Posts of Борис Філатов

No text

No text

Іноді я ловлю себе на думці, що в мене не лишилося вже ані моральних, ані фізичних сил чи бодай слів, щоб описати весь жах того, що відбувається. Мабуть, мені слід було б повідомити протокольно-казенною мовою: «Сьогодні провів робочу нараду з колективом філії 16-ї лікарні у Придніпровську. Визначилися з шляхами реконструкції та відновлення будівлі після чергового російського обстрілу». Та я не можу писати про нашу зустріч так. Моє серце рветься на шмаття після того, що накоїли тут нелюди. … Скільки років ми відроджували цю лікарню… Ми — це всі ми. І міська влада, і депутати міськради, і держава, і сама лікарня, і навіть Червоний Хрест Люксембургу. Ремонтували, купували нове обладнання, розвивали паліативну допомогу, мріяли та будували плани на майбутнє. Усе пішло прахом… … Проте ні. Коли я порівнюю «вчора» та «сьогодні», то бачу, як багато комунальники та лікарі зробили буквально за добу. Медики кажуть мені: «Борисе Альбертовичу, ми всі без винятку готові працювати. Навіть із забитими вікнами і без даху. Зробіть лише скоріше це / оце і це, та головне — врятуйте наш рентген». І я розумію, що не маю права навіть на хвилину слабкості. Що за мною стоять люди. Десятки, сотні тисяч людей, котрі вивозять на собі увесь цей жах. І що я — лишень коліщатко всередині цього величезного механізму. Маленьке, ніяке не «потужне» і не «незламне» коліщатко. Коліщатко, яке просто повинно зчепити зуби. До крові з ясен.

No text

No text

Останніх двох пацієнтів щойно вивезли з понівеченого хоспісу. Люди потрохи оговтуються від пережитого. Тамтешній лікарі і медсестри, попри стрес, також стали до праці в інших відділеннях та лікарнях. … Скло й уламки з палат приберуть. Як і речі, всілякі маленькі дрібниці, до яких, на жаль, вже нікому немає діла. Бо росія здатна нести лише спустошення.

No text

No text

No text

No text

No text

No text

No text

No text

No text

Ще по наслідкам російських атак. Майже пів сотні невиліковно хворих пацієнтів із розбитого хоспісу нині перевозять до інших міських лікарень. Найстаршому з них — 90 років. Лише нещодавно місто відремонтувало тут палати та решту медпростору. Ну бо і для дніпрян, і для наших переселенців це одне з небагатьох місць, де надають допомогу та піклування такого профілю. Тепер усе це знищено російською ракетою. … Загалом у Дніпрі понівечені та напівзруйновані 20 житлових будинків. Зачепило гімназію, дитячий садок, музичну школу, бібліотеку, палац культури «Енергетик» та амбулаторію Світового банку. Загалом потрощено більше 1 тисячі вікон, подекуди вирвані двері та батареї. Пошкоджено також водозабір, тож у так званій старій частині Придніпровська немає води. Наразі шукаємо технічне рішення. На місці комунальники, благодійники, представники міських служб. Усі працюють. Але це — суцільний жах.

No text

Я розумію, що зараз порушую етику. На відміну від деяких «діячів», я ніколи не дозволяв собі піаритися на хворих та поранених. Але я хочу, щоб зараз ці фото побачило як можна більше людей. Особливо політиків та дипломатів. Особливо за кордоном. Це - дніпровський хоспіс. Це - літні смертельно хворі люди. Це - російська ракета. … Весь світ повинен це побачити.

В Самарському районі, окрім ТЕЦ, є влучання в житловий квартал та відділ поліції. Також поневічена лікарня. … Вся подальша інформаці від ОВА

No text

No text

Мав зустріч з одним із головних координаторів Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні Салімом Муссою та його колегами. Поговорили у сховищі, бо інакше зараз ніяк. … Із основного — місто готове всебічно сприяти їхній ініціативі безкоштовних гарячих обідів для людей, що живуть в умовах загроз блекаутів і відключень. Усіх — незалежно від віку чи статусу. ООН готова забезпечувати понад 50 тисяч порцій гарячого харчування щодня протягом зимового періоду. Решта деталей буде незабаром. … По-перше. Це посилить зусилля Дніпра, який вже котрий рік забезпечує такими обідами і наборами продуктів харчування тисячі людей — наших підопічних у терцентрах та переселенців. По-друге. Будь-яке сприяння наших міжнародних партнерів чи світових гуманітарних місій це не лише про залучення ресурсів, що будуть корисні людям тут, у Дніпрі. Це також про додаткову можливість розповідати правду про цю війну і про все, що змушений переживати Дніпро. Надто у ці надскладні тижні.

