Посты канала Бригада Нацполіції «ЛЮТЬ»

Повне відео на youtube: https://youtu.be/1yWGuWYKYXU Його вважали загиблим і нагородили посмертно, а він увесь цей час боровся за можливість повернутися додому. Дев’ять місяців російського полону, три зірвані обміни та невідомість, у якій кожен день міг стати останнім. Владислав «Покемон» Коротун із дитинства мріяв стати поліцейським. Згодом служив у десантно-штурмових військах, а з початком повномасштабного вторгнення воював на півдні та сході України. Під час оборони Ізюмщини його підрозділ опинився в оточенні — без зв’язку, із залишками боєприпасів та противником, який наступав з усіх боків. Спроба вийти з позицій завершилася полоном. Далі — дев’ять місяців російських в’язниць, побиття, катування струмом і психологічний тиск. «До пизд*ліни привикаєш, змирюєшся з цим, але до току звикнути не можна», – згадує Владислав. За час полону він втратив 50 кілограмів, не бачив неба, а три спроби обміну завершилися поверненням до камери. Після звільнення Владислав дізнався, що в Україні його офіційно визнали загиблим і нагородили орденом «За мужність» III ступеня посмертно. Попри пережите він повернувся до поліції та приєднався до об'єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють». Служив у полку «Сафарі», згодом — у батальйоні «Крук», продовжуючи виконувати бойові завдання. Про російський полон, повернення додому та рішення знову стати у стрій — дивіться у новому випуску «Лютого подкасту» з Владиславом «Покемоном» Коротуном. 🛡 АНКЕТА | Instagram | Facebook | YouTube

Робота підрозділів БпЛА бригади «Лють» - у цифрах Наші пілоти щодня працююють по живій силі, транспорту, укриттях та інших цілях противника. Результат від початку осені: ☠️87 — знищених російських військових; 🤕160 — поранених окупантів; 🔥156 — уражених одиниць транспорту; 🏚️2188 — уражених укриттів і схованок Наші пілоти роблять усе, щоб російським окупантам ставало дедалі важче утримуватися на українській землі, а їхнє перебування тут було якомога коротшим. Продовжуємо працювати на результат! 🛡 АНКЕТА | Instagram | Facebook | YouTube

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Геловінський настрій у «Люті» — на місці🎃 Попри важку ситуацію на фронті, наші бійці не втрачають почуття гумору. Сьогодні дозволили собі трохи перевтілитися, пожартувати, зробити кілька атмосферних фото й хоча б ненадовго перемкнутися від звичних бойових буднів. Костюми, гарбузи й трохи чорного гумору — інколи саме такі дрібниці допомагають тримати голову холодною навіть там, де навколо зовсім не до свят. Але для ворога ця ніч теж буде особливою. Бо якщо вже сьогодні когось і лякати — то окупантів. І бажано до смерті😈 🛡 АНКЕТА | Instagram | Facebook | YouTube

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Краматорськ. Жовтень 2026💔 Тут осінь пахне не лише дощем. Війна давно стала частиною міського пейзажу: понівечені будинки, вибиті вікна, сліди від прильотів та звук FPV-дронів, до якого неможливо звикнути. Ми бачимо цей Краматорськ щодня. Не у стрічці новин і не на екранах телефонів. Для бійців медичної служби «Щит життя» бригади «Лють» це місто давно стало частиною повсякденної роботи. Тут вони чергують, виїжджають на допомогу після обстрілів, приймають поранених і продовжують робити те, заради чого залишаються на Донеччині, - рятувати людей. Попри втому та постійну небезпеку, адже кожен новий день може початися з чергового прильоту. На цих фотографіях - Краматорськ такий, яким ми бачимо його зараз. Місто, яке продовжують руйнувати. І водночас місто, у якому продовжують жити, працювати та допомагати одне одному українці. Саме заради цих людей і цих міст ми залишаємося тут і продовжуємо свою роботу. 🛡 АНКЕТА | Instagram | Facebook | YouTube

