Посты канала Данило Гетманцев

Зустрівся з представниками Спілки молочних підприємств України — об’єднання, до якого входять відомі українські виробники: «Галичина», Danone, «Ічня», «Комо», «Молочний альянс», «Ласунка», «Молокія» та інші. Ситуація в галузі критична. Однією з ключових проблем залишається тіньовий ринок молока та молочної продукції. Фальсифікат, незаконний обіг товарів і контрабандне ввезення молочної продукції створюють нерівні умови для виробників, позбавляють бюджет надходжень і ставлять під загрозу якість продуктів, які споживають українці. За оцінками представників галузі, обсяг тіньового ринку сягає 30 млрд грн. Через неможливість конкурувати з тіньовим сектором скорочується внутрішнє виробництво, а українські домогосподарства, які досі утримують корів, ризикують втратити ринок збуту. Це безпосередньо впливає на продовольчу безпеку країни та розвиток сільських територій. Окреме питання — незаконне ввезення молочної продукції, зокрема сирів і вершкового масла з країн ЄС. Тут потрібна належна робота митних органів. Водночас діяльність тіньового роздрібного ринку потребує уваги ДПС та БЕБ. Зокрема, необхідно перевірити, як забезпечується дотримання законодавства на великих торговельних майданчиках, серед яких ринки «Столичний» і «Шувар». Звернувся до Прем’єр-міністра України як до головуючого Міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки щодо невідкладного розгляду проблеми тіньового ринку молока-сировини та молочної продукції. Білий бізнес має працювати за прозорими правилами, а споживач – отримувати якісний і безпечний продукт. Детінізація цього ринку – необхідна умова чесної конкуренції, наповнення бюджету та збереження українського виробництва.

Комітет підтримав у другому читанні та в цілому проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку розкриття банківської таємниці Національним банком України (реєстр. № 15555). Метою законопроєкту є приведення порядку розкриття інформації, що становить банківську таємницю, отриману Національним банком України від органу банківського нагляду іншої держави, у відповідність до вимог законодавства ЄС. Законопроєктом пропонується: • встановити заборону для доступу до інформації, що становить банківську таємницю, отриманої Національним банком від органів банківського нагляду інших держав – членів Європейського союзу, у цивільному та господарському судочинстві; • встановити, що Національний банк України має право розкривати інформацію, що становить банківську таємницю, отриману ним від органу банківського нагляду іншої держави, не тільки за згодою такого органу, але й виключно для цілей, наведених у такій згоді.

Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу проєкт закону № 15449 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження добровільного режиму пільгового оподаткування доходів домогосподарств. Цей законопроєкт пропонує докорінно змінити підходи до оподаткування доходів фізичних осіб, беручи до уваги не лише розмір індивідуального доходу, а й склад сім’ї та її фактичний рівень матеріального забезпечення. Метою проєкту Закону є: 1) надання права фізичним особам, які спільно проживають і ведуть спільне господарство, за власною ініціативою обрати спеціальний режим оподаткування доходів домогосподарств; 2) створення правових умов для легального здійснення економічної діяльності домогосподарствами без необхідності реєстрації фізичної особи-підприємця або юридичної особи; 3) детінізація доходів населення; 4) цифровізація податкового адміністрування та спрощення взаємодії платників податків із контролюючими органами. Запропонований законопроєктом механізм оподаткування передбачає визначення сукупного оподатковуваного доходу домогосподарства, зменшення такого доходу на гарантований неоподатковуваний мінімум для кожного члена домогосподарства та визначення розрахункової суми податку. У разі якщо із доходів окремих членів домогосподарства податок уже був утриманий у більшому розмірі, ніж розрахункова сума податку домогосподарства, виникає право на податкову знижку.

Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити в першому читанні законопроєкт № 16137 «Про інвестиційні фонди». Чинний закон про інститути спільного інвестування діє з 2012 року, відтак очевидно застарів та не відповідає ринковим реаліям повною мірою. Ринок існує, однак його потенціал для залучення капіталу в економіку використовується далеко не повністю. Саме тому нам потрібні не чергові зміни до застарілих правил, а нова система. Законопроєкт № 16137 пропонує європейську модель інвестиційних фондів: із чітким розмежуванням публічних та альтернативних фондів, зрозумілими правилами управління активами та реальними механізмами захисту інвесторів. Це також нові можливості для економіки. Фонди нерухомості, довгострокових інвестицій, венчурного капіталу та соціального підприємництва можуть стати інструментами залучення коштів у бізнес, інфраструктуру та відбудову України. Важливо й те, що законопроєкт наближає український ринок до європейських стандартів. Це означає зрозуміліші правила для іноземних інвесторів, нові можливості для українських компаній з управління активами та поступову інтеграцію у фінансовий простір ЄС. Розвиток інвестиційного ринку – це не лише про фінансові інструменти. Це про довіру, прозорість і можливість залучати кошти не лише з бюджету чи зовнішніх запозичень, а й від приватних інвесторів. Законопроєкт № 16137 – важливий крок до формування сучасного ринку капіталу, який працюватиме на розвиток української економіки.

Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкт № 10225-д щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Йдеться про формування прозорих та передбачуваних правил для одного з найбільш динамічних сегментів фінансового ринку. Законопроєкт визначає підходи до регулювання діяльності з віртуальними активами, розподіляє повноваження між регуляторами та встановлює вимоги до учасників ринку. Важлива складова — захист споживачів послуг на ринках віртуальних активів. Зрозумілі вимоги до компаній, прозорість їхньої діяльності та належне розмежування активів клієнтів і самих компаній мають сприяти довірі до ринку. Окремо пропонується врегулювати питання оподаткування операцій із віртуальними активами. Це важливо як для тих, хто вже працює з ними, так і для тих, хто лише розглядає такі інвестиції. Наше завдання – не стримувати розвиток нових технологій, а створити умови, за яких інновації працюватимуть прозоро, відповідально та в інтересах людей.

Отримую від вас багато різних реакцій, зокрема негативних, на кейс «Ябко» і контрабанду електроніки загалом. Ви обурюєтесь, чому з таким шаленим супротивом перезавантажене нами БЕБ не дає результату. А те, що результату нема, – очевидно зараз всім і (на жаль) у всіх напрямах. Від тютюну до контрабанди. Від горілки до рітейлу. Періодично ви натякаєте або говорите прямо про певні корупційні домовленості між організованою злочинною групою та працівниками БЕБ, що я не можу ані підтвердити, ані спростувати, адже звик керуватися виключно фактами, а не припущеннями. А аргумент, що БЕБ не припиняє вже півтора року найбільшу контрабандну схему в країні, бо мають з того зиск, бо інакше не може бути, – відверто вважаю слабким. Але коли читаєш таку «бороду» від компанії і розумієш, що з цим відром на голові ходить цілий реформований правоохоронний орган, стає насправді страшно… Очевидно, що це неспроможність, яка, як відомо, дорожча за злодійство. Хоча погоджуюсь з вами в тому, що для держави та армії різниця невелика. Загалом, безперечно, стан справ з детінізацією – суцільна біда.

