Посты канала ЦГПК

Як тільки вигнали з Вищої Ради Правосуддя Рому Маселка «Крука», система нарешті вигнала і суддю-викривачку, яка працювала агентом у судовій системі та провокувала всіх навколо і дискредитувала судову систему. Такій, як Гольник, не місце взагалі в судовій системі, ну і в принципі в юридичній спільноті також. Місце Гольник насправді — у вуличних постановках, театрах. Гольник — це сором узагалі судового корпусу. Нагадуємо, що ми вже неодноразово писали про те, що Гольник провокує суддів і виступає торпедою. Якраз як тільки прибрали Крука з Вищої Ради Правосуддя, система почала самоочищатися. Вища рада правосуддя (ВРП) подала на звільнення суддю Ларису Гольник. І це логічно: замість того щоб займатися правосуддям, Гольник влаштувала навколо себе медійний цирк і торпедувала колег. Вона «викрила» суддю Наталію Тімошенко на схемі ухилення чоловіків від мобілізації — але замість конструктивної роботи обрала шлях провокацій. Тімошенко за це отримала лише сувору догану, а Гольник тепер грає жертву. Схема, про яку вона розповідала, нібито працювала так: чоловіки через суд отримували рішення про самостійне виховання дітей, а потім використовували їх для звільнення з військової служби або уникнення мобілізації. Тімошенко ухвалювала такі рішення за 2–3 дні, без належної перевірки обставин, без залучення органів опіки, а засідання тривали 3–7 хвилин. За це Тімошенко отримала догану. До речі, Тімошенко у 2014 році відзначилася переслідуванням активістів полтавського Майдану та рішенням, у якому назвала Донецьк частиною так званої «ДНР». Яскравий приклад — справа полтавського бізнесмена Геннадія Сікалова. У вересні 2023 року Тімошенко за 13 хвилин розглянула справу про самостійне виховання Сікаловим доньки, що дозволило йому звільнитися з військової служби. Сікалов нібито служив у ЗСУ, але знаходив час ходити до SPA-клубу в Полтаві й навіть судитися з ним, коли йому там відмовили в обслуговуванні. Щоб приховати свої дії, Тімошенко безпідставно засекретила матеріали справи. Але Сікалов продовжував називати себе одруженим та вказував спільну з дружиною адресу. Бізнесмен також є фігурантом корупційних справ і редактором заблокованого пропагандистського проросійського сайту. Сікалов вирішив помститися Гольник і подав на неї скаргу: нібито суддя розголосила конфіденційну інформацію про нього, зокрема про перетин ним кордону із його «колишньою» дружиною. За його скаргою ВРП подала Гольник на звільнення. Ось така справедливість: суддя, яка допомагає чоловікам незаконно уникати військової служби, залишається на посаді. А Гольник, яка замість роботи влаштувала провокації й дискредитувала судову систему, нарешті отримала те, на що заслужила. Таке рішення ухвалила Перша дисциплінарна палата ВРП: Віталій Махінчук, Максим Сав'юк, Юлія Бокова та Алла Котелевець. Це була пропозиція Махінчука, який постійно голосує проти звільнення суддів ОАСКу та фігурує на плівках Ірини Мудрої, ексзаступниці голови Офісу Президента. Це рішення ВРП блокує участь Гольник у конкурсі до апеляційного суду. І це правильно – с система самоочищається.

ЦГПК ПРОДОВЖУЄ РОЗБИРАТИ МЕРЕЖУ «АНТИКОРУПЦІЙНОГО СПРУТА» Ми вже показували, як виглядає ієрархія: є ті, хто розподіляє гранти, є ті, хто при владі, в парламенті, в правоохоронних органах та судовому корпусі. Сьогодні — про ланку «міньйонів». Про тих, хто забезпечує «медійне рейдерство» та підготовку провокаційних матеріалів для своїх кураторів. Мова йде про Олену Купіну. За нашими даними, пані Купіна виконує роль «тіні» для голови Антикорупційного центру «МЕЖА» Мартини Богуславець. Її завдання — генерувати тексти, запити та інформаційні вкиди, які згодом лунають від імені «лідерки» організації. Що каже біографія? Офіційно Олена Купіна значиться як юристка та антикорупційна експертка, заступниця голови Антикорупційного центру «МЕЖА» . Вона дійсно є співавторкою аналітичних матеріалів та брифів разом із Богуславець . Тобто людина справді причетна до підготовки контенту. Але в чому проблема? Проблема в тому, що вся ця «експертність» часто зводиться не до фахового аналізу, а до обслуговування інтересів замовника. Якщо подивитися на публічну активність Купіної, вона переважно зводиться до коментування «плівок», закликів до звільнень та підтримки риторики своєї керівниці . Це не самостійна аналітика, а медійний супровід. Навіщо це потрібно? Схема проста: створюється ілюзія незалежної антикорупційної експертизи. Богуславець виступає як «обличчя» та «голос», а Купіна забезпечує «м'язову масу» — тексти, скарги, запити. Разом вони формують порядок денний, який вигідний їхнім спонсорам або політичним партнерам. Як тільки треба когось «закопати» або створити тиск — з'являється «експертний» текст, підписаний «МЕЖЕЮ». І поки одні розказують про боротьбу з корупцією, інші тим часом занижують вартість квартир у деклараціях та отримують позови за поширення недостовірної інформації . Але про це — згодом. Слідкуйте за розслідуванням ЦГПК.

