Posts of Sanchez Kladbone 🇺🇦

No text

Панове, нещодавно померла сусідка в нашому під'їзді. Залишився ось такий котун, який поки півроку поживе в пустій квартирі, ми годуватимемо. Що буде після продажу житла взагалі не знамо. Пухнастику 5 років, кастрований. Характер дуже лагідний, і орієнтований на людину. Це всі дані, які в мене є. А, і лоточок на відмінно. Знаю з власного досвіду, бо був у мене тиждень на перетримці, поки квартира була опечатана. Знаходимось в Києві, забезпечу кормом та наповнювачем мінімум місяці на 2, доставлю по Києву, організую доставку в інше місто. Мря.

Друзі, тут є на зиму такий теплий котулька Контакт @cotton_freak

No text

Elvish bard prince from outer space! Фото @Artem_Grinko

Якщо після вчорашнього вам хочеться продовження у вигляді отих жахливо красивих жінок зі сцени, нагадую, що 11 листопада ми з Фолкулаками презентуємо в Пепперс новий трек! Неймовірно крутим бонусом буде також присутність світової легенди шанті-пісень Тома Льюіса.

Нарешті найкращий коментар про ZWYNTAR

Не можу знайти класичну картинку "Не святкую Геловін, бо я обичний чорт", але уявіть що тут вона 🫡

Сьогодні 88 років виповнюється Ральфу Бакші, людині, яка своїми анімаціями колись зламала мій дитячий мозок

Якщо ви бачили наш кліп про кажанів, ви впізнаєте деякі маски в цьому випуску 😁 https://youtu.be/Ubi-TiVv99E

Не знаю, в чому справа, може, багатьом українцям відгукнулася актуальна тема сидіння під землею під час обстрілів, але це вперше наш трек так залітає. Тільки на ютубі за тиждень 165к прослуховувань 👀

Ладно шо Ланістери завжди платять борги, але звідки у них тридцять гривень на київське метро! (Так, я знаю, шо тільки лінивий це не пожартував 😁)

Мої величезні співчуття Дніпру і Запоріжжю 😢😢😢 🫂

Отже, як вам відомо з минулих дописів, мені прийшло в голову пірнути в пучину брейн-рота і подивитися другий сезон Перснів влади і четвертий Відьмака. Навіщо я це із собою роблю – загадка навіть для мене, але в цілому маю сказати, що на мене чудово спрацював підхід Наталки з ZTR: вона порадила дивитися це не як екранізацію улюблених книг, а як документалку з рольової гри. Де половина сітки ролей купили собі прикиди і вуха на Temu. Головні персонажі знялися перед грою і їх замінили рендомними іграчками, які просто змогли поїхати в останній момент. А майстри вирішили, що класична інтерпретація подій їх не влаштовує, тому все буде так, як їм начаклував по п'яні безкоштовний чат Джіпіті. Додайте до цього, що я дивлюся це на швидкості 1.5, і насправді стає прямо добре, дуже подобається. Але вся ця передмова, взагалі, стосується одного момента, який творцям Перснів влади, свідомо чи ні, вдався прям круто. Саурон, як є і в каноні, показаний в подіях Другої епохи злоїбучим маніпулятором, який всіх найобує і налаштовує один проти одного. І в якийсь момент його підступ розкривається, але вже пізно, всі найобані, навкруги скачуть якісь орки і хуярять вогняні катапульти. На цьому тлі Саурон сидить в кабінеті і методично катує ельфа, який не каже йому, куди сховав певні девайси. Ельф плаче від болю і розпачу, а Саурон каже – ось бачиш, що ти зі мною робиш? Ти змусив мене себе катувати, і до речі, це мене дуже розстроює. На цьому моменті мене реально передьорнуло від такого прям енциклопедичного газлайтингу. І перед очами пронеслися десятки коментарів росіян, прочитаних мною в тредсах і фейсбуках. А вєдь і правда, я постійно читаю від них оцей тейк, прям слово в слово, – в усьому винні саме українці, які замість того, аби ще хуй знає коли здатися і дозволити росії себе захопити, посміли пручатися, і тепер росіяни дуже розстроєні, а іноді навіть потерпають від обстрілів, що абсолютно возмутітєльно – уму вєдь нєпостіжимо, що не тільки їм можна вбивати і мучити інших. Настільки мене це при перегляді зачепило, що замість цілком симпатичного Саурона чітко уявився уйобіщний Лавров, який каже американській журналістці – ви ж розумієте, ми змушені убивати українців, бо вони не хочуть здаватися, хоча конєшно нам це зовсім неприємно, ми буквально страждаємо від такої хуйні. Це все вчергове підкреслює, що Толкін, навіть в поганій інтерпретації від Амазона, геніальний письменник, який доволі чітко схопив вічний образ уйобищного брехуна і газлайтера, який настільки запиздівся, що сам собі навіть бреше і в це вірить (Саурон в серіалі доволі впевнений, шо все робить правильно і на благо Середзем'я, а всі йому тільки заважають). Так шо, як вчить нас класика, такого козліну можна тільки остаточно заїбошити і викинути за узбіччя історії, бо воно мучить себе, інших і до купи легіони орків, які взагалі-то хочуть сидіти в своєму барад-дурі і їсти гівно, а не бігати ото ельфів діставати.

