Посты канала Ігор Клименко

росія продовжує атакувати українську енергетичну інфраструктуру, намагаючись позбавити українців світла і тепла та знову використати зиму як інструмент тиску на цивільне населення. Лише цієї ночі ворог застосував 289 ударних безпілотників і 76 ракет різних типів. Сили оборони України збили або подавили 309 повітряних цілей. Захист критичної інфраструктури є одним із наших ключових пріоритетів. Україна розвиває власні спроможності ППО та посилює захист енергетичних об’єктів. Але наявних ресурсів, на жаль, недостатньо, щоб повністю нейтралізувати російські атаки. Жодна країна в сучасній історії не стикалася з таким масштабом повітряного терору. Тому нам потрібна подальша допомога партнерів: додаткові системи ППО, ракети-перехоплювачі та енергетична підтримка. Також, попри атаки ворога, продовжується підготовка до зимового періоду. Найближчим часом заслухаємо стан виконання Планів стійкості регіонів і громад. Важливо забезпечити роботу критичних систем і можливість швидкого відновлення після ударів. Дякую всім, хто захищає українське небо, ліквідовує наслідки атак і відновлює пошкоджену інфраструктуру. Наш ворог — росія. Ми повинні бути об’єднаними, щоб захистити людей і забезпечити стійкість держави.

Провели засідання Національного координаційного центру кібербезпеки при РНБО України (НКЦК) – ключового органу координації та контролю у сфері кібербезпеки. До роботи долучилися представники СБУ, Міністерства оборони, Генерального штабу ЗСУ, Мінцифри, Держспецзв’язку, Національної поліції, МЗС, Міністерства енергетики, розвідувальних органів і Національного банку. Президент України визначив кібербезпеку одним зі стратегічних пріоритетів, тож головне завдання – посилювати готовність держави до нових загроз, оперативно реагувати на дії ворога та розвивати власні спроможності. росія нарощує кількість кібератак, дедалі активніше використовує інструменти штучного інтелекту та синхронізує атаки в кіберпросторі з ракетно-дроновими ударами. Водночас маємо відчутний прогрес у кіберзахисті: з 2022 року загальна кількість атак зросла, але кількість критичних інцидентів зменшилася більш ніж у 50 разів. Нині Україна посідає 19-те місце в Національному індексі кібербезпеки (NCSI). Під час засідання зосередилися на чотирьох напрямах: ▪️ посилення кіберстійкості держави та протидія кібератакам з використанням ШІ ▪️ кіберзахист енергетичної інфраструктури ▪️ захист військових систем, систем управління безпілотними й роботизованими комплексами Сил оборони України та підприємств ОПК ▪️ протидія кіберзлочинності та шахрайству За кожним напрямом визначили конкретні заходи, зокрема підготовку фахівців, розвиток необхідної інфраструктури та рішень для раннього виявлення та нейтралізації загроз у кіберпросторі. Для кожного завдання визначаємо відповідальних у державних органах, щоб забезпечити контроль за виконанням і досягнення практичного результату. Напрацьовані пропозиції стануть основою для подальшого розгляду на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача. Окремо розглянули проєкт нової Стратегії кібербезпеки України. Готуємо його до внесення на засідання РНБО. Один із ключових викликів, який враховує Стратегія – стрімкий розвиток ШІ. Тому документ має передбачати розвиток спроможностей держави своєчасно виявляти й нейтралізувати нові загрози. Маємо будувати систему кібербезпеки з урахуванням не лише нинішніх ризиків, а й викликів, які можуть постати перед Україною в майбутньому.

Без текста

Днями зустрівся із Меган Моббс, керівницею благодійного фонду R.T. Weatherman Foundation, який реалізує важливі гуманітарні проєкти в Україні. Однією з головних тем розмови стало питання ідентифікації тіл загиблих українських захисників. РНБО координує роботу за цим напрямом, залучаючи державні інституції та експертів. Меган Моббс підтвердила готовність Фонду допомагати в цьому напрямку, тож ми обговорили можливості майбутньої співпраці. Також говорили про кібербезпеку та інформаційну безпеку. На тлі посилення російських загроз ці напрями потребують дедалі тіснішої взаємодії України з міжнародними партнерами. Важливо об’єднати досвід і ресурси, щоб протидіяти викликам, які виходять далеко за межі нашої держави. Дякую Меган Моббс і всій команді за системну допомогу!

