CGTAnalytics

No text

🇨🇳🇷🇺🧵 Китай продає Росії оптоволокно для дронів на 100 км: залежність, яка працює в обидва боки Китайська компанія Jiangxi Guangbo Optoelectronic Technology пропонує на російських виставках котушки з оптоволокном для дронів довжиною 70, 80 і 100 км, а також обладнання для намотування. 💵Ціна 300 юанів за кілометр, тобто котушка на 100 км коштує близько 30 тисяч юанів, або приблизно 4,5 тисячі доларів. Динаміка тут показова. Навесні 2025 року типова дальність волоконних FPV становила 10-20 км, на початку 2026 року мова вже йшла про 40 км, а 50 км стали звичайним показником. Тепер ринок пропонує 70-100 км. Тобто швидко зростає саме та технологія, яка не залежить від РЕБ. 🇷🇺⚡️Єдиний російський завод оптоволокна, Optic Fiber Systems у Саранську, потужністю близько 4 млн км на рік, зупинився навесні 2025 року після ударів українських дронів і досі не працює. Відтоді все волокно Росія імпортує з Китаю, а попит змусив постачальників підвищити ціну стандартного волокна з 16 до 40 юанів за кілометр. За оцінками, тільки у 2025 році Росія спожила близько 10% світового виробництва проти менш ніж 1% раніше. 🔫Але довша котушка додає ваги, знижує швидкість і маневровість, обмежує масу бойової частини. Висота польоту таких дронів лише 2-4 метри, швидкість близько 40-50 км/год. З економіки теж випливає висновок: котушка за 4,5 тисячі доларів коштує дорожче за багато самих FPV, тож 100-кілометрові версії мають сенс для вузького кола цінних цілей і розвідки, а не для масового застосування. ❗️При цьому Пекін декларує нейтралітет і водночас обмежує експорт готових дронів до України та Заходу, але компоненти й тепер обладнання для виробництва вільно йдуть до Росії. Це зміцнює залежність Москви від одного постачальника. З одного боку, вона отримує дальність, з іншого, Китай отримує важіль впливу на ціну та темп постачань. 🔫 CGTAnalytics

No text

🇨🇳✈️Китай розподіляє «очі» та «мозок» авіації: радар у крилі й другий пілот для дронів ▪️Дві новини за останні дні складаються в одну тенденцію. У жовтні дослідники інституту AVIC Chengdu, який розробляє J-20, опублікували статтю про радіолокаційну антену, вбудовану прямо в крило. ▪️Паралельно китайські державні ЗМІ розповіли про двомісний J-20S, у якому другий член екіпажу керує безпілотниками, обробляє дані з кількох платформ і допомагає з плануванням ударів по наземних і морських цілях. ➡️Тут більше не про реальні випробування та розробки, а про дослідницькі рішення. Подібні рішення вже є на Су-35 і Су-57, але даних про їхню реальну ефективність мало. Тонке крило обмежує місце під модулі антени, живлення та охолодження, тож дальність виявлення буде нижчою, ніж у станцій із куполом на кшталт KJ-3000. Проте напрямок очевидний. Класична схема спирається на кілька дорогих і помітних літаків ДРЛВ, які потребують аеродромів і є пріоритетною ціллю противника. ➡️Китай рухається до розподіленого сенсора: частина функцій переходить до багатьох порівняно дешевих платформ, а пілотований винищувач стає командним вузлом, що тримається далі від зони ППО. Роль безпілотників очевидна: розвідка випромінювань, РЕБ, обман ППО й, залежно від типу, пуск зброї. J-20 з GJ-11 уже літали разом, а у листопаді 2025 року ВПС НОАК оприлюднили кадри стелс-дрона у строю з J-20 і J-16D. ❗️Ціна такої схеми в зв'язку. Чим більше сенсорів у мережі, тим критичнішими стають канали передачі даних і стійкість до РЕБ, а також геометрія розташування й навантаження на оператора. 🔫 CGTAnalytics