Без текста

Навіть надоптимістичний Нацбанк, який, здається, перебуває у своєму світі, починає прозрівати щодо настроїв українського бізнесу. У жовтні, за даними самого НБУ, індекс очікувань ділової активності знизився до 47,1 пункту проти 48,2 у вересні та 50,3 рік тому. Показник нижче 50 означає, що негативні оцінки переважають. 🔹️️️️️️Найбільше погіршення – у будівництві: індекс упав із 48,8 до 38,5 пункту. Підприємства очікують скорочення обсягів робіт і нових замовлень. Серед причин – призупинення державного фінансування відновлення інфраструктури, дефіцит кадрів і сезонність. 🔸️️️️️️У промисловості індекс знизився з 51 до 48 пунктів. На роботу підприємств впливають пошкодження виробничих потужностей, нестача енергоресурсів і труднощі з експортом. 🔹️️️️️️У торгівлі є незначне покращення – з 45,9 до 46,8 пункту. У сфері послуг майже без змін – 47,4 пункту. Втім, в обох секторах негативні оцінки все ще переважають. Окремо зверну увагу на зайнятість. Підприємства всіх чотирьох секторів очікують скорочення чисельності працівників, найбільше – у будівництві. Війна, руйнування інфраструктури, перебої з електропостачанням і зростання витрат продовжують тиснути на бізнес. Тому завдання держави – забезпечити доступ до фінансування, розвивати страхування воєнних ризиків, підтримувати відновлення підприємств і прибирати зайві бюрократичні перепони. Маємо допомогти бізнесу зберегти виробництво та робочі місця.⁩

Десятки людей написали мені про холод у школах. У деяких навчальних закладах температура ледь перевищує +10 °C. Діти мерзнуть просто під час уроків. Розумію, наскільки складною зараз є ситуація з енергетикою та опаленням. Громади працюють у непростих умовах. Але це не означає, що діти мають навчатися в холодних класах, а пацієнти – перебувати в холодних палатах. Звертаюся до міських голів Києва, Броварів, Кам’янського та Кропивницького: перевірте ці випадки й невідкладно забезпечте належні умови в школах та лікарнях. Там, де швидко відновити опалення неможливо, мають бути знайдені інші безпечні рішення.

5 листопада Перша леді США пані Меланія Трамп збирає у Білому Домі представників України та росії. Щиро бажаю Давиду Арахамії, Дмитру Лубінцю та всій нашій українській команді успіхів у Вашингтоні в наближенні миру.

Доступна іпотека має означати реальну можливість купити квартиру, а не пошуки житла за ціною, якої на ринку вже немає. 🔸️️️️️️Мінрозвитку оновило розрахункову вартість будівництва житла, від якої залежать цінові ліміти за програмою «єОселя». Тепер у Києві це 65,2 тис. грн за кв. м, у Київській області – 55,7 тис. грн, Львівській – 55,5 тис. грн, Дніпропетровській – 54,1 тис. грн. Це необхідне рішення, яке наближає умови «єОселі» до реальних цін на ринку. Але самого коригування лімітів недостатньо. Саме тому працюємо над власною програмою доступного житла. Її основа – кредитування під 3% річних на 25 років для військових, ВПО, вчителів, медиків та інших категорій громадян. Маємо орієнтуватися на потребу щонайменше в мільйоні квартир для українських родин. І створювати не окремі механізми допомоги, а повноцінну житлову політику, яка дозволить людям придбати власне житло або орендувати його на доступних умовах.

Уряд вніс зміни до постанови № 634, якими спростив оренду державного та комунального майна: для окремих категорій її тепер можна отримати без аукціону. Механізм діятиме на період воєнного стану та пів року після його скасування. Право на оренду без аукціону отримали: 🔹️️️️️️ бізнес, чиї склади знищено або пошкоджено внаслідок російської агресії; 🔹️️️️️️ надавачі хмарних послуг та дата-центри, а також державні органи, органи місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, установи й організації – для оперативного розміщення центрів обробки даних; 🔹️️️️️️ постачальники електронних комунікаційних мереж та послуг – для розміщення мережевої інфраструктури; 🔹️️️️️️ кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг. Підтримую таке рішення, адже воно повністю відповідає реаліям воєнного часу. Коли йдеться про відновлення роботи підприємства або релокацію дата-центру, від якого залежать державні інформаційні ресурси та електронні сервіси, затягування процедур може коштувати занадто дорого.

Друзі, благаю, хто побачить Андрія Пишного, що намагається втекти від звільнення на позачерговій міжнародній конференції філателістів, вдаючи з себе голову Нацбанку, смикніть за рукав. Повідомте у будь-який спосіб, що долар на готівковому ринку вже майже по 47. Може, хоч на хвилинку в офіс заскоче?

