❗️ Від розвідданих до ураження: що кейс АОМЗ говорить про роботу з російським ВПК
26 вересня 2026 року Сили оборони України завдали масштабного удару по Азовському оптико-механічному заводу (АОМЗ) у Ростовській області РФ.
Підприємство російського ракетного ВПК перебуває під санкціями з 2022 року, а його військова спеціалізація давно відома.
Чому серйозне ураження його виробничих потужностей відбулося лише на п’ятому році повномасштабної війни?
🔎 Збираємо пазл цієї історії у новому аналітичному матеріалі InformNapalm.
https://informnapalm.org/ua/vid-rozviddanykh-do-urazhennia-aomz/
Підписатись на офіційні сторінки InformNapalm ✅
Сьогодні Третій армійський корпус показав нові способи застосування наземних роботизованих комплексів під час операції «Вівальді».
І це безпосередньо перегукується з темою роботизованого поля бою, яку InformNapalm порушував учора — з погляду розвідки, розвитку власних систем та необхідності вже зараз шукати способи протидії аналогічним рішенням противника.
Ми окремо наголошували на важливій проблемі: російська армія вміє вивчати, копіювати та масштабувати успішний український бойовий досвід.
Тому, спостерігаючи за такими публічними демонстраціями, залишається сподіватися, що противнику показують лише ту частину технології й тактики, яку вже можна показувати. Особливо з огляду на те, що під час самої «Вівальді» українські військові вже демонстрували цікаву роботу з OPSEC та введенням противника в оману.
Нагадаємо також, що російська армія вже має власні НРК, а їхнє виробництво поступово масштабується. Частково цей ланцюжок ми зачепили в дослідженні про важкий дрон «Мангас», а невдовзі продовжимо його другою частиною — вже про російський НРК «Курьер».
Тому таким українським технологічним і тактичним рішенням варто радіти. Але водночас потрібно пам’ятати: противник буквально навчається на цій війні разом із нами.
Чим довше триває війна, тим більше часу Росія отримує не лише на відновлення ресурсів, а й на адаптацію, копіювання та промислове масштабування ефективних рішень.
Технологічна перевага — це динамічний процес і постійна гонка за те, хто швидше вчиться, впроваджує і масштабує досвід поля бою.
Підписатись на офіційні сторінки InformNapalm ✅
🙆♂️ Чому Кіберсили потрібні Україні не менше, ніж Армія роботів — погляд InformNapalm 🔤
Колишній міністр оборони України Михайло Федоров представив проєкт «Армія роботів».
У футуристичному ролику гуманоїдні машини евакуюють поранених, підвозять боєприпаси, розміновують територію, ведуть розвідку та заходять у небезпечні зони. Приблизно так останні 30 років фантастичне кіно показувало війни майбутнього. Тільки майбутнє останнім часом приходить швидше за сценаристів.
Переказувати презентацію ми не будемо — її краще прочитати в оригіналі ➕
Нам як розвідувальній спільноті цікава інша площина цієї екосистеми.
Федоров описує її просто:
«спочатку сенсор бачить загрозу, потім у небезпечну зону заходить робот».
А за роботом стоять сенсори, процесори, навігація, зв'язок, ретранслятори, програмне забезпечення, оператори, виробники компонентів і ремонтні бази.
На екрані ми бачимо робота. Розвідник має бачити всю систему, яка змушує його рухатися.
Для OSINT це виробники, люди, компоненти та ланцюжки постачання. Для CYBINT — цифрова інфраструктура та вразливості. Для РЕБ — канали управління і навігації.
Чим більш роботизованим ставатиме поле бою, тим більшою буде роль Кіберсил ⚡️
Роботи, БпЛА, сенсори та системи управління формують величезну мережу машин і даних. У такому середовищі кібероперація може давати безпосередній фізичний ефект на полі бою.
Саме тому Україні потрібні повноцінні Кіберсили, здатні досліджувати цифрову архітектуру противника, знаходити слабкі місця його військових систем, проводити операції проти них та захищати власну інфраструктуру.
Їхнє створення з 2024 року досі залишається незавершеним. Законопроєкт про Кіберсили ЗСУ парламент прийняв за основу ще у жовтні 2025 року, профільний комітет рекомендував його до ухвалення в цілому, але станом на вересень 2026 року документ усе ще очікує другого читання (візії — це добре, але комусь треба працювати і над їхнім втіленням. Для початку — хоча б проголосувати ⏱)
Є й дуже земна сторона роботизації. Машини потрібно заряджати, ремонтувати, програмувати, озброювати й евакуювати після пошкоджень.
Тому одна з найцікавіших метрик майбутньої роботизованої армії — скільки людино-годин ⏱ у зоні ураження вдалося замінити машино-годинами та скільки людей у тилу потрібно, щоб їх забезпечити.
Волонтери InformNapalm уже побачили й перші інформаційні реакції на цю візію. У проросійському 😈 сегменті Reddit ролик намагаються звести до жартів про Terminator та «AI-вундерваффе».
Але війна в Україні вже показала, наскільки швидко експериментальна технологія може стати масовою.
Федоров окремо називає здатність Росії швидко копіювати й масштабувати військові технології одним із головних викликів. Тому розвідникам дедалі частіше доведеться досліджувати армії машин так само системно, як сьогодні ми досліджуємо військові частини противника.
Хто їх створює? З чого вони зроблені? Як керуються? Яку цифрову інфраструктуру використовують? Хто постачає компоненти та підтримує їхню роботу?
Чим більш роботизованою ставатиме війна, тим тісніше переплітатимуться OSINT, кіберрозвідка, РЕБ, Кіберсили та класична розвідка. Машини дедалі активніше воюватимуть на землі, воді й у небі. А одна з головних битв за контроль над ними відбуватиметься у цифровому просторі.
Підписатись на офіційні сторінки InformNapalm ✅
