Шо, так Важко? 🤘🇺🇦

PERFECT SUFFERING - Imperial Majesty (ep, 2026) О, новий гурт Perfect Suffering зі Штатів з добрячою порцією смертельного металу. Звучать важко, втілюють класичний підхід до бруталу, з дещо відчутним впливом старого режиму з Флориди та Нью-Йорку. Точно завдає важких ударів рифами, лютою та дещо розхлябаною ритм-секцією, яка так і прагне в середній темп і м'ясні брейки. Та, на додачу, з монструозним гримлячим вокалом який то гроулить, то ричить. Реліз точно запам'ятається як хороша робота, з гарним міксом з бластів, потужних грувів і детвого качу. Співзвучні: Suffocation, Broken Hope, Dehumanized, Infernal Torment 🥝SPOTIFY 🍅YT MUSIC 🍎APPLE

MINISTRY - Hate To Go - Take Out Or Delivery (2026) Дідо Йоргенсен ся ніяк не вспокоїть і продовжує записувати і видавати свої індустріальні металізовані протести проти всього поганого. Нічого принципово нового не робить, ніби вже все давно сказано. Разом з тим, всім отим сказаним, чоловік і його гурт геть не схильні до самоповторення та кожного разу, на основі дуже багатого досвіду, пропонують щось що звучить зрозуміло і відомо, але трошки не так як завжди. За що і дякую. Співзвучні: Prong, Die Krupps, White Zombie, Fear Factory > 2024 - Hopiumforthemasses ⚡️СЛУХАТИ

🇺🇦НЕЙМОВІРА/НЕТРІ - :іскра: (спліт, 2026) На дворі осінь, тобто погода з кожним днем все більш підходяща для різної малорадісної та меланхолійної музики. На приклад отаке нетипове скрімо. Записано це діло переважно в Києві та Ковелі (барабани, тематично, в Канаді). Автор сильно надихався культурою та музикою канадійської каскадії, і вміло їх поєднав з сильним емоційним скрімо. В результаті вийшла справді дуже атмосферна, навіть сюрреалістична музика. Сира, але тепла, як вогнище розпалене на засніженій горі. Даний музикант в атмосферу вміє, що видно теж в іншому його проєті Høstvind, який колись теж отримав у нас рецензію. Хай довге інтро з народними інструментами інуїтів вас не лякає, бо реліз хороший та цікавий. Співзвучні: Flaming Ouroboros, Alda, Agalloch, Panopticon BANDCAMP

🇺🇦 DRILL SERGEANT - Drill Sergeant (2026) Не очікувано, другу половину довгої службової п'ятниці допомагають забарвити важкими звуками київські хлопаки зі своїм бітдауном/трошки металічним хардкором. Музика, принципово не нова, нічим не краща, але, що важливо, й нічим не гірша від іноземних козаків. Не знаю чи це у мене вже проф.деформація чи шо, але мені так і хочеться назву банди перекладати як "інструктор з бзвп" 🤦‍♂️ Співзвучні: Punishment Protocol, Chianbound, Hate Hearts ⚡️СЛУХАТИ

SARCATOR - The Ones We Follow (2026) Ще рік тому, з альбомом Swarming Angels & Flies, шведські юнаки Sarcator не шукали нічого нового, а завзято шпіляли хороший, технічний, доволі почорнілий треш. The Ones We Follow ознаменував музичний пошук. Спроби вплести естетику Дикого Сходу США другої половини 19-го сторіччя, якійсь ковбойські атрибути, на ряду з тим щось готичне в дусі односельчан Tribulation, коли та самі проходили значні зміни в музиці в період 2013-2018 рр. Співзвучні: Kreator, Hellripper, > 2025 - Swarming Angels & Flies ⛓The Ones We Follow

🗓 27.10.1985 CELTIC FROST - To Mega Therion Навіть через стільки років To Mega Therion — справді дивне явище в рамках альбому. Це вже не зовсім треш, адже тут з’являються елементи дум-металу. Ще не дет-метал чи блек — тоді вони ще існували в занадто примітивній формі. Цей альбом — щось цілком самобутнє, і ніщо інше на нього не схоже. Том Г. Ворріор — майстер риффінгу і партій що водночас здаються і доісторичними, і чужорідними. В купі з його дивними налаштуваннями звуку гітари - глухий, пульсуючий звук, наче мігрені. Доповнено відстороненою та містичною атмосферою, оркеструванням з доволі нетиповим підходом до аранжування. To Mega Therion дійсно важко описувати. Це звучить ніби Ріхард Вагнер наслухався Voivod та Venom та вирішив спробувати свої сили у важкій музиці. Альбом який вплинув на безліч музикантів. Альбом який досі звучить як саундтрек до чиїхось галюцинацій. > 1984 - Morbid Tales (ep) 🍑YOUTUBE 🍅YT MUSIC 🍎APPLE 🥝SPOTIFY