Евакуювали пораненого цивільного🤝 Після чергового російського обстрілу одного з населених пунктів поблизу Дружківки бійці полку «Сафарі» бригади «Лють» перевіряли маршрут і розчищали дорогу після наслідків прильоту. Під час роботи до поліцейських звернулася місцева жінка. Вона попросила допомогти евакуювати її чоловіка. Напередодні його уразив ворожий FPV-дрон, після поранення самостійно пересуватися він уже не міг. Забрати подружжя одразу можливості не було. Тому бійці повернулися до свого завдання, але вже наступного дня спланували окрему евакуацію і знову вирушили до них — цього разу з НРК. Спочатку жінка не хотіла залишати свій дім. Попри постійні обстріли й небезпеку, їй було важко погодитися на виїзд. Після розмови з бійцями вона все ж вирішила їхати разом із чоловіком. Пораненого розмістили на платформі НРК, а жінка рухалася поруч із групою. Дорога була не проста. Під час евакуації комплекс підірвався на ворожій міні, яка була скинута просто на дорогу, якою користуються цивільні. На щастя, чоловік не постраждав, але НРК після підриву вже не міг продовжувати рух. Зупинятися на цьому ніхто не збирався. Решту шляху пораненого чоловіка бійці несли на руках. Згодом подружжя доставили до Краматорська та передали медикам служби «Щит життя» для подальшої допомоги. Воїни бригади «Лють» готові завжди прийти на допомогу, і ніколи не залишать в біді! 🛡 АНКЕТА | Instagram | Facebook | YouTube

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

«Хочеться перемогти й нарешті спокійно жити», - старший інспектор контрдиверсійної роти на псевдо Бізон Коли у 2023-му Павло Ніколюк на псевдо Бізон приєднався до полку «Сафарі» бригади «Лють», за його плечима вже було дев’ять років війни. Він прийшов не лише виконувати бойові завдання, а й ділитися досвідом із побратимами, для багатьох із яких це були перші бойові виходи. Його шлях розпочався у 2014-му. Тоді 21-річний Павло щойно закінчив університет і розпочав службу тоді ще в міліції на Чернігівщині. Дізнавшись про набір правоохоронців для відрядження в зону АТО, також виявив бажання поїхати туди. У вересні вирушив на Донеччину, до Чорнухиного поблизу Дебальцевого. Поруч тримали позиції бійці 128-ї бригади. Під час однієї з ротацій вони попередили про можливу танкову атаку. З протитанкового озброєння видали кілька одиниць зброї та провели короткий інструктаж: головне – не стріляти танку в лоб. Так Павло знайомився з реаліями війни. Згодом була служба в добровольчому батальйоні «Чернігів», зачистки Мар'їнки та Красногорівки, численні бойові виходи. А вже у складі «Сафарі» Бізон брав участь у більшості операцій першого батальйону на сході України. Нині він – майор поліції, старший інспектор контрдиверсійної роти. За дванадцять років Павло бачив, як змінювалася війна, її тактика та озброєння. «Хочеться якнайшвидше повернутися до мирного життя. Бо важко всім: і тим, хто воює, і цивільним, і нашим близьким. Хочеться перемогти й нарешті спокійно жити. Жити для себе», – ділиться Бізон. 🛡 АНКЕТА | Instagram | Facebook | YouTube

Ворожі дрони не долітають до цілей Бійці штурмового полку «Цунамі» Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють», які у складі вогневих груп несуть службу на Костянтинівському напрямку, знищують ворожі FPV ще до того, як ті знайдуть свою ціль. Наші бійці полюють на дрони окупантів у небі, а також на ворожі «ждуни», які причаїлися на дорогах. 🛡 АНКЕТА | Instagram | Facebook | YouTube

Без текста

Без текста

Без текста