Посты канала Група захисту Андрія Єрмака

Без текста

Проблему, яку військові намагалися вирішити роками, за кілька місяців вдалося зрушити з місця разом з адвокатами «Адвокат+». Підрозділи Нацгвардії могли і раніше залучати іноземних добровольців на контрактну службу, але не мали власної рекрутингової інфраструктури й залежали від механізмів, створених при Міністерстві оборони. Через це рекрутинг іноземців саме до НГУ був ускладнений. Долучивши адвокатів з проєкту «Адвокат+», командування 2-го корпусу НГУ «Хартія» взялося за юридичне вирішення проблеми. Уже у вересні Уряд запустив окремий механізм рекрутингу іноземців та осіб без громадянства до Нацгвардії. У відео адвокатка Поліна Марченко пояснює, як від конкретної проблеми вдалося перейти до урядового рішення. А командир 23-го окремого штурмового полку Р.У.Г. Гамлет Авагян розповідає, як цей процес виглядав з боку підрозділу

Без текста

Арешт рахунків та відкриті виконавчі провадження – серед найпоширеніших юридичних проблем, з якими військові звертаються до «Адвокат+». Саме тому команда проєкту разом із приватними виконавцями підготувала практичний посібник «Виконавче провадження». У ньому зрозумілі алгоритми дій та десятки готових зразків заяв, клопотань і скарг. Детальніше про посібник розповідають Вадим Гатеж, член Комітету НААУ та учасник «Адвокат+», і Іван Крегул, член Асоціації приватних виконавців України та заступник голови Ради приватних виконавців Київської області. А тут можна його завантажити.

У листопаді 2022 року група Єрмака-Макфола вперше запропонувала окремий пакет IT-санкцій проти Росії. Задачі було дві. По-перше, максимально перекрити Росії доступ до IT і технологій, які підтримують її військову машину – від виробництва ракет, систем наведення та важкої техніки до супровідної інфраструктури. По-друге, обмежити доступ до технологій, які Росія використовує для кібератак, пропаганди та інформаційної війни.  Тривала робота й постійні консультації дали результат. З 12 вересня 2024 року почали діяти посилені санкції США в IT-сфері. На тлі нових обмежень великі технологічні сервіси почали ще жорсткіше згортати роботу з Росією: Notion, Slack, Miro, Microsoft - тільки частина компаній, які почали згортати співпрацю з агресором.  Це суттєво ускладнило Росії доступ до сучасних технологій, але повністю проблему не вирішило. Потрібно й далі закривати шляхи обходу санкцій і тиснути на компанії, чиї технології досі допомагають російській економіці, військовій машині та інформаційній війні.

Повернення з полону – тільки початок довгого шляху відновлення і повернення до нормального життя. На засіданні Комітету НААУ представники бригади «Рубіж» і проєкту «Адвокат+» розповіли про конкретний кейс військовослужбовця, який нещодавно повернувся з російського полону. Зараз він проходить лікування та реабілітацію, а далі постануть інші бюрократичні питання: від відновлення документів і оформлення виплат та статусів до фіксації обставин перебування в полоні й рішення щодо подальшої служби. У цьому процесі поруч із військовим і юристами бригади працює учасниця проєкту «Адвокат+» Анна Бєжанова. Задача – максимально закрити всі юридичні питання захисника і його родини, поки він відновлюється.

Без текста

Без текста

Без текста

Чотири роки тому, 3 листопада 2022 року, з російського полону повернулися 107 українських воїнів. Серед них — 74 захисники «Азовсталі», тяжкопоранені військові та боєць, який постраждав під час вибуху в Оленівській колонії. Пригадуємо, як це було.

Звільнення з військової служби — один із найпоширеніших запитів до адвокатів. І навколо цього питання досі багато міфів. Чи справді звільнитися неможливо? Чи продовжуються контракти автоматично? І чи можна подавати рапорт на звільнення лише за два місяці? Анастасія Бурковська, адвокатка та учасниця проєкту «Адвокат+», пояснює, як це працює насправді, а також представляє нове корисне узагальнення «Як реалізувати право на звільнення: узагальнення для військовослужбовців ЗСУ, призваних під час мобілізації». У матеріалі зібрані основні підстави для звільнення, порядок дій та практичні підказки для військовослужбовців. Детальніше — у відео 👆

