Posts of Ціна держави

Економіка України знову скорочується: ВВП у третьому кварталі впав на 0,7%. Українська економіка повернулася до спаду. За оперативною оцінкою Держстату, у III кварталі 2026 року реальний ВВП України скоротився: 📉 На 0,7% — порівняно з III кварталом 2025 року. 📉 На 0,5% — порівняно з попереднім кварталом, з урахуванням сезонного фактора. Це означає, що українська економіка виробила менше товарів і послуг, ніж рік тому, а також продемонструвала скорочення порівняно з попередніми трьома місяцями. Як змінювався ВВП України у 2026 році? 🔻 I квартал: −0,6% у річному вимірі. 🔺 II квартал: +0,4%. 🔻 III квартал: −0,7%. Таким чином, після короткочасного відновлення навесні економіка знову почала скорочуватися. Чому падає ВВП? Національний банк ще наприкінці жовтня попереджав про погіршення економічної ситуації. Основною причиною стали наслідки російських атак на українську промисловість, енергетику та логістику. 1. Блокада морських портів та удари по логістиці. Російські атаки ускладнили роботу морських портів і транспортування української продукції на зовнішні ринки. Це призвело до скорочення експортних можливостей підприємств та збільшення витрат на перевезення. 2. Руйнування промислових підприємств. За оцінкою НБУ, найбільше постраждали металургійні та гірничорудні підприємства. Російські удари по виробничих потужностях, енергетиці та транспортній інфраструктурі обмежують виробництво навіть там, де зберігається попит на продукцію. 3. Погіршення ситуації в інших галузях. Негативна динаміка поширилася на інші галузі промисловості, торгівлю та сільське господарство. Війна не лише безпосередньо руйнує підприємства, а й порушує виробничі ланцюги та збільшує витрати бізнесу. 4. Зростання виробничих витрат. Подорожчання енергоносіїв і пального, проблеми з електропостачанням та логістикою збільшують собівартість української продукції. Це знижує конкурентоспроможність підприємств і стримує економічну активність. НБУ різко погіршив прогноз економічного зростання. Ще влітку Національний банк очікував, що український ВВП у 2026 році зросте на 1,8%. Однак наприкінці жовтня прогноз переглянули до −0,4%. Тобто замість економічного зростання НБУ тепер очікує скорочення економіки за підсумками року. За розрахунками регулятора, інтенсифікація російських обстрілів погіршила прогноз зростання ВВП на 1,9 відсоткового пункта. Прогнози на наступні роки також суттєво погіршилися: 📊 2026 рік: −0,4%. 📊 2027 рік: +0,4%. 📊 2028 рік: +2,2%. Для порівняння, раніше НБУ прогнозував зростання економіки у 2027 році на 2,8%. Що може допомогти відновленню економіки? НБУ розраховує на покращення морської та транспортної логістики, відновлення критичної інфраструктури, інвестиції в оборонно-промисловий комплекс і локалізацію виробництва озброєнь. Однак прогноз на 2027 рік передбачає, що ситуація з логістикою почне покращуватися вже в середині року. р. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸🦆 Трамп після проміжних виборів стає «кульгавою качкою». І саме це може зробити його зовнішню політику небезпечнішою. У новій статті для Foreign Affairs Деніел Дрезнер та Елізабет Сондерс аналізують, чого чекати від Дональда Трампа після втрати республіканцями контролю над Конгресом. Президенти другого терміну, які більше не залежать від виборців, часто переключаються на зовнішню політику. Усередині країни їхній простір для великих законодавчих ініціатив звужується, зате президентські повноваження дозволяють значно вільніше діяти за кордоном. Автори нагадують: Білл Клінтон наприкінці каденції намагався досягти ізраїльсько-палестинського миру, Барак Обама після поразки на проміжних виборах 2014 року уклав ядерну угоду з Іраном і нормалізував відносини з Кубою, а Джордж Буш-молодший пішов на різке збільшення військ в Іраку. Але ситуація Трампа особлива. Це вже його другий період «кульгавої качки», а попереду понад два роки без необхідності переобиратися. Демократи контролюватимуть Палату представників і Сенат, що може означати нові розслідування бізнесу родини Трампа й загрозу імпічменту. Автори вважають, що загнаний у кут президент може стати ще більш непередбачуваним на міжнародній арені. Найбільші ризики вони бачать у двох напрямах — Іран і Куба. 🔴 Іран. За даними, наведеними у статті, адміністрація Трампа та Ізраїль уже підготували плани нових ударів після проміжних виборів. Трамп може спробувати ескалацією зламати патову ситуацію й змусити Тегеран капітулювати. Але автори вважають, що результат може бути протилежним: Іран посилить атаки на торговельне судноплавство, американських союзників у Перській затоці та військову інфраструктуру США. Нова велика хвиля війни може знову підштовхнути вгору ціни на енергоносії та створити ризик глобальної економічної кризи. Водночас навіть радикальніший крок — наприклад, висадка американських військ на острові Харк — може виявитися занадто непопулярним навіть серед прихильників Трампа. 🔴 Куба. Інший сценарій — спроба домогтися зміни режиму в Гавані. У 2026 році США, за текстом статті, фактично запровадили повне ембарго, а економічна та енергетична ситуація на острові різко погіршилася. Повалення кубинського режиму є особистим пріоритетом держсекретаря та радника з нацбезпеки Марко Рубіо і добре вписується в курс на посилення американського домінування у Західній півкулі. Для Трампа така операція може виглядати привабливою ще й тому, що не потребуватиме такого масштабу ресурсів, як війна з Іраном. Є й третій ризик — велика угода з Росією та Китаєм. Трамп може спробувати організувати формат із Володимиром Путіним і Сі Цзіньпіном та використати Україну або Тайвань як розмінну монету заради образу «миротворця». Але автори сумніваються, що такий сценарій принесе реальний результат: Путін не демонструє готовності до компромісу, а Пекін не сприймає Тайвань як предмет переговорів із Вашингтоном. Трамп, на думку авторів, уже використав більшість очевидних дипломатичних ходів: переговори з КНДР, вихід з ядерної угоди з Іраном, нову торговельну угоду в Північній Америці, Авраамові угоди, спробу отримати Гренландію. Тому спокуса перейти від дипломатичного шоу до ще більш ризикованих дій може лише зростати. Є й менш традиційний сценарій: використання зовнішньої політики для фінансової вигоди родини. Автори згадують літак від еміра Катару, $2 млрд інвестицій від фонду, пов’язаного із саудівським кронпринцом, та прибутки від криптовалютних проєктів. За оцінкою The New Yorker, родина Трампа отримала $4 млрд від подібної діяльності. І найбезпечніший сценарій може виявитися найпростішим — нічого не робити. Трамп може присвятити останні два роки переоблаштуванню Вашингтона, помилуванням, переслідуванню політичних противників і створенню власної політичної спадщини всередині країни. Для союзників США це означає 2 роки підвищеної невизначеності, коли особисті мотиви президента можуть дедалі сильніше впливати на рішення у сфері війни й миру. На тлі альтернатив саме зовнішньополітична бездіяльність може стати найкращим сценарієм для світу. 📩Підписуйся на "Ціну держави"