Без текста

❗️На кінець вересня державний та гарантований державою борг України становив 9,54 трлн грн. За місяць сума боргу в гривнях зменшилася на 0,67%. Водночас від початку року борг зріс на 495,67 млрд грн. Близько 66,4% боргу припадає на міжнародні фінансові організації та уряди інших країн. Середньозважена вартість зовнішнього держборгу становить 2,02%, а до його погашення в середньому залишається понад 15 років. Це дає можливість не створювати надмірного тиску на бюджет просто зараз. Однак відкладені виплати нікуди не зникають. Час до їх погашення потрібно використати, щоб відновити економіку, збільшити виробництво, зайнятість і доходи бюджету. 📈️️️️️️У вересні Мінфін провів обмін ОВДП обсягом 11,5 млрд грн: частину погашень перенесено з жовтня 2026 року на лютий 2029-го. Це полегшує найближчі виплати, однак зобов’язання зберігаються. Від початку року гарантований державою борг скоротився на 9,2% – до 251,2 млрд грн. Але ризики для бюджету залишаються: якщо позичальники не зможуть повернути кошти самостійно, виконувати їхні зобов’язання доведеться державі. Боргове навантаження залишається високим, тому зайвого оптимізму бути не повинно. Маємо залучати кошти на прийнятних умовах, уникати пікових виплат і спрямовувати їх на оборону та відновлення економіки. Обслуговування боргу не повинно відбирати ресурси в армії, соціальної сфери та відбудови.⁩

Знову страшна ніч для нашої країни. Харків, Дніпро, Запоріжжя. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Пораненим – якнайшвидшого одужання.

Ситуація з насильницьким утриманням людей поза установленими законом процедурами вимагає негайного і вичерпного пояснення. Порушення мають бути припинені, а щодо посадових осіб, причетних до цих порушень, мають бути відкриті кримінальні провадження. Вимагаю чіткої і неупередженої реакції Генеральної прокуратури.

Від платежів, що адмініструються податковою, маємо оперативні показники. У жовтні 2026 року податкова недовиконала розпис Мінфіну на 11,9 млрд грн (-13,9%), до загального фонду бюджету надійшло лише 74,2 млрд грн. Основні втрати жовтня припали на: 🔹️️️️️️ПДВ: –11,7 млрд грн (-32,0%); 🔹️️️️️️акцизний податок: –7,1 млрд грн (-40,0%), зокрема з тютюнових виробів –3,8 млрд грн (-32,4%); 🔹️️️️️️ПДФО: –0,7 млрд грн (-3,3%). Частково їх компенсували: 🔸️️️️️️податок на прибуток: +3,9 млрд грн (+87,2%); 🔸️️️️️️частина чистого прибутку та дивіденди: +1,8 млрд грн; 🔸️️️️️️рентна плата за надра: +1,6 млрд грн (+35,7%). У жовтні відшкодовано платникам 25,9 млрд грн ПДВ. Відповідно погіршилось виконання надходжень і за 10 місяців 2026 року, розпис Мінфіну недовиконано на 40,8 млрд грн (-3,6%), надходження (сальдо) до загального фонду держбюджету склали 1 101,2 млрд грн. На рахунки платників відшкодовано 196,8 млрд грн ПДВ. Цифри виконання – це не «технічне відхилення», а діагноз. Системна робота з детінізації мала б давати результат передусім у ПДВ та акцизі, і саме тут вона провалена.

Є оперативні цифри жовтня по митниці. На жаль, доведений індикатив у 89,2 млрд грн у жовтні 2026 року Держмитслужба виконала лише на 84,6%. Фактично до держбюджету перераховано 75,4 млрд грн. Недовиконання у жовтні становить 13,7 млрд грн. За 10 місяців 2026 року митниця перерахувала 724,2 млрд грн при плані 771,6 млрд грн. Це 93,9% від індикативу, мінус 47,3 млрд грн. Жовтень дав майже третину всього недовиконання з початку року. І це – в абсолютній більшості результат не обстрілів. Системної боротьби з контрабандою немає. Цифри говорять самі за себе.

