Посты канала Нештучний інтелект

сначала новые

#1385Фотоальбом
Просмотры467−50%к среднему
Пересылки7
Реакции—
Комментарии—
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
4 ч350
16 ч444
28 ч467
  1. Через 6 часов350
  2. Через 24 часа467
  3. Всего сейчас467
#1384Фотоальбом
Просмотры468−50%к среднему
Пересылки7
Реакции—
Комментарии—
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
4 ч351
16 ч445
28 ч468
  1. Через 6 часов351
  2. Через 24 часа468
  3. Всего сейчас468
#1383Фотоальбом
Просмотры464−51%к среднему
Пересылки7
Реакции—
Комментарии—
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
4 ч350
16 ч443
28 ч464
  1. Через 6 часов350
  2. Через 24 часа464
  3. Всего сейчас464
#1382Фотоальбомизменён
Просмотры483−49%к среднему
Пересылки7
Реакции2
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
4 ч365
16 ч460
28 ч483
  1. Через 6 часов365
  2. Через 24 часа483
  3. Всего сейчас483
#1381Превью ссылки
Просмотры701−26%к среднему
Пересылки1
Реакции10
Комментарии5
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
5 ч347
5 ч347
17 ч485
29 ч530
49 ч577
77 ч701
  1. Через 6 часов347
  2. Через 24 часа530
  3. Всего сейчас701
#1380Текст

Роль кібербезпеки перебільшена (с) За десять днів, із 12 до 22 жовтня, сталося кілька масштабних кіберінцидентів, пов’язаних зі зламами, витоками даних і критичними вразливостями. У низці випадків штучний інтелект відігравав важливу роль — як у виявленні загроз, так і в організації атак. Головна подія — дві критичні вразливості в PHP, мові програмування, на якій працює значна частина сайтів в інтернеті. Вони дозволяють зловмисникам за певних умов виконувати код на сервері без пароля. Під загрозою можуть опинитися сайти на WordPress, Drupal, Magento, Joomla, Laravel та інших PHP-платформах, якщо вони використовують вразливі версії PHP. За даними OpenAI, одну з вразливостей допомогла знайти модель GPT-5.6 Sol. Інформація про проблеми стала публічною раніше, ніж вийшли виправлення. За даними Cloudflare, після оголошення кількість спроб атак за кілька годин зросла від тисяч до мільйонів. GitLab, платформа для зберігання програмного коду та спільної роботи розробників, також усунув критичну вразливість із максимальною оцінкою небезпеки — 10 із 10. Паралельно Reuters розповів про хакера, який за допомогою ШІ-агентів атакував понад 1 200 сайтів і зламав більше сотні. Серед постраждалих — John Deere. За оцінками дослідників, витрати на ШІ становили близько $5 000 за всю кампанію, або приблизно $50 на один успішний злам. CrowdStrike також описав чотири групи зловмисників, які використовували ШІ-агентів для кібератак, зокрема Claude Code. Частина з них обходила захисні обмеження моделей, видаючи свої дії за санкціоноване тестування безпеки. Серед інших інцидентів — витік близько 11,18 млн записів, пов'язаних із застосунком Burger King Japan, та атака на системи керування холодильним обладнанням у Франції, через яку зіпсувалися продукти в сотнях супермаркетів. За окремими оцінками, постраждало близько 700 магазинів. Дуже скоро такі новини стануть буденними...

Открыть в Telegram
Просмотры3 067+226%к среднему
Пересылки23
Реакции10
Комментарии0
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
4 ч1 073
11 ч2 051
33 ч2 745
69 ч3 067
  1. Всего сейчас3 067
#1379Превью ссылки
Просмотры3 484+270%к среднему
Пересылки7
Реакции8
Комментарии1
#1377Текст

