Tregubov's Purrple Chamber

В чому хрипотня. За кілька діб цю конкретну ситуацію розберуть до ниточок. Буде поширено, що це був звичайний пункт тимчасового перебування для БРЕЗовців та повернувшихся з СЗЧ. Буде з'ясовано, хто ті хлопці, які вирішили з нього дати дьору і підключили спеціалістів зі скандалів. Якщо пощастить, може, їх і встигнуть взяти. Буде з'ясовано, що це за "група визволителів з катівень", скільки коштували її послуги та скільки попереднього дрібного криміналу на цих достойниках. Буде з'ясовано, що за довбограї збіглися на їхній клич. Дуже сподіваюсь, що буде з'ясовано та опубліковано, хто тато того малолітнього довбоклюя. Але. Вже по всіх ботмережах світу розкручено "фото маленького Ісусика, що його злі азовці кілька місяців катували в підземеллі". Всіх. Вже до парламентськіх шісток Кремля типу AfD дійшло. І найстрашніше, що це не була потужна операція росіян. Це тупо декілька утирків найняли декілька ушльопків, в результаті чого сотні тисяч білок-істеричок побігали в істериці по стелі. Кремль вже прийшов на готове. Шановна служба з трьох літер. Я хір його знає, як ви водночас проводите безпрецедентні в світових масштабах операції та пройобуєте таке на околиці Києва. Версії, власне, дві. Або у вас інтелект серед департаментів розпорошений вкрай нерівномірно. З певного досвіду готовий повірити. Або ви свідомо тут робите, тут не робите. Пора робити всюди. Щоб те, що не робиться в одному місці, не зводило нанівець те, що робиться в інших.

Прям хочеться, щоб усім, хто вчора купився на "медикиню" та "пораненого хлопчика" якусь плашечку в соціальних мережах зробили. Примусову. Щоб вони потім з якоїсь іншої теми "а от я думаю...", а ти "і давно це в вас?"

В срачах щодо зоозахисту - а точніше, собакозахисту, бо срачі щодо інших тварин складають малу частку відносно собак - є одна велика проблема. Людство давно визначилося, що людина може виправдано скалічити або вбити іншу людину в межах захисту свого життя чи життя близьких. В тій чи іншій формі цей базовий принцип зафіксовано в законодавстві будь-якої країни. З іншого боку, є пані, що люблять собак. Я не знаю, чому це фактично завжди пані, але цей гендерний розрив є очевидним. І вони часто не готові визнати, що ті самі принципи самозахисту застосовні щодо собак. Парадоксально, але багато хто бачить ситуацію саме так - деякі з них визнають це прямо, деякі вдаються до обтічних фантазій на кшталт "сам винний, що в тебе в кишені не було ковбаски та ружжа зі снодійним", але по факту так. Собака, що атакує - звісно, якщо це не йорк, а щось середніх або крупних розмірів - в плані потенційної небезпеки для життя та здоров'я подібна до людини з холодною зброєю. Проти людини, що атакує з холодною зброєю, українське законодавство дозволяє будь-яку шкоду у відповідь - це не визнається перевищенням самооборони. Якщо на тебе в темному провулку стрибне гопник Вася з заточкою, а у тебе в кишені пістолет, маєш повне законне право грохнути Васю навіть без попереджувального пострілу, якщо часу нема. Так от, якщо гопник Вася замість заточки спустить свого пітбуля Рекса, ситуація взагалі нічим не краще. Я б надав перевагу захисту від заточки. Звісно, не слід давати зоосадистам відмазуватися "вона сама напала". Питань нема. Але в ситуаціях, подібних до ситуації з київським патрульним - вибачте, якби на місці пса був двоногий довбанько, розклад би не змінився. Навіть медичну допомогу слід надавати лише тоді, коли переконався у тому, що опонент не спробує повторно атакувати тебе в процесі. Нормально - вимагати шанобливого ставлення до тварин. Можна довго дискутувати щодо співставності цінності життя та здоров'я собаки та людини. Але вимагати до собаки привілеїв більше, ніж до двоногого - вибачте, певно, вже забагато.

А в чому проблема, що на Хеловін до Трампа прийшли діточки в костюмі російського солдата та російської культури? Живи мерці - дуже популярний для цього свята сюжет.

Дві новини за останні кілька днів. Перша - в Україні видавництво "Фоліо" підловили на виданні книги Умберто Еко "Сказати майже те саме", перекладеної з російської за допомогою ШІ. (окрема іронія в тому, що книга, власне, про переклад) Друга - в Росії видавництво "Ексмо" підловили на тому, що в перекладі книги Джо Хілла "Князь скорботи" всі моменти, де в негативному контексті згадуються росіяни, або пропущені (як згадки російських олігархів чи Путіна), або взагалі замінені на згадки українців. А авіаудар по мариупольському пологовому перетворився на неіснуючий авіаудар по донецькому. Аж цікаво, коли ці дві тенденції зрештою зіштовхнуться і породять книгу, де український "перекладач" просто передере російську "альтернативну версію"?