Україна, Канада та ще сім країн готуються до створення Банку оборони, безпеки та стійкості. Підписання установчої угоди заплановане на 30 листопада, а повноцінний запуск очікується у 2027 році. Головна мета інституції – спростити доступ до фінансових ресурсів для держав і підприємств. 🔹️️️️️️За даними Reuters, банк планує залучити близько 100 млрд євро на оборонні проєкти країн-учасниць. Йдеться про кредитування урядів та виробників, а також спеціальні гарантії, що дозволять невеликим компаніям легше отримувати позики. Українським підприємствам це може дати змогу закуповувати нове обладнання та нарощувати потужності. Такий напрям співпраці є надзвичайно актуальним. Запуск нових виробничих ліній вимагає стабільного фінансування та довгострокового планування. Важливо, щоб доступ до цих коштів мали й невеликі вітчизняні розробники: їхні рішення потрібні армії, але вони часто не здатні самостійно профінансувати масштабування. Більше можливостей для них – більше необхідної техніки для наших захисників.

Друзі, отримую скарги від батьків дітей, що навчаються в школах Києва. Температура трохи більше 10 градусів. Це неприпустимо. Напишіть у коментах, у кого така ситуація, з адресою закладу – підключуся.

Без текста

⁨❗️У вересні 2026 року середня зарплата в Україні зросла до 33 153 грн, що більше на 4% або на 1 261 грн у порівнянні із серпнем – Держстат. Традиційно найвищі середні зарплати українці отримують у таких галузях: 🔹️️️️️️ІТ – 77 924 грн (у серпні – 79 170 грн);  🔹️️️️️️Авіатранспорт – 62 544 грн (67 236 грн); 🔹️️️️️️Фінанси та страхування – 59 813 грн (61 004 грн).  А найнижчі середні зарплати зафіксовані в таких напрямах: 🔸️️️️️️Творчість, мистецтво, розваги – 16 710 грн (у серпні – 16 096 грн); 🔸️️️️️️Бібліотеки, музеї, архіви – 17 715 грн (16 423 грн); 🔸️️️️️️Поштова та кур'єрська діяльність – 21 004 грн (20 953 грн). Велика різниця в доходах спостерігається й на регіональному рівні. Так, в Києві отримують найбільше – 48 994 грн (в серпні – 48 705 грн), а в Кіровоградській області найменше – 23 673 грн (22 869 грн).  Різниця в оплаті праці між галузями залишається значною. Зрозуміло, що зарплати в ІТ чи фінансовому секторі визначаються ринком, і завдання держави – не зрівнювати доходи працівників різних професій. Але там, де рівень оплати праці безпосередньо залежить від бюджетних рішень, держава має забезпечувати її належне зростання. Насамперед це стосується освіти. У вересні середня зарплата в галузі становила 24 457 грн проти 19 109 грн у серпні. Динаміка позитивна, однак ці цифри охоплюють усіх працівників сфери освіти, а не лише вчителів. І зростання середнього показника за один місяць ще не означає, що проблему низьких посадових окладів педагогів вирішено. Моя позиція незмінна: посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії має становити три мінімальні зарплати, як це передбачено статтею 61 Закону України «Про освіту». Переконаний, що практику постійного відкладення реалізації цієї норми потрібно припиняти й передбачати для цього належне фінансування в державному бюджеті. Ми не можемо вимагати від учителів якісної освіти для наших дітей, водночас роками відкладаючи виконання власних зобов'язань щодо їхньої оплати праці. Без гідних зарплат школам дедалі складніше буде утримувати досвідчених педагогів і залучати молодих фахівців. І цю позицію я буду принципово відстоювати далі.⁩

