Posts of ЧЕСНО

🕯 4 листопада — 8 років від дня смерті Каті Гандзюк 31 липня 2018 року біля власного будинку в Херсоні на громадську активістку Катерину Гандзюк напали й облили концентрованою сірчаною кислотою. Вона отримала опіки 40% тіла, пережила понад 10 операцій і 96 днів боролася за життя. 4 листопада 2018 року Каті не стало. Їй було 33 роки. Виконавців нападу засудили ще у 2019-му. А от справа щодо ймовірних організаторів — ексголови Херсонської облради Владислава Мангера та Олексія Левіна — досі в апеляції. Як наголошує ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?», за цей час кілька разів змінювалися колегії суддів, а засідання постійно відкладали. Нове засідання призначили лише на 23 грудня, хоча до спливу строків давності залишилося півтора року. Напередодні ініціатива планує акцію. Пам'ятаємо Катю. І вимагаємо, щоб правосуддя у її справі відбулося.

🎓 Нагадуємо про наш безоплатний курс щодо можливостей для громадської та політичної участі ветеранів Вже понад 500 учасників пройшли курс Руху ЧЕСНО «Можливості громадської та політичної участі для ветеранів». Долучитися можна будь-коли. Курс допоможе розібратися, як працюють державна влада й місцеве самоврядування, як формується державна політика та які інструменти впливу має кожен громадянин. Ви також дізнаєтеся, як адвокатувати зміни у своїй громаді та як ветеранським організаціям співпрацювати з міжнародними донорами. Відеоуроки можна проходити у власному темпі, а після підсумкового тесту — отримати сертифікат. Курс буде корисним ветеранам і ветеранкам, ветеранським організаціям, фахівцям із супроводу ветеранів та активістам. Почати навчання можна за посиланням. Курс реалізовано в межах Програми ветеранського лідерства Руху ЧЕСНО за підтримки програми MATRA Посольства Нідерландів в Україні.

⚖️ Колишній речниці Зеленського Юлії Мендель заочно повідомили про підозру в держзраді СБУ заочно повідомила про підозру в державній зраді та виправдовуванні збройної агресії росії колишній прессекретарці президента Юлії Мендель. Зараз вона перебуває за кордоном. Мендель стала речницею Володимира Зеленського у 2019 році, перемігши у відкритому конкурсі на цю посаду. Пропрацювала там до 2021-го, а потім стала позаштатною радницею керівника Офісу президента Андрія Єрмака з питань роботи з іноземними ЗМІ. Цього року Мендель дала інтерв'ю Такеру Карлсону, де заявляла, що Україна «на межі зникнення», а її «нація деградує». За версією слідства, такі висловлювання, які активно поширювали російські пропагандистські медіа, мали підірвати міжнародну підтримку України. 13 вересня проти Мендель запровадили санкції РНБО.

⚖️ Конкурси на посади й рада етичних стандартів: що змінює реформа прокуратури Законопроєкт №16144, який правоохоронний комітет рекомендував Раді ухвалити одразу в цілому, змінює правила гри для прокурорів. За словами міністра юстиції Дениса Маслова, прокурорські та адміністративні посади займатимуть на конкурсних меритократичних засадах. Також документ уточнює, як формуються органи прокурорського самоврядування, запроваджує процедури оцінювання прокурорів і раду етичних стандартів. Мін'юст розробив законопроєкт разом з Офісом генпрокурора та експертами Єврокомісії на виконання двох умов Ukraine Facility. На тому ж засіданні комітет підтримав і законопроєкт Сергія Іонушаса про невідкладні обшуки без ухвали слідчого судді. Депутати наголошували, що треба запобігти зловживанням, а правоохоронці просили не ускладнювати розслідування держзради й корупції. Детальніше про реформу прокуратури та обшуки — у матеріалі ЧЕСНО.

⚖️ «Простіше відпустити, ніж звільнити»: Ковальський підтвердив, чому Кравченко пішов за власною заявою Ще у вересні Рух ЧЕСНО писав, що ексгенпрокурора Руслана Кравченка виявилося простіше відпустити за заявою, ніж звільнити за процедурою. Тепер це фактично підтвердив його наступник. В. о. генпрокурора Антон Ковальський розповів про результати службового розслідування: Кравченко, найімовірніше, сам підписав собі закордонне відрядження, скориставшись печаткою Офісу генпрокурора та запитом на участь у ПАРЄ, адресованим його заступнику. Це дисциплінарний проступок, за який його мали звільнити. Але Ковальський відпустив Кравченка за заявою, бо офіційні процедури затяглися б на два-три місяці. Тим часом законопроєкт про конкурсний відбір генпрокурора досі не ухвалений. Чому він потрібен — на сайті ЧЕСНО.

