🇺🇦 Віталій Дяківнич | Полтавська ОВА

Всеукраїнська хвилина мовчання Віталій Арап Захисник народився 21 жовтня 2003 року та проживав у селі Шилівка. У родині вже були військові – його батько, Андрій Арап, добровільно став до лав Збройних Сил. Віталій, який був старшою дитиною у сім’ї, опікувався своїми п’ятьма молодшими братами та сестрами. Після закінчення Решетилівського аграрного ліцею в лютому 2023 року юнак уклав контракт на проходження військової служби в ЗСУ. Служив у 5-й окремій штурмовій бригаді на посаді стрільця-снайпера. Мав звання солдата. Воїн загинув 27 березня 2023 під час стрілецького бою  в районі Іванівського Донецької області. Вічна пам’ять Герою! Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут

❗️У Лубенському районі ворожий БпЛА впав на відкритій місцевості. Інформації щодо травмованих чи руйнувань до екстрених служб не надходило.

❗️У Камʼянопотоківській громаді Кременчуцького району БпЛА ворога впав на територію приватного домоволодіння. Пошкоджено господарчу будівлю. Станом на зараз, звернень щодо травмованих до екстрених служб не надходило. Інформація уточнюється.

❗️У Полтаві ворожий БпЛА влучив по території одного з приватних підприємств. Попередньо – без постраждалих. Інформація уточнюється.

❗️У Полтаві чутно звуки вибухів. Інформація уточнюється.

Кожен метр лінії оборони на фронті – це титанічна праця воїнів-інженерів. Вони першими заходять туди, де ще немає шляхів, і останніми залишають позиції, забезпечуючи просування наших підрозділів. Зведення фортифікаційних споруд, понтонних переправ і прокладання безпечних маршрутів – це ті кроки, які стають надійним фундаментом захисту всієї лінії оборони. Внесок інженерних військ у захист держави – неоціненний. Дякуємо кожному і кожній за мужність та залізну витримку, самовідданість та високий професіоналізм. Пам'ятаємо полеглих Героїв, які віддали найдорожче – своє життя за волю та незалежність країни. Слава Україні! Героям слава!

❗️У Лохвицькій громаді Миргородського району зафіксовано падіння ворожого БпЛА на відкритій місцевості. Вибуховою хвилею пошкоджено скління вікон прилеглого будинку та господарчої споруди. Звернень щодо травмованих до екстрених служб не надходило.

❗У Глобинській громаді Кременчуцького району зафіксовано падіння ворожого БпЛА на відкритій місцевості. Попередньо, обійшлося без постраждалих та руйнувань.

Всеукраїнська хвилина мовчання Роман Баїстий Захисник народився 23 листопада 1979 року в селі Литвяки Лубенського району. Перший клас закінчив в Алчевську Луганської області, куди переїхав разом із батьками. У 1996 році після закінчення школи проходив строкову військову службу в Національній гвардії в Чугуєві. Через півтора року повернувся додому у званні старшого сержанта. Згодом вступив на фінансово-економічний факультет Алчевського гірничо-металургійного університету. Після п’яти років навчання здобув економічну освіту та працював економістом на Алчевському металургійному комбінаті. У 2014 році після початку російської агресії проти Україи родина переїхала на Полтавщину, до рідного села Литвяки. У Лубенському районі Роман працював на заводі «Мотор Січ», у службі «Еліт» та на інших приватних підприємствах. У лютому 2022 року поїхав працювати за кордон. Однак із початком повномасштабного російського вторгнення повернувся захищати Україну: спочатку вступив до лав ТрО, а згодом долучився до ЗСУ. Служив у першому гранатометному взводі роти вогневої підтримки. Загинув воїн 15 квітня 2023 року під час мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Тоненьке Покровського району Донецької області, отримавши смертельні поранення. Поховали захисника на місцевому кладовищі в селі Литвяки. У нього залишилися батьки, сестра, брат, дружина та діти. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Вічна пам’ять Герою! Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут

Сьогодні в Комишувасі Запорізької області від ранку намагаються врятувати людей після російських ударів авіабомбами. Увесь день повторні тривоги, загрози нових ударів. Люди знаходяться під завалами. Це був удар по будівлі школи. Занять, звісно, там вже не було: Комишуваха дуже близько до фронту. Будівлю та укриття у ній використовували для гуманітарної роботи – щопонеділка роздавали людям гуманітарну допомогу. Росіяни завдали першого удару, коли люди саме прийшли, – кілька авіабомб. Потім був повторний удар – ще авіабомби, і вже по укриттю. Підлий терористичний удар. Росіяни знову й знову доводять, що вони ненавидять Україну і все, що тут є. Якщо б Росія дійсно хотіла деескалації, то зараз, після Олешків, був такий момент, коли можна було б продовжити гуманітарні кроки. Ми пропонували це. Але Росія продовжує вбивства. Станом на цей час відомо, що двадцять шість людей загинуло. Мої співчуття рідним та близьким. П’ять людей в лікарнях. Під завалами ще люди. Рятувальні роботи будуть тривати стільки, скільки треба, щоб знайти кожного й кожну. Більшість жертв цього російського удару – саме цивільні люди, які прийшли по гуманітарну допомогу, і ті, хто прийшов вже їм на допомогу після першого удару. Росіяни знали, що це гуманітарний об’єкт фактично. Важливо, щоб світ реагував на це – на кожне вбивство росіянами наших людей, на кожен ескалаційний крок у війні.