Чи знаєте ви, скільки грошей наших іноземних партнерів йде на утримання міньйонів для промоції Жернакова, Каленюк, Шабуніна, Богуславець, Желізняка, Радіної, Мокрика, Маселка та іншого антикорупційного спрута? Саме так. В антикорупційного спрута є свої міньйони. І всі ці міньйони — ноунейми. Тобто це ціле покоління, яке фінансують за кошти Європейського Союзу, за кошти Америки. І тут важливо відзначити: США були праві, коли ліквідували ці абсолютно непотрібні програми, які забезпечували функціонування нібито боротьби з корупцією. Однак замість цього просто створили антикорупційного спрута, який просуває своїх суддів, своїх прокурорів, своїх депутатів і стає альтернативною владою. Тобто це вже не контроль за прозорістю. Це тіньова влада. Чи довго ми будемо терпіти антикорупційний спрут та таких міньйонів?

СПРУТ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ МАФІЇ: ХТО НАСПРАВДІ СТОЇТЬ ЗА "БОРЦЯМИ З КОРУПЦІЄЮ" Антикорупційна мафія — це не метафора. Це структура, яка має своїх агентів всюди: в прокуратурі, в судах, в громадських організаціях. Вона продумала схему, як заробляти на угодах з корупціонерами — осаджуючи частину коштів на благодійних фондах, приватних, і коли антикорупційний суд це легалізує, отримує своїх представників всюди. Одним з таких представників є члениха Ради прокурорів Олена Демків — антикорупційна прокурорка. Зараз її намагаються зробити заступницею САП. Навіщо? Щоб на певному етапі вона стала виконувачкою обов'язків САП, коли з посади піде діючий керівник Клименко. Це не випадковість — це спланована операція. Демків нічим особливим не відрізняється — окрім лише щирої прихильності антикорупціонерам Шабуніну, Каленюк та іншим. Бориться та відстоює власні інтереси за грошові знаки. Але тепер ви знаєте, хто представляє цю мафію в Раді прокурорів.

Ми продовжуємо розповідати вам про активних безробітних, і варто відзначити, що з початком повномасштабної війни дуже швидко зник з радарів Льоха Гриценко. Він у нас то агент, то спеціальний агент, то засекречений агент, то активний безробітний. Власне, його руками депутаткиня, депутаткеса, депутатиха Галя Янченко потрапила в парламент. Це його квота, і він її виростив. Раніше він тягав її разом за собою всюди, і голосно на всіх ефірах вона була його рупором. Зараз Галя в парламенті, а Льоха зник з радарів. Але, як нам розказують наші джерела, з радарів він не зник, а тихенько виконує функцію казначея для Галі в питаннях, коли Галя вирішує щось для бізнесу, а Льоха збирає кеш.

Ми продовжуємо на нашій платформі «Центр громадських ініціатив та публічного контролю» розповідати про громадські організації, які розвалюють державоцентричність України. Так от, однією з таких організацій є так звана ГО «Автомайдан». Організація утворилася під час активної фази Революції гідності й об’єднала чимало цікавих людей. Однак більшість із них уже вийшла зі складу організації, а там, схоже, залишилися самі маргінали. Одним із таких маргіналів є Сергій Хаджинов, якого пов’язують із неодноразовими судимостями та пристрастю до «зеленого змія». За наявною в нас інформацією, свого часу він також намагався уникнути повноцінної мобілізації, ховаючись у Збройних силах. Утім, де він перебуває та чим займається зараз, нам стало відомо. І саме він зараз активно рятує колишнього члена ВРП Романа «Крука» Маселка. Саме Сергій Хаджинов, за нашою інформацією, дотичний до спроб прикрити п’яту точку Роми та врятувати його від потенційної відповідальності за те, що той накоїв на посаді у ВРП, зловживаючи впливом на суддів. Отак рука руку миє, як то кажуть. А ми продовжуємо розповідати про активістів, які мають темне кримінальне минуле, але активно розповідають усім, які вони чисті.

МИ ПРОДОВЖУЄМО РОЗПОВІДАТИ ПРО ДЕПУТАТІВ, НАБЛИЖЕНИХ ДО ТУСОВКИ АКТИВІСТІВ. СЬОГОДНІ ПРО ГАЛЮ ЯНЧЕНКО. Типове представництво активістів, але вона обрала між люмпенами-активістами та маргіналами при владі. Ніяк не може визначитися, за кого вона. Це фото зроблено в січні 22-го в її інстаграм. До цього вона виглядала ще дивніше. Власне, оцей білий низ — чорний верх, це якраз і говорить про неможливість Галі визначити, вона за білий чи за чорний по життю. Привели до влади її люмпени з Автомайдану, громадської організації. Не плутати нічого з дійсними, щирими патріотами, українцями, які поклали життя за демократичну країну. Галя дуже швидко зрадила їх, особливо Льошку Гриценка-молодшого, сина вічно непрохідного Анатолія Гриценка з його громадянської опозиції, і почала грати свою гру. Зараз вона іноді підігрує активістам, тому треба бути дуже обережним, і ми її відносимо до люмпенізовано-маргіналізованої депутаткині членів парламенту. Галя, інтернет все пам'ятає.