🇷🇺🇦🇿Росія пропонує Баку «Панцирь-С1»: ставка на ремонтну базу важливіша за ракетну угоду Директор ФСВТС Дмитро Шугаєв заявив, що Москва розраховує домовитися з Азербайджаном про постачання ЗРГК «Панцирь-С1». Переговори йшли на ADEX-2026 у Баку. Терміни, кількість комплексів і вартість не розголошуються. Другий напрям уже оформлений як окрема програма: російські фахівці братимуть участь у будівництві та модернізації майстерень з ремонту бронетехніки азербайджанської армії. ➡️Щоб оцінити вагу цієї новини, треба подивитися на структуру закупівель Баку. За даними SIPRI, у 2012-2016 роках на Росію припадало 69% імпорту, а у 2015-2019 роках вже лише 31%, тоді як Ізраїль мав 60% і досяг 69% у 2016-2020 роках. 🇹🇷🇵🇰🇨🇳🇮🇱Сьогодні Баку купує у Туреччини, Пакистану, Китаю й Ізраїлю, а власна оборонна промисловість показує на виставках БпЛА, наземного робота SİQR та броньовики ITX-15M. На ADEX цього року було понад 200 компаній із 20+ країн, Туреччина підписала контракти на понад 500 млн доларів, а ASELSAN відкриває завод у Нахічевані. Китайську HQ-9B (FD-2000B) уже показували на параді. Росія для Азербайджану більше не постачальник за замовчуванням, а один із кількох. ⬇️Для Москви це частина ширшої проблеми: її частка на світовому ринку зброї за 2020-2024 роки впала з 21% до 7,8%, тож будь-який клієнт, що залишився, важливий. ❗️Але саме уламок ракети «Панцирь-С1» азербайджанські фахівці знайшли в збитому у грудні 2024 року пасажирському Embraer авіакомпанії AZAL. Після кризи й вибачень Путіна восени 2025 року відносини вирівнялися, а пропозиція цього комплексу виглядає спробою закрити питання через військово-технічну співпрацю. Для Баку «Панцирь» міг би закрити нішу ближньої ППО й протидронової оборони поряд із «Тор-М2», але зараз це лише потенційна закупівля. 🔫 CGTAnalytics

🇷🇺✈️ МіГ-35 на службі протидронової оборони. Ознака нестачі засобів, а не нової спроможності Росія залучає винищувачі МіГ-35 для перехоплення українських далекобійних безпілотників. Підставою стало фото з кабіни літака під час нібито такого вильоту. Про схожі випадки навколо Москви говорили ще в травні 2025 року, але тоді підтверджень було ще менше. ↘️Таких літаків вважають лише шість, і всі вони належать до дослідно-передсерійної партії, виготовленої у 2018-2023 роках, два з них навчальні МіГ-35УБ. Серійного виробництва немає, експортних замовлень теж. Якщо їх справді піднімають проти дронів, це означає, що в Росії бракує звичайних інструментів для цього завдання. Логіка вибору зрозуміла. МіГ-35 найдешевший в експлуатації серед сучасних російських винищувачів, має гармату, високу маневровість і РЛС з АФАR (за російськими даними, до 30 цілей на 160 км, вогонь по шести). ➡️Але проблеми очевидні. Витрата ресурсу сучасного літака на малий дешевий дрон дає невигідний обмін, а використання ракет «повітря-повітря» по таких цілях ще гірше. ➡️Крім того, маловисотні дрони вночі складно виявити власним радаром, тож потрібне цілевказання зі сторони, зокрема від А-50У. Шість літаків не закриють таку територію: навіть якщо кожен виліт результативний, їхній внесок буде символічним. 💰Є й комерційний підтекст. Рідкісний тип, якому бракує замовників, добре вписується в рекламу «бойового застосування», і така інформація, найімовірніше, використовуватиметься для просування літака на експорт. 🔫 CGTAnalytics

No text

🇮🇷🇺🇸Ормузька протока. Іранські міни на корпусі та заява CENTCOM про безпеку У четвер у Ормузькій протоці було підірвано танкер Louise 1. До судна підійшов невеликий катер і закріпив на борту, вище ватерлінії, два вибухові пристрої. Вибух спричинив пожежу в машинному відділенні. Йдеться про магнітні міни іранського виробництва, Тегеран свою причетність не коментував. 💥Інцидент відбувся в день, коли командувач CENTCOM адмірал Купер повідомив, що основні маршрути протоки очищені від морських мін, а флот Ірану знищений на початку року. Обидва твердження можуть бути правдивими одночасно, адже це різні загрози. ➡️Протимінні заходи розраховані на дно та якірні міни, тоді як невеликий катер у щільному потоці суден здатний підійти до борту, встановити заряд і вийти з району за лічені хвилини. Засоби патрулювання, зокрема безекіпажні катери, цього практично не перекривають. ➡️Метою таких дій, імовірно, є не втрата судна, а тиск на ринок і судноплавство. Судно залишилося на плаву, але зросли страхові ставки, а ціна нафти марки Brent перевищила 117 доларів за барель, найвищий рівень за понад чотири роки. Жовтень став рекордним за кількістю атак: 28 підтверджених і заявлених випадків, а з початку війни 28 лютого їх уже 113. ⛳️Паралельно тривають приготування до можливого нового раунду ударів. Операція може тривати близько трьох діб і зачепити ядерні об'єкти, активи режиму та енергетичну інфраструктуру. До регіону прямують авіаносна група «Теодор Рузвельт» і десантна група з 13-м експедиційним корпусом морської піхоти, а до Ізраїлю передислоковують додаткову батарею Patriot. 🔫 CGTAnalytics