CRITICAL DEFIANCE - Rivers of Blood (2026) Колись про цих чилійців я писав що поважаю коли гурт оздоблює свій треш технічною грою. Навіть коли в їх музиці немає принципово нового. Так ось, крайній Rivers of Blood не просто технічний старомодний треш. За кілька останніх років CD дуже змістовно переглянули своє наповнення і стали підходити до композиції креативніше та різноманітніше, при тій умові що вони й далі лишають в рамках трешу. Коктейль з еклектичного трешу, що ввібрав елементи дету і блеку та приправлений мелодизмом класичного хеві — і все це з механічною точністю. Вступні протяжні ноти й гітарні пасажі, що нагадують відлуння сирен, створюють атмосферу, яка, залежно від трека відсилає то до творчості Dissection, то до Bathory кінця 80-х, підкреслюючи войовничий та водночас відверто зловісний характер музики. Це лише один із багатьох прикладів того, як Critical Defiance роблять несподіваний творчий поворот — ніби прагнучи продемонструвати не лише свій смак і впливи, що сформували їхній стиль, а й майстерність поєднання цих різнорідних елементів у цілісний музичний продукт. Недоліком мені виглядає тільки обкладинка, частини історій на якій швидше посилаються на лірику альбому, а не музику і може скластись хибне враження. Співзвучні: Ripper, Kreator, Dark Angel, Demoniac > 2024 - The Search Won't Fall​.​.​. > 2022 - No Life Forms 🍐BANDCAMP 🍑YOUTUBE 🍅YT MUSIC 🍎APPLE 🥝SPOTIFY

🗓 26.10.1998 NAPALM DEATH - Words from the Exit Wound Words from the Exit Wound став останнім в умовному триптиху пошуків нового, разом з Diatribes який був напряму пов'язаний з індустріальними експериментами басиста та Inside the Torn Apart до створення та в процесі якого гурт був на грані розвалу і назва сама свідчить (навіть Барні не надовго пішов тоді з ND). У звучанні тоді переважав не надто екстремальний дез/грув-метал, для якого були характерні масивність, агресивний ґровл (типовий для Барні — «ведмежий» і дещо недбалий), чіткі гітарні партії з непоганими мелодіями, а також значна частка матеріалу в середньому темпі. Іронічно, що завершуючи період пошуку, альбом був хоч і досить добротний, та сенсі якості та новин буквально нічого нового не вніс і став більш-менш логічним продовженням Inside the Torn Apart. > 2020 - Throes of Joy in the Jaws of Defeatism 🍐BANDCAMP 🍑YOUTUBE 🍅YT MUSIC 🍎APPLE 🥝SPOTIFY

SPEARHEAD - Into the Killing Field (ep, 2026) Навіть пояснювати нічого не треба. Bolt Thrower головного мозку. 1 своя пісня + три килими на нетлінні шлягери. Не зрозуміло поки чи це разова акція, чи буде довготривалий триб'ют-гурт. 🍐BANDCAMP 🍑YOUTUBE 🍅YT MUSIC 🍎APPLE 🥝SPOTIFY

🇺🇦/🇳🇱 VERSES OF SEVERANCE - Serpents of the North (EP, 2026) Ось і обіцяний мініальбом нідерландсько-українського гурту Verses of Severance. Перший і титульний трек Serpents of the North починається як майже повноцінний блек і в принципі до кінця так і продовжується. Мелодійний, зі згаданим у попередній рецензії фолковим присмаком. Енергійний та гарний початок. Друга композиція вже трішки сповільнюється. Він більш гнітюче важкий, дещо одноманітний, але й з більшою долею саме приреченого металу. Останній трек це вже обговорений Chalice - по настрою своєрідне поєднання попередніх двох і одночасно чудовий, довгий підсумок релізу. Все зроблено толково і слухається приємо. ЗМІЇ ПІВНОЧІ