💔 Удари по лікарнях і енергетиці: наслідки нічної атаки росії У ніч на 3 листопада росія атакувала кілька регіонів України. Найбільше постраждалих — у Харкові: авіабомба влучила в перехід між корпусами лікарні в Немишлянському районі. Поранено 73 людини, серед них пацієнти, медики й мешканці сусідніх будинків. Також пошкоджено ще один медзаклад, лабораторію та вікна в десяти багатоповерхівках. У Дніпрі внаслідок ранкової атаки загинула людина, ще 17 поранені. Пошкоджено будівлі амбулаторії та міської лікарні, де лікувалися майже 100 пацієнтів, — їх уже переводять до інших закладів. Під ударом була й енергетика. На Житомирщині без світла залишилися близько 130 населених пунктів — понад 180 тисяч абонентів. Також пошкоджено об'єкт ДТЕК на півдні Одещини, критичну інфраструктуру на Вінниччині та енергооб'єкт на Чернігівщині. Щиро співчуваємо рідним загиблого й бажаємо одужання всім постраждалим. Підтримати військових можна, долучившись до нашого збору для 33-го ОШП.

No text

No text

No text

🎓 Стартувало навчання студентів із моніторингу політичної реклами! Сьогодні Рух ЧЕСНО розпочав навчання для студентів, які хочуть навчитися досліджувати політичну рекламу та краще розуміти, як політики просувають себе в інформаційному просторі. Почали з офлайн-зустрічі — познайомилися з учасниками, командою ЧЕСНО та обговорили, що чекає на студентів протягом наступних трьох тижнів. Студенти навчатимуться знаходити та аналізувати політичну рекламу в соцмережах, відстежувати рекламні витрати, виявляти приховане просування політиків та працювати з інструментами моніторингу. Раді вітати учасників навчання та бажаємо їм цікавих відкриттів та нових знань! 📌 А вже сьогодні о 18:00 відбудеться наша відкрита онлайн-лекція про політичну рекламу. Нагадуємо всім зареєстрованим учасникам перевірити електронну пошту — ми вже надіслали запрошення. Стажування організовано в межах проєкту, що підтримується Норвегією та реалізується International IDEA

🕯 Хто розповість правду, якщо журналістів змушують мовчати? Сьогодні, 2 листопада, світ відзначає Міжнародний день боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів. Українська журналістка Вікторія Рощина двічі сама їхала на окуповані території, щоб розповісти світові, як люди живуть під російським контролем. Удруге, у 2023 році, вона додому не повернулася. У жовтні 2024-го стало відомо про її смерть у російському полоні, а її тіло повернули в Україну зі слідами катувань. Розслідувати цей злочин майже неможливо: росія не пускає незалежних слідчих до місць утримання. Україна знає ціну безкарності: вбивство Георгія Ґонґадзе розслідують уже 26 років. А сьогодні в російському полоні залишаються десятки українських медійників. Тепер наш обов'язок — розповідати їхні історії й вимагати їхнього звільнення. Детальніше — на сайті ЧЕСНО.

🚗 Менше ніж 10 тисяч до мети: допоможіть закрити збір для 33-го ОШП Наша банка майже повна — 90 155 грн із 100 000! Залишилося зібрати лише 9 845 грн, і ми передамо свою частину на автомобіль для бійців 33-го окремого штурмового полку. Полк воює на Запорізькому напрямку, а без надійного транспорту бійцям складно і вивозити поранених, і доставляти все необхідне на позиції. Загалом підрозділ збирає на авто 450 000 грн, і вже має понад 250 тисяч. Тож зараз кожен донат буквально наближає фінал. Якщо можете — долучіться, а якщо ні — просто поширте цей допис серед друзів 💙 🔗 Банка

