Юрій Богданов

Про «мирні перемовини», повторимо очевидне В Путіні давно боряться два стани: 1. Він дуже хоче бути як Петро Перший, вибудовувач імперії. 2. Він дуже не хоче бути як Ніколай ІІ, якого розстріляли власні піддані. Після колапсу системи.  Мирні перемовини реалістичні тоді, коли друге він буде вважати набагато більш близьким ніж перше. Не коли друге буде обʼєктивно ближче. Це вже так. А коли у Путіна в голові буде саме таке сприйняття.  Враховуючи що Путін значною мірою живе у вигаданому світі доповідей і зламаного механізму зворотнього звʼязку реальність і його сприйняття давно і далеко розійшлися.  Дональд Трамп і фальшиві доповіді з фронду за цей рік зробили все можливе, щоб Путін знову повірив у перше. А Сили оборони і Україна в цілому - щоб у друге.  Тому у ніякі результативні перемовини у листопаді і ніякий мир взимку причин вірити особливих немає. Тільки якщо ми не знаємо чогось про ступень відчаю росіян і Путіна особисто. Бо в Путіна в голові скоріше спроба ескалації проти Європи і мрії нас усіх “заморозити”, а не мир. Бо жити в світі ілюзій диктатору простіше і приємніше. А щодо реалістичних умов миру - вони лишаються стабільними. Імплементувати можна лише заморозку по лінії фронту, і то при наявності незалежного контролю. Який США забезпечити не можуть, наприклад, бо в них лапки. Бонусом до заморозки можуть йти окремі пункти, які відносно нескладно імплементувати. Наприклад, як гарантія, відновлення експорту російського газу через територію України. Але і це наразі не на столі.   Люди, які продають вам шось інше - просто торгують вашими емоціями. Бо складні формули неможливо імплементувати при поточному рівні недовіри сторін одна до одної і відсутності того, хто може складні домовленості прогарантувати і змусити виконати.  Такі от справи. 

Будь-які заяви Трампа треба сприймати вже не як заяви державного прости господи діяча (бо зрадив він вже і своїй державі, не те що Україну), не як заяви політика, що хоче виграти вибори (він їх вже не виграє), а як зізнання у власних злочинах і співучасті в злочинах Путіна у прямому ефірі. Більшість українців це переживе і згадає все. І американцям, і росіянам. Шкода тільки, що Ангеліна, 1 рік, Харків, вже цього не побачить.

У відновлення роботи старлінку і оповіщення (так, це вже очевидно) заслуги належать: № 1. Українській дипломатії і особисто президенту, які розгорнули кампанію дуже ввічливого шеймінгу рудої мавпи і його виродженого оточення (господи, дякую що зараз я можу не стримуватись в оцінках), що дуже погано впливає на їх і так сумні рейтинги.  № 2. Адекватним представникам республіканської партії і демократам, які вже були не такими ввічливим як українська дипломатія і президент.  № 3. Американським виборцям, які навіть у своїх найбільш специфічних групах (МАГА, наприклад) мінімум в 10 разів частіше підтримують Україну ніж Росію.  Так, все це нам нагадує дві речі. Перша - спроби домовитись з Трампом як з нормальною людиною чи традиційним політиком приречені, бо він не є нормальною людиною і не є традиційним політиком. Друге - чим слабший Трамп, тим менше українців загине через його нестримне бажання врятувати Путіна.  Так, не варто забувати, що дії Трампа і його адміністрації буквально посприяли смерті наших з вами друзів і знайомих. Це і українським фанатам варто памʼятати.  І, звісно, враховуючи наскільки Трамп успішний в усьому, зрештою Путіна він не врятує. Тому шкоду від нього треба мінімізувати. Це буквально рятує життя.  Дякую усім хто це робить.

Без текста

Донні-ефект.