❗️За даними Міноборони, оборонні підприємства уклали 54 договори пільгового лізингу на загальну суму 244,53 млн грн. Механізм дозволяє заводам отримувати необхідні верстати та техніку без повної оплати на старті, зберігаючи обігові кошти для закупівлі комплектуючих і виплати зарплат. Держава покриває частину відсотків за лізингом, тому ставка для виробника знижується до 5% річних. Максимальний термін договору – п’ять років. Програма доступна компаніям зі статусом критично важливих для ОПК, а оформлення відбувається через уповноважених лізингодавців після перевірки фінансової спроможності підприємства та відповідності умовам програми. Розподіл витрат на кілька років допомагає підприємствам розширювати виробничі потужності, зберігаючи більше коштів для виконання поточних замовлень для війська. Вважаю, що таких програм має бути більше. Підтримка вітчизняної оборонки доступним фінансуванням – це зараз абсолютний пріоритет. Саме для того, щоб українські оборонні підприємства могли розвиватися, нарощувати виробництво та залучати інвестиції, ми й створювали Defence City. Спеціальний правовий режим передбачає податкові та митні стимули, захист інформації про виробників, спрощення процедур та можливість орендувати державне й комунальне майно без аукціонів. Наприкінці жовтня його резидентами вже стали 63 підприємства. І важливо, щоб усі ці інструменти працювали разом. Пільговий лізинг допомагає виробникам придбати обладнання, а Defence City – створює додаткові умови для розвитку та залучення інвестицій.

Не сприйміть як атаку на наших бездоганно чесних антикорупційних активістів, але хотів би прояснити для себе деякі плями на антикорупційному Сонці. Відома у вузьких колах антикорупційна і одночасно надпатріотична організація ЦПК, засновники якої — Віталій Шабунін і Дарина Каленюк — голосно та безкомпромісно виступають за вічний антикор і вічну війну, отримує фінансування з-за кордону від міжнародних донорів. Це нормально. Я без претензій. Але чому із зазначених коштів вони та їхні співробітники не сплачують податки за загальною ставкою, як вчитель, медик і чиновник, перераховуючи гроші на рахунки 199 ФОПів (з вересня 2022 року) на єдиному податку? Тут претензії є. Адже підприємництво – це самостійна діяльність, що здійснюється на власний ризик з метою отримання прибутку. Вочевидь, колеги не займаються підприємництвом, чи не так? Чи те, що вони роблять, – бізнес? Переконаний – ні! Переконаний, що їхня мета не отримання прибутку, а щира антикорупційна громадська діяльність з реалізації власної громадянської позиції задля того, щоб світ навколо став кращим. У такому випадку питання: чому оплата такої діяльності не оподатковується за загальною ставкою ПДФО і чому не сплачується ВЗ? Чому патріотизм завершується там, де починається загальна ставка податку? Ми роками боремося із недоброчесним бізнесом, який сплачує тіньові зарплати через ФОПів. Але тут хоча б мотивація зрозуміла – забезпечити додаткові переваги перед конкурентом, мінімізувати витрати і таке інше. А тут які мотиви, крім жадібного бажання отримувати більше грошей за рахунок недоотримання їх армією? Загалом ЦПК недоплатив до бюджету із використанням схеми зарплатних ФОПів тільки у 2025 році 5,96 млн грн, а Віталій Шабунін особисто – 352,8 тис. грн. Питання три: 1. Чи не хочуть патріоти повернути мінімізовані податки армії, що з початку повномасштабки становлять 22,6 млн грн? 2. Як на такий вид ухилення від оподаткування у воюючій країні дивляться донори? 3. Чи ухилення від оподаткування з метою особистого збагачення – не та ж сама корупція, з якою борються активісти? Сам виступаю за антикор. Підтримую активістів у їхній надважливій роботі. Але переконаний, що антикор починати треба з себе. P.S. До речі, ці достовірні дані отримані невстановленими особами із реєстрів, відповідальність за що ви, ЦПК, нам не даєте встановити. Не дякуйте.

Друзі, коротко про головне за цей тиждень: 🔹️️Парламент 265 голосами підтримав у першому читанні законопроєкт № 15262 про оподаткування надприбутків банків. Очікуємо, що це дозволить залучити додаткові 38 млрд грн до бюджету у 2027 році на потреби армії. Водночас наголосив, що банки мають активніше кредитувати бізнес, а не лише заробляти на державних цінних паперах. 🔹️️Звернувся до Уряду з вимогою врегулювати питання виплати одноразової грошової винагороди військовим, які уклали перший контракт до повномасштабного вторгнення, а під час воєнного стану продовжили службу. Зараз їм можуть відмовляти у виплаті лише через дату укладення контракту, навіть якщо вони відповідають іншим установленим критеріям. Такої несправедливості бути не повинно. 🔹️️Разом із Сергієм Бабаком внесли законопроєкт, який дозволить учням старших класів завершити навчання у своїх школах, навіть якщо їх реорганізують. Верховна Рада підтримала його в цілому. Це відповідь на звернення батьків, які просили не змушувати дітей змінювати школу через освітню реформу. Працюємо далі!🇺🇦

В Україні є приклади, коли людям з інвалідністю створюють реальні можливості працювати й заробляти. У вересні в Горохові на Волині відкрилася соціальна кав’ярня-пекарня «Coffee Vibe», де роботу отримали вісім людей з інвалідністю I–II груп. А київська пекарня Good Bread із 2017 року працевлаштувала 43 людини з ментальною інвалідністю. Але є проблема. Створити такі робочі місця – лише половина справи. Їх ще потрібно зберегти. Good Bread повідомляла про щомісячний дефіцит близько 600 тис. грн, а кав’ярню в Горохові вдалося відкрити завдяки фінансуванню громади, області та німецьких партнерів. 🔸️️️️️️Тобто успішні приклади є, але поки що вони значною мірою залежать від зусиль окремих команд і залучення додаткових коштів. А людям з інвалідністю потрібні не поодинокі можливості працевлаштування, а доступ до роботи на рівних умовах. Ми ухвалили Закон № 4219-IX, який з 1 січня 2026 року змінив правила працевлаштування людей з інвалідністю. Крім цільового внеску, він запровадив підприємства трудової інтеграції та захищеного працевлаштування – саме той формат, що потрібен людям з ментальними порушеннями. Проте уряд зволікає з ухваленням актів, без яких вони не запрацюють. Лише наприкінці травня 2026 року затвердили порядок, за яким Держпраці перевіряє, чи відповідає підприємство критеріям закону, і видає висновок. Тож підприємство може існувати й отримати статус, але цей статус нічого не дає: порядку надання фінансової допомоги, позик і дотацій досі немає. Підтримка залишається лише на папері. Переконаний, що працевлаштування людей з інвалідністю не повинно залежати лише від ентузіазму окремих команд та грантової підтримки. Тому вважаю за необхідне: 🔹забезпечити доступну державну підтримку таких підприємств із простою процедурою отримання; 🔹створювати захищену зайнятість у громадах, щоб людина отримувала зарплату, а не лише допомогу; 🔹забезпечити персонального асистента на робочому місці. Людям з інвалідністю потрібні робота, зарплата і повага. Закон створив для цього основу. Тепер справа за його реалізацією.