🚫 Проросійським — не місце в політиці: як ЧЕСНО домагався заборони партій, які шкодять національним інтересам Ще до рішень РНБО та судів Рух ЧЕСНО вимагав заборонити проросійські партії. Наразі діяльність 21 такої партії в Україні заборонена. Але сама заборона — лише частина справи. Ми також домагалися, щоб депутати від цих партій не обіймали керівних посад у парламенті. На рівні парламентських комітетів досі керівні посади мають депутати з підозрами у державній зраді — Олександр Дубінський та Євгеній Шевченко. У 2024 році Рада ухвалила закон про позбавлення державних нагород тих, хто діяв проти України, ЧЕСНО писав про них багато років поспіль. Детальніше про нашу діяльність за останні 15 років — на сайті ЧЕСНО.

🧄 Від нечисті на Геловін і в політиці допомагає одне — часник У Геловін усі згадують про відьом, привидів і вампірів. А ми нагадаємо, що часник, який відлякує нечисть, — наш символ уже 15 років. Рух ЧЕСНО заснували 29 жовтня 2011 року активісти та представники 12 громадських організацій. Презентували його під час акції «Фільтруємо парламент за 24 години», за рік до парламентських виборів. Тоді й обрали часник — як засіб дезінфекції та боротьби з «нечистою силою» в політиці. Відтоді ми допомагаємо виборцям розпізнавати «нечисть» серед кандидатів: перевіряємо доброчесність політиків, стежимо за їхніми голосуваннями, зберігаємо політичну пам'ять і залучаємо громадян до контролю влади. Тож цього Геловіну замість маски радимо взяти з собою часник 🧄 І, звісно, перевіряти, за кого голосуєте, на ПолітХабі.

🚗 Ще трохи — і закриємо збір на авто для 33-го ОШП Дякуємо всім, хто підтримує наш збір! Завдяки вам на банці вже 84 400 грн із 100 000, які ми зобов'язалися зібрати на автомобіль для бійців 33-го окремого штурмового полку. Полк стримує росіян на Запорізькому напрямку, і нове авто допоможе бійцям виконувати бойові та логістичні завдання. Залишилося 15 600 грн. Будь-яка сума наближає нас до мети, а поширення збору допомагає не менше, ніж донат. 🔗 Банка

⏳ Сьогодні останній день реєстрації на тренінг про політичну рекламу Навіть без виборів політики активно рекламуються в соцмережах: через таргетовану рекламу, спонсоровані дописи й співпрацю з блогерами. Більшість цього виборці не помічають. 2 листопада Рух ЧЕСНО проведе безкоштовний онлайн-тренінг, де покаже, як таку рекламу знаходити й аналізувати. У програмі: ▪️ як працює політична реклама в Meta, Google, TikTok і Telegram; ▪️ як відстежувати витрати й замовників через бібліотеки реклами; ▪️ як виявляти приховану рекламу: платні сторінки, інфлюенсерів, скоординовані мережі; ▪️ як зіставляти витрати на рекламу зі звітами партій. 📅 2 листопада, 17:00 💻 Онлайн. Посилання надішлемо зареєстрованим учасникам 2 листопада зранку. 👥 Технічних навичок не потрібно. Реєстрація відкрита до 23:59 сьогодні — встигніть заповнити анкету.

📊 Хто подав найбільше правок до бюджету-2027 До проєкту бюджету-2027 нардепи подали рекордні 5236 правок, але бюджетний комітет рекомендував урахувати лише 90. Рух ЧЕСНО порахував, хто найактивніше «засипав» документ пропозиціями і скільки з них пройшли. Перше місце посів співголова фракції «Євросолідарність» Артур Герасимов — 1962 правки, з яких комітет урахував вісім. Далі йдуть «слуга» Максим Ткаченко (1323, враховано вісім) і Сергій Вельможний із групи «Довіра» (1242). У Вельможного найбільше врахованих правок серед лідерів — 13. У топі також «слуги» з об'єднання «ВПО України» Сергій Козир, Віталій Войцехівський, Руслан Горбенко й Олександр Федієнко: кожен подав понад 1100 правок, і в кожного врахували по шість. А в Олексія Гончаренка, Софії Федини, Ростислава Павленка та Володимира Ар'єва комітет не підтримав жодної. Детальніше – в дослідженні на сайті ЧЕСНО.

