Posts of Ян Таксюр

newest first

#310Text
Views552−66%vs avg
Forwards16
Reactions52
Comments—
#308Link preview
Views1,123−30%vs avg
Forwards10
Reactions107
Comments—
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
2 h425
14 h683
26 h801
75 h1,123
  1. After 24 hours801
  2. Total to date1,123
#305Text
Views1,194−26%vs avg
Forwards29
Reactions188
Comments—
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h58
12 h791
24 h924
53 h1,108
73 h1,194
  1. After 24 hours924
  2. Total to date1,194
#304Video

Forwarded from Лариса

No text

Open in Telegram
Views780−52%vs avg
Forwards1
Reactions61
Comments—
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
3 h373
13 h497
25 h580
34 h613
73 h780
  1. After 24 hours580
  2. Total to date780
#303Text
Views771−52%vs avg
Forwards0
Reactions53
Comments—
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
3 h367
13 h493
25 h578
34 h610
73 h771
  1. After 24 hours578
  2. Total to date771
#302Link preview
Views827−49%vs avg
Forwards11
Reactions79
Comments—
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
6 h365
14 h535
26 h588
69 h827
  1. After 6 hours365
  2. After 24 hours588
  3. Total to date827
#301Link preview
Views819−49%vs avg
Forwards3
Reactions71
Comments—
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
8 h376
17 h507
28 h616
70 h819
  1. After 6 hours376
  2. After 24 hours616
  3. Total to date819
#300Textedited

⠀⠀⠀⠀ Некоторые читатели, живущие вдалеке от державы Украина, уточняют: о ком данный текст? О том, кто возводит убийцам памятники и гробницы. О том, кто устраивает фуршеты в храме. О том, кто пытается торговать святыми мощами. ⠀. ПРИЗРАК ПАЯЦА В Киеве демоны снятся. Тенью тревожных ночей Бродит Призрак Паяца Возле могил палачей.   Призрак с повадкою гостя Лыбится, будто бы рад, Целует гнилые кости, Могильный вдыхает смрад.   Корчится Призрак от страха Слышит он волчий вой И рвёт на груди рубаху: – Я свой! Панове, я свой!   Меня убивать не трэба, Как верный вам патриот, Музей поставлю до неба, В поклоне согну народ.   Но гавкают псы «Азова», И крики тонут во рву, И страх налетает снова, И Призрак ищет траву.   И нюхая лист дурмана, Ядом налившись густым, К Лавре летит он в тумане, К русским великим святым.   Бесы кричат ему: «Милый!», И, обнимаясь, гурьбой В храмах нечистая сила Всё оскверняет собой.   Кайфом Паяца уносит, И под визжанье и стон Профиль он свой горбоносый Малюет вместо икон.   Но крик петушиный слышен, Воронов хриплое: «Карр!», Призрак несётся по крышам Там, где лежит Бабий Яр.   Словно забытые предки В тёмной кровавой дали, Старухи, женщины, детки Выходят из-под земли.   И смотрят Паяцу в очи, И смерть качает фонарь, И вопль стоит среди ночи: – Будь проклят! Будь проклят, тварь!   И Призрак, глядя нетрезво, Бредёт туда наугад, Где будущее, как бездна, И суд, и петля, и ад.

Open in Telegram
Views951−41%vs avg
Forwards27
Reactions140
Comments—
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
5 h466
13 h646
33 h786
66 h951
  1. After 6 hours466
  2. Total to date951
#299Video

Forwarded from Лариса

No text

Open in Telegram
Views854−47%vs avg
Forwards2
Reactions68
Comments—
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
38 h695
77 h854
  1. Total to date854
#298Text
Views850−47%vs avg
Forwards7
Reactions76
Comments—
Views growthHide views growth

Views growth

Hours after publication

Show as table
Hours after publicationViews
0 h0
38 h692
77 h850
  1. Total to date850
#297Text
Views932−42%vs avg
Forwards6
Reactions173
Comments—
#296Text
Views4,955+208%vs avg
Forwards119
Reactions235
Comments—
#295Text