Операція «Карфаген»: НАБУ і САП викрили мережу прикриття шахрайських колцентрів та інших незаконних бізнесів НАБУ і САП повідомили про викриття злочинної організації, яка, за даними слідства, систематично підкуповувала високопосадовців правоохоронних органів. В обмін на неправомірну вигоду ті мали забезпечувати безперешкодну роботу шахрайських колцентрів та інших незаконних бізнесів. Імовірним організатором називають раніше неодноразово засудженого чоловіка. За версією слідства, він залучив до схеми чинних високопосадовців СБУ, Офісу генерального прокурора й Національної поліції, а також представників кримінального середовища. Загалом до організації входили щонайменше 12 осіб. Як повідомляє НАБУ, під прикриттям правоохоронців діяли колцентри, які ошукували українців та іноземців. Слідство також пов’язує учасників організації з продажем наркотиків, незаконним виробництвом контрафактних цигарок і підробленої іноземної валюти. За даними правоохоронців, діяльність мережі не обмежувалася фінансовими махінаціями: в її інтересах організовували сплановані напади, викрадення людей і завдання тілесних ушкоджень. Більше про операцію «Карфаген» — у відео НАБУ. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

«Синє цунамі» у США: Європа сподівається на зміни, але курс Трампа щодо України залишається непередбачуваним - Politico Перемога демократів на проміжних виборах принесла Європі рідкісний момент полегшення. Партія повернула контроль над Палатою представників і Сенатом, здобула кілька губернаторських посад та перемогла в республіканських оплотах — Техасі, Південній Кароліні й Канзасі. Частину перегонів на ранок середи ще не завершили підраховувати. Після двох років тарифних погроз і словесних атак Дональда Трампа європейські політики сподіваються на спокійніші відносини з Вашингтоном. Віцепрезидентка Європарламенту Софі Вільмес назвала результат суттєвою зміною балансу сил у Конгресі. Однак для України головне питання залишається актуальним: чи перетвориться поразка республіканців на зміну американської зовнішньої політики? Як пише Себастьян Старчевич у Politico, нова більшість у Конгресі не означає автоматично більш поступливої адміністрації. Трамп зберігає значні повноваження у питаннях європейської безпеки, торгівлі та російської війни проти України. Опозиційний Конгрес може ускладнити реалізацію внутрішнього порядку денного президента й посилити контроль за його адміністрацією. Проте сам результат виборів ще не дає підстав очікувати зміни позиції Вашингтона щодо війни. Міністр економіки Франції Ролан Лескюр наголосив: Трамп буде ослаблений усередині країни, але й надалі керуватиме міжнародною політикою. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус назвав перемогу демократів історичною та пообіцяв налагоджувати з ними тісні контакти. Водночас він застеріг від завищених очікувань: як діятиме президент після виборів, поки невідомо. Посол США при НАТО Метью Вітакер заявив ще пряміше — американська зовнішня політика не змінилася. Для європейських ультраправих результат став незручним нагадуванням про ризики близькості до Трампа. Лідер французького «Національного об’єднання» Жордан Барделла пояснив поразку насамперед економічними наслідками війни з Іраном. Водночас криза вартості життя турбує і самих європейців, посилюючи невдоволення урядами. Реакції варіювалися від надії до відвертого глузування. Євродепутатка Кетлін Ван Бремпт поширила допис Білого дому, який прогнозував перемогу Трампа, із зауваженням: перемогла Америка, а він програв. Біржі Парижа, Лондона та Франкфурта відкрилися невеликим зростанням. Сам Трамп у ніч виборів знову атакував Європу, заявивши, що вона «помирає». Політичний баланс у Вашингтоні змінився; президентська риторика — ні. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Оборона з далекою досяжністю: НАТО готує відповідь на напад РФ ударами вглиб її території Війни в Україні та на Близькому Сході змушують НАТО переглядати підходи до оборони. Військові планувальники виходять із того, що зупинити російське вторгнення лише на кордоні недостатньо: потрібно позбавити противника можливості продовжувати наступ. У червні Альянс уперше провів симпозіум із питань далекобійних ударів. Зустріч під керівництвом верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича включала обговорення та військову гру. Гринкевич описує послідовність дій так: спершу зупинити першу хвилю нападу, потім зірвати наступні. Якщо агресія триватиме — бити по системі, яка забезпечує війну: військових базах, складах, командних об’єктах і виробничих потужностях у російському тилу. Застосування ядерної зброї ця стратегія не передбачає. Як пише The Wall Street Journal, ключовим інструментом мають стати високоточні далекобійні ракети й безпілотники — як дорогі технологічні системи, так і дешевші засоби ураження. США модернізують свій ракетний арсенал і розробляють нові системи. Європейські союзники намагаються надолужити відставання та збільшити невеликі запаси Storm Shadow, SCALP і Taurus. За підрахунками дослідника Фабіана Гоффманна, у Європі оголосили щонайменше 48 проєктів недорогих крилатих ракет за участю 20 виробників. Однак частина розробок не дійде до виробництва, а реалізація інших потребуватиме років. Важливий орієнтир для НАТО — український досвід. Україна атакує віддалені військові й економічні об’єкти РФ, зокрема виробництва ракетного пального та акумуляторів для дронів, НПЗ і дата-центри. На тлі дефіциту західних ракет-перехоплювачів такі удари набувають більшого значення. Представниця України при НАТО Альона Гетьманчук порівнює ППО зі знеболювальним: воно полегшує симптоми, але необхідно впливати й на джерело загрози. Водночас між військовими планами та політичною готовністю залишається розрив. Частина експертів сумнівається, чи погодяться європейські уряди на удари вглиб Росії у відповідь на її вторгнення. Ще одна умова — достатні запаси озброєння. У тривалій війні постійно з’являються нові цілі, заводи можна розосередити, а мобільні пускові установки складно відстежувати. Тому переконливе стримування потребує не лише заяв про рішучість, а й реальної здатності завдати відповіді. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Китай підтвердив обговорення першого тристороннього саміту Сі, Путіна й Трампа Пекін веде переговори зі США та Росією про можливу першу спільну зустріч Сі Цзіньпіна, Володимира Путіна й Дональда Трампа. Вона може відбутися під час саміту АТЕС у Шеньчжені 18–19 листопада. Про це заявила речниця МЗС КНР Мао Нін. Як пише Bloomberg, зустріч керівників трьох ядерних держав стала б безпрецедентною подією в сучасній дипломатії. Видання проводить історичну паралель із Ялтинською конференцією 1945 року, коли Йосип Сталін, Франклін Рузвельт і Вінстон Черчилль обговорювали післявоєнний устрій Європи. Для Кремля такий саміт міг би стати кроком до виходу з міжнародної ізоляції, спричиненої війною проти України. Сі Цзіньпін натомість отримав би нагоду виступити посередником між Путіним і Трампом. За даними The Wall Street Journal, Путін запропонував тристоронню зустріч під час телефонної розмови з Трампом 9 жовтня. Американський президент погодився розглянути таку можливість, однак запропонував зосередитися на скороченні ядерних озброєнь, а не на війні в Україні. Саме порядок денний залишається одним із головних каменів спотикання. Напередодні Financial Times повідомила, що Вашингтон і Москва домагаються згоди Пекіна на саміт. Проте Китай раніше відмовлявся від переговорів щодо контролю над ядерними озброєннями. А обговорення врегулювання війни без європейських країн Сі, за інформацією FT, вважає неможливим, оскільки бойові дії відбуваються в Європі. Отже, Пекін підтвердив обговорення зустрічі, але домовленості про її проведення та теми переговорів поки немає. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🪙В Україні готуються легалізувати криптовалюти: які податки доведеться платити та що зміниться для власників криптоактивів? Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому законопроєкт №10225-д, який має встановити правила роботи ринку криптовалют в Україні, пише Голова Комітету Данило Гетманцев. Законопроєкт передбачає легалізацію операцій із віртуальними активами, визначення правил роботи криптобірж, захист інвесторів та запровадження спеціального механізму оподаткування. Україна ще у 2022 році ухвалила закон «Про віртуальні активи», але він досі не запрацював через відсутність необхідних змін до Податкового кодексу. Що саме пропонується змінити? 💰 1. Податок на прибуток від криптовалют — 23%. У редакції законопроєкту, ухваленій у першому читанні, для фізичних осіб передбачено: 18% — податок на доходи фізичних осіб. 5% — військовий збір. Важливо: податки сплачуватимуть не з усієї суми продажу криптовалюти, а з отриманого прибутку. Наприклад, якщо людина придбала криптовалюту за 100 тис. грн, а продала за 150 тис. грн, то оподатковуватиметься різниця — 50 тис. грн. За ставкою 23% податки становитимуть 11 500 грн. Підсумковий фінансовий результат розраховуватиметься за рік. Збитки від операцій можна буде враховувати в наступних періодах. 2. Пільгове оподаткування раніше придбаної криптовалюти. Для криптоактивів, придбаних до набрання законом чинності, передбачався спеціальний перехідний режим. Протягом першого року власники зможуть скористатися ставкою 5% ПДФО при продажу таких активів без необхідності підтверджувати історичні витрати на придбання. Це має дати можливість легально задекларувати раніше придбані криптоактиви. Остаточні умови перехідного періоду ще залежать від фінальної редакції закону. 3. Обмін однієї криптовалюти на іншу не оподатковуватиметься. Наприклад, обмін Bitcoin на Ethereum сам по собі не створюватиме податкового зобов'язання. Податок виникатиме при реалізації оподатковуваного доходу відповідно до правил законодавства. Також передбачено звільнення від оподаткування невеликих річних продажів криптоактивів — у межах однієї мінімальної зарплати. 🏦 4. Криптобіржі працюватимуть за встановленими правилами. Компанії, які надають послуги з віртуальними активами, повинні будуть проходити авторизацію, дотримуватися вимог фінансового моніторингу, звітності та захисту клієнтів. Окремо передбачено захист коштів інвесторів: криптокомпанії мають розмежовувати власні активи та активи клієнтів. Це повинно зменшити ризики зловживань і використання коштів клієнтів для потреб самих компаній. 5. З'являться правила для стейблкоїнів та інших токенів. Законопроєкт передбачає класифікацію віртуальних активів, спеціальні вимоги до їх випуску, резервного забезпечення та обігу. Регулювання наближатимуть до європейського стандарту MiCA. 6. Посилиться контроль за криптовалютними операціями. Постачальники послуг повинні будуть звітувати про операції клієнтів. Це дозволить податковим органам отримувати більше інформації про доходи від криптоактивів та сприятиме міжнародному обміну податковими даними. При цьому криптовалюти не стануть офіційним платіжним засобом в Україні. Чому це важливо? Наразі значна частина криптовалютних операцій перебуває в умовах правової невизначеності. Новий закон має створити правила як для великих криптокомпаній, так і для звичайних власників Bitcoin, Ethereum та інших цифрових активів. Водночас нове регулювання означатиме додаткові вимоги, витрати на їх виконання та більшу прозорість операцій для державних органів. Нагадаємо, Україна посіла 7-ме місце серед 117 країн у глобальному індексі поширення криптовалют Chainalysis за 2026 рік. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Від гаражів до заводів: як приватний капітал може перебудувати український ОПК Приватний сектор став одним із головних рушіїв українського ОПК. Невеликі команди навчилися швидко адаптувати техніку до потреб фронту, створивши нові для країни напрями: FPV- і ударні дрони, системи РЕБ, роботизовані комплекси та військову електроніку. У колонці для Mind економістка CASE Україна Світлана Довгаленко пояснює, як перетворити воєнний технологічний ривок на стійку промислову модель. У 2026 році виробничий потенціал галузі може сягнути $55 млрд. У 2025 році Міноборони допустило до експлуатації понад 1300 нових українських зразків озброєння і техніки, серед яких більш як 550 безпілотних комплексів. Державна «Українська оборонна промисловість» водночас збільшила випуск у півтора раза — до понад 180 млрд грн. Проблема не в державній власності, а в поєднанні державою ролей власника, регулятора, замовника та арбітра доступу до ринку. Держава має визначати стратегічні пріоритети, формувати довгостроковий попит і захищати критичні технології, а бізнес — інвестувати, конкурувати та масштабувати виробництво. Оборонні активи доцільно поділити на три групи. Комерційні виробництва компонентів і продукції подвійного призначення можна приватизувати через конкурентні аукціони з інвестиційними зобов’язаннями. Унікальні потужності з виробництва вибухових речовин, ракетного палива, захищеного зв’язку та інших незамінних технологій мають залишатися під контролем держави. Для стратегічних підприємств, які потребують модернізації, варто залучати міноритарних інвесторів, створювати спільні підприємства та укладати ліцензійні угоди. Першим кроком має стати аудит активів і формування трьох переліків: що залишається державі, що можна приватизувати та де потрібен стратегічний інвестор. Далі варто провести пілотну приватизацію 3–5 підприємств або окремих виробничих комплексів. Для залучення капіталу виробникам потрібні багаторічні контракти й фінансування. У 2025 році Міноборони уклало довгострокові угоди з 12 виробниками майже на 130 млрд грн, а шість банків надали оборонному підприємству консорціумний кредит на 21,5 млрд грн. Такі інструменти слід поширювати на приватні компанії з підтвердженими замовленнями. Контрольований експорт може завантажити надлишкові потужності, принести валютну виручку та профінансувати нові розробки. Мета реформи — не масовий продаж заводів, а система, у якій держава контролює критичні спроможності, бізнес масштабує виробництво, а стратегічні партнери забезпечують капітал, технології та вихід на міжнародні ринки. Читати статтю повністю Як Україні заробити $55 млрд на оборонці у нашому відео: 🪖Український ОПК: $55 млрд потенціалу і держава - проблема галузі 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

No text