💬 Арахамія і «його люди»: що знайшли журналісти в Telegram-чатах Журналісти «Слідства.Інфо» проаналізували коментарі, які роками залишали в Telegram-чатах акаунти, прив'язані до українського та американського номерів телефону голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії. У цих коментарях Арахамію описували як людину, що впливає на ключові призначення. Зокрема, стверджували, що Всеволод Князєв став головою Верховного Суду завдяки зв'язкам з Арахамією, а ексміністр Олександр Камишін і керівники «Укроборонпрому» — його люди. Також з цих акаунтів залишали схвальні відгуки на кшталт «правильно сказав Арахамія». Опитані журналістами експерти сумніваються, що за цими заявами стояв реальний вплив. Сам Арахамія заперечує, що писав ці коментарі, і називає їх фейком. Що ще відомо про політичну кар'єру Арахамії — читайте на ПолітХабі.

📑 Чиї правки мають шанс: як бюджетний комітет відбирав поправки до бюджету-2027 З 5236 правок бюджетний комітет рекомендував урахувати лише 90 — менше ніж 2%. І в 71 з них серед співавторів були депутати «Слуги народу». Шанси опозиції виявилися значно меншими. «Євросолідарність» подала 2030 правок, а комітет підтримав лише 13. Рекордсмен за кількістю поправок Артур Герасимов став співавтором 1962 правок, з них схвалили вісім. Втім, рекомендація комітету — ще не гарантія. Кожну з 90 правок окремо голосували в залі, і підтримку отримали 63. Серед них — підвищення зарплат військових щонайменше на 20%, за яке проголосувала конституційна більшість (304 нардепи). Тепер уряд має два тижні, щоб розглянути пропозиції парламенту, після чого бюджет повернеться до Ради на друге читання. Детальніше — в аналізі ЧЕСНО.

💜 «Долаю виклики, отже, існую»: 15 років ЧЕСНО Рух ЧЕСНО з'явився у 2011 році, за Януковича, коли активістів переслідували, а в Раді масово голосували картками відсутніх депутатів. Ми вимагали оприлюднювати декларації нардепів, виборчі програми та фото кандидатів, домагалися персонального голосування. Тоді це здавалося наївним і неможливим. Відтоді кнопкодавство побороли, Україна отримала новий Виборчий кодекс, а партії знову звітують. Торік Рада повернулася в прямий ефір, а цього року набув чинності закон про відкритість комітетів. Але під час війни з'явилася нова загроза — спокуса централізувати владу, бо «так ніби ефективніше». Тому зараз головне — щоб працювали механізми стримувань і противаг, а парламент та інші інституції залишалися незалежними. Демократію треба захищати вже зараз, інакше після війни захищати буде нічого. Про те, як ЧЕСНО пройшов шлях від «утопії» до нової норми, — на сайті. Хочете привітати нас з 15-річчям? Задонатьте на наш збір для 33-го ОШП 💙💛

⚖️ Реформа прокуратури заради Ukraine Facility: комітет просить Раду не затягувати Від реформи прокуратури залежить частина фінансування для України від ЄС. Тому правоохоронний комітет Ради одноголосно рекомендував ухвалити законопроєкт №16144 одразу за основу й у цілому. Документ, який Мін'юст розробив разом з Офісом генпрокурора та експертами Єврокомісії, запроваджує конкурсний добір на прокурорські посади, нові правила оцінювання та дисциплінарної відповідальності прокурорів. «З урахуванням Ukraine Facility, задля можливості отримати швидше гроші, необхідні для бюджету, можемо виразити позицію ухвалити за основу і в цілому», — пояснив голова комітету Сергій Іонушас. Утім, у самому комітеті визнають: кілька фракцій і груп навряд чи підтримають законопроєкт без поправок, тож швидкого ухвалення може й не бути. Як минуло засідання — читайте на сайті ЧЕСНО.