По-перше, я хочу вибачитися. Хоча я ні в чому не винний. Але я хочу вибачитися за те, що десятки тисяч людей сиділи без світла та води. Це - моя робота. Іноді, навіть тоді, коли ти не керуєш державним Укренерго та приватним ДТЕК. … По-друге, я хотів би сказати слова подяки всім без виключення енергетикам та комунальникам, а також окремо В’ячеславу Мамонову, Ігорю Маковцеву та Олегу Денисенку. Дякую вам, друзі та колеги. … По-трете, хоча майже все Місто зараз зі світлом та водою є поодинокі випадки, коли окремі будинки не мають електропостачання. Будь ласка, інформуйте аварійні служби та районі адміністраці ( або тут у коментарях ), бо можуть бути проблеми з індивідуальними шафами чи трансформаторами. … І наостанок. Я би дуже хотів, щоб ми з військовою адміністрацію розібрались, хто, коли і як брехав всі ці дні, «що все буде добре вже зараз/за годину/завтра». Бо якщо відповідальні особи зразу б казали правду, то ми та всі інші служби, реагували би зовсім по іншому…. Бо брехня вбиває. Дякую за увагу і ще раз прошу вибачення. UPD: Оскільки це допис дуже почали дуже активно обговорювати в соцмережах та інфорпросторі, то я хотів би ще раз розʼяснити очевидні речі. Тому ще дехто читає не очима, а іншими частинами тулуба. У нас у Дніпрі НЕ МАЄ жодних протиріч та непорозуміння з ОВА. Навпаки, нам РАЗОМ з ОВА потрібно розібратися, чому деякі відповідальні особи обіцяють та потім не виконують обіцяне. Бо якщо ми б розраховували на гірші сценарії, то і діяли би трошки по іншому.

Вони не звикли скаржитися на втому. Просто ні́коли. Бо, як самі кажуть, на них завжди чекають їхні бабусі та дідусі. А ще ті, кому необхідні порада і добре слово. Хто потребує асистенції й допомоги — як вимагають того стандарти й регламенти і як підказує серце. Дійсно, попри цю жахливу війну Дніпро одним із небагатьох зберіг повний спектр послуг соціального захисту — нашого єдиного простору, в який місто послідовно вкладало ресурс і розвивало його роками. Але якість і користь цього всього насправді завжди залежить від людей — співробітників соціальної сфери усіх ланок. Кожного та кожної, хто обрав цю роботу. Важку, часто виснажливу, але незамінну для десятків тисяч наших земляків і переселенців. Дякую вам, любі. За вашу професійність та людяність. За те, що піклуєтеся про найвразливіших. І попри весь навколишній жах даруєте їм тепло та надію. Бережіть себе. А місто завжди до ваших послуг.

Шановні земляки. Особливо ті, хто вже третю добу залишається без світла через російські атаки. Бачу ваші коментарі і повідомлення та розумію, що важко. Поки державна Укренерго та приватний ДТЕК вирішують проблему, у Новокодацькому, Центральному та Чечелівському районах місто разом із ДСНС розгорнуло понад 50 пунктів незламності. Тож, будь ласка, зберігайте та поширюйте ці адреси. … Так, ситуація у Новокодацькому районі потроху стабілізується. Звіти надходять кожні пів години. Утім, допоки буде необхідність, ці пункти працюватимуть. Те саме і з підвозом технічної води.