❗️Майже кожне третє домогосподарство, яке зверталося по гуманітарну допомогу, не отримало нічого. А серед самотніх людей віком від 60 років таких 45%. Це дані жовтневого дослідження Міжнародної організації з міграції, яке охопило понад 4 тисячі респондентів на підконтрольній Україні території. І проблема починається ще до звернення по допомогу. 🔹️️️️️️60% домогосподарств не знають, як подати заявку на гумдопомогу. Лише 26% знають про гуманітарні послуги неурядових організацій у своєму населеному пункті. 🔹️️️️️️Навіть серед тих, хто отримав допомогу, лише 42% зазначили, що вона повністю покрила їхні потреби. При цьому 76% домогосподарств віддають перевагу грошовій підтримці, щоб самостійно вирішувати, на що витратити кошти. Звісно, частина заявників могла не відповідати критеріям отримання допомоги, а дехто ще чекав на рішення. Однак це не знімає питання, чому стільки людей залишаються без підтримки. Переконаний, уряд спільно з гуманітарними організаціями має посилити інформування людей про доступну допомогу та з'ясувати причини відмов і затримок. Потрібно розуміти, скільки людей не отримали підтримки через невідповідність критеріям програм, скільки – через складні процедури, а скільки – через нестачу ресурсів. Це різні проблеми, які потребують різних рішень. І без такого аналізу навіть збільшення обсягів гуманітарної допомоги не гарантує, що вона дійде до тих, хто її найбільше потребує.

З початком опалювального сезону зростають і рахунки за комунальні послуги. Як результат – для багатьох українських родин субсидія стає найбільш реальною можливістю оплатити тепло й не залишитися без грошей на найнеобхідніше. Тому нагадаю кілька важливих правил, щоб люди не втратили допомогу через незнання процедури. Якщо субсидію вже призначено і жодних змін не відбулося, Пенсійний фонд перерахує її автоматично. Повторно звертатися не потрібно. Подати заяву мають ті, хто оформлює субсидію вперше, раніше отримав відмову або в кого змінився склад домогосподарства чи інші обставини, що впливають на виплати. Важливо не пропустити строк. Якщо звернутися до 30 листопада включно, субсидію за наявності права на неї призначать із початку опалювального сезону. Пізніше – лише з місяця звернення. Оформити допомогу можна через ПФУ, ЦНАП або портал «Дія». Є й підстави для відмови. Зокрема, великі покупки, значні заощадження або прострочені борги за комунальні послуги, проте навіть за наявності боргу питання можна вирішити, наприклад, уклавши договір про його реструктуризацію. Переконаний, в умовах війни держава має не лише виділяти кошти на підтримку людей, а й подбати, щоб ця допомога була доступною. Бо від субсидії для багатьох родин залежить, чи зможуть вони оплачувати комунальні послуги цієї зими. І людина не повинна втрачати її лише тому, що не розібралася в правилах або не отримала зрозумілого пояснення.

Свобода слова полягає не у тому, що ми чуємо думки інших людей, з якими цілком погоджуємося, а в тому, що хтось відкрито без страху висловлює власну позицію, яка нам не подобається і яку ми не розділяємо. Саме в цей момент стає зрозуміло, наскільки суспільство насправді поважає свободу слова як таку. Українська студентка Богдана Рубан, яка навчається у французькому Мюлузі, отримала хвилю погроз після того, як публічно висловила власну позицію щодо суспільних подій у Франції та проявів насильства й погромів. За повідомленнями у відкритих джерелах, їй погрожують фізичною розправою, надсилають жахливі фотографії загиблих українців та поширюють інформацію про її місце проживання. Можна погоджуватися або не погоджуватися з поглядами. Можна критикувати слова, дискутувати, заперечувати. Але погрози життю, залякування та переслідування не мають нічого спільного зі свободою слова. Жодна позиція не дає права перетворювати людину на мішень. Франція – країна, де свобода слова та права людини захищені законом. Але зараз важливо, щоб ці гарантії працювали на практиці. Повідомлення про погрози фізичною розправою та поширення особистих даних студентки мають бути перевірені правоохоронцями, а в разі підтвердження загроз – вжиті заходи для її захисту. Саме тому звернувся до Посольства Французької Республіки в Україні з проханням вжити необхідних заходів для захисту нашої громадянки. Очікую, що ситуація не залишиться без належної уваги. Адже йдеться не про те, хто має рацію в суспільній дискусії, а про безпеку нашої громадянки, яка повинна мати можливість спокійно продовжувати навчання, не боячись за власне життя.