Ото сто років не було красивого геловінського осіннього кіно про вампірів, а тут прям ще й офігенний Джейсон Айзекс грає старого упиря з цирку! Навіть якщо кіно-гівно, все одно буду дивитися)))))

Сьогодні в нашому Темному Селі сумний день. Помер один із його мешканців, Ден Морхейт. Я знаю, що тут багато хто його знав і хотів би висловити підтримку Ані, тож є банка https://send.monobank.ua/jar/73VLxRa1h8

No text

No text

No text

Дивлюся, як в серіалі орки вогняними катапультами обстрілюють ельфів в Ереґіоні, і водночас із цим чую, як в ріал тайм орки хуярять наш район дронами. Так би мовити, 3D кінотеатр.

На смерть Артура — вінок сонетів, подарунок тим, хто творять історію та бережуть пам'ять. ілюстрації по фото Саши Че, Фра, Вольхи #стихосложество #моменти

Неймовірна Аудра написала по рольовій грі Arthur must die вінок сонетів, в якому розкривається наша версія історії загибелі короля минулого і майбутнього. Дякую Аудрі за цю дивовижу, а також всім майстрам і гравцям, які оживили цю легенду і лишили її назавжди в моєму серці.

Оскільки життя доволі абсурдне, мені подумалося, що коли не можеш протистояти -- треба очолити, тобто викрутити градус всратості на максимум. Тож за минулі два вечора я на швидкості 2х подививсь вперше всі частини "Сутінок", а тепер черга погіршити становище і подивитися другий сезон Кілець Влади. Коли дійде до третього і четвертого сезона Відьмака, думаю, мій крінжометр буде настільки розплавленим, що просто зламається, і всратість цього світу остаточно перестане мене дивувати. Так я в своєму пізнанні прєісполнюсь до повного дзена.