Соросяцька депутана Ярослав-Аліса, перепрошуємо, Алеся Железняк вже зовсім втратив здоровий глузд. Він чи то журналіст, чи то блогер, чи то викривач корупції, але точно не депутат. Людина, яка не займається парламентською діяльністю взагалі, не готує законопроєкти, рівень його парламентської активності найнижчий. В той час він займається політиканством, популізмом, проросуванням наративів антикорупційного спрута в Україні і власним самопігаром. Чи потрібні такі депутати в Україні? Питання риторичне.

ЧИ МОЖЕ НЕДОБРОЧЕСНА ЛЮДИНА ОБИРАТИ СУДДІВ? ПРОДОВЖУЄМО РОЗБИРАТИ АНТИКОРУПЦІЙНЕ ШАПІТО Знайомимо читачів із новими персонажами антикорупційного шапіто, спрутом розкинувшого щупальця по всій Україні. Вже, мабуть, усі заплуталися, скільки там тих рад, структур, груп і фондів створено для освоєння антикорупційних грантів. Серед «антикорупціонерів» є така собі сіра мишка — Оля Веретільник. Насправді це близька подружка братів Найємів, одна з члених громадських рад доброчесності різних складів, дотична до вибору суддів. І ось тут цікаве. Її професійні якості як членихи комісії оцінила Рада прокурорів — і визнала її недоброчесною. Тобто не заангажована група «своїх», а об'єктивна оцінка зі сторони вказує на те, що Веретільник не відповідає належним професійним якостям. І це не дивно. Співбесіду вона пропустила, потім кілька разів перепризначала, потім якось її «витягли» — і зрештою маємо недоброчесну Веретільник. Нічим вона не відзначилася: такий собі пішак-функціонер, який використовується для того, щоб мочити суддів руками так званих активістів і розказувати, що вона мегаспеціаліст у правозахисній діяльності. Це одна з члених так званої Ради доброчесності, яка формує суддів. Так чи може недоброчесна Оля Веретільник обирати суддів?

Отже, друзі, сталося те, про що ми говорили багато часу. Богуславець та Каленюк визнані недоброчесними. Рада прокурорів за результатами порівняльної оцінки документів, матеріалів перевірки та співбесіди не надала їм необхідної підтримки. Тобто законних підстав визнати їх професійними, доброчесними, належними та такими, що можуть взагалі професійно приймати участь в будь-яких комісіях, — не знайдено. Їх роль залишається ситуативною – штатних горлопанів. Офіційно комісія та Рада прокурорів зафіксували, що ці люди неспроможні здійснювати професійну діяльність на належному рівні. Ну і, власне, питання їх компетентності, навичок, знань та вмінь також тепер офіційно сумнівне.

МАФІЯ АНТИКОРУПЦІЙНА: ЧОЛОВІК-УХИЛЯНТ, ЗЛИВ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ І БАЗА «АРКАН» — ПРОДОВЖЕННЯ ІСТОРІЇ СУДДІ ГОЛЬНИК Вчора ми розповідали про те https://t.me/cgpk_org/236, як суддя Шевченківського районного суду Полтави Лариса Гольник, «викривачка корупції» з репутацією аферистки, просувається до Вищої ради правосуддя. Сьогодні — продовження: про її чоловіка-ухилянта, про те, кому і для чого вона передавала персональну інформацію громадян, і про незаконний доступ до бази Держприкордонслужби «Аркан». Чоловік-ухилянт і «чорний» заробіток Чоловік цієї судді — військовозобов'язаний Ігор Гавриленко — багато років ніде не працює, не має ані броні, ані відстрочки й п'ятий рік ухиляється від мобілізації. Послуги ТЦК нині коштують дорого, зарплатні судді не вистачає — тому «її честь» підзаробляє на стороні: розміщенням у соцмережах наклепів і проросійської пропаганди, яку виготовляють колишні політтехнологи Деркача та «чорнопіарні» фірми, наближені до Медведчука й Царьова. Кажуть, бере недорого. Судячи з того, що Гавриленку вдається успішно уникати мобілізації, його дружина непогано заробляє на поширенні наклепів. Злив персональних даних Як ми вже згадували, щодо Гольник відкрита лише одна дисциплінарна справа — і та стосується того, як «її честь» під своїм паролем і логіном судді переглядала в Єдиному державному реєстрі судових рішень у повному доступі судові рішення, які виносили інші судді в закритих засіданнях, копіювала персональну інформацію учасників справ та показання свідків (у тому числі неповнолітніх) і передавала цю інформацію своєму чоловіку-ухилянту для оприлюднення. Саме на засіданні Етичної ради 14 жовтня 2026 року з'ясувалось, як Гольник незаконно поширює персональну інформацію про громадян, яку знаходить у ЄДРСР (бо судді бачать не ОСОБА_1, а повні дані учасників справ і можуть здійснювати пошук у Єдиному державному реєстрі судових рішень за прізвищем конкретної людини). База «Аркан» Мало того: виявилось, що Гольник разом зі своїм чоловіком-ухилянтом ще й поширювала інформацію про перетин громадянами кордону — цю інформацію вона отримувала шляхом незаконного проникнення в базу даних Держприкордонної служби «Аркан». На запитання члена Етичної ради, яким чином Гольник вдалось отримати доступ до цієї бази даних, «її честь» відповідати відмовилась. Отже, картина складається: суддя з репутацією аферистки, яка оголосила себе «викривачкою корупції», її чоловік-ухилянт, злив персональних даних громадян і незаконний доступ до прикордонної бази. І все це — на тлі спроби пройти до Вищої ради правосуддя за квотою Верховної Ради. Пам'ятайте: мафія антикорупційна — це серйозна інституція, яка має представників всюди.