Без текста

Без текста

Сьогодні маємо хороші новини для всієї України – додому повернулися 270 наших людей! Серед звільнених із полону – військовослужбовці НГУ, зокрема воїни Азова, прикордонники, тероборонівці, воїни Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, Державної спеціальної служби транспорту, а також девʼять цивільних. Більшість із них була в полоні ще з 2022 року. Значна частина потрапила в полон в Маріуполі. Також повертаються захисники з Донецького, Луганського, Харківського, Запорізького, Херсонського, Київського, Миколаївського та Чернігівського напрямків. Попереду їх чекає обстеження, лікування та реабілітація. Але найважливіше те, що вони нарешті вдома. Ми будемо поруч і забезпечимо всебічну підтримку та допомогу на кожному з етапів відновлення. Дякую Президенту України, керівнику Офісу Президента, переговорній групі, Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими та всім, хто працює над поверненням наших людей. За кожним таким обміном – довгі місяці очікування, переживання рідних і надія, яка допомагала вистояти. Продовжуємо роботу, щоб усі наші люди якнайшвидше повернулися додому!

Без текста

Без текста

Без текста

Зустрівся у Києві з делегацією НАТО на чолі з помічниками Генерального секретаря Альянсу Крістіаном Буком та Дугласом Джонсом. У нас була відверта розмова про безпекові виклики, подальші шляхи підтримки України та поглиблення співпраці з Альянсом. Вдячний НАТО та всім державам-членам за підтримку України від початку повномасштабного вторгнення. Важливо, що наші партнери розуміють: підтримка України – це найкраща відповідь на загрозу з боку росії. Одна з головних тем розмови – посилення ППО. Наголосив, що нам потрібні своєчасні й достатні поставки перехоплювачів до систем Patriot та ракет класу «повітря – повітря», щоб захищати людей, економіку і критичну інфраструктуру від російських ударів. Обговорили перспективи програми PURL. Це один із ключових механізмів отримання критично необхідного озброєння, тому важливо збільшувати фінансування програми та забезпечувати її стабільну роботу. Водночас маємо об’єднувати зусилля у сфері технологій, розвивати спільні виробництва та зміцнювати стійкість України й союзників. Дякую Крістіану Буку та Дугласу Джонсу за предметну розмову. РНБО готова до подальшої співпраці, обміну інформацією та практичним досвідом. Продовжуємо роботу над рішеннями, які посилюватимуть оборону України та нашу спільну безпеку.

21 жовтня Сили оборони України знешкодили 2250 російських окупантів. За даними Генштабу ЗСУ, це – найвищий добовий показник втрат особового складу ворога за весь період повномасштабної війни. Наші воїни міцно тримають оборону й не дають російській армії досягати поставлених цілей на полі бою. Велика вдячність кожному та кожній за цю силу! Ворог зазнає величезних втрат, а у відповідь посилює терор проти цивільного населення та критичної інфраструктури. Сьогодні вночі росія завдала масованого удару по Києву, застосувавши 21 балістичну ракету та понад 100 реактивних безпілотників. Є загиблі та десятки поранених. Це відповідь путіна на мирні зусилля України та всього цивілізованого світу. Замість припинення вбивств і пошуку шляхів до миру він обирає продовження війни, нові атаки та нові жертви. На це має бути чітка реакція наших міжнародних партнерів. Україні потрібно більше систем ППО та ракет до них, посилювати санкційний тиск на росію й подальше обмеження її доходів від продажу енергоносіїв. російська воєнна машина не повинна мати ресурсів для продовження агресії. Потрібно обʼєднувати зусилля, щоб разом зупинити росію. Лише спільними діями можна позбавити агресора можливості продовжувати цю війну.