Хвилина слабкості. Пост про ідіотів. … Заздалегідь перепрошую, але навіть міський голова мільйонного міста має на таке право. Тож принагідно я хочу розповісти вам про найбільшу свою проблему. … Тим, хто давно на мене підписаний, добре відома преамбула в шапці профілю про органічну непереносимість ідіотів та бан за звернення на «ти». Вона досі російською, і я навмисно лишив її як є. Бо цей напис тут від початку існування цього акаунту. Суто мого особистого, який за роки свого існування зібрав майже 360 тисяч підписників. І, на відміну від аудиторій багатьох політиків, це все — живі, реальні люди. Але відволіклися. … Моя проблема полягає в тому, що я дійсно щиро ненавиджу ідіотів. Починаючи від певних персон в українському політикумі і аж до політики глобальної. Бо світ рухається до того, що владу в ньому поступово, але повсюдно відхапують собі ідіоти:(( Різного віку і статусу. І тому так жахають майже сторічної давнини пророцтва Шпенґлера — з його неминучим «цезаризмом», якому передує деградація політичних еліт. Бо шлях до влади ідіоти прокладають собі не самі. Їх для цього обирає суспільство. Пересічні громадяни, які ведуть до влади популістів та брехунів. … Насправді, від хлопчика, який навчився читати в 4,5 роки, до майже 55-річного чоловіка, що досі не облишив цю звичку, я на своєму шляху як Шерлок Голмс, якого ніколи не цікавило обертання Землі довкола Сонця. Бо з дитинства я поринав у енциклопедії. Потім сам читав (і читаю) лекції в університетах. Писав і захищав дисертації. Адже мені, як «позитивісту», важливі суто практичні знання. І можливість їх застосовувати. На своїй посаді насамперед. Проте навіть досвід клятих 12 років у політиці не змусив мене толерувати непробивну дурість сферичних істот у вакуумі, яким інтернет відкрив пекельне вікно можливостей. … Ти пишеш, що за роки війни треба було давно подбати про запаси води. Тебе майже ніхто не чує. Натомість зʼявляються д@вб@йоби, щоб нагадати тобі, коли саме почалася ця війна. … Ти кажеш подбати про батарейки, ліхтарі і таку-сяку їжу тривалого терміну придатності. Ідіоти розповідають тобі, що це «просто» генератори на котельнях і станціях працюють неправильно. Хоча навіть у Великій Британії розгорнули урядову загальнонаціональну кампанію, із закликом людей робити те саме. У Великій Британії (!!!), котру нині не бомблять по десять разів на день як Дніпро!!! … Ти розповідаєш, що росіяни вибили світло і електротранспорту не вистачає потужностей, а тебе повчають, мовляв, треба «просто випустити замість нього стільки ж «маршруток». Так само «просто» взяти десь мілʼярди гривень та набудувати бомбосховищ у намитих на піску житломасивах — де вода стоїть за півтора метра від поверхні. Загалом, що не візьми, то у ідіотів усе дуже «просто». Бо вони агресивні, самовпевнені та намертво просочені «експертними думками» соцмереж. … Нещодавно я мав розмову з керівником однієї залізниці, який розповів вельми показову історію. Коли під час дронової атаки одна чудова жіночка-ідіотка просто відмовилася виходити з вагону. Бо вона «купила квиток, витратила гроші і її зобов’язані доставити вчасно!». Жіночка вилаяла провідницю та побилася з начальником потягу. І тільки потім її звідти витягла поліція. … Мене справді лякає тенденція того, як ідіоти виштовхують з простору притомних людей. Бо це вже навіть не охлократія. Це — суцільне божевілля. Ідіоти «знають», як керувати / воювати / правильно відбивати атаки / лікувати / спілкуватися з міжнародною спільнотою. Вони «знають» все. … Спостерігати за тим, як це болото глибшає та засмоктує в себе все довкола, нестерпно. Але так. Це моя проблема. Я ненавиджу ідіотів. Тому до переліку нікому не потрібних порад мати адекватний запас води / їжі / речей першої необхідності у швидкому доступі додам ще резинові капці біля ліжка. Щоб, як не дай Бог, винесе вікна, не порізати ще й ноги об бите скло. Вогнегасник зайвим теж не буде. … Хвилина слабкості минула. Пішов розбиратися з наслідками чергових атак.