📑 Поправковий спам: хто засипав бюджет-2027 тисячами правок До проєкту бюджету-2027 депутати подали рекордні 5236 правок — на 1703 сторінки. Це в півтора раза більше, ніж торік. Щоб урахувати всі пропозиції, державі знадобилося б ще 13,5 трлн грн — майже два бюджети. Рекордсменом став співголова фракції «Євросолідарність» Артур Герасимов: під 1962 правками стоїть його підпис. Загалом «Євросолідарність» подала понад 2 тисячі пропозицій, з яких комітет урахував лише 13. Понад тисячу правок подали «слуги» з міжфракційного об'єднання «ВПО України», ще 1165 — позафракційний Олексій Гончаренко, а понад 1200 — Сергій Вельможний із групи «Довіра». Комітет рекомендував урахувати лише 90 правок, і в 71 з них серед авторів були «слуги». Рада врешті підтримала 63 — близько 1% від усіх поданих. Хто ще засипав бюджет правками й чиї пройшли — читайте в аналізі Софії Лазарової на сайті ЧЕСНО.

📑 5236 правок і лише 63 враховані: як Рада ухвалила бюджет-2027 у першому читанні У середу Рада схвалила проєкт бюджету-2027 за основу 239 голосами. Самостійно монобільшість не впоралася: «слуги» дали 188 голосів, решту докинули групи «Довіра», ПЗЖМ і «За майбутнє». «Євросолідарність», «Батьківщина» та «Відновлення України» не дали жодного голосу. До документа депутати подали рекордні 5236 правок на 1703 сторінки. Щоб урахувати всі, знадобилося б ще 13,5 трлн грн — майже два бюджети. Рекордсменом став Артур Герасимов із «Євросолідарності»: 1962 правки. Відхилені комітетом правки Рада розглядала до 3:30 ночі в майже порожній залі — жодна не пройшла. Комітет рекомендував 90 правок, у 71 з них співавторами були «слуги». Рада підтримала 63: зокрема, підвищення зарплат військових щонайменше на 20% (304 голоси) і заборону фінансувати «Національний кешбек». Обмеження зарплат чиновників і нардепів до 80 тис. грн зала провалила.

🚏 Майже 4 млн грн за одне укриття: «Київпастранс» замовив лише 14 укриттів для зупинок На п'ятому році обстрілів «Київпастранс» нарешті замовив мобільні укриття для зупинок, де пасажири могли б сховатися від уламків. Але лише 14 штук — на сотні зупинок по всьому місту. Одне таке укриття коштуватиме майже 4 млн грн, або близько 85 тис. доларів. На тендер прийшла лише одна компанія — з Харкова. При цьому у своєму місті вона продала такі ж укриття майже на чверть дешевше — приблизно по 69 тис. доларів. Нагадаємо, як з'ясував Рух ЧЕСНО, на весь Київ зараз є лише чотири мобільні укриття. Натомість лише Деснянському району їх потрібно близько 127, а майже пів мільярда гривень, які місто торік виділило на такі укриття, так і не використали. Детальніше про те, чому в Києві досі немає мобільних укриттів, — на сайті ЧЕСНО.

🥳 15 років ЧЕСНО: як ми змінювали українську політику Завтра, 29 жовтня, Рух ЧЕСНО святкує День народження! Коли ми починали у 2011 році, українська політика трималася на «гречці», «тушках» і «кнопкодавах», а громадський контроль вважали забаганкою активістів. Відтоді змінилися самі правила гри. У Раді з’явилася сенсорна кнопка, комітети транслюють засідання онлайн, е-декларації стали нормою, а партії мусять звітувати про фінанси. Кожну з цих змін спершу називали неможливою. Після початку великої війни ми боролися за те, щоб війна не стала виправданням для закритості: повернули Раду в прямий ефір, зберегли політичну пам’ять про тих, хто діяв проти України, і запустили першу Програму ветеранського лідерства. Попереду — робота над правилами чесних повоєнних виборів. Бо поки маніпуляції й корупція не залишилися в минулому, потрібен той, хто фільтрує владу. Усе, чого вдалося досягти, — результат роботи нашої команди, партнерів і кожного з вас. Дякуємо, що ви з нами 💜 Що вдалося за 15 років — на сайті ЧЕСНО.

🪖 Сьогодні Рада голосує за правку про підвищення зарплат військовим Депутати мають підтвердити правки до бюджету-2027, які врахував бюджетний комітет. Серед них — правка №1279, яку подали Ярослав Железняк, Анна Пуртова та інші нардепи. Вона доручає уряду підвищити грошове забезпечення військових щонайменше на 20% після п'яти років замороження. Бюджетний комітет підтримав правку одноголосно. Автори закликають колег незалежно від фракцій показати конституційну більшість, щоб уряд не мав змоги проігнорувати це доручення. Мінфін підвищення підтримує, але без конкретних відсотків. Стежимо за голосуванням. Як правку розглядали в комітеті — читайте на сайті ЧЕСНО.

🎤 Летів на концерт Стіві Вандера, а потрапив під варту: у Швеції затримали засудженого екснардепа Святаша Колишнього регіонала Дмитра Святаша затримали на шведському кордоні, коли він прилетів до Стокгольма на концерт Стіві Вандера. Підставою стала заборона на в'їзд, яку раніше запровадила Польща. Зараз Святаш перебуває в центрі утримання Міграційної ради Швеції, а його адвокат запевняє, що клієнт готовий якнайшвидше повернутися до росії приватним літаком. В Україні Святаша влітку 2024 року заочно засудили до 12 років ув'язнення за виправдовування російської агресії та шахрайство на 2,2 млрд грн. Також його підозрюють у держзраді: за даними СБУ, він передавав інформацію Олегу Царьову, а кремль бачив його гауляйтером Харківщини. З 2020 року Святаш має російське громадянство й, судячи з витоків, живе в Москві. Що ще відомо про політичну кар'єру Святаша — читайте на ПолітХабі.

⚠️ За викриття статків посадовців — під суд? Нардепи знову хочуть ухвалити №10242 Квартири, автівки, незадекларовані статки посадовців — саме такі історії журналісти-розслідувачі часто знаходять у державних реєстрах. Законопроєкт №10242, який повернули до порядку денного Ради цього тижня, посилює кримінальну відповідальність за поширення інформації з реєстрів під час воєнного стану. Медіарух застерігає: під загрозою опиняться журналісти та їхні джерела. Документ зареєстрували ще у 2023 році. Серед 10 його авторів — голова правоохоронного комітету Сергій Іонушас, «слуга» Максим Бужанський, а також депутати від забороненої ОПЗЖ Григорій Мамка та Суто Мамоян. У грудні 2024 року законопроєкту забракло 13 голосів. Тоді «за» голосували переважно «слуги» та групи ПЗЖМ і «Відновлення України». Тепер його намагаються ухвалити втретє. Хто ще серед авторів законопроєкту — читайте на сайті ЧЕСНО.

📢 Захист реєстрів не має ставати інструментом тиску на журналістів: заява Медіаруху Рух ЧЕСНО разом із Медіарухом та іншими медійними й громадськими організаціями закликає нардепів не підтримувати законопроєкт №10242 в оновленій редакції. Серед його авторів — голова правоохоронного комітету Сергій Іонушас, «слуга» Максим Бужанський і депутати від забороненої ОПЗЖ Григорій Мамка та Суто Мамоян. У 2024 році документу забракло 13 голосів, а цього тижня його хотіли проголосувати втретє. Держава має захищати реєстри від зламів і торгівлі даними. Але законопроєкт не відмежовує ці злочини від журналістських розслідувань. Під час воєнного стану за поширення інформації з реєстрів пропонують до п'яти років ув'язнення, а «поширенням» вважатимуть навіть безоплатну передачу даних чи публікацію у відкритому доступі. Виняток передбачено лише для викривачів корупції, але не для всіх джерел журналістів. Ми закликаємо повернути законопроєкт на доопрацювання й закріпити гарантії для журналістів та їхніх джерел.

⚠️ Рада знову може розглянути законопроєкт, який загрожує журналістам-розслідувачам До порядку денного Ради на цей тиждень повернули законопроєкт №10242 про посилення кримінальної відповідальності за поширення інформації з реєстрів. Медійники та правозахисники застерігають: він може стати інструментом для переслідування журналістів, які розповідають про незадекларовані статки, квартири й автівки посадовців. За даними ЦПК, за таку інформацію загрожуватиме до 8 років ув'язнення, а правоохоронці зможуть прослуховувати журналістів і їхні джерела. Цей законопроєкт уже намагалися ухвалити у грудні 2024 року, але тоді йому забракло 13 голосів. Як з'ясував Рух ЧЕСНО, «за» здебільшого голосували «слуги» (75% фракції) та група ПЗЖМ (71%). Серед авторів — голова правоохоронного комітету Сергій Іонушас і депутати від забороненої ОПЗЖ Григорій Мамка та Суто Мамоян. Детальніше — у матеріалі ЧЕСНО.