РУСЬ ПРИХОДЯЩАЯ   Посмотри, отступает ненастье, Скорбь уходит и снова, любя, Русь Святая, светла и прекрасна, Сквозь столетья глядит на тебя.   Очертанья небесного града, Государи, святые мужи… Исчезают былые преграды Из наветов и крови, и лжи.   И с величием Крестного Хода, Русской веры уже не тая, Русь идёт во всю ширь небосвода – Вот твой дом, вот Отчизна твоя.   Отрекись от постылого плена, Где унынье и мрак впереди, В покаянии стань на колена, А потом вслед за Русью иди.   Среди вечного чистого поля Белый храм открывает врата, Там родного до слёз и до боли Снова Русь обретает Христа.   И надеждой, как светом украшен, Вновь рекой притекает народ, И Господь, Пребывающий в Чаше, Русским душам Себя раздаёт.   И под звуки небесного хора Сонм святых заполняет алтарь, И с улыбкой глядит, без укора, Убиенный живой Государь.   Это Русь без подмен и обмана, Где утратила силу вражда, Где молитва звучит непрестанно, Это Русь на века, навсегда.   Так проснитесь и снова поверьте, Весть от Бога нам ангел принёс: Там, где Русь, нет ни страха, ни смерти, Только Жизнь. И Жизнь – Христос.

Open in Telegram
Views7,220+349%vs avg
Forwards143
Reactions267
Comments—
#294Textedited

6. Аж гульк! Майбутній Патріярх (Що досі мовчав, як пінь) Розтуляє вуста, І чують голос його села та міста: – Хай живе наша рідна держава… І в той же час усе навкруги заволало: Слава! Слава! Слава! Найсвятіша наша держава! – Та дайте ж сказати! – Знову хтось із натовпу цвенька, – Він же про Христа ще може згадати! – А! Ти знов за своє, вороженько! За ґрати його! За ґрати! Не треба вже більше нічого, Бо сказано Велике Божественне Слово! Держава – наш Бог, А інше нам не обов’язково! 7. Ну після того, для солідності церемонії Та краси параду, Ведуть Кандидата у Верховну Раду, Так би мовити, для завершення хіротонії, Щоб вийшов повним Патріярхом звідти. Значок йому дарують депутатський Жовто-блакитний, А потім усіма фракціями Руки на нього накладають, сердешного, Щоб аж залився благодаттю! Кандидат крехтить, сопе: – Ой, важко мені, браття… – Терпи, терпи, брате! Як здужаєш, разом з нами Будеш над Україною панувати! – Чи відрікаєшся від Москви? – Питають в Кандидата. Той зітхає: – Відрікаюсь… – Чи каєшся в тому, що любив колись Матронушку та Сєрафімушку? – Каюсь… – Плюнь тоді три рази у бік Кремля смачно! Плює, неборака. – От тепер ти Патріярх! Канонічний та однозначний, Вклонися за це Святому Бандері вдячно! 8. З того епічного дня тиждень минув, А, може, й більше, І кажу я сусідові, ніби між іншим: – Ви ж мали законного Патріарха, Називали його «Господином и Отцом Великим», Молитися за нього звикли. Навіщо ж вам цей новий, дивні ви люди? А сусіда насупився: – Так треба, нехай буде. Потім зиркнув суворо Та й побіг туди, де СБУ-шні палати, Про мене, зрадника, знов докладати, А щоб точніше – «стучати»… 9. Такі-то в нас справи, брате, Весь час нам свербить та хочеться Чи сала з хріном, чи горілки, Чи польської «Старки», Чи нового, європейського, Макроном і Мерцем затвердженого, Варфоломієм за гроші приголубленого, Коротше, цього…навіть забув… Ага! Пат-рі-ярха!

Open in Telegram
Views6,154+283%vs avg
Forwards43
Reactions144
Comments—
#293Textedited

ДУМА ПРО ПАТРІЯРХА                        1. Стогін стоїть над країною, До рота не лізе чарка, Плачуть гори та полонини, Діти верещать без упину: – Дайте! Дайте нам Патріарха! – Так є ж у вас Патріарх, – каже Якесь опудало несвідоме. – Замовкни, дурепо! Замовкни, враже! Нам треба свого, для рідного дому, І щоб був найвищої марки! Навіть не Патріарха, А Патріярха!                               2. А сонце, як ніколи, яскраве вже зранку! В господарок на кухнях тріщать кавомолки, Люди схвильовані повиходили на ганки І бачать: янголи в небі летять у вишиванках, А за ними з оселедцем летить Святий Миколка! Ой, чує серце, буде в нас сьогодні Щось епічне! Історичне! Навіть самогону припиняємо варку! Ой, наближається до нас щось патріотичне, Автентичне, симпатичне! Мабуть, дадуть-таки нам, нарешті, Безмежно незалежного Патріярха!                            3. І від Києва до Феофанії Чутка летить на порталі «Дія»: – Заплющить очі, панове та пані, Не марно плекали ви давню надію! І раптом, дійсно – Крізь туман, крізь марево У благословенну годину Бачить Вкраїна прекрасну картину… На майдані, де Богдан з булавою, Народ шикується у колони. А Володимир Олександрович мудрий (Хоча і з важкою головою) По приколу виліз на Софійську дзвіницю Та й б’є у дзвони! Поруч з ним охорона, Преса, генерал Буданов І Єрмак, за гріхи закутий у кайдани.                            4. Всі чекають у Патріархи Кандидата, Хор співає: «Урсулочка фон дер Ляйєн, Ви тепер наша свята Мати!». Хор співає: «Батько наш Трампе! Прохання до вас від народу: Вам і так усе по барабану та до синьої лампи, Тож, дайте свою найсвятішу згоду На нашого Патріярха! Бо, як скажете своє «Ол райт!» ви, Усім у світі вже звичне, Миттю стане Кандидат у Патріярхи Супер-канонічним!                              5. Аж тут на кріслі виносять того Кандидата, Щоб сказав віруючому електоратові Надихаюче слово. Крісельце несуть кращі друзі церкви з «Азова», Кореспонденти в захваті роблять фотки, Ось лікарі хутко підбігають Та беруть в кандидата аналіз крові – Результат чудовий! Українець на сто відсотків! – Слова! Слова! Слова! – Гукають підвезені автобусом Патріоти зі Львова.

Open in Telegram
Views5,465+240%vs avg
Forwards40
Reactions66
Comments—
#290Text
Views3,273+103%vs avg
Forwards64
Reactions163
Comments—
#289Video
Views1,913+19%vs avg
Forwards5
Reactions82
Comments—
#287Text
Views2,264+41%vs avg
Forwards17
Reactions78
Comments—
#286Link previewedited
Views1,828+14%vs avg
Forwards7
Reactions82
Comments—
#284Text

Много лет назад я крестил мальчика. Лучше сказать, хлопчика. Сейчас ему 28 лет. Он служил в украинской нацгвардии. Знаю, что был под Бахмутом. Где он сейчас, не знаю. Осторожные попытки что-то выяснить результата не принесли. Только молюсь.   ПИСЬМО КИЕВСКОМУ КРЕСТНИКУ     Где ты, крёстный мой сын? Сердцу снова тревожно От тяжёлых картин, Жив ли? Ранен, возможно? Ты – солдат ВСУ… Дней ушедших вращенье, Помню капель росу От купели крещенья. Пять тебе или шесть, Храм ютится в больнице. Мира горнего весть, И счастливые лица. Но теперь всё не так, Ты живёшь по указке. Я, наверное, враг В злой украинской сказке. Грязный цирк-шапито, Гнойный запах бесчестья. За кого и за что Умираешь, мой крестник? Чтоб уродец вон тот, Не ведя даже бровью, Шайке белых господ Заплатил твоей кровью? Гонят вас на восток: Присягайте Украйне! Нет Украйны, сынок, Душу вырвали втайне. Высох белый каштан, Песен нет отголосков. Лишь туман, как дурман, Пал на берег днепровский. Твой растерянный взгляд, Ты поверить и рад бы, Что в прицеле твой брат, Но где правда? С кем правда? Помнишь старый наш храм? Чей-то голос: «Приидите…» Солнце Правды лишь там. Там Господь Победитель. Тайна битвы проста, Так нам Бог заповедал: Кто в бою за Христа, С тем и будет Победа. Рухнет дьявольский гнёт, Вот моё тебе слово, И каштан зацветёт На Крещатике снова.

