79 окрема десантно-штурмова Таврійська бригада| Офіційний канал

На Олександрівському напрямку таврійські десантники продовжують ліквідацію несанкціонованих туристів Окупанти ховаються в посадках і будівлях під термоковдрами, намагаються бігати зигзагами, сподіваючись уникнути ураження. Проте пілоти 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади не дають їм жодного шансу, знищуючи ворога всіма наявними засобами ураження. Кожен знищений окупант послаблює спроможності противника до оборони, не кажучи про наступальні дії. Попри постійні втрати, ворог продовжує активні дії на напрямку, але ситуація залишається контрольованою та стабільною.

Дозволили відкотитися, але я боявся повертатися до свого підрозділу» | Розмова з окупантом Десантники 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади взяли в полон окупанта, який два місяці харчувався травою. Росіянин майже помирав з голоду, але боявся повертатися до своїх командирів. За його словами, тих, хто бачив, що насправді відбувається у війську, могли розстрілювати «за те, що багато знав». На полігоні в новоприбулих забирали гроші. Із двох мільйонів рублів підйомних він віддав близько п'ятисот тисяч. Під час перебування на позиціях на трьох військових могли доставляти лише дві пачки каші по 40 грамів. Згодом постачання провізії взагалі припинилося, і окупант був змушений їсти траву. У полоні він розповів про вимагання грошей, нестачу їжі та страх перед власними командирами, через який вирішив здатися українським військовим.

Вітаємо Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України з 14-ю річницею створення! За роки визвольної війни Командування набуло досвіду управління різнорідними силами під час масштабних операцій, адаптуючись до змін на полі бою та нових вимог до ведення війни. Цей досвід став основою для розвитку системи управління, вдосконалення взаємодії між підрозділами та пошуку рішень, які дозволяють ефективно діяти в умовах сучасної війни. Бажаємо командуванню професійного зростання, виважених рішень, витримки та успіху в реалізації поставлених завдань. Разом до Перемоги! Слава ДШВ! Слава Україні!

На межі життя і смерті | Історія десантника Арчі Артур Колісник на позивний «Арчі» у війську з 2022 року. До повномасштабної війни працював у сфері ландшафтного дизайну, професійно займався підрізанням дерев. За фахом він мінометник, але війна не раз ставила його в ситуації, де вирішальними були не спеціальність, а здатність зберігати холодну голову й ухвалювати рішення під тиском. Арчі служить у 2-му десантно-штурмовому батальйоні 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. За його плечима - запеклі стрілецькі бої та щонайменше два виходи з оточення. У цьому інтерв’ю він розповідає про три випадки, коли опинявся за крок від смерті, згадує, як допомагав новоприбулим побратимам вибратися з оточення, та розповідає про зустріч із командиром батальйону на піхотних позиціях.

Таврійські десантники продовжують виконувати поставлені завдання на Олександрівському напрямку Противник намагається використати останні тижні, поки дерева ще вкриті листям, щоб просуватися непоміченим. Густа зелень дає росіянам змогу краще маскувати переміщення, однак оператори дронів знаходять їх навіть у хащах. Пілоти батальйону безпілотних систем 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади 7-го корпусу ДШВ у співпраці з ротами безпілотних систем лінійних батальйонів бригади знищують малі групи росіян ще на підступах до позицій наших штурмовиків.

Крадій, барига і боржник | Троє окупантів потрапили в полон до десантників 79ки Двом із них, за класичною схемою, загрожував тюремний строк. Рятуючись від наслідків своїх вчинків, вони взяли до рук зброю і пішли вбивати українців. Третій заборгував державі чималу суму коштів та вирішив завдяки контракту погасити свої борги. Типовий зріз російського суспільства. Півлітра води на добу, якщо пощастить, гематоген і побиття. Загарбники розповідають про свою мотивацію підписати контракт, про те, як командири вибивають кошти із солдатів, та про те, як влаштований процес мобілізації на болотах.

ВІЙНА ЗМІНЮЄ ЖИТТЯ. АЛЕ ВОНА НЕ ЗАВЖДИ ЗАБИРАЄ МОЖЛИВІСТЬ ЖИТИ ДАЛІ Поранення, реабілітація, протезування – це складний шлях. Та для багатьох військових він не стає крапкою у службі. Вони повертаються. До своїх побратимів. До справи, яку знають і вміють робити. До підрозділів, де їхній досвід залишається потрібним. У Десантно-штурмових військах кожен може знайти своє місце, свою спеціальність і свою команду. Заповний форму і тобі зателефонує рекрутер, та підбере те, що дійсно твоє. Переходь за посиланням: https://dshv.mil.gov.ua/page/return

Запорука свободи та незалежності будь-якої країни — її армія. Запорука сильної армії — її люди. Саме ви вже 13-й рік бережете українську державність і забезпечуєте свободу своєму народові. Дякуємо кожному і кожній, хто стоїть на захисті України. Дякуємо за службу та витривалість у щоденній надважкій праці. Вітаємо з Днем захисників і захисниць України!

Робота, яку не виконає дрон У сучасній війні дрони заполонили інформаційний простір. І це закономірно, адже вони справді стали одним із головних засобів ураження ворога. Але за кадром часто залишається робота людей, які перебувають на самому вістрі життя та смерті. Штурм - це момент, коли напруга доходить до межі. Коли ти бачиш ворога перед собою, а між вами вже нічого не залишається. Є тільки ти і він. На цьому відео ви побачите, що назва «десантно-штурмова» для нашої бригади - це не просто слова. Десантники 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади, 7 корпусу ДШВ продовжують виконувати найнебезпечнішу роботу на планеті. Роботу, де ціна помилки - життя. Слава Героям!

«Мотузка життя», полювання на окупантів та як наїб*ти росіянина | Історії штурмовика Євген «Морячок» - штурмовик 3-го батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. За освітою вчитель фізичної культури, працював за спеціальністю та на будівництві. У 2025 році мобілізувався до морської піхоти, двічі отримував поранення, проходив лікування, а після повернення до служби через бригаду резерву потрапив до 79-ки. У цьому інтерв’ю «Морячок» розповідає про свої перші бойові виходи. Під час першого, разом із побратимом «Гавром», вони полювали на окупантів та в підсумку вийшли неушкодженими, ще й вивели з собою полоненого. Під час другого виходу Євген вступив у словесний контакт із російським військовим, видав себе за росіянина, попросив у нього цигарку та води. Окупант не лише не запідозрив підміни, а й розповів про розташування російських позицій. Євген ділиться деталями штурмового побуту та розповідає про «мотузку життя» - спосіб, який вони використовували, щоб безшумно розбудити побратима. Про цей та інші епізоди своїх бойових виходів «Морячок» розповідає у новому інтерв’ю. Гарного перегляду!