Останній місяць мене занесло нести службу в дивному місці, де досі панує 22й рік. Там в містечку поряд з нами зранку о дев'ятій справді працює загальна хвилина мовчання. Люди справді зупиняються і виходять з машин і п'ять (П'ЯТЬ) хвилин стоять. Ми одного разу затупили, не дивились на годинник, їхали срочно зі справи до справи, а я дивлюсь, люди з машин повиходили і дивляться на мене так, не те шоб злобно, а навпаки, "недоумьонно", типу братан, ти чого, шось сталося може? В АТБ набрав валізку, несу, касирша на касі всіх роздвигає, зупиняє і кричить через всю чергу ви військовий, підходьте без черги, у нас військовим без черги. Хтось спробував понити шо у нього одна булочка, а у військового вон скільки, можна хоча б одну булочку спочатку пробити, касирша на нього накинулася шо взагалі пробивати не буде, це АТБ, тут є правила, тут правило що військовим без черги. Це містечко дає зрозуміти контраст. Контраст між ставленням до військових тут і взагалі по Україні. А цей контраст примушує задуматися про ставлення до військових взагалі. І я зрозумів, нарешті, що це за ставлення. Ми всі мертві. Ставлення до нас, як до мерців. В Україні дуже поважають мертвих. Якщо людина померла, її слова отримують великий авторитет, якого не мали при житті. Про неї не можна казати погано. За неї прийнято пити за столом і мовчати. Але одночасно з цим зрозуміло, що мертві відділені від живих, і як би сильно живі не поважали мертвих, ніхто не спішить померти, і всі розуміють і поважають небажання людей помирати. Про мертвих згадують на гробки, просто у нас гробки щоденно о дев'ятій і чесно кажучи живих це бісить. У нас мертві ходять серед живих, але живі намагаються відводити очі, не помічати і якось робити вигляд що все нормально. Мертві також мають свій кодекс, згідно якому коли ти ходиш серед живих потрібно переодягатися в живу форму одягу, щоб не розстраювати живих зайвий раз. Єдині хто принципово переодягнений в мертвих - це ангели смерті, які переносять живих у світ мертвих. Живі їх так і називають - людолови, і опираються їм так сильно, як людина може опиратися лише вірній смерті. Мертві також часто обманюють смерть і намагаються ігнорувати свій світ мертвих, живучи серед живих живе життя. Живі таких бояться, а мертві зневажають якщо він робить це системно, хоча час від часу всі пробують разок так зробити і собі. В будь-якій компанії живих такого легко побачити. Він або занадто живий, або навпаки, але завжди між ним і живими майже видно повітряну стіну. Звичайно, це занадто проста аналогія. Є величезний перехідний клас людей, які не бояться мертвих, живуть з ними, вважають їх нормальною частиною свого життя і не роблять для них особливого ставлення. Люди, які в правилі "ти на війні або для війни" є тими, хто справді щодня "для війни". Їх біда в тому, що це для мертвих вони живі друзі. А для живих вони мертвіші мертвого, бо мертві хоча б сидять там у себе на цвинтарях далеко і до живих не дуже лізуть і про себе не нагадують. Звичайно, як справжній скелет-лучник армії мерців я хочу, щоб всі були такими як я, тому що якщо наша армія буде складатися лише з того, що некроманти можуть по сільських цвинтарях накопати, то ми не виграємо війну, а живі ж собі хочуть, щоб мертві для них виграли війну. Тому я набираюся справжнього мертвого гніву і хочу щоб усі біли такими як я, скелетами-лучниками. Бо я живу в своєму світі і вважаю, що справжнє єдине живе життя це наше життя тут. Але коротка відпустка в Ужгороді і стає зрозуміло, що на все стотисячне місто так вважаю я один. І ще цікаво про ветеранів. В цій аналогії ветерани не живі. Це мертві, яким дозволено повернутися у світ живих. Зомбі. Виглядають як люди, якщо добре розкрасити, але видає погляд мертвих очей і навіть манера рухатись. Зрозуміло, що вони цікавляться світом мертвих значно сильніше ніж світом живих, і якщо смерть покличе, то миттєво повернуться. Що б вони не казали, і як би не ненавиділи світ мертвих, вони все ще в ньому і всі їхні друзі також там. І зрозуміло, що для сотень тисяч цих мертвих потрібне власне міністерство, яке триматиме їх якось в якихось рамках. І зрозуміло, що ніколи живі не дадуть зомбі очолити таке міністерство, його очолюватиме жива людина, бажано найживіша. А на всі стони зомбі і клацання зубів скелетів живі будуть відповідати безкінечною повагою та любов'ю при повному ігноруванні суті месседжу. Звичайно, що у мене є відповідь на те, що я б хотів з цим всім зробити. Але який сенс мені про це казати. Я скелет-лучник, я осадний інженер армії Покинутих. Ніхто не слухатиме мій план, тому що він чогось вимагатиме від живих, а живі не хочуть слухати мертвих, живі хочуть жити своє життя.

Що ж, любі друзі, вже 23тє! Слухайте наш новий трек! Художник обкладинки – Adept of art https://ENKO.lnk.to/Zemlia_single Окремо Ютубмузік

Любі друзі, хто ще не купив, купуйте, бо з 25го буде подорожчання! https://faine.events/zwyntar/

У джунглях Меконга і на палаючих гатах Варанасі, на нескінченних трасах під бухтіння двигуна – і на великих морях під парусом, в диму революційних барикад і на сходинках древніх храмів, біля вогнища в чарівному лісі і в підвалі осадженого міста – я люблю тебе однаково сильно! Моя муза, мій сховок, мій захист і моя солодка булочка. З днем народження 🖤

Що зазвичай відбувається в голові сонграйтера, коли шукаєш підходящу риму для приспіву (Якщо цікаво, чим ZWYNTAR займався на студії останнім часом, тисни на пресейв і чекай 23 жовтня 😎)

В принципі, після цієї історії всі голлівудські "триста спартанців", порятунок рядового Райана та інші героїчні блокбастери просто стають фанфіками і нервово курять в сторінці. Бо шо вони у порівнянні із простим дядьком із Кривого Рогу, який місяцями втримував позицію, втративши обидві ноги, і був вперше в історії евакуйований літаючим дроном https://youtu.be/qLC0WBC1xm8