Хлопці з Лісу ✙

14 жовтня займає особливе місце в наших серцях. Бо багато років поспіль у цей день відносно невелика купка пасіонаріїв виходила на вулиці і голосно заявляла про свої права – права на власну історію, незалежність. І те, що зараз сприймається, як норма, ще якісь 15 років тому відчувалося як майже недосяжна мрія. Бо передусім треба було відвоювати власні сенси у власній же державі - долаючи опір системи і влади. Кілька речень, щоб згадати контекст: У 2005 році відбулася перша хода до Покрови у Києві. У ній взяли участь ветерани ОУН-УПА, політв'язні й репресовані, УНА-УНСО, ВО «Свобода», КУН, «Молодіжний націоналістичний конгрес» та інші організації. Уже того першого року — сутички на Бесарабці з лівими екстремістами: «Че Гевара», проросійське «Верное казачество», «Євразійський союз молоді», ПСПУ Вітренко. Показово: серед затриманих були кілька націоналістів, але жодного представника проросійських лівих. У 2006 році суд заборонив вшановувати героїв УПА на Майдані Незалежності – і марш усе одно відбувся. Націоналісти зайняли Майдан у ніч на 14 жовтня. Міліція та «Беркут» перекрили все навколо. Хода стартувала о 10-й ранку 14 жовтня, завершилася біля Софійського собору молебнем за участю священників УПЦ КП, УАПЦ, УГКЦ; участь взяли близько 10 тисяч осіб. Ось воно — «вигризали право» буквально: ночували на площі, щоб її не відібрали.  2007 рік. О 8-й ранку стартував автопробіг «65 років УПА»: понад 50 автівок і автобусів із синьо-жовтими й червоно-чорними прапорами, фініш біля пам'ятника Шевченку, далі хода на Софійську площу і віче за участі церков, ветеранів ОУН-УПА, громадських діячів. І знову київська влада намагалася перешкодити маршу в судовому порядку. 2008 рік - Окружний адміністративний суд міста Києва заборонив для ВО “Свобода” марш з нагоди річниці створення УПА. Але концерт на Софіївській площі все одно відбувся. Кількома днями пізніше організація «Патріот України» разом з іншими правими об'єднаннями провела в Києві альтернативний марш на честь УПА. Під час руху колони в центрі міста (поблизу будівлі СБУ та Софійської площі) сталися жорсткі сутички з підрозділами міліції та «Беркутом». Правоохоронці застосували силу, кийки та сльозогінний газ проти учасників. Понад 100 осіб було затримано. У 2009 році ВО «Свобода» вивела на вулиці столиці близько 10 тисяч учасників під гаслом «Бандера – наш герой, Покрова – наше свято». Тоді вдалося провести марш з оркестром і концертом, мінімізувавши масове фізичне протистояння з лівими силами у центрі міста. Проте локальні словесні перепалки та дрібні інциденти з комуністами все одно фіксувалися по маршруту ходи. Натомість в Запоріжжі та Донецьку акції до Покрови буквально розганяли “правоохоронці”, комуняки та регіонали. Зі стріляниною з боку регіоналів. І затриманнями проукраїнських активістів.  2010-го учасників маршу не пускали до Києва: висаджували з автобусів, оголошували транспорт «несправним», водіям погрожували позбавленням ліцензії, Майдан перекривала міліція. В Одесі охорона СІЗО, куди йшли підтримати політв'язнів, відкрила попереджувальний вогонь — 14 людей затримали. Наступного року вони вийшли знову: «Зека геть!», поверніть звання Героя Бандері й Шухевичу. 2012-го, на 70-ту річницю УПА, на вулиці вийшло близько 30 тисяч. Міліції — сотні, комуністів — кількадесят. Горіли димові шашки, горіли червоні прапори. 2013-го марш уперше за довгі роки пройшов Хрещатиком. Донецьких свободівців того дня просто не пустили до столиці. У 2014 році Покрова нарешті стала державним святом. Сьогодні ж свято наче як перенеси на 1 жовтня. Але наше 14 жовтня - це не про одну організацію чи гасло.  Це про те, що щороку пасіонарії свідомо йшли на конфронтацію – з проросійською владою, з комуністами, з імперією та її прислужниками всередині держави. Нас блокували фізично, залякували, били, садили. Але виходили знову. Рік за роком, вулиця за вулицею вигризали право самим писати свою історію – а не ту, яку нав'язував сусід-колоніаліст, що згодом цілком очікувано виявився ще й військовим злочинцем.

За це право українці платили кров'ю – на Крутах, на Майдані, під Іловайськом і Донецьким аеропортом. Платили й не зупинялися. Саме тому 2014 року Покрова нарешті стала державним святом, саме тому ми маємо зараз шанс творити власну історію. 14 жовтня неможливо ані перенести, ані скасувати, воно лишається в нашій пам’яті, та серцях як день, коли ти свідомо йшов проти течії - задля майбутнього, у яке вірив. І з такими ж вмотивованими людьми поруч…

Rifle is fine

🇺🇦Організм нашого дяді Бургера а саме: Взвод збору, обробки та аналізу інформації щодня перетворює тисячі розрізнених даних на чіткі координати, маршрути й попередження. Щоб працювати швидше за ворога, хлопцям терміново потрібні ноутбуки Lenovo LOQ 15 і додаткове обладнання. Одна хвилина затримки в аналізі може коштувати життів. Допоможімо їм її не втрачати. 🎯 Збираємо: 165000 грн 💳 Підтримати збір Mono: https://send.monobank.ua/jar/2QUyMUF3y9 💳 Номер карти 4874100033328355 💳Підтримати збір ПриватБанк: https://www.privat24.ua/send/khwb5 💳 Номер карти: 5168752166168545 PayPal: [email protected] Долучайтеся! Разом закриємо його швидко. 💪

https://youtu.be/CEe-HJtidBQ Ми були у відпустці, але вона була такою насиченою на події, що часу на контент було ще менше, ніж під час роботи. Але нам на допомогу прийшов пан Чупік, який сам змонтував матеріал і викотив для нашого каналу повноцінне відео. За це йому величезне дякую. А вас запрошуємо до перегляду. А також просимо підписатися на телеграм та ютуб Чупіка.