На численних форумах, де обговорювали в тому чисті етичне і відповідальне використання ШІ, я неодноразово говорив про те, що всі ці обговорення, фреймворки, обмеження розіб'ються об реальність першої технологічної війни, якою, думаю, можна назвати російсько-українську війну. Ще кілька років тому використання автономних дронів було червоною лінією європейських бюрократів. Потім ця риторика почала поступово послаблюватися і пішла в сторону толерування застосування будь-яких інтелектуальних засобів ураження якщо це необхідно для "захисту національних інтересів". І ось свіжа новина. На переговорах ООН у Женеві щодо регулювання летальних автономних систем озброєння США та Росія наполягли на вилученні низки обмежень із проєкту документа. Зокрема, прибрали вимогу, за якою людина мала обов’язково перевірити ціль, самостійно визначену системою ШІ, перед завданням удару. Також із тексту вилучили положення про необхідність враховувати етичні аспекти та вимоги щодо «передбачуваної» і «надійної» роботи таких систем. Це не означає, що ООН уже дозволила ШІ самостійно вирішувати, кого атакувати: документ не має юридично обов’язкової сили і є частиною процесу формування майбутніх міжнародних правил. Суть, думаю, ви зловили. Саме ті дві країни, які наразі ведуть війни, попри весь арсенал можливостей, першими біжать виключати етичні норми. Бо не "вигрібають". Я говорив на всіх форумах, що створення автономних ШІ систем є безальтернативним для України, і вже скоро буде безальтернативним для всіх "середніх" сил. Флеш нещодавно повідомив про вже зафіксований російський БПЛА «Молнія» без антени керування - лише з камерою та бортовим комп’ютером. Він написав, що напрям розвитку очевидний: «навігація, пошук цілі та атака будуть повністю автономні». Тому нам вже давно треба перестати сперечатися щодо ролі ШІ, і почати всеосяжне впровадження в усі сфери.

Открыть в Telegram
Просмотры3 661+289%к среднему
Пересылки22
Реакции24
Комментарии2
#1376Фото
Просмотры1 101+17%к среднему
Пересылки9
Реакции6
Комментарии0
#1375Фотореклама
Просмотры1 356+44%к среднему
Пересылки10
Реакции7
Комментарии2
#1374Текст

Читаю новину: Автономні ШІ-агенти почали самостійно створювати таємну мову для спілкування між собою, — дослідники з нью-йоркської лабораторії Emergence. Ця мова нагадує суміш технічного жаргону, бізнес-сленгу та сюрреалістичної поезії. Головна небезпека полягає в тому, що чим більше ШІ-агенти спілкуються, тим більш закритим і непрозорим стає їхнє мовлення. Вони спрощують та шифрують фрази задля економії обчислювальних ресурсів, повністю блокуючи можливість людини зрозуміти зміст їхніх дій. Звісно, подається це як щось страшне і термінаторське. Насправді нічого принципово нового чи «термінаторського» тут немає. Ще у 2017 році дослідники Facebook AI Research експериментували з двома агентами, Bob та Alice, яких навчали вести переговори між собою. Коли агентам дозволили оптимізувати комунікацію передусім під результат переговорів, а не під зрозумілість для людини, їхня англійська почала перетворюватися на дивні конструкції з повтореннями слів на кшталт “i can i i everything else...”. У медіа це швидко стало історією про «ШІ, який винайшов власну таємну мову», хоча пояснення було значно прозаїчнішим: якщо двом системам потрібно ефективно обмінюватися інформацією, але їх явно не змушують дотримуватися людської мови, оптимізація може привести до появи власних скорочень і комунікаційних патернів. Дослідники Facebook окремо зазначали, що для збереження зрозумілої людям мови агентів потрібно відповідним чином навчати й обмежувати. Є й інший цікавий приклад. У 2016 році Google Brain показав багатомовну систему Neural Machine Translation, яка сформувала спільне внутрішнє представлення різних мов — дослідники припустили існування своєрідної interlingua. Завдяки цьому модель могла виконувати переклад між парами мов, на перекладі між якими її безпосередньо не навчали. Це не була «таємна мова чатботів», але приклад демонстрував схоже фундаментальне явище: нейронна мережа не зобов'язана всередині представляти інформацію у формі, зрозумілій людині. Тому сама поява незвичних способів кодування інформації між ШІ-системами не є ознакою того, що агенти «щось приховують» або набувають власних намірів. Значно цікавіше інше питання: що саме ми оптимізуємо? Якщо агентів винагороджують за швидкість, вартість або ефективність взаємодії, але не за зрозумілість комунікації для людини, цілком природно, що вони можуть виробляти більш компактні способи передачі інформації. Реальна проблема тут не «таємна мова ШІ», а observability та interpretability - чи можемо ми відтворити, перевірити й пояснити, що саме агенти передавали один одному і чому після цього виконали певну дію. Також потрібно пам'ятати, що великі мовні моделі не «думають» українською, англійською чи будь-якою іншою людською мовою. Текст для них розбивається на токени, які перетворюються на математичні вектори, а подальша обробка відбувається у просторі багатовимірних числових представлень. Тобто питання "чи винайде ШІ свою мову спілкування" не стоїть апріорі. Відповідь: так. Питання в тому, чи зможемо ми люди інтерпретувати логіку прийняття рішень? І я би сказав: до якогось моменту, далі все одно буде black box, до якого ми звикнемо, як ми звикли до каналізації, електрики, ноутбуків, літаків чи адронного колайдера - не розуміючи, як воно там працює всередині.