В обговоренні тексту Нойнеця про військо мертвих так яскраво проявився один великий - і кепський - принцип організації українського суспільства, що аж хочеться про нього сказати. Принцип цей можна сформулювати як "добрі справи безкарні не лишаються". От, допустимо, ви ветеран. Це означає, що ви пішли воювати і повоювали. Ви молодець. Але разом з тим у багатьох посполитих чомусь виникає до вас не стільки пошана, скільки низка додаткових соціальних вимог. Ви маєте, щонайменше, повернутися з фронту та навести лад згідно-відповідно з політичними поглядами посполитого. Іронія полягає в тому, що якщо ви не ветеран, а ухилянт, таких вимог до вас не буде. Це такий додатковий фактор полегшення життя ухилянта та тиску на мозок ветерана. Якщо ви тваринок рятуєте, вас щодня проклинатимуть, коли вам не вдаватиметься. Всіх тих, хто проходить повз, не проклинатимуть, а вас будуть. Добрі справи безкарні не лишаться. Навіть в блогах так. Якщо у вас кілька тисяч підписників, до вас будуть приходити та вимагати про щось писати. Чи у пана для цієї цілі немає власного блогу, питаєте ви? В пана є, кажуть, але ж пан не популярний блогер! Саме так. Так може, це саме тому, що пан пише про нецікаве, а тепер вимагає ще й від інших стати такими ж? Ну або ще нещодавно бачив - уявімо, що йде популярна серед хлопців гра в міряння життєвими шляхами. Хто в ній має фору зі старту? Правильно, хлоп з нікнеймом Бандерівець Лютий та прапором на аватарці. Бо він може заочно оголосити, що він ветеран всіх війн з часів античності, ще під Фермопілами персидський танк степлером підбив. А от опонент - у якого є фото, прізвище, звання та біографія - недостатньо хороший, бо на фото пляма, прізвище не таке, про знання ще треба розповісти, як присвоїли, а в біографії три рази сказав слово "цицька" та один раз посцяв повз унітаз. От і виправдовуйся тепер. Це перевертає піраміду соціальних звершень і створює парадоксальну ситуацію. Краще бути ніким і критикувати з-під плінтусу. Плінтус є надійним захистом. Якщо ж ти звідти виліз і почав щось робити, окрім затрачених зусиль, доводиться миритися з тим, що в тебе летить просто з усіх боків. Бо ж в добре обладнаній хаті плінтуси з усіх боків. І от чесно, це може виснажувати навіть більше.

РПЦ офіційно прийняла документ, згідно з яким тих нещасних, що вирішили перейти до неї з українських церков (ПЦУ, УГКЦ), слід приймати через перехрещення. Наряду з проголошенням "СВО" священною війною, це друга пряма єресь, до якої вона зараз вдається. Причому цього разу - однозначна. Пряме порушення базового канонічного права. Розумієте, питання повторного хрещення в християнстві постало - і було вирішене - ще в перші сторіччя його існування. По-перше, були низка єретичних течень та актуальне питання "як приймати тих, хто вийшов звідти вийти". По-друге, були люди, які формально зреклися християнства під тортурами та репресіями римської влади, але хотіли повернутися. В результаті ми маємо дуже чіткі та однозначні правила - і ці правила на багато століть старіші за той же Великий розкол. Згідно з Правилами Василія Великого, через хрещення приймаються лише ті, хто був охрещений в спільнотах, чия догматика принципово відрізняється від християнської. Себто - з відверто єретичних спільнот. З розкольницьких спільнот (догматичні розбіжності в яких незначні) чи самочинних зборищ (в яких взагалі нема догматичних розрізнень, а спір йде лише про підпорядкування) вірні приймаються через покаяння та причастя. Як результат, та ж РПЦ приймає без перехрещення католиків (при тому, що догматична різниця є, і помітна) і протестантів (при тому, що в них, згідно православному вченню, і священників-то нема), не кажучи вже про старообрядців. А от ПЦУ, з тією ж догматикою, чи УГКЦ (яка є частиною тієї самої католицької церкви!) - це вже, з їхнього погляду, взагалі не християни. Окремо зауважу, що здійснення повторного хрещення з точки зору православного вчення є відвертим блюзнірством. Згідно з Апостольськими правилами, священник або єпископ, який свідомо вчинив таке, підлягає автоматичному виверженню з сану. Вчора Патріарх Варфоломій звинуватив РПЦ в єресі виправдання війни. В той же день вони додали собі ще одну.

Вимбачте, це знов було сильніше за мене

Маю підозру. Полягає вона в тому, що якби Шухевич дізнався, що через його вшанування Україна недоотримує зброї, він би ініціаторів того вшанування власними руками відпиздив.

Різні бувають травми бойові! (Коалу знаю особисто, брехати не буде)