Без текста

Без текста

Без текста

Найважливіший показник роботи «Адвокат+» – зворотний зв’язок від самих військових. На останньому засіданні Комітету НААУ майор юстиції Любомир Гуменюк із 33-ї ОМБр підкреслив, що військовослужбовці в бригаді вже знають про «Адвокат+» і розуміють, куди звертатися по юридичну допомогу. За його словами, звернення не ігноруються, а питання реально вирішуються. Лейтенант юстиції Арменак Оганесян із 2-го корпусу НГУ «Хартія» звернув увагу на інший ефект: для військових важливо мати свого адвоката, з яким вони особисто знайомі й який реально залишається на зв’язку 24/7. Це підтримує психологічно і дає відчуття, що з юридичними проблемами вони не залишаються сам на сам. Ігор Петренко з 31-ї ОМБр пояснив, чому така підтримка взагалі потрібна. Штатні юридичні служби бригад перевантажені службовими питаннями й фізично не завжди можуть займатися особистими юридичними проблемами військовослужбовців. Саме цю прогалину допомагає закривати «Адвокат+». Проєкт набирає обертів, але найцінніше тут підтвердження від самих військових, що система справді працює, дійсно корисна і ефективна.

Що відбувається, коли військовий уперше самовільно залишає службу і проти нього відкривають кримінальне провадження? Ірина Пашкевич, яка працює з 23-м окремим штурмовим полком Р.У.Г у межах «Адвокат+», розповідає про конкретний кейс військовослужбовця, який хотів перевестися з тилової частини до бойового підрозділу — саме до Р.У.Г. Через проблеми з переведенням він самовільно залишив службу, після чого його взяли під варту. Адвокатка підготувала клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, щоб він міг повернутися до служби. Детальніше — у відео 👆

Без текста

Україна, Канада та Норвегія два роки тому зібрали в Монреалі понад 70 держав і міжнародних організацій на Міністерську конференцію, присвячену одному з найважливіших пунктів української Формули миру – поверненню військовополонених, незаконно утримуваних цивільних і депортованих дітей. Українську делегацію представляв Андрій Єрмак. Головним завданням було сформувати практичну дорожню карту. Треба було домовитися, як отримувати інформацію про місцеперебування й стан людей, забезпечувати доступ міжнародних організацій до місць утримання, припиняти катування й депортації та зрештою повертати українців додому. За підсумками конференції було погоджене Монреальське зобов’язання. Це спільна рамка дій, яку підтримали десятки держав. Вона закріпила простий принцип: повернення українців, які за різних обставин утримуються Росією, – це міжнародне питання, до вирішення якого партнери готові долучатися. Наскільки такі механізми залишаються потрібними, добре видно й сьогодні. Навіть на окупованій території міжнародне залучення допомагає домовлятися про режим тиші, доступ українських представників, доставку гуманітарної допомоги та евакуацію цивільних. Такі можливості виникають завдяки складній і часто непублічній роботі. І віримо, що зрештою, зокрема за допомоги міжнародних партнерів, повернемо додому всіх.

«Адвокат+» продовжує швидко рости. Ще місяць тому проєкт працював із 31 бригадою, сьогодні їх уже 40. Так само зростає і кількість звернень. За місяць їх додалося близько сотні – загалом адвокати вже отримали 388 звернень від військових, їхніх родин та військових частин. 352 звернення вже закрито, 20 перебувають у роботі, ще 16 очікують на розгляд. Ще 12 справ віськовослужбовців адвокати отримали від Офісу військового омбудсмана, половину з них вже вдалося закрити. Далі - більше.

Сьогодні пройшло чергове засідання Комітету НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, який очолює Андрій Єрмак. Підбили підсумки роботи проєкту «Адвокат+», який уже працює з 35 військовими бригадами, заслухали зворотний зв’язок від військових та адвокатів, обговорили проблеми, які виникають після повернення з полону, питання виплат, звільнення зі служби та рекрутингу іноземців до НГУ. Також представили нові практичні матеріали для військових і їхніх родин, обговорили законодавчі пропозиції, роботу з державними органами і кейси Justice for Ukraine. Про найважливіше із засідання розкажемо окремо в наступних постах.