Открыть в Telegram
Просмотры1 184+26%к среднему
Пересылки12
Реакции9
Комментарии1
#1373Фотоизменён
Просмотры3 220+242%к среднему
Пересылки23
Реакции3
Комментарии0
#1372Фото
Просмотры3 909+315%к среднему
Пересылки44
Реакции1
Комментарии0
#1371Текстизменён
Просмотры1 426+51%к среднему
Пересылки13
Реакции3
Комментарии0
#1370Текстизменён

На DOU Picnic я детально розповідав про нову еру - віднедавна ШІ-агенти здатні розв'язувати математичні задачі. Пройшло всього 3 дні після пікніка і ось ми маємо новий майлстоун - гіпотетичне розв'язання "задачі тисячоліття". Що сталося? 8 вересня OpenAI повідомила, що її нова внутрішня модель, значно потужніша за GPT-6 Astra, отримала доведення проблеми Нав'є — Стокса. Це одна із семи знаменитих задач Математичного інституту Клея, за розв’язання кожної з яких передбачено $1 млн. Масштаб експерименту вражає: близько 10 000 ШІ-агентів працювали координовано протягом 88 годин. Результатом стало 165-сторінкове аналітичне доведення, яке додатково формалізували та перевірили за допомогою Lean. Що саме довели? (тут мені допомагав ШІ сформулювати): Рівняння Нав'є — Стокса описують рух рідин і газів. Центральне математичне питання полягає в тому, чи можуть гладкі початкові умови у тривимірному просторі призвести до сингулярності за скінченний час. За заявою OpenAI, її система побудувала приклад такого blowup — ситуації, коли математичний розв’язок втрачає гладкість. Це не означає, що реальна вода раптом починає рухатися з нескінченною швидкістю. Йдеться про фундаментальні властивості математичної моделі. Є "але". Офіційно задача ще не визнана розв’язаною. Інститут Клея продовжує позначати її як нерозв’язану, а доведення має пройти незалежну перевірку математичної спільноти. Тому наразі коректно говорити саме про заяву OpenAI щодо розв’язання, а не про остаточно встановлений факт. Але це ще не вся історія. Напередодні математики Трістан Бакмастер з Нью-Йоркського університету та Левент Альпоге, який працює в Anthropic, опублікували власні результати з близької тематики. Вони використовували ШІ-інструменти, зокрема Codex і Claude, та працювали над цим напрямом майже рік. Бакмастер заявив, що OpenAI дізналася про їхній прогрес до власного оголошення, а також описав суперечку щодо можливого спільного оприлюднення результатів і визнання авторства. Окреме питання - чи могли неопубліковані дослідження, над якими працювали за допомогою ШІ-сервісів, опосередковано вплинути на моделі компанії. OpenAI заперечує неналежне використання конкретних даних дослідників і стверджує, що її доведення було отримано незалежно. Водночас компанія не виключає теоретичної можливості опосередкованого впливу знеособлених даних. Доказів прямого копіювання наразі немає. Чому це важливо? Навіть якщо математична спільнота ще має перевірити результат, ми бачимо принципово новий масштаб AI-assisted research: не просто модель, яка відповідає на запитання, а координована система агентів, здатна протягом кількох днів працювати над фундаментальною науковою проблемою. І водночас ця історія ставить питання, на які технологічній індустрії доведеться відповідати: кому належить науковий результат, як захищати неопубліковані дослідження користувачів і як забезпечити прозоре визнання внеску людей та ШІ. Це і є початком невідомого світу, де "не все так однозначно", де межа між діяльністю людини і ШІ майже стерлася, і хто врешті-решт отримає обіцяний 1 млн доларів за розв'язок.

