Пломінь

🔥 Фердинанд Оссендовський «Ленін» — передзамовлення Роман-біографія, що свого часу шокував Західну Європу та перетворив його автора на особистого ворога Росії. Один із перших романів, що руйнував радянський міф про «мудрого вождя». Перед читачем постає живий, але страшний портрет Володимира Ульянова: фанатичного, одержимого владою маніпулятора, позбавленого емпатії. Проживши перед тим багато років на території Росії, Оссендовський у міжвоєнний період став одним із тих, хто допомагав формувати на Заході об’єктивне знання про Росію і опонував засиллю радянської пропаганди. Автор майстерно препарує анатомію «червоного терору», показує залаштункові німецькі гроші, на які фінансувався більшовицький переворот, та досліджує дитячі комплекси людини, що згодом втопила в крові мільйони життів. Поява книги в 1930 році уможливила протистояння дипломатичному та торговельному зближенню ряду країн Європи з СРСР. Папа Римський Пій XI, який був свідком наступу більшовиків під час Варшавської битви 1920, надіслав особисту подяку та благословення автору. Цю книгу також активно вивчали та цитували у європейських військових академіях, аналізуючи радянську воєнну доктрину та методи діяльності радянських спецслужб. Після друку роман був суворо заборонений у СРСР, усі примірники вилучалися та знищувалися. А по смерті Оссендовського совєти ексгумували тіло з могили, аби впевнитись, що автор книги дійсно помер, а не інсценував власну загибель. Цей текст, написаний у стилі психологічного трилера та історичного розслідування, і донині вражає своєю пророчою точністю. Вона безжально зриває маски з російського тоталітаризму та допомагає зрозуміти витоки того зла, з яким українці борються до сьогодні. Ціна — 540 (600) грн. Замовити можна на нашому сайті: https://plomin.org/product/ferdynand-ossendowski-lenin/

Сьогодні — річниця смерті Жоржа Едмона Рауля Дюмезіля (1898–1986). Жорж Дюмезіль — французький філолог і дослідник історії релігій, значення праць якого для науки важко переоцінити. Він був одним із найвпливовіших представників порівняльного вивчення індоєвропейських культур. Дюмезіль досліджував міфи, епоси, пантеони богів, структуру божественних образів і суспільну організацію давніх індоєвропейських народів. Його дослідження охопили практично весь індоєвропейський світ — від Риму та Індії до Скандинавії й Осетії. Одним із його найважливіших наукових здобутків стала теорія трьох функцій індоєвропейського суспільства: сакральної влади й правосуддя, воїнської сили та родючості — у ширшому сенсі, продуктивності й добробуту. Дюмезіль доводив, що ця трифункціональна структура відображалася передусім у міфології, розподілі ролей між богами та сюжетах героїчних оповідей. Його праці докорінно змінили підходи до вивчення індоєвропейської міфології, відкривши можливість простежувати спільні культурні структури в різних народів навіть після розпаду їхньої давньої мовної та культурної спільності. У нашому видавництві вже виходила одна з ключових праць дослідника — «Мітра-Варуна. Нарис про дві індоєвропейські репрезентації суверенітету». А щойно з друку вийшла книга його учня й послідовника Жана Одрі — «Індоєвропейці». Якщо ви прагнете глибше осягнути інтелектуальну та міфологічну спадщину індоєвропейських народів, ці дві книги стануть незамінними у вашій бібліотеці. https://plomin.org/product/les-indo-europeens-jean-haudry/

Кохання, бунт, шалена амбітність і жадання слави: чи знайомі вам ці відчуття? А чи були вони вам знайомі під час юнацтва? Марія Башкірцева — українська мисткиня родом із Харківської області, вона володіла англійською, італійською, писала й міркувала французькою, а українською — колись давно в забутому побуті. Її щоденник, широко відомий закордоном і майже невідомий у нас, аж ніяк не є ані документом дівочої рефлексії про fin de siècle, ані сентиментальним романом у листах. Це хроніка титанічного, але приреченого бунту людського «Я» проти минущості буття, міщанського затишку та біологічного часу. Марія, яка у шістнадцять років мислить французькою, цитує латину, співає італійські канцони й марить Парижем, постає перед нами як чистий, дистильований субʼєкт модерної туги. https://plomin.org/bashkirtseff-fleur-exotique/

Без текста

Без текста