Без текста

НАЗАЛЬНИЙ АРХЕОЛОГ ЯРОСЛАВ ЮРЧИШИН ПРОГРАВ СУД СВІТЛАНІ КРЮКОВІЙ І це — саме те, про що говорять активісти. Бо коли депутати молотять язиками все, що завгодно, а потім думають, що за слова не буде відповідальності — це виглядає як спроба зробити так, щоб до них не можна було подати позов. Але касти на недоторканих в Україні не буде. Відповідальність мають нести всі. Приклад — голова комітету зі свободи слова, Ярик, назальний археолог Юрчишин. Він програв журналістці Крюковій позов. І виконав рішення суду — вибачився перед нею (https://www.facebook.com/yaroslav.yurchyshyn/posts/pfbid0aoQpsWCg8VD6oEJB7wggWq6EJcpHNSUC1AmXe9w16UnUxUZYSBHKDmT5k8an8WNdl). Ось так це працює. Не «депутатам можна все», а «за базар треба відповідати». Навіть якщо ти голова комітету зі свободи слова. Навіть якщо ти назальний археолог. Навіть якщо ти думав, що твої слова — це не позов. Суд сказав: ні. Спростуй. Вибачся. Заплати. І він це зробив.

⚖️ ЦГПК оскаржив угоду Пашинського: корупція не може бути «врегульована» за гроші Наша платформа подала апеляційну скаргу на вирок Вищого антикорупційного суду, яким було затверджено угоду про визнання винуватості у справі Сергія Пашинського. Ми переконані: ця угода — не правосуддя, а легалізована оборудка. 🔹 Що не так з цією угодою: — Сторони «погодили» розмір шкоди, хоча закон не дозволяє торгуватися щодо збитків — їх встановлює слідство, а не домовленості між прокурором і обвинуваченим. — До угоди внесли умови, яких немає в КПК: перерахування 500 млн грн на рахунки приватних благодійних фондів. Це не передбачено законом і не контролюється судом — тобто фактично «плата» за угоду. — Покарання — штраф 850 тис. грн при завданій шкоді у понад 800 млн грн. Це менше 1/800 від збитків. Жодного реального позбавлення волі. — Суд не перевірив належним чином, чи відповідає угода інтересам суспільства, хоча це прямо передбачено ст. 474 КПК. — Раніше ВАКС вже відмовляв у затвердженні цієї угоди — але прокурор подав її повторно, в обхід закону. 📌 Наша позиція проста: коли корупціонер відкупається «благодійністю» на приватні фонди, а суд це затверджує — це не правосуддя. Це схема, де гроші замінюють відповідальність. Ми вимагаємо: ✅ скасувати вирок; ✅ направити справу на досудове розслідування в загальному порядку. Корупція не має ціни. І тим більше — не має «знижки». #ЦГПК #Пашинський #Антикорупція #ВАКС #НемаєЦіниКорупції

