Кто упоминает Той самий Болгарін

Одна з ключових проблем комунікації FirePoint — не їхні заяви, що є лише симптомом, а відсутність послідовності. Тому ми і бачимо, що за одним повідомленням із певним сенсом іде другий, абсолютно протилежний меседж. Спочатку компанія заявляє про розробку балістичної ракети з певними ТТХ (паралельно головний інженер каже, що взагалі її роль може виконувати і дрон-літачок, в якого бойова частина більша???). Потім зʼявляються заяви про терміни перших пусків, які постійно переносяться (що, в принципі, нормально для виробів такої складності). І нарешті, компанія демонструє перші пуски ракет і навіть заявляє про перше бойове використання, які підтверджує президент. Здавалося, ось він, тріумф — развівай успех. Але тепер головний інженер говорить в інтерв’ю, що ракета занадто дорога і її використання не доцільне з економічної точки зору. Але це так не працює. Єдиний, хто вирішує економічну доцільність використання, — не виробник, а держава у вигляді Генштабу та МО, яке виділяє під це кошти. Для військових взагалі немає поняття економічної доцільності. Є перелік можливостей, які дає та чи інша зброя. Це ми через власну бідність змушені виносити питання вартості зброї в один із головних орієнтирів. Ті самі Х-Вінги (RAM/Булава) попри свою високу вартість у порівнянні зі старлінкольотами довели свою доцільність, адже не впадуть від рішення Маска і можуть літати там, де не можуть літати старлінки. Спалені С-400 у Росії — яскраве підтвердження цього. Тому власна балістика — це в першу чергу мова не про економічну доцільність, а про можливості, які вона дає. Екіпажу Іскандера похуй буде, скільки грошей ми витратили на ракету, якщо ця ракета може його уїбати без попередження. І це лише один зі сценаріїв. Тому коли Штілерман каже, що ракета занадто дорога, це мова не про вартість. Це трактується так, що ракета неефективна, і держава прийняла цілком прагматичне рішення — не купує те, що не працює. Тут з боку FP, як компанії, було достатньо сказати: ми працюємо над покращенням ТТХ, бо це складний виріб. І в нікого б не виникло ніяких питань. Власне до тих самих FP-1/2 ніяких питань нема. Засіб пройшов всі ітерації розвитку, став ефективним і його купують. Але замість цього ми, напевно, вперше в історії людства, бачимо інфляцію воздуха.

Політично нестабільний зв'язок Можна багато чого говорити про Ілона Маска, але варто визнати: Starlink — технологічне диво, яке стало ідеальним інструментом для реалізації волі народу України. Настільки ідеальним, що цього року, напевно, відбувся пік використання терміналів Starlink на дронах. Десятки різних "старлінкольотів", НРК, перехоплювачів, засобів зв'язку і так далі тримаються на волі однієї нестабільної людини. І варто визнати, що ми підсіли на Starlink, так само як Маск на кетамін. Увесь минулий тиждень я уважно вивчав, як саме розгорталася криза з обмеженням Starshield. Почати варто з кількох вхідних фактів: 🟡Starlink не Starshield, але Starshield — це Starlink. До 2026 року на Starlink фактично не було ніяких обмежень швидкості руху. Після того як росіяни почали ставити Starlink на свої дрони, з'явилося обмеження в 72 км/год, а потім і в 160 км/год по всьому світу. 🟡Білий список, який запровадили разом з обмеженнями швидкості, цих обмежень не прибирає, а лише дозволяє користуватися терміналом. Цього було достатньо для НРК та бомберів, які виконують переважно логістичні місії, але недостатньо для "мідлів". 🟡Starshield буває різним. Взагалі це військова програма SpaceX, яка має окрему мережу супутників із шифруванням та розвідувальними можливостями. Вона має свою інфраструктуру, але через те, що супутників мало, а покривати хочеться більше території, Starshield використовує інфраструктуру Starlink. Доступ до неї має уряд США, а обслуговує її SpaceX Starshield. 🟡Україна отримала доступ не до інфраструктури, а фактично до тарифного плану Starshield. Це підписка для терміналів Starlink, яка зняла всі накладені на Starlink обмеження, як технічні, так і юридичні (той самий закид Маска про "наступальну" зброю). Доступ до цього тарифу ми мали з середини 2023 року, але тоді це був преміальний інтернет для керівництва. Зараз це база для всіх безпілотних підрозділів. З усіма цими вхідними приходимо до 14 жовтня. Саме тоді запровадили обмеження на Starshield. Зв'язок різко почав зникати на різних швидкостях. Окрім Starshield, обмеження зачепило і звичайні термінали Starlink. Найкризовішими були перші два дні, і ось чому. Як пояснює Володимир Степанець, засновник "Народного Starlink", у цей час на термінали Starlink завантажувалося оновлення з новими обмеженнями. Кожне таке оновлення SpaceX, як багатомільярдний стартап, завантажує без попередження і, напевно, не тестуючи. Тому й виникли такі проблеми. Інша проблема пов'язана зі швидкістю руху терміналів. Різні підрозділи повідомляли мені, що термінали могли вимикатися як на 110 км/год, так і працювати на 200 км/год. Це пояснюється внутрішньою навігаційною системою Starlink PNT, яка слугує альтернативою GNSS. Вона нестабільна і недосконала, тож, обраховуючи місцезнаходження терміналу в русі, нерідко помиляється, особливо на високих швидкостях. Згодом підрозділи адаптувалися, що видно по ураженнях СБС, а політичний та інформаційний тиск зробив свою справу, і Маск відступив. Тепер питання: чи є альтернатива Starlink? Технічно так, фактично ні. Найближчий аналог, Amazon LEO, повноцінно запрацює лише у 2029 році. OneWeb уже використовується, але його замало для наших потреб. Є також інші проєкти супутникового інтернету, зокрема українські, але й там системи запрацюють хіба що у 2030 році. Військові запевняють, що робота над альтернативами вже ведеться: нікуди не дінуться LTE, MESH-мережі та ретранслятори з оптоволокном. Крім того, самі дрони також покращуються, а деякі виробники, які не так сильно сиділи на голці Starlink, створюють власні системи, що підвищують автономність. Головна проблема в тому, що все це робиться запізно. Вимкнення Starlink у росіян стало для них справжнім копняком, який дозволив швидко реалізувати ті самі MESH-системи на дронах. Тепер ми отримали такий самий копняк, хоч і слабший. Тепер питання в тому, щоб сили цього копняка вистачило до часу Х. Повний матеріал читайте, звичайно, на "Оборонці": там більше про вразливості Starlink, а також про можливі альтернативи.

