріч лідерів і подальші переговори про остаточний мир.
Територіальні питання Україна пропонувала обговорювати після ceasefire, причому вихідною точкою мала бути фактична лінія фронту.
7. Фіксація лінії, не визнавати окуповані території російськими.
Український меморандум для Стамбула у червні 2025 року категорично відкидав юридичне визнання російського суверенітету над окупованими територіями, але одночасно передбачав, що переговори про території мають починатися від існуючої лінії фронту.
8. Нейтральні або демілітаризовані зони, відведення військ і міжнародний контроль.
У 2023 році Індонезія, наприклад, пропонувала припинення вогню, відведення військ обох сторін приблизно на 15 кілометрів і створення демілітаризованої зони під наглядом ООН. Правда Україна тоді цю пропозицію відкинула.