🛑 АНТИКОРУПЦІЙНА ІНІЦІАТИВА ЄС (EUACI): ПАРАДОКС БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ ЧИ ГОДІВНИЦЯ ДЛЯ «СВОЇХ»? Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні (EUACI) позиціонує себе як ключовий інструмент підтримки реформ та громадянського суспільства. Це платформа, через яку посольства та міжнародні донори фінансують проєкти, покликані будувати доброчесність в Україні. Але за фасадом грантових конкурсів і аналітичних звітів ховається неприємна реальність, про яку говорять самі представники ЄС та посольств. ❓ У чому проблема? За наявною інформацією, представники української частини платформи EUACI давно втратили будь-який зв’язок з реальною реалізацією проєктів, спрямованих на розбудову громадянського суспільства. Замість цього вони «об’єдналися з корупціонерами при владі» та використовують гарантові кошти для власного збагачення. Європейська сторона давно незадоволена цією ситуацією і шукає механізми, щоб повністю замінити українських учасників платформи. Проте поки що дієвого механізму не знайдено. 👤 Вікторія Попик: організаторка «європейських» проєктів чи «сірий кардинал»? Серед активістів платформи особливо виділяється пані Вікторія Попик. Вона дотична до всіх конкурсів, семінарів та організаційних процесів. За нашими даними, Вікторія: - Набирає студентів для участі в нібито «проєктах ЄС». - Розподіляє кошти на власний розсуд: студентам віддає лише 10% від виділених партнерами грошей, а решту ділить між своїми колегами. - Займається збором персональних даних учасників і, за наявною інформацією, тихенько ними приторговує. - Вона займається організацією питань, пов’язаних зі збором даних, і використовує це як додатковий ресурс для впливу та тіньового заробітку. ⚖️ Час відповідати Вікторію Попик давно треба притягнути до відповідальності за: - Заволодіння коштами гарантовими (фінансування ЄС та посольств). - Продаж персональних даних українських студентів та активістів. Але поки що її тримають як «корисного кадра», який займається організаційними процесами в цій антикорупційній ініціативі ЄС. Ситуація виглядає цинічно: організація, яка має боротися з корупцією, сама перетворилася на непрозорий механізм розподілу грошей. ❓ Питання до спільноти: Чи стикалися ви з подібними схемами в грантових програмах EUACI? Чи знаєте ви про інші випадки, коли «антикорупційні» ініціативи використовуються для особистого збагачення? Діліться своїм досвідом у коментарях. 👇 #EUACI #Антикорупція #Гранти #ЄС #Україна #ЦГПК #Корупція #ВікторіяПопик

ЯК ГРАНТОЇДИ ЗАРОБЛЯЮТЬ НА «ВИКРИТТІ» СУДДІВ: МЕХАНІЗМ МАРТИ БЕРЕЗИ ТА ФУНДАЦІЇ DEJURE Марта Береза — це не «експертка», а справжнісінький процесуальний диверсант. Людина, яка за грантові гроші європейських платників податків займається спамом суддів, а потім разом зі своїм колегою Михайлом Жернаковим «домовляється» з ними. Так працює цей механізм: Від своєї асоціації вони видають це за великі досягнення — «ми викриваємо суддів». Насправді все набагато простіше: 1️⃣ Кидаються запити на отримання інформації. 2️⃣ Отримують відмову або «відписку». 3️⃣ Починають судові процеси. 4️⃣ Потім це подається як «публічне розслідування» чи «відкриття». Отримують інформацію про якесь ДТП судді чи інший процес — навіть якщо суддя цілком доброчесний — починають його хейтити, спамити та цькувати. А в подальшому просто домовляються з суддею на «діалог». Процесуальний терорист Марта Коза-Дереза (вибачте, Марта Береза) мала б понести відповідальність за такі дії. Тому ми повідомляємо наших грантових партнерів, куди насправді використовуються їхні кошти. 👇 А тепер подивіться на їхній власний пост і оцініть масштаб «роботи»: https://www.facebook.com/dejurefoundation/posts/pfbid02o5nYG7EuFd9DwydZQWZPVwUeYad2vBQ8RmKSvKCCAFf8DGfsLjGrTUc1aiKmXBozl Вони самі хваляться, що «експертка» Береза подала запит до ДСА щодо звітів про авторозподіл справ. ДСА відповіла, що інформації немає, і переслала запит до ДП «Інформаційні судові системи». Там теж відповіли, що даними не володіють. Замість того, щоб визнати, що це бюрократична тяганина, Береза оскаржила відмову в суді. І ось результат: суд першої інстанції став на її бік, а апеляційний суд 7 жовтня це підтримав (справа № 380/6043/26). 🤡 Тобто замість реальної боротьби з корупцією вони судяться з державними органами за папірці, витрачаючи на це грантові мільйони. І це подається як «перемога» та «захист відкритих даних». Фундація DEJURE — це не про justice. Це про освоєння бюджетів та імітацію бурхливої діяльності. А такі «експертки», як Марта Береза, просто використовують судову систему як інструмент для власного піару та тиску на суддів. #ЦГПК #СудоваРеформа #Грантоїди #МартаБереза #DEJURE #Корупція