Open in Telegram
Views2,543+58%vs avg
Forwards53
Reactions267
Comments—
#283Text

ДАВНО ХОТЕЛ СКАЗАТЬ   «Человек жив до тех пор, пока его помнят». Фраза как будто красивая и возвышенная. Но ведь совершенно бессмысленная. Означает ли это, что как только знакомые и родственники перестанут собираться за столом и, подняв рюмки, говорить: «Только не чокаться!», человек, отошедший от земной жизни, более уже не живёт? То есть умирает? Какая нелепость. И, главное, неправда. И даже, если в Церкви родные прекращают человека поминать (что, конечно, очень тяжело для усопшего) покинувший наш мир продолжает жить. А сколько прекрасных и, возможно, святых людей окончили жизнь в одиночестве, при полном равнодушии и забвении со стороны окружающих. Они что, умерли? Человек вечен. Таким его создал Вечный Бог, у Которого все живы. А потому, отошедшему в иной мир нужны не наши афоризмы и упражнения в красноречии, а молитва к Богу. За дорогого для нас человека, за его бессмертную душу.

Open in Telegram
Views2,392+49%vs avg
Forwards28
Reactions228
Comments—
#282Text
Views2,210+37%vs avg
Forwards14
Reactions131
Comments—
#280Textedited
Views5,892+266%vs avg
Forwards91
Reactions274
Comments—
#279Text

Этот стишок я написал в 2021-м. Когда Зеленский и его партия "Слуга народа" просто казались дорвавшимися до казны провинциалами. Время показало, что они "способны на большее". КОММУНАЛЬНАЯ БАЛЛАДА, ИЛИ У НИЩИХ СЛУГ НЕТ Под платочком пряча ушки, Побледнев и чуть дрожа, Шла по Киеву старушка В «Ощадбанк» для платежа. И квитанцию держала В хрупкой старческой руке, И в глазах её дрожали Две слезинки в уголке. Вид старушки был печальным, Вся в тоске, в беде своей – Цифры в счёте коммунальном Разрывали сердце ей. А навстречу, юный, модный, Депутат и милый пан, Вышел вдруг «Слуга народный», Покидая ресторан. И старушку пан увидел, И усталые глаза. И беды такой при виде Огорчился и сказал: – Как не стыдно вам, мамаша! Что ж вы бродите, как тень? Вы за партию, за нашу Опускали бюллетень. А теперь, немым укором Свой являя пессимизм, Покрываете позором, Опуская рейтинг вниз. Чем ты вечно недовольный, Рідний наш электорат? Вроде, жизнь твоя прикольна, Так чего ж ты, блин, не рад? Хватит слёз и хватит грусти, Без мандатов нам хоть плачь! В ресторан и тот не пустят, Чтобы скушать бизнес-ланч. И в ту самую минуту Над страной ударил гром, И ворвался ветер лютый Прямо в Центризбирком. Стон донёсся до Европы, В небе молния дугой. И в земле разверзлась пропасть Меж старушкой и «слугой» И в открывшуюся бездну Мы летим в нелёгкий час. Может, где-то власть полезна, Но не скажешь, что у нас. Под конец, казалось, внятно Пару слов ещё скажу. Но цензурных и печатных Что-то я не нахожу.

Open in Telegram
Views4,332+169%vs avg
Forwards31
Reactions164
Comments—