Чому військовому можуть відмовити у виплаті 70 тисяч гривень за виконання бойових завдань? Катерина Непийвода, представниця проєкту «Адвокат+» у 121-й ОБрТрО, пояснює, за яких умов нараховується ця винагорода, як підтверджується виконання бойових завдань і де на практиці найчастіше виникають проблеми. Команда «Адвокат+» також підготувала пропозиції щодо змін у нормативному регулюванні, щоб прибрати правову невизначеність навколо таких виплат. Детальніше – у відео 👆

Без текста

Без текста

Без текста

Три роки тому, 28 жовтня 2023 року, на Мальті відбулася третя зустріч радників із питань національної безпеки та зовнішньої політики щодо української Формули миру. Українську делегацію очолював Андрій Єрмак. Після Копенгагена та Джидди формат суттєво розширився. На Мальті зібралися представники 66 держав та міжнародних організацій, тоді як у Джидді було 42 делегації. До процесу дедалі активніше долучалися країни Азії, Африки та Латинської Америки. Черчилль свого часу застерігав від найгіршого сценарію для країни, що воює, – залишитися без союзників. Саме тому цінність цього процесу була значно ширшою за конкретні пункти Формули миру. Україна фіксувала ключові принципи – повагу до Статуту ООН, суверенітету й територіальної цілісності, неприйнятність зміни кордонів силою – і водночас збирала навколо них дедалі ширше коло держав. Такі зустрічі повертали Україну в міжнародний порядок денний і допомагали зміцнювати підтримку далеко за межами традиційного кола союзників – як у політичних колах іноземних держав, так і в суспільствах цих країн. Сьогодні дипломатичні формати вже інші, але потреба зберігати широке міжнародне коло підтримки навколо українських принципів миру нікуди не зникла, а, можливо, й стала ще більш актуальною. У цьому сенсі мальтійський формат лишається показовим прикладом того, як така коаліція має вибудовуватися.

Сьогодні команда «Адвокат+» спілкувалася з родинами військовослужбовців 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, які загинули 13 жовтня на Харківщині від рук російського загарбника, що зайшов далеко в тил. Завдання адвокатів – бути поруч там, де вони справді можуть допомогти. «Адвокат+» супроводжуватиме родини захисників, щоб вони отримали всі належні виплати й гарантії та не витрачали сили на зайву бюрократію в момент, коли їм і без того надзвичайно важко. Ще раз висловлюємо щирі співчуття близьким загиблих воїнів. Пам’ятаємо всіх, хто віддав життя, захищаючи Україну.

Сьогодні в НААУ знову пройшли співбесіди адвокатів для «Адвокат+». До проєкту долучається все більше військових підрозділів, тому разом із масштабуванням зростає і команда адвокатів. Кандидатів співбесідують і відбирають тих, хто готовий постійно працювати з конкретним підрозділом, бути на зв’язку з військовими та їхніми родинами, за потреби виїжджати безпосередньо до них і вести юридичні питання на постійній основі. Якщо ви адвокат і готові долучитися до проєкту – пишіть на [email protected]!

В п’ятницю ще 270 українських захисників повернулися додому з російського полону. Особливо раді за «Спартан», «Рубіж» і 72 бригаду, з якими співпрацює команда проєкту «Адвокат+», – серед звільнених є їхні побратими. Попереду відновлення, зустрічі з рідними і повернення до життя після полону. Команда «Адвокат+» готова підтримати звільнених військових та їхні родини і допомогти з юридичними питаннями, які виникатимуть! Вітаємо вдома кожного! Чекаємо на всіх, хто ще залишається в російській неволі.

Зібрали чотири практичні посібники, підготовлені Комітетом НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, який очолює Андрій Єрмак. У них — пояснення прав, переліки документів і покрокові алгоритми дій. 📄 Для військовослужбовців — оформлення поранення, відпустка для лікування, виплати, статус УБД та житлові питання. 📄 Для родин зниклих безвісти, полонених і загиблих військових — куди звертатися, як оформити грошову допомогу та пільги, вирішити питання опіки над майном. 📄 Для військовослужбовців Національної гвардії — відпустки, переведення, ВЛК та грошова допомога. Підготовлений спільно з НГУ. 📄 Для ветеранів війни — що робити в разі відмови у статусі, виплатах чи житловій компенсації, а також трудові права після служби. Підготовлений спільно з Мінветеранів. Збережіть собі та передайте тим, кому ці матеріали можуть допомогти.

Виплата в один мільйон гривень для військових до 25 років має кілька важливих нюансів. Вадим Гатеж, учасник проєкту «Адвокат+», пояснює, хто зберігає право на виплату після 25 років, у яких випадках можна отримати повну суму без шести місяців служби, як рахують бойові дні та через що можуть відмовити у виплаті.