ГОЛОВА ЕТИЧНОЇ РАДИ, СУДДЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЛЕВ КИШАКЕВИЧ ФІГУРУЄ В МАТЕРІАЛАХ НАБУ ЩОДО ВПЛИВУ НА СУДДІВ — ВИМОГА НЕГАЙНО СКЛАСТИ ПОВНОВАЖЕННЯ Сьогодні ми отримали підтвердження того, що голова Етичної ради, суддя Верховного Суду Лев Кишакевич фігурує в матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій НАБУ, які стосуються спроб впливу на суддів антикорупційного суду та втручання в розподіл справ. Згідно з наявними матеріалами, йдеться про фрагменти розмови, датованої 19 квітня 2026 року, між Іриною Мудрою та Максимом Микитасем. У цій розмові обговорюється залучення судді Кишакевича до перегляду матеріалів кримінального провадження стосовно Микитася. Зокрема, Мудра зазначає: «Я хочу, чтобы изучил Кишкаевич. Вот с точки зрения Верховного Суда, что нужно ещё, чтобы потом устоять». Далі вона прямо говорить про «послугу»: «Я ему сделала офигенную услугу», а на уточнення Микитася, чи знає про це суддя, відповідає: «Конечно, знает, конечно. А как мы его включили?». Окремо в матеріалах НСРД № 19/8478 від 15.07.2026 фіксується обговорення способу передання документів: «А у тебя есть все дело?» — «Ну мы то сбросим, там на email сбросим». Також лунають репліки про очікування взаємності та непублічність контакту: «Смотри, я тебе услугу. Ну я не с добрых я дел тебе услугу», «Это просто чтобы оно осталось между нами». Крім того, обговорюється можлива майбутня участь Кишакевича у розгляді справи. Микитась говорить: «А так он меня и судить, получается, условно должен», «Он меня и судить в итоге, ну, может». Мудра на це відповідає: «Я ж поэтому, и говорю, да». Наприкінці фрагмента вона знову наголошує: «я хочу чтобы он мне посмотрел», згадуючи матеріали прокурора, Фоміна та Іщука. Це відбувається на тлі того, що 8 квітня 2026 року Кишакевича було визначено основним кандидатом на висунення від України на обрання суддею Міжнародного кримінального суду. У розмові, зокрема, згадується, що це сталося «завдяки» особистому сприянню Мудрої: «он знает, что я, это благодаря мне он на МКС попал». ЦГПК наголошує: сама лише присутність судді Кишакевича в подібних матеріалах НАБУ, які стосуються втручання в діяльність суддів та розподіл справ, є неприпустимою для особи, яка очолює Етичну раду. Це завдає нищівного удару по довірі до судової системи та дискредитує весь суддівський корпус. Вважаємо, що в такій ситуації Лев Кишакевич зобов’язаний терміново скласти повноваження судді та залишити посаду голови Етичної ради. Подальше перебування на цих посадах є неприпустимим і лише поглиблює кризу довіри до правосуддя. Нам відомо, що з цього приводу вже подано дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя. Ми будемо уважно стежити за розглядом цього питання та інформувати суспільство про всі подальші кроки. Ситуація перебуває на нашому контролі.

🚨 ЦГПК ЗВЕРНУВСЯ ДО ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА З ПРОХАННЯМ ПОРУШИТИ КРИМІНАЛЬНУ СПРАВУ ЩОДО МАРТИНИ БОГУСЛАВЕЦЬ Платформа ЦГПК офіційно звернулася до ОГП із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом незаконного збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу. Йдеться про розголошення інформації щодо справи Мудрої. Богуславець публічно оприлюднила дані про осіб, які вносили заставу. Це персональні дані людей, які не давали згоди на їх поширення. Ст. 182 КК України — незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації. Мартина Богуславець без будь-яких законних підстав отримала та публічно розкрила: — фото особи; — інформацію про вирок; — номер телефону; — дані про заборгованість за комунальні послуги. Усе це — персональні дані, які не підлягають розголошенню та не можуть збиратися без згоди особи. Хто за цим стоїть: За нашими даними, команда активістів використовує Мартину Богуславець як інструмент для поширення інформації. Вона ж, не усвідомлюючи правових наслідків, охоче це робить — забуваючи, що йдеться про персональні дані, захищені законом. Ми звернулися з проханням притягнути Мартину Богуславець до відповідальності.

