❗️ Атака з попереднього допису є, на мою думку, продовженням порушення ланцюгів постачання для російського ракетного озброєння.
Протягом осені 2026 року Сили оборони України провели концентровану кампанію ударів далекобійними ударними БпЛА по підприємствах синтетичного каучуку в РФ. Загалом у РФ функціонує близько 10 великих профільних заводів цієї галузі, шість із яких зазнали загалом 11 результативних уражень (із них п'ять заводів синтетичного каучуку були атаковані безпосередньо восени). Головна мета цієї кампанії – вибивання хімічної бази для виготовлення сумішевого твердого ракетного палива (СТРП), на якому працюють зокрема двигуни балістичних ракет «Іскандер-М».
У сучасній ракетній техніці синтетичний каучук виконує роль фундаментального хімічного компонента, без якого неможливе серійне виготовлення твердопаливних ракетних двигунів.
ТОВ «Тольяттикаучук» (м. Тольятті, Самарська область) Восени підприємство зазнало двох масштабних атак – 12 вересня та 24 жовтня 2026 року. Під час вересневого удару було виведено з ладу цехи БК-2, БК-3 та БК-4, які забезпечують виробництво бутилкаучуку, та зупинено випуск ізобутан-ізобутиленової фракції. Повторний удар 24 жовтня пошкодив щонайменше два виробничі об'єкти, зокрема зовнішню установку №2 цеху БК-4, що відповідає за отримання й очищення високочистого ізобутилену.
АТ «Омський каучук» (м. Омськ) Завод був уперше атакований у ту ж добу, що й підприємство в Тольятті – 24 жовтня 2026 року на рекордній дальності у Західному Сибіру. Це підприємство забезпечує близько 25% усього виробництва синтетичного каучуку в РФ, випускаючи бутадієн-нітрильні та бутадієн-метилстирольні марки каучуку, а також фенол і ацетон, критичні для оборонної хімії.
АТ «Синтез-Каучук» (м. Стерлітамак, Башкортостан) Осіння атака на цей нафтохімічний кластер відбулася 4 вересня 2026 року. Підприємство є єдиним або домінуючим у РФ виробником низки спеціальних і низькомолекулярних каучуків, а також авіаційних антиоксидантів («Агідол»). У цьому ж промисловому вузлі Стерлітамака завод безпосередньо межує з оборонним підприємством «Авангард», яке спеціалізується на роботі з твердим ракетним паливом та вибуховими речовинами.
АТ «Воронежсинтезкаучук» (м. Воронеж) Восени завод був уражений двічі – 25 вересня та 26 жовтня 2026 року. Підприємство має потужність понад 385 тис. тонн каучуків і термоеластопластів на рік. Воно спеціалізується на полібутадієнових та бутадієн-стирольних каучуках, які використовуються у виробництві твердопаливних ракетних зарядів (зокрема для ОТРК «Іскандер-М») та спецгуми для військової техніки.
ВАТ «Єфремовський завод синтетичного каучуку» (м. Єфремов, Тульська область)
Підприємство було атаковане 25 вересня 2026 року. Завод спеціалізується на випуску високо- та низькомолекулярних поліізобутиленів і полібутадієнових каучуків, які входять до складу пластичних вибухових речовин (окфолу, гексогену) та паливних композицій ракетних двигунів.
❗️ Від постачання спеціальних марок синтетичного каучуку безпосередньо залежить виробництво всієї лінійки російського твердопаливного озброєння:
Оперативно-тактичні та аеробалістичні ракети: балістичні ракети 9М723 комплексу «Іскандер-М» та створені на їхній базі аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал» (оснащені одноступінчастими ракетними двигунами на твердому паливі з масою паливного заряду понад 2,5 тонни в кожній ракеті).
Важкі реактивні системи залпового вогню: високоточні 300-мм реактивні снаряди 9М542/9М544 для РСЗВ «Торнадо-С», а також снаряди для «Смерчу» та «Урагану» (саме їхнє паливо виготовляють на атакованому 31 жовтня комбінаті «Каменський»).
Ракети систем ППО – зенітні керовані ракети комплексів С-300, С-400 (серії 48Н6, 9М96), «Бук-М2/М3», «Тор-М2» та «Панцир-С1», де потрібні швидкохідні твердопаливні прискорювачі.