Політично нестабільний зв'язок Можна багато чого говорити про Ілона Маска, але варто визнати: Starlink — технологічне диво, яке стало ідеальним інструментом для реалізації волі народу України. Настільки ідеальним, що цього року, напевно, відбувся пік використання терміналів Starlink на дронах. Десятки різних "старлінкольотів", НРК, перехоплювачів, засобів зв'язку і так далі тримаються на волі однієї нестабільної людини. І варто визнати, що ми підсіли на Starlink, так само як Маск на кетамін. Увесь минулий тиждень я уважно вивчав, як саме розгорталася криза з обмеженням Starshield. Почати варто з кількох вхідних фактів: 🟡Starlink не Starshield, але Starshield — це Starlink. До 2026 року на Starlink фактично не було ніяких обмежень швидкості руху. Після того як росіяни почали ставити Starlink на свої дрони, з'явилося обмеження в 72 км/год, а потім і в 160 км/год по всьому світу. 🟡Білий список, який запровадили разом з обмеженнями швидкості, цих обмежень не прибирає, а лише дозволяє користуватися терміналом. Цього було достатньо для НРК та бомберів, які виконують переважно логістичні місії, але недостатньо для "мідлів". 🟡Starshield буває різним. Взагалі це військова програма SpaceX, яка має окрему мережу супутників із шифруванням та розвідувальними можливостями. Вона має свою інфраструктуру, але через те, що супутників мало, а покривати хочеться більше території, Starshield використовує інфраструктуру Starlink. Доступ до неї має уряд США, а обслуговує її SpaceX Starshield. 🟡Україна отримала доступ не до інфраструктури, а фактично до тарифного плану Starshield. Це підписка для терміналів Starlink, яка зняла всі накладені на Starlink обмеження, як технічні, так і юридичні (той самий закид Маска про "наступальну" зброю). Доступ до цього тарифу ми мали з середини 2023 року, але тоді це був преміальний інтернет для керівництва. Зараз це база для всіх безпілотних підрозділів. З усіма цими вхідними приходимо до 14 жовтня. Саме тоді запровадили обмеження на Starshield. Зв'язок різко почав зникати на різних швидкостях. Окрім Starshield, обмеження зачепило і звичайні термінали Starlink. Найкризовішими були перші два дні, і ось чому. Як пояснює Володимир Степанець, засновник "Народного Starlink", у цей час на термінали Starlink завантажувалося оновлення з новими обмеженнями. Кожне таке оновлення SpaceX, як багатомільярдний стартап, завантажує без попередження і, напевно, не тестуючи. Тому й виникли такі проблеми. Інша проблема пов'язана зі швидкістю руху терміналів. Різні підрозділи повідомляли мені, що термінали могли вимикатися як на 110 км/год, так і працювати на 200 км/год. Це пояснюється внутрішньою навігаційною системою Starlink PNT, яка слугує альтернативою GNSS. Вона нестабільна і недосконала, тож, обраховуючи місцезнаходження терміналу в русі, нерідко помиляється, особливо на високих швидкостях. Згодом підрозділи адаптувалися, що видно по ураженнях СБС, а політичний та інформаційний тиск зробив свою справу, і Маск відступив. Тепер питання: чи є альтернатива Starlink? Технічно так, фактично ні. Найближчий аналог, Amazon LEO, повноцінно запрацює лише у 2029 році. OneWeb уже використовується, але його замало для наших потреб. Є також інші проєкти супутникового інтернету, зокрема українські, але й там системи запрацюють хіба що у 2030 році. Військові запевняють, що робота над альтернативами вже ведеться: нікуди не дінуться LTE, MESH-мережі та ретранслятори з оптоволокном. Крім того, самі дрони також покращуються, а деякі виробники, які не так сильно сиділи на голці Starlink, створюють власні системи, що підвищують автономність. Головна проблема в тому, що все це робиться запізно. Вимкнення Starlink у росіян стало для них справжнім копняком, який дозволив швидко реалізувати ті самі MESH-системи на дронах. Тепер ми отримали такий самий копняк, хоч і слабший. Тепер питання в тому, щоб сили цього копняка вистачило до часу Х. Повний матеріал читайте, звичайно, на "Оборонці": там більше про вразливості Starlink, а також про можливі альтернативи.

Український булпап "Малюк" в калібрі 7.62x39 на озброєнні Корпусу швидкого реагування Індонезії Фото 2026 року