Без текста

Без текста

ЖЕРНАКОВ: ВІД СУДДІ ЕПОХИ ЯНУКОВИЧА ДО ГРАНТОВОГО «АКТИВІСТА» І ПЛАГІАТОРА ЦГПК офіційно звернувся до Національного університету державної податкової служби України — закладу, де Михайло Жернаков захищав дисертацію. Причина: академічний плагіат. Що вимагає ЦГПК: У своєму повідомленні ЦГПК просить: — зареєструвати повідомлення про ознаки плагіату в дисертації Жернакова «Податкові спори: реформування механізмів вирішення»; — невідкладно розпочати повну, об'єктивну та неупереджену перевірку за ст. 40 Закону України «Про академічну доброчесність»; — провести повне зіставлення фрагментів із першоджерелами, встановити належність і точність бібліографічної атрибуції; — у разі підтвердження — застосувати передбачені законом правові наслідки, без вибіркового реагування на окремі епізоди; — надати мотивоване рішення з окремою оцінкою кожного епізоду. Йдеться не про «збіг». Йдеться про фрагменти, характер і спосіб викладення яких дають підстави для перевірки на плагіат. Що вже відомо про дисертацію: Дисертацію захищено 21 січня 2016 року у спеціалізованій вченій раді Д 27.855.02 Національного університету державної податкової служби України. Експерти, які аналізували текст, виявили: — дослівне відтворення уривків зі статті Євгена Смичка «Досудовий порядок вирішення податкових спорів» (2012) — на 11 сторінках дисертації (с. 130–140); — запозичення з Методичних рекомендацій щодо податкового компромісу (с. 122); — відтворення тексту з навчального посібника «Адміністрування податків, зборів, платежів» (с. 190, 199, 200, 204); — запозичення з коментаря Реанімаційного пакету реформ — без жодного посилання. І це не просто «академічна недбалість». У лютому 2012 року Жернакова призначено суддею Вінницького окружного адміністративного суду указом Віктора Януковича. У 2023 році його оголошено в розшук через неявку за повісткою. Затримано. Доставлено до Шевченківського РТЦК та СП у Києві. Оштрафовано за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП на 5300 гривень. За результатами ВЛК — визнано повністю придатним до військової служби. Попередній діагноз «плоскостопість» — спростовано як такий, що ґрунтується на недостовірній інформації. Після цього Жернаков надав довідку про роботу викладачем на 0,75 ставки в «Київській школі економіки» та науковий ступінь доктора наук — для отримання відстрочки. Проте КШЕ спростувала цю інформацію. Під тиском ЗМІ він визнав, що не працює там. А тепер ключове: у докторській дисертації виявлено академічний плагіат — що унеможливлює викладацьку діяльність у виші . ЦГПК звернувся до податкової академії з документами про плагіат. Дисертація — компіляція чужих текстів без посилань. Людина, яка за Януковича судила, сьогодні будує «антикорупційну платформу» — і ховається від армії за фіктивними довідками. Це бізнес, побудований на грантах і страху суддів.

ЩО НЕ ТАК ІЗ КАНДИДАТКАМИ В КОМІСІЮ З ДОБОРУ ЗАСТУПНИКА САП Богуславець та Каленюк — дві активістки, які отримали провадження в поліції за конфлікт інтересів. Вони дискредитували конкурс у комісію з добору заступника САП, фактично дискредитували Інститут генерального прокурора та Раду прокурорів. Але обидві висунулися на цей самий конкурс, забувши, що це потенційний конфлікт інтересів. Провадження щодо адміністративних правопорушень, зокрема конфлікту інтересів, який вони штучно створювали, вже існують. Але зараз не про це. Жодна з них не змогла належним чином підготувати документи до Ради прокурорів. Жодна з них не змогла правильно подати декларацію. Особливо привертає увагу приховування статків Мартиною Богуславець. Це і коні, і квартира, і автівка, яку вона отримала за останній рік і в якій постійно фоткається. Щодо Каленюк — це і вартість будинку, і активи її чоловіка, і заощадження. Все це жодна з них не змогла підтвердити. Тому питання, хто ж тут доброчесний і за що ми боремося, залишається відкритим.

РОМАН «КРУК» МАСЕЛКО: ЯК ЛЮДИНА БЕЗ ДОСВІДУ В ЮРИДИЧНІЙ ПРОФЕСІЇ ОПИНИЛАСЯ У ВИЩІЙ РАДІ ПРАВОСУДДЯ Заїхав до Вищої ради правосуддя на хвилі активістів. У парламенті тоді навіть жоден депутат не знав, хто такий цей Маселко і звідки він узявся. Голосування було пакетним — деякі депутати навіть пояснювали: «Ну це ж гарний хлопець, такий самий професійний бекграунд має Маселко». Коли почалася війна, він, очевидно, не мобілізувався, а шукав способи залишитися на плаву, щоб потрапити до Вищої ради правосуддя. У подальшому знайшов собі місце у ВРП, сидів там і продовжував обслуговувати активістів. Це була їхня рука для карання всіх суддів. Тримав у заручниках, фактично в страху пасквілей до НАБУ, всіх членів Вищої ради правосуддя. Виступав агентом НАБУ у ВРП. А в якийсь момент прибіг до Віктора Тарана і проходив навчання в навчальному центрі безпілотних апаратів «Крук», яке було створено Вітею Тараном. Пройшов там навчання в надії, що його не мобілізують. І, звичайно, Вища рада правосуддя стала для нього щасливим квитком. Коли він звільнився з ВРП, активно почав шукати, де б йому пересидіти, щоб потім заскочити до Вищої кваліфікаційної комісії суддів або іншого органу. Зараз його прикриває військова частина 2896, де він нібито має пройти службу, але зараз нібито проходить підготовку. Наше видання активно шукає Романа. Ми навіть звернемося до передачі «Шукай мене» і попросимо знайти Романа. Роман, ми йдемо за тобою. Доброчесність вона одна для всіх.