Продовжуємо роботу над удосконаленням процесу ідентифікації тіл загиблих захисників. Головний орієнтир — конкретні результати, які відчують родини, що чекають на відповіді. Провів нараду за участю заступника керівника Офісу Президента Ірини Верещук, міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, заступника міністра внутрішніх справ Сергія Кобця, Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артура Добросердова, керівництва ДНДЕКЦ та представників Національної поліції і громадського сектору. Обговорили ключові кроки для налагодження цієї роботи. ▪️Міжвідомча комісія при РНБО. Готуємо рішення щодо її персонального складу та положення. Комісія, як робочий орган при РНБО, координуватиме роботу всіх залучених державних органів, допомагатиме вчасно виявляти проблемні питання, забезпечувати контроль за їх вирішенням та узгодженість дій. ▪️Спеціалізовані міжвідомчі робочі команди в регіонах. МОЗ та МВС обʼєднають підготовлених судмедекспертів, слідчих та оперативників Нацполіції, експертів-криміналістів, які зможуть зосередитися виключно на ідентифікації тіл військовослужбовців. ▪️ Єдині стандарти. Важливо уніфікувати методики до проведення експертних досліджень і забезпечити належну взаємодію між усіма учасниками процесу. Також обговорили постанову МОЗ, яка регламентуватиме необхідні процеси та найближчим часом має набути чинності. ▪️ Законодавчі зміни. Завершено доопрацювання законопроєкту № 14095, спрямованого на вдосконалення процесів розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та ідентифікації невпізнаних тіл (останків) в умовах воєнного стану. Зокрема, це дозволить залучити міжнародних спеціалістів до процесу ідентифікації. Наразі законопроєкт перебуває на розгляді Верховної Ради України. Окремо розглянули можливості додаткового залучення міжнародного експертного досвіду, технічної допомоги та додаткових ресурсів для посилення спроможностей державних установ. Пріоритетне завдання — забезпечити оперативний перехід від напрацьованих пропозицій до практичних рішень із визначенням відповідальних виконавців, конкретних заходів та строків їх реалізації. Продовжуємо роботу з усіма відповідальними органами, щоб максимально швидко перейти від напрацювань до практичних змін.

Без текста

Без текста

Без текста

Цієї ночі росія знову дала свою відповідь на запропоноване енергетичне припинення вогню. 39 балістичних ракет і понад 120 ударних дронів та баражуючих боєприпасів. Основною ціллю вкотре стала українська енергетика та критична інфраструктура. Вражені всі столичні ТЕЦ. На жаль, є загиблі та поранені. Пошкоджено важливі об’єкти та обладнання енергетичного і нафтогазового комплексів. Ремонтні бригади, рятувальники та інші служби працюють над тим, аби якнайшвидше ліквідувати наслідки російського обстрілу. Масштаб цієї атаки не залишає простору для подвійних трактувань: росія не просто продовжила, а й посилила удари по об’єктах, від яких залежить життєзабезпечення людей. Це фактична відповідь росії на ініціативу Президента США щодо енергетичного припинення вогню. Тому зараз від наших партнерів потрібні рішення, які змінюватимуть її розрахунок: сильніший санкційний тиск і більше можливостей для захисту українського неба. Україна готова до кроків, які можуть наблизити припинення війни. Але вони працюватимуть лише тоді, коли росія зрозуміє, що продовження агресії для неї матиме надто велику ціну.

Експорт зброї – це про можливості для зростання українського ОПК та додаткові фінансові ресурси для наших Сил оборони. Президент України поставив завдання активізувати роботу РНБО щодо експорту зброї. Днями провели перше засідання міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю в оновленому складі. Під час засідання розглянули понад 50 заявок. Частина стосувалася співпраці в межах ініціативи Президента Drone Deal. Також було погоджено експорт готової продукції, зокрема безпілотних систем. Також створена робоча група з реалізації стратегічних ініціатив Президента України, зокрема Drone Deal, Антибалістична коаліція, Build with Ukraine та Build in Ukraine. Її робота буде спрямована на пришвидшення процесів в межах цих проєктів та координацію відповідних напрямів. РНБО координує процеси контрольованого експорту українського озброєння. Мета цієї роботи – створювати умови для розвитку українського ОПК, розширення міжнародної співпраці та залучення додаткових ресурсів для посилення обороноздатності держави. Водночас усі рішення у сфері експорту мають враховувати ключовий пріоритет – національну безпеку України та потреби Сил оборони

Був радий вітати в Києві Пітера Вагнера, керівника Служби інструментів зовнішньої політики Європейської комісії. Дякую за нашу продуктивну співпрацю, зокрема з Центром протидії дезінформації при РНБО, та постійну підтримку України. Однією з головних тем зустрічі стала інформаційна безпека. росія посилює деструктивні дії в межах когнітивної війни не лише проти України, а й країн Європейського Союзу. Ми маємо протидіяти разом: обмінюватися інформацією, координувати реагування на загрози, прогнозувати їхній розвиток і аналізувати вплив на суспільство. Спільна робота дозволить нам швидше виявляти ризики та ефективніше протидіяти їм. Розраховуємо на подальшу підтримку європейських партнерів. Важливо, що Європейська комісія високо оцінює український досвід і готова сприяти розвитку наших спроможностей, зокрема через передачу технологій і технічних засобів, навчання фахівців. росія використовує інформацію як зброю. Тому наша спільна відповідь має бути системною, скоординованою та випереджати загрози.

Без текста

Без текста