🇰🇵🚀Північна Корея лякає Південну касетними боєголовками 31 жовтня КНДР випробувала касетну боєголовку «Стандарт-2» для тактичних балістичних ракет. Заявляють, що вона накриває 12-13 гектарів, це десь півтора десятка футбольних полів. Судячи з усього, вперше таку ракету запустили з колісної пускової установки. ➡️Тут цікава не сама боєголовка, ракети з касетними частинами Пхеньян показував і в квітні. Цікаве те, що за словами керівника Ракетного управління, до кінця року війська матимуть чотири типи касетних боєголовок на вибір, під різні цілі. Тобто це вже не окремий тест, а налагодження серійного виробництва та підготовка до застосування. ⛳️Для чого вони потрібні, зрозуміло. Касетний заряд не пробиває бункери, він накриває площу: аеродроми, позиції артилерії, скупчення техніки і людей. Тобто саме те, що на Корейському півострові лежить поруч і щільно. Ні Північна, ні Південна Корея не підписали конвенцію про заборону касетних боєприпасів, тож юридичних гальм тут нема. ➡️Є ще дрібниця, яку не варто пропускати. Генштаб Південної Кореї цього разу не оголосив про пуск того ж дня, хоча зазвичай робить це майже в реальному часі. Пояснюють тим, що ракета летіла недалеко й низько, і спершу хотіли розібратися, що саме це було. Низька траєкторія якраз і ускладнює швидку класифікацію цілі, а це вже проблема для системи раннього попередження. ❗️І ще контекст: за два дні до цього КНДР випустила близько десятка балістичних ракет з Вонсана під час демонстрації вогневої потужності, прив'язаної до виставки дронів. Тобто реактивна артилерія, дрони і касетні боєголовки подаються як єдиний набір. Враховуючи, що північнокорейські ракети вже використовують в Україні, не виключено, що Москву такі розробки цікавлять не менше за Пхеньян. 🔫 CGTAnalytics

🚢🇷🇺Російський «Петро Великий» залишає стрій, а флот лишається без запасного важкого корабля Спеціальна комісія попередньо дійшла висновку, що атомний крейсер «Петро Великий» відновленню не підлягає через знос. Остаточного рішення немає, Міноборони й ВМФ не коментують. ➡️Вийшла класична історія про те, як усе зробили у неправильному порядку. «Севмаш» може тримати в ремонті лише один крейсер цього проєкту, тож «Петра Великого» відклали до того, як закінчать з «Адміралом Нахімовим». Тільки «Нахімов» мав вийти ще 2018 року, а вийшов майже на вісім років пізніше, та ще й коштував удвічі більше, понад 200 млрд рублів. Поки чекали, у «Петра» закінчився ресурс. «Ушаков» і «Лазарев» давно списані, плани повернути всі чотири скасовані. 🛑Тепер усе тримається на одному кораблі. «Нахімов» на фінальних випробуваннях, у Сєвєроморську з червня, але до складу флоту його ще не ввели. Заявляють про 80 з гаком пускових осередків під «Калібр», «Онікс» і «Циркон». Тільки «Циркон» поки офіційно стоїть на озброєнні лише на фрегатах типу «Горшков», тож як усе це спрацює саме на крейсері, ніхто не бачив. Потрібно розуміти дві речі: ❗️Північний флот зберігає головне завдання захищати «бастіон» для підводних човнів зі стратегічними ракетами в Баренцевому морі, тож крейсер, найімовірніше, використовуватимуть як керівний корабель поблизу рідних вод, а не як ударну одиницю для далеких походів. Досвід «Москви» 2022 року навчив Москву берегти великі кораблі. ❗️Єдиний великий корабель означає єдину точку збою, адже втрата чи тривалий ремонт «Нахімова» залишить флот без важкого символу та без резерву. Додайте авіаносець «Адмірал Кузнєцов», який з 2017 року перебуває в ремонті, і виходить, що еру великих надводних кораблів у Росії закривають не рішення, а промислові обмеження. 🔫 CGTAnalytics