🇺🇸🐘 Республіканці втратили на виборах двох впливових друзів України в Конгресі США А ось негативна сторона програшу окремих республіканських кандидатів на виборах. Проміжні вибори до Палати представників США завершилися значними втратами для Республіканської партії. Проте для України важливе не лише те, скільки місць перейшло до демократів, а й те, які саме республіканці втратили свої мандати. Серед них - Браян Фіцпатрік із Пенсильванії та Майк Тернер з Огайо. Обидва належали до поміркованого крила Республіканської партії, підтримували активну зовнішню політику США та послідовно виступали за допомогу Україні. За результатами виборів 3 листопада Фіцпатрік поступився демократу Бобу Гарві, а Тернер - демократці Крістіні Нікербокер. Чому їхня поразка важлива для України? Фіцпатрік і Тернер були не просто конгресменами, які голосували за військову допомогу Україні. Вони належали до впливових республіканських прихильників підтримки Києва, неодноразово відвідували Україну та допомагали просувати відповідні рішення в Конгресі. Особливо активним був Браян Фіцпатрік - співголова парламентської групи підтримки України (Congressional Ukraine Caucus). У червні 2026 року він став одним з ініціаторів просування законопроєкту Ukraine Support Act, який передбачав додаткову підтримку України та санкції проти Росії. Законопроєкт пройшов Палату представників попри спротив більшості республіканців. Фіцпатрік також демонстрував готовність голосувати проти рішень Дональда Трампа. Зокрема, він не підтримав масштабний бюджетно-податковий закон One Big Beautiful Bill. У чому головна проблема для України? На перший погляд, нічого критичного не сталося. Республіканців, які підтримували Україну, замінили демократи, котрі також можуть голосувати за військову допомогу Києву. Але є важлива відмінність. Одна справа - голосувати за підтримку України. І зовсім інша - переконувати власну партію підтримати її. Фіцпатрік і Тернер могли працювати саме з республіканцями, серед яких ставлення до подальшої допомоги Україні залишається суперечливим. Вони могли шукати компроміси, залучати колег до двопартійних коаліцій та допомагати просувати рішення, які не мали однозначної підтримки керівництва партії. Нові конгресмени-демократи не матимуть такого самого впливу всередині Республіканської партії. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Гудбай, перша етнічна українка у конгресі США Вікторія Спартц. Вона програла вибори в штаті Індіана політику-демократу. Фактично була в більшості випадків проти допомоги України. Не сумуватимемо.

🇺🇸🏛 Стисло про результати виборів у Конгрес США UPD: Сенат - у демократів 54 місця при потрібних 51 Палата представників - 228 місце при потрібних 219. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🏦Чому падає курс гривні та що робить НБУ, щоб стримати подорожчання долара? На початку листопада гривня почала слабшати відносно долара. Водночас курс продажу валюти в банках та обмінниках помітно віддалився від офіційного курсу НБУ. Національний банк пояснив, чому це відбувається, і розповів, які заходи вживає для стабілізації ситуації. Чому долар дорожчає? Головна причина проста: попит на долари зріс, а їхня пропозиція скоротилася. Тобто охочих купити валюту стало більше, ніж тих, хто готовий її продавати. На це вплинули кілька факторів. 💰 1. Держава збільшила бюджетні видатки. На початку листопада уряд суттєво наростив витрати, передусім на оборону та безпеку. Коли держава витрачає більше гривень, частина цих грошей потрапляє до компаній і громадян, які згодом купують валюту для оплати імпорту, закупівель або заощаджень. Це збільшує попит на долари. 💵 2. Українці активніше купують валюту. На початку кожного місяця оновлюються ліміти на купівлю іноземної валюти. Частина громадян одразу використовує цю можливість, тому попит на долари та євро традиційно зростає. 🏦 3. Відшкодування ПДВ зменшило продаж валюти експортерами. Наприкінці жовтня держава повернула бізнесу значні суми ПДВ. Коли експортери отримують гривню від держави, їм потрібно продавати менше доларів із власної валютної виручки, щоб фінансувати поточні витрати. Відповідно, пропозиція валюти на ринку скорочується. 🚀 4. Російські обстріли вдарили по експорту. Через російські атаки українські аграрні та металургійні підприємства не змогли наростити експорт у звичних для цього сезону обсягах. Менше експорту означає менше валютної виручки, яку компанії можуть продавати на українському ринку. Що робить Національний банк? НБУ наголошує, що ситуація залишається під контролем. Україна використовує режим керованої гнучкості курсу: гривня може зміцнюватися або слабшати залежно від попиту та пропозиції, але регулятор згладжує надмірні коливання. Окрема проблема виникла на готівковому ринку: банки та обмінники почали продавати валюту значно дорожче за офіційний курс. Щоб перевірити, чи справді банкам бракує готівкових доларів та євро, 3 листопада НБУ запропонував обміняти безготівкову валюту банків на готівкову. Результати виявилися показовими: 🇺🇸 Долари: НБУ запропонував $100 млн, але банки захотіли отримати лише $14 млн — 14% від запропонованої суми. 🇪🇺 Євро: НБУ запропонував €100 млн, але банки взагалі не подали заявок. Усі заявки на долари були задоволені. Що це означає? За висновком НБУ, дефіциту готівкової валюти в банківській системі немає. Тому нестача фізичних доларів чи євро не може бути обґрунтуванням значного збільшення різниці між офіційним курсом та курсом продажу в обмінниках. Після консультацій НБУ з банками ця різниця почала скорочуватися. Регулятор також запланував повторну операцію з підкріплення банків готівковою валютою на 4 листопада. Чи вистачить НБУ доларів для підтримки гривні? Станом на 1 жовтня міжнародні резерви України становили $47,1 млрд, а за підсумками жовтня вони ще збільшилися. Для порівняння: на початку повномасштабного вторгнення резерви становили менш ніж $30 млрд. Ці резерви дозволяють НБУ продавати валюту на міжбанківському ринку, коли попит суттєво перевищує пропозицію, і таким чином стримувати різкі коливання курсу. Від Ціни держави: Важливо, щоб державна політика не перетворювалась на спалювання резервів заради "потрібного курсу гривні". На жаль, у нас населення оцінює стан економіки виключно по курсу валют. Саме це завжди був чарівний показник для багатьох попередніх політиків (особливо Януковича, що спалював резерви і штучно тримав курс напередодні президентських виборів 2015). Як ми писали рік тому, стримання курсу гривні - це фактичне субсидіювання споживчого імпорту, коли умовно польські сири коштують дешевше за українські (і не лише вони). 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Норвегія спрямує 1 млрд крон (приблизно US$108 млн) на залучення інвестицій в українську оборонну промисловість Уряд Норвегії оголосив про створення механізму спільного інвестування держави та бізнесу в українську оборонну промисловість. Запропонований обсяг фінансування — 1 млрд норвезьких крон протягом трьох років. Державні кошти мають залучити додатковий приватний капітал із Норвегії. Як повідомив норвезький уряд, фінансування забезпечать із військової частини програми підтримки України імені Нансена. Управлятиме механізмом державна інвестиційна компанія Investinor, а відповідальним відомством стане Міністерство торгівлі та рибальства. Держава вкладатиме кошти у фонди, що працюють у Норвегії та інвестують в українські оборонні підприємства. Investinor обиратиме фонди й визначатиме суми внесків, тоді як рішення про інвестиції в конкретні компанії ухвалюватимуть приватні керуючі цих фондів. Згодом механізм може охопити й прямі спільні інвестиції держави та фондів в українські компанії. В Осло наголошують: українські оборонні виробники вже лідирують у низці напрямів, а додатковий капітал допоможе прискорити їхній розвиток і поглибити співпрацю з норвезьким бізнесом. Підтримку української оборонної промисловості Норвегія розглядає як внесок у власну та європейську безпеку. За позицією уряду, сильне українське виробництво озброєнь буде важливим для стримування Росії й після припинення вогню. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