ДЕ ЗАБРОНЬОВАНІ АКТИВІСТИ? Пам'ятаєте Павла Демчука з Transparency International Ukraine — того самого з вусиками, про якого ми вже писали? (https://www.facebook.com/cgpk.org/posts/pfbid02P8xRMCErwexhMnsrZ3DFVBjvX1rK2u4xkp8GnQsHBt1tujWW1DC3KdgPDgxU2czEl) Так ось, за даними Кабміну, Transparency International Ukraine увійшла до переліку 133 організацій, чиї співробітники отримали 100% бронювання від мобілізації. Не часткове, не «критично важливе на папері» — повне. Тепер про гроші. Ось конкретні суми з їхнього ж фінансового звіту: - EUACI (ЄС): €100 000 — моніторинг конкурсів на посади в антикорупційних органах (серпень 2024 — липень 2026) - EUACI (ЄС): €50 000 — забезпечення незалежності САП та НАБУ (жовтень 2025 — березень 2026) - EUACI (ЄС): €100 000 — інституційна підтримка стратегії TI Ukraine (вересень 2022 — червень 2024) - EUACI (ЄС): €140 800 — прозорість та підзвітність антикорупційних інституцій (2021—2022) - Luminate (США): $301 400 — грант 2016 року - Luminate (США): $77 600 — грант 2017 року А тепер — Норвегія. TI Ukraine разом з Інститутом аналітики та адвокації запустила трирічний проєкт «Civic Oversight and Integrity for Ukraine's Resilience and Recovery» за підтримки Norad (Норвезька агенція з розвитку) в рамках програми «Nansen Support Programme for Ukraine». Норвегія з 2022 року виділила 37,3 млрд норвезьких крон на цивільну підтримку України, і частина цих коштів іде через такі організації, як TI Ukraine. Цей проєкт має «вберегти понад 3 млрд гривень державних коштів від корупції». А тепер питання. Павло Демчук — старший юридичний радник TI Ukraine. Він закінчив Львівський університет у 2018 році, працював помічником судді ВАКС, захистив дисертацію з кримінального права, викладає в Київській школі економіки. Публікується в Главкомі, коментує справи ВАКС, аналізує законопроєкти про АРМА. Тобто людина цілими днями ходить по медіа, пише колонки, коментує судові рішення — і при цьому має повне бронювання завдяки тому, що його організація входить до переліку 133 «критично важливи». Де логіка? Поки звичайні чоловіки — водії, лікарі, логісти, аналітики — або на фронті, або шукають способи не потрапити під мобілізацію, ці «патріоти» з європейськими та норвезькими грантами сидять у теплих офісах, ходять по форумах і розповідають, як вони борються з корупцією за мільярдні бюджети. Бюджети, які самі ж і розподіляють. То де ж все-таки заброньовані дані патріоти? І чому вони не можуть служити фронту? Чи «антикорупція» — це тепер нова критична професія, яка дає право не воювати?

Підсумки тижня ЦГПК | 28 вересня – 4 жовтня 2026 Протягом звітного періоду Центр громадських ініціатив та публічного контролю зосередив увагу на явищах ситуативного активізму, впливі іноземного фінансування на політичні процеси, а також стандартах журналістики та публічної комунікації. 🔹 «Легіонери» громадського сектору Розглянуто феномен так званих «активістів без позиції», які змінюють середовища впливу та використовуються для створення інформаційного шуму і видимості суспільної підтримки. 🔹 Іноземне фінансування та політичний вплив Проаналізовано міжнародні підходи до регулювання організацій з іноземним фінансуванням та порушено питання прозорості впливу на внутрішню політику. 🔹 Антикорупційний сектор і публічна риторика Піднято тему вибірковості реакцій та комунікаційних стратегій у середовищі антикорупційних організацій. 🔹 Комерціалізація журналістських розслідувань Розглянуто кейси монетизації матеріалів та вплив фінансових факторів на зміст і об’єктивність журналістики. 🔹 Матеріал про Анну Бабінець Проаналізовано професійний шлях, характер публікацій та питання дотримання журналістських стандартів і балансу думок.\ ЦГПК продовжує системну роботу у сфері громадського контролю, аналізу публічної діяльності та підвищення стандартів прозорості й підзвітності. #ЦГПК #ГромадськийКонтроль #Прозорість #Журналістика #Україна

Без текста

Мало хто знає, що є така собі Анна Бабінець. Журналістка, яка розповідає про потреби журналістики. Була одружена з Майклом Щуром (Роман Вінтонів). Зараз офіційно розлучені — з 2019 року. Тепер ви розумієте, звідси і контакти з Європою, і США, і ґрантові кошти. Вона займалася розслідуваннями за ґрантові кошти. Нічого спільного з правдою там немає. Ці розслідування зазвичай направлені на дискредитацію об'єкта розслідування. Попри те, що вона робить журналістські матеріали з елементами розслідування, вони також роблять розслідування на замовлення. Ціна кожного замовлення в середньому коливається від 50 до 100 тисяч доларів. Сюжети виходять дійсно непогані, але жодного разу команда "Слідство.Інфо" не враховувала балансу думок, лінії об'єкта розслідування. І тут виникає питання стандартів такої журналістики, тому що завжди виникає право на думку, на репліку. Анна Бабінець цікава тим, що вона мандрувала між різними командами і зрештою зупинилася на "Слідство.Інфо". Цікавим також є те, що дані журналістські розслідування дуже вузькосегментарні і направлені в цілому на обслуговування антикорупційного спрута. Типу, коли всі разом нападають на одного суб'єкта, якого треба збити.