Открыть в Telegram
Просмотры1 269+35%к среднему
Пересылки7
Реакции8
Комментарии2
#1368Текст

Чому вам варто звернути на нього увагу? Пряма мова від В'ячеслава: Ще півроку тому я переважно сидів в Cursor, а зараз його відкриваю рідко, переважно користуюся Claude Code, а з ним Codex та OpenCode. Ще на початку весни основні зусилля йшли на формування та валідацію спек, а зараз - на харнесс для перевірки, щоб агент сам себе виправляв до того, як приходив до мене з виконаною роботою.  Те ж стосується паралельного запуску агентів - ще кілька місяців тому робив таке рідко, а зараз практично завджи, якщо бачу, що так роботу можна пришвидшити. Ну і звичайно фабрики - ще кілька місяців про це лише говорили, а зараз будую такі для клієнтів під їх задачі. А ще варто згадати локальні моделі - буквально на початку літа здавалося що для нормального результату треба дуже потужне залізо, то зараз запускаю Qwen 3.8 27B у себе на ноутбуці і дивуюся, наскільки гарно працює ця модель. І особливо дивує, наскільки швидко все прогресує - щоб за цим усім встигати, треба досить активно експериментувати, а не просто стежити за новинами. Бо між «чув, що таке є» і «спробував на реальній задачі» завжди велика різниця, а тут взагалі підходи можуть змінюватися за один день.

Открыть в Telegram
Просмотры1 312+39%к среднему
Пересылки2
Реакции4
Комментарии6
#1366Текст

Пошукові системи демократизували доступ до знань, великі мовні моделі комодизували інтелект. Ми, покоління, яке навчалося у бібліотеках, яке писало конспекти від руки і підключалися до інтернету у проміжках між дзвінками по стаціонарному телефоні, змогли отримати когнітивні зв'язки та навички через "біль", і поступово заміняючи наші навички на цифрові. У сучасних поколінь такої необхідності немає, і, вочевидь, сама форма здобуття знань стрімко змінюватиметься. «Справжня освіта не може бути побудована на усуненні всіх труднощів, дискомфорту й страждання. Якщо захищати учня від будь-якої складності, ми робимо його менш здатним справлятися з реальним життям. Освіта передбачає зусилля, дисципліну, помилки, розчарування і подолання труднощів» - писав Папа Бенедикт XVI у 2008 році в листі «Про нагальне завдання виховання молоді». А у 2026 році вже чинний Папа Лев XIV в енцикліці Magnifica Humanitas фактично продовжує цю думку вже в контексті ШІ: освіта - це довгий шлях, що потребує терпіння, часу та зусиль, а швидкість і легкість отримання готових відповідей від ШІ можуть знищувати саме бажання ставити запитання й самостійно шукати істину. То як вчити і вчитися в епоху ШІ? Ні, я не знаю правильну відповідь, лише ділюся думками. Але останні новини про знищені книги різних видавництв наштовхнули на думку, що теоретичний досвід найкраще формувати, читаючи книги. Будь-яка взаємодія з пошуковою системою, публікацією, новиною, chatgpt чи claude - це фрагментована взаємодія. Вона дає можливість отримати відповідь на конкретне питання, але не дає необхідної широти кругозору, не "конектить дотс" між собою. А в часи інфляції інтелекту мати розуміння, як працює складний світ, є найвищим скілом. Мати розуміння - мало, потрібно це застосовувати на практиці. Тому спробувати якомога більше всього (звісно, в межах закону і здорового глузду) необхідно. "Надивленість" як нова парадигма навчання. На одній події, де сиділо близько 150 людей, я запитав, хто прочитав бодай одну книгу про ШІ (натякаючи, що це найдешевший спосіб здобути знання). Підняло руку всього кілька людей. Тобто проблема не в тому, що немає книг, проблема в тому, що читання книг перестало було критичною необхідністю. "Надивленність", "начитаність" і застосування цих знань у житті. Що думаєте?

Открыть в Telegram
Просмотры1 217+29%к среднему
Пересылки13
Реакции14
Комментарии6
#1364Фото
Просмотры1 157+23%к среднему
Пересылки2
Реакции40
Комментарии0