НБУ запровадив довідковий курс євро: новий орієнтир для банків і бізнесу Із 4 листопада Національний банк щодня в робочі дні розраховуватиме довідковий курс гривні до євро станом на 12:00 та публікуватиме його не пізніше 12:30. Банки та їхні клієнти зможуть використовувати цей показник під час укладання валютних угод, але застосовувати його не зобов’язані. Новий індикатор розробили на запит учасників ринку. Як пояснює НБУ, він має полегшити операції з євро та розрахунки за форвардними угодами — контрактами на купівлю чи продаж валюти в майбутньому за заздалегідь погодженими умовами. Для розрахунку використовуватимуть довідковий курс гривні до долара на полудень і середнє значення котирувань Bloomberg FX Fixings долара до євро, зафіксованих кожні пів години з 10:30 до 12:00. Якщо ці котирування будуть недоступні, НБУ візьме останній наявний курс долара до євро, встановлений Європейським центральним банком. Одночасно регулятор оновлює розрахунок офіційних курсів гривні до інших валют, крім долара США, спеціальних прав запозичення та облікових цін банківських металів. Для них враховуватимуть середні щопівгодинні котирування BFIX за довший проміжок — із 10:30 до 15:00. Із 1 лютого 2027 року стане більше відкритих даних про формування індикаторів. НБУ щодня оприлюднюватиме кількість і обсяг угод, використаних для розрахунку офіційного та довідкового курсів гривні до долара, мінімальний і максимальний курси, а також зазначатиме, чи проводив розрахунок за звичайних або особливих умов. Аналогічну інформацію публікуватимуть для Українського індексу міжбанківських ставок овернайт UONIA. За оцінкою регулятора, зміни мають зробити ринкові орієнтири прозорішими й надійнішими та наблизити їх до міжнародних принципів IOSCO. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Треба розуміти, що це програла не Республіканська партія, а секта MAGA, яка стала спочатку найгучнішою фракцією серед "слонів", а згодом, через поміркованість та обережність інших угруповань, стала визначати порядок денний. Камбек Трампа посилив позиції MAGA до небес. Вони повірили, що спіймали Всевишнього за бороду і можна безкарно творити дичину. В чому чарівність демократії - вона постійно створює стрес-тест для будь-якого політика і сили. І maga-республіканці не витримали. Сподіваємося ця поразка - початок великого шляху на очищення респів від фріків, аферистів, проходимців, фанатиків. Повернення до рейгінівського стандарту, коли консерватизм мав свої чіткі цінності і цілі як всередині країни, так й ззовні. Саме республіканці перемогли імперію зла СРСР. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Операція «Мідас»: НАБУ та САП завершили розслідування корупційної схеми в енергетиці НАБУ та САП завершили досудове розслідування діяльності високорівневої злочинної організації в енергетичному секторі. За версією слідства, її учасники систематично отримували неправомірну вигоду від контрагентів «Енергоатому» та інших державних підприємств. Від компаній вимагали від 10% до 15% вартості контрактів. Для легалізації незаконно отриманих коштів, як встановило слідство, використовували окремий офіс, криптовалюту, цінні папери та закордонний інвестиційний фонд. За повідомленням НАБУ, протягом 2020–2025 років через цей офіс пройшло понад $111 млн та €12 млн. Бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вжили заходів для арешту активів організації в Україні й за кордоном. Схему викрили в листопаді 2025 року. Згодом підозри отримали, зокрема, колишні віцепрем’єр-міністр та міністр енергетики України. Завершення цього розслідування не ставить крапку в перевірці корупції в галузі: НАБУ та САП продовжують розслідувати інші факти корупції та відмивання коштів в енергетичному секторі. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Кремль шукає способів використати ослаблення Трампа після виборів — Bloomberg Москва прагне переконати Дональда Трампа, що США та Росія можуть укладати вигідні угоди, не чекаючи завершення війни проти України. Після домовленості про постачання російського дизелю до США Кремль розраховує домогтися подальшого послаблення американських санкцій. За словами співрозмовника, близького до Кремля, Москва хоче відокремити економічне зближення зі США від необхідності припиняти війну. Посланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер досі пропонували Путіну бізнесові можливості як винагороду за мирну угоду. Серед обговорюваних ідей — відновлення продажу російського газу Європі через американського посередника. Водночас Кремль втратив упевненість, що Трамп здатний змусити Київ прийняти російські умови. За даними джерел агентства, це підштовхує Путіна до затягування війни, посилення ударів по Україні та тиску на її європейських партнерів. Ослаблення президента США може зменшити його важелі впливу на Зеленського, але саме собою не гарантує більшої підтримки України. Найближчою перевіркою стане запланований на 10–11 листопада раунд переговорів України, Росії та США в Абу-Дабі. Віткофф назвав серед тем післявоєнні гарантії безпеки, деескалацію, гуманітарні питання та подальші кроки до миру. Однак Путін не демонструє готовності відмовлятися від територіальних вимог. Росія готується фінансувати тривалу війну. Після саміту Путіна й Трампа на Алясці в серпні 2025 року Кремль додав майже $60 млрд до військових видатків на 2026-й, довівши їх приблизно до $200 млрд. Проєкт бюджету на 2027 рік передбачає зіставну суму — попри уповільнення економіки, санкції та українські удари по російських об’єктах. Для Києва нагальним залишається захист енергетики. США схвалили продаж ракет Patriot на $2,1 млрд, але Зеленський застеріг: поставки можуть розпочатися лише за кілька років. Паралельно Вашингтон готує запит до союзників щодо додаткового фінансування PURL, де для вже погоджених пакетів бракує близько $2 млрд. За даними Bloomberg, постачання тривають навіть до отримання всіх внесків. Окремий ризик — повернення уваги Трампа до війни з Іраном. Дослідниця RUSI Емілі Ферріс попереджає: нова ескалація може поставити під загрозу військову допомогу Україні, якщо Вашингтон вирішить спрямувати ресурси на операції проти Ірану або захист Ізраїлю. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Демократи здобули більшість у Сенаті США — прогноз Decision Desk HQ Демократи вже отримали шість додаткових сенатських мандатів, хоча для більшості їм було достатньо чотирьох. Республіканці зазнали поразок навіть у своїх традиційних оплотах — Техасі, Канзасі, Південній Кароліні та Огайо. Результати перегонів у Мічигані, Мені та на Алясці ще залишалися невизначеними. Як повідомляє Bloomberg, успіх у Сенаті доповнює перемогу демократів у Палаті представників. Разом ці результати означають різку зміну політичного балансу у Вашингтоні та серйозний удар по позиціях Дональда Трампа. Із січня контроль над обома палатами Конгресу дасть демократам важелі для стримування президента. Вони зможуть блокувати запропоновані ним кандидатури, зокрема до Верховного суду та Федеральної резервної системи, а також розпочинати розслідування діяльності його адміністрації. Конгрес, у якому досі переважали республіканці, стане центром політичної противаги Білому дому — із можливістю впливати на загальнонаціональний порядок денний і ставити перепони президентським ініціативам. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Демократи здобувають історичні перемоги у США: долар слабшає, інвестори купують держоблігації - Reuters Перші результати проміжних виборів у США посилили очікування переходу Конгресу під контроль демократів. Ринки почали переоцінювати перспективи бюджетної політики й регулювання технологічного сектору: американські фондові ф’ючерси знижувалися, долар дешевшав, а попит на казначейські облігації зростав. Символами політичного зрушення стали Техас і Канзас. Джеймс Таларіко переміг республіканця Кена Пакстона в сенатських перегонах, ставши першим демократом, який виграв загальноштатні вибори в Техасі з 1994 року. У Канзасі пастор Адам Гамільтон здолав чинного сенатора Роджера Маршалла — демократи не вигравали сенатських виборів у штаті 94 роки. Як повідомляє Reuters, ще на ранньому етапі підрахунку ф’ючерси на S&P 500 втратили 0,5%, на Nasdaq — 0,9%. В Азії картина була неоднорідною: індекс MSCI без Японії зріс на 0,4%, південнокорейські акції — більш ніж на 2%, тоді як японський Nikkei впав на 1,5%. Технологічні компанії підтримала сильна звітність AMD. В оновленому валютному огляді агентства євро зріс на 0,5% — до $1,1249, а індекс долара знизився на 0,3% — до 101,4 пункту. Аналітики пов’язують це, зокрема, з очікуваннями, що демократичний Конгрес обмежуватиме подальше збільшення державних видатків за Трампа. Золото також отримало підтримку від слабшого долара та зниження дохідності американських облігацій. Станом на 03:06 GMT воно подорожчало на 0,1% — до $3931,24 за унцію. Раніше підтримувальним чинником було й здешевлення нафти, яке послаблювало інфляційні побоювання. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

No text

🇺🇸🇺🇸 У США сьогодні обирають не лише Конгрес. Американці голосують навіть за суддів, прокурорів і шерифів Два роки тому на президентських виборах США ми звертали увагу, що виборці голосують за безліч інших питань. Цього разу так само. Основна увага прикута до боротьби за контроль над Конгресом, однак американські виборці одночасно визначають, хто керуватиме їхніми штатами, відповідатиме за правопорядок, представлятиме громади та здійснюватиме правосуддя. На фото - справжній виборчий бюлетень із міста Міннетонка, округ Геннепін, штат Міннесота. Він двосторонній і містить кілька десятків позицій для голосування. Кого обирають у Міннесоті, крім членів Конгресу? 🇺🇸 1. Губернатора та віцегубернатора штату. Вони очолюють виконавчу владу Міннесоти, відповідають за виконання законів штату, бюджетну політику та роботу державних установ. 2. Державного секретаря штату. Попри назву, ця посада не має стосунку до зовнішньої політики США. Посадовець відповідає, зокрема, за адміністрування виборів, реєстрацію підприємств і ведення офіційних реєстрів. 3. Аудитора штату. Він контролює фінансову звітність і використання публічних коштів органами місцевого самоврядування. 4. Генерального прокурора штату. Це головний юридичний посадовець Міннесоти, який представляє інтереси штату в судових спорах і забезпечує виконання законодавства в межах своїх повноважень. 5. Сенаторів і депутатів законодавчих зборів Міннесоти. Штат має власний двопалатний парламент, який ухвалює закони, затверджує бюджет і визначає регіональну політику. 6. Шерифа округу. Це виборний керівник правоохоронного органу округу, відповідальний за громадську безпеку, роботу окружної в'язниці та інші правоохоронні функції. 7. Прокурора округу. Він очолює місцеву прокуратуру, яка здійснює кримінальне переслідування та представляє інтереси округу в юридичних питаннях. ⚖️ 8. Суддів різних інстанцій. І це особливо цікаво. На зворотному боці бюлетеня розміщені вибори суддів Верховного суду Міннесоти, Апеляційного суду та окружних судів. У багатьох випадках у бюлетені зазначений лише один кандидат — чинний суддя, який балотується на новий термін. Але виборець може вписати іншого кандидата. 9. Внесення змін до Конституції штату. Окремо громадяни голосують за поправку щодо збільшення фінансування шкільних округів із постійного шкільного фонду Міннесоти. У формулюванні питання зазначено, що це дозволить збільшити фінансування шкіл без підвищення податків на доходи фізичних осіб чи нерухомість. В одному бюлетені поєднані вибори федеральної влади, керівництва штату, законодавців, суддів, прокурорів, керівників правоохоронних органів та голосування щодо конституційних змін. У чому особливість американської системи? США мають багаторівневу федеративну систему, де штати та місцеві громади володіють значними власними повноваженнями. Багато посад, які в інших країнах заповнюються шляхом призначення, у США є виборними. Причому правила відрізняються залежно від штату: далеко не всюди суддів чи прокурорів обирають прямим голосуванням. Американські вибори - не лише боротьба демократів і республіканців за владу у Вашингтоні. Виборці також безпосередньо визначають, хто контролюватиме місцеві фінанси, керуватиме поліцією, представлятиме обвинувачення в судах і ухвалюватиме судові рішення. Саме тому результати виборів на рівні штатів та округів можуть мати для повсякденного життя американців не менш відчутні наслідки, ніж результати виборів до Конгресу. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🚢❌ Губернаторка Нью-Джерсі виступила проти імпорту російського дизельного пального, який дозволила адміністрація Трампа Губернаторка американського штату Нью-Джерсі Мікі Шеррілл попередила операторів портів і нафтових терміналів про неприпустимість приймання російського дизельного пального, імпорт якого нещодавно дозволила адміністрація президента Дональда Трампа. За її словами, такі поставки порушують федеральне законодавство США. Принаймні один танкер із російським пальним, імовірно, вже прямує до узбережжя штату. Як повідомляє Bloomberg, у листі до портових операторів від 2 листопада Шеррілл наголосила, що ліцензія Міністерства фінансів США, видана минулого місяця, суперечить закону 2022 року, який забороняє імпорт російської нафти та нафтопродуктів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Йдеться про дозвіл, виданий 9 жовтня Управлінням із контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США. Документ дозволяє певні операції з продажу, постачання та імпорту російського дизельного пального. Губернаторка переконана, що адміністрація Трампа не має повноважень скасовувати встановлену Конгресом заборону. Для цього президент повинен офіційно засвідчити, що Росія погодилася вивести свої війська з території України. Крім того, на думку Шеррілл, новий дозвіл має пройти процедуру розгляду в Конгресі, перш ніж набуде чинності. Вона закликала портових операторів відмовляти в прийманні танкерів із російським пальним і заявила, що влада Нью-Джерсі використовуватиме всі доступні юридичні та регуляторні механізми, аби не допустити таких поставок через порти штату. «Усі оператори портів і терміналів, посередники та покупці попереджені: не сприяйте незаконному ввезенню російського дизельного пального до Нью-Джерсі», — наголосила Шеррілл. Вона також попередила бізнес про можливі фінансові наслідки. Компаніям, які братимуть участь у незаконному імпорті, можуть загрожувати штрафи в розмірі вартості ввезеного товару — потенційно йдеться про мільйони доларів. Шеррілл, представниця Демократичної партії та колишня пілотеса гелікоптера Військово-морських сил США, звинуватила Трампа у сприянні фінансуванню російської війни проти України. На її думку, відновлення доступу російського пального на американський ринок створює для Москви додаткове джерело доходів. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Економіка війни очима FT, The Economist і Bloomberg - українською Найсильніша західна аналітика сховалася за paywall. ІноПреса щодня читає платні видання і переказує головне українською - завжди з посиланням на оригінал. Що всередині: 💰 Гроші війни - санкції, бюджет, енергетика, фінансування України 📊 Цифра дня - одна цифра і пояснення, чому вона важлива 🌅 Ранковий брифінг - головні теми західної преси за 2 хвилини Financial Times, The Economist, Bloomberg, The Wall Street Journal, The New York Times, Foreign Affairs і ще 20 видань. Без води і без paywall. 👉 Рекомендуємо підписатися на ІноПресу

OpenAI найняла колишнього міністра армії США Дена Дрісколла для роботи над оборонними технологіями та кібербезпекою OpenAI залучила колишнього міністра армії США Дена Дрісколла до модернізації національної безпеки. Він консультуватиме компанію щодо використання штучного інтелекту для посилення безпекових спроможностей США та кіберзахисту. Призначення стало черговим кроком OpenAI в оборонний сектор. Компанія прагне розширювати співпрацю з військовими, отримувати державні контракти та впливати на правила застосування ШІ в обороні й розвідці. Дрісколл — колишній армійський офіцер, ветеран війни в Іраку та однокурсник віцепрезидента Джей Ді Венса з юридичної школи. Протягом 18 місяців на посаді цивільного керівника армії він просував нові бойові технології та багатомільярдні партнерства з приватним сектором для оновлення військових баз і внутрішньої логістики. Як пише The Wall Street Journal, у вересні Дрісколл залишив Пентагон після кількох місяців суперечностей із міністром оборони Пітом Гегсетом. Розбіжності стосувалися розвитку армії та усунення низки її високопоставлених офіцерів. На новій посаді Дрісколл працюватиме з керівництвом OpenAI та зовнішніми партнерами, зокрема заохочуватиме союзників США впроваджувати передові системи штучного інтелекту. Генеральний директор компанії Сем Альтман пов’язав його прихід із прагненням зміцнити американське лідерство та поширювати використання ШІ на демократичних засадах. За словами Дрісколла, вимоги до національної безпеки змінюються найшвидше за останні 50 років. Він вважає, що ШІ здатний зменшити адміністративне навантаження, прискорити аналіз інформації та допомогти посадовцям швидше отримувати критично важливі відповіді. Під час роботи в армії Дрісколл також підтримував розширення доступу союзників до безпілотників і засобів протидії їм. Торік він відвідав Київ, де обговорював із Володимиром Зеленським підтриману Вашингтоном пропозицію щодо завершення російської війни проти України. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

⚠️ У Києві припинене водопостачання Унаслідок ворожих атак та пошкоджень енергетичної інфраструктури столиці знеструмлено основні водопровідні об’єкти Київводоканалу. 💧 У зв’язку з цим наразі водопостачання у місті тимчасово відсутнє. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

США планують попросити союзників по НАТО більше коштів на зброю для України Вашингтон готує новий запит до союзників щодо фінансування програми PURL, за якою партнери оплачують американське озброєння для України. Звернення може надійти вже в листопаді. Для погоджених пакетів бракує близько $2 млрд, водночас США продовжують постачання, не чекаючи надходження всіх коштів. Про це Bloomberg повідомляє з посиланням на співрозмовників, обізнаних із переговорами. За їхніми словами, Вашингтон уже попередив частину союзників про майбутній запит. Його точна сума поки невідома, а дефіцит фінансування може зрости, якщо Пентагон погодить додаткові поставки. Міноборони та Держдепартамент США оперативно не відповіли на запити видання. PURL залишається одним із ключових механізмів підтримки української оборони. Через нього Київ отримує, зокрема, критично важливі засоби протиповітряної оборони та інше військове обладнання. Новий запит свідчить, що оборонна співпраця триває попри гострі суперечки між Вашингтоном і Києвом. Дональд Трамп та Ілон Маск закликали Володимира Зеленського піти з посади. Український президент звинувачував США в обмеженні швидкості Starlink для військових і затримках попередніх поставок ракет-перехоплювачів Patriot за PURL. Українські посадовці також заявляли про періодичне припинення обміну розвідданими — Вашингтон це заперечував. За даними джерел Bloomberg, у жовтні США погрожували зупинити поставки за PURL через українські удари по російській енергетичній інфраструктурі. Погрозу не реалізували: програма продовжила працювати. Утім, розрив між політичними заявами та фактичними поставками зброї збиває союзників із пантелику й часом ускладнює залучення нових внесків. Додатковий тиск створюють втома від війни, що триває п’ятий рік, і вибори в низці європейських країн, зокрема Іспанії, Франції та Італії, цьогоріч або наступного року. Окремо від PURL Держдепартамент у п’ятницю схвалив продаж Україні ракет Patriot на $2,1 млрд, який фінансуватимуть внески Канади, Німеччини, Норвегії та ЄС. Однак схвалення ще не означає швидкого посилення ППО: за такими угодами від дозволу до фактичної передачі озброєння зазвичай минають роки. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Промисловість України у вересні скоротила виробництво на 9,2% Українська промисловість завершує третій квартал із поглибленням спаду. У вересні 2026 року випуск продукції зменшився на 9,2% порівняно з вереснем торік, а за дев’ять місяців — на 1,9%, повідомив Держстат 3 листопада. На початку року галузь уже втрачала обсяги: у січні виробництво впало на 8,1% у річному вимірі, за січень–лютий — на 4,6%. Навесні з’явилися ознаки поліпшення: квітневий приріст становив 1,2%, а спад за чотири місяці сповільнився до 0,4%. Вересневі показники засвідчили нове погіршення. Для порівняння, за весь 2025 рік промвиробництво скоротилося на 2,4%. Одним із найважчих ударів стали руйнування в металургії. На початку вересня російські балістичні ракети влучили в доменні печі трьох заводів у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Після цього зупинилися підприємства, які забезпечували близько 90% українського виробництва сталі. Через зупинку «Запоріжсталі» та «Каметсталі» «Метінвест» повідомив про намір оголосити форс-мажор за частиною контрактів. Від початку року Росія щонайменше 30 разів атакувала ключові підприємства гірничо-металургійного комплексу. Сім доменних печей було уражено або зруйновано. Виробництво також потерпає від ударів по енергосистемі. Атака 30 вересня стала наймасованішою комбінованою атакою на енергетику від завершення опалювального сезону. У жовтні тиск продовжився: 14-го числа відбулася одна з наймасованіших атак на підстанції «Укренерго» за час повномасштабної війни. А 28 жовтня влада Кривого Рогу звернулася до Лакшмі Міттала з проханням переглянути рішення про зупинку «ArcelorMittal Кривий Ріг». Окремі ризики накопичуються в цукровій галузі. За прогнозом «Укрцукру», через гірший стан буряків виробництво в сезоні 2026/2027 може зменшитися приблизно на третину — до 1,1–1,2 млн тонн проти близько 1,8 млн тонн раніше. Експорт може впасти до 200–300 тис. тонн. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Невидимі рани війни: майже третина цивільних українців має симптоми ПТСР — дослідження Постійні обстріли, окупація, вимушені переїзди та розлука з близькими залишають слід, якого не видно на фотографіях руйнувань. За дослідженням, опублікованим у European Journal of Psychotraumatology, майже третина цивільних українців відповідає критеріям посттравматичного стресового розладу. Психологиня Світлана Камінська дізналася про ПТСР у своєї доньки після скарг дитини на нечіткий зір і дивні образи в голові. Родина пережила місяці окупації в Херсоні й намагалася вберегти її від побаченого та почутого. Тепер 14-річна Маргарита досі важко переносить гучні звуки, особливо в шкільному укритті. Допомагають навушники з шумозаглушенням і дихальні техніки, яких її навчив психолог. Як пише The Wall Street Journal, здатність України підтримати психічне здоров’я людей матиме значення і для опору під час війни, і для відновлення після неї. Співавторка дослідження, психіатриня та доцентка Королівського коледжу Лондона Дейрдре Макманус попереджає: психологічні труднощі, залишені без допомоги, матимуть тривалі наслідки для економіки, продуктивності праці та здатності людей виховувати дітей. За обмеженої кількості фахівців особливо важливими стають програми підтримки в громадах, тоді як спеціалізовану допомогу потрібно спрямовувати тим, хто найбільше її потребує. Війна змінює і стосунки. Камінська, яка працює переважно з військовими, ветеранами та їхніми родинами, бачить, як початкове піднесення поступається виснаженню. Поки військові служать, сім’ї вибудовують новий побут. Після повернення доводиться заново вчитися жити разом. 38-річний ветеран Олексій Ковалевський після тяжкого поранення шиї та тимчасового паралічу пройшов тривалу реабілітацію. Психологічну підтримку він вважає її найважливішою складовою, хоча спочатку не міг довіритися призначеним фахівцям. Згодом спілкування з іншими ветеранами спонукало його здобути магістерський ступінь із психології та самому консультувати побратимів. Масштаб напруження відображається й у попиті на ліки: за даними сервісу Liki24, у 2023–2025 роках попит на антидепресанти зріс майже на 75%. Психологічні наслідки війни переживає вся родина. У нашому відео «Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз» пояснюємо, чому допомога ветеранам має охоплювати і їхніх близьких. Своєчасна допомога має й економічний ефект: за оцінкою ВООЗ, кожен долар, вкладений у розширення лікування депресії та тривожних розладів, може принести близько чотирьох доларів вигоди завдяки поліпшенню здоров’я та продуктивності праці. Психологічна підтримка, реабілітація, соціальні послуги й допомога з працевлаштуванням мають працювати як єдина система. Інакше труднощі накопичуються, а відкладена допомога обертається виснаженням родин і більшими суспільними втратами. Мірилом успіху мають бути збережене здоров’я, самостійність і якість життя людей. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

💩Росія встановила рекорд експорту скрапленого газу. Але через два місяці може втратити майже половину ринку збуту У жовтні 2026 року Росія експортувала рекордні 3,42 млн тонн скрапленого природного газу (СПГ). Це на 11,9% більше, ніж у жовтні минулого року, і майже на 1% вище попереднього рекорду, встановленого в травні. За даними аналітичної компанії Kpler, які наводить російський «Коммерсантъ», за січень–жовтень експорт російського СПГ зріс на 13,5% — до 28,65 млн тонн. Головним драйвером зростання став Китай. Однак уже з 1 січня 2027 року Росія може зіткнутися із серйозною проблемою: Європейський Союз планує припинити закупівлі російського СПГ за довгостроковими контрактами. Куди Росія експортує газ? 🇪🇺 Європейський Союз — 12,87 млн тонн, або 44,9% загального експорту. Постачання зросли на 6,5% порівняно з минулим роком. Найбільші європейські покупці: Франція — 5,43 млн тонн. Бельгія — 3 млн тонн. Іспанія — 2,84 млн тонн (+39%). Нідерланди — 1,32 млн тонн. Португалія — 0,22 млн тонн. 🇨🇳 Китай — 8,8 млн тонн, зростання на 47%. Саме китайський ринок забезпечив близько 84% чистого приросту російського експорту СПГ цього року. 🌏 Азія загалом — 15,16 млн тонн, на 15,8% більше, ніж торік. Зростанню китайського попиту сприяло скорочення постачань із Перської затоки. За дев'ять місяців 2026 року імпорт СПГ до Китаю з Катару впав на 65,5%, тоді як із Росії зріс на 44,3%. Які російські заводи найбільше експортують? Найбільшим експортером залишається завод «Ямал СПГ» компанії НОВАТЕК — 16,23 млн тонн за десять місяців (+1,25%). «Сахалін-2», що належить «Газпрому», експортував близько 8 млн тонн — практично стільки ж, скільки торік. Найшвидше зростає підсанкційний проєкт «Арктик СПГ-2». Його експорт збільшився більш ніж учетверо — з 0,93 млн до 3,98 млн тонн. Попри блокувальні санкції США, проєкту вдалося налагодити регулярні поставки, головним покупцем яких став Китай. Водночас санкції США практично зупинили експорт із двох інших російських підприємств — «Портовая СПГ» та «Криогаз-Высоцк». Що зміниться після відмови Європи від російського газу? Для Москви європейський ринок залишається критично важливим. Близько 80% продукції заводу «Ямал СПГ» експортується саме до Європи. Знайти заміну таким обсягам буде складно. Переорієнтація на Азію потребує нових покупців, довгострокових контрактів і розширення танкерного флоту . НОВАТЕК уже веде переговори про постачання СПГ до В'єтнаму та розраховує укласти довгострокові контракти з Туреччиною. При цьому європейський газовий ринок також залишається вразливим. На 1 листопада газосховища ЄС були заповнені лише на 74,6%. За оцінками ENTSOG, за обмеженої доступності СПГ запаси наприкінці опалювального сезону можуть опуститися суттєво нижче 30%. Втрата європейського ринку створить для російських виробників значно серйозніший виклик. Навіть якщо Москва знайде нових покупців, довші маршрути, додаткові транспортні витрати та обмежений танкерний флот можуть зменшити прибутковість експорту. Водночас заборона ЄС на довгострокові контракти з 1 січня 2027 року не означає автоматичного припинення всіх поставок російського СПГ саме цього дня. Масштаб економічних наслідків залежатиме від графіка запровадження обмежень і здатності Росії переорієнтувати експорт. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою